Інвестиційна діяльність в Україні та її вплив на національну економіку
У статті проведено аналіз обсягу та структури прямих іноземних інвестицій в економіку України. Наведено та проаналізовано фактори, які негативно впливають на інвестиційну привабливість та інвестиційний клімат в Україні. Встановлено, що в Україні є суттєвий дисбаланс у інвестуванні по регіонам країни...
Збережено в:
| Дата: | 2022 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2022
|
| Назва видання: | Економічний вісник Донбасу |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188005 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інвестиційна діяльність в Україні та її вплив на національну економіку / Г.В. Разумова, О.В. Оскома, К.О. Перетятько // Економічний вісник Донбасу. — 2022. — № 2 (68). — С. 35-41. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-188005 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1880052025-02-09T20:04:01Z Інвестиційна діяльність в Україні та її вплив на національну економіку Investment Activities in Ukraine and its Impact on the National Economy Разумова, Г.В. Оскома, О.В. Перетятько, К.О. Міжнародна та регіональна економіка У статті проведено аналіз обсягу та структури прямих іноземних інвестицій в економіку України. Наведено та проаналізовано фактори, які негативно впливають на інвестиційну привабливість та інвестиційний клімат в Україні. Встановлено, що в Україні є суттєвий дисбаланс у інвестуванні по регіонам країни – дві третини іноземних коштів інвестуються у підприємства чотирьох областей, що має негативний вплив на розвиток національної економіки. Розроблено пропозиції щодо посилення інвестиційної привабливості України у післявоєнні часи, зокрема, створення максимально комфортних для інвестування умов, що дозволить компенсувати шкоду, нанесену війною. The article analyzes the volume and structure of direct foreign investment in the economy of Ukraine. Factors that negatively affect investment attractiveness and the investment climate in Ukraine are presented and analyzed. It was established that in Ukraine there is a significant imbalance in investments by regions of the country – two-thirds of foreign funds are invested in enterprises of four regions, which has a negative impact on the national economy development. Proposals have been developed to increase the investment attractiveness of Ukraine in the post-war period, in particular, to create the most comfortable conditions for investment, which will make it possible to compensate for the damage caused by the war. 2022 Article Інвестиційна діяльність в Україні та її вплив на національну економіку / Г.В. Разумова, О.В. Оскома, К.О. Перетятько // Економічний вісник Донбасу. — 2022. — № 2 (68). — С. 35-41. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2022-2(68)-35-41 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188005 330.322:338.24(477) uk Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка |
| spellingShingle |
Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка Разумова, Г.В. Оскома, О.В. Перетятько, К.О. Інвестиційна діяльність в Україні та її вплив на національну економіку Економічний вісник Донбасу |
| description |
У статті проведено аналіз обсягу та структури прямих іноземних інвестицій в економіку України. Наведено та проаналізовано фактори, які негативно впливають на інвестиційну привабливість та інвестиційний клімат в Україні. Встановлено, що в Україні є суттєвий дисбаланс у інвестуванні по регіонам країни – дві третини іноземних коштів інвестуються у підприємства чотирьох областей, що має негативний вплив на розвиток національної економіки. Розроблено пропозиції щодо посилення інвестиційної привабливості України у післявоєнні часи, зокрема, створення максимально комфортних для інвестування умов, що дозволить компенсувати шкоду, нанесену війною. |
| format |
Article |
| author |
Разумова, Г.В. Оскома, О.В. Перетятько, К.О. |
| author_facet |
Разумова, Г.В. Оскома, О.В. Перетятько, К.О. |
| author_sort |
Разумова, Г.В. |
| title |
Інвестиційна діяльність в Україні та її вплив на національну економіку |
| title_short |
Інвестиційна діяльність в Україні та її вплив на національну економіку |
| title_full |
Інвестиційна діяльність в Україні та її вплив на національну економіку |
| title_fullStr |
Інвестиційна діяльність в Україні та її вплив на національну економіку |
| title_full_unstemmed |
Інвестиційна діяльність в Україні та її вплив на національну економіку |
| title_sort |
інвестиційна діяльність в україні та її вплив на національну економіку |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2022 |
| topic_facet |
Міжнародна та регіональна економіка |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188005 |
| citation_txt |
Інвестиційна діяльність в Україні та її вплив на національну економіку / Г.В. Разумова, О.В. Оскома, К.О. Перетятько // Економічний вісник Донбасу. — 2022. — № 2 (68). — С. 35-41. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT razumovagv ínvesticíinadíâlʹnístʹvukraínítaíívplivnanacíonalʹnuekonomíku AT oskomaov ínvesticíinadíâlʹnístʹvukraínítaíívplivnanacíonalʹnuekonomíku AT peretâtʹkoko ínvesticíinadíâlʹnístʹvukraínítaíívplivnanacíonalʹnuekonomíku AT razumovagv investmentactivitiesinukraineanditsimpactonthenationaleconomy AT oskomaov investmentactivitiesinukraineanditsimpactonthenationaleconomy AT peretâtʹkoko investmentactivitiesinukraineanditsimpactonthenationaleconomy |
| first_indexed |
2025-11-30T09:24:08Z |
| last_indexed |
2025-11-30T09:24:08Z |
| _version_ |
1850206740851720192 |
| fulltext |
Г. В. Разумова, О. В. Оскома, К. О. Перетятько
35
Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-2(68)-35-41
УДК 330.322:338.24(477)
Г. В. Разумова,
доктор економічних наук, доцент,
ORCID 0000-0003-4432-4050,
e-mail: anna.raz888@gmail.com,
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ,
О. В. Оскома,
кандидат економічних наук, доцент,
ORCID 0000-0002-1429-2070,
Український державний хіміко-технологічний університет, м. Дніпро,
К. О. Перетятько,
здобувач вищої освіти,
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ
ТА ЇЇ ВПЛИВ НА НАЦІОНАЛЬНУ ЕКОНОМІКУ
Постановка проблеми. На сьогодні світовими
економічними трендами є глобалізація та інтеграція
економік країн світу, держави та громадяни різних
країн все більше починають співпрацювати між со-
бою, використовуючи різноманітні засоби та інстру-
менти для цього. Одним із таких інструментів є іно-
земне інвестування.
Іноземне інвестування безумовно є одним із
провідних чинників економічного зростання для ба-
гатьох країн, у тому числі й для України. Іноземні
інвестиції можуть посилити конкуренцію на ринку,
шляхом інвестування у відстаючі підприємства, під-
вищити рівень добробуту громадян та посилити
конкурентоспроможність підприємств-реципієнтів
на світовій арені. Враховуючи це, а також стан роз-
витку економіки України, вважаємо цю тему до-
слідження актуальною та такою, що відповідає по-
требам сьогодення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Провідними вченими було зроблено значний внесок
у дослідження питань, пов’язаних з інвестиційною
діяльністю. Так, це питання розкрито у наукових
працях таких вітчизняних науковців, як І. Бойчик,
Ю. Залознова, О. Іванілов, С. Іванов, О Кліменко,
В. Ляшенко, Н. Осадча, О. Соколовська. Ці та ба-
гато інших науковців зробили значний внесок у
створення та розвиток окремих напрямів досліджу-
ваного питання, але, враховуючи постійні зміни у
всіх сферах життя, необхідним є подальший розгляд
цього питання.
Метою дослідження є аналіз показників об-
сягу та структури інвестиційної діяльності України.
Виклад основного матеріалу. Основним пози-
тивним ефектом іноземного інвестування можна на-
звати те, що іноземні інвестиції дозволяють підтри-
мувати інвестиційну діяльність у економіки країни
у разі недостатності інвестиційних ресурсів у країні.
Таке ж явище, як обмеженість ресурсів для інвесту-
вання, є цілком типовою для держав із низькими до-
ходами населення, вірно це й для українського сус-
пільства. Залучення ж іноземних інвестицій у такій
ситуації дозволяє розширити обсяги ринків та під-
вищити ВВП. Прикладом цього може виступати
Японія 60-70-х років ХХ ст., де ріст обсягу капіта-
ловкладень у 2 рази збігся із так званим «японським
економічним дивом» – періодом коли за відносно
короткий час ВВП країни збільшився більше ніж на
70% [6, с. 169]. Приблизно те саме можна побачити
і в Південні Кореї у той самий період: завдяки полі-
тиці Пак Чон Хі та його «Закону про іноземні інвес-
тиції та залучення іноземного капіталу» вдалося за-
лучити значні обсяги капіталу у країну і, як наслі-
док, перетворити за декілька десятиліть аграрну від-
сталу країну в одного із світових економічних ліде-
рів.
Наслідком залучення капіталу до економіки
країни є розширення виробництва, а отже й ство-
рення нових робочих місць. Із цього випливає ще
один позитивний ефект від іноземного інвестуван-
ня – зниження безробіття. Наприклад, в Ірландії під-
приємствами з іноземною участю забезпечується
приблизно 2/3 всього обсягу робочих місць.
Таким чином, іноземне інвестування здатне
здійснювати позитивний вплив на економіку прий-
маючої країни при наявності чіткої стратегії, спря-
мованої на прийом іноземних інвестицій в інтересах
розвитку національної економіки, що стимулює ін-
вестування в ті галузі і в ті напрямки, де існує най-
більш гостра потреба в капіталовкладеннях. За та-
ких умов при поєднанні протекціонізму і відкрито-
сті економіки іноземне інвестування несе позитив-
ний ефект, виступаючи в ролі основи інвестиційних
процесів в економіці.
Розглянувши значення та основні переваги іно-
земних інвестицій, які вони несуть для приймаючої
економіки, постає питання про успіхи України в
цьому аспекті. Для цього вважаємо доречним порів-
няти обсяги інвестування в Україну та низку країн-
членів Європейського Союзу (табл. 1) [1; 2; 6].
Г. В. Разумова, О. В. Оскома, К. О. Перетятько
36
Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022
Таблиця 1
Прямі іноземні інвестиції в Україну та країни ЄС за 2013-2020 рр., млн євро
Рік
ПІІ
в Україну
ПІІ
в Бельгію
ПІІ
в Польщу
ПІІ
в Італію
ПІІ
в Фінляндію
ПІІ
в Румунію
2015 43613 554380 25558 419405 86900 745
2016 45221 583804 26822 432968 102845 727
2017 45277 601959 24682 456570 102275 632
2018 44452 518900 21497 484107 111684 1190
2019 51387 582073 24034 497245 130381 2155
2020 49378 536193 23766 478183 117075 2402
Побудовано авторами за джерелами [1; 2; 6].
Як ми можемо побачити, результати неодно-
значні. З одного боку, наша країна приваблює біль-
ше інвестицій, ніж інші країни: Україна перевищує
показник Польщі майже в 2 рази у 2020 р.
(49 378 млн євро проти 23 766) та домінує порівняно
з Румунією – показник вище майже в 20 разів. З ін-
шого боку, показник іноземних інвестицій в Україну
залишається доволі малим порівняно з розвиненими
європейськими державами. Таким чином, у Фінлян-
дію інвестують у 2 рази більше, ніж в Україну, а в
Італію та Бельгію – майже у 10 раз більше (рис. 1).
Рис. 1. Прямі іноземні інвестиції в Україну та Країни ЄС за 2020 р., млн євро [1; 2]
В Україні є всі умови для того, щоб приваблю-
вати інвестиції з усього світу. По-перше, це велика
кількість населення, причому населення дорослого,
а отже потенційно місткий ринок та великий попит
на різні товари. По-друге, це велика кількість квалі-
фікованих кадрів з вищою освітою. По-третє, велика
територія країни та запаси різноманітних природних
ресурсів, що дозволяє організувати майже будь-яке
підприємство. По-четверте, це вигідне географічне
розташування країни – країна знаходиться у геогра-
фічному центрі Європи та має вихід до моря, що
дуже сильно розширює логістичні можливості.
Чому ж тоді ми бачимо таке відставання в ін-
вестуванні, порівняно з іншими країнами Європи?
На це може дати відповідь показник під назвою ін-
декс інвестиційної привабливості. Цей показник,
який розраховує організація Gfica, оцінює бажання
суб’єктів ринку вкладати гроші у національну еко-
номіку чи економіку регіону. Результати, до яких
вони прийшли, представлено у табл. 2 [3].
Як пише Т. Венгуренко факторами впливу на
інвестиційну привабливість країни є:
– економічна, політична та соціальна ситуація в
країні;
– досконалість законодавства;
– прозора та дієва судова система;
– гарантії захисту прав інвесторів;
– наявність інвестиційної інфраструктури;
Г. В. Разумова, О. В. Оскома, К. О. Перетятько
37
Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022
Таблиця 2
Рейтинг інвестиційної привабливості країн
за 2020 р. (вибірково) [3]
Ранг Країна Індекс
1 США 75.9
8 Франція 67.2
13 Фінляндія 65.7
14 Бельгія 64.6
21 Ірландія 61.4
26 Італія 58.6
27 Естонія 58.2
32 Польща 54.5
37 Росія 51.9
39 Болгарія 50.7
45 Румунія 48.7
52 Казахстан 45.5
58 Україна 44.8
– рівень розвитку ринкових відносин і ринкової
інфраструктури;
– низький рівень екологічного, інвестиційного,
політичного, кредитного, комерційного, валютного
ризиків;
– культура й освіта населення;
– конкуренція в галузі;
– валютна і фіскальна політика [4, с. 105].
Існує ряд факторів, які негативно впливають на
інвестиційну привабливість та інвестиційний клімат
в Україні. Серед них є економічні, соціальні та полі-
тичні фактори. До них належать:
− неврегульована політична ситуацію в країні;
− спад виробництва;
− низький рівень розвитку економіки;
− низький платоспроможний попит підпри-
ємств;
− зниження купівельної спроможності насе-
лення;
− соціальна нестабільність та незахищеність
населення;
− посилення тиску на бізнес через високий рі-
вень корупції, нерівні умови ведення бізнесу;
– недовіра до влади;
− орієнтованість політики уряду на залучення
інвестиційних ресурсів з боку міжнародних фінан-
сових організацій, зокрема МВФ та МБРР, а не ство-
рення сприятливих умов в інвестиційній сфері для
залучення потенційних стратегічних іноземних ін-
весторів;
− непрозорість фінансового ринку України та
недосконалість законодавчої бази як для національ-
них, так і для іноземних потенційних інвесторів.
Проаналізувавши ці фактори, можна зробити
висновок про те, що основними проблемами є рівень
розвитку ринкових відносин, недосконалість зако-
нодавства та політична ситуація в країні.
Досліджуючи питання розвитку ринкових від-
носин в Україні, слід зазначити, що Україна в цьому
аспекті відстала від своїх західних партнерів, в ос-
новному через комуністичне минуле, коли вільного
ринку в Україні не було. Негативним чинником та-
кож є й низький рівень доходів населення.
Що стосується питання недосконалості законо-
давства, то в дослідженні інвестиційної привабливо-
сті за 2020 р. Україна зайняла 88 місце у категорії
Верховенство права, 92 місце у категорії контроль
корупції та 78 місце у категорії ефективність уряду.
Останнім пунктом, який суттєво знижує інвести-
ційну привабливість України, є політична нестабіль-
ність [5]. Авжеж під цими словами у 2020 р. мався
конфлікт на сході України, зараз, із початком повно-
масштабної війни, ця проблема посилилася.
Окрім обсягів інвестування в національну еко-
номіку, величезне значення має структура цих ін-
вестувань. Під структурою мається на увазі те, які
країни вкладають кошти та в які регіони.
Таким чином, спочатку треба розглянути струк-
туру іноземних інвестицій за країнами-вкладниками
(рис. 2) [5; 6].
Як можемо побачити на рис. 2, інвестиції від
4 країн займають майже три чверті від всіх інвести-
цій. Так, нідерландські інвестиції займають 30,5%
від усього обсягу прямих іноземних інвестицій, Кіпр
вкладає 15% від усього обсягу прямих іноземних ін-
вестицій, а для Німеччини та Швейцарія цей показ-
ник дорівнює приблизно 13%. Найбільшими вклад-
никами в національну економіку є такі європейські
країни, як: Нідерланди, Німеччина, Люксембург,
Франція та ін. Україна змогла б залучати більше ін-
вестицій від цих країн, якби стала державою-членом
Європейського Союзу.
З іншого боку, інвестиції з інших частин світу
практично відсутні. Серед азіатських країн при-
сутня лише сусідня Туреччина, яка вкладає 1,4% від
усіх коштів, та США – 2,5% від усіх інвестицій в на-
ціональну економіку.
На нашу думку, національна економіка здатна
залучити більшу кількість країн-інвесторів та біль-
ший обсяг інвестицій. Цьому сприятиме курс на
євроінтеграцію та налагодження відносин з азіатсь-
кими країнами.
Для розгляду наступного важливого аспекту
іноземного інвестування доречним буде подивитися
на структуру іноземного інвестування по областям
та регіонах України (рис. 3).
Як можемо побачити на рис. 3, іноземні інвес-
тори вкладають кошти зовсім не рівномірно: 50% ін-
вестицій припадає лише на місто Київ, Донецьку та
Дніпропетровську область. Якщо ж до них додати
показники Полтавської, Запорізької та Львівської
областей, то ми отримаємо три чверті всіх інвесто-
ваних іноземцями коштів. Така диспропорція є яви-
щем деструктивним для економіки, бо починає фор-
мування депресивних та процвітаючих регіонів Ук-
раїни. Як наслідок, закріплення тенденції до розша-
рування інвестиційного клімату різних регіонів. Та-
кий порядок речей є дуже небезпечним для націо-
нальної економіки, бо в перспективі може при-
Г. В. Разумова, О. В. Оскома, К. О. Перетятько
38
Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022
Рис. 2. Структура іноземних інвестицій за країнами-вкладниками за 2021 р.
Побудовано авторами за джерелами [5; 6].
Рис. 3. Структура іноземного інвестування по областях України за 2021 р.
Побудовано авторами за джерелом [5].
вести до того, що показники економічного та соціа-
льного розвитку будуть відрізнятися на порядки.
Таким чином, слід активізувати політику залу-
чення інвестицій у області, які зараз отримують
меншу кількість коштів.
Необхідно також розглянути галузеву струк-
туру іноземного інвестування (табл. 3).
Як можемо побачити з табл. 3, основними на-
прями для іноземного інвестування в 2021 р. були
промисловість, оптова та роздрібна торгівля, фінан-
сова та страхова діяльність, тоді як транспортна, ін-
формаційна сфери та операції з нерухомим майном
були менш популярними. У сфері ж професійної та
наукової діяльності взагалі відбувався відтік інвес-
тицій.
Г. В. Разумова, О. В. Оскома, К. О. Перетятько
39
Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022
Таблиця 3
Іноземне інвестування по галузевій ознаці
за 2021 р. [5]
Галузь
Прямі
інвестиції
Сільське, лісове та рибне господарство 77,4
Промисловість 4 357,2
Оптова та роздрібна торгівля 1 076,6
Транспорт, складське господарство,
поштова та кур’єрська діяльність
167,4
Тимчасове розміщування та організація
харчування
40,9
Інформація та телекомунікації 54,3
Фінансова та страхова діяльність 530,5
Операції з нерухомим майном 195,2
Професійна, наукова та технічна діяль-
ність
-233,1
За таких умов можна зробити висновок про те,
що на відміну від розвинених країн Європи, у яких
більше значення має сфера послуг, Україна залиша-
ється індустріальною країною.
Далі розглянемо більш детальний огляд струк-
тури іноземних інвестицій в українську промисло-
вість (рис. 4). У 2021 р. основна частина коштів
вкладається у переробну промисловість. На неї при-
падає 38% відсотків всіх інвестицій. За нею йдуть
металургійне виробництво – 22,1% інвестицій та до-
бувна промисловість – 18%. На ці галузі припадає
майже чотири п’ятих всіх коштів.
Якщо ж ми кажемо про 2022 р., то можна зазна-
чити, що структура інвестувань суттєво зміниться у
зв’язку з війною у нашій країні, хоч досить складно
робити прогнози, але можна розглянути декілька
фактів.
Рис. 4. Структура іноземних інвестицій в українську промисловість у 2021 р.
Побудовано авторами за джерелом [5].
Першим з таких фактів є те, що за даними На-
ціонального банку відбулося зниження інвестицій-
ної активності у першому та другому кварталах
2022 р. (рис. 5) [5].
Як можемо побачити, у першому кварталі 2022 р.
відбувся різкий спад обсягів іноземного інвесту-
вання – з 64 млрд дол. США станом на 31.12.2021 р.
до 56 млрд станом на 31.03.2022 р., тобто на 12,6%.
Тенденція до зменшення обсягів інвестування збері-
гається й в другому кварталі, хоч і в менших обся-
гах. Незважаючи на те, що остаточних даних на сьо-
годні немає, цілком ймовірно, що у зв’язку з ракет-
ними ударами по критичній інфраструктурі частина
інвесторів могла вийти з українського ринку.
Хоч такі результати й є незадовільними, вони є
цілком очікуваними: під час бойових дій неможливо
забезпечити гарантії безпеки інвестицій й не кожен
інвестор готовий на те, щоб вкладати нові кошти у
вітчизняні підприємства, а й навіть підтримувати
вже існуючі капіталовкладення.
На даний момент офіційних даних про галузеву
структуру немає. Проте, можна визначити найпер-
спективніші для інвестування галузі. Першою з та-
ких, на нашу думку, є оборонно-промисловий ком-
плекс (ОПК) – його значення у воєнний час немож-
ливо переоцінити, але й після нашої перемоги укра-
їнська армія потребуватиме оснащення. Металур-
гійна галузь має велике значення для ОПК, що та-
кож робить його більш інвестиційно привабливим.
Г. В. Разумова, О. В. Оскома, К. О. Перетятько
40
Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022
Рис. 5. Динаміка прямих іноземних інвестицій за перший
та другий квартал 2022 р., млн дол. США
Побудовано авторами за джерелом [5].
Ще однією сферою, яка є перспективною у
воєнний час, можна назвати інформаційні техноло-
гії. Сектор IT найбільш успішно адаптувався до
війни, зберігши більшість контрактів. Це легко по-
яснюється тим, що IT як галузь не потребує якогось
коштовного обладнання та не потребує чітко визна-
ченого робочого місця – головним ресурсом у сфері
є людський капітал. За рахунок цього вітчизняні
компанії легко перейшли до дистанційного формату
праці та, таким чином, мінімізували вплив бойових
дій на свою діяльність.
Повертаючись до питання розподілу іноземних
інвестицій по регіональному критерію, можна зро-
бити певні припущення. Так, доволі очевидним з
боку іноземних власників капіталу, на нашу думку,
інвестувати кошти саме у західні регіони країни
більше, ніж у прифронтові регіони. На фоні руйну-
вань, яких зазнала інфраструктура східних регіонів,
це може призвести до негативного для нашої країни
ефекту, який полягає у повній невідповідності їх
розвитку. Саме тому, на наш погляд, у післявоєнні
часи слід зробити у таких регіонах нашої країни
максимально комфортні для інвестицій умови, що
дозволить компенсувати шкоду, нанесену війною.
Висновки. Підбиваючи підсумки, можна зазна-
чити, що Україна демонструвала помірні результати
по показнику прямих іноземних інвестицій по євро-
пейському регіону. Дослідженні джерела показу-
ють, що нижча за партнерів у ЄС інвестиційна при-
вабливість, а отже й обсяг інвестицій, зумовлені не
економічними та соціальними чинниками – основні
проблеми належать до правової та політичної сфери.
Основні напрями інвестиційної діяльності сто-
суються виробництва простих товарів та обробки
сировини. Цей результат можна вважати негатив-
ним, бо передові економіки світу, так чи інакше, ви-
робляють високотехнологічні товари, а добування
та торгівля сировиною є долею слаборозвинутих
країн. Крім того, наявним є великий дисбаланс у ін-
вестуванні по регіонам країни – дві третини інозем-
них коштів інвестуються у підприємства чотирьох
областей нашої держави, що має негативний вплив
на розвиток національної економіки.
Література
1. Мінфін. URL: www.minfin.com.ua.
2. Cлужба статистики ЄС. URL: https://appsso.eurostat.ec.europa.eu.
3. Дослідження індексу інвестиційної привабливості. URL: http://www.fdiattractiveness.com/ranking-2020.
4. Венгуренко Т. Г., Плахотнюк В. В. Аналіз інвестиційної привабливості України. Бізнес Інформ. 2020. № 4. С. 103-111.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-4-103-111.
5. Офіційне Інтернет-представництво Національного банку України. URL: https://bank.gov.ua.
6. Державна служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
7. Діденко А. В., Протопопова Н. А. Захист соціально-економічних систем: аналіз та моделювання. Економіка та сус-
пільство. 2022. № 38. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-38-57.
8. Rybalchenko L., Ryzhkov Ed., Ohrimenco S. Modeling economic component of national security. Philosophy, economics and
law review. Scientific journal «Philosophy, Economics and Law Review». 2021. Vol. 1 (1). P. 25-36.
9. Інноваційне Придніпров’я: гра на випередження: монографія / О. І. Амоша, Ю. С. Залознова, С. В. Іванов, В. І. Ля-
шенко, І. Ю. Підоричева та ін.; за заг. ред. В. І. Ляшенка / НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, Дніпро, 2021. 286 с.
Г. В. Разумова, О. В. Оскома, К. О. Перетятько
41
Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022
References
1. Ministry of Finance. Retrieved from www.minfin.com.ua [in Ukrainian].
2. Sluzhba statystyky YeS [EU Statistics Service]. Retrieved from https://appsso.eurostat.ec.europa.eu [in Ukrainian].
3. Doslidzhennia indeksu investytsiinoi pryvablyvosti [Investment attractiveness index research]. Retrieved from
http://www.fdiattractiveness.com/ranking-2020 [in Ukrainian].
4. Venhurenko, T. H., Plakhotniuk, V. V. (2020). Analiz investytsiinoi pryvablyvosti Ukrainy [Analysis of investment
attractiveness of Ukraine]. Biznes Inform – Business Inform, 4, рр. 103-111. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-4-103-
111 [in Ukrainian].
5. Ofitsiine Internet-predstavnytstvo Natsionalnoho banku Ukrainy [Official Internet representation of the National Bank of
Ukraine]. Retrieved from https://bank.gov.ua [in Ukrainian].
6. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved from
http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
7. Didenko, A. V., Protopopova, N. A. (2022). Zakhyst sotsialno-ekonomichnykh system: analiz ta modeliuvannia [Protection of
socio-economic systems: analysis and modeling]. Ekonomika ta suspilstvo – Economy and society, 38. DOI:
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-38-57 [in Ukrainian].
8. Rybalchenko, L., Ryzhkov, Ed., Ohrimenco, S. (2021). Modeling economic component of national security. Philosophy, eco-
nomics and law review. Philosophy, Economics and Law Review, Vol. 1 (1), рр. 25-36.
9. Amosha, O. I., Zaloznova, Yu. S., Ivanov, S. V., Liashenko, V. I., Pidorycheva, I. Yu. et al. (2021). Innovatsiine Prydniprovia:
hra na vyperedzhennia [Innovative Prydniprovya: a game of anticipation]. Kyiv, Dnipro [in Ukrainian].
Разумова Г. В., Оскома О. В., Перетятько К. О. Інвестиційна діяльність в Україні та її вплив на національну
економіку
У статті проведено аналіз обсягу та структури прямих іноземних інвестицій в економіку України. Наведено та проана-
лізовано фактори, які негативно впливають на інвестиційну привабливість та інвестиційний клімат в Україні. Встановлено,
що в Україні є суттєвий дисбаланс у інвестуванні по регіонам країни – дві третини іноземних коштів інвестуються у підпри-
ємства чотирьох областей, що має негативний вплив на розвиток національної економіки. Розроблено пропозиції щодо поси-
лення інвестиційної привабливості України у післявоєнні часи, зокрема, створення максимально комфортних для інвесту-
вання умов, що дозволить компенсувати шкоду, нанесену війною.
Ключові слова: інвестиційна привабливість, інвестиційний клімат, прямі іноземні інвестиції, національна економіка.
Razumova H., Oskoma O., Peretiatko K. Investment Activities in Ukraine and its Impact on the National Economy
The article analyzes the volume and structure of direct foreign investment in the economy of Ukraine. Factors that negatively
affect investment attractiveness and the investment climate in Ukraine are presented and analyzed. It was established that in Ukraine
there is a significant imbalance in investments by regions of the country – two-thirds of foreign funds are invested in enterprises of
four regions, which has a negative impact on the national economy development. Proposals have been developed to increase the in-
vestment attractiveness of Ukraine in the post-war period, in particular, to create the most comfortable conditions for investment, which
will make it possible to compensate for the damage caused by the war.
Keywords: investment attractiveness, investment climate, foreign direct investment, national economy.
Стаття надійшла до редакції 07.06.2022
|