Орфографічні особливості кримчацького рукопису джонк та писемна традиція кримчаків
Стаття присвячена аналізові орфографічних особливостей кримчацького рукопису «Джонк Йосифа Габая» з Кримського етнографічного музею (м. Сімферополь). Фрагменти рукопису були вперше транслітеровані, перекладені російською мовою
 та опубліковані Давидом Ребі, учителем кримчацької мови та її но...
Saved in:
| Published in: | Мовознавство |
|---|---|
| Date: | 2020 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2020
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187776 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Орфографічні особливості кримчацького рукопису джонк та писемна традиція кримчаків / О.О. Тищенко-Монастирська // Мовознавство. — 2020. — № 6. — С. 22-31. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860244268474433536 |
|---|---|
| author | Тищенко-Монастирська, О.О. |
| author_facet | Тищенко-Монастирська, О.О. |
| citation_txt | Орфографічні особливості кримчацького рукопису джонк та писемна традиція кримчаків / О.О. Тищенко-Монастирська // Мовознавство. — 2020. — № 6. — С. 22-31. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Мовознавство |
| description | Стаття присвячена аналізові орфографічних особливостей кримчацького рукопису «Джонк Йосифа Габая» з Кримського етнографічного музею (м. Сімферополь). Фрагменти рукопису були вперше транслітеровані, перекладені російською мовою
та опубліковані Давидом Ребі, учителем кримчацької мови та її носієм (Реби 2010).
Однак предметом наукового аналізу цей матеріал досі ще не був. Особлива цінність
пам’ятки полягає в її мові (навіть мовах) та розмаїтті стилів. Цей рукопис був створений у Феодосії в першій половині ХХ ст. Пам’ятка — багатомовна, містить фольклорні тексти (народну поезію та прозові твори) кримського, турецького походження, написані гебрайським письмом, щоденні нотатки кримчацькою та російською мовами, молитви і релігійні тексти гебрайською мовою та в перекладі кримчацьким ідіомом. Писемна традиція кримчаків попри використання гебрайської абетки розвинулася в тісному зв’язку з дореформеною кримськотатарською писемною традицією, обидва писемних варіанти своєю чергою мають чимало спільних рис
зі староосманською (раннього періоду) та доосманською писемними традиціями.
На це вказують численні орфографічні особливості, зокрема принципи графічного оформлення, способи написання голосних, приголосних у різних позиціях слова (початок, середина, кінець слова), словотворчих та формотворчих суфіксів (разом
чи окремо), відображення морфонологічних змін засобами консонантного письма,
засоби відтворення та адаптації запозичень. Мова рукопису джонка Йосифа Габая
відображає орфографічні та розмовні особливості, властиві кримчацькому етнолектові та демонструє спільні риси з іншими тюркськими писемними пам’ятками Криму цього періоду.
The subject of the present publication is to bring to the light some orthographic features
of the Yosyf Gabai’s Krymchak manuscript, called jonk, from Crimean Ethnographic
Museum (Simferopol). Fragments of the manuscript were first transcribed, translated into
Russian and published by David Rebi, who was a teacher of Krymchak and native speaker.
However, the jonk has never been edited before. A special value of this manuscript lies
in its language (or even languages), as well as styles represented. The manuscript is
multilingual, contains folklore texts (poetry and narrative) of the Crimean and Turkish
origin, written in Hebrew script, diary notes both in Krymchak and Russian, prayers and
religion texts in Hebrew partially translated into Turkic written in the early XX century
in Feodosia. This research is dedicated to Turkic linguistic features and their orthography.
Despite of using Hebrew script Krymchak writing system developed in close relation
to pre-reform Crimean Tatar writing tradition, both variants in their turn connected to
Ottoman and pre-Ottoman orthographic traditions. Several orthographic features point
to that, for instance principles of writing some vowels, consonants ( in initial, central,
final positions), grammatical and word-formation suffixes (connected or separate writing),
morphonological change, ways of transcription and adopting loanwords. Language of
Yosyf Gabai’s jonk reflects orthographic and colloquial features of Krymchak and shares
them with other Crimean Turkic manuscripts of this period. Schematically marked suffixes,
together with some archaic morphonological changes, graphically reflected in the text,
such as disrupted vowel harmony, alternations in labial harmony, syncope, epenthesis,
protheses, disrupted consonant change between morphemes characterize orthography of
the Krymchak manuscript.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:34:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
© О. О. ТИЩЕНКО-МОНАСТИРСЬКА, 2020
22 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 6
DOI 10.33190/0027-2833-315-2020-6-002
О. О. ТИЩЕНКО-МОНАСТИРСЬКА
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
м. Київ, Україна
Електронна пошта: tyshchenko.monastyrska@gmail.com
https://orcid.org/0000-0001-8515-1657
ОРФОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КРИМЧАЦЬКОГО
РУКОПИСУ ДЖОНК ТА ПИСЕМНА ТРАДИЦІЯ
КРИМЧАКІВ1
Стаття присвячена аналізові орфографічних особливостей кримчацького руко-
пису «Джонк Йосифа Габая» з Кримського етнографічного музею (м. Сімферополь).
Фрагменти рукопису були вперше транслітеровані, перекладені російською мовою
та опубліковані Давидом Ребі, учителем кримчацької мови та її носієм (Реби 2010).
Однак предметом наукового аналізу цей матеріал досі ще не був. Особлива цінність
пам’ятки полягає в її мові (навіть мовах) та розмаїтті стилів. Цей рукопис був ство-
рений у Феодосії в першій половині ХХ ст. Пам’ятка — багатомовна, містить фоль-
клорні тексти (народну поезію та прозові твори) кримського, турецького походжен-
ня, написані гебрайським письмом, щоденні нотатки кримчацькою та російською
мовами, молитви і релігійні тексти гебрайською мовою та в перекладі кримчаць-
ким ідіомом. Писемна традиція кримчаків попри використання гебрайської абет-
ки розвинулася в тісному зв’язку з дореформеною кримськотатарською писемною
традицією, обидва писемних варіанти своєю чергою мають чимало спільних рис
зі староосманською (раннього періоду) та доосманською писемними традиціями.
На це вказують численні орфографічні особливості, зокрема принципи графічно-
го оформлення, способи написання голосних, приголосних у різних позиціях слова
(початок, середина, кінець слова), словотворчих та формотворчих суфіксів (разом
чи окремо), відображення морфонологічних змін засобами консонантного письма,
засоби відтворення та адаптації запозичень. Мова рукопису джонка Йосифа Габая
відображає орфографічні та розмовні особливості, властиві кримчацькому етнолек-
тові та демонструє спільні риси з іншими тюркськими писемними пам’ятками Кри-
му цього періоду.
Ключові слова: кримчацька мова, гебрайсько-тюркська орфографія, відо-
кремлена суфіксація.
Кримчацька мова є однією з корінних тюркських мов Криму, що нині
перебуває на межі зникнення та під захистом Європейської хартії регіо-
нальних мов або мов меншин. Носіями кримчацької мови є кримські юдеї,
1 Статтю підготовлено в рамках наукового проєкту програми мобільності JESH
(Joint Excellence in Science and Humanities) Австрійської академії наук за підтримки
Федерального міністерства освіти, науки і досліджень Республіки Австрія.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 6 23
Орфографічні особливості кримчацького рукопису джонк...
яких було майже знищено під час Другої світової війни. За даними перепи-
су 1926 р. кількість кримчаків у Криму становила 6 тис. осіб, післявоєнні
дані відрізняються: дослідники оцінювали кількість кримчаків у 1000–1500
осіб, за офіційною статистикою 1959 р. їх було 67, «для яких рідною мовою
є кримськотатарська» [Филоненко 1972 : 10]; за даними 2002 р. у Криму
проживало 204 представника цього етносу, близько 600–700 осіб проживає
в Ізраїлі [Кизилов 2008:66–68]. Рідною мовою, як відзначають дослідники,
нині володіють переважно люди похилого віку [Polinsky 1991:130; Jankowski
2015 : 452]. Протягом 1999–2000 рр. спостерігався певний сплеск ревіталі-
зації кримчацької громади та спроб відродження кримчацької мови, у ре-
зультаті чого з’явилася низка публікацій на кримчацьку тематику [Ачкинази
2003; Ачкинази 2004; Дрига 2016; Реби, Ломброзо 2000; Реби 2008; Янбай
2001; Янбай 2017; Jankowski 2018]. Дослідження мови кримчаків розпочав
В. Радлов, який уважав її мовою міського населення Кримського півострова
(Карасубазар, Кафа та інші міста, де проживали кримчаки) [Радлов 1896].
Натомість на думку C. Шапшала, мова кримчаків відрізняється не лише від
мови населення кримських міст, але й від кримськотатарської та караїмської
[Шапшал 1916]. У свою чергу М. Полінскі, Н. Гуллюдаг розглядають мову
кримчаків як узбережно-середню говірку (Coastal/Middle) кримськотатар-
ської мови [Polinsky 1991; Güllüdağ 2014]. Це заперечують дослідження М.
Ердала, Я. Янбай [Ianbay&Erdal 1998; Erdal&Ianbay 2000; Ianbay 2002; Erdal
2002; Янбай 2017], Г. Янковського [Jankowski 2015 : 455], які визнають крим-
чацьку мову самостійним ідіомом і розглядають її як етнолект кримсько-
татарської мови. Дослідники відзначають співіснування південно-західних
та північно-західних елементів на всіх рівнях граматики кримчацької мови,
а також значний вплив російської фонетики, лексики, синтаксису. Найбіль-
ші корпуси кримчацьких текстів опубліковано В. Філоненком [Филонен-
ко 1972], Д. Ребі [Реби 2010]. Серед цих матеріалів знаходимо фрагменти
джонка (або меджуми) Йосифа Габая, а саме біблійний текст книги Даніеля
кримчацькою мовою, який дослідник подав у супроводі транслітерації з пе-
рекладом. Кримські меджума або джонки є збірками фольклорних матеріа-
лів, щоденних нотаток та релігійних текстів і відображають розмовне мов-
лення певного періоду та певного діалектного ареалу. Джонки та меджума є
ідентичними джерелами, перші поширені серед кримських татар, кримчаків,
рукописи меджума — серед караїмів2. В. Філоненко з-поміж відомих йому
джонків наводить рукописи Сари-Хаїма Пурима з Феодосії, Бохара Чапічо з
Сімферополя, К. Мізрахі та З. Зенгін з Карасубазара, а також меджуму 1881
р., де також опубліковано народну творчість кримчаків [Филоненко 1972:15].
У цій статті ми проаналізуємо деякі особливості кримчацького рукопису Йо-
сифа Габая, написаного гебрайською абеткою3, який є однією з небагатьох
пам’яток народнорозмовного мовлення корінного кримського населення по-
чатку ХХ ст.
Джонк Йосифа Габая становить частину кримчацької музейної колек-
ції Кримського етнографічного музею, зберігається за музейним номером
2 Інтерес до вивчення караїмських рукописів меджума значно зріс останнім
часом [див.: Aqtay 2009; Çulha 2010a, 2010b; Jankowski 2013; Кропотова 2014; Ти-
щенко-Монастирська 2016].
3 Принагідно висловлюю вдячність за люб’язну допомогу в роботі з ма-
нускриптом директорові Кримського етнографічного музею Лаптєву Юрію Микола-
йовичу та заступникові директора Науменко Людмилі Анатоліївні.
24 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 6
О. О. Тищенко-Монастирська
КЭМ КП-1043/Д-36. Манускрипт має формат А-5 обсягом 261 сторінка. Як
зазначив автор джонка на форзаці палітурки, рукопис переплетено 10 люто-
го 1914 р. На сторінках джонка містяться дати 1908, 1909, 1910, 1912, 1914,
1918, 1920 рр., деякі з них супроводжуються нотатками автора, є записи про
події Першої світової війни, зокрема бомбардування Феодосії. Про особу ав-
тора Йосифа Юдовича Габая мало що відомо. Зі сторінок джонка зрозуміло,
що він жив у Феодосії, бував у Карасубазарі (нині м. Білогірськ), Сімферопо-
лі. Мову, якою писав свій рукопис, Йосиф Габай називає татарською. Деякі
нотатки, зроблені російською мовою, дають підстави вважати, що вона не
була основною мовою спілкування автора пам’ятки.
Матеріали аналізованого джонка вказують на те, що становлення
кримчацької писемної традиції відбувалося в тісному зв’язку з кримсько-
татарською дореформеною писемністю і кримськоосманською писемною
традицією. Кримчацький джонк Йосифа Габая та кримськотатарські арабо-
графічні тексти дореформеного періоду мають спільні риси в застосуванні
деяких орфографічних принципів. Так, зокрема, літера ג ‛гіммель’ кримчаць-
ко-гебрайської абетки, подібно до літери ك ‛кеф’ кримськотатарського доре-
форменого письма, староосманських пам’яток, позначає: 1) носовий ŋ (goŋul
‛душа’, taŋri ‛бог’); 2) посесивний афікс 2-ої ос. одн. (babaŋ ‛твій батько’);
посесивний суфікс 2-ої ос. мн. -ŋiz, -ŋuz; 3) форму 2-ої ос. одн. минулого
часу дієслів (oqu duŋ ‛ти прочитав’); 4) форму 2-ої ос. мн. імператива (baqiŋ
‛погляньте’); 5) фіналь родового відмінка -niŋ, -nuŋ4. Також на позначення
носового ŋ використовується графема ng : deŋgiz ‛море’, moŋguz ‛ріг’. Лі-
тера ה ‛хет’ гебрайської кримчацької абетки передає на письмі голосні а,
е або виступає замість літери א ‛алеф’ у графемах, що позначають ці голосні
подібно до арабської літери ‛хе’ дореформеного кримськотатарського пись-
ма: hon (on) ‛десять’, hpndim (efendim) — фігура шанобливого звертання,
hbindh (evinde) ‛у його будинку’, pdişh (padişa) ‛падишах’; kh сполучник ki
‛що, так’ використовується в рукопису для виділення прямої мови: dedikh
‛сказав, що; сказав так’.
Літери כ ‛кеф’ і ק ‛коф’ позначають приголосні фонологічної опозиції [k]
та [q] і вживаються відповідно з голосними переднього й заднього ряду, що
допомагає при визначенні голосних переважно не вокалізованого тексту5.
Проте в тексті меджуми вони нерідко сплутуються між собою. Відмінність
у вимові підтверджує також коливання ח/ק q/h, відображене на письмі: swqq
(soqaq) ‛вулиця’, swqh (soqah) ‛вулиця’, пор. з опозицією ק/כ q/k: qldi (qaldi)
‛залишився’, kldi (keldi) ‛прийшов’.
Текст кримчацького рукопису здебільшого не вокалізований. Вокалізація
використовується в деяких словах, ймовірно, задля уникнення неправильно-
го прочитання. До особливостей консонантного письма належить традиція
пропускати літеру א на позначення голосних а, е в середині слова (явище
Plene-Schreibung у ранніх тюркських текстах різними графіками). Це прави-
ло не застосовується на початку й у кінці слова. Голосні u, o, ɪ, і, як правило,
не пропускаються. Редукція ɪ свідчить про фонологічну зміну (див. нижче).
4 Подібне явище у кримському діалекті караїмської мови, позначення носово-
го через ‛гіммель’ та вплив тюркського, ‛кеф’, відзначив Г. Янковський [Jankowski
2015:470].
5 Типова риса, спільна для кримськотатарських та кримськокараїмських пи-
семних пам’яток [Jankowski 1997:8].
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 6 25
Орфографічні особливості кримчацького рукопису джонк...
Відсутність вокалізації та варіативність написання приголосних приводить
до розмаїття форм, пор., наприклад, словосполучення зі значенням ‛тоді, у
той час’: ol vaqta (6b:8)6, ol vaqitta (6b:11), ol vahitta (6b:14), ol vhtta (6b:18),
ol vahitta (7b:2), o vahta (7b:2), ol vahtta (9b:9).
Графічні спрощення позначилися на приголосних, у написанні яких ви-
користовуються додаткові символи, наприклад ֜ג → ג (c → g): cumle → gumle
‛увесь’, cugap → gugap ‛відповідь’, gece → gege ‛ніч’, olagaq → olacaq ‛він
буде’, nica → niga ‛скільки’; ֜ב → ב (w → b): o mmlkt niŋ pdişh niŋ hbindh
hbld dogdu (13:5) ‛у домі короля тієї країни народився син’, duba etip (15:2)
‛помолившись’, subda (100:11) ‛у воді’. Протилежний процес графічного на-
рощення װ vv позначає голосні u, о (явище matres lectionis): svvbga (suwga)
(75:12) ‛у воду’, bvvila (boyle) (107:1) ‛такий’.
Орфографія кримчацького джонка відзначається архаїчною особливістю
написання афіксів. Зокрема, граматичні показники на позначення родового
в ізафеті, давального, місцевого, висхідного відмінків, а також граматичні
показники особи, числа, часових форм дієслів пишуться як разом, так і часто
окремо. Деяке несистемне написання морфем зауважують також М. Ердал,
Я. Янбай у досліджуваному ними кримчацькому манускрипті «Книга див і
чудес» [Erdal & Ianbay 2000:42], Г. Янковський — у кримськокараїмському
перекладі Біблії [Jankowski 1997:5], М. Немет — у західнокараїмських тек-
стах листування [Nemeth 2011:126].
У досліджуваному нами тексті джонка з Кримського етнографічного му-
зею трапляються такі форми написання відмінкових афіксів.
Родовий відмінок -nIÑ позначений на письмі -nin, -niŋ, -nuŋ і пишеться
як разом, так і окремо в тексті меджуми: anm bbm nin (101:2) ‛мати-батька’,
kalem kaşnin (103:8) ‛тонких брів’, nolcq şunuŋ (13:5). Родовий як компонент
ізафетної конструкції: aşiq lrin bgrini (104:9) ‛душа-з.в. закоханих’, şhr niŋ
içinh (8:15) ‛у місто’, agm niŋ adi (13:2) ‛ім’я мого старшого брата’.
Давальний відмінок кипчацького типу -QA позначається на письмі -ga,
-gh, -ka, -kh, -qa, у тексті меджуми пишеться як разом, так і окремо7:
cvp lrga (7:5) ‛відповідям’, ogln ga (13:1) ‛хлопцеві’, grdn ga (17:8) ‛на шию’,
subga (7:13) ‛у воду’, qapuga (8:16) ‛до брами’, sarayga (10:10) ‛до палацу’,
sohtalarga (11:1) ‛учням медресе’, çarşiga (11:15) ‛до фонтану’, ablnmgh
(6:12) ‛щоб одружитися’, midrsgh (12:1) ‛до медресе’, şiir lrgh (13а:4) ‛вір-
шам’, gozlir gh (112:7) ‛очам’, şu grip bşh (101:5) ‛на ту бідну голову’, aşiq
grip kh (8:8, 12:3, 13а:7-8, 13:14, 15:1, 16:2, 18:12) ‛Ашику Гаріпу’, yigitkh
(15:12) ‛юнакові’: ellrim açtim yalbardim alahqa.. ayahlarim gizdi er bir tara-
pqa (90:11) ‛свої руки я відкрив до бога і благав, мої ноги ходили на всі
сторони (світу)’.
Місцевий відмінок -DA виражений на письмі -da, -dh, -ta, -th, може писа-
тися і окремо, і разом: dglr dh (106:1) ‛у горах’, ygirmi da (102:10) ‛у двадцять
(років)’, bagdatta (111:13) ‛у Багдаді’, aşiq grip ta (18:15) ‛в Ашика Гаріпа’,
yaşlihta (74:16) ‛у молодості’.
Висхідний відмінок -Dan, позначений на письмі -dn, -dan, -tn, -tan, у тек-
сті меджуми зустрічається з написанням як разом, так і окремо: vitnim dn
6 Тут і далі у круглих дужках зазначені сторінка рукопису та рядок.
7 Огузький тип давального відмінка на -А рівнозначно наявний у меджумі Йо-
сифа Габая і на відміну від кипчацького типу на -GA/-QA не відокремлюється на
письмі.
26 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 6
О. О. Тищенко-Монастирська
yurtum dn (105:6) ‛з моєї батьківщини, з моєї країни’, qptani pol dn (83:2)
‛його каптан (довгий) до підлоги’, dar soqahtn (85:4) ‛з тісних вулиць’, bir
taraptan (9:1) ‛з одного боку’, mēhēbitliktn (77:9) ‛від кохання’; bul bul etēr
vvārān lɪqtn (86:11) ‛соловей співає з руїн’.
У тексті кримчацького джонка зустрічаємо розподібнення і відокрем-
лення словотворчих і формотворчих афіксів різних рівнів, напр.: дієслівні
афікси nişān lānāсāqsɪn (12:8) ‛ти будеш зарученим’, biaz kaata bēŋzir sin
(104:9,10) ‛на білий папір ти схожий’, dārvvān gan dan (21:12) ‛поспішаючи’,
yzɪlgan lar (108:6) ‛написані’; словотворчі афікси імен uçun cu (14:13) ‛тре-
тій’, och kigh (15:7) – ocākigē, редупліковані основи bul bul (18:8) – bulbul
‛соловей’.
На думку тюркологів, відокремлене написання афіксів є давньою харак-
терною рисою текстів давньотюркської [Erdal 2004:41], давньоуйгурської
[Zieme 1991], чагатайської [Prokosch 2009:61,84], староосманської (ранньо-
го періоду) мов. Цікаво, що ця риса збереглася в текстах західних караїмів
[Nemeth 2011:126], кримських караїмів [Jankowski 2009:23; 1997:5] і крим-
чаків [Erdal&Ianbay 2000:42]. Можна припустити, що така особливість мов
кримського ареалу є рудиментарним залишком писемної традиції Золотої
Орди. Попри твердження дослідників щодо непослідовності окремого на-
писання афіксів, все ж, якщо спиратися на проаналізований кримчацький
матеріал, спостерігається певна системність цього явища. Коливання в на-
писанні разом чи окремо, як і всі інші графічні коливання, що відобража-
ють фонетичні, морфонологічні процеси в мові, є особливістю рукописних
текстів дореформеного і допрескриптивного періодів. Думки дослідників
сходяться на тому, що відокремлене написання афіксів найчастіше стосуєть-
ся відмінювання імен з посесивними афіксами та афіксами множини [Erd-
al & Ianbay 2000:42; Jankowski 2009:23; 1997:5; Nemeth 2011:126; Prokosch
2009:61,84]. Матеріал кримчацького джонка Йосифа Габая засвідчує окреме
написання афіксів іменникового відмінювання, а також дієслівних афіксів і
навіть афіксів словотворення.
У матеріалах кримчацького джонка Йосифа Габая трапляються численні
приклади порушення гармонії голосних і приголосних, що свідчить про ети-
мологічний принцип кримчацького письма. Однією з таких рис є порушення
сингармонізму в прикінцевих морфемах:
а) відсутність ослаблення приголосних на стику морфем: bulacaqɪm
(7:1) ‛я знайду’, yureki (7:11) ‛його серце’, garipim (8:5) ‛я Гаріп’, gurbētlik-
iŋ (12:3) ‛твоє нещастя’, yuzukunu (15:1) ‛свій перстень’, yurekiŋde (15:3) ‛у
твоєму серці’; ed-~et- edmeye ‛допоміжне слово, інфінітив’; gitip (12:2) gitip
baqayiqda nāslɪ adām lardɪr ‛ходімо подивимось, якими є люди’;
б) лабіо-іллабіальна гармонія не діє на морфему: goturim (18:13) ‛я ви-
тримую’, dostlɪq (75:9) ‛дружба’, kok niŋ (10:15, 23a:7), kokniŋ (21a:13) (але
koknuŋ (21a:8)) ‛небо-р.в.’, çolniŋ (21a:8), çol niŋ (21a:9) ‛степ-р.в.’, quş nɪŋ
(34a:14) ‛птах-р.в.’, oldɪm (204:5) ‛я став’, kordim (47a:7) ‛я побачив’. За-
позичення з івриту теж потрапляють у цю систему: âbed nego nɪŋ (18а:17)
‛Аведнего-р.в.’
У тексті кримчацького джонка зафіксовано такі типові для кримського
ареалу коливання, як порушення лабіальної гармонії у формі імператива 2-ої
ос. мн. buyurŋɪz — ввічлива формула запрошення до дії (84:14) та конверб,
що відзначається у кримському діалекті караїмської мови й у кримськота-
тарських говірках [Прик 1976:37; Jankowski 2010:64-65]. У конвербах крим-
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 6 27
Орфографічні особливості кримчацького рукопису джонк...
чацького джонка лабіальна гармонія зберігається: olup (нефінітна форма
допоміжного дієслова ol- ‛бути’), turup від tur- ‛підніматися’, sundurup від
sundur- ‛ламати’.
На морфонологічному рівні характерною рисою, відображеною графіч-
но, є явища синкопи, епентези, протези. Стягнення основи переважно відбу-
вається в корені слова або на стикові морфем за рахунок випадіння ɪ, y. На-
приклад, у корені pɪçaq → pçaq (13a:6) ‛ніж’; на стикові морфем: корінь+1-а
ос.мн. evimiz → ibmiziŋ (93:10) ‛нашого дому’, корінь+2-а ос. мн. buyurɪŋɪz →
buyurŋɪz (84:14) — ввічлива формула запрошення до дії; на стикові посесив-
ного афікса й афікса знахідного відмінка -sɪ+-nɪ=-sni: tāŋrɪsɪnɪ → tāŋrisni —
min işral lārnɪŋ tāŋrɪsnɪ tānɪmɪm (189:9) ‛я не знаю бога ізраїльтян’. Прикла-
ди випадіння йота зафіксовано в основі слова: pegamber (14:15) ‛пророк’,
pegāmbirniŋ (15:4) ‛пророка’. Приклад епентези в запозиченні з російської
мови у групі приголосних -ст- → -sit-: kundh bir sɪtakan subnɪŋ (142:12) ‛одна
склянка води на день’. Приклад протези i → ni: ine → ninh (143:1) ‛голка’.
Лексика гебрайського походження складається переважно з релігійних
термінів і власних назв, адаптується за допомогою тюркських афіксів або
граматичних показників: аbed nego nɪŋ (18а:17) ‛Аведнего-р.в.’, soyleyirmen
tepilah (45a:7) ‛я молюся’, tepilah > гебр. ‛молитва’, soyleyirmen (крим. форма
1-ої ос. теп. часу) ‛я говорю’, soz nabiya lik aşkereh oldu daniyel ge (46а:10)
‛пророцтво явилося Даниїлові’, nabiya lik > гебр.-тюрк. ‛пророцтво’. Слід
зазначити, що в тексті джонка вживаються як юдейські, так і ісламські ре-
лігійні терміни: din ‛віра, релігія’, medrese ‛школа’, sohta ‛учень’, aziz cuma
gunu ‛день святої п’ятниці’; найменування бога taŋrɪ, allah, mewla поряд з
юдейськими термінами adonay; скорочене написання ha: ha′ işitken (45a:2)
‛боже, почуй’; зустрічаються також комбіновані номінації на зразок alina
ha″ aŋrɪm nɪŋ (45a:5) ‛перед моїм богом’. Проте трапляються й переклади на
гебрайську. Так, назви літер арабської абетки слів відомої народної пісні по-
дано в гебрайській транслітерації: alēf didim bit didim (121:1) ‛я сказав алеф,
я сказав бет’.
Найпомітніше вплив гебрайської мови позначився на синтаксисі релігій-
них текстів джонка Йосифа Габая, а саме на порядкові слів, тоді як синтак-
сис фольклорних текстів та авторських нотаток залишився типовим тюрк-
ським. Це зумовлено вимогами і традицією перекладу релігійного стилю;
подібне явище в караїмській мові докладно описане Є. Чато [Csato 2001].
Запозичення з російської мови адаптовано до тюркської фонетики та морфо-
логії: pirboy oktbir kunu (201:11) ‛день першого жовтня’, kirpiçlirniŋ sumala-
rini (189:12) ‛зовнішню сторону цегли’ (ізафетна конструкція в знахідному
відмінку).
Писемна пам’ятка джонк Йосифа Габая відображає як особливості роз-
мовного мовлення носіїв кримчацької мови, так і писемну традицію крим-
чаків. Спосіб відображення морфонологічних явищ на письмі є типовим для
гебрайсько-тюркських писемних пам’яток Криму. Помітною є спільна з ара-
бографічною традицією кримських татар, гебрайсько-тюркською рукопис-
ною традицією караїмів кримчацька рукописна традиція, яка відображена,
зокрема, у способі графічного оформлення (окреме написання морфем на
позначення відмінків, числа, особи, часу, виду дієслова, деяких словотвор-
чих афіксів тощо). Слід зазначити, що ця писемна традиція, хоч і непослі-
довно, зберігається в рукописах кримських караїмів і кримських татар, а
отже, є спільною для писемності питомих етнічних груп Криму.
28 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 6
О. О. Тищенко-Монастирська
ЛІТЕРАТУРА
Ачкинази И. В. К проблеме сохранения культурного наследия крымчаков. Мате-
риалы по археологии, истории и этнографии Таврии. Керчь [б.в.], 2003. Вып. 10.
С. 625–638.
Ачкинази Б. Пословицы и поговорки крымчаков. Симферополь : Таврия, 2004. 120 с.
Дрига І. Лінгвістичні записи останнього носія кримчацької мови. Загрожені мови.
Кримськотатарська та інші тюркські мови в Україні : зб. наук. праць. Київ :
Ін-т сходознавства ім. А.Ю. Кримського, 2016. С. 255–263.
Кизилов М. Крымчаки: современное состояние общины. Евроазиатский еврейский
ежегодник. Москва : Паллада, 2008. Вып. 5768. С. 56–82.
Кизилов М. Крымская Иудея: Очерки истории евреев, хазар, караимов и крымчаков
в Крыму с античных времен до наших дней. Симферополь : Доля, 2011. 336 с.
Кропотова Н. В. Джонки и меджума в тюркской культуре: литература или фольклор.
Східний світ. 2014. №1. С. 43–47.
Прик О. Я. Очерк грамматики караимского языка (крымский диалект). Махачкала :
Дагучпедгиз, 1976. 188 с.
Радлов В. Образцы народной литературы турецких племен. Ч. 7: Наречия Крымско-
го полуострова. Санкт-Петербург [б.в.], 1898. 408+527 с.
Реби Д., Ломброзо В. Крымчаки. Симферополь [б.в.], 2000. 168 с.
Реби Д. Крымчакско-русский словарь. Симферополь : Доля, 2008. 224 с.
Реби Д. Письменное наследие крымчаков. Симферополь : Доля, 2010. 343 с.
Тищенко-Монастирська О. Караїмська меджума з Бахчисарайського палацу. Загро-
жені мови. Кримськотатарська та інші тюркські мови в Україні. Київ : Ін-т
сходознавства ім. А.Ю. Кримського, 2016. С.239‒254.
Филоненко В. Крымчакские этюды. Rocz. Orientalistyczny. Warszawa [б.в.], 1972.
Vol. 35. N.1. С. 5–35.
Шапшал С. Сказка на языке крымских евреев (крымчаков), записанная в г. Кара-
субазаре летом 1911 г. Зап. Вост. отд-ния Рус. Археол. о-ва. Санкт-Петербург
[б.в.], 1916. Т. 23. С. IV–V.
Янбай Я. Тюркская литература крымчаков. Материалы по археологии, истории и
этнографии Таврии. Керчь, 2001. Вып. 7. C. 502–509.
Янбай Я. Песнь Песней царя Соломона и Таргум на языке крымчаков. Иерусалим
[б.в.], 2017. 170 с.
Aqtay G. Eliyahu Ben Yosef Qilci’s Anthology of Crimean Karaim and Turkish Literature.
Critical Edition with Introduction, Indexes and Facsimile. [Yildiz Dil ve Edebiyat
Dizisi 8]. Istanbul : Mehmet Ölmez Yayınları, 2009. Vol. 1 – 2. 1424 р.
Çulha T. (Çeviren). Wilhelm Radloff. Kuzey Türk Boylarının Halk Edebiyatından
Örnekler. Istanbul : Mehmet Ölmez Yayınları, 2010а. 899 р.
Çulha T. Kırım Karaycasının Katık Mecuması (Metin-Sözlük-Dizin). Istanbul : Türk Dil
Kurumu Yayınları, 2010b. 600 р.
Csato E.A. Syntactic code-copying in Karaim. The Circum-Baltic languages: their typology
and contacts (Studies in language companion series 54 ) / Ö. Dahl, M. Koptjevskaja-
Tamm (Еds.). Amsterdam; Philadelphia : John Benjamins, 2001. P. 265–277.
Erdal M., Ianbay I. The Krimchak book of miracles and wonders. Mediterranean
Language Review. Wiesbaden : Harrassowitz, 2000. Vol. 12. Р. 39–141.
Erdal M. Relativisation in Krymchak. Scholarly Depth and Accuracy. A Festschrift to
Lars Johanson / N. Demir, F. Turan (Еds.). Ankara [б.в.], 2002. Р. 117–136.
Erdal M. A Grammar of Old Turkic. Handbook of Oriental Studies. Section 8. Uralic &
Central Asian Studies. Leiden; Boston : Brill, 2004. Vol. 3. 580 с.
Güllüdağ N. Kırımçak Türkçesi Grameri. Ankara : Gece Kitaplığı. 2014. 496 р.
Ianbay I., Erdal M. The Krimchak translation of a targum seni of the Book of Ruth.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 6 29
Орфографічні особливості кримчацького рукопису джонк...
Mediterranean Language Review. Wiesbaden : Harrassowitz, 1998. Vol. 10. Р. 1–53.
Ianbay I. Marcel Perich’s Poems. Rocz. Orientalistyczny. Warszawa, 2002. Vol. 55. N.2.
Р. 5–41.
Jankowski H. A Bible Translation into the Northern Crimean Dialect of Karaim. Studia
Orientalia Electronica. Helsinki, 1997. Vol. 82. Р. 1–84.
Jankowski H. Two Crimean Karaim financial registers of the 18th century. Archivum
Ottomanicum. [b.m.], Harrassowitz, 2009. Vol. 26. Р. 17–40.
Jankowski H. Jᶒzyk krymskotatarski. Warszawa : Dialog, 2010. 376 р.
Jankowski H. Karaim mejumas in Eupatoria. Unknown Treasures of the Altaic World in
Libraries, Archives and Museums. 53rd Annual Meeting of the Permanent International
Altaistic Conference / T. Pang, S.-C. Raschmann, T.G. Winkelhane (Eds.). Berlin :
Klaus Schwarz, 2013. Р. 245–262.
Jankowski H. Karaim and Krymchak. Handbook of Jewish Languages / L. Khan,
A. D. Rubin (Eds.). Leiden; Boston : Brill, 2015. Р. 451–488.
Jankowski H. Krymchak language samples. Turkic Languages. [b.m.] Harrassowitz, 2018.
Vol. 22(2). Р. 276–294.
Nemeth M. Unknown Lutsk Karaim Letters in Hebrew script (19th- 20th Centuries). A
Critical Edition: Vol.12. Studia Turcologica Cracoviensia. Krakow : Jagiellonian Uni-
versity, 2011. 416 р.
Polinsky M. The Krymchaks: History and Texts. Ural-Altaic Yearbook. Berlin; Blooming-
ton : Eurolingua, 1991. Vol. 63. Р. 123–154.
Prokosch E. Tschagataische Grammatik unter Berücksichtigung des Substandarts. Grazer
Linguistische Monographien 27. Graz [б.в.], 2009. 343 р.
Zieme P. Die Stabreimtexte der Uiguren von Turfan und Dunhuang. Studien zur Alttürk-
ischen Dichtung. Budapest : Akademiai Kiado, 1991. 450 р.
REFERENCES
Ačkinazi, B. (2004). Poslovitsy i pogovorki krymčakov. Simferopol: Tavria. [In Russian].
Ačkinazi, I. V. (2003). K probleme sohraneniya kulturnogo naslediya krymčakov. Materialy
po arheologii, istorii i etnografii Tavrii. Vol. 10. Kerch, 625–638. [In Russian].
Aqtay, G. (2009). Eliyahu Ben Yosef Qilci’s Anthology of Crimean Karaim and Turkish
Literature. Critical Edition with Introduction, Indexes and Facsimile. [Yildiz Dil ve
Edebiyat Dizisi 8]. Vols. 1 – 2. Istanbul: Mehmet Ölmez Yayınları.
Csato E. A. (2001). Syntactic code-copying in Karaim. The Circum-Baltic languages:
their typology and contacts (Studies in language companion series 54) / Ö. Dahl, M.
Koptjevskaja- Tamm (Eds.). Amsterdam;Philadelphia: John Benjamins, 265–277.
Çulha T. (2010a). (Çeviren) Wilhelm Radloff. Kuzey Türk Boylarının Halk Edebiyatından
Örnekler. Istanbul: Mehmet Ölmez Yayınları.
Çulha T. (2010b). Kırım Karaycasının Katık Mecuması (Metin-Sözlük-Dizin). Istanbul:
Türk Dil Kurumu Yayınları.
Dryga I. (2016). Lingvistychni zapysy ostanniogo nosiya krymchatskoyi movy. Zagrozheni
movy. Krymskotatarska ta inshi tyurkski movy v Ukrayini. Kyiv: In-t shodoznavstva im.
A. Yu. Krymskoho, 255–263. [In Ukrainian].
Erdal M. (2002). Relativisation in Krymchak. Scholarly Depth and Accuracy. A Festschrift
to Lars Johanson / N. Demir, F. Turan (Eds.). Ankara [b.v.], 117–136.
Erdal M. (2004). A Grammar of Old Turkic: Vol. 3 Handbook of Oriental Studies. Section
8. Uralic & Central Asian Studies. Leiden; Boston: Brill.
Erdal M., Ianbay I. (2000). The Krimchak book of miracles and wonders. Mediterranean
Language Review. Vol. 12. Wiesbaden: Harrassowitz, 39–141.
Filonenko V. (1972). Krymčakskiye etudy. Rocz. Orientalistyczny. Vol. 35.N.1. Warszawa
[b.v.], 5–35.
30 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 6
О. О. Тищенко-Монастирська
Güllüdağ N. (2014). Kırımçak Türkçesi Grameri. Ankara: Gece Kitaplığı.
Ianbay I. (2001). Tyurkskaya literatura krymčakov. Materialy po arkheologii, istorii i
etnografii Tavrii. Vol. 7. Kerсh [b.v.], 502–509. [In Russian].
Ianbay I. (2002). Marcel Perich’s Poems. Rocz. Orientalistyczny. Vol. 55:2. Warszawa
[b.v.], 5–4.
Ianbay I. (2017). Pesn’ pesney tsarya Solomona i Targum na yazyke krymchakov.
Iyerusalim [b.v.] [In Russian].
Ianbay I., Erdal M. (1998). The Krimchak translation of a targum seni of the Book of Ruth.
Mediterranean Language Review. Vol. 10. Wiesbaden: Harrassowitz, 1–53.
Jankowski H. (1997). A Bible Translation into the Northern Crimean Dialect of Karaim.
Studia Orientalia Electronica. Vol. 82. Helsinki [b.v.], 1–84.
Jankowski H. (2009). Two Crimean Karaim financial registers of the 18th century.
Archivum Ottomanicum. Vol. 26. [b.m.] Harrassowitz, 17–40.
Jankowski H. (2010). Jezyk krymskotatarski. Warszawa: Dialog.
Jankowski H. (2013). Karaim mejumas in Eupatoria. Unknown Treasures of the Altaic
World in Libraries, Archives and Museums. 53rd Annual Meeting of the Permanent
International Altaistic Conference / Pang, S.-C. Raschmann, T.G. Winkelhane (Eds.).
Berlin: Klaus Schwarz, 245–262.
Jankowski H. (2016). Karaim and Krymchak. Handbook of Jewish Languages / L. Khan,
A. D. Rubin (Eds.). Leiden; Boston: Brill, 451–488.
Jankowski H. (2018). Krymchak language samples. Turkic Languages. Vol. 22(2). [b.m.]
Harrassowitz, 276–294.
Kizilov M. (2008). Krymchaki: sovremennoye sostoyaniye obschiny. Yevroaziatskiy
yevreyskiy yezhegodnik. Vol. 5768. Moscow: Pallada, 56–82. [In Russian].
Kizilov M. (2011). Krymskaya Iudeya: ocherki istorii yevreev, hazar, karaimov i
krymchakov v Krymu s antichnyh vremen do nashikh dney. Simferopol: Dolya. [In
Russian].
Kropotova N. (2014). Dzhonki i medzhuma v tyurkskoj kulture: literatura ili fol’klor.
Skhidnyi svit. Vol. 1, 43–47. [In Russian].
Nemeth M. (2011). Unknown Lutsk Karaim Letters in Hebrew script (19th-20th Centuries).
A Critical Edition: Vol. Studia Turcologica Cracoviensia 12. Krakow: Jagiellonian
University.
Polinsky M. (1991). The Krymchaks: History and Texts. Ural-Altaic Yearbook . Vol. 63.
Berlin-Bloomington: Eurolingua, 123–154.
Prik O. (1976). Ocherki grammatiki karaimskogo yazyka (krymskiy dialekt). Makhachkala:
Daguchpedgiz. [In Russian].
Prokosch E. (2009). Tschagataische Grammatik unter Berücksichtigung des Substandarts.
Vol. Grazer Linguistische Monographien 27. Graz [b.v.].
Radlov W. (1898). Obrazcy narodnoy literatury tureckih plemen (Narečiya Krymskogo
poluostrova. Vol. 7. Saint Petersburg [b.v.]. [In Russian].
Rebi D. (2008). Krymchaksko-russkij slovar’. Simferopol: Dolia. [In Russian].
Rebi D. (2010). Pismennoye naslediye krymchakov. Simferopol: Dolia. [In Russian].
Rebi D., Lombrozo V. (2000). Krymchaki. Simferopol [b.v.]. [In Russian].
Szapszal S. (1916). Skazka na yazyke krymskih yevreev (krymchakov), zapisannaya v g.
Karasubazare letom 1911 g. Zapiski Vostočnogo otdeleniya Russkogo akheologičeskogo
obschestva. Vol. 23. Saint Petersburg [b.v.], iv–v. [In Russian].
Tyshchenko-Monastyrska O. (2016). Karaimska medzhuma z Bakhchysaraiskoho palatsu.
Zagrozheni movy. Krymskotatarska ta inshi tyurkski movy v Ukrayini. Kyiv: In-t
shodoznavstva im. A. Yu. Krymskoho, 239–254. [In Ukrainian].
Zieme P. (1991). Die Stabreimtexte der Uiguren von Turfan und Dunhuang. Studien zur
Alttürkischen Dichtung. Budapest: Akademiai Kiado.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 6 31
Орфографічні особливості кримчацького рукопису джонк...
O. O. TYSHCHENKO-MONASTYRSKA
O. O. Potebnia Institute of Linguistics of the NAS of Ukraine
Kyiv, Ukraine
E-mail: tyshchenko.monastyrska@gmail.com
https://orcid.org/0000-0001-8515-1657
PECULIAR FEATURES OF THE KRYMCHAK DZHONK SCRIPT AND
THE KRYMCHAK WRITTEN LANGUAGE TRADITION
The subject of the present publication is to bring to the light some orthographic features
of the Yosyf Gabai’s Krymchak manuscript, called jonk, from Crimean Ethnographic
Museum (Simferopol). Fragments of the manuscript were first transcribed, translated into
Russian and published by David Rebi, who was a teacher of Krymchak and native speaker.
However, the jonk has never been edited before. A special value of this manuscript lies
in its language (or even languages), as well as styles represented. The manuscript is
multilingual, contains folklore texts (poetry and narrative) of the Crimean and Turkish
origin, written in Hebrew script, diary notes both in Krymchak and Russian, prayers and
religion texts in Hebrew partially translated into Turkic written in the early XX century
in Feodosia. This research is dedicated to Turkic linguistic features and their orthography.
Despite of using Hebrew script Krymchak writing system developed in close relation
to pre-reform Crimean Tatar writing tradition, both variants in their turn connected to
Ottoman and pre-Ottoman orthographic traditions. Several orthographic features point
to that, for instance principles of writing some vowels, consonants (in initial, central,
final positions), grammatical and word-formation suffixes (connected or separate writing),
morphonological change, ways of transcription and adopting loanwords. Language of
Yosyf Gabai’s jonk reflects orthographic and colloquial features of Krymchak and shares
them with other Crimean Turkic manuscripts of this period. Schematically marked suffixes,
together with some archaic morphonological changes, graphically reflected in the text,
such as disrupted vowel harmony, alternations in labial harmony, syncope, epenthesis,
protheses, disrupted consonant change between morphemes characterize orthography of
the Krymchak manuscript.
Keywords: Krymchak Turkic language, Hebrew-Turkic orthography, separate
suffix writing.
Дата надходження до редакції — 26.10.2020
Дата затвердження редакцією — 04.11.2020
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187776 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0027-2833 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:34:16Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Тищенко-Монастирська, О.О. 2023-01-25T17:34:43Z 2023-01-25T17:34:43Z 2020 Орфографічні особливості кримчацького рукопису джонк та писемна традиція кримчаків / О.О. Тищенко-Монастирська // Мовознавство. — 2020. — № 6. — С. 22-31. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. 0027-2833 DOI 10.33190/0027-2833-315-2020-6-002 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187776 Стаття присвячена аналізові орфографічних особливостей кримчацького рукопису «Джонк Йосифа Габая» з Кримського етнографічного музею (м. Сімферополь). Фрагменти рукопису були вперше транслітеровані, перекладені російською мовою
 та опубліковані Давидом Ребі, учителем кримчацької мови та її носієм (Реби 2010).
 Однак предметом наукового аналізу цей матеріал досі ще не був. Особлива цінність
 пам’ятки полягає в її мові (навіть мовах) та розмаїтті стилів. Цей рукопис був створений у Феодосії в першій половині ХХ ст. Пам’ятка — багатомовна, містить фольклорні тексти (народну поезію та прозові твори) кримського, турецького походження, написані гебрайським письмом, щоденні нотатки кримчацькою та російською мовами, молитви і релігійні тексти гебрайською мовою та в перекладі кримчацьким ідіомом. Писемна традиція кримчаків попри використання гебрайської абетки розвинулася в тісному зв’язку з дореформеною кримськотатарською писемною традицією, обидва писемних варіанти своєю чергою мають чимало спільних рис
 зі староосманською (раннього періоду) та доосманською писемними традиціями.
 На це вказують численні орфографічні особливості, зокрема принципи графічного оформлення, способи написання голосних, приголосних у різних позиціях слова (початок, середина, кінець слова), словотворчих та формотворчих суфіксів (разом
 чи окремо), відображення морфонологічних змін засобами консонантного письма,
 засоби відтворення та адаптації запозичень. Мова рукопису джонка Йосифа Габая
 відображає орфографічні та розмовні особливості, властиві кримчацькому етнолектові та демонструє спільні риси з іншими тюркськими писемними пам’ятками Криму цього періоду. The subject of the present publication is to bring to the light some orthographic features
 of the Yosyf Gabai’s Krymchak manuscript, called jonk, from Crimean Ethnographic
 Museum (Simferopol). Fragments of the manuscript were first transcribed, translated into
 Russian and published by David Rebi, who was a teacher of Krymchak and native speaker.
 However, the jonk has never been edited before. A special value of this manuscript lies
 in its language (or even languages), as well as styles represented. The manuscript is
 multilingual, contains folklore texts (poetry and narrative) of the Crimean and Turkish
 origin, written in Hebrew script, diary notes both in Krymchak and Russian, prayers and
 religion texts in Hebrew partially translated into Turkic written in the early XX century
 in Feodosia. This research is dedicated to Turkic linguistic features and their orthography.
 Despite of using Hebrew script Krymchak writing system developed in close relation
 to pre-reform Crimean Tatar writing tradition, both variants in their turn connected to
 Ottoman and pre-Ottoman orthographic traditions. Several orthographic features point
 to that, for instance principles of writing some vowels, consonants ( in initial, central,
 final positions), grammatical and word-formation suffixes (connected or separate writing),
 morphonological change, ways of transcription and adopting loanwords. Language of
 Yosyf Gabai’s jonk reflects orthographic and colloquial features of Krymchak and shares
 them with other Crimean Turkic manuscripts of this period. Schematically marked suffixes,
 together with some archaic morphonological changes, graphically reflected in the text,
 such as disrupted vowel harmony, alternations in labial harmony, syncope, epenthesis,
 protheses, disrupted consonant change between morphemes characterize orthography of
 the Krymchak manuscript. Статтю підготовлено в рамках наукового проєкту програми мобільності JESH
 (Joint Excellence in Science and Humanities) Австрійської академії наук за підтримки
 Федерального міністерства освіти, науки і досліджень Республіки Австрія. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Орфографічні особливості кримчацького рукопису джонк та писемна традиція кримчаків Peculiar features of the Krymchak dzhonk script and the Krymchak written language tradition Article published earlier |
| spellingShingle | Орфографічні особливості кримчацького рукопису джонк та писемна традиція кримчаків Тищенко-Монастирська, О.О. |
| title | Орфографічні особливості кримчацького рукопису джонк та писемна традиція кримчаків |
| title_alt | Peculiar features of the Krymchak dzhonk script and the Krymchak written language tradition |
| title_full | Орфографічні особливості кримчацького рукопису джонк та писемна традиція кримчаків |
| title_fullStr | Орфографічні особливості кримчацького рукопису джонк та писемна традиція кримчаків |
| title_full_unstemmed | Орфографічні особливості кримчацького рукопису джонк та писемна традиція кримчаків |
| title_short | Орфографічні особливості кримчацького рукопису джонк та писемна традиція кримчаків |
| title_sort | орфографічні особливості кримчацького рукопису джонк та писемна традиція кримчаків |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187776 |
| work_keys_str_mv | AT tiŝenkomonastirsʹkaoo orfografíčníosoblivostíkrimčacʹkogorukopisudžonktapisemnatradicíâkrimčakív AT tiŝenkomonastirsʹkaoo peculiarfeaturesofthekrymchakdzhonkscriptandthekrymchakwrittenlanguagetradition |