Тищенко К. М. 42 епохи українських мовних контактів: енциклопедія 3000 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, прізвищах і топонімах

Рецензія на книгу: Тищенко К. М. 42 епохи українських мовних контактів: енциклопедія 3000 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, прізвищах і топонімах. Київ ; Броди : Просвіта, 2020. 912 с....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Мовознавство
Date:2020
Main Author: Селігей, П.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2020
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187749
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Тищенко К. М. 42 епохи українських мовних контактів: енциклопедія 3000 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, прізвищах і топонімах / П. Селігей // Мовознавство. — 2020. — № 5. — С. 78-80. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859605863110541312
author Селігей, П.
author_facet Селігей, П.
citation_txt Тищенко К. М. 42 епохи українських мовних контактів: енциклопедія 3000 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, прізвищах і топонімах / П. Селігей // Мовознавство. — 2020. — № 5. — С. 78-80. — укр.
collection DSpace DC
container_title Мовознавство
description Рецензія на книгу: Тищенко К. М. 42 епохи українських мовних контактів: енциклопедія 3000 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, прізвищах і топонімах. Київ ; Броди : Просвіта, 2020. 912 с.
first_indexed 2025-11-28T04:09:37Z
format Article
fulltext 78 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 5 Рецензії DOI 10.33190/0027-2833-314-2020-5-007 Тищенко К. М. 42 ЕПОХИ УКРАЇНСЬКИХ МОВНИХ КОНТАКТІВ: ЕНЦИКЛОПЕ- ДІЯ 3000 ЗАПОЗИЧЕНИХ РЕАЛІЙ АНТИЧНОСТІ Й СЕРЕДНЬО- ВІЧЧЯ У МОВІ, ПРІЗВИЩАХ І ТОПОНІМАХ Київ ; Броди : Просвіта, 2020. 912 с. Нова книга Костянтина Тищенка, професора кафедри мов і літератур Бли зь кого й Середнього Сходу Інституту філології Київського національного університету іме- ні Тараса Шевченка, являє собою енциклопедичний словник, у якому систематизо- вано й проетимологізовано понад 3000 запозичень в українській лексиці, прізвищах українців і топонімах на теренах України. Це підсумок восьми монографій автора (2006–2018) з різних аспектів теми. Рецензована книга викладає нову концепцію історії українських мовних контактів. Водночас це й сучасний синтез знань про багатовікову історію запозичень в українську мову. Зв’язки українців з іншими народами лишили в мові безліч слідів і прослідків. Не можна сказати, що вони малодосліджені. Утім, як показує автор, у цій ділянці досі лишається чимало білих плям, надто в історичній топонімії (гідроніми, ойко- німи) та антропонімії (прізвища). При етимологізуванні власних назв не рідкість їх безпідставне «ослов’янювання», нехтування східним контекстом минулого України. Наскільки цей контекст багатий, настільки ж занедбані його студії. Одна з причин — успадкований від радянських часів брак сходознавчої освіти. У виданні на конкретному матеріалі втілено ідею В. В. Мартинова (1989), згід- но з якою кожна мова пережила стільки станів, скільки мала у своїй історії епох контактів із сусідніми мовами. За висновком К. М. Тищенка, українську мову сфор- © П. СЕЛІГЕЙ, 2020 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 5 79 Рецензії мували 42 мовно-історичні епохи — від іллірійської та скіфської до монгольської, литовської, польської, російської. Така велика кількість епох зумовлена історично й географічно — як наслідок етногенезу українців на шляху міграцій численних пле- мен. За даними книги, це один з найвищих у світі показників іншомовних впливів при формуванні народу. Для порівняння: іспанський словник налічує 14 мовно-іс- торичних епох, словник басків — 10 епох, словник циган Ломбардії (синтів) — 9, ірландців — 7, японців — 6, алеутів — 5 (с. 19). Книга розгортає масштабну панора- му культурно-історичних зв’язків українського етносу з різноманітними племенами, що знайшли, хоч і різною мірою, своє відображення в мові. Відповідно до кількості епох книга складається із 42 розділів. Стисла довідка на початку кожного розділу характеризує суть мовно-історичної епохи. Далі йдуть етимологічні статті про запозичені загальні назви, граматичні та діалектні явища (разом 533 статті). Потім — синхоричні (з грецької — «з тієї ж землі») прізвища українців (716 статей) і топоніми України від іншомовних основ (1619 статей). При цьому визначальним для розділу є масив статей з етимологіями топонімів, а статті про запозичені загальні назви та прізвища українців, основи яких походять з тієї ж мови, наведено на підтримку топонімічних. Будова статей загалом витримана: чи- тач знайде пропоновані етимони, аргументи, узагальнення, посилання на джерела. Огляд альтернативних версій походження автор не наводить, хоч давніші етимології регулярно згадує при полеміці. Зосередження в одній праці доказів контактів з пев- ною мовою (та її носіями) здійснене вперше. Розділи про епохи мовних контактів об’єднано за п’ятьма історико-географіч- ними векторами: 1) Прадавній Світ (еламіти, аккади, урарти, єгиптяни), 2) Давній Захід (італіки, фіни, балти, фракійці, іллірійці, кельти, римляни, праслов’яни, готи, франки), 3) Давній Південь (елліни, фінікійці/сирійці, явани, копти, візантійці, ага- ряни, албанці, венеціанці/генуезці), 4) Давній Степ (індоіранці, скіфи, перси, парфя- ни, гуни/авари, кавказці, вірмени, хозари, угри, печеніги, половці, монголи, татари), 5) Правова Європа (скандинави, литовці, поляки, волохи, німці, росіяни, американці). Рецензована книга, як і раніші праці К. М. Тищенка, показують провідну роль топонімії для відтворення дописемної історії українців. Відомо, що топоніми (осо- бливо гідроніми) тривко зберігаються впродовж століть або й тисячоліть. Правда, через поступове забуття першоджерела та ослов’янювання назви місцевими меш- канцями вона часто стає або етимологічно затемненою, або «припасованою» до яко- гось слов’янського кореня. У таких випадках, щоб відтворити справжнє походження топоніма, треба зважати на ймовірність різномовних впливів, не обмежуючи поле пошуку лише питомим кореневим фондом. На матеріалі гідронімії України плід- ність такого підходу раніше довели О. С. Стрижак, О. М. Трубачов, В. М. Топоров, Є. С. Отін. Як випливає з рецензованої книги, не меншою мірою сказане стосується й ойконімії: вона також зберігає ознаки тяглості заселення України. Для етимологізації топонімів К. М. Тищенко послідовно застосовує власно роз- роблений метод топонімічного контекстування, що дає змогу розкривати смисло ві зв’язки між просторово близькими топонімами. Метод цей належно ще не оцінений етимологами, хоч його застосування в працях автора демонструє очевидний евристич- ний потенціал. Як пише академік Г. П. Півторак, «за обсягом уже розкритого в книзі, тут може йтися не про нові сторінки історії України, а про її загублені томи» (с. 10). Важливий здобуток К. М. Тищенка — виявлення чіткої взаємної відповідності (кореляції) хронологічних шарів топонімії Укра їни з українською лексикою та пріз- вищами українців, основи яких прийшли з тієї ж етномови. Ці три незалежні маси- ви мовних даних становлять лексико-антропо-топонімічну стратиграфію України. Об’єктивність мовознавчих висновків підвищує їх апробація ще й четвертим маси- вом — даними генетики Y-гаплогруп. Автор показує, що набір Y-гаплогруп сучасних українців — I, R1a, R1b, E1b1b, G, J, Q, N, T (С. Кравченко, З. Россер та ін.) — від- повідає генетичній належності найдавніших носіїв мов-джерел запозичень, іншо- мовних топонімів і прізвищ. Наприклад, скіфським запозиченням в українському словнику (потвора, почвара, шаровари) відповідають синхоричні скіфські топоніми України (Дніпро, Саки, Передеріївка, Шатравине) та синхоричні прізвища україн- ців (Сако вич, Передерій, Перездрієнко), а з іншого боку — наявність Y-гаплогрупи R1a у кожного третього українця. Така збіжність висновків з чотирьох незалежних груп наукових фактів підтверджує конкретну атрибуцію ділянок мовної дійсності, 80 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 5 Рецензії а опертя на останні здобутки молекулярної генетики підносить мовно-історичні до- слідження на сучасний, якісно новий рівень, чим надає концепції К. М. Тищенка додаткової методологічної цінності. Застосувавши метод топонімічного контекстування та встановивши послідовну кореляцію між науковими фактами чотирьох різних типів, автор підтвердив наяв- ність таких запозичень в українському словнику, як центрально євро пеїзми (Г. Кра- ге, О. М. Трубачов), балтизми й літуанізми (А. П. Непокупний), фракізми, ілліриз- ми й індоіранізми (О. М. Трубачов), пелагізми (В. П. Нерознак), скіфо-сарматські іранізми (В. Абаєв, О. Стри жак), латинізми, ґотизми (В. М. Топоров), еллінізми (А. О. Білецький), скандинавізми (О. Партицький), половецькі й татарські тюркізми (А. Ю. Кримський) та ін. Крім уже відомих шарів запозичень, виявлено й упро- ваджено до наукового обігу ще 16 «загублених розділів» історії українських мов- них контактів. Серед них — ела мізми, аккадизми, єгиптизми й коптизми, фінізми, давньоперські іранізми (переосми слення концепції Бартоломе — Трубачова), фіні- кізми/арамеїзми, пахлавізми, кельтизми, гунсько-аварські монголізми, вірменізми, венеційські й ґенуезькі італізми та ін. У книзі чимало нових етимологій власних і загальних назв: готських, грецьких, сирійських, пехлевійських, коптських тощо. Різною мірою обґрунтовано віднесення онімів і лексем Камула, Радоробель, язик, владика, Дажбог — до кельтизмів; Трахте- мирів, Говилів, Мавдрики, очуняти, гаразд, ускромити, Домантович — до готизмів; Сорокотичі, ганити, ганьба, догана, [лилик], Пішта — до арамеїзмів; Ракути, Хандабоківка, буча, осовитий, шаткувати, очіпок, Кіпті, Коптя — до коптизмів; р. Ірклій, Кашперівка, Кашпіровський — до грецизмів; Мурафа, Солиги, Паталахів- ка, Подольох, Водолага, шлях, з гаком, потала, Паталах, Патлах — до арабізмів. Звісно, ці та інші етимології К. М. Тищенка можуть апріорі сприйматися як сумнівні, спірні, неоднозначні. Проте, щоб переконливо заперечити їх, потрібні ва- гомі аргументи. З іншого боку, слов’янські етимології згаданих назв теж не в усьому бездоганні, часом сприймаються як відверто «натягнуті», семантично малоймовір- ні. Обґрунтованості наведеним у книзі етимологіям додає опертя на доробок попе- редників: кельтські етимології О. О. Шахматова (марно критиковані М. Фасмером), пехлевійські етимони для слів паркан, призьба, печеніг, патякати (Х. Нюберг), по- сіпака, Підопригора (Д. Маккензі), перський етимон слова витязь (П. Агостіні). У будь-якому разі нові версії походження дають поживу для конструктивних дискусій, що просувають етимологічну науку вперед. Отже, крапку ставити рано. Вихід рецензованої книги можна оцінити як помітну подію в мовознавчому житті України. По суті, у ній системно викладено нову пізнавальну модель укра- їнської мовної історії. Значення нової праці К. М. Тищенка не обмежується суто мовознавчими рамками — вона матиме відгук у ширших суспільних колах. Її з ін- тересом читатимуть не лише лінгвісти та історики, а й усі, хто цікавиться минулим українців та української мови. П. Селігей Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України Київ, Україна Електронна пошта: Selihey@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-9433-0972 P. Selihey O. O. Potebnia Institute of Linguistics, the National Academy of Sciences of Ukraine Kyiv, Ukraine E-mail: Selihey@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-9433-0972 Tyshchenko K. 42 EPOCHS OF UKRAINIAN LANGUAGE CONTACTS: AN ENCYCLOPEDIA OF 3000 BORROWED REALIA OF ANTIQUITY AND THE MIDDLE AGES IN LANGUAGE, SURNAMES, AND TOPONYMS Kyiv ; Brody: Prosvita, 2020. 921 p. Дата надходження до редакції — 05.10.2020 Дата затвердження редакцією — 12.10.2020
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187749
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0027-2833
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-28T04:09:37Z
publishDate 2020
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
record_format dspace
spelling Селігей, П.
2023-01-24T15:20:57Z
2023-01-24T15:20:57Z
2020
Тищенко К. М. 42 епохи українських мовних контактів: енциклопедія 3000 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, прізвищах і топонімах / П. Селігей // Мовознавство. — 2020. — № 5. — С. 78-80. — укр.
0027-2833
DOI 10.33190/0027-2833-314-2020-5-007
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187749
Рецензія на книгу: Тищенко К. М. 42 епохи українських мовних контактів: енциклопедія 3000 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, прізвищах і топонімах. Київ ; Броди : Просвіта, 2020. 912 с.
uk
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
Мовознавство
Рецензії
Тищенко К. М. 42 епохи українських мовних контактів: енциклопедія 3000 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, прізвищах і топонімах
Tyshchenko K. 42 epochs of the Ukrainian language contacts: an encyclopedia of 3000 borrowed realia of Antiquity and the Middle Ages in language, surnames, and typonyms
Article
published earlier
spellingShingle Тищенко К. М. 42 епохи українських мовних контактів: енциклопедія 3000 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, прізвищах і топонімах
Селігей, П.
Рецензії
title Тищенко К. М. 42 епохи українських мовних контактів: енциклопедія 3000 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, прізвищах і топонімах
title_alt Tyshchenko K. 42 epochs of the Ukrainian language contacts: an encyclopedia of 3000 borrowed realia of Antiquity and the Middle Ages in language, surnames, and typonyms
title_full Тищенко К. М. 42 епохи українських мовних контактів: енциклопедія 3000 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, прізвищах і топонімах
title_fullStr Тищенко К. М. 42 епохи українських мовних контактів: енциклопедія 3000 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, прізвищах і топонімах
title_full_unstemmed Тищенко К. М. 42 епохи українських мовних контактів: енциклопедія 3000 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, прізвищах і топонімах
title_short Тищенко К. М. 42 епохи українських мовних контактів: енциклопедія 3000 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, прізвищах і топонімах
title_sort тищенко к. м. 42 епохи українських мовних контактів: енциклопедія 3000 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, прізвищах і топонімах
topic Рецензії
topic_facet Рецензії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187749
work_keys_str_mv AT selígeip tiŝenkokm42epohiukraínsʹkihmovnihkontaktívenciklopedíâ3000zapozičenihrealíiantičnostíiserednʹovíččâumovíprízviŝahítoponímah
AT selígeip tyshchenkok42epochsoftheukrainianlanguagecontactsanencyclopediaof3000borrowedrealiaofantiquityandthemiddleagesinlanguagesurnamesandtyponyms