Ворошиловград – метафора лінгвокультурної пам’яті (за однойменним романом С. Жадана)

• Опубліковано в: : Культура слова
• Дата: 2021
• Автор: Бибик, С.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут української мови НАН України 2021
• Теми: Місто в українській лінгвокультурі: перегук поколінь
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187960
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Ворошиловград – метафора лінгвокультурної пам’яті (за однойменним романом С. Жадана) / С. Бибик // Культура слова. — 2021. — Вип. 94. — С. 28–45. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

У статті запропоновано аналіз символічного змісту топоніма Ворошиловград в однойменному романі С. Жадана. Наголошено на тому, що метафоричність його семантики формує ряд знаків-символів, що співвіднесені з лінгвокультурною
 пам’яттю. Під останньою запропоновано розуміти культурно-історичну, часово-просторову та соціокультурну мотивацію семантики одиниць мови (слів, словосполучень, фразем),
 спричинену їхнім уживанням у спеціальних контекстуальних
 умовах. Словесний образ «Ворошиловград» проінтерпретовано як знак із потрійною актуалізацією: 1) як метафору
 простору (символічний топонім-історизм; південно-східний
 регіон Украї ни з конкретно-чуттєвими ознаками); 2) як метафору часу (сукупність мовно-предметних знаків часу);
 3) як соціальну метафору (перенесення за подібністю «люди
 певного соціального статусу / етнічних ознак в конкретних
 часі й просторі»).
 Узагальнено, що назва роману С. Жадана «Ворошиловград»
 є символом повернення-пам’яті. Метафора знайшла втілення
 у трьох асоціативно-семантичних напрямках – простір – час –
 людина. Кожний із них об’єднав слова-символи з характерним
 конкретно-чуттєвим змістом, який відбиває специфіку лінгво-культурної пам’яті в проєкції на регіональну культурно-історичну, часово-просторову та соціально-культурну ідентичність. Множинна пам’ять, актуалізована в різних мовно-культурних знаках, означена іронічно-співчутливою тональністю.
 Лінгвокультурна пам’ять, яку транслюють лексико-граматичні знаки, психологічно вмотивована творчим задумом письменника. The article offers an analysis of the symbolic meaning of the
 toponym Voroshilovgrad in the novel of the same name by S. Zhadan.
 It is emphasized that the metaphorical nature of its semantics forms
 a number of symbolic signs that are correlated with linguistic and
 cultural memory. The latter is proposed to understand the culturalhistorical,
 temporal-spatial and socio-cultural motivation of the
 semantics of language units (words, phrases, phrases), caused by
 their use in special contextual conditions. The verbal image of
 «Voroshilovgrad» is interpreted as a sign with a triple actualization:
 1) as a metaphor of space (symbolic toponym-historicism; southeastern
 region of Ukraine with concrete-sensory features); 2) as
 a metaphor of time (a set of linguistic and subject signs of time);
 3) as a metaphor for the society of the south-eastern region of
 Ukraine (transfer by similarity «people of a certain social status /
 ethnic characteristics in specific time and space»).
 It is generalized that the title of S. Zhadan’s novel
 «Voroshilovgrad» is a symbol of return-memory. The metaphor was
 embodied in three associative-semantic directions – space – time –
 man. Each of them combined words-symbols with a characteristic
 concrete-sensory meaning, which refl ects the specifics of linguistic
 and cultural memory in the projection on the regional culturalhistorical,
 temporal-spatial and socio-cultural identity. Multiple
 memory, actualized in different linguistic and cultural signs,
 is marked by an ironic and sympathetic tone. Linguo-cultural
 memory, which is transmitted by lexical and grammatical signs, is
 psychologically motivated by the writer’s creative idea.