Цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах хворих на рак щитоподібної залози

Розглянуто генетичні та інші аспекти розвитку раку щитоподібної залози (РЩЗ) у осіб, що зазнали опромінення. Дані цитогенетичної індикації променевого ураження організму вказують на радіогенний характер РЩЗ. Доведено доцільність призначення тималіну особам з виявленним підвищенним рівнем структурних...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів
Datum:	2008
1. Verfasser:	Дьоміна, Е.А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова 2008
Schlagworte:	Оригінальні статті
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18793
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах хворих на рак щитоподібної залози / Е.А. Дьоміна // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2008. — Т. 6, № 1. — С. 52-59. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18793
record_format	dspace
spelling	Дьоміна, Е.А. 2011-04-10T11:11:21Z 2011-04-10T11:11:21Z 2008 Цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах хворих на рак щитоподібної залози / Е.А. Дьоміна // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2008. — Т. 6, № 1. — С. 52-59. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1810-7834 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18793 612.112.94-576.312.33:616.006 Розглянуто генетичні та інші аспекти розвитку раку щитоподібної залози (РЩЗ) у осіб, що зазнали опромінення. Дані цитогенетичної індикації променевого ураження організму вказують на радіогенний характер РЩЗ. Доведено доцільність призначення тималіну особам з виявленним підвищенним рівнем структурних мутацій в лімфоцитах периферичної крові, а також хворим на РЩЗ з метою ефективної реабілітації гормонального гомеостазу організму. Рассмотрены генетические и другие аспекты развития рака щитовидной железы (РЩЖ) у облученных лиц. Данные цитогенетической индикации лучевого поражения организма указывают на радиогенный характер РЩЖ. Доказана целесообразность назначения тималинa лицам с выявленным повышенным уровнем структурных мутаций в лимфоцитах периферической крови, а также больным РЩЖ для эффективной реабилитации гормонального гомеостаза организма. Genetic and other aspects of thyroid gland cancer (TGC) development in irradiated individuals are considered. Data of cytogenetic indication of organism radiation injury specify radiogenic character of TGC. Expediency of thymalin assignment to individuals with the increased level of structural mutations in peripheral blood lymphocytes of healthy donors and patients with TGC for the efficient rehabilitation of organism hormonal homeostasis is proved. uk Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів Оригінальні статті Цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах хворих на рак щитоподібної залози Цитогенетические эффекты в соматических клетках больных раком щитовидной железы Cytogenetic effects in somatic cells of patients with thyroid gland cancer Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах хворих на рак щитоподібної залози
spellingShingle	Цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах хворих на рак щитоподібної залози Дьоміна, Е.А. Оригінальні статті
title_short	Цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах хворих на рак щитоподібної залози
title_full	Цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах хворих на рак щитоподібної залози
title_fullStr	Цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах хворих на рак щитоподібної залози
title_full_unstemmed	Цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах хворих на рак щитоподібної залози
title_sort	цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах хворих на рак щитоподібної залози
author	Дьоміна, Е.А.
author_facet	Дьоміна, Е.А.
topic	Оригінальні статті
topic_facet	Оригінальні статті
publishDate	2008
language	Ukrainian
container_title	Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів
publisher	Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова
format	Article
title_alt	Цитогенетические эффекты в соматических клетках больных раком щитовидной железы Cytogenetic effects in somatic cells of patients with thyroid gland cancer
description	Розглянуто генетичні та інші аспекти розвитку раку щитоподібної залози (РЩЗ) у осіб, що зазнали опромінення. Дані цитогенетичної індикації променевого ураження організму вказують на радіогенний характер РЩЗ. Доведено доцільність призначення тималіну особам з виявленним підвищенним рівнем структурних мутацій в лімфоцитах периферичної крові, а також хворим на РЩЗ з метою ефективної реабілітації гормонального гомеостазу організму. Рассмотрены генетические и другие аспекты развития рака щитовидной железы (РЩЖ) у облученных лиц. Данные цитогенетической индикации лучевого поражения организма указывают на радиогенный характер РЩЖ. Доказана целесообразность назначения тималинa лицам с выявленным повышенным уровнем структурных мутаций в лимфоцитах периферической крови, а также больным РЩЖ для эффективной реабилитации гормонального гомеостаза организма. Genetic and other aspects of thyroid gland cancer (TGC) development in irradiated individuals are considered. Data of cytogenetic indication of organism radiation injury specify radiogenic character of TGC. Expediency of thymalin assignment to individuals with the increased level of structural mutations in peripheral blood lymphocytes of healthy donors and patients with TGC for the efficient rehabilitation of organism hormonal homeostasis is proved.
issn	1810-7834
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18793
citation_txt	Цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах хворих на рак щитоподібної залози / Е.А. Дьоміна // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2008. — Т. 6, № 1. — С. 52-59. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT dʹomínaea citogenetičníefektivsomatičnihklítinahhvorihnarakŝitopodíbnoízalozi AT dʹomínaea citogenetičeskieéffektyvsomatičeskihkletkahbolʹnyhrakomŝitovidnoiželezy AT dʹomínaea cytogeneticeffectsinsomaticcellsofpatientswiththyroidglandcancer
first_indexed	2025-11-25T21:04:25Z
last_indexed	2025-11-25T21:04:25Z
_version_	1850543869487218688
fulltext	52 ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2008, том 6, № 1 УДК 612.112.94�576.312.33:616.006 ЦИТОГЕНЕТИЧНІ ЕФЕКТИ В СОМАТИЧНИХ КЛІТИНАХ ХВОРИХ НА РАК ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ Е.А. ДЬОМІНА Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України, Україна, 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 45 Розглянуто генетичні та інші аспекти розвитку раку щитоподібної залози (РЩЗ) у осіб, що зазнали опромінення. Дані цитогенетичної індикації променевого ураження організму вказують на радіогенний характер РЩЗ. Доведено доцільність призначення тималіну особам з виявленим підвищеним рівнем структурних мутацій в лімфоцитах периферичної крові, а також хворим на РЩЗ з метою ефективної реабілітації гормонального гомеостазу організму. Ключові слова: рак щитоподібної залози, опромінення, аберації хромосом, ти� малін. Вступ. Чорнобильська катастрофа визначила екологічне неблаго� получчя на обширних територіях України, Росії та Білорусі, зумо� вивши підвищення частоти онкологічних захворювань радіаційного ге� незу, передусім раку щитоподібної залози (РЩЗ). Ураження щитоподібної залози (ЩЗ) – один з найбільш виражених наслідків Чорнобильської катастрофи, про що свідчить суттєве зрос� тання РЩЗ, в тому числі у дітей, батьки яких отримали так званий “йод� ний удар”. Величина дози опромінення поглиненої тканинами ЩЗ, що подвоює ризик розвитку злоякісних новоутворень, складає 0,1 Гр. Ос� кільки однією з основних мішеней дії іонізуючих випромінювань на лю� дину є генетичний апарат клітин, то інтенсивність ураження геному відноситься до кількісних та якісних показників опромінення. У цьому зв’язку дані біологічної (цитогенетичної) індикації ступеня променево� го ураження організму на основі класичного методу аналізу частоти абе� рацій хромосом в лімфоцитах периферичної крові можуть вказувати на радіогенний характер РЩЗ [1]. Генетичні та інші аспекти розвитку раку щитоподібної залози внаслі� док опромінення. Радіаційно�індуковані генетичні ефекти в гістологічно нормальних тканинах ЩЗ у хворих на РЩЗ свідчать про мутаційний про� цес, який може спровокувати малігнізацію цих клітин; слабка проліфера� © Е.А. ДЬОМІНА, 2008 53ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2008, том 6, № 1 Цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах хворих на рак щитоподібної залози ція здорових клітин залози порівняно з пухлинними сприяє пізньому проявлен� ню радіаційно�індукованих ушкоджень та їх акумуляції. При дослідженні жертв атомних бомбардувань в Хіросимі та На� гасакі, чорнобильського контингенту постраждалих осіб встановлено жорст� ку залежність розвитку РЩЗ від віку – особи старшого віку менш радіочутливі у відношенні розвитку цього захворю� вання [2]. В ряді випадків виявляють ге� нетичну схильність до високої індивіду� альної радіаційної чутливості [3], що та� кож може суттєво підвищувати частоту розвитку РЩЗ, за рахунок цієї категорії індивідуумів. Досить докладно вивчено клінічні, морфологічні та генетичні особ� ливості радіогенного “чорнобильсько� го” РЩЗ: підвищена агресивність, схильність до раннього метастазування, переважання папілярного (солідно�фо� лікулярного варіанту) тиреоїдного раку, специфічне пошкодження RET протоон� когену та ін.[4–13 та ін.]. На підставі аналізу численних дру� кованих робіт можна виділити наступні, найбільш важливі закономірності по відношенню до радіаційної етіології розвитку РЩЗ, а також генетичні ас� пекти: •рак щитоподібної залози пред� ставляє одну із небагатьох причин он� кологічної смертності і складає в за� гальній популяції біля 1% від такої. При цьому зв’язок РЩЗ із зовнішнім опро� міненням є більше вивченим, ніж із вну� трішнім, за рахунок впливу інкорпоро� ваного радіоактивного йоду; •з ендокринних органів найбільшою мірою опроміненню в чорнобильський період піддалася ЩЗ, що мотивовано високим вмістом радіоізотопів йоду в загальній масі аварійного радіоактив� ного викиду та їх органотропністю. Формування доз, особливо в початко� вий період, здійснювалося за рахунок радіоізотопів 132�135І, які характеризу� валися більш високою енергією β�вип� ромінювання та більшою біолог� ічною ефективністю порівняно з 131І; накопичення радіойоду в ЩЗ мало не� рівномірний характер, тому що функ� ціональна асинхронність і специфіка обміну йоду в органі впливають на про� сторовий розподіл дози в його ткани� нах. При низьких середньотканинних дозах можуть формуватися високі ло� кальні дози, які характеризуються кан� церогенним ефектом; •ризик розвитку радіогенного РЩЗ підвищується пропорційно рівню де� фіциту йоду в організмі; поповнення дефіциту йоду, в тому числі через дея� кий час після опромінення, знижує ри� зик розвитку цієї патології. Чим молод� ший організм людини на момент опро� мінення, тим вищий ризик розвитку РЩЗ; при попаданні в дитячий організм радіоактивного йоду його максималь� на кількість буде поглинена ростучою ЩЗ. На підставі прямих радіометрич� них вимірів індивідуальних поглинених доз опромінення ЩЗ інкорпорованим радіоактивним йодом у дітей і підлітків в “йодний” період Чорнобильської аварії встановлено залежність величи� ни поглинених доз ЩЗ від віку: вона максимальна у дітей до 1 року (114,3 мГр), поступово знижуючись з віком – до 19,1 мГр у віці 18 років та старше. Дефіцит йоду в довкіллі ініціює послідовний ланцюг подій з розвитком мікровогнищ максимального впливу комплексу гормональних і радіаційно� хімічних факторів на геном клітин ЩЗ. Внаслідок цього відбувається надлиш� кове накопичення в ЩЗ довгоживучих радіонуклідів і мікроелементів, які мо� жуть служити ініціаторами або промо� торами тиреоїдного канцерогенезу; •встановлено провідну роль мутацій в анти� і протоонкогенах у розвитку 54 ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2008, том 6, № 1 Е.А. Дьоміна процесів злоякісної трансформації клітин, в тому числі й клітин ЩЗ. По� рівняльним дослідженням частоти му� тантних по локусу Т�клітинного рецеп� тори (TCR) лімфоцитів периферичної крові у хворих на РЩЗ встановлено ста� тистично значуще підвищення TCR�му� тантних клітин у цих хворих порівняно з контрольною групою аналогічного віку (p<0,01), що може бути наслідком генотоксичних впливів, підвищеної чут� ливості до них, генетичної нестабіль� ності (передусім радіаційно�індукова� ної). У 37% хворих на РЩЗ встановле� но підвищену частоту TCR�мутантних клітин, яка перевищує 95% довірчий інтервал для цього показника в конт� рольній групі. Найбільша кількість осіб з підвищеними частотами мутантних клітин реєструється у хворих, які меш� кають на територіях, що забруднені радіонуклідами; •цитогенетичні і молекулярні дос� лідження пухлин ЩЗ з метою розшиф� рування процесів радіаційно�індукова� ної трансформації тиреоїдного епіте� лію виявили множинні хромосомні абе� рації в пухлинних клітинах. Вивчено склад декількох маркерних хромосом в пухлинах ЩЗ з використанням передо� вих технологій. Зроблено висновок про те, що хромосомні аберації в клітинах пухлини можуть бути пусковими точка� ми позиційного клонування генів, які залучені до радіаційно�індукованого канцерогенезу; •при довгостроковому культиву� ванні лімфоцитів встановлено вплив патології ЩЗ на експресію цитогене� тичного ефекту у віддалених клітинних генераціях, що свідчить про трансмісію хромосомної нестабільності нащадкам опромінених батьків. Це може сприяти реалізації тиреоїдної патології у дітей із прихованою функціональною недо� статністю гіпоталамо�гіпофізарно�ти� реоїдної системи; •оскільки гормонам ЩЗ належить одне з провідних місць у забезпеченні цілісності генетичного апарату, то вони є одним з найважливіших ендогенних факторів, що забезпечують генетичну стабільність. Гормональний дисбаланс може сприяти підвищенню інтенсив� ності спонтанного та індукованого му� таційного процесу внаслідок виникнен� ня порушень в корекції первинних по� шкоджень ДНК при здійсненні процесів репарації у клітинах; •спостерігається певна тенденція взаємозв’язку підвищеного рівня цито� генетичних змін (аберацій хромосом� ного типу) із захворюваністю на ЩЗ. Найбільш чітко це проявлялося у групі дітей, опромінених під час аварії на ЧАЕС внутрішньоутробно: кількість осіб з патологією ЩЗ у підгрупі з підвище� ним рівнем аберацій хромосомного типу була у два рази більша порівняно з підгрупою з низьким рівнем цитоге� нетичних порушень; •ризик виникнення РЩЗ підвищу� ється вже при опроміненні в дозі 9 сГр та зберігається понад 40 років після опромінення.У Медичному центрі Чи� каго в 1974–1983 рр. регулярно обсте� жувалися пацієнти, які піддавалися в 1939–1942 рр. опроміненню голови та шиї з приводу непухлинних захворю� вань, з яких 1922 людини пройшли по� вторне обстеження. У 297 обстежених діагностовано РЩЗ, в 50% випадках пухлини були множинними. Вузлики в ЩЗ знайдено у 1108 людей; у 117 пацієнтів, які відмовилися від опера� тивного втручання, спостерігався про� гресуючий ріст вузлів, що зумовило у наступному проведення тиреоїдек� томії. Це може свідчити про те, що ри� зик розвитку радіогенного раку зали� шається постійним [13]; 55ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2008, том 6, № 1 Цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах хворих на рак щитоподібної залози •більшість досліджень свідчить про лінійний характер залежності “доза� ефект” у відношенні індукування РЩЗ – сформульовано уявлення про лінійну залежність між дозою радіаційного впливу і частотою РЩЗ в осіб, яких було опромінено у дитячому віці з про� тизапальною метою; •радіогенні пухлини ЩЗ частіше ви� никають у жінок. Так, епідеміологічні дослідження, що виконані у Японії після атомного вибуху, показали, що РЩЗ у жінок виникає в 2–2,5 раза частіше, ніж у чоловіків. Спостереження за мешкан� цями Маршаллових островів, які пост� раждали внаслідок термоядерного ви� буху на атолі Бікіні, підтвердили ці дані; • генетичні фактори здійснюють вплив на ризик виникнення РЩЗ. В осіб єврейського походження віднос� ний ризик розвитку РЩЗ виявляється більш високим і складає 3,54 (1,64– 7,8), у жінок – в 2,1 раза вище; •радіаційно�індуковані пошкоджен� ня клітин ЩЗ грають роль пускового механізму для гормональної стиму� ляції, яка зумовлює ріст пухлин. Схема� тично цей процес можна представити наступним чином: опромінення → раді� аційно�індуковані пошкодженн ЩЗ (у тому числі структурні мутації) → зни� ження секреції тиреоїдних гормонів → зниження рівня тиреоїдних гормонів у крові → гіперфункція гіпофіза (надли� шок тиреоїдного гормону) → гіперпла� зія тканини ЩЗ, що збереглася → роз� виток радіогенної пухлини. Цитогенетичні дослідження в групі хворих на рак щитоподібної залози – мешканців територій, що забруднені радіонуклідами (власні дослідження). З метою біоіндикації радіаційного впливу знайшли широке застосування цитогенетичні методи дослідження. Культура лімфоцитів людини явилася однією з обов’язкових тест�систем для оцінки впливу мутагенних факторів довкілля на його організм. До переваг цієї тест�системи відноситься те, що за типами аберацій, які спостерігаються, вдається досить точно ідентифікувати тип мутагенного впливу (радіаційного або хімічного). Наявність у спектрі абе� рацій, що спостерігаються, підвищено� го рівня дицентриків та центричних кілець однозначно свідчить про радіа� ційну природу мутагену. Підвищений же рівень аберацій хроматидного типу свідчить про іншу природу мутагену (хімічну, вірусну та ін.). Використання цитогенетичного методу в популяцій� них дослідженнях дозволяє виявляти осіб з підвищеним рівнем хромосомних аберацій, особливо довгоживучих абе� рацій стабільного типу, які є потенцій� ним джерелом малігнізації клітин. По� рушення в умовах радіаційного впливу основної функції імунної систе� ми організму внаслідок розвитку раді� аційно�індукованої імунодепресії – на� гляду за генетичною сталістю внутріш� нього середовища – призводить до трансформації опромінених (аберант� них) клітин в злоякісні з неконтрольо� ваним поділом. Мета роботи: виконати цитогене� тичне обстеження онкологічних хворих та оцінити вплив антимутагену тиміч� ного походження на рівень радіаційно� індукованих аберацій хромосом в куль� турі соматичних клітин хворих. Матеріали і методи Нами досліджено рівень та спектр структурних мутацій в соматичних клітинах хворих на РЩЗ, які мешкають на територіях України з підвищеною щільністю радіоактивного забруднен� ня внаслідок Чорнобильської катаст� рофи (Олевський, Коростишівський, Бердичівський райони Житомирської області) та проходили протипухлинну 56 ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2008, том 6, № 1 Е.А. Дьоміна терапію в клініці Інституту онкології АМН України [14]. Цитогенетичне об� стеження онкологічних хворих здій� снювалося до початку протипухлинної терапії, коли цитогенетичний статус клітин ще не було “скомпрометовано” хіміопроменевим втручанням,на ос� нові тест�системи культури лімфоцитів периферичної крові з подальшим ме� тафазним аналізом аберацій хромо� сом. Клітини аналізували в першому мітозі, тобто на 52 год. культивування. На одно спостереження аналізували в середньому 200 метафаз. Для дослідження впливу антимута� гену на вихід радіаційно�індукованих аберацій хромосом в культурі лімфо� цитів периферичної крові хворих на РЩЗ та практично здорових осіб вико� ристовували тималін (“Біофарма”, Ук� раїна), який вводили в концентрації 0,002 мг на 1 мл крові в за 1 год. до її опромінення. Умови опромінення: культури лім� фоцитів опромінювали в Інституті он� кології АМН України на терапевтично� му апараті “Рокус” із джерелом 60Со, потужність дози 0,6 Гр/хв, діапазон досліджуваних доз – 0,2–2,0 Гр. Результати та обговорення Встановлено, що середньогрупова частота лімфоцитів з абераціями хромо� сом у групі хворих (20 осіб), що мешка� ють на радіаційно забруднених терито� ріях, складала 5,1±0,3% на кожні 100 проаналізованих клітин, що суттєво пе� ревищує значення верхньої межі спон� танного рівня аберацій, а також показ� ники в групі хворих (20 осіб) з порівняно “чистих” районів України. Середньогру� пова частота структурних мутацій також статистично достовірно перевищувала (≈ в 2 рази) спонтанний рівень і склада� ла 5,8±0,2%. В спектрі хромосомних уш� коджень реєструються специфічні мар� кери радіаційного впливу (дицентрики, аномальні моноцентрики), що свідчить про реалізацію променевих ефектів на хромосомному рівні основних клітин імунної системи осіб, які зазнали впли� ву факторів аварії на Чорнобильській АЕС, і, таким чином, про радіогенний ха� рактер захворювання. Пухлинний процес тієї або іншої стадії розповсюдження може супро� воджуватися глибокими змінами об� міну речовин, у зв’язку з чим хворі, які мешкають на забруднених радіонуклі� дами територіях, зазнають разом з оп� роміненням токсичного впливу ендо� генних факторів, поєднана дія яких впливає на ефективність процесів ре� парації та, відповідно, на цитогенетич� ний статус клітин – формування підви� щеного рівня структурних мутацій. Одним із шляхів профілактики роз� витку променевих наслідків у зв’язку із впливом радіаційного фактора Чорно� бильської катастрофи є використання компенсаторного підходу, який при� пускає застосування антимутагенів [15]. До них відносяться біологічно ак� тивні речовини природного походжен� ня із генопротекторними властивостя� ми, наприклад, тималін, який вилу� чається з тканини тимуса ссавців. Ти� малін відомий не лише як імуномоду� лятор, але й як біорегулятор завдяки властивості індукувати синтез ендо� генних факторів з гормональною ак� тивністю, що уподібнюється тимуліну (тимічний сироватковий фактор). Експериментальне дослідження, що виконане нами з метою оцінки впливу тималіну на вихід радіаційно�індукова� них аберацій хромосом в культурі лімфоцитів периферичної крові прак� тично здорових осіб та хворих на РЩЗ, є актуальним у зв’язку із проблемою подолання негативного впливу наслід� ків Чорнобильської катастрофи на 57ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2008, том 6, № 1 Цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах хворих на рак щитоподібної залози організм людини або впливу протипух� линної радіойодотерапії. При цьому ми враховували, що мішенню для тималі� ну передусім є лімфатичні вузли. Аналіз отриманих даних свідчить про радіо� протекторну дію тималіну на генетич� ний апарат клітин при дії малих доз ра� діації. Ефект проявляється зниженням рівня аберантних лімфоцитів та загаль� ної кількості аберацій хромосом при дозі опромінення 0,2Гр від 5,0±1,3% до 2,0±0,9%, а при дозі 0,5Гр – від 8,0±1,0% до 4,0±1,0%. При дозах 0,2– 0,5 Гр під впливом тималіну в лімфоци� тах “зникали” променеві маркери – ди� центричні хромосоми. Радіопротектор� ний ефект тималіну ми пов’язуємо із його стимулюючим впливом на репара� цію первинних радіаційних пошкод� жень в першому періоді міжмолекуляр� ної перевірки, тобто на межі G1/S стадій мітотичного циклу лімфоцитів периферичної крові людини в культурі відповідно із гіпотезою М.В.Лучника [16]. Під впливом тималіну, введеного в культуру лімфоцитів периферичної крові хворих на РЩЗ, спонтанний рі� вень аберацій хромосом знижується з 6,0±0,7% до 2,0±0,5%. Вірогідно, це відбувається за рахунок активації про� цесів репарації під впливом тималіну, які в онкологічних хворих можуть бути пригнічені внаслідок імунодепресії. Радіопротекторна дія тималіну прояв� ляється також при опроміненні культу� ри лімфоцитів хворих на РЩЗ в дозі 0,3 Гр: відсоток аберантних клітин під його впливом удається знизити від 9,0±1,7% до 2,1±1,0% порівняно з од� ним опроміненням. Таким чином, при всіх варіантах введення тималіну відбу� валося зниження цитогенетичного ефекту до нормальних значень [17]. Дані цитогенетичних досліджень, виконаних на культурі лімфоцитів пери� феричної крові практично здорових людей, дозволяють рекомендувати препарат тимічного походження (ти� малін) мешканцям забруднених радіо� нуклідами районів, ліквідаторам і, пе� редусім, особам з виявленим підвище� ним рівнем аберацій хромосом в лім� фоцитах периферичної крові, з метою первинної профілактики розвитку ра� діогенного раку. Це обґрунтовано тим, що поява в клітинній популяції струк� турних мутацій вважається потенційно онкогенним [18]. Використання препа� ратів тимічного походження в схемах лікування хворих на РЩЗ та при здійсненні гормонозамісної терапії па� тогенетично обґрунтовано і показано з метою поліпшення якості їх життя на базі більш ефективної реабілітації гор� монального гомеостазу організму, який порушується внаслідок тиреоїд� ектомії. Висновки Дані цитогенетичного обстеження хворих на рак щитоподібної залози, які мешкають на територіях України із підвищеною щільністю радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильсь� кої катастрофи, свідчать про радіоген� ний характер захворювання. Препарат тимічного походження (тималін) доцільно рекомендувати мешканцям забруднених радіонукліда� ми районів, ліквідаторам і, передусім, особам з виявленим підвищеним рів� нем аберацій хромосом в лімфоцитах периферичної крові з метою первинної профілактики розвитку радіогенного раку, а також хворим на РЩЗ з метою поліпшення якості їх життя на базі більш ефективної реабілітації гормо� нального гомеостазу організму. 58 ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2008, том 6, № 1 Е.А. Дьоміна Перелік літератури 1. Поверенный А.М. и др. Вероятные по� следствия повреждения радиоактив� ным йодом щитовидной железы в пе� риод Чернобыльской аварии // Радиац. биология. Радиоэкология. – 1996. – Т. 36, вып. 4. – С. 632�636. 2. UNSCEAR: Sources, Effects and Risks of Ionizing Radiation. United Nations, New York, 1994, 320 p. 3. Дьоміна Е.А., Дружина М.О., Рябчен� ко Н.М. Індивідуальна радіочутливість людини / Київ: Логос, 2006. – 126 с. 4. Омарасхабов Н.О. Сравнительная оценка показателей общего уровня и структуры заболеваемости с цитогене� тическими показателями у детей и под� ростков, проживающих на загрязнен� ных радионуклидами территориях Ка� лужской области после аварии на Чер� нобыльской АЭС: автореф. дис… канд. мед. наук. – Обнинск, 2007. – 17 с. 5. Михайлова Г.Ф. Анализ результатов цитогенетических исследований насе� ления, проживающего на радиоактив� но�загрязненных территориях после Чернобыльской аварии: автореф. дис… докт. мед. наук. – Обнинск, 2007. – 30 с. 6. Шеметун О.В., Талан О.О., Пілінсь� ка М.А. Частота аберацій хромосом у дітей з хронічним тиреоїдитом, народ� жених до та після аварії на ЧАЕС // Ци� тология и генетика. – 2004. – Т.38, №1. – С. 15�20. 7. Antipenko A.Ye., Antipenko Ye.N. Thyriod hormones and regulation of cell reliability systems // Advan. Enzyme Regul. – 1994. – V.34. – P.173�198. 8. Мельнов С.Б., Рыбальченко О.А. Дина� мическое исследование частоты хро� мосомных аберраций и аберрантных клеток у пациентов с патологией щито� видной железы // Междун. журн. ради� ац. медицины. – 2001. – Т.3, №1�2. – С.238. 9. Введение в радиационную тиреоидо� логию / Под ред. Коваленко А.Н., Афа� насьева Д.Е., Самойлова А.Н. – К.: То� мирис�Н, 2006. – 616 с. 10. Тронько Н. и др. Рак щитовидной желе� зы у детей и подростков Украины после Чернобыльской аварии (1986�1996) // Отдаленные медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: Материа� лы 2�й Междун. конф.: Киев, 1�6 июня 1998 г. – К., 1998. – С.144. 11. Зитзельсбергер Г., Смида Дж., Салас� сидис К. и др. Молекулярно�цитогене� тические исследования опухолей щи� товидной железы у детей Беларуси // Междун. журн. радиац. медицины. – 1999. – Т.1, №3�4. – С.17�19. 12. Маленченко А.Ф., Василенко И.Я., Ва� силенко О.И. Обмен йода и течение патологических процессов в щитовид� ной железе у людей в регионах зобной эндемии при поражении радиойодом // Радиац. биология. Радиоэкология. – 2007. – Т.47, №4. – С.435�443. 13. Москалев Ю.И. Отдаленные послед� ствия воздействия ионизирующих из� лучений.– М.: Медицина, 1991. – 464 с. 14. Гриневич Ю.А., Демина Э.А., Бен� дюг Г.Д. Влияние тималина на радио� чувствительность хромосом лимфоци� тов периферической крови больных раком щитовидной железы // Онколо� гия. – 2004. – Т.6, № 3. – С.218�221. 15. Рушковский С.Р., Чегринец С.Е., Без� руков В.Ф., Храпунов С.Н. Влияние ти� могена на уровень хромосомных абер� раций в культуре лимфоцитов перифе� рической крови человека // Цитология и генетика. – 1996. – №5. – С. 81�85. 16. Лучник Н.В. Образование аберраций хромосом при облучении клеток на разных стадиях митотического цикла // Радиобиология. – 1973. – Т.13, вип.2. – С.163�177. 17. Гриневич Ю.А., Демина Э.А. Иммунные и цитогенетические эффекты плотно� и редкоионизирующих излучений. – К.: “Здоров’я”, 2006. – 200 с. 18. Sanberg A.A. Chromosome abnormalities in human cancer and leukemia // Mutat. Res. – 1991. – V.247, №2. – Р. 231�240. Представлено І.Р. Бариляком Надійшла 9.01.2008 59ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2008, том 6, № 1 Цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах хворих на рак щитоподібної залози ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ ЭФФЕКТЫ В СОМАТИЧЕСКИХ КЛЕТКАХ БОЛЬНЫХ РАКОМ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ Э.А. Демина Институт экспериментальной патологии, онкологии и радиобиологии им. Р.Е. Кавецкого НАН Украины, Украи� на, 03022, Киев, ул. Васильковская, 45 Рассмотрены генетические и другие ас� пекты развития рака щитовидной железы (РЩЖ) у облученных лиц. Данные цитоге� нетической индикации лучевого пораже� ния организма указывают на радиогенный характер РЩЖ. Доказана целесообраз� ность назначения тималинa лицам с выяв� ленным повышенным уровнем структур� ных мутаций в лимфоцитах периферичес� кой крови, а также больным РЩЖ для эф� фективной реабилитации гормонального гомеостаза организма. Ключевые слова: рак щитовидной железы, облучение, аберрации хромосом, тималин. CYTOGENETIC EFFECTS IN SOMATIC CELLS OF PATIENTS WITH THYROID GLAND CANCER E.A. Dyomina R.E. Kavetsky Institute of Experimental Pathology, Oncology and Radiobiology of NAS of Ukraine, Ukraine, 03022, Kyiv, Vasylkivska str., 45 Genetic and other aspects of thyroid gland cancer (TGC) development in irradiated indi� viduals are considered. Data of cytogenetic indication of organism radiation injury speci� fy radiogenic character of TGC. Expediency of thymalin assignment to individuals with the increased level of structural mutations in pe� ripheral blood lymphocytes of healthy donors and patients with TGC for the efficient reha� bilitation of organism hormonal homeostasis is proved. Key words: thyroid gland cancer, irradiation, chromosomal aberrations, thymalin.

Цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах хворих на рак щитоподібної залози

Institution

Ähnliche Einträge