Оцінно-пізнавальний аспект щоденникової мовної картини світу
Стаття присвячена дослідженню параметрів лінгвалізації картини світу в текстах літературної діаристики. Акцентовано на аксіолого-гносеологічному та онтологічному аспектах вивчення мовної картини світу. Зазначено, що аксіолого-гносеологічний аспект передбачає розгляд кількох визначальних параметрі...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура слова |
|---|---|
| Datum: | 2021 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2021
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187973 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Оцінно-пізнавальний аспект щоденникової мовної картини світу / І. Сирко // Культура слова. — 2021. — Вип. 94. — С. 195–204. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859879601918967808 |
|---|---|
| author | Сирко, І. |
| author_facet | Сирко, І. |
| citation_txt | Оцінно-пізнавальний аспект щоденникової мовної картини світу / І. Сирко // Культура слова. — 2021. — Вип. 94. — С. 195–204. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура слова |
| description | Стаття присвячена дослідженню параметрів лінгвалізації
картини світу в текстах літературної діаристики. Акцентовано на аксіолого-гносеологічному та онтологічному аспектах
вивчення мовної картини світу. Зазначено, що аксіолого-гносеологічний аспект передбачає розгляд кількох визначальних
параметрів, пов’язаних із процесом створення текстів традиційних щоденників: егоцентрованість, автокомунікативність та синхронізованість вербалізації подій із моментом їх
звершення. Доведено, що в текстах літературної діаристики вказані
параметри зазнають трансформацій, пов’язаних із професійним статусом авторів: егоцентрованість набуває більшої
варіативності, автокомунікативність трансформується у
двоадресність, а синхронність фіксації подій з моментом їх звершення втрачає стабільність.
Today, within diary studies, it is advisable to emphasize the
study of the diary as a literary genre, historical or biographical
source; to characterize diary texts with the use of culturological,
philosophical, psychological and other approaches.
Linguistic studies of diary texts are mostly focused on
the description of basic typological characteristics. However,
the verbalization of the national and individual, as well as
chronologically and spatially marked linguistic picture of the world -
is only an episodic fragment of modern linguistic diary studies. The
parameters of lingualization of the picture of the world in the texts
of literary diaristics have not been thoroughly studied yet.
It is known that the linguistic picture of the world is a set of
knowledge about the world reflected in the language, as well as ways
to obtain and interpret new knowledge. Among the key aspects of its
study are evaluative-cognitive (or axiological-epistemological) and
ontological, which involve identifying the specifics of verbalization
in the diary texts of ways of cognition and interpretation of the
world, as well as individual knowledge systems of the authors.
Consideration of the axiological-epistemological aspect of
the linguistic picture of the world provides several parameters
related to the process of creating the texts of traditional diaries. In
particular, they are: egocentricity, autocommunicativeness, as well
as synchronicity of recording the events with the moment of their
completion.
In the texts of literary diaristics, these parameters undergo
qualitative transformations that are related to the professional status
of the authors. Such transformations cause egocentricity to become
noticeably variable, autocommunicativeness is transformed into biaddressability,
and the synchronicity of the process of fixing events
with the moment of their completion loses its stability.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:52:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
З ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ
І ПИСЕМНОСТІ
https://doi.org/10.37919/0201-419X-2021.94.16
УДК 81`42
ОЦІННО-ПІЗНАВАЛЬНИЙ АСПЕКТ
ЩОДЕННИКОВОЇ МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ
СИРКО
Iрина Мирославівна,
кандидат філологічних наук, доцент,
Дрогобицький державний педагогічний
університет імені Івана Франка,
вул. Івана Франка, 24, м. Дрогобич, 82100;
E-mail: irynasyrko@ukr.net ORCID: https://
orcid.org/0000-0002-7622-425X
Iryna
SYRKO,
PhD (Philology), Associate
professor, Drohobych Ivan
Franko State Pedagogical
University
E-mail: irynasyrko@ukr.net
Стаття присвячена дослідженню параметрів лінгвалізації
картини світу в текстах літературної діаристики. Акценто-
вано на аксіолого-гносеологічному та онтологічному аспектах
вивчення мовної картини світу. Зазначено, що аксіолого-гно-
сеологічний аспект передбачає розгляд кількох визначальних
параметрів, пов’язаних із процесом створення текстів тра-
диційних щоденників: егоцентрованість, автокомунікатив-
ність та синхронізованість вербалізації подій із моментом їх
звершення.
Доведено, що в текстах літературної діаристики вказані
параметри зазнають трансформацій, пов’язаних із профе-
сійним статусом авторів: егоцентрованість набуває більшої
варіативності, автокомунікативність трансформується у
двоадресність, а синхронність фіксації подій з моментом їх
звершення втрачає стабільність.
Культура слова №94’ 2021
СИРКО Iрина196
Ключові слова: діаріумологія, щоденник, аксіолого-гносео-
логічний / онтологічний підхід, мовна картина світу, егоцен-
трованість, автокомунікативність, синхронність.
Щоденниковий жанр тривалий час не був актуалізований
як об’єкт спеціального вивчення: щойно у другій половині ХХ
століття щоденникові тексти перестали сприймати й оцінюва-
ти «лише як допоміжний, службовий матеріал для наукових
досліджень в галузі мовознавства літератури, історії та інших
суспільних наук» [Егоров 2003: 5] і по-новому акцентували їх
фактографічну цінність для вивчення знакових для національ-
ної культури мовних особистостей, для окреслення спроєкто-
ваної через індивідуальний досвід мовної картини світу тощо.
Сьогодні у межах діаристики (як уже концептуально
сформованої галузі гуманітарного знання) відзначаємо актив-
ність вивчення щоденника як:
а) літературного жанру – відповідні праці з’ясовують місце
щоденника у системі літературних жанрів, його функції, пер-
спективи розвитку тих чи тих видів записів, описують специфіку
образної системи, методу й стилю, сюжетів і композиції щоден-
никових текстів (Н.Б. Банк, О.А. Галич, О.Г. Єгоров, А.В. Коче-
тов, О.М. Криволапова, М.Ю. Міхеєв, М.І. Степаненко);
б) історичного джерела – дослідники простежують і ха-
рактеризують фактографічні особливості записів, їхню здат-
ність конкретизувати й інтерпретувати окремі факти історії
(В.В. Лапін, У.С. Любятинська, С.В. Павловська, А.С. Рейн-
гольд, М.О. Смирнова, С.В. Дарчик, Ю.О. Щербак);
в) біографічного джерела – студії цього напрямку акуму-
люють, систематизують та описують документальний матеріал
щодо життя й творчості видатних особистостей, діячів історії,
культури тощо (К. Вьолле, Б.В. Затонський, М.Ю. Міхеєв,
Н.М. Момот, В.М. Чернецька).
Розвиток діаристики кінця ХХ – початку ХХІ століття
пов‘язаний з оновленням дослідницьких підходів до аналізу
щоденникових текстів – передусім за рахунок інтегративного
застосування культурологічного, філософського, психологічно-
го та інших підходів [див.: Сирко 2013: 2–59].
Сьогодні українські лінгвістично-діаріумологічні студії
здебільшого орієнтовані на визначення й опис базових типо-
логічних характеристик. Дослідники розглядають специфі-
ку щоденникового «переломлення» традиційних текстових
Культура слова №94’ 2021
З ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ І ПИСЕМНОСТІ 197
категорій (як-от зв’язність, завершеність), класифікують
структурно-стилістичні та лексико-семантичні параметри
діаріумних текстів, аналізують мовні засоби реалізації ко-
мунікативних стратегій і тактик у щоденниковому дискурсі
(О.М. Залогіна, П.А. Ібрагімова, К.І. Калініна, Т.О. Кальщикова,
Н.В. Молодих, О.В. Петешова, Т.В. Радзієвська, М.І. Степаненко
та ін.). Показово, що в цьому достатньо різнопарадигмаль-
ному корпусі праці, які з’ясовують особливості вербалізації
національної та індивідуальної, хронологічно та просторово
маркованої мовної картини світу формують тільки незначний
сегмент сучасного українського лінгвощоденникознавства
(Н.Б. Анциферова, С.Є. Ігнатьєва, Н.В. Киреєва, Т.А. Косме-
да, О.Н. Приймак). Зокрема, практично не досліджена поки
що лінгвалізація картини світу у літературній діаристиці.
Доречність виокремлення літературної діаристики із загаль-
ного корпусу щоденникових текстів О.В. Петешова слушно
аргументує, що «на відміну від текстів традиційної діарис-
тики, тексти ЛД [літературної діаристики – І. С.] створюють
професійні письменники, які при відборі та реєстрації фактів
власного життя не зраджують своїй звичці використовувати
мову в її естетичній функції, що зумовлює неминуче вклю-
чення мови в коло пізнаваних об’єктів» [Петешова 2009: 10].
Відомо, що мовна картина світу – це сукупність відобра-
жених у мові уже набутих і закумульованих знань про світ, а
також способів отримання й інтерпретації нових знань про
навколишню дійсність і людину. Отже, серед ключових аспек-
тів вивчення й характеристики мовної картини світу варто ви-
окремити оцінно-пізнавальний (або аксіолого-гносеологічний)
та онтологічний. Кожен із них по-своєму виявляє своєрідність
вербалізації способів пізнання й інтерпретації світу у щоден-
никових текстах, ураховує значення індивідуального досвіду,
психоемоційних рис щоденникарів.
Розгляд оцінно-пізнавального (аксіолого-гносеологічного)
аспекту лінгводіаріумної картини світу передбачає обов’язкове
врахування кількох параметрів, важливих для розуміння про-
цесу творення текстів традиційних щоденників. Зокрема, це
егоцентрованість (інтегрованість процесу пізнання й оціню-
вання авторами предметів і явищ навколишньої дійсності в
процес їх самопізнання), автокомунікативність (пізнання ав-
торами щоденників дійсності в контексті представлення знань
про світ винятково самим собі) і синхронність (відсутність зна-
Культура слова №94’ 2021
СИРКО Iрина198
чної часової дистанції між процесом пізнання і фіксацією його
результатів). У текстах літературної діаристики «щоденникове
Я позиціонує себе всередині певної професійної ролі» [Савкіна
2008], тому названі параметри зазнають якісних трансформа-
цій, що пов’язані з професійним статусом авторів. Саме цей
статус є визначальним у створенні літературного щоденника,
оскільки «підпорядковує собі всю його «предметну сферу»,
організовує і вибудовує матеріал, визначає особливості мето-
ду письма: відбір фактографічного матеріалу, способи його
презентації, структурні особливості – іншими словами, всю
сукупність формальних і змістових властивостей, яка дає змо-
гу ідентифікувати будь-який жанр» [Криволапова 2013: 24]. У
щоденниках письменників такі трансформації часто спричи-
нюються до того, що егоцентрованість набуває варіативного
характеру, автокомунікативність трансформується у двоадрес-
ність, а синхронність процесу фіксації подій із моментом їх
звершення втрачає стабільність, її гнучкість визначає контекст.
Варіативний характер егоцентрованості як оцінно-пізна-
вального параметра мовної картини світу літературних щоден-
ників передбачає більш інтенсивну екстравертивність автор-
ського «Я» порівняно з текстами традиційних щоденникових
записів. Це зумовлено тим, що, навіть повністю концентрую-
чись на фактах і подіях власного життя, письменники-щоденни-
карі (термін М.Ю. Міхеєва) переростають рівень особистісно-
го сприймання і трактування проблем і переносяться на рівень
універсальних узагальнень щодо сенсу життя, культурного
розвитку суспільства тощо. Інформативними з погляду звужен-
ня інтровертивної скерованості варто визнати, наприклад, що-
денникові тексти А.П. Любченка, О.І. Воропая, У.О. Самчука.
Егоцентрованість передбачає високу частотність незвич-
них, ситуативно зумовлених поєднань імен концептів або ж
оказіональних найменувань тих чи тих концептів, сформова-
них в індивідуальній свідомості діаристів (пор.: Їх глибокодум-
ні реферати, до п’яну дурні і глупі, як ніч, їх партрозбрунь-
кованість… (Cамчук 1979: 150); Свидницький … «хлопоман»
(Воропай 1969: 81)), а також актуалізацію інтровертивної лек-
сики, засобів суб’єктивної модальності тощо.
Двоадресність як оцінно-пізнавальний параметр лінгвалі-
зації мовної картини світу в текстах літературних щоденни-
ків передбачає і характерну для будь-якого типу щоденника
автокомунікативність, і неуникну адресованість, оскільки
Культура слова №94’ 2021
З ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ І ПИСЕМНОСТІ 199
«в щоденникових записах професійний письменник все-таки
залишається художником, і навіть записи для «себе» не може
не орієнтувати на можливого читача» (О. Никандрова). До-
сліджуючи специфіку мовної картини світу в щоденниках
письменників, О.В. Петешова акцентує увагу на основних
формах реалізації автокомунікативності (пряма та непряма),
указує на пізнавальну, регулятивну й експресивну функції еле-
ментів прямого автодіалогу в літературних щоденниках [Пете-
шова 2009: 12 – 13].
Пізнавальна функція пов’язана з інтегруванням в автокому-
нікативні епізоди «питань самому собі». Інтенційно такі струк-
тури виконують роль інтелектуально-емоційних імпульсів до
пошуку відповідей на особистісно, індивідуально-значущі або
ж загальнолюдські питання й проблеми. Оприявнений у кон-
тексті пошуку цих відповідей інтелектуально-емоційний, куль-
турний досвід автора щоденника безпосередньо рефлексує в
діаріумній картині світу, формує її. Показові з цього погляду
філософсько-риторичні питання у щоденниках У.О. Самчука:
Невже цивілізація християнської ери доходить до меж вичерпан-
ня? І невже це мають бути росіяни, читай московіти, що її
зруйнують? (Cамчук 1979: 48).
Компонентами регулятивного автодіалогу вважаємо спо-
нукальні речення, лексеми із семантикою планування чи мо-
дальністю обов’язковості, які орієнтують автора на певну дію в
перспективі: Почуваю, що відпочив трохи. …Тепер треба бра-
тися до діла (Любченко 1951: 77); …треба десь щось заро-
бити, здобувати харчів, запасати на зиму дров, бо зима буде
важка (Любченко 1951: 104).
Експресивна функція полягає у вираженні через прямий ав-
тодіалог емоційного ставлення автора до набутих знань (зде-
більшого це окличні або питальні конструкції): Я бачив у своїй
уяві київських спудеїв, що напевно виставляли такий самісінь-
кий вертеп у Святій Софії Київській. Боже ти мій, чому ж ми
тепер нічого не маємо?! (Воропай 1969: 495–70).
Непрямими маркерами автокомунікативності у літературних
щоденниках вважаємо «невербалізацію» фактів, які можуть
бути легко відновлені письменником на ґрунті знання екстра-
лінгвального, фонового контексту і які дають змогу мінімізува-
ти зусилля щодо письмової фіксації інформації (вживання за-
гальноприйнятих і контекстуальних скорочень, різноманітних
стійких моделей побудови щоденникових фраз, еліпсування
Культура слова №94’ 2021
СИРКО Iрина200
частин речення або лінгвістично необхідних засобів логічного
зв’язку між реченнями, їхніми частинами тощо). Наприклад:
Розмова з Сл-ом. Потрібна організація українськогo активу
(Любченко 1951: 10).
До непрямих форм реалізації автокомунікативності в тек-
стах літературних щоденників належить вербалізація «сокро-
венних» знань, що не репрезентуються в інших жанрово-сти-
льових різновидах текстів. На мовному рівні це маркери автор-
ської «щирості» – високочастотна інтровертована лексика, яка
номінує емоції або психоемоційні стани авторів щоденників,
а також текстові коментарі щодо діаристичної діяльності: Не
щоденник у мене, а якийсь базарний кошик. Ну, хай. Тут – я
сам, і ніхто мене тут не знає. Аби лише не забути потім – воно
знадобиться (Любченко 1951: 99).
Адресованість (як другий складник двоадресності) також
реалізується в текстах літературних щоденників прямо і непрямо,
опосередковано. Маркери прямої адресованості – це передусім
авторські звернення до читача, які містять пряму номінацію
адресата: Дорогий читачу! Хто б ти не був, … якщо любиш
свою Батьківщину, якщо вважаєш себе сином знедоленої
України і бажаєш їй добра, якщо справді маєш добру волю –
борись за єдність нації! (Воропай 1969: 1391).
Маркери непрямої адресованості – це своєрідна кореляція
до використовуваних у тому самому контексті мовних знаків
непрямої автокомунікативності. До них насамперед належать
елементи словесного самомоделювання автора щоденника, як-
от автономінація не чистої марки гетьманець із семантикою
негативної оцінності: Ось який я гетьманець. Як бачите, не
чистої марки (Воропай 1969: 1078).
З актуалізацією непрямої адресованості пов’язані також
текстові одиниці авторськой «нещирості» – «конспіративні»
метатексти або абревіатури (Лист від Л. В. – вітає, що вряту-
вався я від большевиків, каже, що Т... дуже за мене непокоїлись
(Любченко 1951: 124), а також адресовані за допомогою тек-
стових знесень чи взятих у дужки пояснювальних записів, ко-
ментарів щодо інформації, яка може бути незрозуміла, непро-
читувана для потенційного читача: Підеш у тюрму, там пере-
спиш, а рано поснідаєш і… до «арбайтсамту» (уряду праці)
(Воропай 1969: 744).
Аксіолого-гносеологічним параметром діаріумної мовної
картини світу є також неконстантна синхронність фіксації
Культура слова №94’ 2021
З ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ І ПИСЕМНОСТІ 201
подій із моментом їх звершення. У текстах літературних що-
денників категорію синхронності реалізують численні мовні
одиниці, знаки того, що письменник свідомо синхронізує події
минулого. До таких, наприклад, належать лексеми з темпораль-
ною семантикою, подання відносно чітких дат, фіксація подій у
хронологічній послідовності тощо. Хронологію викладу в що-
денниках простежуємо:
на зовнішньо-експліцитному рівні, за мовними струк-
турами датування (29. Х. 1942 р. (Четвер). Вчора ледве підві-
вся о 6-й ранку, цілу ніч не спав (Любченко 1951: 140);
на внутрішньоконтекстному рівні – завдяки вживанню
темпоральних прислівників, які відтворюють послідовність дій
у часі (Тепер ми тут, у цій казармі війська німецькоrо, могли
тільки згадувати про те, що було, що відійшло, що не вернеть-
ся… (Cамчук 1979: 193); Поки що, я їв тут тільки два рази:
вчора вечеряв, а сьогодні снідав (Bоропай 1969: 494). При цьо-
му хронологічність може мати суб’єктивний характер, оскільки
в часовій послідовності автори щоденників часто описують не
події дня, а пов’язані з цими подіями думки, враження, емоції.
Синхронізованість фіксації подій із моментом їхнього
звершення може виявлятися в їх спонтанній фіксації «по га-
рячих слідах». Спонтанність запису актуальна у разі доповнення
щоденникової нотатки інформацією, важливість якої була
підкреслена:
а) відразу після її фіксації: Жінки просять урятувати, поки
їх ще не розстріляли (людей взято загypт, хто під руку по-
трапив, – може серед них і жодного винного нема) (Любченко
1951: 8).
б) у разі несподіваного, раптового переривання думки (на
рівні графічного оформлення тексту цей процес переривання
традиційно позначає трикрапка), після якого немає «очікуван-
ня» продовження тексту: І на цьому фініта. Хоча не зовсім...
(Cамчук 1979: 32): Мені не легко буде звести до гapмонії склад-
ники, що цю організацію представляють. А до тoгo... Мені
здається... В національних аспектах... Я інший… (Cамчук
1979: 34);
в) у разі фіксації процесу пошуку переконливішого засобу
мововираження: Ще залишилася оця тільки горстка таких, що
через хворість дітей, або через старість, не виїздять ще, але
й вони вже мають різні офідавіти, ашуранси, чи як його там?
(Воропай 1969: 1306);
Культура слова №94’ 2021
СИРКО Iрина202
г) при різноманітних автокорекціях, паралельних виправ-
леннях автором раніше спонтанно написаного тексту. У зв’язку
з цим відзначаємо текстотвірну продуктивність заперечної
частки не та конструкцій із заперечною семантикою: тут лю-
дей вішають та розстрілюють за найменшою підозрою, про-
сто задарма. То чому б їм і мене не «коцнути»? …ні, нічого
лихого, мабуть, не трапиться (Любченко 1951: 14); здалеку
від своїх людей витворюється одинокий у своєму роді стан
психічної сонности і відокремлення, що робить людину тяж-
кою й самою по собі нецікавою для других, ба – навіть для себе
(Воропай 1969: 944).
Узагальнюючи, констатуємо: літературні щоденники – осо-
бливий різновид діаріумних текстів, у яких спостерігаємо оче-
видну специфіку лінгвалізації мовної картини світу. Ключові
аспекти її вивчення й характеристики – оцінно-пізнавальний /
аксіолого-гносеологічний (передбачає аналіз мовної репрезен-
тації способів пізнання і оцінювання в щоденниках навколиш-
ньої дійсності) та онтологічний (передбачає розгляд системи
вербалізованих знань авторів щоденникових записів як наслід-
ку когнітивного процесу). Основні аксіолого-гносеологічні
параметри щоденникової картини світу – це варіативна его-
центрованість (допускає розширення екстравертивної орієнта-
ції автора щоденника в процесі фіксації подій), двоадресність
(передбачає орієнтованість автора щоденника на потенційного
читача), а також неконстантна синхронність реєстрації подій з
моментом їх звершення.
Егоров О.Г. Русский литературный дневник XIX века. История и
теория жанра: автореф. дис. … д-ра филол. наук. М., 2003.
Криволапова Е.М. Жанр дневника в наследии писателей круга
В. В. Розанова на рубеже XIX – XX в.: автореф. дис. … докт. филол.
наук. Москва, 2013.
Никандрова А.В. Издания дневников писателей 1990–2000-х годов
(к вопросу о специфике жанра) // Известия Российского гос. пед. ун–
та им. А. И. Герцена, 2009. № 97.
Петешова О.В. Особенности реализации языковой картины мира
в текстах литературной диаристики: на материале дневников немец-
коязычных писателей XX века: автореф. дис. ... канд. филол. наук.
Калининград, 2009.
Савкіна І. Теорія і практика автобіографічного письма (огляд но-
вих книг). «НЛО». 2008. № 92 [електронний ресурс]. – Режим до-
Культура слова №94’ 2021
З ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ І ПИСЕМНОСТІ 203
ступу: http://magazines.russ.ru/nlo/2008/92/sa29.html (дата звернення
28.03.2021 р.)
Сирко І.М. Теоретико-методологічні засади сучасного щоденни-
кознавства. Сучасне щоденникознавство: бібліографічний покажчик.
Дрогобич: Коло, 2013.
Сюта Г. М. Літературна норма vs норма поетична. Культура сло-
ва. 2011. Вип. 74. С. 51 – 59.
ДЖЕРЕЛА
Воропай О. Англія зблизька (Щоденник нового поселенця).
Визвольний шлях. Лондон, 1969. Кн. І–ХІІ; 1970. Кн. І–ХІІ; 1971.
Кн. І–ХІІ.
Любченко А. Щоденник. Книжка перша. Торонто, Онтаріо: Вид-
во «Нові дні», 1951.
Cамчук У. Плянета Ді–Пі. Вінніпег, 1979.
REFERENCES
Kryvolapova, E.M. (2013). The genre of the diary in the heritage
of V.V. Rozanov`s circle writers at the turn of the XIX - XX centuries.
Moskow. (in Rus.)
Peteshova, O.V. (2009). Peculiarities of the realization of the linguistic
picture of the world in the texts of literary diaristics: on the material
of diaries of German-speaking writers of the XX century. Kaliningrad.
(in Rus.)
Savkina, I. (2008). Theory and practice of autobiographical writing
(review of new books) «UFO». № 92 [electronic resource]. Access mode:
http://magazines.russ.ru/nlo/2008/92/sa29.html (in Ukr.)
Syrko, I.M. (2013). Theoretical and methodological principles
of modern diary studies. Modern diary studies: bibliographic index.
Drohobych: «Circle». (in Ukr.)
Syuta, G.M. (2011). Literary norm vs poetic norm. Culture of Word.
Vol. 74. P. 51 – 59. (in Ukr.)
LEGEND
Воропай – Voropaj, O. (1969-1971). England up close (Diary of a
new settler). Liberation Way. Books: І–ХІІ. London (in Ukr.)
Любченко – Liubchenko, A. (1951). Diary. Book one. Toronto,
Ontario: «New Days Publishing» (in Ukr.)
Самчук – Samchuk, U. (1979). Planet Dі-Pі. Winnipeg. (in Ukr.)
Cтаттю отримано 28.04.2021
Культура слова №94’ 2021
СИРКО Iрина204
Iryna Syrko
EVALUATIVE-AND-COGNITIVE ASPECT OF THE
DIARY LINGUISTIC PICTURE OF THE WORLD
Today, within diary studies, it is advisable to emphasize the
study of the diary as a literary genre, historical or biographical
source; to characterize diary texts with the use of culturological,
philosophical, psychological and other approaches.
Linguistic studies of diary texts are mostly focused on
the description of basic typological characteristics. However,
the verbalization of the national and individual, as well as
chronologically and spatially marked linguistic picture of the world -
is only an episodic fragment of modern linguistic diary studies. The
parameters of lingualization of the picture of the world in the texts
of literary diaristics have not been thoroughly studied yet.
It is known that the linguistic picture of the world is a set of
knowledge about the world refl ected in the language, as well as ways
to obtain and interpret new knowledge. Among the key aspects of its
study are evaluative-cognitive (or axiological-epistemological) and
ontological, which involve identifying the specifi cs of verbalization
in the diary texts of ways of cognition and interpretation of the
world, as well as individual knowledge systems of the authors.
Consideration of the axiological-epistemological aspect of
the linguistic picture of the world provides several parameters
related to the process of creating the texts of traditional diaries. In
particular, they are: egocentricity, autocommunicativeness, as well
as synchronicity of recording the events with the moment of their
completion.
In the texts of literary diaristics, these parameters undergo
qualitative transformations that are related to the professional status
of the authors. Such transformations cause egocentricity to become
noticeably variable, autocommunicativeness is transformed into bi-
addressability, and the synchronicity of the process of fi xing events
with the moment of their completion loses its stability.
Key words: diary studies, diary, axiological-epistemological /
ontological approach, linguistic picture of the world, egocentricity,
autocommunicativeness, synchronicity.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187973 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0201-419X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:52:33Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сирко, І. 2023-02-07T14:24:57Z 2023-02-07T14:24:57Z 2021 Оцінно-пізнавальний аспект щоденникової мовної картини світу / І. Сирко // Культура слова. — 2021. — Вип. 94. — С. 195–204. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0201-419X DOI: doi.org/10.37919/0201-419X-2021.94.16 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187973 81`42 Стаття присвячена дослідженню параметрів лінгвалізації картини світу в текстах літературної діаристики. Акцентовано на аксіолого-гносеологічному та онтологічному аспектах вивчення мовної картини світу. Зазначено, що аксіолого-гносеологічний аспект передбачає розгляд кількох визначальних параметрів, пов’язаних із процесом створення текстів традиційних щоденників: егоцентрованість, автокомунікативність та синхронізованість вербалізації подій із моментом їх звершення. Доведено, що в текстах літературної діаристики вказані параметри зазнають трансформацій, пов’язаних із професійним статусом авторів: егоцентрованість набуває більшої варіативності, автокомунікативність трансформується у двоадресність, а синхронність фіксації подій з моментом їх звершення втрачає стабільність. Today, within diary studies, it is advisable to emphasize the study of the diary as a literary genre, historical or biographical source; to characterize diary texts with the use of culturological, philosophical, psychological and other approaches. Linguistic studies of diary texts are mostly focused on the description of basic typological characteristics. However, the verbalization of the national and individual, as well as chronologically and spatially marked linguistic picture of the world - is only an episodic fragment of modern linguistic diary studies. The parameters of lingualization of the picture of the world in the texts of literary diaristics have not been thoroughly studied yet. It is known that the linguistic picture of the world is a set of knowledge about the world reflected in the language, as well as ways to obtain and interpret new knowledge. Among the key aspects of its study are evaluative-cognitive (or axiological-epistemological) and ontological, which involve identifying the specifics of verbalization in the diary texts of ways of cognition and interpretation of the world, as well as individual knowledge systems of the authors. Consideration of the axiological-epistemological aspect of the linguistic picture of the world provides several parameters related to the process of creating the texts of traditional diaries. In particular, they are: egocentricity, autocommunicativeness, as well as synchronicity of recording the events with the moment of their completion. In the texts of literary diaristics, these parameters undergo qualitative transformations that are related to the professional status of the authors. Such transformations cause egocentricity to become noticeably variable, autocommunicativeness is transformed into biaddressability, and the synchronicity of the process of fixing events with the moment of their completion loses its stability. uk Інститут української мови НАН України Культура слова З історії культури і писемності Оцінно-пізнавальний аспект щоденникової мовної картини світу Evaluative-and-cognitive aspect of the diary linguistic picture of the world Article published earlier |
| spellingShingle | Оцінно-пізнавальний аспект щоденникової мовної картини світу Сирко, І. З історії культури і писемності |
| title | Оцінно-пізнавальний аспект щоденникової мовної картини світу |
| title_alt | Evaluative-and-cognitive aspect of the diary linguistic picture of the world |
| title_full | Оцінно-пізнавальний аспект щоденникової мовної картини світу |
| title_fullStr | Оцінно-пізнавальний аспект щоденникової мовної картини світу |
| title_full_unstemmed | Оцінно-пізнавальний аспект щоденникової мовної картини світу |
| title_short | Оцінно-пізнавальний аспект щоденникової мовної картини світу |
| title_sort | оцінно-пізнавальний аспект щоденникової мовної картини світу |
| topic | З історії культури і писемності |
| topic_facet | З історії культури і писемності |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187973 |
| work_keys_str_mv | AT sirkoí ocínnopíznavalʹniiaspektŝodennikovoímovnoíkartinisvítu AT sirkoí evaluativeandcognitiveaspectofthediarylinguisticpictureoftheworld |