Перспективи потенціалу підземного вуглевидобутку у повоєнному зміцненні обороноздатності держави
У статті на прикладі вугільної промисловості України розглянуто внутрішні резерви непрямої, опосередкованої дії на укріплення обороноздатності держави. На підставі концептуальних положень структурно-відтворювального підходу до визначення складових активів шахт обґрунтовано окремі елементи інвестицій...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Дата: | 2022 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2022
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188016 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Перспективи потенціалу підземного вуглевидобутку у повоєнному зміцненні обороноздатності держави / В.І. Ляшенко, В.Ф. Столяров // Економічний вісник Донбасу. — 2022. — № 2 (68). — С. 124-130. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-188016 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ляшенко, В.І. Столяров, В.Ф. 2023-02-09T16:54:26Z 2023-02-09T16:54:26Z 2022 Перспективи потенціалу підземного вуглевидобутку у повоєнному зміцненні обороноздатності держави / В.І. Ляшенко, В.Ф. Столяров // Економічний вісник Донбасу. — 2022. — № 2 (68). — С. 124-130. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2022-2(68)-124-130 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188016 622.33+ 330.34+338.246.8 У статті на прикладі вугільної промисловості України розглянуто внутрішні резерви непрямої, опосередкованої дії на укріплення обороноздатності держави. На підставі концептуальних положень структурно-відтворювального підходу до визначення складових активів шахт обґрунтовано окремі елементи інвестиційного механізму проведення гірничопідготовчих робіт підземного вуглевидобутку. Викладено пропозиції використання гірничих виробок і підземних споруд шахт як складів або виробничих цехів військово-промислового комплексу. Розкрито сутність, зміст і складові потенціалу обороноздатності держави в параметрах соціально-економічного простору України. Наголошено, що саме рівень, стандарти і якість життя населення країни визначають і обумовлюють здатність держави до захисту від зовнішньої збройної агресії та у випадку внутрішнього збройного конфлікту. Викладено методологічні положення еталонної матриці індексної моделі стратегічного планування і проєктування потенціалу обороноздатності держави в параметрах соціально-економічного простору України. Вони базуються на нових принципах стратегічного планування соціально-економічного розвитку і нових принципах державотворення України. In the article, on the example of the coal industry of Ukraine, internal reserves of indirect, mediated action on strengthening the defense capability of the state are considered. On the basis of the conceptual provisions of the structural-reproductive approach to the definition of the composite assets of mines, certain elements of the investment mechanism for conducting mining and preparation works for underground coal mining are substantiated. Proposals for the use of mine workings and underground structures of mines as warehouses or production workshops of the military-industrial complex are presented. The article reveals the essence, content and components of the potential of the state's defense capability in the parameters of the socio-economic space of Ukraine. It is emphasized that it is the level, standards and quality of life of the population of the country that determine and determine the ability of the state to protect itself from external armed aggression in the event of an internal armed conflict. The methodological provisions of the reference matrix of the index model of strategic planning and design of the state's defense potential in the parameters of the socio-economic space of Ukraine are outlined. They are based on new principles of strategic planning of socio-economic development and new principles of state creation. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Відновлення економіки Перспективи потенціалу підземного вуглевидобутку у повоєнному зміцненні обороноздатності держави Prospects for the Potential of Underground Coal Mining in after War Strengthening the Defense Capability of the State Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Перспективи потенціалу підземного вуглевидобутку у повоєнному зміцненні обороноздатності держави |
| spellingShingle |
Перспективи потенціалу підземного вуглевидобутку у повоєнному зміцненні обороноздатності держави Ляшенко, В.І. Столяров, В.Ф. Відновлення економіки |
| title_short |
Перспективи потенціалу підземного вуглевидобутку у повоєнному зміцненні обороноздатності держави |
| title_full |
Перспективи потенціалу підземного вуглевидобутку у повоєнному зміцненні обороноздатності держави |
| title_fullStr |
Перспективи потенціалу підземного вуглевидобутку у повоєнному зміцненні обороноздатності держави |
| title_full_unstemmed |
Перспективи потенціалу підземного вуглевидобутку у повоєнному зміцненні обороноздатності держави |
| title_sort |
перспективи потенціалу підземного вуглевидобутку у повоєнному зміцненні обороноздатності держави |
| author |
Ляшенко, В.І. Столяров, В.Ф. |
| author_facet |
Ляшенко, В.І. Столяров, В.Ф. |
| topic |
Відновлення економіки |
| topic_facet |
Відновлення економіки |
| publishDate |
2022 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економічний вісник Донбасу |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Prospects for the Potential of Underground Coal Mining in after War Strengthening the Defense Capability of the State |
| description |
У статті на прикладі вугільної промисловості України розглянуто внутрішні резерви непрямої, опосередкованої дії на укріплення обороноздатності держави. На підставі концептуальних положень структурно-відтворювального підходу до визначення складових активів шахт обґрунтовано окремі елементи інвестиційного механізму проведення гірничопідготовчих робіт підземного вуглевидобутку. Викладено пропозиції використання гірничих виробок і підземних споруд шахт як складів або виробничих цехів військово-промислового комплексу.
Розкрито сутність, зміст і складові потенціалу обороноздатності держави в параметрах соціально-економічного простору України. Наголошено, що саме рівень, стандарти і якість життя населення країни визначають і обумовлюють здатність держави до захисту від зовнішньої збройної агресії та у випадку внутрішнього збройного конфлікту.
Викладено методологічні положення еталонної матриці індексної моделі стратегічного планування і проєктування потенціалу обороноздатності держави в параметрах соціально-економічного простору України. Вони базуються на нових принципах стратегічного планування соціально-економічного розвитку і нових принципах державотворення України.
In the article, on the example of the coal industry of Ukraine, internal reserves of indirect, mediated action on strengthening the defense capability of the state are considered. On the basis of the conceptual provisions of the structural-reproductive approach to the definition of the composite assets of mines, certain elements of the investment mechanism for conducting mining and preparation works for underground coal mining are substantiated. Proposals for the use of mine workings and underground structures of mines as warehouses or production workshops of the military-industrial complex are presented.
The article reveals the essence, content and components of the potential of the state's defense capability in the parameters of the socio-economic space of Ukraine. It is emphasized that it is the level, standards and quality of life of the population of the country that determine and determine the ability of the state to protect itself from external armed aggression in the event of an internal armed conflict.
The methodological provisions of the reference matrix of the index model of strategic planning and design of the state's defense potential in the parameters of the socio-economic space of Ukraine are outlined. They are based on new principles of strategic planning of socio-economic development and new principles of state creation.
|
| issn |
1817-3772 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188016 |
| citation_txt |
Перспективи потенціалу підземного вуглевидобутку у повоєнному зміцненні обороноздатності держави / В.І. Ляшенко, В.Ф. Столяров // Економічний вісник Донбасу. — 2022. — № 2 (68). — С. 124-130. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT lâšenkoví perspektivipotencíalupídzemnogovuglevidobutkuupovoênnomuzmícnenníoboronozdatnostíderžavi AT stolârovvf perspektivipotencíalupídzemnogovuglevidobutkuupovoênnomuzmícnenníoboronozdatnostíderžavi AT lâšenkoví prospectsforthepotentialofundergroundcoalmininginafterwarstrengtheningthedefensecapabilityofthestate AT stolârovvf prospectsforthepotentialofundergroundcoalmininginafterwarstrengtheningthedefensecapabilityofthestate |
| first_indexed |
2025-11-26T18:13:58Z |
| last_indexed |
2025-11-26T18:13:58Z |
| _version_ |
1850767087283208192 |
| fulltext |
В. І. Ляшенко, В. Ф. Столяров
124
Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-2(68)-124-130
УДК 622.33+ 330.34+338.246.8
В. І. Ляшенко,
академік АЕН України,
доктор економічних наук, професор,
ORCID 0000-0001-6302-0605,
e-mail: slaval.aenu@gmail.com,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ,
В. Ф. Столяров,
академік АЕН України,
доктор економічних наук, професор,
ORCID 0000-0002-4399-7117,
e-mail: stolyarovvf@ukr.net,
Інститут фізичної економіки ім. С. А. Подолинського, м. Київ
ПЕРСПЕКТИВИ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДЗЕМНОГО ВУГЛЕВИДОБУТКУ
У ПОВОЄННОМУ ЗМІЦНЕННІ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ ДЕРЖАВИ Імперія майбутнього – це імперія інтелекту.
Уінстон Черчіль
Актуальність теми дослідження. В Україні
обороноздатність держави визначена як її здатність
до захисту у разі збройної агресії або збройного кон-
флікту. Вона складається з матеріальних і духовних
елементів та є сукупністю воєнного, економічного,
соціального і морально-політичного потенціалу у
сфері оборони та належних умов її реалізації [1].
Наведені складові потенціалу обороноздатно-
сті держави як цілісності є підставами, з одного
боку, поглиблення структуризації взаємодії націо-
нальних, приватних і колективних бізнес-інтересів в
єдиному соціально-економічному просторі України,
а, з іншого боку, досягнення часової узгодженості
тактичних заходів і пріоритетів з напрямами і ці-
лями стратегій соціально-економічного розвитку як
природно-суспільного фундаменту обороноздат-
ності країни.
Стан функціонування і еволюція розвитку со-
ціально-економічного простору визначають рівень,
стандарти і якість життєдіяльності українського на-
роду, як провідні сегменти базису обороноздат-
ності держави. Саме рівень, стандарти і якість
життя населення країни визначають і обумовлю-
ють здатність держави до захисту від зовнішньої
збройної агресії та у випадку внутрішнього
збройного конфлікту.
Рівень життя – це комплексний показник, що
характеризує досягнуте задоволення матеріальних і
духовних потреб людини і суспільства загалом,
відображаючи в кінцевому результаті добробут на-
селення. При цьому структура матеріальних і ду-
ховних потреб людини відповідає структурі людсь-
кої діяльності, початковим моментом і метою якої є
їх задоволення.
Стандарт життя – соціально прийнятий нор-
матив рівня життя. У ряді країн існують офіційні
певні стандарти життя і, крім того, кожна соціальна
група чи спільнота, навіть кожна людина, має свій
власний суб'єктивний стандарт. Стандарт життя змі-
нюється із часом дискретно в міру якісної зміни со-
ціально-економічного простору.
Якість життя – це співвідношення рівня
життя та прийнятого стандарту. Цей критерій пока-
зує ступінь задоволення потреб, а оскільки потреби
виникають тільки за наявності потенційних можли-
востей їх задоволення, то якість життя фактично
відображає рівновагу соціально-економічного про-
стору і характеризує рівень соціальної напруги у
суспільстві.
Основою формування соціально-економічного
простору суверенної і незалежної держави, як ба-
зису її обороноздатності, є самоорганізація цільової
життєдіяльності населення, суб’єктів господарю-
вання усіх секторів національної економіки та ре-
гламентовані згідно Конституції України функції,
права і відповідальність органів державного управ-
ління.
Завдяки розгляду дуальності сутності і змісту
обороноздатності виникають передумови стратегіч-
ного планування і проєктування відповідних скла-
дових як безпосередньо прямої дії в сфері оборони,
так і опосередковано – в суб’єктах допоміжної дії з
інших секторів національної економіки. Сучасний
стан обороноздатності держави довів необхідність
пошуку, виявлення і мобілізації внутрішніх резервів
укріплення соціально-економічного простору Укра-
їни (як її базису, а не надбудови).
Відновлення економіки
В. І. Ляшенко, В. Ф. Столяров
125
Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022
Одним з резервів непрямої дії у повоєнному
відновленні стає більш повне використання потен-
ціалу вугільної промисловості України, насамперед,
при проведенні й експлуатації гірничих виробок
і підземних споруд. При впровадженні багатоуклад-
них форм власності на структуру активів вугледо-
бувного підприємства доречним стає визначення
тієї частки активів шахти, яка буде у власності тру-
дового колективу. В таких умовах виключенням
була б участь шахтарів у громадсько-збройному
конфлікті 2014 р. між населенням Українського
Донбасу і Центром.
Ще у 2003 р. Україна приєдналася до впро-
вадження 8 Цілей Розвитку Тисячоліття (ЦРТ)
ПРООН на 2001-2015 рр., які не були локалізовані
на рівні адміністративних областей. Пілотні проєкти
2005-2006 рр. "Луганщина-ЦРТ" і "Донеччина-ЦРТ"
та проєкт "АР Крим-ЦРТ" (2010 р.) виявилися ска-
сованими. Ціль "Подолання бідності" з 8 ЦРТ на пе-
ріод до 2015 р. виявилася недосягнутою. Ціль "По-
долання бідності" очолила вже 17 Цілей Сталого
Розвитку (ЦСР) на 2016-2030 рр. Десятим з два-
дцяти п’яти стратегічних індикаторів реалізації
Стратегії сталого розвитку "Україна-2020" (затверд-
жена указом Президента України П. О. Порошенком
12.01.2015 р. № 5) було передбачено збільшити чи-
сельність професійних військових на 1000 насе-
лення із 2,8 до 5,6 осіб (за розрахунками Стокгольм-
ського Міжнародного Інституту дослідження миру).
Згідно Постанови Уряду від 31.05.2017 р.
№ 385 фонд оплати праці найманих працівників
і грошового забезпечення військовослужбовців з
796,3 млрд грн у 2017 р. передбачалось збільшити
до 1185,9 млрд грн у 2020 р, тобто в 1,5 раза.
Соціально-економічну інтеграцію населення
окремих непідконтрольних районів доцільно було б
визначати і здійснювати шляхом підвищення рівня
і якості життя населення підконтрольних територій.
Мудрим пророцтвом виступає вислів Карла Густава
Маннергейма: "Прежде чем тратить огромные
деньги на оборону, нужно создать для людей тот
уровень жизни, который они захотят защищать".
Постановка проблеми. Наукові керівники
Всеукраїнського проєкту "Наше спільне майбутнє"
В. Я. Шевчук, В. К. Черняк, Т. Т. Ковальчук, М. П. Пе-
дан, О. І. Панков зазначали, що у "Стратегії-2020"
недостатньо акцентовано увагу на реформах, які ак-
тивізували основні внутрішні фактори національної
політики розвитку – людський, природний і фінан-
совий капітал [2, c. 52]:
по-перше, не згадано найнагальнішу реформу –
реформу системи оплати праці і заходи щодо подо-
лання бідності працюючих людей і працюючих ро-
дин. Без цього не може бути активізовано людсь-
кий капітал, який є не тільки свідомою (іннова-
ційною) рушійною силою розвитку, а й самого іс-
нування держави;
по-друге, залишилась поза увагою ще одна клю-
чова реформа – реформа системи природокористу-
вання, забезпечення раціонального використання
природних ресурсів (землі, надр, води, лісу, біо-
ресурсів тощо). Без цього не можлива активізація
природного капіталу держави не тільки для цілей
розвитку, а й для подолання бідності населення,
якому, згідно з Конституцією України, мають на-
лежати ці природні багатства;
по-третє, без належної уваги залишилися ре-
форми, які мали б активізувати інноваційно-інвести-
ційну політику держави. Увага приділяється тільки
питанням залучення іноземних інвестицій і креди-
тів, а не стимулюються процеси внутрішнього на-
громадження, амортизації основного капіталу та ін-
вестування. Довготривалий, сталий розвиток еко-
номіки можуть забезпечувати тільки масш-
табні капітальні інвестиції внутрішніх інвесто-
рів, головними з яких є власне населення країни.
Відомо, що рівень, стандарти і якість життя на-
селення обумовлюються динамікою Індексу людсь-
кого розвитку, який на національному рівні інтегрує
показники-індикатори стану здоров'я населення,
освіченості і соціального захисту громадян. Тобто,
потенціал обороноздатності держави визначається
параметрами соціально-економічного простору Ук-
раїни.
Розробляється еталонна матриця індексної мо-
делі стратегічного планування і проєктування по-
тенціалу обороноздатності держави в сукупності
співвідношень динаміки показників-індикаторів
функціонування і розвитку соціально-економічного
простору України.
Модель стратегічного планування і проєкту-
вання потенціалу обороноздатності держави ба-
зується на нових принципах:
– комплексного стратегічного планування соці-
ально-економічного розвитку країни (15 принципів,
першими з яких є принципи духовності і людино-
центризму, конституційності і державності, цивілі-
заційності і сталого розвитку, справедливості і спад-
коємності, цілісності і гармонізації) [3];
– державотворення з визначенням ознак страте-
гування (також 15 принципів, в першу чергу, прин-
цип "Мудрості природи" з ознаками "Матриця при-
роди", "Мистецтво життя", "Розвиток екоспільнот";
принцип "Цінності" з ознаками "Цивілізаційно-
родові", "Духовно-моральні традиції", "Спадкоєм-
ність поколінь"; принцип "Реформування" з озна-
ками "Освіта і наука", "Охорона здоровя", "Соціаль-
ний захистт"; принцип "Відповідальності" з озна-
ками "Цивілізаційна", "Соціальна", "Кримінальна")
[4].
Матриця природи – це розуміння механізмів
природи як складного взаємовідношення між жит-
тям, інформацією і всесвітом.
Мистецтво життя – це розуміння механізмів
природи, яке знайдено у світових культурах, мис-
тецтві, соціальних нормах і технологічній етиці у
минулому і сьогоденні, що відкриває можливості
для майбутнього.
В. І. Ляшенко, В. Ф. Столяров
126
Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022
Розвиток екоспільнот – це створення нового
способу життя, в якому суспільство й уряд планують
і розвивають національне виробництво, спожи-
вання, охорону і відтворення природи для підтримки
саме того способу життя, яке забезпечує гармонію
людини з природою.
Доцільним та актуальним вбачається викорис-
тання світового досвіду, зокрема повоєнних Франції
та Великобританії, щодо ефективного проведення
націоналізації приватної власності (майна) підпри-
ємств, з подальшою модернізацією промислової
бази, а також приватизацією [6]. Причому, в цих
країнах процеси націоналізації-приватизації є циклі-
чними та змінюють один одного. Так, у повоєнній
Франції матеріальні збитки становили більше чверті
національного багатства, обсяг промислового ви-
робництва впав приблизно на 60% від довоєнного
рівня, удвічі скоротився випуск сільськогосподарсь-
кої продукції, була зруйнована транспортна сис-
тема.
У той же час, подолати негативні наслідки до-
зволила повоєнна соціально-економічна система
централізованої демократичної держави, яка безпо-
середньо регулювала та спрямовувала ринкові та
інші економічні відносини. Було проведено широку
націоналізацію: вуглевидобутку, газової промисло-
вості, електроенергетики, авіапромисловості, маши-
нобудівних заводів, великих банків та ін. У промис-
ловості державний сектор охопив приблизно 1/5
всіх виробничих потужностей. Як показали наступні
події, націоналізація не стала соціалістичним захо-
дом. Однак для французького уряду вона перетвори-
лася на найважливіший шлях боротьби за віднов-
лення економіки, ефективний інструмент швидкої
модернізації базових галузей [7].
Наступне десятиліття 1950-х років стало періо-
дом прискореного та майже безперервного зрос-
тання. За 1952-1958 рр. продукція промисловості та
будівництва збільшилася на 47%, а саме промислове
виробництво (без будівництва) – на 52% [8]. Саме
тоді серед французьких підприємців народилося
гасло: «Модернізувати чи померти». Усвідомивши
неможливість збагачення колишніми лихварськими
методами, ділові кола Франції стали приділяти пер-
шорядну увагу переоснащенню виробничого потен-
ціалу. Порівняльна динаміка зростання ВВП країн
світу у 1950-1960 рр. минулого сторіччя наведена у
табл. 1 і 2.
У періоди післявоєнного відновлення еконо-
міки завжди демонструють високу динаміку, тому
що відлік ведеться від низьких вихідних значень
економічних показників.
Таблиця 1
Динаміка ВВП у провідних країнах світу за 1950-1960 рр.
(у відсотках на початок періоду, прийнятому за 100)
Країна/
період
П’ятирічка
1950-1955
П’ятирічка
1956-1960
Десятиліття
1951-1960
США 124 107 133
Великобританія 115 110 127
Франція 124 127 158
ФРН 154 141 217
Японія 143 177 253
Складено авторами на базі [8].
Таблиця 2
Динаміка промислового виробництва, у провідних країнах світу 1950–1960 рр.
(стосовно початку періоду, прийнятого за 100)
Країна/
період
П’ятирічка
1950-1955
П’ятирічка
1956-1960
Десятиліття
1951-1960
США 124 117 145
Великобританія 120 113 135
Франція 132 136 180
ФРН 182 133 242
Японія 211 226 476
Складено авторами на базі [8].
Отже, в умовах повоєнного відновлення та по-
літичної турбулентності, коли за природніх обста-
вин відбувається зменшення вартості державних ак-
тивів, вважаємо за обґрунтоване державницьке рі-
шення не форсувати приватизацію як метод пере-
шкоджання бюджетному дефіциту, а концентрувати
зусилля щодо збільшення ефективності роботи дер-
жавного сектору економіки, акумулювати кошти та
проводити промислову модернізацію, інвестувати у
інновації та науку.
Повоєнне відновлення і подальший розвиток
соціально-економічного простору України повинно
В. І. Ляшенко, В. Ф. Столяров
127
Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022
базуватись з урахуванням світового досвіду на но-
вих принципах державотворення з випереджаючим
людиноцентриським соціально-економічним роз-
витком країни. Об'єктивно необхідним стало уточ-
нення української моделі ринкової економіки на ос-
нові посилення ролі держави в стратегічному плану-
ванні і проєктуванні.
В Україні уточнення моделі повинно базува-
тись на переосмисленні досвіду останніх 30-ти років
за результатами комплексного соціально-економіч-
ного аналізу й аудиту людського розвитку в країні
на національному і регіональних рівнях (на підставі
Методики виміру регіонального людського роз-
витку 2012 року, затвердженої рішенням Президії
НАН України та колегії Державної служби статис-
тики України від 13.06.2012 р. № 123-м).
Мета і робоча гіпотеза дослідження. Метою
дослідження є розкриття конструктивних ідей фор-
мування механізму впливу гірничопідготовчих ро-
біт підземного вуглевидобутку на укріплення оборо-
ноздатності держави.
Робочою гіпотезою дослідження сутності,
змісту і складових обороноздатності держави (як
предмета дослідження) є розгляд і розкриття можли-
востей стратегічного планування і проєктування
щодо передбачення випереджаючого підвищення
рівня, стандартів і якості життя українського народу
порівняно з динамікою витрат на оборону і право-
охоронну діяльність.
Впровадження ідеї випереджаючого розвитку
людського потенціалу в соціально-економічному
просторі України забезпечить недопущення депопу-
ляції нації, коли смертність населення перевищує
народжуваність немовлят, а, натомість, буде спри-
яти збільшенню середньої тривалості людського
життя.
Стратегічний термін такого випередження в со-
ціально-економічному просторі України повинен
дорівнювати 20-25 рокам від народження людини
(як живого суверена) до строків його сформованості
як громадянина. Стратегічний людський потенціал
обороноздатності держави визначається за результа-
тами демографічних прогнозів також на 20-25 років.
Відношення різниці в динаміці фінансового за-
безпечення підвищення рівнів, стандартів і якості
життя населення та витрат на оборону і правоохо-
ронну діяльність до співвідношення динаміки цих
складових визначає інтенсивність процесів нарощу-
вання потенціалу обороноздатності держави. В умо-
вах збройної агресії громадяни будуть мотивова-
ними здійснювати захист держави, а передумов ви-
никнення внутрішнього збройного конфлікту вза-
галі не буде існувати (крім випадків державної
зради).
Виклад основних результатів дослідження.
Схема стратегічного планування і проєктування ок-
ремих складових обороноздатності держави з враху-
ванням потенціалу підземного вуглевидобутку
стала наслідком переосмислення результатів до-
слідження відтворення шахтного фонду галузі різ-
них масштабів господарювання Українського Дон-
басу за 1943-1991 рр., 1996-2011 рр.
Стратегічне планування і проєктування вироб-
ничого розвитку вугільної промисловості базується
на положеннях Концепції розвитку галузей па-
ливно-енергетичного комплексу (ПЕК) на період до
2010 року, яка була схвалена Верховною Радою Ук-
раїни 02.02.1994 р. Методологічні положення Кон-
цепції розвитку ПЕК визначають компетенції вугле-
добувних підприємств і органів галузевого управ-
ління у відтворенні шахтного фонду відповідних
масштабів господарювання і, виходячи з цього, – по-
вноваження (права і відповідальність) в стратегіч-
ному плануванні і проєктуванні.
Надалі, в структурі активів шахт визначаються:
по-перше, ті їх частини, які будуть діяти весь
строк служби шахти з обов’язковим визначенням їх
державною формою власності (включаючи відве-
дені для видобування запаси вугілля – "шахтне
поле");
по-друге, частини активів для акціонування, в
першу чергу, трудовим колективом і населенням
шахтарського містечка, селища, міста (за досвідом
закордонного робітничого або народного капіта-
лізму);
по-третє, частини для приватного інвесту-
вання вітчизняними і закордонними інвесторами
(фізичними та юридичними особами).
Шахтний фонд вугільної промисловості скла-
дають виробничі потужності підприємств з підзем-
ного вуглевидобутку різних строків експлуатації та
рентабельності. Є шахти, що відпрацювали відве-
дені поклади вугілля, але їх необхідно зберігати від
затоплення шахтними водами. А чому не викорис-
товувати підземні гірничі виробки і споруди цих
шахт в якості складів для сфери оборони, а можливо
і для відповідного виробництва? Проглядається на-
явний природний захист від зовнішніх військових
дій.
Діючий шахтний фонд вугільної галузі визна-
чається нарощувальним, зменшуваним або стабіль-
ним потенціалом виробничих потужностей. Це по-
стійний будівельний комплекс. В режимі реального
часу здійснюються гірничопідготовчі роботи: готу-
ється фронт очисних вибоїв на діючих вугільних го-
ризонтах, підготовка нових вугільних горизонтів,
транспортних споруд і технологічних складів, на-
приклад, для збереження вибухівки, яка використо-
вується при здійсненні буровибухових робіт. При
переході на нові вугільні горизонти з'являється мож-
ливість використання попередніх гірничих виробок
як складів або цехів відповідного виробництва.
Загальні строки служби шахт складають 50-
70 років, тому для України при вступі до ЄС підста-
вами закриття шахт можуть стати вимоги виконання
Програм декарбонізації.
У стратегічному плануванні і проєктному ана-
лізі розвитку вугільної промисловості на 10-15-20
В. І. Ляшенко, В. Ф. Столяров
128
Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022
років пропонується уточнити функціональну класи-
фікацію гірничих виробок і підземних споруд поді-
лом за часом на:
– довгострокові, які будуть діяти весь строк
експлуатації шахти (у разі потреби можна здійснити
її реконструкцію і з нарощуванням покладів вугілля
для подальшого вуглевидобутку);
– середньострокові, що будуть діяти відповідно
строкам видобутку вугілля на діючих вугільних го-
ризонтах (як мінімум на строк окупності капіталь-
них витрат та інвестицій на їх проведення);
– короткострокові, з терміном експлуатації до
року (в залежності від технологічних схем видо-
бутку вугілля).
Довгострокові гірничі виробки та підземні
транспортні та технологічні споруди доцільно вклю-
чити разом з відведеними для видобутку вугілля
його покладами в ту частину активів вугледобув-
ного підприємства, як суб’єкта господарювання, яка
повинна бути державною власністю та входити цією
частиною в державний сектор національної еконо-
міки. Використання цієї частини активів вугледо-
бувного підприємства доречно здійснювати на заса-
дах державно-приватного партнерства з трудовим
колективом шахти та приватними або колективними
інвесторами, що здійснюють фінансове забезпе-
чення їх проведення або спорудження.
Середньострокові гірничі виробки будуть скла-
дати акціонерну частину трудового колективу в ак-
тивах шахти. Їх відновлення можна проєктувати
також за участі приватних індивідуальних і колек-
тивних інвесторів.
У стратегічному плануванні і проєктуванні
проведення короткострокових гірничих виробок до-
речно передбачати за рахунок собівартості вугілля.
По аналогії з гірничорудною промисловістю, до-
цільно в складі виробничих витрат вугледобувного
підприємства передбачити статтю «Проходження
підготовчих гірничих виробок».
Джерелами державних інвестицій та корпора-
тивних і приватних інвестицій для фінансування
підготовки довго- і середньострокових гірничих ви-
робок і підземних споруд стають:
по-перше, реноваційні нарахування по діючим
виробкам і підземним спорудам по потонним став-
кам (введені ще у 1961 р.);
по-друге, доходи від реалізації супутніх при-
родних ресурсів: шахтної породи, шахтної води,
шахтного газу-метану та видобутого вугілля при
проведенні гірничопідготовчих робіт.
Джерелами корпоративних і приватних інвес-
тицій шахт для виробничого розвитку є також рено-
ваційні нарахування по активній частині основних
виробничих фондів, у тому числі по забійному об-
ладнанню (по потонним ставкам, а не за часом).
У стратегічному плануванні і проєктуванні ви-
робничого розвитку вугледобувних підприємств до-
цільно відновити амортизаційні нарахування і на ка-
пітальний ремонт основних фондів, а не тільки на їх
оновлення.
Кругообіг власних інвестицій шахт буде завер-
шуватись у межах їх господарської діяльності і зо-
середжуватись в Фонді виробничого розвитку. Фі-
нансові ресурси цього фонду будуть включати від-
рахування від прибутку і використовуватись для мо-
дернізації і техніко-технологічного переозброєння
шахт. Економія витрат на капітальний ремонт гірни-
чих виробок і гірничошахтного обладнання також
буде джерелом формування Фонду виробничого
розвитку шахт.
Висновки. Війна завжди є рубіконом, який до-
корінно змінює долі людей та сценарії подальшого
розвитку країн. Повоєнне відновлення національних
економік в кожному випадку залежить від еконо-
мічних, геополітичних і навіть культурних особли-
востей, а також розвитку країни у довоєнний час.
Історично доведеним та апробованим є набір
спільних успішних інструментів повоєнного віднов-
лення: індикативне планування з подальшою лібера-
лізацією економіки, активне створення робочих
місць, експортне орієнтування економіки, перева-
жання високотехнологічних галузей промисловості,
значний обсяг фінансового та промислового інвес-
тування, створення режиму податкового стимулю-
вання.
Попри наявність та досвід використання вказа-
них інструментів, важливим є аналіз прикладів та
світового досвіду їх застосування та можливостей
комплексного використання для власної економіки.
Саме цей аргумент буде детермінувати вектор по-
дальшого розвитку країни.
Які ж українські бізнеси будуть серед пріори-
тетних при відновленні. Відповідь очевидна вже за-
раз. До війни основними джерелами доходу україн-
ського бюджету, за винятком ІТ-сегменту, була
агросфера і важка промисловість. В українському
зерні зацікавлений і весь світ, тому очевидно, що ця
сфера буде головною, тут Захід допомагатиме мак-
симально активно. Він і зараз допомагає, про що го-
ворять останні заяви низки політиків. Пріоритетним
буде відновлення логістики та комунікацій у по-
страждалих районах. Все це є основою для віднов-
лення поставок та експорту з України.
Енергетична, фінансова та харчова сфери та-
кож будуть серед перших на відновлення, оскільки
від них залежить виживання держави. Той факт, що
наші банки загалом вистояли за час війни, – вели-
чезне досягнення. Він показує, що наша фінансова
система зміцніла з 2014 р. і потрясінь. Багато в чому
завдяки цьому бізнес, що залишився в Україні, зміг
вижити.
Враховуючи масштаби руйнувань, багато вли-
вань очікується у будівельний бізнес та пов’язаний
з ним документообіг (виготовлення техпаспортів
БТІ, отримання необхідних дозволів на будівельні
та відновлювальні роботи, підтвердження прав
власності на зруйновані об'єкти тощо).
А ось здатність держави підтримати внутрішню
торгівлю та попит/пропозицію, а також малий/
В. І. Ляшенко, В. Ф. Столяров
129
Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022
середній бізнес та населення загалом викликає сум-
ніви. Вже зараз із цим помітні проблеми – виплати
затримуються, грошей не вистачає [9].
Використання потенціалу шахти з підземним
вуглевидобутком у сфері обороноздатності держави
доцільно передбачити спеціальним Національним
інвестиційним проєктом прикладного характеру [5].
Його розробку спроможний здійснити Тимчасовий
творчий колектив відповідних експертів і фахівців
під загальним науковим керівництвом авторами у
складі Академії економічних наук України.
Національний інвестиційний проєкт вугільної
промисловості України повинен охоплювати усі ба-
сейнові поклади вугілля і має включати локальні
складові для кожної шахти. Цей Національний ін-
вестиційний проєкт може бути втілений в життя на
основі узгодженості національних, приватних і ко-
лективних бізнес-інтересів на підґрунті змішаного
інвестування та державних гарантій.
Стануть корисними результати інвентаризації
і паспортизації діючих шахт за предметом дослід-
ження в першу чергу тих, які не відпрацювали від-
ведені поклади вугілля (для збереження реновацій-
ного джерела інвестиційного ресурсу), а також про-
єктні наробки реконструкції шахт і нового шахтного
будівництва, які в свій час здійснили галузеві про-
єктні інститути «Луганськдіпрошахт», «Дондіпро-
шахт», «Дніпродіпрошахт» та «Південдіпрошахт».
Особливу увагу слід приділити виявленню про-
махів в організаційно-фінансовому забезпеченні ви-
конання Комплексної програми соціально-еконо-
мічного розвитку Донбасу (за розпорядженням
Уряду 16.09.1992 р.) та Програми розвитку вугіль-
ної промисловості України та її соціальної сфери
до 2005 року (затверджена рішенням спільної коле-
гії Мінекономіки України та Держвуглепрому Укра-
їни від 23.02.1993 р. № 4/3).
Відновлення і подальший розвиток соціально-
економічного простору Українського Донбасу при-
звано сприяти значному підвищенню потенціалу
обороноздатності суверенної і незалежної держави.
Резюмуючи викладене, зазначимо:
1. Україна повинна приймати безпосередню
участь у підготовці та впровадженні міжнародних
заходів з відновлення економіки та пропонувати за-
кордонним партнерам власне бачення подальшого
повоєнного розвитку з огляду на міжнародний до-
свід, але й з урахуванням ризиків.
2. Кожна з моделей закордонного досвіду допо-
моги повоєнному розвитку має бути ретельно про-
аналізована, вивчена та застосована комплексно і з
урахуванням найкращих аспектів впливу, що будуть
ефективними саме для України.
3. Війна в Україні може стати пролонгованою
за терміном, тому стратегування розвитку, розробка
власного повоєнного економічного плану повинна
враховувати не тільки мирні потреби, а й завдання
наявної воєнної протидії агресору та початкових за-
ходів для підготовки повноцінної повоєнної розбу-
дови.
4. На відміну від умов реалізації Плану Мар-
шалла у повоєнній Європі, який розроблявся для
мирної, хоча й зруйнованої Європи, причому, усі
країни були практично в однакових соціально-еко-
номічних умовах, для України калькування такого
плану не можливе. По-перше, план розбудови пови-
нен розроблятися у державі, яка ще знаходиться у
стані війни. По-друге, Україна вийде з війни в ото-
ченні розвинених країн. Тому, інтеграційним бази-
сом повинна стати зона вільної торгівлі з ЄС (що
сприятиме включенню українських виробників у
ланцюги і мережі формування доданої вартості), а
політичним – членство у Євросоюзі.
5. Основа увага програм та планів розбудови
повоєнної економіки України – перетворення її з си-
ровинної моделі на виробничу, інноваційну, енерго-
незалежну. Фокусування на інноваційній складовій,
механізмах сприятливого оподаткування, розвитку
промисловості та секторів з високою доданою вар-
тістю, людського капіталу є гарантією глобальної
перспективи для бурхливого розвитку повоєнної
економіки України.
Література
1. Про оборону України: Закон України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show.
2. Шевчук В. Я., Черняк В. К., Ковальчук Т. Т., Педан М. П., Панков О. І. та ін. Розвиток заради порятунку. Київ: Гео-
принт, 2016. 227 с.
3. Столярова В. В. Методологія формування комплексного стратегічного планування соціально-економічного розвитку
України. Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання: зб. наук. праць / НАН України, Ін-т еконо-
міки пром-сті; редкол.: О. О. Хандій (голов. ред.), В. І. Ляшенко (відп. ред.), В. Є. Куриляк та ін. Київ, 2020. С. 274-297. DOI:
https://doi.org/10.37405/2221-1187.2020.274-297.
4. Столяров В. Ф. Композиційне планування відновлення соціально-економічного розвитку на різних рівнях державо-
творення. Вісник економічної науки України. 2022. № 1 (42). С. 193-204. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).
193-204
5. Жаліло Я. А., Покришка Д. С., Бережний Я. В., Павлюк А. П. та ін. Національні проекти у стратегії економічної мо-
дернізації України. Київ: НІСД, 2013. 144 с.
6. Макогон Ю. В., Ляшенко В. И. Национализация и приватизация предприятий (Опыт Франции для Украины) : моно-
графия. Донецк, 2009. С. 35.
7. Aslan J.-Ch. Economic history of France from the eighteenth century to the present day. Moscow: INTRATEC-R, 1995.
8. Конференция организации объединенных наций по торговле и развитию ЮНКТАД. Доклад о развитии и торговле.
URL: https://unctad.org/system/files/official-document/tdr2016_ru.pdf.
9. Артем Ковбель А. Кінець війни – це початок. Три факти про повоєнне відновлення України. URL:
https://biz.nv.ua/ukr/experts/riziki-dlya-ukrajini-pislya-zakinchennya-aktivnoji-fazi-viyni-ostanni-novini-50249746.html.
В. І. Ляшенко, В. Ф. Столяров
130
Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022
References
1. Pro oboronu Ukrainy: Zakon Ukrainy [On the defense of Ukraine: Law of Ukraine]. Retrieved from
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show [in Ukrainian].
2. Shevchuk, V. Ya., Cherniak, V. K., Kovalchuk, T. T., Pedan, M. P., Pankov, O. I. et al. (2016). Rozvytok zarady poriatunku
[Development for the sake of salvation]. Kyiv, Geoprint. 227 р. [in Ukrainian].
3. Stoliarova, V.V. (2020). Metodolohiia formuvannia kompleksnoho stratehichnoho planuvannia sotsialno-ekonomichnoho
rozvytku Ukrainy [Methodology of formation of complex strategic planning of socio-economic development of Ukraine]. Upravlinnia
ekonomikoiu: teoriia ta praktyka. Chumachenkivski chytannia – Management of Economy: Theory and Practice. Chumachenko’s An-
nals, рр. 274-297. Kyiv, ІІЕ of NAS of Ukraine. DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2020.274-297 [in Ukrainian].
4. Stolyarov, V. F. (2022). Kompozytsiine planuvannia vidnovlennia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku na riznykh rivniakh
derzhavotvorennia [Compositional Planning of Restarting the Socio-Economic Development at Different Levels of State Building].
Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (42), рр. 193-204. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).193-204 [in
Ukrainian].
5. Zhalilo, Ya. A., Pokryshka, D. S., Berezhnyi, Ya. V., Pavliuk, A. P. et al. (2013). Natsionalni proekty u stratehii ekonomichnoi
modernizatsii Ukrainy [National projects in the strategy of economic modernization of Ukraine]. Kyiv, NISD, 201. 144 р. [in
Ukrainian].
6. Makogon, Yu. V., Lіashenko, V. I. (2009). Natsionalizatsiya i privatizatsiya predpriyatiy (Opyt Frantsii dlya Ukrainy) [Na-
tionalization and privatization of enterprises (Experience of France for Ukraine)]. Donetsk [in Russian].
7. Aslan. J.-Ch. (1995)/ Economic history of France from the eighteenth century to the present day. Moscow. INTRATEC-R.
8. Konferentsiya organizatsii ob"yedinennykh natsiy po torgovle i razvitiyu YUNKTAD. Doklad o razvitii i torgovle [United
Nations Trade and Development Conference UNCTAD. Development and Trade Report]. Retrieved from
https://unctad.org/system/files/official-document/tdr2016_ru.pdf [in Russian].
9. Artem Kovbel A. Kinets viiny – tse pochatok. Try fakty pro povoienne vidnovlennia Ukrainy [The end of the war is the
beginning. Three facts about the post-war recovery of Ukraine]. Retrieved from https://biz.nv.ua/ukr/experts/riziki-dlya-ukrajini-
pislya-zakinchennya-aktivnoji-fazi-viyni-ostanni-novini-50249746.html [in Ukrainian].
Ляшенко В. І., Столяров В. Ф. Перспективи потенціалу підземного вуглевидобутку у повоєнному зміцненні обо-
роноздатності держави
У статті на прикладі вугільної промисловості України розглянуто внутрішні резерви непрямої, опосередкованої дії на
укріплення обороноздатності держави. На підставі концептуальних положень структурно-відтворювального підходу до ви-
значення складових активів шахт обґрунтовано окремі елементи інвестиційного механізму проведення гірничопідготовчих
робіт підземного вуглевидобутку. Викладено пропозиції використання гірничих виробок і підземних споруд шахт як складів
або виробничих цехів військово-промислового комплексу.
Розкрито сутність, зміст і складові потенціалу обороноздатності держави в параметрах соціально-економічного про-
стору України. Наголошено, що саме рівень, стандарти і якість життя населення країни визначають і обумовлюють здатність
держави до захисту від зовнішньої збройної агресії та у випадку внутрішнього збройного конфлікту.
Викладено методологічні положення еталонної матриці індексної моделі стратегічного планування і проєктування по-
тенціалу обороноздатності держави в параметрах соціально-економічного простору України. Вони базуються на нових прин-
ципах стратегічного планування соціально-економічного розвитку і нових принципах державотворення України.
Ключові слова: гірничі виробки, гірничопідготовчі роботи, поклади вугілля, підземний вуглевидобуток, стратегічне пла-
нування і проєктування, соціально-економічний простір, обороноздатність держави, національний інвестиційний проєкт.
Lіashenko V., Stolyarov V. Prospects for the Potential of Underground Coal Mining in after War Strengthening the
Defense Capability of the State
In the article, on the example of the coal industry of Ukraine, internal reserves of indirect, mediated action on strengthening the
defense capability of the state are considered. On the basis of the conceptual provisions of the structural-reproductive approach to the
definition of the composite assets of mines, certain elements of the investment mechanism for conducting mining and preparation
works for underground coal mining are substantiated. Proposals for the use of mine workings and underground structures of mines as
warehouses or production workshops of the military-industrial complex are presented.
The article reveals the essence, content and components of the potential of the state's defense capability in the parameters of the
socio-economic space of Ukraine. It is emphasized that it is the level, standards and quality of life of the population of the country that
determine and determine the ability of the state to protect itself from external armed aggression in the event of an internal armed
conflict.
The methodological provisions of the reference matrix of the index model of strategic planning and design of the state's defense
potential in the parameters of the socio-economic space of Ukraine are outlined. They are based on new principles of strategic planning
of socio-economic development and new principles of state creation.
Keywords: mine workings, mining preparation, coal deposits, underground coal mining, strategic planning and design, socio-
economic space, state defense capability, national investment project.
Стаття надійшла до редакції 16.05.2022
|