Лексико-семантична парадигма поняття ТИША у мовотворчості Лесі Українки

• Опубліковано в: : Культура слова
• Дата: 2021
• Автор: Коць, Т.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут української мови НАН України 2021
• Теми: Слово в текстах Лесі Українки
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187971
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Лексико-семантична парадигма поняття ТИША у мовотворчості Лесі Українки / Т. Коць // Культура слова. — 2021. — Вип. 94. — С. 173–184. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

У статті на прикладі поняття тиша як одного з фундаментальних засад людського існування, що охоплює характеристики буття, часу, руху, проаналізовано розгортання контекстуальних лексико-семантичних і стилістичних відтінків
 слова у мовотворчості Лесі Українки.
 Ураховуючи загальномовні лексикографічні тлумачення лексеми, простежено розширення її семантичного потенціалу у
 поетичних текстах, показано формування позитивноемоційної і негативноемоційної значеннєвих парадигм. Позитивноемоційна шкала об’єднує семи «спокою», «надії», а негативнооцінна – семи ‘неспокій’, ‘біль’, ‘сум’, ‘громадянська бездіяльність’. Позитивноемоційну парадигму створюють переважно
 образи природи, а негативнооцінну – філософсько-психологічне осмислення душевного стану людини на зламі ХІХ – початку
 ХХ ст. в проєкції на самовираження української національної
 ідентичності. Наголошено на лексико-стилістичних індивідуально-авторських особливостях у зображенні природного і
 чуттєвого стану тиші.
 Поліфункціональність мовних засобів поняття тиша корелює із психічним станом людини, її позитивними і негативними емоціями, екзистенційною налаштованістю. The article uses the concept of silence as one of the fundamental
 principles of human existence, which covers the characteristics of
 being, time, movement, analyzes the development of contextual
 lexical-semantic and stylistic nuances of the word in the language
 of Lesia Ukrainka.
 Taking into account the common lexicographical interpretations
 of the token, the expansion of its semantic potential in poetic texts is
 traced, the formation of positive emotional and negative emotional
 meaning paradigms is shown. The positive emotional scale
 combines seven «calm», «hope», and the negative scale – seven
 «anxiety», «pain», «sadness», «civil inaction». Positive-emotional
 paradigm is created mainly by images of nature, and negative-value –
 philosophical and psychological understanding of the mental state
 of man at the turn of the XIX – early XX centuries. in the projection
 on the self-expression of Ukrainian national identity. Emphasis
 is placed on lexical and stylistic individual-author features in the
 depiction of the natural and sensual state of silence.
 The multifunctionality of language means of the concept of
 silence correlates with the mental state of a person, his positive and
 negative emotions, existential attitude.
 The development of lexical and semantic nuances of the
 noun silence in Lesіa Ukrainka’s language creation testifies to
 the formation of positive-emotional and negative-emotional
 meaning paradigms of ontological phenomena of the existence of
 Ukrainian society. The positive emotional scale combines seven
 «calm», «hope», and the negative scale - seven «anxiety», «pain»,
 «sadness», «civil inaction». Positive-emotional paradigm is created
 mainly by images of nature, and negative-value – philosophical
 and psychological understanding of the mental state of man at the
 turn of the XIX – early XX centuries in the projection on the selfexpression
 of Ukrainian national identity.