Городенська К. Українське слово у вимірах сьогодення
Рецензія на книгу: Городенська К. Українське слово у вимірах сьогодення. Київ: Компанія "Медіа Майстер", 2019. 208 с.
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Мовознавство |
|---|---|
| Datum: | 2020 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2020
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187738 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Городенська К. Українське слово у вимірах сьогодення / О. Малаш // Мовознавство. — 2020. — № 4. — С. 73-74. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187738 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Малаш, О. 2023-01-23T17:36:41Z 2023-01-23T17:36:41Z 2020 Городенська К. Українське слово у вимірах сьогодення / О. Малаш // Мовознавство. — 2020. — № 4. — С. 73-74. — укр. 0027-2833 DOI 10.33190/0027-2833-313-2020-4-006 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187738 Рецензія на книгу: Городенська К. Українське слово у вимірах сьогодення. Київ: Компанія "Медіа Майстер", 2019. 208 с. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Рецензії Городенська К. Українське слово у вимірах сьогодення Horodenska K. Ukrainian word in measurements of the present days Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Городенська К. Українське слово у вимірах сьогодення |
| spellingShingle |
Городенська К. Українське слово у вимірах сьогодення Малаш, О. Рецензії |
| title_short |
Городенська К. Українське слово у вимірах сьогодення |
| title_full |
Городенська К. Українське слово у вимірах сьогодення |
| title_fullStr |
Городенська К. Українське слово у вимірах сьогодення |
| title_full_unstemmed |
Городенська К. Українське слово у вимірах сьогодення |
| title_sort |
городенська к. українське слово у вимірах сьогодення |
| author |
Малаш, О. |
| author_facet |
Малаш, О. |
| topic |
Рецензії |
| topic_facet |
Рецензії |
| publishDate |
2020 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Horodenska K. Ukrainian word in measurements of the present days |
| description |
Рецензія на книгу: Городенська К. Українське слово у вимірах сьогодення. Київ: Компанія "Медіа Майстер", 2019. 208 с.
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187738 |
| citation_txt |
Городенська К. Українське слово у вимірах сьогодення / О. Малаш // Мовознавство. — 2020. — № 4. — С. 73-74. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT malašo gorodensʹkakukraínsʹkeslovouvimírahsʹogodennâ AT malašo horodenskakukrainianwordinmeasurementsofthepresentdays |
| first_indexed |
2025-11-24T19:08:32Z |
| last_indexed |
2025-11-24T19:08:32Z |
| _version_ |
1850493452071993344 |
| fulltext |
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 4 73
© О. МАЛАШ, 2020
Рецензії
DOI 10.33190/0027-2833-313-2020-4-006
Городенська К.
УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО У ВИМІРАХ СЬОГОДЕННЯ
Київ: Компанія «Медіа Майстер», 2019. 208 с.
Скільки існує мова, стільки вчені-лінгвісти боротимуться за її чистоту, точність
і багатство. Зі свого боку, мовці завжди матимуть потребу підвищувати рівень во-
лодіння мовою, незалежно від того, чи є вона для них рідною а чи її вивчають як
іноземну. Ось чому книжка К. Городенської «Українське слово у вимірах сьогоден-
ня» стала надзвичайно популярною вже в перший день виходу друком. Ця праця,
написана зрозуміло для широкого загалу, покликана ознайомити з найактуальні-
шими питаннями культури мови всіх, хто хотів би навчатися, поповнювати запас
знань, навіть якщо не має можливості стежити за відповідною рубрикою у фаховій
науковій пресі.
Зауважимо, що це не перша праця К. Городенської з такою назвою. Нове видан-
ня («друге, істотно доповнене», як зазначено в бібліографічному описі) частково
дублює попередню версію 2014 р., однак в оновленій книжці кількість статей, за
підрахунками самої авторки, збільшилася на 113 одиниць (с. 4).
Праця складається з передмови та шістнадцяти розділів, кожний з яких містить
невеликі за обсягом замітки, інакше названі «мозаїками-рекомендаціями» (с. 4). У
передмові (с. 3–6) авторка зазначає, що матеріали до цього видання, як і до попе-
реднього, є результатом тривалих і численних фахових обговорень: щодня грома-
дяни звертаються до мовознавців у листуванні, ставлячи питання щодо тонкощів
слововжитку, пунктуації, просодії тощо. Тому в цій книжці зібрано «найактуальніші,
найскладніші для мовної практики» випадки, з якими стикаються мовці (с. 6).
«Мозаїки» присвячені особливостям українського нормативного правопису, на-
голошування, відмінювання, словотворення та слововживання. За структурою кож-
на така стаття –– ніби розгорнута відповідь редакції фахового видання на лист від
дописувача. Авторка інтригує й провокує заголовками: «Чому гостинний народ, але
Гостиний двір?» (с. 16), «І все-таки вони не есбеушники» (с. 147), «Отже з комою і
без неї» (с. 188), «Про розділовий знак після З повагою» (с. 194).
Рекомендації містять зовсім небагато теорії, зате рясніють ілюстраціями зі ЗМІ,
класичної та сучасної української літератури. К. Городенська залюбки вдається до
аналогій, коли йдеться про словотворення: якщо замість спальна кімната ми мо-
жемо сказати спальня, то ніщо не заважає як синонім до приймальна [кімната. ––
О. М.] вживати слово приймальня, й воно узгоджуватиметься з відомими словотвір-
ними моделями краще, ніж просто приймальна або росіянізм прийомна (с. 66). До
речі, некоректно, на думку вченої, називати нерідну дитину прийомною, коли є сло-
во названа (с. 82). У книжці К. Городенської читачі знайдуть синоніми й до інших
слів –– читабельний, пробіл, поліцейський тощо; тут авторка пояснює й відмінності
між словами вимагати й потребувати, зашкодити та нашкодити (с. 98), їжа і їда
(с. 205), відрізнятися й вирізнятися (с. 99).
Чимало рекомендацій К. Городенська присвятила правопису. Це й написання
відабревіатурних назв, і цифр з літерними нарощеннями, і тонкощі використання
крапки при скорочених одиницях вимірювання. В орфографічні настанови раз у раз
вплітаються пояснення, які великою мірою стосуються словотвору. Цікаві й легкі
для запам’ятовування поради щодо вибору нормативного варіанта між дебальцев-
ський та дебальцівський (с. 150), Гельсінкська спілка й Гельсінська спілка (с. 153),
скорочень для Шенгенська віза (с. 155). У статті «Правопис назв станцій метро-
політену» (с. 15) авторка звертає увагу на особливості структури, за якими можна
визначити –– чи потрібно ту чи ту назву брати в лапки.
Приємною новиною для багатьох мовців стане настанова щодо вживання слова
хабар у родовому відмінку –– не хабара, як у «Словнику української мови» в 11 т., а
хабаря, за правилами нової редакції українського правопису від 2019 р. (с. 156), до
створення якого безпосередньо причетна й авторка рецензованої праці. Безумовне
74 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 4
Рецензії
полегшення новий правопис (і рецензована книжка) принесе мовцям, які вважали
незручним числівник дві треті, як того вимагав правопис 1993 р., натомість тепер
нормативним визнають варіант дві третіх (с. 57).
Читачі також запам’ятають, як потрібно наголошувати слова наживо (ді-
знавшись принагідно, що насправді означає цей термін) (с. 181–182), вантажівка
(с. 182), колядник та колядники, у яких випадках маємо сказати Довже́нка і в яких ––
Довженка́ (с. 179–180). На сторінках книжки висвітлено й логіку вживання термі-
нів українськомовний замість україномовний (с. 60), державотвірний, а не держа-
вотворчий (с. 60–61).
Деякі думки авторки можуть видатися суперечливими, занадто категорични-
ми –– так, мовознавиця стверджує, що виглядати «в українській мові <…> не можна
вживати (тут і далі підкреслення наше. –– О. М.)» (с. 116) у значенні «мати вигляд».
У мовця, який натрапляв саме на таке слововживання в творах класиків –– Миколи
Зерова, Панаса Мирного –– і в сучасній українській художній літературі (на пред-
ставників якої К. Городенська активно покликається), виникають природні запитан-
ня: чому не можна, чим пояснити таку заборону? Але авторка не дає на них чіткої
відповіді. Це стосується й «посади заступника, а не заступниці директора» (с. 148).
Своїм «не можна» вчена виносить за дужки властиве українській мові граматичне
вираження роду і, як наслідок, –– фемінізацію професійного назовництва, яка, зреш-
тою, спричинила внесення змін до Державного класифікатора професій. Аргумент:
«слово заступниця означає чиюсь захисницю» з апеляцією до релігійного дискурсу
(с. 149) –– теж породжує питання: хіба заступник не може також бути захисником?
Цілком можна зрозуміти спротив ученої щодо найменування з компонентом -фест,
що вже прижилися в українській мові в 10-х роках цього століття (с. 144). Проте
йдеться не лише про запозичення (К. Городенська пропонує замість англізму фест
і далі вживати фестиваль –– слово так само не питомо українське), а й про заоща-
дження мовних зусиль як маркетинговий хід: з усіх запропонованих варіантів назви
перемагає найкоротший, бо його найлегше запам’ятати широкому загалу.
На обкладинці зазначено, кому книжка може стати в пригоді: «науковцям, редак-
торам, журналістам, учителям, студентам, учням і всім тим, хто прагне пізнати тон-
кощі правильного вживання українського слова». Це справді так, хоча викладений в
«Українському слові…» матеріал усе-таки більшою мірою орієнтований на аудито-
рію 35 років і старшу. Адже такі заголовки, як «Сестри Тельнюк, брати Яремчуки і
тріо Мареничів» (с. 32), «Боже, Україну збережи, Господи, помилуй нас» (с. 38) мало
про що говорять молодшим читачам, проте зацікавлять тих, хто особистісно сфор-
мувався в час, коли цими іменами й цитатами був наповнений культурний простір.
Книжка К. Городенської –– не лише добірка рекомендацій. Це насамперед фа-
хова візія української літературної мови в XXI столітті, причому як на синхронному
зрізі, так і з урахуванням цілої низки процесів, що відбулися впродовж історичного
її розвитку. І навіть якщо в майбутньому лінгвістичні прогнози вченої не справдять-
ся й деякі поради втратять свою актуальність, читач матиме деталізовану історію
нормотворення, яка зможе стати підґрунтям для подальших наукових студій і при-
водом для нових дискусій.
О. Малаш
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України
м. Київ, Україна
Електронна пошта: darmodej@ukr.net
http://orcid.org/0000-0002-5726-5646
O. Malash
O. О. Potebnia Institute of Linguistics of the National Academy of Sciences of Ukraine
Kyiv, Ukraine
E-mail: darmodej@ukr.net
http://orcid.org/0000-0002-5726-5646
Horodenska K.
UKRAINIAN WORD IN MEASUREMENTS OF THE PRESENT DAYS
Kyiv: Company «Media Master», 2019. 208 p.
Дата надходження до редакції –– 07.08.2020
Дата затвердження редакцією –– 13.08.2020
|