«Від Богдана до Івана». Іван Крип’якевич. Українська козацька держава і її творець Богдан Хмельницький
Рецензія на книгу: «Від Богдана до Івана». Іван Крип’якевич. Українська козацька держава і її творець Богдан Хмельницький / Упорядн. Іван Сварник. Львів: Апріорі, 2021. 248 с. Review : "From Bohdan to Ivan" // Ivan Krypyakevich. The Ukrainian Cossack state and its creator Bohdan Khmelnyts...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Дата: | 2022 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2022
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187698 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | «Від Богдана до Івана». Іван Крип’якевич. Українська козацька держава і її творець Богдан Хмельницький / Д. Гордієнко // Сіверянський літопис. — 2022. — № 4. — С. 135-138. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187698 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Гордієнко, Д. 2023-01-21T13:34:45Z 2023-01-21T13:34:45Z 2022 «Від Богдана до Івана». Іван Крип’якевич. Українська козацька держава і її творець Богдан Хмельницький / Д. Гордієнко // Сіверянський літопис. — 2022. — № 4. — С. 135-138. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.7491845 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187698 Рецензія на книгу: «Від Богдана до Івана». Іван Крип’якевич. Українська козацька держава і її творець Богдан Хмельницький / Упорядн. Іван Сварник. Львів: Апріорі, 2021. 248 с. Review : "From Bohdan to Ivan" // Ivan Krypyakevich. The Ukrainian Cossack state and its creator Bohdan Khmelnytskyi / Edited by. Ivan Svarnyk. Lviv: Apriori, 2021. 248 p. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Рецензії. Огляди. Анотації «Від Богдана до Івана». Іван Крип’якевич. Українська козацька держава і її творець Богдан Хмельницький "From Bohdan to Ivan". Ivan Krypyakevich. The Ukrainian Cossack state and its creator Bohdan Khmelnytskyi Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
«Від Богдана до Івана». Іван Крип’якевич. Українська козацька держава і її творець Богдан Хмельницький |
| spellingShingle |
«Від Богдана до Івана». Іван Крип’якевич. Українська козацька держава і її творець Богдан Хмельницький Гордієнко, Д. Рецензії. Огляди. Анотації |
| title_short |
«Від Богдана до Івана». Іван Крип’якевич. Українська козацька держава і її творець Богдан Хмельницький |
| title_full |
«Від Богдана до Івана». Іван Крип’якевич. Українська козацька держава і її творець Богдан Хмельницький |
| title_fullStr |
«Від Богдана до Івана». Іван Крип’якевич. Українська козацька держава і її творець Богдан Хмельницький |
| title_full_unstemmed |
«Від Богдана до Івана». Іван Крип’якевич. Українська козацька держава і її творець Богдан Хмельницький |
| title_sort |
«від богдана до івана». іван крип’якевич. українська козацька держава і її творець богдан хмельницький |
| author |
Гордієнко, Д. |
| author_facet |
Гордієнко, Д. |
| topic |
Рецензії. Огляди. Анотації |
| topic_facet |
Рецензії. Огляди. Анотації |
| publishDate |
2022 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сiверянський літопис |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
"From Bohdan to Ivan". Ivan Krypyakevich. The Ukrainian Cossack state and its creator Bohdan Khmelnytskyi |
| description |
Рецензія на книгу: «Від Богдана до Івана». Іван Крип’якевич. Українська козацька держава і її творець Богдан Хмельницький / Упорядн. Іван Сварник. Львів: Апріорі, 2021. 248 с.
Review : "From Bohdan to Ivan" // Ivan Krypyakevich. The Ukrainian Cossack state and its creator Bohdan
Khmelnytskyi / Edited by. Ivan Svarnyk. Lviv: Apriori, 2021. 248 p.
|
| issn |
2518-7430 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187698 |
| citation_txt |
«Від Богдана до Івана». Іван Крип’якевич. Українська козацька держава і її творець Богдан Хмельницький / Д. Гордієнко // Сіверянський літопис. — 2022. — № 4. — С. 135-138. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT gordíênkod vídbogdanadoívanaívankripâkevičukraínsʹkakozacʹkaderžavaííítvorecʹbogdanhmelʹnicʹkii AT gordíênkod frombohdantoivanivankrypyakevichtheukrainiancossackstateanditscreatorbohdankhmelnytskyi |
| first_indexed |
2025-11-26T03:52:41Z |
| last_indexed |
2025-11-26T03:52:41Z |
| _version_ |
1850610628319772672 |
| fulltext |
Siverian chronicle. 2022. № 4
135
РЕЦЕНЗІЇ. ОГЛЯДИ. АНОТАЦІЇ
Дмитро Гордієнко
•
«Від Богдана до Івана». Іван Крип’якевич.
Українська козацька держава і її творець Богдан Хмельницький /
упорядн. Іван Сварник. Львів: Апріорі, 2021. 248 с.
DOI: 10.5281/zenodo.7491845
© Д. Гордієнко, 2022. CC BY 4.0
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2313-9019
Українська історіографія ранньомодерної доби збагатилася збіркою статей одного з
провідних українських дослідників тієї доби Івана Крип’якевича (1886–1967) під загаль-
ною назвою «Українська козацька держава і її творець Богдан Хмельницький». Книга по-
кликана не лише повніше представити образ історика Івана Крип’якевича в сучасній укра-
їнській історіографії, а й по-новому висвітлити добу Хмельниччини та постать гетьмана
Богдана, стимулювати дальший дослідницький пошук та осмислення одного з найважли-
віших періодів української історії.
Насильно обірваний наприкінці 1920-х років розвиток школи Грушевського поставив
українську історіографію перед пошуком власного шляху розвитку, власного оригіналь-
ного обличчя в колі світової історіографії Східної Європи. Підхід Михайла Грушевського
до вибору дослідницьких тем своїм учням передбачав охоплення всього хронотопу укра-
їнської історії. Проте найповніше вдалося охопити тематику української історії від пізньо-
го середньовіччя (Б. Бучинський, Б. Барвінський) до модерного часу (І. Кревецький,
Ю. Кміт, М. Залізняк). Ключовий період в українському історичному наративі (зокрема в
розумінні Грушевського) – козаччина – стала предметом дослідження для кількох учнів
батька української історіографії, серед яких доба Хмельниччини припала на наукову долю
Івана Крип’якевича.
Сьогодні в історії української історіографії ранньомодерної доби Крип’якевич най-
більше відомий монографією «Богдан Хмельницький» (К., 1956) та археографічною збір-
кою «Документи Богдана Хмельницького» (К., 1961), укладеною спільно з Іваном Бути-
чем. Остання праця зберігає й досі свій евристичний потенціал, натомість препарована ко-
муністами з Інституту історії АН УРСР монографія «Богдан Хмельницький» не витрима-
ла випробування часом, попри перевидання її в 1990-му році без цензурних купюр, «мак-
симально наближено» до задуму автора. В українській історіографії образ Івана Крип’яке-
вича як дослідника Хмельниччини залишається неповним, а інколи й спотвореним, як і
образ Богдана Хмельницького, попри численні, дійсно ґрунтовні й блискучі, дослідження
В. Степанкова та В. Смолія.
Державна політика в галузі суспільних та гуманітарних наук призвела до домінування
в українському книжковому просторі перекладної літератури. Завдяки обмеженому заве-
зенню російської літератури в Україну спостерігаємо збільшення перекладної польської
історіографії в нашій країні. Масова поява польської історіографії робить позитивний
вплив на розрив з російською/совєтською традицією, водночас в український дискурс
уводяться чужі смисли, зокрема погляд на Хмельниччину як «домову війну». Польській
історіографії, дійсно, є що запропонувати українським колегам, проте, українським до-
слідникам варто перейняти й польський досвід ставлення до власної наукової традиції. У
Польщі перевидані й далі перевидаються базові праці польської історіографії. В Україні
ж упродовж 30-ти років незалежності не вдається здійснити повне видання творів Михай-
ла Грушевського, фінансування якого в рамках держзамовлення повністю припинено з
2019 року! У 1920-ті роки було розпочато підготовку видання повного зібрання творів Во-
лодимира Антоновича, із якого вдалося видати лише перший том. Проєкт так і залишаєть-
ся нереалізованим. Така ж доля загрожує й повному виданню творів Грушевського, що
вже й казати про його школу! Проте деякі кроки в цьому напрямку робляться «ініціати-
Сіверянський літопис. 2022. № 4
136
вою знизу». Так, перевидано низку праць Івана Джиджори у збірці «Економічна політи-
ка російського правительства супроти України 1710–1730 рр.» (К., 2020). Нарешті відбу-
лось перевидання знакових праць Івана Крип’якевича, присвячених Богданові Хмель-
ницькому – державотворцеві. Упорядником виступив відомий український історик, голо-
ва Археографічної комісії НТШ Іван Сварник, йому ж належить і передмова до видання.
Цілком слушно упорядник наголошує, що це видання чи перевидання «можна вважати
найвищим досягненням української історіографії в дослідженні історії Української держа-
ви козацької доби» (с. 18), як має бути почутою й думка І. Сварника, що такі перевидання
є «проявом нашої поваги до науковців, які дієво причинилися до формування української
модерної нації і боротьби за самостійну Україну» (с. 19), – теза, актуалізована російською
агресією проти України, що триває з 2014 року!
Основний масив публікації складає цикл статей «Студії над державою Богдана Хмель-
ницького», опублікованих упродовж 1925–1931 рр. у «Записках НТШ». На той час про-
відний український соціо-гуманітарний часопис перестав потрапляти в книгозбірні над-
дніпрянської України, тим самим залишився поза увагою значного кола українських істо-
риків і магістрального шляху української історіографії. До цього базового блоку додана
низка статей Крип’якевича, тематично дотичних до історії української Держави Богдана
Хмельницького. Натомість розвідка «Полуднева Україна в часи Богдана Хмельницького»,
що напряму стосується теми, не включена до видання на тій підставі, що вона була опуб-
лікована у присвяченому вченому збірнику «Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці,
суспільстві» (Львів, 2001). Це був спецвипуск збірника Інституту українознавства
ім. І. Крип’якевича НАН України «Україна: культурна спадщина, національна свідомість,
державність» (вип. 8). Наукові збірники потрапляють у поле зору вузького кола фахівців,
у той час як окремі книжкові видання охоплюють значно ширшу аудиторію і мають біль-
ший вплив на розвиток гуманітаристики. Таким чином видання було б не лише повнішим,
а й охоплювало – «українізувало» важливий регіон – південь України, який все ще часто
фігурує в історіографії як «північне Причорномор’я», а не «південна Україна».
На жаль, не подав упорядник «робочу кухню» Крип’якевича щодо дослідження доби
Хмельниччини. Ці статті готувалися та публікувалися в період окупації Галичини Поль-
щею, в історіографії та громадській думці якої на той час не дуже шанувався український
гетьман. Можливо, політична ситуація міжвоєнної Галичини стала причиною того, що
Крип’якевич досить не виразно окреслює західні межі Української держави Богдана
Хмельницького. Візію досліджень доби Козацької революції середини XVII ст. простеже-
но лише в планах Крип’якевича видання корпусу державних актів Богдана Хмельницько-
го, чому мав послужити складений істориком реєстр універсалів гетьмана, що було зго-
дом реалізовано у співпраці з Іваном Бутичем. Отже, на сьогодні опублікований «реєстр»
має лише історіографічну цінність, як видається зайвим і перевидання у рецензованій
збірці «неопублікованих» універсалів, позаяк вони були опубліковані у «Документах Бог-
дана Хмельницького» (1961 р.), перевиданих у серії «Універсали українських гетьманів»
(К., 1998). Отже, «неопубліковані» універсали на сьогодні є вже тричі опубліковані. Та
попри все, книга є на часі і, сподіваємось, викличе інтерес у фахових істориків та всіх, хто
цікавиться українською минувшиною, сьогоденням та майбутттям.
Богдана Хмельницького Крип’якевич зображує вольовим політиком, що заради інтере-
су справи міг іти проти традиції та усталених порядків. Так, враховуючи потребу мит-
тєвого й рішучого прийняття рішення в нестабільних умовах Козацької революції, геть-
ман рідко скликав загальні козацькі ради. Попри невдоволення козацьких мас, це давало
гетьману можливість прийняття нагальних рішень, спираючись на старшинську раду. Од-
нак Хмельницькому не стало державної мудрості чи часу, щоб перетворити козацьку раду
в представницький орган. «Рада залишається тільки як традиційний церемоніял, потріб-
ний до лєґалізовання важних справ, – але не як тіло, що рішає» (с. 25), – підсумовує істо-
рик. Врешті козацька демократія звелася до олігархії, а згодом і автократії, коли «законо-
датну владу обіймає сам гетьман Богдан Хмельницький» (с. 28), правою рукою при якому
постійно залишався генеральний писар Іван Виговський. Під кінець життя, коли Хмель-
ницький перетворився майже на самодержця України, Крип’якевич все одно зображує йо-
го як політика-реаліста, що як homo novus вдовольнявся фактичною владою, не прагнучи
легітимізувати «монархічні права». Як же тоді оцінювати матримоніальний союз з Мол-
довою і прагнення гетьмана передати владу синові, спершу – Тимошеві, згодом – Юрієві?
На думку історика, закріпленням гетьманства в своєму роді Хмельницький прагнув запо-
бігти ризикам, пов’язаним з системою елекцій, добре знаної з польської політичної прак-
тики. Однак на заваді стали малолітство Юрія та «старшинська олігархія, котрої старий
гетьман не допускав до впливів» (с. 140), все ж таки радше сила запорозької традиції.
Звертаючись до титулу Богдана Хмельницького, Крип’якевич підмічає, що послідовне
вживання титулу «гетманъ зъ войскомъ запорожскимъ» без жодної залежності від когось
Siverian chronicle. 2022. № 4
137
упродовж 1651–1654 рр. показує, що саме в 1651 році гетьман остаточно вирішив розір-
вати з Польщею.
Третій підрозділ Крип’якевич відводить на визначення державних кордонів Війська
Запорозького часів Богдана Хмельницького. Хоча історик чітко не окреслює бачення геть-
маном меж усіх українських територій, що мали перейти під гетьманський реґімент, Іван
Сварник доходить висновку, що Крип’якевич показує Богдана Хмельницького «поборни-
ком соборності України» (с. 13), політиком, що переслідував не власні чи станові інтере-
си, а інтереси держави, всього українського народу. Проте «соборний проєкт» можна по-
бачити лише в «загальних увагах» до держави Богдана Хмельницького. Козацька Україна,
затиснена у вузьких рамках, неодмінно мала прагнути до територіального розширення, у
напрямку якого найлогічнішим мало бути приєднання всіх українських земель «старої Ру-
сі» «аж по Віслу».
Єдність держави досягається зокрема завдяки активній комунікації населення, що за-
безпечується розгалуженою сіткою транспортних магістралей. Заснування столиці в Чи-
гирині зумовило й виникнення нового транспортного вузла – Чигирина, хоча ключовим
транспортним вузлом і далі залишався Київ. Проте для Богдана Хмельницького дороги
мали прикладне значення, в умовах безперервної війни основну увагу гетьман звертав на
розбудову війська, що складалося з піхоти, кінноти та артилерії. Останній, що почала ві-
дігравати ключову роль, гетьман приділяв особливу увагу. Власного виробництва гармат
не було, як правило вони були старими запорозькими або трофейними. Натомість гетьма-
ну вдалося налагодити власне українське виробництво пороху у великій кількості. Бездо-
ганним було забезпечення війська, навіть у поході, продуктовими запасами. Для оборони
розбудовувалась ціла мережа укріплень та замків. Хмельницькому Крип’якевич приписує
й плани створення регулярного війська, а також іноземних (інтернаціональних) підрозді-
лів (насамперед із сербів, згодом і волохів), що було на той час загальноєвропейською
тенденцію і що почав утілювати в життя його наступник – Іван Виговський.
У низці статей І. Крип’якевич розкривав альтернативну осі «захід – схід» – вісь «пів-
ніч – південь». Цей вектор історик подає по-різному: то як шлях з Балтійського моря в
Чорне, або ж, як у «Державі Богдана Хмельницького», як вісь Москва – Київ – Константи-
нополь, водночас із занепадом шляху на Варшаву. Думка перспективна, однак міста з їх
купецтвом на середину XVII ст. значною мірою залишалися об’єктами політики, а не
суб’єктами, у цьому можна вбачати й слабкість держави Богдана Хмельницького. Тому
навряд чи купецькі каравани різко змінили напрямок своєї зовнішньоторговельної актив-
ності.
В опублікованих студіях Крип’якевич послідовно виступає як історик-державник. Хо-
ча немає прямих документів, що свідчили б про демографічну політику Хмельницького,
однак Крип’якевич, з позицій модерного розуміння держави, приписує козацькій адміні-
страції прагнення не допустити зменшення населення, а навпаки – збільшити його. Питан-
ня, яке й на сьогодні є гостроактуальним, навіть життєво важливим для України. Актуаль-
ним і сучасним є наголошені істориком соціальні зміни в населенні, коли «середня і дріб-
на власність стала пануючим типом» (с. 137), на зміну великому й магнатському землево-
лодінню прийшла дрібна й середня земельна власність, що й забезпечило Україні достат-
ню опірність та живучість у надскладних зовнішніх умовах. На сьогодні ж в українській
політиці спостерігаємо діаметрально протилежні процеси. З іншого боку, Крип’якевич по-
мічає водночас силу та слабкість тогочасної Української держави в тому, що вона була
козацькою, створеною козацьким станом «для оборони своїх станових інтересів» (с. 143).
Основою держави стала «мало залюднена» Наддніпрянщина, як осердя козаччини, що,
проте, суперечить тезі історика про соборні задуми гетьмана; козацтво не виробило влас-
ної еліти, дозрілої до вирішення державних завдань, тому Хмельницькому довелося залу-
чати до творення державного апарату стару шляхту, а «через те, що не було ніяких репре-
зентаційних установ, на яких населення могло б виявити свої потреби, контакт між вла-
дою й масою затрачувався, уряд замикався в собі, не старався о ніякі реформи й уліпшен-
ня державної системи» (с. 145). Однак, говорячи про формування Державного Скарбу, іс-
торик зазначає значний відхід від попередньої – польської системи, отже, принаймні фі-
нансові реформи таки були проведені. Тут же на карб Хмельницькому Крип’якевич ста-
вить рейдерські захоплення старшиною державних маєтностей (королівщин), приклад чо-
му надав сам гетьман, а також намагання всіх станів увільнитися від сплати податків, на-
слідком чому було враження Павла Алепського, що в Україні взагалі ніхто не платить по-
датків, відтак відбулося зростання у фінансовій системі держави посередніх податків. Не
обережною, «а тільки щоб осягнути хвилевий ефект, приєднати собі московських послів»,
оцінює Крип’якевич пропозицію гетьмана в січні 1654 р. Москві самій збирати на себе по-
датки з України, наслідком чого «держава лишалася з неоплаченим військом без усяких
Сіверянський літопис. 2022. № 4
138
доходів» (с. 197). Згодом питання податкового імунітету стане одним з основних у пере-
мовинах українських гетьманів з Москвою.
Цілком виправданим і логічним є включення до збірки й статті про Український дер-
жавний архів XVII ст., який на сьогодні зберігся у складі «Архіву малоросійської колегії»,
на жаль, за межами України. Значна частина «Архіва» зберігається в польських архівосхо-
вищах. Власне І. Крип’якевич згаданим вище виданням «Документів Богдана Хмельниць-
кого» разом з І. Бутичем започаткував практику «відродження» державного архіву Ко-
зацької України. Проєкт був продовжений Інститутом української археографії та джерело-
знавства ім. М.С. Грушевського НАН України серією «Універсали українських гетьма-
нів», видання якого, на жаль, не завершено. Отже, актуалізація питання реконструкції
Державного архіву Козацької України є актуальною.
На жаль, у виданні трапляються непоодинокі прикрі одруки, наприклад «напра-при-
клад» замість «наприклад» (с. 51), «ліроруч» – «ліворуч» (с. 65), «сааме» замість «саме»,
«Райчвми» – «Райчами» (с. 156), «державлені» замість «державні» (с. 168), «лелах» – «се-
лах» (с. 187), «Асякі» – «Всякі» (с. 188) тощо, інколи такі, що не дають правильного розу-
міння змісту, наприклад, датування 1637 роком вступу на уряд полковника Івана Сербина
(с. 155), у той час як на 1665 р. він був лише «підростаючим». Не дотримано по всьому
тексту зазначене в передмові написання з малої літери національностей, наприклад маємо
«Поляки» (с. 70), «Серби» (с. 151) та ін., проте цілком виправдано збереження написання
«Хвастів», що повністю відповідає українській традиції, замість змосковщеного «Фастів».
З якихось причин макетувальник пропустив у змісті такі пункти «Студій над державою
Богдана Хмельницького» як VI. Суд; VII. Військо; VIII. Каталог полковників 1648–
1657 рр. та IX. Держава Богдана Хмельницького (Загальні уваги).
Над добою Богдана Хмельницького Іванові Крип’якевичу довелося працювати в не-
простих умовах. Ні для Другої Речі Посполитої, ні для «імперії зла» постать Богдана
Хмельницького не була цілком прийнятною. Для перших він залишався ворогом, творцем
«потопу», другі ж намагались, і досить вдало, використати його образ для власних цілей,
антиукраїнських за своєю суттю. Івана Крип’якевича від Богдана Хмельницького відділя-
ли триста років. За той час відбулось як захоплення Богданом, так і засудження великого
гетьмана в українській історіографії та народній пам’яті. Понад тридцять років незалеж-
ності українська історіографія долає нав’язані тоталітарною добою схеми та розуміння
минулого. Сподіваємось, розв’язана Москвою війна проти України, що триває з 2014 ро-
ку, має посприяти «декомунізації» та «дерусифікації» й української історичної науки. То-
му книга «Українська козацька держава і її творець Богдан Хмельницький» є на часі, вона
актуалізує цінність держави в українській історичній свідомості, повертає образ Богдана
Хмельницького як державотворця та Івана Крип’якевича – як одного з чільних представ-
ників української історіографії, актуалізує ключові моменти української історії середини
XVII ст. та історії української історіографії непростого ХХ ст.
Дата подання: 11 грудня 2022 р.
Дата затвердження до друку: 16 грудня 2022 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Гордієнко, Д. Рецензія : «Від Богдана до Івана» // Іван Крип’якевич. Українська козацька держа-
ва і її творець Богдан Хмельницький / Упорядн. Іван Сварник. Львів: Апріорі, 2021. 248 с. Сіверян-
ський літопис. 2022. № 4. С. 135–138. DOI: 10.5281/zenodo.7491845.
Цитування за стандартом APA
Gordienko, D. (2022). Retsenziia : «Vid Bohdana do Ivana» // Ivan Krypiakevych. Ukrainska kozatska
derzhava i yii tvorets Bohdan Khmelnytskyi / Uporiadn. Ivan Svarnyk. Lviv: Apriori, 2021. 248 s. [Revi-
ew : "From Bohdan to Ivan" // Ivan Krypyakevich. The Ukrainian Cossack state and its creator Bohdan
Khmelnytskyi / Edited by. Ivan Svarnyk. Lviv: Apriori, 2021. 248 p.]. Siverianskyi litopys – Siverian chro-
nicle, 4, P. 135–138. DOI: 10.5281/zenodo.7491845.
|