І. Нечуй-Левицький & В. Підмогильний: тексти про Київ

• Veröffentlicht in: Культура слова
• Datum: 2021
• 1. Verfasser: Мялковська, Л.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут української мови НАН України 2021
• Schlagworte: Місто в українській лінгвокультурі: перегук поколінь
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187958
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: І. Нечуй-Левицький & В. Підмогильний: тексти про Київ / Л. Мялковська // Культура слова. — 2021. — Вип. 94. — С. 7–19. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

У статті з погляду інтегративної стилістики зіставлено
 художні тексти І. Нечуя-Левицького та В. Підмогильного, у
 яких представлено словесні картини міста Києва. Виявлено,
 що мовний образ Києва у досліджуваних творах репрезенту-
 ють власні назви – топоніми, назви сакральних та архітектурних споруд, просторових об’єктів, лексеми з кольоративною
 семантикою, а також порівняльно-метафоричні структури,
 побудовані на індивідуально-авторських асоціаціях. Простежено розгортання мовного образу Києва через метонімічне
 вживання концептуальної лексеми місто, у якій актуалізовано
 сему ‘велика кількість осіб’, та через словесні образи жителів
 міста. Наголошено на впливі мовотворчості І. Нечуя-Левицького
 на мовомислення В. Підмогильного, про що свідчать текстові
 перегуки в романі «Місто» зі словесним образом міста у творах І. Нечуя-Левицького. In terms of integrative stylistics the article compares the artistic
 texts of I. Nechuy-Levytsky and V. Pidmohylny which present
 linguistic pictures of the city of Kyiv. It was found that in the studied
 works the linguistic image of Kyiv is represented by proper names –
 toponyms, names of sacred and architectural structures, spatial
 objects, tokens with colorful semantics, as well as comparativemetaphorical
 structures based on individual author’s associations.
 The unfolding of the linguistic image of Kyiv is traced through the
 metonymic use of the conceptual token ‘city’ where the seme ‘large
 number of people’ is actualized, and through verbal images of city
 residents, what both writers resort to, drawing pictures of large
 numbers of people.
 The infl uence of I. Nechuy-Levytsky’s linguistic creation
 on V. Pidmohylny’s linguistic thinking is emphasized and this
 is evidenced by the textual echoes of the novel «City» with the
 linguistic image of the city in I. Nechuy-Levytsky’s works.
 Quotes-allusions, found in the text of V. Pidmohylny, make
 reference to the precedent text, to the proto-documentary. Verbal
 reproduction of the fragment of proto-documentary in allusive
 images is a few scattered in the text supporting lexemes, which
 serve as impetus for recognizing semantic similarities. We can
 speak about the continuity of statements, which testify to the deep
 connections of the language with the intellectual achievements of
 the nation, including the treasures of the Ukrainian literary language.
 The descriptions of Kyiv recorded in the works of I. Nechuy-
 Levytsky and V. Pidmohylny are filled with the linguistic realities of
 the time and sensual impulses of writers who expanded the stylistic
 possibilities of the Ukrainian literary language and affirmed its
 aesthetic values through original linguistic thinking and the practice
 of creating verbal associative images.