Електроосадження сплаву Ni—W із цитратно-пірофосфатного електроліту

Запропоновано полілігандний цитратно-пірофосфатний електроліт для отримання якісних однорідних покриттів сплавом нікель—вольфрам. Встановлено вплив зміни параметрів електролізу (густина струму, рН, температура) на вміст вольфраму у сплаві. На мідній підкладці отримано покриття Ni—W із високою адгезі...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автори:	Бик, С.В., Берсiрова, О.Л., Кублановський, В.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України 2013
Назва видання:	Украинский химический журнал
Теми:	Электрохимия
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187939
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Електроосадження сплаву Ni—W із цитратно-пірофосфатного електроліту / С.В. Бик, О.Л. Берсірова, В.С. Кублановський // Украинский химический журнал. — 2013. — Т. 79, № 5. — С. 37-41. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187939
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1879392025-02-09T17:55:46Z Електроосадження сплаву Ni—W із цитратно-пірофосфатного електроліту Электроосаждение сплава Ni—W из цитратно-пирофосфатного электролита Electrodeposition of Ni—W alloys from citratepyrophosphate electrolyte Бик, С.В. Берсiрова, О.Л. Кублановський, В.С. Электрохимия Запропоновано полілігандний цитратно-пірофосфатний електроліт для отримання якісних однорідних покриттів сплавом нікель—вольфрам. Встановлено вплив зміни параметрів електролізу (густина струму, рН, температура) на вміст вольфраму у сплаві. На мідній підкладці отримано покриття Ni—W із високою адгезією до основи, які мають високу корозійну стійкість. Встановлено, що перенапруга виділення водню на сплаві нікель—вольфрам, отриманому з цитратно-пірофосфатного електроліту, є нижчою, ніж на платині, за рахунок появи так званого спiлловер-ефекту. Виявлено електрокаталітичні властивості сплаву нікель—вольфрам у реакції окислення етанолу, що може бути використано для заміни благородних металів у розробках ефективних електродів для паливних елементів. Предложен полилигандный цитратно-пирофосфатный электролит для получения качественных однородных покрытий сплавом никель—вольфрам. Установлено влияние изменения параметров электролиза (плотность тока, рН, температура) на содержание вольфрама в сплаве. На медной подложке получены покрытия Ni—W с высокой адгезией к основанию, которые имеют высокую коррозионную стойкость. Установлено, что перенапряжение выделения водорода на сплаве никель—вольфрам, полученном из цитратно-пирофосфатных электролита, ниже, чем на платине, за счет появления так называемого спилловер-эффекта. Обнаружены электрокаталитические свойства сплава никель—вольфрам в реакции окисления этанола, что может быть использовано для замены благородных металлов в разработках эффективных электродов для топливных элементов. Mixed-ligand citrate-pyrophosphate bath for quality uniform coatings of nickel-tungsten alloy was proposed. The influence of parameters of electrolysis (current density, pH, temperature) on the tungsten content in the alloy was established. Coatings of Ni—W alloys on a copper substrate were obtained with good adhesion and have a high resistance to corrosion. The overvoltage of hydrogen evolution on nickel—tungsten alloy obtained from citratepyrophosphate electrolyte is lower than on platinum, which may be explained by the spillover effect. The nickel-tungsten alloys have electrocatalytic properties in the oxidation of ethanol, which can be used to replace the precious metals in the development of effective electrodes for fuel cells. 2013 Article Електроосадження сплаву Ni—W із цитратно-пірофосфатного електроліту / С.В. Бик, О.Л. Берсірова, В.С. Кублановський // Украинский химический журнал. — 2013. — Т. 79, № 5. — С. 37-41. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0041–6045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187939 544.652:546.11+544.654.2 uk Украинский химический журнал application/pdf Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Электрохимия Электрохимия
spellingShingle	Электрохимия Электрохимия Бик, С.В. Берсiрова, О.Л. Кублановський, В.С. Електроосадження сплаву Ni—W із цитратно-пірофосфатного електроліту Украинский химический журнал
description	Запропоновано полілігандний цитратно-пірофосфатний електроліт для отримання якісних однорідних покриттів сплавом нікель—вольфрам. Встановлено вплив зміни параметрів електролізу (густина струму, рН, температура) на вміст вольфраму у сплаві. На мідній підкладці отримано покриття Ni—W із високою адгезією до основи, які мають високу корозійну стійкість. Встановлено, що перенапруга виділення водню на сплаві нікель—вольфрам, отриманому з цитратно-пірофосфатного електроліту, є нижчою, ніж на платині, за рахунок появи так званого спiлловер-ефекту. Виявлено електрокаталітичні властивості сплаву нікель—вольфрам у реакції окислення етанолу, що може бути використано для заміни благородних металів у розробках ефективних електродів для паливних елементів.
format	Article
author	Бик, С.В. Берсiрова, О.Л. Кублановський, В.С.
author_facet	Бик, С.В. Берсiрова, О.Л. Кублановський, В.С.
author_sort	Бик, С.В.
title	Електроосадження сплаву Ni—W із цитратно-пірофосфатного електроліту
title_short	Електроосадження сплаву Ni—W із цитратно-пірофосфатного електроліту
title_full	Електроосадження сплаву Ni—W із цитратно-пірофосфатного електроліту
title_fullStr	Електроосадження сплаву Ni—W із цитратно-пірофосфатного електроліту
title_full_unstemmed	Електроосадження сплаву Ni—W із цитратно-пірофосфатного електроліту
title_sort	електроосадження сплаву ni—w із цитратно-пірофосфатного електроліту
publisher	Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Электрохимия
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187939
citation_txt	Електроосадження сплаву Ni—W із цитратно-пірофосфатного електроліту / С.В. Бик, О.Л. Берсірова, В.С. Кублановський // Украинский химический журнал. — 2013. — Т. 79, № 5. — С. 37-41. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Украинский химический журнал
work_keys_str_mv	AT biksv elektroosadžennâsplavuniwízcitratnopírofosfatnogoelektrolítu AT bersirovaol elektroosadžennâsplavuniwízcitratnopírofosfatnogoelektrolítu AT kublanovsʹkijvs elektroosadžennâsplavuniwízcitratnopírofosfatnogoelektrolítu AT biksv élektroosaždeniesplavaniwizcitratnopirofosfatnogoélektrolita AT bersirovaol élektroosaždeniesplavaniwizcitratnopirofosfatnogoélektrolita AT kublanovsʹkijvs élektroosaždeniesplavaniwizcitratnopirofosfatnogoélektrolita AT biksv electrodepositionofniwalloysfromcitratepyrophosphateelectrolyte AT bersirovaol electrodepositionofniwalloysfromcitratepyrophosphateelectrolyte AT kublanovsʹkijvs electrodepositionofniwalloysfromcitratepyrophosphateelectrolyte
first_indexed	2025-11-29T04:02:44Z
last_indexed	2025-11-29T04:02:44Z
_version_	1850095933714333696
fulltext	ЭЛЕКТРОХИМИЯ УДК 544.652:546.11+544.654.2 С.В.Бик, О.Л.Берсірова, В.С.Кублановський ЕЛЕКТРООСАДЖЕННЯ СПЛАВУ Ni—W З ЦИТРАТНО-ПІРОФОСФАТНОГО ЕЛЕКТРОЛІТУ Запропоновано полілігандний цитратно-пірофосфатний електроліт для отримання якісних одно- рідних покриттів сплавом нікель—вольфрам. Встановлено вплив зміни параметрів електролізу (густи- на струму, рН , температура) на вміст вольфраму у сплаві. На мідній підкладці отримано покриття Ni—W із високою адгезією до основи, які мають високу корозійну стійкість. Встановлено, що пере- напруга виділення водню на сплаві нікель—вольфрам, отриманому з цитратно-пірофосфатного елек- троліту, є нижчою, ніж на платині, за рахунок появи так званого спiлловер-ефекту. Виявлено електро- каталітичні властивості сплаву нікель—вольфрам у реакції окислення етанолу, що може бути вико- ристано для заміни благородних металів у розробках ефективних електродів для паливних елементів. ВСТУП. Нині особливе значення набуває роз- робка нових видів покриттів, що характеризу- ються підвищеною твердістю, зносостійкістю, ко- розійною стійкістю, каталітичною активністю та іншими цінними експлуатаційними властивостя- ми [1, 2]. Одним з найкращих корозійностійких та твердих покриттів є покриття хромом. Проте електроліти на основі Cr+6 через їх високу токси- чність та канцерогенність, згідно з новими вимо- гами, необхідно замінювати іншими. Твердість, зносостійкість, корозійна стійкість, жаростійкість сплавів нікель—вольфрам можуть бути кращими у порівнянні з аналогічними вла- стивостями хромових покриттів. Це пов’язано з тим, що вольфрам має найвищу температуру пла- влення (3410 оС), найменший коефіцієнт ліній- ного розширення, найвищу границю міцності. Для заміни хромових покриттів можуть бу- ти застосовані електрохімічні сплави нікель— вольфрам певної структури, які часто мають у де- кілька разів кращі характеристики по зносості- йкості, твердості, корозійній стійкості, каталіти- чній активності у порівнянні з окремими скла- довими компонентами, а також, на відміну від інших покриттів, є стійкими при високих тем- пературах. На сьогодні найбільш дослідженими є спо- соби отримання електролітичних сплавів Ni—W із цитратних та цитратно-аміачних електролітів. Проте застосування сплавів нікель—вольфрам ще не є широко розповсюдженим через відсут- ність шляхів отримання постійності вмісту ком- понентів у сплаві та недостатню стабільність еле- ктролітів при їх тривалій експлуатації [3]. Вико- ристання електроліту полілігандного складу, що містив би, окрім цитратних солей, ще й інші, на- приклад пірофосфатні, дозволятиме отримувати сплави із високим вмістом тугоплавкого вольф- раму, зменшити кількість неметалічних вклю- чень та забезпечити відсутність дефектів у виг- ляді мікротріщин, що характерно для осадів з інших електролітів [4]. Електроосадження сплаву нікель—вольф- рам суттєво залежить від режиму електролізу (рН, температура, густина струму та його періодич- ність, накладання додаткового електростатич- ного поля, використання розділених анодів), а також від складу електроліту. Керуючи складом електроліту та режимом електролізу, змінюючи при цьому склад прикатодної плівки, можна більш точно прогнозувати і отримувати сплави із бажаним вмістом тугоплавкого компоненту. Метою цієї роботи є отримання якісних по- криттів сплавом нікель—вольфрам та покриттів із каталітичними властивостями із запропонова- ного нами полілігандного цитратно-пірофос- фатного електроліту. ЕКСПЕРИМЕНТ І ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТА- ТІВ. Для осадження сплавів нікель—вольфрам використовували електроліт наступного складу, моль⋅л–1: NiSO4 – 0.1, Na2WO4 – 0.1, Na3C6H5O7 – 0.2, K4P2O7 – 0.2, Na2SO4 – 0.5; рН 9.5. Як підкла- дку для нанесення покриття зас тосовували мідну фольгу, анодами служили платинові пластини. © С.В.Бик, О.Л.Берсірова, В.С.Кублановський , 2013 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2013. Т. 79, № 5 37 Стаціонарні та нестаціонарні поляризацій- ні криві отримували за допомогою потенціоста- ту ПИ-50-1 із програматором ПР-8 у термоста- тованій комірці ЯСЕ-2. Робочим електродом слу- жило попередньо нанесене покриття нікель— вольфрам. Як допоміжний електрод використо- вувалася платина. Всі вимірювання потенціалів здійснювали відносно хлор-срібного електрода порівняння. Процес електроосадження сплаву нікель— вольфрам складається із трьох парціальних скла- дових: електроосадження нікелю, виділення вод- ню та співосадження вольфраму у сплав із по- верхневого прикатодного шару. Тому в залеж- ності від умов електролізу можна отримати рі- зні за складом, властивостями та структурою покриття сплавом. Використовуючи раніше розроблену та під- тверджену радикально-плівкову теорію співосад- ження тугоплавких металів з елементами під- групи заліза [5, 6] та застосувавши її для запро- понованого нами цитратно-пірофосфатного елек- троліту, можна записати наступний механізм про- цесів, що відбуваються при електроосадженні сплаву нікель—вольфрам. При виділенні водню за рахунок підлужування прикатодного шару іони цитрату та пірофосфату нікелю при та- ких значеннях рН починають розпадатися, вна- слідок чого іонний склад біля катода відрі- зняється від об’ємного. За рахунок зміни рН у прикатодному ша- рі із цитратних та пірофосфатних комплексів нікелю утворюються адсорбовані радикали нікель гідроксиду: NiCit– + OH– ↔ [Ni(OH)Cit]2– адс ; [Ni(OH)Cit]2– адс + e– → NiOHадс +Cit3– ; [Ni(P2O7)2] 6– + OH– ↔ ↔ [Ni(OH)P2O7]3– адс + P2O7 4– ; [Ni(OH)P2O7] 3– адс + e– → NiOHадс +P2O7 4– . Нікель гідроксидний радикал адсорбує вольфрамат-іон, утворюючи поверхневу плі- вку, з якої відбувається співосадження ме- талів: WO4 2– + NiOHадс ↔ [WO4(NiOH)]2– адс ; [WO4(NiOH)]2– адс + e– ↔ [WO4(NiOH)]3– адс ; [WO 4(NiOH)]3– адс + 4H2O + 6e– → W0 + + Ni0 + 9OH– . Порівнюючи електронні мікрофотографії морфології поверхні, отриманi при різних ре- жимах електроосадження покриттів сплавом ні- кель—вольфрам, можна помітити, що при гус- тині струму 0.75 A⋅дм–2 покриття повторюють структуру металу, на який наносяться (рис. 1, а,в). При підвищенні густини струму покриття утворюють більш рівномірну гладку поверхню (рис. 1, б,г). Проте при низькій температурі та високій густині струму можуть з’являтися на- скрізні піттинги (рис. 1, б). За допомогою рентгено-флуоресцентного аналізу було визначено кількісний склад сплавів нікель—вольфрам, отриманих при різних режи- мах електроосадження. При співвідношенні кон- центрації вихідних солей металів Ni:W у роз- чинні електроліту 1:1(0.1 М) вміст вольфраму при підвищенні температури від 40 до 60 оС зростає з 12 до 15 % мас. Підвищення густини струму при рН 9.5 з 0.75 до 1.50 A⋅дм–2 веде до суттєвого зни- ження вмісту вольфраму у сплаві, що можна по- яснити руйнуванням плівки за рахунок суттєво- Электрохимия Рис. 1. Мікрофотографії покриттів нікель—вольфрам, от- риманих при різних режимах електроосадження: а — t= =40 оC, pH 9.5, j =0.75 A⋅дм–2; б — t =60 оC, pH 9.5, j= =1.5 A⋅дм–2; в — t =60 оC, pH 9.5, j =0.75 A⋅дм–2; г — t =50 оC, pH 7.5, j =3 A⋅дм–2. а б в г 38 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2013. Т. 79, № 5 го зростання швидкості виділення водню та під- лужування прикатодного шару. Виходячи з цьо- го, рН довели до 7.5, що дало змогу зменшити вміст неметалевих включень у сплаві (О, Р, S), а також отримувати при виcоких густинах стру- му сплави із вмістом вольфраму більше 15 % мас., без погіршення їх структури. Для подаль- ших досліджень було взято за основу електроліт із рН 7.5, а оптимальними параметрами нанесен- ня покриття є густина струму 1—2 A⋅дм–2, тем- пература розчину 50—60 oС. З такого електролі- ту отримані покриття, що характеризуються ви- сокою адгезією до мідної підкладки, мають чу- довий декоративний вигляд із характерним ме- талевим дзеркальним блиском. Покриття нікель—вольфрам, навіть малої то- вщини, характеризуються високою корозійною стійкістю, що було перевірено згідно із стандар- тизованим методом тестування стійкості захис- них покриттів у камері сольового туману ISO 9227. На стальні зразки із проміжним шаром міді товщиною 3—6 мкм було нанесено елект- ролітичний сплав нікель—вольфрам товщиною 1—1.5 мкм. Такі покриття витримували перебу- вання у камері більше 200 год без будь-яких змін стану поверхні, що свідчить про суціль- ність покриття та його високу корозійну стійкість. Для дослідження та вивчення електрокаталі- тичних властивостей отриманого покриття спла- вом нікель—вольфрам його було використано як робочий електрод у реакції виділення водню. Відомо, що перенапруга виділення водню на де- яких сплавах може бути меншою, ніж на пла- тині. Перенапруга виділення водню на сплаві Ni—W, отриманому нами із цитратно-пірофос- фатного електроліту, виявилася значно меншою, ніж на гладкій платині. На рис. 2, а наведено вольтамперограми, отримані на електроосадженому нікель-вольф- рамовому сплаві та на платині у розчині 1 М H2SO4. З початкових ділянок цих поляризацій- них залежностей у напівлогарифмічних коорди- натах (рис. 2, б) було розраховано основні кіне- тичні параметри електродного процесу — кое- фіцієнти a та b у рівнянні Тафеля. При порівнянні вольтамперограм на спла- ві Ni—W та платині (рис. 2, а), помітно, що при однаковій напрузі струм виділення водню на сплаві у декілька разів більший, ніж на платині. Таку низьку перенапругу виділення водню на сплаві можна пояснити, використовуючи теорії виділення водню на окремих металах. На нікелі найбільш ймовірним є сповільнення стадії розряду іонів гідроксонію (1) із наступним швид- ким видаленням водню по реакції рекомбінації (2), механізм Фольмера–Тафеля (рис. 3, шлях ре- акції АBCD, де Е1′ — енергія активації переносу першого електрона, реакція Фольмера; Е2′ — енергія активації реакції рекомбінації, реакція Тафеля; Е1′ > Е2′). Ni + H3O+ + e– → Ni–H адс + H2O (1) (реакція Фольмера); Ni–H адс + Ni–Hадс → Ni–Ni + H2↑ (2) (реакція Тафеля). На вольфрамі сповільненою стадією є реак- ція електрохімічної десорбції з утворенням мо- лекули водню, механізм Фольмера–Гейровсько- го (3)–(4) (рис. 3, шлях реакції AB’C’D, де Е1′′ — енергія активації переносу першого електрона, реакція Фольмера; Е2′′ — енергія активації елек- трохімічної десорбції з утворенням молекули во- дню; реакція Гейровського; Е2′′ > Е1′′). Рис. 2. Стаціонарні вольт-амперометричні залежно- сті для платини та сплаву нікель—вольфрам у розчи- ні 1 М H2SO4 (а) та їх обробка у координатах елект- рохімічної кінетики (б). t =20 оС. а б ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2013. Т. 79, № 5 39 W + H3O+ + e– → W–Hадс + H2O (3) (реакція Фольмера); W–Hадс + H3O+ + e– → W + H2O + H2↑ (4) (реакція Гейровського); Hадс Ni–W–Ni + H3O+ + e– → Ni–W–Ni + H2O (5) (реакція Фольмера); Hадс Hадс Ni–W–Ni ↔ Ni–W–Ni (6) (спілловер-ефект); Hадс Hадс Hадс Ni–W–Ni +H3O+ + e– → Ni–W–Ni +H2O (7) (реакція Фольмера); Hадс Hадс Ni–W–Ni → Ni–W–Ni + H2↑ (8) (реакція Тафеля). На сплаві нікель—вольфрам спостерігаєть- ся виділення водню за механізмом Фольмера– Тафеля із проміжною стадією спілловер-ефекту ((5)–(8)) (ефект перенесення адсорбованого ато- марного водню по поверхні сплаву між атомами різних елементів), за рахунок чого знижується енергія активації переносу першого електрона та реакції рекомбінації, зменшується перенапру- га і полегшується перебіг усієї реакції виділен- ня водню (рис. 3, шлях реакції AB’ЕCD). Умовами появи електроавтокаталітичного ефекту є низька енергія активації поверхневої ди- фузії адсорбованих атомів водню Еs та коли Е1′′ + Е2′ +∆U, де ∆U — теп- ловий ефект реакції. Виходячи із можливості перебігу на сплаві нікель—вольфрам каталіти- чних реакцій, на циклічних вольтампе- рограмах у розчині 1 М КОН із до- даванням 10 % етилового спирту на- ми було виявлено струм, що відпові- дає його окисленню і за величиною є близьким до виявленого на платині. Отже, визначені каталітичні властиво- сті сплаву нікель—вольфрам у реакці- ях виділення водню та окислення спир- ту, їх висока корозійна стійкість пока- зують перспективну можливість їхнього використання як матеріалів для палив- них елементів. ВИСНОВКИ. Отримано електролітичні спла- ви Ni—W на мідній основі із розробленого по- лілігандного цитратно-пірофосфатного електро- літу в діапазоні j = 1—5 А⋅дм–2 і при температурі 15—60 оС. Встановлені оптимальні умови елек- троосадження (j =2 А⋅дм–2, t =50 оС, рН 7.5), за яких спостерігались найвищі значення величин корозійної стійкості. Методом електронної мікро- скопії досліджено морфологію отриманих покрит- тів, яка змінюється в залежності від струму осад- ження та температури. Встановлено механізм ви- ділення водню на сплаві Ni—W, який відбува- ється із меншою перенапругою, ніж на платині за рахунок спiлловер-ефекту. РЕЗЮМЕ. Предложен полилигандный цитрат- но-пирофосфатный электролит для получения качес- твенных однородных покрытий сплавом никель—во- льфрам. Установлено влияние изменения параметров электролиза (плотность тока, рН , температура) на содержание вольфрама в сплаве. На медной подлож- ке получены покрытия Ni—W с высокой адгезией к основанию, которые имеют высокую коррозионную стойкость. Установлено, что перенапряжение выделе- ния водорода на сплаве никель—вольфрам, получен- ном из цитратно-пирофосфатных электролита, ниже, чем на платине, за счет появления так называемого спилловер-эффекта. Обнаружены электрокаталитиче- ские свойства сплава никель—вольфрам в реакции оки- сления этанола, что может быть использовано для за- мены благородных металлов в разработках эффекти- вных электродов для топливных элементов. Электрохимия Рис. 3. Схематичне зображення електронних термів, що пока- зують шляхи перебігу двохелектронної реакції виділення водню на сплаві нікель—вольфрам та його окремих металах. 40 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2013. Т. 79, № 5 SUMMARY. Mixed-ligand citrate-pyrophospha- te bath for quality uniform coatings of nickel-tungsten alloy was proposed. The influence of parameters of electrolysis (current density, pH, temperature) on the tungsten content in the alloy was established. Coatings of Ni—W alloys on a copper substrate were obtained with good adhesion and have a high resistance to corrosion. The overvoltage of hydrogen evolution on nickel—tungsten alloy obtained from citrate- pyrophosphate electrolyte is lower than on platinum, which may be explained by the spillover effect. The nickel-tungsten alloys have electrocatalytic properties in the oxidation of ethanol, which can be used to replace the precious metals in the development of effective electrodes for fuel cells. ЛІТЕРАТУРА 1. Красиков А .В., Первухина М .С. // Вопросы мате- риаловедения. -2011. -67, № 3. -С. 117—124. 2. Chlein-Ho Huang // Plating & Surf. F inishing. -1997. -84, № 4. -Р. 62—65. 3. Павлова Н .В., Нанда Ту., Павлов М .Р., Кудрявцев В.Н . // Гальванотехника. -2008. -XVI, № 4. -С. 22—29. 4. Красиков А .В. // Вопросы материаловедения. -2012. -69, № 1. -С. 68—73. 5. Васько А .Т . Электрохимия молибдена и вольфра- ма. -Київ: Наук. думка, 1977. 6. Котов В.Л., Шмуклер М .В. // Защита металлов.- 2006. -42, № 2. Інститут загальної та неорганічної хімії Надійшла 10.12.2012 ім. В.І.Вернадського НАН України, Київ . ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2013. Т. 79, № 5 41

Електроосадження сплаву Ni—W із цитратно-пірофосфатного електроліту

Репозитарії

Схожі ресурси