Ідея «русского міра» як теологія війни московського патріарха Кіріла: до постановки проблеми
У статті аналізуються пропагандистські заяви московського патріарха Кіріла Гундяєва від
 лютого по вересень 2022 р. щодо обґрунтування та виправдання загарбницької війти РФ проти
 України. Також досліджується розвиток та аналізуються основні ідеологічні постулати сучасної
 ро...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Дата: | 2022 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2022
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187697 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ідея «русского міра» як теологія війни московського патріарха Кіріла: до постановки проблеми / С. Шумило // Сіверянський літопис. — 2022. — № 4. — С. 126-134. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860003542613360640 |
|---|---|
| author | Шумило, С. |
| author_facet | Шумило, С. |
| citation_txt | Ідея «русского міра» як теологія війни московського патріарха Кіріла: до постановки проблеми / С. Шумило // Сіверянський літопис. — 2022. — № 4. — С. 126-134. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | У статті аналізуються пропагандистські заяви московського патріарха Кіріла Гундяєва від
лютого по вересень 2022 р. щодо обґрунтування та виправдання загарбницької війти РФ проти
України. Також досліджується розвиток та аналізуються основні ідеологічні постулати сучасної
російської фундаменталістсько-войовничої доктрини «русского міра», яка активно впроваджувалася в РПЦ МП Кірілом Гундяєвим та ФСБ від кінця 1990-х років і послужила ідейним обґрунтуванням російської агресії проти України та геноциду українського народу в 2022 році. Автор доходить висновку, що московський патріарх створює нове, власне віровизнання, доктрину, що суперечить
вченню Православної Церкви. Зокрема, проголошені ним ідеї «відкуплювальної жертви» загиблих
російських солдат у війні з Україною є запозиченням ідей шахідизму з радикально-фундаменталістських течій ісламського світу (рос. «ісламскій мір»), згідно з якими воїн (моджахед) у разі загибелі
під час війни з «невірними» (джихад) отримує автоматичне прощення гріхів та потрапляє до
«раю». Отже, на думку автора, такі ідеї, висловлені Кірілом Гундяєвим, жодним чином не мають
стосунку до християнства. Власне й сам термін «російський світ» («русскій мір») впроваджений у
вжиток як окрема ідеологема за зразком «ісламського світу» (рос. «ісламского міра»). Автор зазначає, що сучасна гібридна ідеологія «русского міра» не є оригінальною, але містить чимало запозичень та плагіату з інших ідеологій та теорій, має низку ознак, що є набагато ближчими до ісламу, аніж до християнства. Зокрема, серед таких запозичень є уявлення про «русскій мір» як окрему
«мегацивілізацію» з власними «традиційними цінностями», «духовними скрєпами» та «сакральною
місією», яка відрізняє «русскій народ-богоносєц» від інших народів світу й протистоїть «антицивілізації» Заходу. По суті, це є запозиченням ісламістської фундаменталістської ідеї політичної єдності мусульман усього світу незалежно від національних та расових відмінностей задля протистояння Заходу. Беручи подібні уявлення та гасла з фундаменталістських ісламістських течій,
сучасні ідеологи «русского міра», по суті, спробували трансплантувати ідеї світового Ісламського
Халіфату на православний ґрунт. У новоявленій російській міфотворчості ідеал середньовічного
священного Халіфату замінили середньовічним міфом-мрією про «святу Русь». У результаті такого «переодягання», заміни назв та окремих положень і принципів, вийшла нова гібридна ідеологія,
що зовні отримала назву «православної», але на практиці має більше подібностей із радикальним
ісламізмом, аніж із християнством. Окрім того, аналіз фундаменталістської ідеології «русского
міра» засвідчує, що у ній також існує багато подібностей із німецьким нацизмом та італійським
фашизмом, якими захоплювалися певні російські ідеологи з оточення К. Гундяєва та В. Путіна.
Згідно з автором, московський патріарх Кіріл Гундяєв був тим, хто сформулював і подав Путіну
та його оточенню нову войовничу фундаменталістську квазірелігійну ідеологію, яка була взята на
озброєння путінським режимом у його агресії проти України і тепер є причиною геноциду та смертей десятків тисяч мирних українських жителів.
The article analyses the propaganda statements of Moscow Patriarch Kirill Gundyaev from February
to September 2022 on justification and justification of Russia's war of aggression against Ukraine. It also
examines the development and analyses the main ideological postulates of the modern Russian fundamentalist
and militant doctrine of the "Russian world", actively implemented in the Russian Orthodox Church
MP by Kirill Gundyaev and the FSB since the late 1990s and which served as the ideological justification
for Russian aggression against Ukraine and the genocide of the Ukrainian people in 2022. The author concludes
that the Moscow patriarch is creating some new faith of his own, a doctrine that contradicts the teachings
of the Orthodox Church. In particular, the ideas of "atoning sacrifice" of fallen Russian soldiers he
proclaims are in fact a borrowing of the ideas of shahidism from the radical-fundamentalist currents of the
Islamic world, according to which a warrior killed in war with "infidels" (jihad) receives automatic forgiveness
of sins and goes to "heaven". Consequently, the author concludes that such ideas expressed by Cyril
Gundyaev have nothing to do with Christianity. In fact, the term "Russian world" itself was introduced as a
separate ideologeme along the lines of "the Islamic world". The author notes that the modern hybrid ideology
of the "Russian world" is not original, but contains many borrowings and plagiarism from other ideologies
and theories and has a number of features that are much closer to Islam than to Christianity. In particular,
among such borrowings is the idea of the "Russian world" as a separate "megacivilisation" with its
own "traditional values", "spiritual crosses" and "sacral mission" which distinguishes "the Russian Godbearing
people" from other peoples of the world and which opposes the "anti-civilisation" of the West. In
essence, it is borrowing the Islamist fundamentalist idea of political unity of Muslims around the world regardless
of national and racial differences to oppose the West. Borrowing similar ideas and slogans from
fundamentalist Islamist movements, modern ideologues of the Russian world have essentially attempted to
transplant the ideas of a global Islamic Caliphate onto Orthodox soil. In the new Russian mythmaking, the
ideal of a medieval holy Caliphate has been replaced by a medieval myth-dream of "holy Russia". As a result
of this 'disguise', replacing names and certain provisions and principles, a new hybrid ideology emerged,
outwardly called 'Orthodox Christianity', but in practice bearing more resemblance to radical Islamism
than to Christianity. In addition, an analysis of the fundamentalist ideology of the 'Russian world'
shows that it also bears many similarities to German Nazism and Italian Fascism, which were admired by
some Russian ideologues around K. Gundyaev and V. Putin. Putin's entourage. The author concludes that
Moscow Patriarch Kirill Gundyaev was the one who formulated and presented Putin and his entourage
with a new militant fundamentalist quasi-religious ideology, adopted by the Putin regime in its aggression
against Ukraine and which is now causing genocide and deaths of Ukrainian civilians.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:37:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверянський літопис. 2022. № 4
126
ДОСЛІДНИЦЬКІ НОТАТКИ
УДК 271.2-722.51
Сергій Шумило
•
ІДЕЯ «РУССКОГО МІРА» ЯК ТЕОЛОГІЯ ВІЙНИ
МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХА КІРІЛА: ДО ПОСТАНОВКИ ПРОБЛЕМИ
DOI: 10.5281/zenodo.7491806
© С. Шумило, 2022.CC BY4.0
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7041-7766
У статті аналізуються пропагандистські заяви московського патріарха Кіріла Гундяєва від
лютого по вересень 2022 р. щодо обґрунтування та виправдання загарбницької війти РФ проти
України. Також досліджується розвиток та аналізуються основні ідеологічні постулати сучасної
російської фундаменталістсько-войовничої доктрини «русского міра», яка активно впроваджува-
лася в РПЦ МП Кірілом Гундяєвим та ФСБ від кінця 1990-х років і послужила ідейним обґрунтуван-
ням російської агресії проти України та геноциду українського народу в 2022 році. Автор доходить
висновку, що московський патріарх створює нове, власне віровизнання, доктрину, що суперечить
вченню Православної Церкви. Зокрема, проголошені ним ідеї «відкуплювальної жертви» загиблих
російських солдат у війні з Україною є запозиченням ідей шахідизму з радикально-фундаменталіст-
ських течій ісламського світу (рос. «ісламскій мір»), згідно з якими воїн (моджахед) у разі загибелі
під час війни з «невірними» (джихад) отримує автоматичне прощення гріхів та потрапляє до
«раю». Отже, на думку автора, такі ідеї, висловлені Кірілом Гундяєвим, жодним чином не мають
стосунку до християнства. Власне й сам термін «російський світ» («русскій мір») впроваджений у
вжиток як окрема ідеологема за зразком «ісламського світу» (рос. «ісламского міра»). Автор за-
значає, що сучасна гібридна ідеологія «русского міра» не є оригінальною, але містить чимало запо-
зичень та плагіату з інших ідеологій та теорій, має низку ознак, що є набагато ближчими до ісла-
му, аніж до християнства. Зокрема, серед таких запозичень є уявлення про «русскій мір» як окрему
«мегацивілізацію» з власними «традиційними цінностями», «духовними скрєпами» та «сакральною
місією», яка відрізняє «русскій народ-богоносєц» від інших народів світу й протистоїть «антициві-
лізації» Заходу. По суті, це є запозиченням ісламістської фундаменталістської ідеї політичної єд-
ності мусульман усього світу незалежно від національних та расових відмінностей задля проти-
стояння Заходу. Беручи подібні уявлення та гасла з фундаменталістських ісламістських течій,
сучасні ідеологи «русского міра», по суті, спробували трансплантувати ідеї світового Ісламського
Халіфату на православний ґрунт. У новоявленій російській міфотворчості ідеал середньовічного
священного Халіфату замінили середньовічним міфом-мрією про «святу Русь». У результаті тако-
го «переодягання», заміни назв та окремих положень і принципів, вийшла нова гібридна ідеологія,
що зовні отримала назву «православної», але на практиці має більше подібностей із радикальним
ісламізмом, аніж із християнством. Окрім того, аналіз фундаменталістської ідеології «русского
міра» засвідчує, що у ній також існує багато подібностей із німецьким нацизмом та італійським
фашизмом, якими захоплювалися певні російські ідеологи з оточення К. Гундяєва та В. Путіна.
Згідно з автором, московський патріарх Кіріл Гундяєв був тим, хто сформулював і подав Путіну
та його оточенню нову войовничу фундаменталістську квазірелігійну ідеологію, яка була взята на
озброєння путінським режимом у його агресії проти України і тепер є причиною геноциду та смер-
тей десятків тисяч мирних українських жителів.
Ключові слова: русскій мір, шахідизм, ісламізм, Кіріл Гундяєв, Владімір Путін, РПЦ МП, Мос-
ковський патріарх, РФ, російська агресія, геноцид.
Після розпаду СРСР та ліквідації КПРС Московський патріархат залишився єдиною
структурою, керівництво якої свого часу було тісно пов’язане з КДБ і яка не зазнала сут-
тєвих трансформацій у пострадянську добу, зберігши вплив на значних теренах колиш-
ньої «єдиної країни». Тож не дивно, що колишніми очільниками КДБ саме РПЦ МП було
відведено роль замінити КПРС (яка вже відіграла свою роль та віджила свій вік) у справі
формування нової імперської ідеології, покликаної зберігати та укріплювати т. зв. «єди-
ний цивілізаційний простір». Ідеї комуністичного «месіанства» легко накладались на ві-
зантійсько-імперський ґрунт. Замість старих комуністичних гасел вигадуються нові – про
Siverian chronicle. 2022. № 4
127
«русскій мір», «православну цивілізацію» та «єдиний простір святої Русі», в основі яких
та само скалічена мрія-утопія про «рай на землі» (комунізм) та «ідеальну країну», що, як і
за часів СРСР, покликані виправдати протистояння путінської Росії навколишньому світо-
ві «ворожих» країн – але цього разу вже не капіталістичному, а «колективному» Заходу.
Витворюється новий ідеологічний гібрид, який має поєднати ідеї старого візантійсько-
го, ординського («євразійського») та російського імперіалізму з трансформованими ра-
дянсько-комуністичними ідеологемами й навіть окремими ідеями, запозиченими з німець-
кого нацизму та італійського фашизму, а також ісламського фундаменталізму.
Експансіоністська ідеологія «русского міра»
Відтворення політично-фундаменталістських міфологем та їх затребуваність у певних
прошарках пострадянського суспільства мали природнє підґрунтя. Тоталітарна свідомість
радянських людей протягом десятиліть виховувалась на міфах про «образ ворога» та «іде-
альну величну країну», відмінну від іншого «поганого» світу (західного). Радянський міф
про «ідеальну країну» будувався на вихованні страху й ненависті до Європи та США. Цей
страх нікуди не зник, знайшовши нову реалізацію у войовничій ідеології «русского міра».
Лабораторією з розробки нової фундаменталістської доктрини «русского міра» став
т. зв. «Всесвітній російський народний собор» (ВРНС), створений у 1993 р. з ініціативи
голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату митрополита
Смоленського Кіріла Гундяєва. Ця новостворена організація під егідою РПЦ МП об’єдна-
ла російських релігійних і культурних діячів, науковців та представників діаспори, а го-
ловне – представників влади, силових структур та правоохоронних органів РФ. Через цю
«лабораторію» й почалося в РФ випробовування та впровадження нових ідей.
Головою ВРНС, згідно зі статутом, був проголошений московський патріарх. До
2009 р. ним був Алексій Рідігер, а його заступником і фактичним керівником організації –
митрополит Кіріл Гундяєв. Ставши в 2009 р. патріархом, він став і головою ВРНС. Трива-
лий час заступником Кіріла у ВРНС був протоієрей Всеволод Чаплін, відомий скандаль-
ними висловлюваннями на підтримку ядерної війни. Нині заступниками Кіріла є одіозний
російський олігарх, власник телеканалу «Царьград» і спонсор тероризму в «ЛНР/ДНР»
К. Малофєєв та один із ідеологів «русского міра» О. Щіпков, який водночас є першим за-
ступником голови Синодального відділу РПЦ МП із взаємин із суспільством та ЗМІ. Ці
люди фактично формують новітню ідеологію Московського патріархату.
Роль ВРНС суттєво зросла в 2001 р., коли його з’їзд у залі церковних соборів Храму
Христа Спасителя у Москві відкрив особисто В. Путін. Водночас у грудні 2001 р. Синод
РПЦ МП оголосив «корисним розвиток діяльності ВРНС як постійно діючого союзу гро-
мадських організацій за активної участі та духовного керівництва Російської Православ-
ної Церкви». У роботі організації починають брати участь голова Державної Думи Феде-
ральних Зборів РФ, перший заступник голови Уряду РФ, керівництво Ради Федерації,
Адміністрації Президента РФ, ФСБ та МВС РФ, лідери основних політичних партій, гла-
ви суб’єктів Федерації, громадських та релігійних об’єднань РФ.
Намагаючись бути активним учасником політичних та ідеологічних процесів у РФ, Кі-
ріл Гундяєв різнопланово пропагує та поширює нову ідеологію, яку він створює, зокрема
перед президентом РФ та його владним оточенням, впливаючи на формування агресивної
імперської ідеології путінського режиму.
Замовлення Кремля на розробку ідеології «русского міра» стало реакцією на київський
«Майдан» 2004 р. Для Путіна події в Україні й повний провал його політичних планів ста-
ли шоком. Злякавшись перенесення українського досвіду на російський ґрунт, він став по-
силено шукати опертя на нову імперську ідеологію та пропаганду. Одним із тих, хто під-
казав йому цей шлях, був митрополит Кіріл Гундяєв. Отже, ще до того, як він став мос-
ковським патріархом, Кіріл залучав і підтримував різних маргінальних прихильників ро-
сійського імперського «месіанізму», зокрема й із відверто фашистськими, неонацистськи-
ми та окультними поглядами (О. Дугін, О. Платонов, О. Проханов та інші).
У 2005–2007 рр. експертами ВРНС розроблено програму «Русская Доктрина», у якій,
окрім ідеологічних гасел, оголошувались конкретні завдання. Серед них – експансія РФ у
«ближньому зарубіжжі», захоплення Криму, Донбасу та всієї України. Отже, війна РФ з
Україною ідеологічно обґрунтовувалась і готувалась принаймні від 2005 року. У 2006 р.
ця «доктрина» рецензентами Московської духовної академії РПЦ МП була «оцінена як та-
ка, що не суперечить духу і вченню православ’я». У 2007 р. «Русская Доктрина» була
прийнята як основа ідеології ВРНС під егідою Московської патріархії за безпосередньої
Сіверянський літопис. 2022. № 4
128
лобістської підтримки тодішнього голови ОВЦС МП митрополита Кіріла1. А остаточну
редакцію доктрини він особисто презентував на всеросійському з’їзді руху «Росія моло-
да»2.
У цій, презентованій та розпіареній Кірілом Гундяєвим доктрині, чи не вперше запро-
ваджувалися та випробовувалися серед російського суспільства терміни «русскій мір»,
«духовні скрєпи», «єдиний історичний простір» тощо.
Ось лише кілька цитат із цього документа, який просував на різних рівнях нинішній
московський патріарх:
«СИМВОЛ ВЕРЫ В РОССИЮ. Россия является для своего народа духовным символом
такого же порядка, как Бог, Церковь, вера. Символ веры в Россию – это кредо патрио-
та, для которого Россия является высшей драгоценностью его жизни. Согласие с симво-
лом веры в Россию делает всех людей в определенном смысле верующими – ВЕРУЮЩИ-
МИ В РОССИЮ».
«Официально провозглашается концепция пространства Исторической России, то
есть естественного ареала русского мира (нынешняя РФ плюс русские этнические анкла-
вы – Таврия, Новороссия, Нарвская область, Латгалия, Южная Сибирь, Подкарпатская
Русь, а также территории комплементарных этносов – белорусов, восточных украин-
цев, закарпатских русинов и др.)».
«Россия вступает на путь русской ирреденты: идеологии возвращения и воссоедине-
ния тех территорий исторической России, на которые у нее имеется историческое и
моральное право и которые есть практический смысл возвращать. Для России это каса-
ется прежде всего Белоруссии, Украины и Казахстана».
«Россия должна совершить резкий разворот в отношении государств ближнего зару-
бежья... Необходимо признать права России на целый ряд территорий. В случае с Украи-
ной минимальными могли бы быть претензии на Донбасс и Таврию (Крым)».
«Главными принципами обеспечения национальной безопасности являются принципы
... наступательности и экспансии».
Вся ця параноїдальна маячня займає сотні сторінок і є у вільному доступі в інтернеті
на однойменному сайті «Русская Доктрина»3.
Тож, як бачимо, Кіріл Гундяєв ще задовго до того, як став очільником Московського
патріархату, керував процесом розробки та просування особливої російської войовничо-
фундаменталістської ідеології, якою намагався пройняти Путіна та його оточення. Імовір-
но, саме завдяки цьому він зміг заручитися підтримкою Путіна та стати очільником РПЦ
МП у 2009 році.
Саме тоді починаються регулярні рейди Кіріла Гундяєва до України з метою пропаган-
ди ідеї єдності «русского міра». Одна з перших таких спроб була здійснена під час святку-
вання 1020-ліття Хрещення Київської Русі в 2008 р. Під час рок-концерту на Хрещатику
митрополит Кіріл вискочив на трибуну й почав істерично скандувати: «Россія, Украіна і
Бєларусь – это і єсть святая Русь!» Згодом на прес-конференції в Москві він розповідав
про цей перший свій експеримент у Києві: «Это напоминало встречу освободителей – та-
кое ликование было среди украинцев»4. Також він зазначив тоді: «Последние дни показы-
вают, что и мы – украинцы, россияне, белорусы – понимаем важность сохранения единого
цивилизационного пространства, которое называется святой Русью»5.
Ставши у січні 2009 р. московським патріархом, Кіріл Гундяєв ідеологію «русского мі-
ра» зробив фактично доктриною всієї РПЦ МП. За його словами, «ядром современного
Русского мира являются Россия, Украина и Белоруссия», проте до цього «єдиного про-
стору» він також відносить Молдову, Казахстан та деякі інші колишні республіки СРСР,
які, за його словами, неодмінно потребують «відновлення єдності». «Только сплоченный
Русский мир может стать сильным субъектом глобальной международной политики,
сильнее всяких политических альянсов», – заявив московський патріарх Кіріл на відкритті
III «Ассамблеї Русского міра» у листопаді 2009 р.6
1 Вступительное слово митрополита Смоленского и Калининградского Кирилла на соборных слушаниях по про-
екту «Русская доктрина». Русская Православная Церковь: Официальный сайт Московского Патриархата (да-
лі – РПЦ ОС МП). URL: http://www.patriarchia.ru/db/text/283339.html.
2 Митрополит Кирилл рассказал студентам о «Русской Доктрине». Русская Доктрина: Сергиевский Проект.
URL: http://www.rusdoctrina.ru/page95516.html.
3 Русская Доктрина (текст). Русская Доктрина: Сергиевский Проект. URL: http://www.rusdoctrina.ru/page95507.
html.
4 Цит. за: Русская церковь заявляет, что не допустит канонизацию «раскольников». Сегодня. URL: https://ukraine.
segodnya.ua/ukraine/rucckaja-tserkov-zajavljaet-chto-ne-dopuctit-kanonizatsiju-rackolnikov-119477.html.
5 Митрополит Кирилл: «Торжества по случаю 1020-летия Киевской Руси явили торжество Православия».
РПЦ ОС МП. URL: http://www.patriarchia.ru/db/text/443064.html.
6 Выступление Патриарха Кирилла на торжественном открытии III Ассамблеи Русского мира. РПЦ ОС МП.
URL: http://www.patriarchia.ru/db/text/928446.html.
Siverian chronicle. 2022. № 4
129
Відтоді маніпуляція гаслами про «єдину святу Русь», «єдиний цивілізаційний прос-
тір», «єдиний русскій мір», «єдині духовні скрєпи» тощо набувають системного характе-
ру, їх беруть на озброєння не лише в РПЦ МП, але й у владних структурах та спецслуж-
бах РФ.
Нехристиянські («єретичні») засади ідеології московського патріарха
У просуванні ідеології «русского міра» та мілітаристських наративів московський пат-
ріарх Кіріл Гундяєв часто апелює до термінів «свята Русь» та «єдиний історичний простір
народів святої Русі» як до якоїсь історичної реальності, хоча насправді це є лише фольк-
лорна метафора, середньовічний міф-мрія. Водночас, це не лише безграмотно з науково-
історичного погляду (адже реально країни чи держави із назвою «свята Русь» ніколи не
існувало), але є свідомою маніпуляцією та підміною понять.
З початку військової агресії РФ проти України в 2022 р. у своїй апології анти-єван-
гельської, по суті – неоязичницької «теології війни» московський патріарх Кіріл щоразу
по-новому «пробиває дно». Протягом останніх восьми місяців майже на кожній проповіді
цей «жрець бога війни» вражає все новими й новими «перлами» скочування у язичництво
чи навіть сатанізм. Так, виправдовуючи мобілізацію в РФ на війну проти України та укра-
їнського народу, московський патріарх озвучив антихристиянські тези, які, з погляду пра-
вославної теології, підпадають під поняття «єресь».
Маніпулюючи вирваними з контексту євангельськими цитатами та перекручуючи їх-
ній сенс і зміст, московський патріарх 25 вересня 2022 р. виголосив єретичне, з погляду
православ’я, вчення про «відкуплювальну жертву» російських військових, які в разі заги-
белі на війні в Україні своєю «жертвою змивають всі гріхи, які людина здійснила». Навіть
більше, він порівняв мобілізацію (тобто свідоме спрямовування власного народу на смер-
тельний забій) із добровільною відкуплювальною жертвою Ісуса Христа заради спасіння
людства.
З-поміж іншого, Кіріл Гундяєв із церковного амвону заявив таке: «Ибо так возлюбил
Бог мир, что отдал Сына Своего единородного (Ин. 3:16). Отдал на что? На смерть! …
Жертвенность есть величайшее проявление лучших человеческих качеств. Мы знаем, что
сегодня многие погибают на полях междоусобной брани … Церковь осознает, что если
кто-то, движимый чувством долга, необходимостью исполнить присягу, остается верным
своему призванию и погибает при исполнении воинского долга, то он, несомненно, совер-
шает деяние, равносильное жертве. Он себя приносит в жертву за других. И потому ве-
рим, что эта жертва смывает все грехи, которые человек совершил»7.
Роком раніше, 13 червня 2021 р., московський патріарх закликав російських військово-
службовців: «Идите смело исполнять свой воинский долг и помните, что если вы жизнь
свою положили за Родину, за други своя, как говорит Священное Писание, то вы будете
вместе с Богом в Его Царстве, в Его славе, в Его вечной жизни»8. За день до початку Ро-
сійською Федерацією війни проти України, 23 лютого 2022 р., Кіріл Гундяєв ще раз звер-
нувся з особливим закликом і благословенням до армії РФ «быть готовыми дать отпор
врагу … на рубежах нашего Отечества»9. А через два тижні після початку війни, 6 берез-
ня 2022 р., Кіріл заявив: «мы вступили в борьбу, которая имеет не физическое, а метафи-
зическое значение»10. У подальші вісім місяців війни РФ проти України московський пат-
ріарх продовжив формулювати власну «теологію війни» та «сакральне» виправдання аг-
ресії Росії.
Висловлювання патріарха Кіріла та його заклики до «жертвоприношення» в корені су-
перечать духові й букві Євангелія та святоотцівському православному віровченню. Адже,
за православним вченням, змивають гріхи людини лише покаяння та причастя. Ніяка
смерть «при виконанні воїнського обов’язку» (а тим паче у загарбницькій війні) не спро-
можна автоматично відкупити чи «змити» гріхи людини. Жодна індульгенція від патріар-
ха чи синоду не може цього забезпечити. Така війна з християнських позицій є «Каїновим
смертним гріхом», за який ті, хто його чинять, підлягають церковному осуду та відлучен-
ню. І якщо їм і гарантоване якесь «царство», то не Боже (рай), а диявола (пекло). А порів-
няння смертей російських окупантів із відкуплювальною жертвою Ісуса Христа, на яку
Бог-Отець послав Свого Сина заради відкуплення гріхів людства, та заклики до батьків
7 Патриаршая проповедь в Неделю 15-ю по Пятидесятнице после Литургии в Александро-Невском скиту.
РПЦ ОС МП. URL: http://www.patriarchia.ru/db/text/5962628.html/
8 Патриаршее слово после Литургии по случаю первой годовщины освящения главного храма Вооруженных сил
РФ. РПЦ ОС МП. URL: http://www.patriarchia.ru/db/text/5819726.html.
9 В День защитника Отечества Патриарх Кирилл возложил венок к могиле Неизвестного солдата у Кремлевской
стены. РПЦ ОС МП. URL: http://www.patriarchia.ru/db/text/5903402.html.
10 Патриаршая проповедь в Неделю сыропустную после Литургии в Храме Христа Спасителя. РПЦ ОС МП.
URL: http://www.patriarchia.ru/db/text/5906442.html.
Сіверянський літопис. 2022. № 4
130
так само добровільно віддавати своїх дітей у «жертву, яка змиває всі гріхи», є відвертим
богохульством і наругою. Такого догматично-віровизнального відступлення від право-
славного віровчення РПЦ не знала за всю свою історію.
Шахідизм «русского міра» та «православний халіфат» патріарха Кіріла
Аналіз виступів і заяв московського патріарха Кіріла Гундяєва за останні вісім місяців
засвідчує, що він сповідує неправославне вчення. Він створює якесь нове, власне віровиз-
нання, доктрину, що суперечить вченню Православної Церкви. Зокрема, проголошені ним
ідеї «відкуплювальної жертви» загиблих російських солдат є насправді запозиченням ідей
шахідизму з радикально-фундаменталістських течій ісламського світу (рос. «ісламскій
мір»), згідно з якими воїн (моджахед) у разі загибелі під час війни з «невірними» (джихад)
отримує автоматичне прощення гріхів та потрапляє до «раю». При цьому «гарантією» по-
трапляння у «рай» вважається боротьба саме з «невірними», а не з власними одновірцями,
як це маємо у випадку з Кірілом Гундяєвим, який, по суті, закликає до знищення власної
православної пастви з УПЦ МП. Зазначимо, що «шахідизм» не є ідеологією всього ісламу,
а лише окремих ісламістських екстремістсько-політичних течій радикально-фундамента-
лістського спрямування й частіше застосовується до терористів-смертників11. Отже, до
християнства та християнської жертовності ця ідея не має ніякого стосунку.
У очільника РПЦ МП є й інші неправославні висловлювання. Так, виправдовуючи аг-
ресивну політику Росії як «метафізичну боротьбу добра проти зла», він висловив близьке
до ісламістського розуміння сенсу прощення: «прощение без справедливости есть капиту-
ляция и слабость. Поэтому прощение должно сопровождаться непременным сохранением
за собой права стоять на стороне света»12. Не Євангельські істини «возлюби ближнього»,
«не вбий», «прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим», «якщо ми
не пробачаємо, то від Бога не пробачиться нам», а зовсім інше, незнайоме Євангелію:
«прощення без справедливості є капітуляція і слабкість». Ця, чужа вченню Христа, думка
набагато ближча до радикального ісламу: «Знай, що прощення того, хто тебе скривдив, не
завжди є похвальним»13; «прощення та примирення припустимі лише тоді, коли вони пі-
дуть на користь тому, хто провинився. Якщо ж той, хто провинився, не заслуговує на про-
щення і доцільно покарати його за його пpocтyпoĸ, то шаріат не закликає потерпілого
прощати кривдника»14.
Здавалося б, яким чином радикальні ідеї ісламістського фундаменталізму та шахідиз-
му могли проникнути в середовище Московського патріархату та його очільника? Проте,
якщо проаналізувати дії та висловлювання Кіріла Гундяєва на посаді московського патрі-
арха, це стає очевидним. Він давно має неприхований інтерес до ісламу. За його власним
зізнанням, найбільше в ісламі його приваблює те, що «мусульманский мир – сильный
мир». «У нас общий моральный базис: у православных и мусульман, – стверджує патріарх
Кіріл. – Нам важно работать вместе по укреплению нравственного начала в обществе …
Однажды нашего президента спросили об отношении православия к католическому хрис-
тианству и исламу, и президент ответил: “Мы, православные, к исламу ближе”. И он был
прав, – продовжив очільник РПЦ МП, – в том смысле, что с точки зрения традиции и ос-
нов нравственной жизни мы сегодня ближе с исламом, чем некоторые западные христиа-
не, у которых сегодня происходит отход от традиционной нравственности»15.
За словами глави Московського патріархату, його приваблює той факт, що на відміну
від політкоректного західного християнства, іслам продовжує зберігати «досить конкрет-
ну етику» та «безкомпромісну традицію». Він стверджує, що західне християнство, на
відміну від ісламу, переживає нині «глибоку кризу» через те, що «Церковь перестает го-
ворить людям четко и ясно, что есть добро, а что зло, она перестает быть нужной»16.
На засіданні Вищої церковної ради РПЦ МП 26 березня 2021 р. патріарх Кіріл заявив:
«Нужно постоянно отслеживать все, что происходит в сфере церковных отношений с ис-
ламом, и вносить коррективы в эту траекторию, наполняя, если требуется, наши отноше-
ния новым содержанием. Перед лицом всё возрастающих вызовов со стороны секулярно-
11 Докладніше про шахідизм див., наприклад, у дослідженні: Несправа М.В. Радикалізація джихадизму в Європі
кінця ХХ – початку ХХІ століть: сутність і тенденції. Дисертація на здобуття наукового ступеню доктора філо-
софських наук. Київ, 2019. 430 с.
12 Там само.
13 Шарх «Салясатуль-усуль» шейха Мухаммада ібн Саліх аль-Усейміна, Тафсир, Сура 42, аят 40.
14 Абд ар-Рахман бін Насир Ас-Сааді, Тафсир Корану, Сура 42, аят 40.
15 Патриарх Кирилл в Казани: в исламе нет опасности. Общероссийское информационное агентство мусульман.
URL: http://www.info-islam.ru/publ/novosti/tatarstan/patriarkh_kirill_v_kazani_v_islame_net_opasnosti/2-1-0-40693.
16 Где политкорректное христианство стирает грань между добром и злом, ислам стоит на страже морали, – Пат-
риарх Кирилл. Ислам в Украине. URL: https://islam.in.ua/ru/novosti-v-strane/gde-politkorrektnoe-hristianstvo-stiraet-
gran-mezhdu-dobrom-i-zlom-islam-stoit-na.
Siverian chronicle. 2022. № 4
131
го мира важно укреплять нашу солидарность … У нас много тем для совместной работы,
и мы должны использовать общность интересов, возникающую из социального, полити-
ческого, культурного контекста, в котором мы все сегодня находимся. Поэтому представ-
ляется необходимым развивать взаимодействие с исламом как в странах канонической от-
ветственности Русской Православной Церкви, так и во всем мире»17.
Із цією метою при московському патріархові була створена й діє спеціальна Експертна
рада зі взаємодії з ісламським світом, члени якої досліджують і намагаються частково пе-
реймати досвід ісламського світу. Займаються розробками ісламсько-православного діа-
логу та вивченням досвіду ісламської цивілізації й фахівці очолюваного патріархом Кірі-
лом «Всесвітнього російського народного собору» (ВРНС). Також із ініціативи Ради
«Економіка та етика» при Московському патріархатові в 2011 р. було розпочато вивчення
та обговорення досвіду ісламського банкінгу та можливості його запровадження в Росії –
т. зв. «православного банкінгу» як альтернативи західним стандартам банківництва.
Отже, наближені до Кіріла Гундяєва експерти, які готують йому доповіді, аналітичні
записки, обґрунтування та проповіді, серйозно займаються вивченням досвіду ісламу в
різних сферах. Але самі, маючи схильність до войовничого фундаменталізму, для прикла-
ду запозичення обрали ідеологію ісламістських екстремістсько-політичних течій. Цим по-
яснюється той факт, що в новітній гібридній ідеології московського патріарха, з-поміж ін-
шого, знайшли своє відображення й запозичення з деяких фундаменталістських ідей та те-
чій «ісламського світу», зокрема й таких екстремістських рухів, як «Ісламська держава»
(ІД або ІДІЛ) та інші.
Чого варта, наприклад, заява протоієрея Димитрія Смірнова, голови Патріаршої комі-
сії з питань сім’ї, члена Вищої Церковної Ради РПЦ МП і голови Синодального відділу із
взаємодії зі Збройними силами та правоохоронними установами РФ (2001–2013 рр.):
«Современный мусульманин, он хочет умереть за свою веру. Он обматывает себя динами-
том. Куда ему его муллы, улемы прикажут, он туда идёт и умирает, взрывает вместе с со-
бой. Он готов собой пожертвовать! Его объявляют террористом! Но он не для того это де-
лает, что хочет нагнать страху на весь мир. … А почему эти юноши умирают? Потому,
что они не хотят, чтобы у них было государство, которым правят педерасты»18. Однак, від
виправдання чужого тероризму до створення власного –один крок…
Власне й сам термін «російський світ» («русскій мір») впроваджений у вжиток як
окрема ідеологема за зразком «ісламського світу» (рос. «ісламского міра»). Сучасна гіб-
ридна ідеологія «русского міра», яка не є оригінальною, але містить чимало запозичень та
плагіату з інших ідеологій та теорій, має низку ознак, що є набагато ближчими до ісламу,
аніж до християнства. Серед таких запозичень є уявлення про «русскій мір» як окрему
«мегацивілізацію» з власними «традиційними цінностями», «духовними скрєпами» та
«сакральною місією», яка відрізняє «русскій народ-богоносєц» від інших народів світу і
яка протистоїть «антицивілізації» Заходу. По суті, це є запозиченням ісламістської фунда-
менталістської ідеї політичної єдності мусульман усього світу незалежно від національ-
них та расових відмінностей задля протистояння Заходу. Проголошуючи своєю місією
відродження єдиного Ісламського Халіфату та його світової гегемонії, повернення до ду-
ховно-моральних та політичних ідеалів і традиційних цінностей середньовіччя, ісламісти
звеличують першу ісламську державу як «священну ідеальну країну» та прабатьківщину
сучасного ісламського світу.
Запозичуючи подібні уявлення та гасла з фундаменталістських ісламістських течій, су-
часні ідеологи «русского міра», по суті, спробували трансплантувати ідеї світового Іслам-
ського Халіфату на православний ґрунт. У новоявленій російській міфотворчості ідеал се-
редньовічного священного Халіфату замінили ідеалом т. зв. «святої Русі». У результаті та-
кого «переодягання», заміни назв та окремих положень і принципів, вийшла нова гібрид-
на ідеологія, що зовні отримала назву «православної», але на практиці має більше подіб-
ності з радикальним ісламізмом, аніж із християнством.
«Гримуча суміш» з домішками ідей неонацизму та неофашизму
Водночас, хибно буде сприймати вчення московського патріарха Кіріла про окремий
«русскій мір» як цілковите запозичення фундаменталістських ідей ісламського світу. Як
вже було сказано, це не є суто оригінальна теорія. Тут знайшли своє втілення запозичення
з різних квазірелігійних ідеологій та теорій. Його вчення – це «гримуча суміш», такий со-
17 Выступление Патриарха Кирилла на заседании Высшего Церковного Совета 26 марта 2021 года. РПЦ ОС МП.
URL: http://www.patriarchia.ru/db/text/5791727.html.
18 Цит. за: В РПЦ предрекли конец христианской цивилизации через 30 лет: Европа станет мусульманской, а
христиане «будут жить в полуподполье» NEWSru.com URL: https://www.newsru.com/religy/05may2017/eu_islam.
html.
Сіверянський літопис. 2022. № 4
132
бі «вінегрет», в якому до єдиної купи намішані подекуди протилежні доктрини та ідеоло-
геми; причому часто відверто нехристиянські, через що ця суміш і набуває характеру
«єресі».
Зокрема, в пропагованій очільником РПЦ МП ідеології знайшли своє втілення ідеї
неонацизму та неофашизму, а також старі комуністичні міфи й уявлення про СРСР як та-
ку собі «ідеальну країну», про «єдиний совєтскій народ», про їх протистояння «світовому
злу» в особі «колективного Заходу» тощо. Схильність «колективної свідомості» росій-
ського пострадянського суспільства до подібних штучних міфів та ідеологем, а також їх
затребуваність створили сприятливий ґрунт для поширення та популярності новоявлених
псевдоправославних фундаменталістських ідей, які насправді є сучасним трансформова-
ним втіленням ідей неофашизму, неонацизму, націонал-комунізму та ісламістського фун-
даменталізму, перероблених та пристосованих під православним камуфляжем до постра-
дянської російської ментальності.
У цій нехристиянській ідеології немає місця вченню Христа про те, що «Царство Моє
не від світу цього» (Ін. 18:36). Ці засадничі слова Христа спотворює, заперечує й спросто-
вує своїми діями патріарх Кіріл Гундяєв. На противагу цим євангельським настановам в
основі нової віровизнальної доктрини патріарха Кіріла закладено неоязичницький культ
поклоніння силі й моці земної держави та влади, підміна євангельських ідеалів «небесної
батьківщини» («небесного Царства Божого») ідеалами «царства земного» та світської вла-
ди («князя світу цього»), надмірна ідеалізація земної держави з наділенням її сакральними
(«священними») якостями, з популяризацією культу війни («побєдобєсіє») та необхідніс-
тю приносити себе в жертву (жертвоприношення) на «вівтар отєчєства» з метою «віднов-
лення його єдиного історичного простору».
Підмінюючи євангельські ідеали, тут сповідуються не відома Євангелію якась особли-
ва «духовна сутність», «цивілізаційна місія», «традиційні цінності» та «єдиний простір»
народів «русского міра» незалежно від національності, мови, культури й навіть релігії (до
поняття «русскій мір» тут відносяться різні народи: від росіян до чеченців-кадирівців (му-
сульман), буддистів бурят, шаманістів тувінців тощо), які, попри наявні розбіжності, тлу-
мачаться як «духовно єдіний русскій народ» («народ-богоносєц») та окрема «сакральна
мегацивілізація», що неодмінно мають протистояти Заходу. Водночас жоден народ ко-
лишнього «єдиного простору» (СРСР або Російської імперії) не має права на самовизна-
чення та окреме існування. У разі вияву такого бажання, як у випадку з Україною, такий
народ оголошується зіпсутим і підлягає «виправленню» та приєднанню до РФ. Розробле-
но особливу єретичну теорію, згідно з якою земні утворення Росія, Україна і Білорусь
прирівняні до Святої Трійці, а тому, «как нельзя разделить Пресвятую Троицу: Отца и
Сына, и Святого Духа – это Един Бог, – так нельзя разделить Россию, Украину и Белорус-
сию – это вместе святая Русь»19. Це безграмотне з богословського погляду і фактично єре-
тичне висловлювання, яке хибно приписують прп. Лаврентію Чернігівському, хоча цей
святий ніколи не висловлював такої думки, – любить цитувати патріарх Кіріл Гундяєв20.
Із православного погляду, це є богохульством, адже мімікрує під основний догмат право-
славного віровчення – про єдність Божественної Трійці. Відповідно новому вченню, яке
широко розпропаговане в РПЦ МП, випливає, що якщо три республіки колишнього СРСР
розділилися три десятиліття тому, то так само може розділитися й Пресвята Трійця...
З-поміж іншого, стверджує московський патріарх, нинішня «метафізична боротьба»
ведеться Росією на території України для того, «чтобы силой Божией были искоренены из
сознания людей, которые не стремятся к духовному единству святой Руси, все эти диа-
вольские помыслы, чтобы все мы осознали ответственность за сохранение духовного
единства Русского мира. ... Я со смелостью произношу в этих стенах слова “Русский
мир”, хотя знаю, что некоторые силы на Украине их демонизируют. ... Мы употребляем
это слово … с полной ответственностью, внутренним спокойствием и уверенностью в
правоте нашей позиции. ... мы единый народ – народ святой Руси. ... единого историчес-
кого Отечества, именуемого Православной Русью. Об этом сегодня наши молитвы, и на
это направляем мы сегодня свои труды» (проповідь від 18 жовтня 2022 р.)21.
У якості однієї з центральних місій ідеології «русского міра» патріарх Кіріл проголо-
сив «відновлення єдності історичного простору народів святої Русі», який штучно наділя-
19 Цит. за: Шумило С., Штейников С., Яковенко А. Лжеархиепископ Херувим (Дегтярь) и внутрицерковное
сектантство. Релігія в Україні. URL: https://www.religion.in.ua/main/17123-lzhearxiepiskop-xeruvim-degtyar-i-
vnutricerkovnoe-sektantstvo.html.
20 Шумило С. В. Фальшиві «пророцтва» як виправдання війни: сектантські містифікації московського патрі-
арха Кирила. Радіо Свобода. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/falsyfikatsiyi-patriarkha-kyryla-teolohiya-viyny/
32118062.html.
21 Патриаршая проповедь в день памяти святителей Московских после Литургии в Успенском соборе Москов-
ского Кремля. РПЦ ОС МП. URL: http://www.patriarchia.ru/db/text/5968673.html.
Siverian chronicle. 2022. № 4
133
ється якимсь особливим сакральним та есхатологічним сенсом. При цьому середньовіч-
ний міф-мрія про уявну «небесну святу Русь», яку уособлювали сонми святих, відтепер
штучно перекладено на суто конкретне земне державне утворення в особі Російської ім-
перії / Радянського Союзу / Російської Федерації на чолі з суто земними правителя-
ми / вождями.
Згідно з відомим православним богословом проф. Галлахером Брендоном, «ця ідеоло-
гія є формою етнорасового релігійного фундаменталізму, з апеляцією до крові, землі, ві-
ри, нації, народу, мови та царя / вождя. Як і попередні етноцентризми, він демонізує всіх,
хто йому протистоїть. А водночас, відповідно до логіки ідеології “русского міра”, Захід є
великим супротивником, таким собі “верховним демоном”. Ідеологія російського світу
(“русского міра”) – це новий нацизм, нацистська ідеологія ХХІ століття»22.
Професор Брендон переконаний, що в ідеології «русского міра» «існує багато подіб-
ностей із німецьким нацизмом та італійським фашизмом у закликах до “Історичної (=Ве-
ликої) Святої Русі”», що уподібнює її до неоязичництва.
Такий погляд на це новітнє вчення поділяють понад 1500 християнських теологів сві-
ту, які підписали спільну Декларацію про вчення щодо «русского міра», у якій вони за-
суджують цю доктрину як нехристиянську23. Отже, маємо всі підстави говорити про но-
вітню єресь «русского міра», єресіархом якої є патріарх Кіріл Гундяєв.
Усі ці потворні ідеологічні перли ще потребують ретельного вивчення та аналізу. Але
вже тепер можемо говорити, що московський патріарх Кіріл Гундяєв за власними переко-
наннями не є православним і не є християнином. Велике питання, чи віруючий він взага-
лі? І якщо так, то в що він вірить? За його ж визнанням, йому імпонує «сильний світ».
Тож не дивно, що в голові такої людини християнська жертовність може підмінюватися
радикально-ісламістським шахідизмом, «сакральне жертвоприношення» власного народу
блюзнірськи порівнюватися з відкуплювальною жертвою Христа, а в міфології під назвою
«свята Русь», яку він створив, з’явитися псевдоправославний «Халіфат», головна місія
якого – добровільне чи силове об’єднання країн та народів т. зв. «русского міра» для про-
тистояння західній «антицивілізації».
Патріарх Кіріл Гундяєв був тим, хто сформулював і подав Путіну та його оточенню
нову войовничу фундаменталістську квазірелігійну ідеологію, яка була взята на озброєн-
ня путінським режимом у його агресії проти України і яка тепер є причиною геноциду та
смертей десятків тисяч мирних українських жителів, більшість із яких якраз є православ-
ними християнами.
Цю хибну ідеологему патріарха Кіріла активно підхопили «пропагандисти в рясах» –
значна частина духовенства Московської патріархії в РФ та за її межами, відтак можна го-
ворити про перебування в єресі не тільки московського патріарха Кіріла, а й підвідомчої
йому релігійної спільноти – Московського патріархату.
Крім приватних оцінок єресь завжди потребує засудження Церквою на соборно-
му / синодальному рівні. Поки офіційно такого засудження не відбулося, це означає, що
певна церковна спільнота чи Церква загалом може поділяти такі погляди. Отже, світове
християнство, і, найперше, українські Церкви, мають спростувати й засудити це єретичне
вчення московського патріарха. Це їхній моральний і канонічний обов’язок. Як заявив ко-
лись сам глава РПЦ МП Кіріл Гундяєв, «якщо Церква перестає говорити людям чітко і яс-
но, що є добро, а що зло, вона перестає бути потрібною».
References
Nesprava, N. (2019). Radykalizatsiia dzhykhadyzmu v Yevropi kintsia ХХ – pochatku ХХI stolit: sut-
nist i tendentsii. Dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupeniu doktora filosofskykh nauk [The radicalizati-
on of Jihadism in Europe in the late 20th and early 21st century: the nature and trends. Dissertation on the
health of the scientific level of Doctor of Philosophical Sciences]. Kyiv, Ukraine.
Шумило Сергій Вікторович – кандидат історичних наук (PhD), доктор теології
(ThDr), директор Міжнародного інституту афонської спадщини, науковий співробітник
Інституту історії України НАН України, доцент кафедри гуманітарних дисциплін Націо-
нальної академії керівних кадрів культури і мистецтв, заслужений працівник культури
України (Київ, Україна).
22 Gallaher Brandon. Η ΦΟΝΤΑΜΕΝΤΑΛΙΣΤΙΚΗ ΙΔΕΟΛΟΓΙΑ ΤΟΥ «ΡΩΣΙΚΟΥ ΚΟΣΜΟΥ» ΚΑΙ Η ΕΠΕΙΓΟΥΣΑ
ΚΑΤΑΔΙΚΗ ΤΗΣ. Ακαδημια Θεολογικων Σπουδων Βολου / Volos Academy For TheoLogical Studies. URL: https://
www.polymerwsvolos.org/2022/03/04/fontamentalistiki_ideologia_russki_mir/.
23 Декларація про вчення про «русский мир». Ακαδημια Θεολογικων Σπουδων Βολου / Volos Academy For TheoLogi-
cal Studies. URL: https:// www.polymerwsvolos.org/2022/03/14/декларація_про_вчення/.
Сіверянський літопис. 2022. № 4
134
Shumylo Serhii – Candidate of Historical Sciences (Ph.D. in History), Doctor of Theology
(ThDr.), Director of the International Institute of the Athonite Legacy, Research fellow of the
Institute of History of Ukraine at the National Academy of Sciences of Ukraine, Associate pro-
fessor of the Department of Humanities of National Academy of Managerial Staff of Culture and
Arts at the Ministry of Culture of Ukraine, Honored Worker of Ukraine Culture (Kyiv, Ukraine).
E-mail: institute@afon.org.ua
THE IDEA OF "RUSSIAN WORLD" AS THE THEOLOGY OF WAR
OF THE MOSCOW PATRIARCH KIRILL: BEFORE THE PROBLEM STATEMENT
The article analyses the propaganda statements of Moscow Patriarch Kirill Gundyaev from February
to September 2022 on justification and justification of Russia's war of aggression against Ukraine. It also
examines the development and analyses the main ideological postulates of the modern Russian fundamen-
talist and militant doctrine of the "Russian world", actively implemented in the Russian Orthodox Church
MP by Kirill Gundyaev and the FSB since the late 1990s and which served as the ideological justification
for Russian aggression against Ukraine and the genocide of the Ukrainian people in 2022. The author con-
cludes that the Moscow patriarch is creating some new faith of his own, a doctrine that contradicts the tea-
chings of the Orthodox Church. In particular, the ideas of "atoning sacrifice" of fallen Russian soldiers he
proclaims are in fact a borrowing of the ideas of shahidism from the radical-fundamentalist currents of the
Islamic world, according to which a warrior killed in war with "infidels" (jihad) receives automatic forgi-
veness of sins and goes to "heaven". Consequently, the author concludes that such ideas expressed by Cyril
Gundyaev have nothing to do with Christianity. In fact, the term "Russian world" itself was introduced as a
separate ideologeme along the lines of "the Islamic world". The author notes that the modern hybrid ideo-
logy of the "Russian world" is not original, but contains many borrowings and plagiarism from other ideo-
logies and theories and has a number of features that are much closer to Islam than to Christianity. In par-
ticular, among such borrowings is the idea of the "Russian world" as a separate "megacivilisation" with its
own "traditional values", "spiritual crosses" and "sacral mission" which distinguishes "the Russian God-
bearing people" from other peoples of the world and which opposes the "anti-civilisation" of the West. In
essence, it is borrowing the Islamist fundamentalist idea of political unity of Muslims around the world re-
gardless of national and racial differences to oppose the West. Borrowing similar ideas and slogans from
fundamentalist Islamist movements, modern ideologues of the Russian world have essentially attempted to
transplant the ideas of a global Islamic Caliphate onto Orthodox soil. In the new Russian mythmaking, the
ideal of a medieval holy Caliphate has been replaced by a medieval myth-dream of "holy Russia". As a re-
sult of this 'disguise', replacing names and certain provisions and principles, a new hybrid ideology emer-
ged, outwardly called 'Orthodox Christianity', but in practice bearing more resemblance to radical Isla-
mism than to Christianity. In addition, an analysis of the fundamentalist ideology of the 'Russian world'
shows that it also bears many similarities to German Nazism and Italian Fascism, which were admired by
some Russian ideologues around K. Gundyaev and V. Putin. Putin's entourage. The author concludes that
Moscow Patriarch Kirill Gundyaev was the one who formulated and presented Putin and his entourage
with a new militant fundamentalist quasi-religious ideology, adopted by the Putin regime in its aggression
against Ukraine and which is now causing genocide and deaths of Ukrainian civilians.
Key words: Russian world, Shahidism, Islamism, Kirill Gundyaev, Vladimir Putin, ROC MP, Moscow
Patriarch, RF, Russian aggression, genocide.
Дата подання: 30 вересня 2022 р.
Дата затвердження до друку: 30 жовтня 2022 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Шумило, С. Ідея «русского міра» як теологія війни московського патріарха Кіріла: до постанов-
ки проблеми. Сіверянський літопис. 2022. № 4. С. 126–134. DOI: 10.5281/zenodo.7491806.
Цитування за стандартом APA
Shumylo, S. (2022). Ideia «russkoho mira» yak teolohiia viiny moskovskoho patriarkha Kirila: do po-
stanovky problemy [The idea of "Russian peace" as the theology of war of the Moscow Patriarch Kirill: be-
fore the problem statement]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 4, P. 126–134. DOI:
10.5281/zenodo.7491806.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187697 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:37:35Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шумило, С. 2023-01-21T13:34:38Z 2023-01-21T13:34:38Z 2022 Ідея «русского міра» як теологія війни московського патріарха Кіріла: до постановки проблеми / С. Шумило // Сіверянський літопис. — 2022. — № 4. — С. 126-134. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.7491806 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187697 271.2-722.51 У статті аналізуються пропагандистські заяви московського патріарха Кіріла Гундяєва від
 лютого по вересень 2022 р. щодо обґрунтування та виправдання загарбницької війти РФ проти
 України. Також досліджується розвиток та аналізуються основні ідеологічні постулати сучасної
 російської фундаменталістсько-войовничої доктрини «русского міра», яка активно впроваджувалася в РПЦ МП Кірілом Гундяєвим та ФСБ від кінця 1990-х років і послужила ідейним обґрунтуванням російської агресії проти України та геноциду українського народу в 2022 році. Автор доходить висновку, що московський патріарх створює нове, власне віровизнання, доктрину, що суперечить
 вченню Православної Церкви. Зокрема, проголошені ним ідеї «відкуплювальної жертви» загиблих
 російських солдат у війні з Україною є запозиченням ідей шахідизму з радикально-фундаменталістських течій ісламського світу (рос. «ісламскій мір»), згідно з якими воїн (моджахед) у разі загибелі
 під час війни з «невірними» (джихад) отримує автоматичне прощення гріхів та потрапляє до
 «раю». Отже, на думку автора, такі ідеї, висловлені Кірілом Гундяєвим, жодним чином не мають
 стосунку до християнства. Власне й сам термін «російський світ» («русскій мір») впроваджений у
 вжиток як окрема ідеологема за зразком «ісламського світу» (рос. «ісламского міра»). Автор зазначає, що сучасна гібридна ідеологія «русского міра» не є оригінальною, але містить чимало запозичень та плагіату з інших ідеологій та теорій, має низку ознак, що є набагато ближчими до ісламу, аніж до християнства. Зокрема, серед таких запозичень є уявлення про «русскій мір» як окрему
 «мегацивілізацію» з власними «традиційними цінностями», «духовними скрєпами» та «сакральною
 місією», яка відрізняє «русскій народ-богоносєц» від інших народів світу й протистоїть «антицивілізації» Заходу. По суті, це є запозиченням ісламістської фундаменталістської ідеї політичної єдності мусульман усього світу незалежно від національних та расових відмінностей задля протистояння Заходу. Беручи подібні уявлення та гасла з фундаменталістських ісламістських течій,
 сучасні ідеологи «русского міра», по суті, спробували трансплантувати ідеї світового Ісламського
 Халіфату на православний ґрунт. У новоявленій російській міфотворчості ідеал середньовічного
 священного Халіфату замінили середньовічним міфом-мрією про «святу Русь». У результаті такого «переодягання», заміни назв та окремих положень і принципів, вийшла нова гібридна ідеологія,
 що зовні отримала назву «православної», але на практиці має більше подібностей із радикальним
 ісламізмом, аніж із християнством. Окрім того, аналіз фундаменталістської ідеології «русского
 міра» засвідчує, що у ній також існує багато подібностей із німецьким нацизмом та італійським
 фашизмом, якими захоплювалися певні російські ідеологи з оточення К. Гундяєва та В. Путіна.
 Згідно з автором, московський патріарх Кіріл Гундяєв був тим, хто сформулював і подав Путіну
 та його оточенню нову войовничу фундаменталістську квазірелігійну ідеологію, яка була взята на
 озброєння путінським режимом у його агресії проти України і тепер є причиною геноциду та смертей десятків тисяч мирних українських жителів. The article analyses the propaganda statements of Moscow Patriarch Kirill Gundyaev from February
 to September 2022 on justification and justification of Russia's war of aggression against Ukraine. It also
 examines the development and analyses the main ideological postulates of the modern Russian fundamentalist
 and militant doctrine of the "Russian world", actively implemented in the Russian Orthodox Church
 MP by Kirill Gundyaev and the FSB since the late 1990s and which served as the ideological justification
 for Russian aggression against Ukraine and the genocide of the Ukrainian people in 2022. The author concludes
 that the Moscow patriarch is creating some new faith of his own, a doctrine that contradicts the teachings
 of the Orthodox Church. In particular, the ideas of "atoning sacrifice" of fallen Russian soldiers he
 proclaims are in fact a borrowing of the ideas of shahidism from the radical-fundamentalist currents of the
 Islamic world, according to which a warrior killed in war with "infidels" (jihad) receives automatic forgiveness
 of sins and goes to "heaven". Consequently, the author concludes that such ideas expressed by Cyril
 Gundyaev have nothing to do with Christianity. In fact, the term "Russian world" itself was introduced as a
 separate ideologeme along the lines of "the Islamic world". The author notes that the modern hybrid ideology
 of the "Russian world" is not original, but contains many borrowings and plagiarism from other ideologies
 and theories and has a number of features that are much closer to Islam than to Christianity. In particular,
 among such borrowings is the idea of the "Russian world" as a separate "megacivilisation" with its
 own "traditional values", "spiritual crosses" and "sacral mission" which distinguishes "the Russian Godbearing
 people" from other peoples of the world and which opposes the "anti-civilisation" of the West. In
 essence, it is borrowing the Islamist fundamentalist idea of political unity of Muslims around the world regardless
 of national and racial differences to oppose the West. Borrowing similar ideas and slogans from
 fundamentalist Islamist movements, modern ideologues of the Russian world have essentially attempted to
 transplant the ideas of a global Islamic Caliphate onto Orthodox soil. In the new Russian mythmaking, the
 ideal of a medieval holy Caliphate has been replaced by a medieval myth-dream of "holy Russia". As a result
 of this 'disguise', replacing names and certain provisions and principles, a new hybrid ideology emerged,
 outwardly called 'Orthodox Christianity', but in practice bearing more resemblance to radical Islamism
 than to Christianity. In addition, an analysis of the fundamentalist ideology of the 'Russian world'
 shows that it also bears many similarities to German Nazism and Italian Fascism, which were admired by
 some Russian ideologues around K. Gundyaev and V. Putin. Putin's entourage. The author concludes that
 Moscow Patriarch Kirill Gundyaev was the one who formulated and presented Putin and his entourage
 with a new militant fundamentalist quasi-religious ideology, adopted by the Putin regime in its aggression
 against Ukraine and which is now causing genocide and deaths of Ukrainian civilians. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Дослідницькі нотатки Ідея «русского міра» як теологія війни московського патріарха Кіріла: до постановки проблеми The idea of "Russian peace" as the theology of war of the Moscow Patriarch Kirill: before the problem statement Article published earlier |
| spellingShingle | Ідея «русского міра» як теологія війни московського патріарха Кіріла: до постановки проблеми Шумило, С. Дослідницькі нотатки |
| title | Ідея «русского міра» як теологія війни московського патріарха Кіріла: до постановки проблеми |
| title_alt | The idea of "Russian peace" as the theology of war of the Moscow Patriarch Kirill: before the problem statement |
| title_full | Ідея «русского міра» як теологія війни московського патріарха Кіріла: до постановки проблеми |
| title_fullStr | Ідея «русского міра» як теологія війни московського патріарха Кіріла: до постановки проблеми |
| title_full_unstemmed | Ідея «русского міра» як теологія війни московського патріарха Кіріла: до постановки проблеми |
| title_short | Ідея «русского міра» як теологія війни московського патріарха Кіріла: до постановки проблеми |
| title_sort | ідея «русского міра» як теологія війни московського патріарха кіріла: до постановки проблеми |
| topic | Дослідницькі нотатки |
| topic_facet | Дослідницькі нотатки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187697 |
| work_keys_str_mv | AT šumilos ídeârusskogomíraâkteologíâvíinimoskovsʹkogopatríarhakíríladopostanovkiproblemi AT šumilos theideaofrussianpeaceasthetheologyofwarofthemoscowpatriarchkirillbeforetheproblemstatement |