Управління реновацією національної економіки у забезпеченні енергетичної децентралізації та енергобезпеки

Стаття присвячена аналітичному огляду ситуації в промисловому та енергетичному секторах України з урахуванням регіональної компоненти та з огляду на обсяг руйнувань, обумовлених збройним конфліктом. Запропоновано та обґрунтовано гіпотезу, що SMART-ланцюжок адміністративна-бюджетна-енергетична децент...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Економічний вісник Донбасу
Date:	2022
Main Author:	Бородіна, О.А.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2022
Subjects:	Відновлення економіки
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188021
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Управління реновацією національної економіки у забезпеченні енергетичної децентралізації та енергобезпеки / О.А. Бородіна // Економічний вісник Донбасу. — 2022. — № 2 (68). — С. 174-186. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860165564205367296
author	Бородіна, О.А.
author_facet	Бородіна, О.А.
citation_txt	Управління реновацією національної економіки у забезпеченні енергетичної децентралізації та енергобезпеки / О.А. Бородіна // Економічний вісник Донбасу. — 2022. — № 2 (68). — С. 174-186. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Економічний вісник Донбасу
description	Стаття присвячена аналітичному огляду ситуації в промисловому та енергетичному секторах України з урахуванням регіональної компоненти та з огляду на обсяг руйнувань, обумовлених збройним конфліктом. Запропоновано та обґрунтовано гіпотезу, що SMART-ланцюжок адміністративна-бюджетна-енергетична децентралізація в найкоротший термін в змозі убезпечити економіку України від викликів повоєнного часу. Систематизовано національний ресурсний потенціал енерго-ефективних та енергозберігаючих технологій, надано прикладні рекомендації для підтримки державних та місцевих тенденцій розвитку енергетики, а саме: проєкти зберігання енергії, розподіленої та мікро-генерації, проєкти Net Energy Metering для підтримки малих проєктів в енергосекторі. Наведено пропозиції інституційних змін щодо створення в Україні Агенції з питань з декарбонізації/«зеленого» енергетичного переходу, з широкими повноваженнями комунікації та можливістю приймати рішення щодо скорочення викидів вуглецю в усіх сферах. Розглянуто можливість та доцільність застосування концепції ніаршорингу у промисловості України (з потенційною перспективою використання промислової та логістичної інфраструктури України у якості мега-індустріального парку для ЄС та взаємною вигодою від використання такого проєкту), у національному енергетичному секторі (для поліпшення енергетичного балансу ЄС). Проаналізовано енергетичний баланс Європи за останні 5 років, продемонстровано негативну динаміку його розвитку. Задля покращення ситуації, прогноз цін на енергоносії для окремих країн ЄС був розрахований з урахуванням інтеграції України до європейської енергетичної системи. Аналіз та розрахунки виявили потенційно можливий рівень зниження цін у вибраних країнах ЄС до 20-30%. Наведено рекомендації щодо підвищення ефективності енергоменеджменту на регіональному рівні, зокрема, забезпечення прозорості розвитку відновлюваних джерел енергії, використання значного національного потенціалу біопалива та збільшення видобутку природного газу, розроблення бізнес-модель газорозподільного центру на Західній Україні, який в змозі стати частиною національної газорозподільної системи та європейського енергетичного ринку. The article is devoted to an analytical review of the situation in the industrial and energy sectors of Ukraine, taking into account the regional component and given the extent of destruction caused by the armed conflict. It is proposed and substantiated the hypothesis that the SMART-chain of administrative-budgetary-energy decentralization in the shortest possible time to protect the economy of Ukraine from the challenges of the postwar period. The national resource potential of energy efficient and energy saving technologies is systematized, applied recommendations are provided to support state and local energy development trends, namely: energy storage projects, distributed and micro-generation, Net Energy Metering projects to support small projects in the energy sector. Proposals for institutional changes to establish a Decarbonization / Green Energy Transition Agency in Ukraine, with broad communication powers and the ability to make decisions on reducing carbon emissions in all areas, are presented. The possibility and expediency of applying the concept of niarshoring in Ukrainian industry (with the potential to use Ukraine's industrial and logistics infrastructure as a mega-industrial park for the EU and the mutual benefit of such a project) and in the national energy sector (to improve the EU energy balance) . The energy balance of Europe for the last 5 years is analyzed, the negative dynamics of its development is demonstrated. To improve the situation, the forecast of energy prices for individual EU countries was calculated taking into account Ukraine's integration into the European energy system. The analysis and calculations revealed a potentially possible level of price reductions in selected EU countries up to 20-30%. Recommendations for improving the efficiency of energy management at the regional level are provided, in particular, ensuring transparency in the development of renewable energy sources, using significant national biofuel potential and increasing natural gas production, developing a business model of a gas distribution center in Western Ukraine. energy market.
first_indexed	2025-12-07T17:56:32Z
format	Article
fulltext	О. А. Бородіна 175 Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022 Nicole J. van den Berg, Andries F. Hof, Heleen L. van Soest [15] вивчали питання наслідків різних підходів до розподілення зусиль для національних вуглецевих бюджетів та траєкторій викидів. Ши- роке висвітлення питань впливу екологічних та енергетичних аспектів на економічний розвиток у дослідженнях П. Ольчак, Дж. Кадер, В. Коваль [16], дозволили виокремити питання регіонального фі- нансового субсидіювання галузевих програм. Науковий інтерес до екологічної складової інноваційних регіональних систем в дослідженнях В. Ляшенка, О. Прокопенка, А. Завербного [17-18] виявив те, що в умовах децентралізованої моделі ор- ганізації влади в Україні, формування ефективної політики управління регіональними екологічними інноваціями стане одним з важливих ендогенних факторів досягнення сталого розвитку територій. Питання підвищення ефективності енергетич- ного сектору країни були предметом наукових інте- ресів M. Zellagui, A. Lasmari, A. Alaboudy [19], Н. Трушкіної [20]. Правові та нормативні аспекти екологізації, відповідність регуляторного регулювання процесів [21] дозволили обґрунтувати рекомендації щодо вдосконалення унормування, зокрема, руху енерго- кооперації в Україні, підвищення результативності проведення політики енергоефективності громад та забезпечення енергобезпеки держави. Виділення невирішених раніше частин за- гальної проблеми. Маємо відзначити певну мало- дослідженість питань національної та регіональної екологізації, декарбонізації та впливу децентраліза- ційних процесів на забезпечення енергоефектив- ності, особливо ураховуючи виклики повоєнної ор- ганізації відповідної структурної політики держави та фактори суттєвих змін у визначенні провідних га- лузевих драйверів ефективного розвитку України. Необхідним вважається розгляд сучасної архітек- тури національного енергоринку та надання пропо- зиції інституційних змін щодо створення в Україні Агенції з питань з декарбонізації/«зеленого» енерге- тичного переходу. Потребують систематизації та аналізу моделі декарбонізації з висновком щодо необхідності комплексної інтегрованої моделі в су- часних українських умовах. Постановка завдання. Метою статті є ви- значення актуальних втрат у промисловій інфра- структурі України, теоретико-методичний аналіз на- явних тенденцій у енергетичному секторі та надання прикладних рекомендацій щодо напрямів повоєнної реновації національної економіки з використанням ланцюга адміністративної-бюджетної-енергетичної децентралізації, Індустрії 4.0, впровадження інстру- ментів концепції ніаршорингу, «москітної» еконо- міки та енергобезпеки з урахуванням ефективного енергоменеджменту та енергозберігаючих техноло- гій. Гіпотезою дослідження статті є теоретичне припущення, що забезпечення повоєнного швид- кого розвитку секторів економіки із високою дода- ною вартістю та нових галузей в Україні, комп- лексне поєднання ланцюга адміністративна-бюд- жетна-енергетична децентралізація, принципів Ін- дустрії 4.0, а також, ефективного енергоменедж- менту та еко-інновацій, використання механізму «москітної» економіки з урахуванням подій фактич- ної енергетичної євроінтеграції України до європей- ської енергетичної системи, дозволить забезпечити синергетичний ефект у питаннях повоєнного рено- ваційного відновлення економіки України. Виклад основного матеріалу. За оцінками аналітиків KSE Institute, збитки України, завдані аг- ресією РФ, станом на кінець травня 2022 р. досягли 105,5 млрд дол. США [22]. Найбільших руйнувань зазнали транспортна та промислова інфраструктура. Збитки від руйнування житла склали біля 39 млрд дол. США, а повністю або частково зруйновані про- мислові об’єкти переважною більшістю знаходяться у старопромислових регіонах та систематизовані у табл. 1. Таблиця 1 Зруйновані (повністю або частково) промислові об'єкти України (станом на травень 2022 р.) Промисловий об’єкт Місце розташування Активи, млн дол. США 1 2 3 Металургія ММК ім. Ілліча Донецька область, м. Маріуполь 1 893 ПАТ «МК Азовсталь» Донецька область, м. Маріуполь 1 444 Літакобудування ДП «Антонов» м. Київ 385 Важка промисловість АТ «Українські енергетичні машини» Харківська область, м. Харків 417 ДП НВКГ «Зоря Машпроект» Миколаївська область, м. Миколаїв 137 Нафтопереробна промисловість Кременчуцький НПЗ Полтавська область, м. Кременчук 374 Одеський НПЗ Одеська область, м. Одеса 171 Лінік Луганська область, м. Лисичанськ 116 О. А. Бородіна 176 Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022 Закінчення табл. 1 1 2 3 Коксохімічна промисловість Авдіївський коксохімічний завод Донецька область, м. Авдіївка 343 Оборонна промисловість ДП «Завод ім. Малишева» Харківська область, м. Харків 101 Житомирський бронетанковий завод Житомирська область, м. Житомир 72 Хімічна та ізоляційна промисловість ПАТ «Сумихімпром» Сумська область, м. Суми 73 ПП «Обіо» Житомирська область, м. Житомир 28 Скляна та паперова промисловість Гостомельський склозавод «Ветропак» Київська область, м. Гостомель 92 Рубіжанський картонний завод Луганська область, м. Рубіжне 82 Транспортні засоби Харківський тракторний завод Харківська область, м. Харків 41 Попаснянський авторемонтний завод Луганська область, м. Попасна 40 Харчова промисловість ПАТ «Монделіс Україна» Сумська область, м. Тростянець 104 Кондитерська фабрика «Харків’янка» м. Харків 22 Coca Cola Beverages Київська область, Велика Димерка 150 Складено автором на основі джерел: [22; 23]. Показово, що постраждалі регіони (Харківська, Донецька, Луганська, Київська, Сумська, Запорізь- ка, Миколаївська, Херсонська області) є по-перше, індустріальними, або агропромисловими, а по-друге, відіграють вагому роль – складаючи близько тре- тини національного ВВП. І навіть, якщо з цього списку вилучити ті області, які було звільнено (але ще не відновлено інфраструктурно), то і тоді показ- ник їх участі у ВВП країни складе 21%. Якщо при- пустити, що постраждалі області у своєму індустрі- альному потенціалі, у тій чи іншій мірі виведені з на- ціональних ланцюгів доданої вартості, то відповідна картина буде мати вигляд, представлений на рис. 1 і 2. Наразі металургійна промисловість України втратила близько 30% активів. Так, ланцюг додатко- вої вартості, що складається з найбільших комбіна- тів Маріуполя ПАТ «ММК ім. Ілліча», ПАТ «МК Азовсталь» та Авдіївський коксохімічний комбінат знищені або критично пошкоджені. Єдиний нафто- переробний завод у Кременчуці свідомо знищений, що провокує 100%-й імпорт пального з інших країн (уходячи від джерел РФ та Білорусі). Рис. 1. Питома вага постраждалих областей у ВВП України, % Побудовано автором на основі джерела [24]. 6,3 5,6 4,4 2,3 1,6 1 5,3 1,9 1,9 частково окуповані звільнені О. А. Бородіна 177 Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022 Рис. 2. Питома вага постраждалих областей у національному промисловому та аграрному виробництві, % Побудовано автором на основі джерела [24]. Аналогічними є збитки у енергетичному сек- торі. За оцінками аналітиків ДТЕК, цього року спо- живання електроенергії впало на 36%, майже на- здогнавши загальне прогнозоване падіння ВВП кра- їни (рис. 3). За даними Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, через військові дії експортно- імпортні можливості України в березні зменшилися вдвічі та втричі [26]. Таким чином, експорт у березні склав 2,7 млрд дол. США (50% лютого), а імпорт на 1,8 млрд дол. США (30% лютневого обсягу). Рис. 3. Динаміка споживання електроенергії з лютого 2022 р. (порівняно з аналогічним періодом 2021 р.) Побудовано автором на основі джерела [25]. 4 11 21 15 22 17 11 16 2 1 12 53 40 18 23 16 20 25 17 30 29 12 частково окуповані звільнені 0 2 4 6 8 10 12 14 16 18 20 23.02. 24.02. 25.02. 26.02. 27.02. 28.02. 01.03. 07.03. 14.03. 27.03. 20 20 20 18 18 18 19 18 18 17 18 16 14 13 13 13 13 12 13 11 М іл ьй он ів к іл ов ат т/ го ди н 2021 2022 -30% -31% -31% -29% -36% - - - - останній довоєнний день О. А. Бородіна 178 Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022 Однак слід зазначити, що ці тенденції можна використовувати в конструктивних аспектах. Так, для збільшення експорту Єврокомісія запропону- вала призупинити на рік усі імпортні квоти та мита на українські товари [27]. Крім того, відтепер зрос- тання цін стримуватимуть адміністративні заходи, такі як регульовані ціни на паливо, газ, опалення та електроенергію, а також фіксований обмінний курс. SMART-ланцюг децентралізації в Україні. Емпіричні роботи та нові дослідження поведінкової економіки доводять прямий зв’язок між фінансовою децентралізацією та зменшенням корупції в еконо- міці [28]. Різновиди децентралізації взаємно вплива- ють один на одного та їх складну організацію і являє собою SMART-модель децентралізації, адаптовану до умов країни. Ланцюжок адміністративна-бюджетна-енер- гетична децентралізація у найкоротші терміни може знизити ризики розвитку економіки України від викликів повоєнного часу. Крім того, два перші етапи, а саме, адміністративна та бюджетна децент- ралізація в Україні вже проходять. Два місяці війни довели, що реформа адмініст- ративної децентралізації – найважливіша з тих, що проводяться в Україні. За час, необхідний для пере- форматування центральної влади на військовий лад, життєдіяльність країни підтримувалась завдяки само- організованості громад. Головна перевага громад – максимально повне володіння інформацією про реальні потреби забезпечення їх функціонування, наявні та потенційно доступні на їх рівні ресурси – має бути посилено координацією їхніх дій для забез- печення стійкості та життєздатності країни. Заходи щодо лібералізації, бюджетної децент- ралізації свідчать про прямий взаємозв'язок між сту- пенем економічної свободи та темпами економіч- ного розвитку. Вже сьогодні має формуватись стра- тегія повоєнного економічного розвитку України, орієнтована на максимальну дерегуляцію та демоно- полізацію. А враховуючи реалії воєнного часу, доцільно говорити про своєрідну «москітну економіку» (за аналогією з «москітними» військовими стратегіями, коли основні цілі на полі бою досягаються насам- перед за рахунок використання невеликих та надмо- більних інноваційних засобів та ресурсів). Децентралізація енергетичного сектору. Саме лібералізація та дерегуляція енергетичного сектору України є основою його ефективного роз- витку. Перехід до децентралізованої енергетики є глобальною енергетичною тенденцією. Централь- ною ідеєю децентралізації енергетики є тенденція до просування нових екологічних технологій вироб- ництва енергії [29], дозволяючи окремим особам, домогосподарствам та малому бізнесу знизити ви- трати на задоволення власних потреб. Сучасна архітектура енергетичного ринку Ук- раїни представлена на рис. 4. Рис. 4. Трансформаційна модель енергетичного ринку України Складено автором на основі джерела [30]. Енергогенеруючі компанії (НАЕК «Енергоатом», ВАТ «Укргідроенерго», «Теплова генерація», «Відновлювана енергетика») ДП «Енергоринок» (комерційні розрахунки ОРЕ) НЕК «УКРЕНЕРГО» Регіональні енергопостачальні компанії (Обленерго, постачальники за регульованим тарифом) Постачальники за нерегульованим тарифом, експортери електроенергії СПОЖИВАЧІ Оптовий ринок електроенергії (ОРЕ) Агенція з декарбонізації Оплата за генерацію Оплата за постачання Купівля електроенергії Оплата за послуги диспетчеризації Електроенергія Електроенергія Електроенергія О. А. Бородіна 179 Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022 Енергетичний ринок України є вкрай централі- зованою системою, реформування якої щодо лібера- лізації та децентралізації у бік збільшення питомої ваги мікрогенерації та збільшення «зеленої» енерге- тики до 30% у загальному обсязі енергії до 2035 р., відповідає як загальносвітовим тенденціям, так і на- ціональним економічним орієнтирам [8]. Так, мікрогенерація надає можливості безпосе- реднім споживачам електроенергії для власних по- треб встановлювати джерела енергії компактних розмірів поруч із місцем споживання. У той же час виробники енергії можуть продавати надлишки у загальну мережу. Адміністративна та податково- бюджетна децентралізація в Україні відкриває ши- рокі можливості на місцях щодо розвитку децентра- лізованої електроенергетики малих потужностей, продажу надлишків на оптовий ринок та його ефек- тивний розвиток. Спонукають до розвитку мікро- генерації на рівні громад в Україні і вимоги ЄС щодо виробництва товарів за рахунок зеленої енергії, які стануть потужним драйвером для будівництва со- нячних електростанцій усіх масштабів – від про- мислових об’єктів до енергокооперативів на селі. Важливим фактором розвитку мікрогенерації є тен- денція та економічна обґрунтованість використову- вання відновлюваних джерел енергії. Сьогодні вони широко використовуються на об'єктах, створених для вироблення та продажу енергії на оптовий ри- нок. Стосовно середніх та великих промислових під- приємств, то інтеграція до європейської енергосис- теми спровокувала підвищені вимоги щодо безаль- тернативності зеленої генерації з альтернативних джерел енергії. Для ефективної інтеграції енергетичних об’єк- тів у представлений на рис. 4 енергоринок України важлива ефективна децентралізація. Саме вона за- безпечить як стабілізацію мережевих параметрів експлуатації, так і дозволить економію та утиліза- цію промислових відходів на підприємствах Укра- їни, стабілізує тарифи для усього спектру стейкхол- дерів енергоспоживання. Табл. 2 дає перелік енерго- ефективних та енергозберігаючих технологій, які потенційно можливі для широкого використання в Україні. Таблиця 2 Ресурсний потенціал України для використання енергоефективних та енергозберігаючих технологій Енергоефективні та енерго- зберігаючі технології Сфера застосування Сутність використання Когенерація у тепло- енергетиці Промислові під- приємства Слугують для спільного видобутку електричної та теплової енергії у когенераційних установках. Можуть використовувати значні запаси нетрадиційних та не викопних видів палива (торф, тирса, мікроводорості, відходи с/г та харчової промис- ловості), мають високий рівень ККД від використання палива до 90%, що забезпечує значне ресурсозберігання Мала гідроенергетика та геотермальна енергетика Переважно західні об- ласті України, мож- ливе широке застосу- вання на рівні громад та енергокооперативів Енергія води не забруднює атмосферу. Гідроенергетика стано- вить 8% від загальної встановленої потужності електростанцій нашої країни, і нові об’єкти потенційно можуть бути розміщені в будь-якому регіоні з малими або великими річками. В Україні налічується понад 22 тис. річок, але лише 110 з них мають довжину понад 100 км, тому основні ресурси гідроенергетики зосереджені в малих річках Сонячна енергетика Переважно східні та південні області Укра- їни, можливе широке застосування на рівні громад та енерго- кооперативів Враховуючи досвід впровадження сонячних електростанцій (далі – СЕС) у країнах Європи з подібними рівнями сонячної радіації, а також враховуючи світові тенденції постійного зни- ження витрат на будівництво СЕС за рахунок розвитку техно- логій в Україні шляхом удосконалення технології та введення в експлуатацію на нових об'єктах СЕС виробництво електро- енергії можна значно збільшити Складено автором на основі джерела [31]. Можна констатувати, що потужним глобаль- ним трендом на сьогодні є розвиток розподіленої ге- нерації на рівні місцевих споживачів, що спричине- ний, у першу чергу, її дешевизною. Так, за останні роки вартість обладнання для сонячних електростанцій стала під силу навіть на рівні домашніх господарств. Окрім того, сонячна енергія вже давно дешевша, ніж електроенергія з будь-якого викопного виду палива. Нею можна ви- рішити питання забезпечення електроенергією соці- ально незахищені верстви населення. Приведені аргументі стали теоретичною базою для надання прикладних рекомендацій для трендів розвитку в Україні, а саме: – забезпечити подальше утримання належної якості та швидкості реформування адміністративної та бюджетної децентралізації в Україні, при цьому цільовим критерієм повинно бути врівноваження ресурсів; О. А. Бородіна 180 Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022 – забезпечити системний розвиток процесу на- копичення енергії та державну підтримку проєктів Energy storage; – розпочати розробку стратегії (програми, плану дій) у енергетичній галузі на основі світових та європейських енергетичних трендів з урахуван- ням енергетичної євроінтеграції, що відбулася; – максимально сприяти розвитку «зеленої» енергетики та «зеленої» генерації як світових трен- дів, впроваджувати принципи Net Energy Metering, стимулюючи виробників усіх рівнів виробляти енергію, надлишок якої з власних потреб продавати на оптовий ринок; – на зразок принципів «москітної» економіки активно сприяти невеликим проєктам, які вирішу- ють питання енергоефективності конкретних об’єк- тів (підприємств, домогосподарств тощо); – інституційно підтримати процес «зеленого» переходу, створивши Агенцію з питань декарбоніза- ції/ «зеленого» переходу, з широкими повноважен- нями та комунікаціями та можливістю вирішувати питання скорочення викидів вуглецю в усіх дотич- них сферах; – на рівні відповідних Міністерств провести ро- боту з підготовки законодавчої бази з системного створення інфраструктури накопичення енергії. Таким чином, актуальною задачею для стабілі- зації та підвищення енергоефективність українсь- кого енергоринку стає процес формування мережі розподіленої генерації з урахуванням принципів Ін- дустрії 4.0. Фреймворк Індустрії 4.0 у трансформації економіки України. Неоіндустріальна модернізація при переході до Індустрії 4.0 проводиться на основі підвищення частки наукомісткого виробництва, розвитку смарт-промисловості та широкого вико- ристання в усіх сферах новітніх інформаційно-кому- нікаційних технологій. Основними структурними елементами Індуст- рії 4.0 є:  експоненціальний (не лінійний) зріст іннова- цій;  безпрецедентне зростання нових технологій та можливостей їх використання;  здешевлення управлінських рішень та обслу- говування систем управління, інноваційні екосис- теми. Наведені принципи є базисними для реновації економіки України у повоєнний час, адже саме інно- ваційно-активні регіони та галузі можуть стати драйверами повоєнного розвитку з реальним отри- манням від такої активності синергетичного ефекту. Вважаємо, що ознаками повоєнної України бу- дуть:  функціонування інституцій, в тому числі дер- жавних;  наявність кваліфікованої робочої сили, адже 80% евакуйованих повернуться в країну після «гаря- чої» фази війни;  фінансування (переважною більшістю) фіс- кального дефіциту за рахунок міжнародної допо- моги та НБУ;  рух України до членства у ЄС, частина тери- торій (переважно західна) не зазнала значних руйну- вань. Тож, необхідним вважається нагальна потреба у розробці покрокової програми реноваційної транс- формації економіки України на принципах Індустрії 4.0, що буде передбачати: – технічне та технологічне переобладнання під- приємств у бік високотехнологічних виробництв та діджиталізації; – технічні заходи з модернізації логістичних систем та оновлення транспортної мережі; – підтримку «цифрової мобільності» промисло- вості та бізнесу, в тому числі, переміщеного; – організацію додаткових транспортних кори- дорів для ввезення гуманітарної допомоги та виве- зення експорту; – заходи з організації занятості переміщених осіб, в тому числі програми перекваліфікування на високотехнологічні підприємства. Взагалі, концепція Індустрії 4.0 передбачає трансфер технологій, що є вкрай важливим для ре- новацій в економіці України, за рахунок розвитку «зелених» технологій, програм термомодернізації (зниження енерговитратної складової виробництва) та кліматичної модернізації, що слід проводити на принципах декарбонізації, мінімізації вуглецевого споживання та викидів, залежності від викопного палива з урахуванням двох вимірів – регіонального та параметричного на базі європейських принципів та з урахуванням енергоефективності й енерго- менеджменту у містах та громадах. Концепція ніаршорингу для України в енерго- секторі. Ніаршоринг (Nearshoring) як концепція пе- реносу бізнес-технологій до країни, яка відносно близька до основної країни провадження господар- ської діяльності на основі аутсорсингу, може перет- ворити Україну на найближчу промислову зону для Європи, мега-індустріальний парк розвиненої ін- фраструктури. Умови використання такого формату відносин є взаємовигідними як для України (із залученням іноземних інвестицій та швидкого оновлення про- мислових потужностей), так і для західних партне- рів (адже уряди європейських країн можуть нада- вати державні гарантії компаніям-інвесторам в Ук- раїну). Інноваційна бізнес-модель ніаршорінгу прийнята у всьому світі в приватному та держав- ному секторах у зв'язку з її численними перевагами. Для європейських партнерів переваги України у контексті ніаршорінгу в енергетичному секторі на- ступні: 1. Україна – високоосвічена країна, достатнім є кадровий резерв кваліфікованих технічних спеціа- лістів. Якість української вищої освіти визнана у О. А. Бородіна 181 Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022 всьому світі. Досить великий відсоток профільних спеціалістів – інженерні кадри. 2. Розумне поєднання ціни та якості. Ціна на вітчизняну електроенергію абсолютно прийнятна для європейського споживача, водночас, синхроні- зація з європейською енергосистемою дозволила за- безпечити європейські ж стандарти, у тому числі стандарти якості. 3. Синхронізація обліку через близькість часо- вих поясів України та ЄС. Враховуючи практично мінімальні розриви у часових поясах між Україною та Європою, така бізнес-модель задовольнить і ви- робника, і споживача. Україна, перебуваючи у центрі Європи, зручно перетинає часові пояси з єв- ропейськими країнами з мінімальними відхилен- нями. Перспективна концепція ніаршорінгу, – пере- творення України на найближчу промислову зону (мега-індустріальний парк для Європи), – активно стимулюватиме розвиток сектору послуг. Наступ- ний ланцюг в цьому списку – це відновлення транс- портної інфраструктури, що є первинною умовою для здійснення бізнесу взагалі. І нарешті, ключова базисна умова для ефектив- ного розвитку – це досягнення переважної локаліза- ції у використанні власних ресурсів. У той же час, Україна також зацікавлена у впровадженні у господарське поле країни концепції ніаршорингу і не тільки в енергетичній сфері. Пер- спективною стає можливість використання логіс- тичного, промислового, інтелектуального потен- ціалу України для створення найближчого промис- лового майданчика з активним розвитком сектору послуг, у першу чергу, IT-технологій, логістики та інновацій. Абсолютною перевагою стане також доступ України до ринків ЄС, які охоплюють більше поло- вини світової економіки. Це не лише експорт, а й трансфер технологій в Україну, що не менш важ- ливо для промислової модернізації. На даний час в енергетичному балансі Європи превалюють висока залежність від одного поста- чальника, що негативно позначається на економіці Співдружності, знижуючи конкурентоспромож- ність його промисловості й інших суміжних підпри- ємницьких секторів на глобальному рівні. За останні роки взагалі енергетичний баланс Європи погіршився, у натуральному вимірі (тис. тонн нафтового еквіваленту) та у відсотковому спів- відношенні виглядає наступним чином (рис. 5): Рис. 5. Енергетичний баланс ЄС за 2014-2020 рр., тис. тонн нафтового еквіваленту Розраховано автором на основі джерела [32]. У той же час, українська електроенергія, в першу чергу, атомна, є привабливим ресурсом для європейських трейдерів. Інтегрована до ENTSO-E енергетична система України може значно вплинути та покращити, якнайменше, цінову політику, забез- печивши зниження ціни для європейського спожи- вача. Так, середні ціни на електроенергію у порів- нянні деяких країн ЄС та України (євро за МВт/год) представлено в табл. 3. Існують декілька істотних факторів, які можуть суттєво змінити у бік зменшення ціни на електро- енергію в європейських країнах, тим самим забезпе- чивши соціальну справедливість та зменшення фі- 1468024 1488330 1501614 1532754 1524514 1501062 1379146 1300000 1350000 1400000 1450000 1500000 1550000 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 Т ис . т он н на ф то во го е кв ів ал ен ту тис.т. нафтового еквіваленту 102% 101 % 103% 99 % 98 % 92 % % до попереднього року тис. тонн нафтового еквіваленту О. А. Бородіна 182 Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022 Таблиця 3 Аналіз цін на електроенергію в країнах Європи та України, євро за МВт·год [32] Країна Січень 2022 Січень 2021 Австрія 177,54 133,87 Болгарія 171,33 136,88 Хорватія 182,86 145,07 Чехія 171,29 129,8 Франція 176,56 148,55 Німеччина 165,9 124,38 Греція 255,83 185,94 Угорщина 181,3 142,77 Польща 171,22 120,84 Португалія 204,32 172,19 Румунія 171,33 137,5 Словаччина 177,7 130,61 Україна (об’єднана енерге- тична система) 92,4 34,8 Україна (Бурштинський енегроострів) 91,4 41,5 нансового навантаження. Такі фактори обумовлені як промисловими потужностями, об’єктивними тех- нологічними особливостями енергетичного вироб- ництва, так і суб’єктивною зацікавленістю в україн- ській електроенергії від відповідних країн, а саме: – факт, що українська енергосистема є п’ятою за потужністю у Європі; – прогнозований обсяг експорту електроенергії з України до ЄС є достатнім для того, щоб позбутися залежності ЄС від монопостачальника енергоносіїв; – факт, що Україна імпортуватиме електро- енергію з Європи в піковий годинник споживання та експортуватиме досить дешеву для Європи атомну електроенергію базового навантаження протягом доби; – збільшення обсягу пропускної спроможності лінії міждержавної енергопередачі з 2 до 4-5 ГВт; – зацікавленість в українській електроенергії, в першу чергу від країн Балтії та найближчих сусідів: Угорщини, Словаччини, Румунії. З урахуванням наведених факторів та на основі базису – статистичної ціни на електроенергію в єв- ропейських країнах – можна припустити функціо- нальну залежність: с = ∪ ∪ ℎ ∪ ℎ ∪ ∪∪ ∈ _ , (1) де с – розрахована за урахуванням вищенаведених факторів ціна на електроенергію, євро за МВт·год; – базова ціна у відповідній країні Європи за електроенергію відповідно до даних статистики, євро за МВт·год; – прогнозований обсяг експорту електроенергії з України до ЄС, млрд кВт·год; ℎ – імпорт дешевої електроенергії і пікові години споживання, млрд кВт·год; ℎ – синхронізація тарифного обліку з причини близькості часових поясів; – збільшення обсягу пропускної спроможності лінії міждержавної енергопередачі; – попит на українську електроенергію в Європі, млрд кВт·год; _ – множина цін на електроенергію, що забезпечують енерге- тичну безпеку країн Європи та соціальну справедливість для європейського споживача. На основі статистичних даних цін на електро- енергію (див. табл. 3), формули (1) та, враховуючи вищезазначені фактори з використанням апарату пов’язаних таблиць Exel, проведено авторський розрахунок прогнозованих цін на електроенергію, потенційно можливих від інтеграції України в енер- госистему ЄС (табл. 4). Таким чином, прогнозоване зниження ціни може коливатися у межах 19-30%, що може бути відчутним для європейського споживача. В кон- тексті трансформації європейської енергетики у бік «зелених» декарбонізованих шляхів розвитку го- ловною метою Співдружності є забезпечення енер- гетичної безпеки. Вразлива залежність від доміну- ючого постачальника робить ціни на електроенер- гію в ЄС неконкурентоспроможними та знижує со- ціальну справедливість. Таким чином, український енергетичний вектор розвитку є надзвичайно важли- вим для енергетичної стратегії Європи. Таблиця 4 Прогнозні ціни на електроенергію в країнах Європи, євро за МВт·год Країна Січень 2022 Прогнозна ціна Австрія 177,54 142,03 Болгарія 171,33 119,93 Хорватія 182,86 146,29 Чехія 171,29 137,03 Франція 176,56 141,25 Німеччина 165,90 132,72 Греція 255,83 204,66 Угорщина 181,30 126,91 Польща 171,22 136,98 Португалія 204,32 163,46 Румунія 171,33 119,93 Словаччина 177,70 124,39 Розраховано автором на основі джерела [32]. О. А. Бородіна 183 Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022 Висновки та пропозиції. Підводячи підсумки дослідження, слід зазначити наступне. Розробка стратегії оновлення економіки післявоєнної Укра- їни, а також регіонального та галузевого розвитку має базуватися на синергетичному ефекті в умовах обмеженості ресурсів та масштабних втрат. Інфраструктурно та економічно післявоєнна Україна корелює з післявоєнною Європою, звідси потреба та доцільність забезпечення швидкого роз- витку секторів із високою доданою вартістю та но- вих галузей в Україні, таких як: технології віднов- люваної енергії; будівельні матеріали та конструкції для енергоефективного будівництва; виробництво акумуляторів, електроніки, електромобілів, тепло- вих насосів; електрометалургія та виробництво вод- невої сталі. Запропонований ланцюжок адміністративної- бюджетної-енергетичної децентралізації у най- коротші терміни може знизити ризики розвитку еко- номіки України від викликів повоєнного часу. Крім того, два перші етапи, а саме, адміністративна та бюджетна децентралізація в Україні вже прохо- дять. Стосовно енергетичної децентралізації, варто відзначити, що перехід до децентралізованої енерге- тики є глобальною енергетичною тенденцією. Саме лібералізація та дерегуляція енергетичного сектору України є основою його ефективного розвитку. Центральною ідеєю децентралізації енергетики є тенденція до просування нових екологічних техно- логій виробництва енергії, дозволяючи окремим особам, домогосподарствам та малому бізнесу зни- зити витрати на задоволення власних потреб. З наведених вище аргументів випливають такі рекомендації для України: – зберегти темпи та швидкість реформ у на- прямі більшої бюджетно-адміністративної автоно- мії місцевого самоврядування. У той же час ресурси та відповідальність мають бути збалансовані; – перерозподілити податки, щоб більше коштів від господарської діяльності не тільки малого, але й частини податків середнього та великого бізнесу надходило до місцевих бюджетів. Пряме стягнення податків має залишатися прерогативою центральної податкової адміністрації; – адміністративні повноваження та бюджети на регіональному рівні мають бути зведені до мінімуму та чітко обґрунтовані; – з метою мінімізувати зайві витрати, для гро- мад і міст необхідно запровадити фіскальні правила та чіткі процедури банкрутства; – з урахуванням ризиків воєнного часу застосо- вувати заходи «москітної економіки» (за аналогією з «москітними» військовими стратегіями, коли ос- новні цілі на полі бою досягаються насамперед за рахунок використання невеликих та надмобільних інноваційних засобів та ресурсів); – розвивати системи зберігання енергії в Укра- їні та забезпечувати підтримку проєктів зберігання енергії на державному рівні, вкрай необхідно ство- рити в Україні правову базу для будівництва систем зберігання енергії; – розробити стратегію/план дій для української енергетики, яка б враховувала як світові тенденції, так і українські реалії подальшого розвитку енерге- тичного сектору; – стимулювати подальший розвиток «зеле- ного» переходу на основі Net Energy Metering, тобто надання можливості виробникам на енергетичному ринку побудувати нову генерацію, щоб споживати енергію на власні потреби та передавати надлишок енергії в мережу; – орієнтуватися на невеликі проєкти, які б задо- вольняли потреби підвищення енергоефективності, зниження вартості електроенергії для конкретних галузей; – створити Агенцію з декарбонізації з набагато ширшими міжурядовими повноваженнями, що пра- цює не тільки в державному секторі, житлово-кому- нальному господарстві, а й в усіх сферах, які можуть зменшити викиди CO2; – впроваджувати концептуальну модель ніар- шорингу як бізнес-модель, що може перетворити Україну на найближчу промислову зону для Єв- ропи, мега-індустріальний парк розвиненої інфра- структури, План Маршалла для повоєнної України має бути особливим і збалансованим. Післявоєнний еко- номічний бум в Україні можливий лише за умови реалізації заходів економічної політики держави відповідно до чіткої та послідовної стратегії, спря- мованої на дерегуляцію економіки та створення сприятливого інвестиційного клімату. Подальші дослідження з реконструкції еконо- міки України мають зосередитися на таких тенден- ціях розвитку, як регіональний енергетичний ме- неджмент та еко-інновації, щоб визначити їх вплив на трансформацію національної економіки. Література 1. Фонд підтримки енергетики України отримав першу пожертву. euneighbourseast.eu. URL: https://euneighbourseast.eu/uk/news-and-stories/latest-news/fond-pidtrymky-energetyky-ukrayiny-otrymav-pershu-pozhertvu/. 2. Koval V., Borodina O., Lomachynska I., Olczak P., Mumladze A., Matuszewska D. Model Analysis of Eco-Innovation for National Decarbonisation Transition in Integrated European Energy System. Energies. 2022. Vol. 15, 3306. DOI: https://doi.org/10.3390/en15093306. 3. Європейський парламент схвалив надання Україні статусу кандидата на вступ в ЄС. euneighbourseast.eu. URL: https://euneighbourseast.eu/uk/news-and-stories/latest-news/yevropejskyj-parlament-shvalyv-zayavku-ukrayiny-na-vstup-do-yes/. О. А. Бородіна 184 Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022 4. A Blueprint for the Reconstruction of Ukraine. Centre of Economic Policy Researsch CEPR. URL: https://cepr.org/sites/de- fault/files/news/BlueprintReconstructionUkraine_ukr.pdf. 5. Global Trade Negotiation of Harvard University. Washington Consensus. hks.harvard.edu/centers/cid. URL: https://www.cid.harvard.edu/cidtrade/issues/washington.html. 6. Borodina O. and Trushkina N. The cluster approach to the digitalization of public governance in the regional strategy: inter- national practice and Ukrainian realities. Economics & Education. 2021. Vol. 6(4). Р. 12-22. DOI: https://doi.org/10.30525/2500- 946X/2021-4-2. 7. Бородіна О. Базові тренди повоєнної трансформації економіки України: бюджетна децентралізація, індустрія 4.0, регіональний енергоменеджмент. Journal of Innovations and Sustainability. 2022. Vol. 6(1), 04. DOI: https://doi.org/10.51599/is. 8. Oksana Borodina, Halyna Kryshtal, Mira Hakova, Tetiana Neboha, Piotr Olczak, Victor Koval. A conceptual analytical model for the decentralized energy–efficiency management of the national economy. Energy Policy Journal. 2022. Vol.25. Issuе 1. Р. 5–22. DOI: https://doi.org/10.33223/epj/147017. 9. Інноваційне Придніпров'я: гра на випередження: моногр. / О. І. Амоша, Ю. С. Залознова, С. В. Іванов, В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева та ін.; за заг. ред. В. І. Ляшенка; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, Дніпро, 2021. 286 с. 10. Циркулярна смарт-спеціалізація старопромислових шахтарських регіонів України: моногр. / Д. Ю. Череватський, М. О. Солдак, О. В. Лях, Ю. С. Залознова та ін.; за заг. ред. О.І. Амоші; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2020. 196 с. 11. Формування адаптивної системи забезпечення енергоефективності функціонування суб'єктів господарювання реа- льного сектору економіки України: монографія / І. А. Ігнатьєва, В. В. Микитенко, І. С. Гращенко, О. О. Демешок, В. В. Лойко; за заг. ред.: І. М. Грищенка, І. А. Ігнатьєвої. Київ: вид-во Кафедра, 2012. 304 с. 12. Микитенко В. В., Худолей В. Ю. Цільові функціонали стратегування та формування стратегії управління забезпе- ченням енергоефективності функціонування промисловості. Економіка природокористування і охорони довкілля: зб. наук. праць. Київ: ДУ "ІЕПСР НАН України", 2013. С. 41-48. 13. Трушкіна Н. В., Кітріш К. Ю. Управління ланцюгами постачань у контексті концепції Індустрія 4.0. Ефективна економіка. 2020. № 12. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2020.12.74. 14. Харазішвілі Ю. М., Ляшенко В. І. Проблеми оцінки та інтегральні індекси сталого розвитку промисловості України з позицій економічної безпеки. Економіка України. 2017. № 2. С. 3–23. 15. Van den Berg N. J., van Soest H. L., Hof A. F. et al. Implications of various effort–sharing approaches for national carbon budgets and emission pathways. Climatic Change. 2020. Vol. 162. Р. 1805–1822. DOI: https://doi.org/10.1007/s10584-019-02368-y. 16. Cader J., Olczak P., Koneczna R. Regional dependencies of interest in the “My Electricity” photovoltaic subsidy program in Poland. Polityka Energetyczna–Energy Policy Journal. 2021. Vol. 24. Р. 97–116. DOI: https://doi.org/10.33223/epj/133473. 17. Інституціональна модель інноваційної економіки: колективна монографія / за ред. В. І. Ляшенка, О. В. Прокопенка, В. А. Омельяненка; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2019. 327 с. 18. Завербний А. С. Інноваційно–енергетична складова економічної безпеки української економіки: проблеми та перс- пективи розвитку / Управління інноваційною складовою економічної безпеки: у 4-х томах. Т. І: Теорія та методологія управ- ління інноваційною складовоюекономічної безпеки. Суми: ТОВ «Триторія», 2017. С. 73-83. 19. Zellagui M., Lasmari A., Alaboudy AH K, Settoul S, Hassan HA. Enhancing energy efficiency for optimal multiple photo- voltaic distributed generators integration using inertia weight control strategies in PSO algorithms. Polityka Energetyczna–Energy Policy Journal. 2022. Vol. 25(1). Р. 59-88. DOI: https://doi.org/10.33223/epj/147234. 20. Trushkina N., Pahlevanzade A., Pahlevanzade A., Maslenniko, Y. Conceptual provisions of the transformation of the national energy system of Ukraine in the context of the European Green Deal. Polityka Energetyczna–Energy Policy Journal. 2021. Vol. 24(4). Р. 121-138. DOI: https://doi.org/10.33223/epj/144861. 21. Lyashenko V. I. and Soldak M. O. The Nature of Regional Development Institutions and Their Role in Innovation-Driven Modernization of Economy. Science and Innovation. 2021. V. 17, no. 2. P. 25-38. DOI: https://doi.org/10.15407/scine17.02.025. 22. KSE Institute 2022. Київська школа економіки. Офіційний сайт. URL: https://kse.ua/ua/russia-will-pay/. 23. Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України. Офіційний сайт URL: https://mspu.gov.ua/news/ukrayina-ta-yes-spilno-pracyuvatimut-nad-rozvitkom-ukrayinskoyi-promislovosti-premyer-ministr-denis- shmigal. 24. Регіональна статистика. Державна служба статистики України. URL: http://ukrstat.gov.ua/druk/publi- cat/kat_u/publ2_u.htm. 25. Огляд роботи генерації ДТЕК Енерго. energo.dtek.com. URL: https://energo.dtek.com/. 26. Через агресію Росії український експорт скоротиться вдвічі. me.gov.ua. URL: https://www.me.gov.ua/News/De- tail?lang=uk-UA&id=81cbbe03-405e-42f7-bb35-37249aee966d&title=CHerezAgresiiuRosiiUkrainskiiEksportZnizivsiaVdvichi- AImportVtrichi. 27. FORBES 2022. The EU may abolish tariffs on Ukrainian goods. URL: https://forbes.ua/inside/test-chlenstva-ukraini-v-es- shcho-dae-ukraini-znyattya-mit-i-kvot-na-eksport-v-es-poyasnyue-zamministra-ekonomiki-ukraini-taras-kachka-28042022-5730. 28. Latysheva O., Rovenska V., Smyrnova I., Nitsenko V., Balezentis T. & Streimikiene D. Management of the sustainable development of machine-building enterprises: A sustainable development space approach. Journal of Enterprise Information Management. 2020. Vol. 34(1). Р. 328-342. DOI: https://doi.org/10.1108/JEIM-12-2019-0419. 29. Shvets V. Y., Rozdobudko E. V. and Solomina G. V. Aggregated methodology of multicriterion economic and ecological examination of the ecologically oriented investment projects. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2013. Vol. 3. Р. 139-144. 30. Filippona S. and Yudin M. Trends of the domestic energy market and alternative energy. 2016. URL: https://econom- ics.net.ua/files/archive/2016/No5/6.pdf. 31. Дослідження енергетичних бюджетів українських громад. Державне агентство з енергоефективності та енерго- збереження України. URL: https://enefcities.org.ua/upload/files/Publications/Analytics/20_12_%D1%84%D1%96%D0%BD% D0% B0%D0%BB.pdf. 32. EUROSTAT 2022. [Online] https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/nrg_bal_s/default/table?lang=en. О. А. Бородіна 185 Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022 References 1. Fond pidtrymky enerhetyky Ukrainy otrymav pershu pozhertvu [The Energy Support Fund of Ukraine received the first donation]. euneighbourseast.eu. Retrieved from https://euneighbourseast.eu/uk/news-and-stories/latest-news/fond-pidtrymky- energetyky-ukrayiny-otrymav-pershu-pozhertvu/ [in Ukrainian]. 2. Koval, V., Borodina, O., Lomachynska, I., Olczak, P., Mumladze, A., Matuszewska, D. (2022). Model Analysis of Eco-Inno- vation for National Decarbonisation Transition in Integrated European Energy System. Energies, 15, 3306. DOI: https://doi.org/10.3390/en15093306. 3. Yevropeiskyi parlament skhvalyv nadannia Ukraini statusu kandydata na vstup v YeS [The European Parliament approved granting Ukraine the status of a candidate for EU membership]. euneighbourseast.eu. Retrieved from https://euneighbour- seast.eu/uk/news-and-stories/latest-news/yevropejskyj-parlament-shvalyv-zayavku-ukrayiny-na-vstup-do-yes/ [in Ukrainian]. 4. A Blueprint for the Reconstruction of Ukraine. Centre of Economic Policy Researsch CEPR. cepr.org. Retrieved from https://cepr.org/sites/default/files/news/BlueprintReconstructionUkraine_ukr.pdf. 5. Global Trade Negotiation of Harvard University. Washington Consensus. hks.harvard.edu/centers/cid. Retrieved from https://www.cid.harvard.edu/cidtrade/issues/washington.html. 6. Borodina, O. and Trushkina, N. (2021). The cluster approach to the digitalization of public governance in the regional strategy: international practice and Ukrainian realities. Economics & Education, 6(4), рр. 12-22. DOI: https://doi.org/10.30525/2500- 946X/2021-4-2. 7. Borodina, О. (2022). Basic trends of post-war transformation of Ukraine's economy: budget decentralization, industry 4.0, regional energy management. Journal of Innovations and Sustainability, 6(1), 04. DOI: https://doi.org/10.51599/is. 8. Oksana Borodina, Halyna Kryshtal, Mira Hakova, Tetiana Neboha, Piotr Olczak, Victor Koval. (2022). A conceptual analytical model for the decentralized energy–efficiency management of the national economy. Energy Policy Journal, Vol. 25, Issuе 1, рр. 5– 22. DOI: https://doi.org/10.33223/epj/147017. 9. Amosha, O. I., Zaloznova, Yu. S., Ivanov, S. V., Liashenko, V. I., Pidorycheva, I. Yu. et al. (2021). Innovatsiine Prydniprovia: hra na vyperedzhennia [Innovative Prydniprovya: a game of anticipation]. Kyiv, Dnipro [in Ukrainian]. 10. Cherevatskyi, D., Soldak, M., Liakh, O., Zaloznova, Yu. et al. (2020). Tsyrkuliarna smart-spetsializatsiia staropromyslovykh shakhtarskykh rehioniv Ukrainy [Circular smart specialization of old industrial mining regions of Ukraine]. Kiyv, ІІЕ of NAS of Ukraine [in Ukrainian]. 11. Ihnatieva, I. A., Mykytenko, V. V., Hrashchenko, I. S., Demeshok, O. O., Loiko, V. V. (2012). Formuvannia adaptyvnoi systemy zabezpechennia enerhoefektyvnosti funktsionuvannia subiektiv hospodariuvannia realnoho sektoru ekonomiky Ukrainy [For- mation of an adaptive system to ensure energy efficiency of economic entities of the real sector of the economy of Ukraine]. Kiyv, Kafedra. 304 p. [in Ukrainian]. 12. Mykytenko, V. V., Khudolei, V. Yu. (2013). Tsilovi funktsionaly stratehuvannia ta formuvannia stratehii upravlinnia zabezpechenniam enerhoefektyvnosti funktsionuvannia promyslovosti [Target functionalities of strategizing and formation of strategy of management of maintenance of energy efficiency of functioning of the industry]. Ekonomika pryrodokorystuvannia i okhorony dovkillia – Economics of nature use and environmental protection, pp. 41-48. Kyiv, State University "IEPSR NAS of Ukraine" [in Ukrainian]. 13. Trushkina, N. and Kitrish, E. (2020). Upravlinnia lantsiuhamy postachan u konteksti kontseptsii Industriia 4.0 [Supply chain management in the context of the industry 4.0 concept]. Efektyvna ekonomika – Efektyvna ekonomika, Vol. 12. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8399. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2020.12.74 [in Ukrainian]. 14. Kharazishvili, Yu. M., Liashenko, V. I. (2017). Problemy otsinky ta intehralni indeksy staloho rozvytku promyslovosti Ukrainy z pozytsii ekonomichnoi bezpeky [Estimation problems and integrated indices of sustainable development of Ukrainian industry from the standpoint of economic security]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 2, pp. 3–23 [in Ukrainian]. 15. Van den Berg, N. J., van Soest, H. L.; Hof, A. F. et al. (2020). Implications of various effort–sharing approaches for national carbon budgets and emission pathways. Climatic Change, 162, рр. 1805–1822. DOI: https://doi.org/10.1007/s10584-019-02368-y. 16. Cader, J., Olczak, P., Koneczna R. (2021). Regional dependencies of interest in the “My Electricity” photovoltaic subsidy program in Poland. Polityka Energetyczna–Energy Policy Journal, 24, pp. 97–116. DOI: https://doi.org/10.33223/epj/133473. 17. Liashenkо, V. I., Prokopenkо, O. V., Omelianenkо, V. A. Instytutsionalna model innovatsiinoi ekonomiky [Institutional model of innovative economy]. Kiyv, ІІЕ of NAS of Ukraine. 327 p. [in Ukrainian]. 18. Zaverbnyi, A. S. (2017). Innovatsiino-enerhetychna skladova ekonomichnoi bezpeky ukrainskoi ekonomiky: problemy ta perspektyvy rozvytku [Innovation and energy component of economic security of the Ukrainian economy: problems and prospects of development]. Upravlinnia innovatsiinoiu skladovoiu ekonomichnoi bezpeky [Management of the innovative component of economic security]: in 4 volumes. Vol. I: Theory and methodology of management of the innovative component of economic security. (рр. 73- 83). Sumy, LLC «Trytoriia» [in Ukrainian]. 19. Zellagui, M., Lasmari. A., Alaboudy, A. H. K., Settoul, S., Hassan, H. A. (2022). Enhancing energy efficiency for optimal multiple photovoltaic distributed generators integration using inertia weight control strategies in PSO algorithms. Polityka Ener- getyczna – Energy Policy Journal, 25(1), рр. 59-88. DOI: https://doi.org/10.33223/epj/147234. 20. Trushkina, N., Pahlevanzade, A., Pahlevanzade, A., Maslennikov, Y. (2021). Conceptual provisions of the transformation of the national energy system of Ukraine in the context of the European Green Deal. Polityka Energetyczna – Energy Policy Journal, 24(4), рр. 121-138. DOI: https://doi.org/10.33223/epj/144861. 21. Lyashenko, V. I. and Soldak, M. O. (2021). The Nature of Regional Development Institutions and Their Role in Innovation- Driven Modernization of Economy. Science and Innovation, V. 17, no. 2, рр. 25-38. DOI: https://doi.org/10.15407/scine17.02.025. 22. Kyiv School of Economics. (2022). kse.ua. Retrieved from https://kse.ua/ua/russia-will-pay/ [in Ukrainian]. 23. Ministerstvo z pytan stratehichnykh haluzei promyslovosti Ukrainy [Ministry of Strategic Industries of Ukraine]. (2022). mspu.gov.ua. Retrived from https://mspu.gov.ua/news/ukrayina-ta-yes-spilno-pracyuvatimut-nad-rozvitkom-ukrayinskoyi- promislovosti-premyer-ministr-denis-shmigal [in Ukrainian]. 24. Rehionalna statystyka. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [Regional statistics. State Statistics Service of Ukraine]. (2022). Retrived from http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publ2_u.htm [in Ukrainian]. 25. Ohliad roboty heneratsii DTEK Enerho [Overview of DTEK Energo's generation operation]. (2022). Retrived from https://en- ergo.dtek.com/ [in Ukrainian]. О. А. Бородіна 186 Економічний вісник Донбасу № 2(68), 2022 26. Cherez ahresiiu Rosii ukrainskyi eksport skorotytsia vdvichi [Due to Russia's aggression, Ukrainian exports will be halved]. me.gov.ua. Retrived from https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=81cbbe03-405e-42f7-bb35-37249aee966d&ti- tle=CHerezAgresiiuRosiiUkrainskiiEksportZnizivsiaVdvichi-AImportVtrichi [in Ukrainian]. 27. FORBES 2022. The EU may abolish tariffs on Ukrainian goods. Retrived from https://forbes.ua/inside/test-chlenstva- ukraini-v-es-shcho-dae-ukraini-znyattya-mit-i-kvot-na-eksport-v-es-poyasnyue-zamministra-ekonomiki-ukraini-taras-kachka-28042 022-5730. 28. Latysheva, O., Rovenska, V., Smyrnova, I., Nitsenko, V., Balezentis, T., & Streimikiene, D. (2020). Management of the sustainable development of machine-building enterprises: A sustainable development space approach. Journal of Enterprise Information Management, 34(1), рр. 328-342. DOI: https://doi.org/10.1108/JEIM-12-2019-0419. 29. Shvets, V. Y., Rozdobudko, E. V., and Solomina, G. V. (2013). Aggregated methodology of multicriterion economic and ecological examination of the ecologically oriented investment projects. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 3, рр. 139-144. 30. Filippona, S and Yudin, M. (2016). Trends of the domestic energy market and alternative energy. Retrived from https://eco- nomics.net.ua/files/archive/2016/No5/6.pdf. 31. Doslidzhennia enerhetychnykh biudzhetiv ukrainskykh hromad. Derzhavne ahentstvo z enerhoefektyvnosti ta enerhozberezhennia Ukrainy [State Agency for Energy Efficiency of Ukraine 2022. Research of energy budgets of local communities]. Retrived from https://enefcities.org.ua/upload/files/Publications/Analytics/20_12_%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0% BB.pdf [in Ukrainian]. 32. EUROSTAT. (2022). ec.europa.eu/eurostat. Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/nrg_bal_s/ default/table?lang=en. Бородіна О. А. Управління реновацією національної економіки у забезпеченні енергетичної децентралізації та енергобезпеки Стаття присвячена аналітичному огляду ситуації в промисловому та енергетичному секторах України з урахуванням регіональної компоненти та з огляду на обсяг руйнувань, обумовлених збройним конфліктом. Запропоновано та обґрунтовано гіпотезу, що SMART-ланцюжок адміністративна-бюджетна-енергетична децентралізація в найкоротший термін в змозі убез- печити економіку України від викликів повоєнного часу. Систематизовано національний ресурсний потенціал енерго-ефективних та енергозберігаючих технологій, надано при- кладні рекомендації для підтримки державних та місцевих тенденцій розвитку енергетики, а саме: проєкти зберігання енергії, розподіленої та мікро-генерації, проєкти Net Energy Metering для підтримки малих проєктів в енергосекторі. Наведено про- позиції інституційних змін щодо створення в Україні Агенції з питань з декарбонізації/«зеленого» енергетичного переходу, з широкими повноваженнями комунікації та можливістю приймати рішення щодо скорочення викидів вуглецю в усіх сферах. Розглянуто можливість та доцільність застосування концепції ніаршорингу у промисловості України (з потенційною пер- спективою використання промислової та логістичної інфраструктури України у якості мега-індустріального парку для ЄС та взаємною вигодою від використання такого проєкту), у національному енергетичному секторі (для поліпшення енергетичного балансу ЄС). Проаналізовано енергетичний баланс Європи за останні 5 років, продемонстровано негативну динаміку його розвитку. Задля покращення ситуації, прогноз цін на енергоносії для окремих країн ЄС був розрахований з урахуванням інтеграції Ук- раїни до європейської енергетичної системи. Аналіз та розрахунки виявили потенційно можливий рівень зниження цін у ви- браних країнах ЄС до 20-30%. Наведено рекомендації щодо підвищення ефективності енергоменеджменту на регіональному рівні, зокрема, забезпе- чення прозорості розвитку відновлюваних джерел енергії, використання значного національного потенціалу біопалива та збільшення видобутку природного газу, розроблення бізнес-модель газорозподільного центру на Західній Україні, який в змозі стати частиною національної газорозподільної системи та європейського енергетичного ринку. Ключові слова: регіональна економіка, децентралізація, модернізація енергетичного комплексу, національне господарс- тво, енергетична безпека. Borodina O. Managing the Renovation of the National Economy in Ensuring Energy Decentralization and Energy Security The article is devoted to an analytical review of the situation in the industrial and energy sectors of Ukraine, taking into account the regional component and given the extent of destruction caused by the armed conflict. It is proposed and substantiated the hypothesis that the SMART-chain of administrative-budgetary-energy decentralization in the shortest possible time to protect the economy of Ukraine from the challenges of the postwar period. The national resource potential of energy efficient and energy saving technologies is systematized, applied recommendations are provided to support state and local energy development trends, namely: energy storage projects, distributed and micro-generation, Net Energy Metering projects to support small projects in the energy sector. Proposals for institutional changes to establish a Decarboni- zation / Green Energy Transition Agency in Ukraine, with broad communication powers and the ability to make decisions on reducing carbon emissions in all areas, are presented. The possibility and expediency of applying the concept of niarshoring in Ukrainian industry (with the potential to use Ukraine's industrial and logistics infrastructure as a mega-industrial park for the EU and the mutual benefit of such a project) and in the national energy sector (to improve the EU energy balance) . The energy balance of Europe for the last 5 years is analyzed, the negative dynamics of its development is demonstrated. To improve the situation, the forecast of energy prices for individual EU countries was calculated taking into account Ukraine's integration into the European energy system. The analysis and calculations revealed a potentially possible level of price reductions in selected EU countries up to 20-30%. Recommendations for improving the efficiency of energy management at the regional level are provided, in particular, ensuring transparency in the development of renewable energy sources, using significant national biofuel potential and increasing natural gas production, developing a business model of a gas distribution center in Western Ukraine. energy market. Keywords: regional economy, decentralization, modernization of energy complex, national economy, energy security. Стаття надійшла до редакції 03.06.2022
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-188021
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1817-3772
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:56:32Z
publishDate	2022
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Бородіна, О.А. 2023-02-09T16:55:57Z 2023-02-09T16:55:57Z 2022 Управління реновацією національної економіки у забезпеченні енергетичної децентралізації та енергобезпеки / О.А. Бородіна // Економічний вісник Донбасу. — 2022. — № 2 (68). — С. 174-186. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2022-2(68)-174-186 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188021 338.2:332.135:330.341.46+620.9 Стаття присвячена аналітичному огляду ситуації в промисловому та енергетичному секторах України з урахуванням регіональної компоненти та з огляду на обсяг руйнувань, обумовлених збройним конфліктом. Запропоновано та обґрунтовано гіпотезу, що SMART-ланцюжок адміністративна-бюджетна-енергетична децентралізація в найкоротший термін в змозі убезпечити економіку України від викликів повоєнного часу. Систематизовано національний ресурсний потенціал енерго-ефективних та енергозберігаючих технологій, надано прикладні рекомендації для підтримки державних та місцевих тенденцій розвитку енергетики, а саме: проєкти зберігання енергії, розподіленої та мікро-генерації, проєкти Net Energy Metering для підтримки малих проєктів в енергосекторі. Наведено пропозиції інституційних змін щодо створення в Україні Агенції з питань з декарбонізації/«зеленого» енергетичного переходу, з широкими повноваженнями комунікації та можливістю приймати рішення щодо скорочення викидів вуглецю в усіх сферах. Розглянуто можливість та доцільність застосування концепції ніаршорингу у промисловості України (з потенційною перспективою використання промислової та логістичної інфраструктури України у якості мега-індустріального парку для ЄС та взаємною вигодою від використання такого проєкту), у національному енергетичному секторі (для поліпшення енергетичного балансу ЄС). Проаналізовано енергетичний баланс Європи за останні 5 років, продемонстровано негативну динаміку його розвитку. Задля покращення ситуації, прогноз цін на енергоносії для окремих країн ЄС був розрахований з урахуванням інтеграції України до європейської енергетичної системи. Аналіз та розрахунки виявили потенційно можливий рівень зниження цін у вибраних країнах ЄС до 20-30%. Наведено рекомендації щодо підвищення ефективності енергоменеджменту на регіональному рівні, зокрема, забезпечення прозорості розвитку відновлюваних джерел енергії, використання значного національного потенціалу біопалива та збільшення видобутку природного газу, розроблення бізнес-модель газорозподільного центру на Західній Україні, який в змозі стати частиною національної газорозподільної системи та європейського енергетичного ринку. The article is devoted to an analytical review of the situation in the industrial and energy sectors of Ukraine, taking into account the regional component and given the extent of destruction caused by the armed conflict. It is proposed and substantiated the hypothesis that the SMART-chain of administrative-budgetary-energy decentralization in the shortest possible time to protect the economy of Ukraine from the challenges of the postwar period. The national resource potential of energy efficient and energy saving technologies is systematized, applied recommendations are provided to support state and local energy development trends, namely: energy storage projects, distributed and micro-generation, Net Energy Metering projects to support small projects in the energy sector. Proposals for institutional changes to establish a Decarbonization / Green Energy Transition Agency in Ukraine, with broad communication powers and the ability to make decisions on reducing carbon emissions in all areas, are presented. The possibility and expediency of applying the concept of niarshoring in Ukrainian industry (with the potential to use Ukraine's industrial and logistics infrastructure as a mega-industrial park for the EU and the mutual benefit of such a project) and in the national energy sector (to improve the EU energy balance) . The energy balance of Europe for the last 5 years is analyzed, the negative dynamics of its development is demonstrated. To improve the situation, the forecast of energy prices for individual EU countries was calculated taking into account Ukraine's integration into the European energy system. The analysis and calculations revealed a potentially possible level of price reductions in selected EU countries up to 20-30%. Recommendations for improving the efficiency of energy management at the regional level are provided, in particular, ensuring transparency in the development of renewable energy sources, using significant national biofuel potential and increasing natural gas production, developing a business model of a gas distribution center in Western Ukraine. energy market. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Відновлення економіки Управління реновацією національної економіки у забезпеченні енергетичної децентралізації та енергобезпеки Managing the Renovation of the National Economy in Ensuring Energy Decentralization and Energy Security Article published earlier
spellingShingle	Управління реновацією національної економіки у забезпеченні енергетичної децентралізації та енергобезпеки Бородіна, О.А. Відновлення економіки
title	Управління реновацією національної економіки у забезпеченні енергетичної децентралізації та енергобезпеки
title_alt	Managing the Renovation of the National Economy in Ensuring Energy Decentralization and Energy Security
title_full	Управління реновацією національної економіки у забезпеченні енергетичної децентралізації та енергобезпеки
title_fullStr	Управління реновацією національної економіки у забезпеченні енергетичної децентралізації та енергобезпеки
title_full_unstemmed	Управління реновацією національної економіки у забезпеченні енергетичної децентралізації та енергобезпеки
title_short	Управління реновацією національної економіки у забезпеченні енергетичної децентралізації та енергобезпеки
title_sort	управління реновацією національної економіки у забезпеченні енергетичної децентралізації та енергобезпеки
topic	Відновлення економіки
topic_facet	Відновлення економіки
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188021
work_keys_str_mv	AT borodínaoa upravlínnârenovacíêûnacíonalʹnoíekonomíkiuzabezpečenníenergetičnoídecentralízacíítaenergobezpeki AT borodínaoa managingtherenovationofthenationaleconomyinensuringenergydecentralizationandenergysecurity

Управління реновацією національної економіки у забезпеченні енергетичної децентралізації та енергобезпеки

Institution

Similar Items