До історії формування археологічних "місць пам’яті" в Києві на початку ХІХ ст.: відкриття Золотих воріт та створення першої книги про них

• Опубліковано в: : Археологія і давня історія України
• Дата: 2022
• Автор: Ананьєва, Т.Б.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут археології НАН України 2022
• Теми: Історія науки
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187646
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: До історії формування археологічних "місць пам’яті" в Києві на початку ХІХ ст.: відкриття Золотих воріт та створення першої книги про них / Т.Б. Ананьєва // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2022. — Вип. 2 (43). — С. 394-408. — Бібліогр.: 54 назв. — укр.

Розкопки Золотих воріт, які сталися 190 років тому, створили передумови для сприйняття
 пам’ятки як одного з перших у Києві секулярних «місць пам’яті». У статті розглядаються свідчення джерел, які розкривають локальні особливості цього процесу, неоднозначну позицію влади по відношенню до археологічної знахідки, роль приватної
 ініціативи та суб’єктивного фактору в запровадженні комеморативних практик. Вперше в історіографії викладено відомості про автора першої книги про Золоті ворота Миколу Самойлова. The sample of defensive architecture of the 11th century
 the Kyiv Golden Gate, excavated 190 years ago,
 is a rare example of an archeological site that has not
 only survived up today but is also integrated into the
 social, cultural and scientific space, has added to the
 category of museums, and become a hallmark of Kyiv.
 In some publications the modern understanding and
 evaluation of the site is extrapolated for the entire
 period of its post-excavation existence. It is believed
 that the Golden Gate in previous centuries as well
 impressed its contemporaries and was the object of interest
 of ordinary citizens, and the government used
 them as a symbol of a certain political and ideological
 nature.
 Sources of the first half of the 19th century, close in
 time to the excavations of the Gate, allow us to significantly
 adjust the idea of the reception of the site in the
 social and cultural space of the city. They show that
 the authorities showed no signs of interest in using the
 Golden Gate to «visualize» the history and create an
 image of the «good past» in the mass consciousness.
 On the contrary, the first steps to form a «social and
 cultural infrastructure of memory» (I. Irvin-Zaretska)
 were taken by private persons. The organization and
 carrying out of the Golden Gate excavations, efforts to
 preserve them, informing the public, making «advertising
 » images and inscriptions, demonstration of the
 excavation site, and finally writing the first book —
 were performed by State Councilor K. Lokhvytsky and
 merchant (who received the nobility) M. Samoilov. For
 both ordinary fans of antiquities this activity was a social
 elevator which raised to higher status floors.
 The author of the first book on the Golden Gate
 M. Samoilov due to communicative competence was able
 to collect the necessary material and mastered in the
 merchant milieu the forms of social relations, in particular
 the network gift exchange. Relying on the help of Kyiv
 Metropolitan Eugene (Bolkhovitinov), amateur archaeologist
 K. Lokhvytsky and historian M. Berlinsky, M. Samoilov
 created a solid work, which was later used by M. Zakrevsky
 and positively evaluated by S. Vysotsky.
 Historical sources show that there was no uniformity
 in the perception of the Golden Gate even among
 the cultural elite, the site was mostly on the periphery
 of the attention and care of the authorities. However,
 persons who in the first half of the nineteenth century
 acted as «mnemonic characters», have laid the foundations
 for the interpretation of the Golden Gate as a
 «memory place».