Номінація локусів та персонажів в оповідях про примусове переселення із зони затоплення

У статті проаналізовано найменування локусів та персонажів у спогадах про
 примусове переселення із зон затоплення внаслідок побудови ГЕС. Це продовження
 студій переселенської лексики, що її використовують переселенці у своїх спогадах і
 яка репрезентує вербальний образ прим...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Мовознавство
Дата:2020
Автор: Коваль-Фучило, І.М.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2020
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187778
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Номінація локусів та персонажів в оповідях про примусове переселення із зони затоплення / І.М. Коваль-Фучило // Мовознавство. — 2020. — № 6. — С. 44-56. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862568381852418048
author Коваль-Фучило, І.М.
author_facet Коваль-Фучило, І.М.
citation_txt Номінація локусів та персонажів в оповідях про примусове переселення із зони затоплення / І.М. Коваль-Фучило // Мовознавство. — 2020. — № 6. — С. 44-56. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Мовознавство
description У статті проаналізовано найменування локусів та персонажів у спогадах про
 примусове переселення із зон затоплення внаслідок побудови ГЕС. Це продовження
 студій переселенської лексики, що її використовують переселенці у своїх спогадах і
 яка репрезентує вербальний образ примусового переселення. Номінація у спогадах
 розкриває особливості бачення пережитої події її учасниками, класифікує набутий
 досвід.
 У досліджуваних автобіографічних наративах найпоширенішими номінаціями
 місцевості є називання відповідних просторових об’єктів на затопленому і на новому місці поселення. У цій семантичній категорії номінації, як і в інших аналізованих
 категоріях, діє така закономірність: чим густіша номінативна сітка покриття тієї чи
 тієї території — тим більш освоєним є цей локус. У досліджуваних текстах упадає
 в око різна щільність просторової номінації цих двох контекстуально опозиційних
 локусів. Так, промовистою ознакою є наявність численних мікротопонімів у розповідях про втрачену територію і майже цілковита відсутність таких номінацій в описі
 нового місця поселення. Описи цього місця лаконічні, скупі, з відчутним протиставленням на користь утраченого місця.
 У спогадах людей, які особисто пережили усі етапи переселення, розстановка
 персонажів найчастіше відбувається через протиставлення ‛ми — виконавці переселення’ (у спогадах про підготовку і власне переселення) і через опозицію ‛ми —
 сусіди’ (у спогадах про адаптацію на новому місці). Типовим місцем спогадів є
 презентація громади переселеного села як дружного і згуртованого. Автономінація
 безпосередніх учасників примусового виселення найчастіше утворюється від дієслівної твірної основи переселяти: переселенці, переселенські люди, переселені. На
 протилежному полюсі контекстуальної семантичної опозиції ‛переселенці — виконавці переселення’ перебуває багато персонажів, які є безпосередніми виконавцями.
 Фольклоризованими є постаті людей, найчастіше це дід і баба, які до останньої
 хвилини відмовлялися переселятися. Сьогодні в цих образах прочитується народний спротив вимушеній міграції. The article analyses the names of loci and characters in the memoirs about forced
 relocation from flood zones due to the construction of hydroelectricity. This is a
 continuation of the study of resettlement vocabulary, that is nominative constructions
 of different types (tokens, phrases, idioms, phraseologies, descriptive frames), which
 function in the migrants’ memories and represent the verbal image of forced resettlement.
 The nomination in the memoirs reveals the special vision of the experienced event by its
 participants, classifies their gained experience.
 In the studied autobiographical narratives, the most common location nominations
 are the names of the spatial objects in the flooded places and in the new place. In this
 semantic category of nomination, as well as in other analysed categories, the following
 regularity operates: the more nominative density of this or that territory indicates the more
 mastered, native locus. In the studied texts the different density of the spatial nomination of
 these two contextually oppositional loci is striking. Thus, a telling feature is the presence
 of numerous microtoponyms in stories about the lost territory and the almost complete
 absence of such nominations in the description of the new settlement. Descriptions of the
 resettlement place are concise, stingy, with a tangible contrast in favour of the lost place.
 In the memories of people who have personally gone through all the stages of
 resettlement, the arrangement of characters often occurs through the opposition ‟we —
 the perpetrators of resettlement” (in memories about preparation and resettlement) and
 through the opposition ‟we — neighbours” (in memories about adaptation to a new place).
 A typical place of memories is the presentation of the resettled village community as
 friendly and cohesive. Autonomy of direct participants in forced evictions is most
 often formed from the verb creative basis переселяти (resettlement): переселенці,
 переселенські люди, переселені (migrants, displaced people, displaced persons). At
 the opposite pole of the contextual semantic opposition ῾immigrants — performers of
 resettlement’ are numerous characters who are direct performers.
 The figures of people are folklorized — most often old men and women, who had
 been refusing to move until the last minute. Today, these images have been symbolizing
 the people’s resistance to the forced migration.
first_indexed 2025-11-26T01:39:52Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187778
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0027-2833
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-26T01:39:52Z
publishDate 2020
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
record_format dspace
spelling Коваль-Фучило, І.М.
2023-01-25T17:35:03Z
2023-01-25T17:35:03Z
2020
Номінація локусів та персонажів в оповідях про примусове переселення із зони затоплення / І.М. Коваль-Фучило // Мовознавство. — 2020. — № 6. — С. 44-56. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
0027-2833
DOI 10.33190/0027-2833-315-2020-6-004
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187778
У статті проаналізовано найменування локусів та персонажів у спогадах про
 примусове переселення із зон затоплення внаслідок побудови ГЕС. Це продовження
 студій переселенської лексики, що її використовують переселенці у своїх спогадах і
 яка репрезентує вербальний образ примусового переселення. Номінація у спогадах
 розкриває особливості бачення пережитої події її учасниками, класифікує набутий
 досвід.
 У досліджуваних автобіографічних наративах найпоширенішими номінаціями
 місцевості є називання відповідних просторових об’єктів на затопленому і на новому місці поселення. У цій семантичній категорії номінації, як і в інших аналізованих
 категоріях, діє така закономірність: чим густіша номінативна сітка покриття тієї чи
 тієї території — тим більш освоєним є цей локус. У досліджуваних текстах упадає
 в око різна щільність просторової номінації цих двох контекстуально опозиційних
 локусів. Так, промовистою ознакою є наявність численних мікротопонімів у розповідях про втрачену територію і майже цілковита відсутність таких номінацій в описі
 нового місця поселення. Описи цього місця лаконічні, скупі, з відчутним протиставленням на користь утраченого місця.
 У спогадах людей, які особисто пережили усі етапи переселення, розстановка
 персонажів найчастіше відбувається через протиставлення ‛ми — виконавці переселення’ (у спогадах про підготовку і власне переселення) і через опозицію ‛ми —
 сусіди’ (у спогадах про адаптацію на новому місці). Типовим місцем спогадів є
 презентація громади переселеного села як дружного і згуртованого. Автономінація
 безпосередніх учасників примусового виселення найчастіше утворюється від дієслівної твірної основи переселяти: переселенці, переселенські люди, переселені. На
 протилежному полюсі контекстуальної семантичної опозиції ‛переселенці — виконавці переселення’ перебуває багато персонажів, які є безпосередніми виконавцями.
 Фольклоризованими є постаті людей, найчастіше це дід і баба, які до останньої
 хвилини відмовлялися переселятися. Сьогодні в цих образах прочитується народний спротив вимушеній міграції.
The article analyses the names of loci and characters in the memoirs about forced
 relocation from flood zones due to the construction of hydroelectricity. This is a
 continuation of the study of resettlement vocabulary, that is nominative constructions
 of different types (tokens, phrases, idioms, phraseologies, descriptive frames), which
 function in the migrants’ memories and represent the verbal image of forced resettlement.
 The nomination in the memoirs reveals the special vision of the experienced event by its
 participants, classifies their gained experience.
 In the studied autobiographical narratives, the most common location nominations
 are the names of the spatial objects in the flooded places and in the new place. In this
 semantic category of nomination, as well as in other analysed categories, the following
 regularity operates: the more nominative density of this or that territory indicates the more
 mastered, native locus. In the studied texts the different density of the spatial nomination of
 these two contextually oppositional loci is striking. Thus, a telling feature is the presence
 of numerous microtoponyms in stories about the lost territory and the almost complete
 absence of such nominations in the description of the new settlement. Descriptions of the
 resettlement place are concise, stingy, with a tangible contrast in favour of the lost place.
 In the memories of people who have personally gone through all the stages of
 resettlement, the arrangement of characters often occurs through the opposition ‟we —
 the perpetrators of resettlement” (in memories about preparation and resettlement) and
 through the opposition ‟we — neighbours” (in memories about adaptation to a new place).
 A typical place of memories is the presentation of the resettled village community as
 friendly and cohesive. Autonomy of direct participants in forced evictions is most
 often formed from the verb creative basis переселяти (resettlement): переселенці,
 переселенські люди, переселені (migrants, displaced people, displaced persons). At
 the opposite pole of the contextual semantic opposition ῾immigrants — performers of
 resettlement’ are numerous characters who are direct performers.
 The figures of people are folklorized — most often old men and women, who had
 been refusing to move until the last minute. Today, these images have been symbolizing
 the people’s resistance to the forced migration.
uk
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
Мовознавство
Номінація локусів та персонажів в оповідях про примусове переселення із зони затоплення
The naming of loci and characters in narratives about forced eviction from the inundation zone
Article
published earlier
spellingShingle Номінація локусів та персонажів в оповідях про примусове переселення із зони затоплення
Коваль-Фучило, І.М.
title Номінація локусів та персонажів в оповідях про примусове переселення із зони затоплення
title_alt The naming of loci and characters in narratives about forced eviction from the inundation zone
title_full Номінація локусів та персонажів в оповідях про примусове переселення із зони затоплення
title_fullStr Номінація локусів та персонажів в оповідях про примусове переселення із зони затоплення
title_full_unstemmed Номінація локусів та персонажів в оповідях про примусове переселення із зони затоплення
title_short Номінація локусів та персонажів в оповідях про примусове переселення із зони затоплення
title_sort номінація локусів та персонажів в оповідях про примусове переселення із зони затоплення
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187778
work_keys_str_mv AT kovalʹfučiloím nomínacíâlokusívtapersonažívvopovídâhproprimusovepereselennâízzonizatoplennâ
AT kovalʹfučiloím thenamingoflociandcharactersinnarrativesaboutforcedevictionfromtheinundationzone