Лімітуючі чинники фотосинтетичної асиміляції СО2 в двох контрастних за продуктивністю сортів озимої пшениці

Лімітуючі чинники фотосинтетичної асиміляції СО2 в двох контрастних за продуктивністю сортів озимої пшениці

За допомогою математичного аналізу залежності асиміляції СО2 від внутрішньолисткової концентрації СО2 вивчали ключові лімітуючі параметри фотосинтезу високопродуктивного сорту новітньої селекції Фаворитка і менш продуктивного старого сорту Миронівська 808. Встановлено, що у сорту Фаворитка інтенсив...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів
Дата:2008
Автор: Стасик, О.О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова 2008
Теми:
Оригінальні статті
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18806
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Лімітуючі чинники фотосинтетичної асиміляції СО2 в двох контрастних за продуктивністю сортів озимої пшениці / О.О. Стасик // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2008. — Т. 6, № 1. — С. 145-149. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18806
record_format dspace
spelling Стасик, О.О.
2011-04-10T11:50:22Z
2011-04-10T11:50:22Z
2008
Лімітуючі чинники фотосинтетичної асиміляції СО2 в двох контрастних за продуктивністю сортів озимої пшениці / О.О. Стасик // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2008. — Т. 6, № 1. — С. 145-149. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
1810-7834
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18806
581:132
За допомогою математичного аналізу залежності асиміляції СО2 від внутрішньолисткової концентрації СО2 вивчали ключові лімітуючі параметри фотосинтезу високопродуктивного сорту новітньої селекції Фаворитка і менш продуктивного старого сорту Миронівська 808. Встановлено, що у сорту Фаворитка інтенсивність фотосинтезу, а також абсолютні і відносні значення інтенсивності фотодихання вищі, ніж сорту Миронівська 808. Більша інтенсивність асиміляції СО2 у високопродуктивного сорту пов’язана зі збалансованим підвищенням карбоксилувальної активності РБФКО, швидкості ресинтезу РБФ і метаболізації триозофосфатів.
Используя методы математического анализа зависимости ассимиляции СО2 от внутрилистовой концентрации СО2 изучали ключевые лимитирующие параметры фотосинтеза у высокопродуктивного сорта новейшей селекции Фаворитка и менее продуктивного старого сорта Мироновская 808. В фазу кущения 4-й полностью сформированный лист сорта Фаворитка обладал более высокой интенсивностью фотосинтеза, чем лист сорта Мироновская 808, при обычных, низких и высоких концентрациях СО2, а также большими абсолютным и относительным значениями интенсивности фотодыхания. Установлено, что более высокая интенсивность фотосинтеза в листе высокопродуктивного сорта связана со сбалансированным повышением карбоксилирующей активности РБФКО, скорости ресинтеза РБФ и метаболизации триозофосфатов.
The key limiting factors of CO2 assimilation rate were studied in high-yielding recently released variety of winter wheat Favoritka and old less productive variety Myronivska 808. The photorespiration rate, the carboxylation efficiency, the maximal rate of carboxylation by Rubisco (Vcmax), the maximal electron transport rate driving RuBP regeneration (Jmax) and the rate of triose phosphate utilisation (Vtpu) were routinely estimated from gas exchange measurements using commonly accepted model functions. It was shown that new high-yielding variety has have higher CO2 assimilation rate than old one and this has been related to proportional increase in Vcmax, Jmax and Vtpu. Both absolute and relative photorespiration rates were higher in new high-yielding variety.
uk
Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова
Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів
Оригінальні статті
Лімітуючі чинники фотосинтетичної асиміляції СО2 в двох контрастних за продуктивністю сортів озимої пшениці
Лимитирующие факторы фотосинтетической ассимиляции СО2 у двух контрастных по продуктивности сортов озимой пшеницы
Limiting factors of CO2 assimilation rate in two contrastig in their productivity winter wheat varieties
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Лімітуючі чинники фотосинтетичної асиміляції СО2 в двох контрастних за продуктивністю сортів озимої пшениці
spellingShingle Лімітуючі чинники фотосинтетичної асиміляції СО2 в двох контрастних за продуктивністю сортів озимої пшениці
Стасик, О.О.
Оригінальні статті
title_short Лімітуючі чинники фотосинтетичної асиміляції СО2 в двох контрастних за продуктивністю сортів озимої пшениці
title_full Лімітуючі чинники фотосинтетичної асиміляції СО2 в двох контрастних за продуктивністю сортів озимої пшениці
title_fullStr Лімітуючі чинники фотосинтетичної асиміляції СО2 в двох контрастних за продуктивністю сортів озимої пшениці
title_full_unstemmed Лімітуючі чинники фотосинтетичної асиміляції СО2 в двох контрастних за продуктивністю сортів озимої пшениці
title_sort лімітуючі чинники фотосинтетичної асиміляції со2 в двох контрастних за продуктивністю сортів озимої пшениці
author Стасик, О.О.
author_facet Стасик, О.О.
topic Оригінальні статті
topic_facet Оригінальні статті
publishDate 2008
language Ukrainian
container_title Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів
publisher Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова
format Article
title_alt Лимитирующие факторы фотосинтетической ассимиляции СО2 у двух контрастных по продуктивности сортов озимой пшеницы
Limiting factors of CO2 assimilation rate in two contrastig in their productivity winter wheat varieties
description За допомогою математичного аналізу залежності асиміляції СО2 від внутрішньолисткової концентрації СО2 вивчали ключові лімітуючі параметри фотосинтезу високопродуктивного сорту новітньої селекції Фаворитка і менш продуктивного старого сорту Миронівська 808. Встановлено, що у сорту Фаворитка інтенсивність фотосинтезу, а також абсолютні і відносні значення інтенсивності фотодихання вищі, ніж сорту Миронівська 808. Більша інтенсивність асиміляції СО2 у високопродуктивного сорту пов’язана зі збалансованим підвищенням карбоксилувальної активності РБФКО, швидкості ресинтезу РБФ і метаболізації триозофосфатів. Используя методы математического анализа зависимости ассимиляции СО2 от внутрилистовой концентрации СО2 изучали ключевые лимитирующие параметры фотосинтеза у высокопродуктивного сорта новейшей селекции Фаворитка и менее продуктивного старого сорта Мироновская 808. В фазу кущения 4-й полностью сформированный лист сорта Фаворитка обладал более высокой интенсивностью фотосинтеза, чем лист сорта Мироновская 808, при обычных, низких и высоких концентрациях СО2, а также большими абсолютным и относительным значениями интенсивности фотодыхания. Установлено, что более высокая интенсивность фотосинтеза в листе высокопродуктивного сорта связана со сбалансированным повышением карбоксилирующей активности РБФКО, скорости ресинтеза РБФ и метаболизации триозофосфатов. The key limiting factors of CO2 assimilation rate were studied in high-yielding recently released variety of winter wheat Favoritka and old less productive variety Myronivska 808. The photorespiration rate, the carboxylation efficiency, the maximal rate of carboxylation by Rubisco (Vcmax), the maximal electron transport rate driving RuBP regeneration (Jmax) and the rate of triose phosphate utilisation (Vtpu) were routinely estimated from gas exchange measurements using commonly accepted model functions. It was shown that new high-yielding variety has have higher CO2 assimilation rate than old one and this has been related to proportional increase in Vcmax, Jmax and Vtpu. Both absolute and relative photorespiration rates were higher in new high-yielding variety.
issn 1810-7834
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18806
citation_txt Лімітуючі чинники фотосинтетичної асиміляції СО2 в двох контрастних за продуктивністю сортів озимої пшениці / О.О. Стасик // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2008. — Т. 6, № 1. — С. 145-149. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT stasikoo límítuûčíčinnikifotosintetičnoíasimílâcííso2vdvohkontrastnihzaproduktivnístûsortívozimoípšenicí
AT stasikoo limitiruûŝiefaktoryfotosintetičeskoiassimilâciiso2udvuhkontrastnyhpoproduktivnostisortovozimoipšenicy
AT stasikoo limitingfactorsofco2assimilationrateintwocontrastigintheirproductivitywinterwheatvarieties
first_indexed 2025-11-26T08:50:02Z
last_indexed 2025-11-26T08:50:02Z
_version_ 1850618853659246592
fulltext 145ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2008, том 6, № 1 УДК 581:132 ЛІМІТУЮЧІ ЧИННИКИ ФОТОСИНТЕТИЧНОЇ АСИМІЛЯЦІЇ СО 2 У ДВОХ КОНТРАСТНИХ ЗА ПРОДУКТИВНІСТЮ СОРТІВ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ О.О.СТАСИК Iнститут фiзiологiї pослин i генетики НАН Укpаїни Україна, 03022, м. Київ, вул. Василькiвська 31/17 e�mail: o_stasik@yahoo.com За допомогою математичного аналізу залежності асиміляції СО2 від внутріш� ньолисткової концентрації СО2 вивчали ключові лімітуючі параметри фотосин� тезу високопродуктивного сорту новітньої селекції Фаворитка і менш продук� тивного старого сорту Миронівська 808. Встановлено, що у сорту Фаворитка інтенсивність фотосинтезу, а також абсолютні і відносні значення інтенсивності фотодихання вищі, ніж у сорту Миронівська 808. Більша інтенсивність асимі� ляції СО2 у високопродуктивного сорту пов’язана зі збалансованим підвищен� ням карбоксилувальної активності РБФКО, швидкості ресинтезу РБФ і мета� болізації тріозофосфатів. Ключові слова: Triticum aestivum L., сорти, продуктивність, асімиляція CO2, фо� тосинтез, фотосинтетичні лімітуючі чинники. Вступ. Підвищення активності фотосинтетичного апарату розгля� дається як один із най�перспективніших напрямків подальшого селекційно�генетичного покращення врожайності злакових, і пшениці зокрема, оскільки біологічні ресурси збільшення частки маси зерна в загальній масі рослини (Кгосп) і формування більшого листкового індек� су посіву (ЛІ), на думку більшості дослідників, практично вичерпані [1, 2]. У звязку з цим особливої актуальності набувають дослідження фун� кціональних особливостей фотосинтетичного апарату високопродук� тивних сортів новітньої селекції порівняно із менш продуктивними сор� тами старої селекції. При цьому важливо визначити, які саме чинники (компоненти структури чи складові фотосинтетичного процесу) визна� чають вищу інтенсивність асиміляції СО2 і повинні стати об’єктом гене� тичного покращення. З метою виявлення лімітуючих ланок фотосинтезу запропоновано низку підходів, що базуються на методах математичного аналізу залеж� ності асиміляції СО2 від концентрації СО2 в міжклітинниках листка (Сі) © О.О.СТАСИК, 2008 146 ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2008, том 6, № 1 О.О.Стасик та дозволяють кількісно оцінити клю� чові біохімічні параметри фотосинте� тичного апарату in vivo [3]. Величина нахилу початкової лінійної ділянки А/ Сі�залежності (кутовий коефіцієнт), що позначається в літературі термінами “ефективність карбоксилування” (ЕК) або “провідність мезофілу”, характе� ризує, в першу чергу, карбоксилазну активність РБФКО, хоча може також істотно модифікуватися інтенсивністю фотодихання і величиною дифузійно� го опору для СО2 в клітинах мезофілу [4]. Плато А/Сі�кривої, тобто макси� мальна інтенсивність асиміляції СО2 при високих концентраціях СО2, є ха� рактеристикою активності синтезу РуБФ в циклі Кальвіна, а точка перети� ну кривої з віссю ординат дорівнює інтенсивності фотодихання. Найінформативнішим є аналіз за� лежності фотосинтезу від Сі за мате� матичною моделлю, запропонованою Фаркухаром зі співавт. [5], що дозво� ляє обчислити максимальну активність карбоксилування РБФКО (Vcmax), мак� симальну інтенсивність електронного транспорту, спрямованого на регене� рацію РуБФ (Jmax) та інтенсивність ви� користання тріозофосфатів у фотосин� тезуючих клітинах (Vtpu). Метою наших досліджень було вив� чення ключових функціональних харак� теристик фотосинтетичної асиміляції СО2, що визначають активність фото� синтезу в двох контрастних за продук� тивністю сортів озимої пшениці: Фаво� ритка – високопродуктивний сорт і Миронівська 808 – менш продуктивний сорт. Матеріали і методи Дослідження проводили на невідок� ремленому, повністю сформованому 4�му листку 4�тижневих рослин, виро� щених у кліматичній камері Sanyo SGC097 при температурі 25/20 оС (день/ніч — 16/8 год) і освітленні 450 мкЕ/м2с ФАР. Площу листка визнача� ли за результатом множення довжини на ширину біля його основи і поперед� ньо визначений коефіцієнт 0,7. Інтен� сивність СО2�газообміну центральної ділянки листка вимірювали за допомо� гою газоаналізатора CIRAS при 25 оС і 1200 мкЕ/м2с ФАР. Різна концентрація СО2 в листковій камері створювалася і контролювалася засобами СIRAS. Кутовий коефіцієнт початкової ділянки А/Сі�кривої, ЕК та інтен� сивність фотодихання визначали за рівнянням лінійної регресії. Для оцін� ки Vcmax, Jmax і Vtpu залежність апрок� симували відповідно рівняннями: А = Vcmax (Ci – Г*)/(Ci + Kc (1 + O/Ko)), А = Jmax (Ci – Г*)/(4Ci + 8Г*), А = 3Vtpu/(1 – Г*/Сі), де А – інтенсивність асиміляції СО2, Vcmax – максимальна активність кар� боксилювання, Ci – концентрація СО2 всередині листка, Г* — СО2�компенса� ційний пункт за відсутності темнового дихання на світлі, Kc і Ko – константи Міхаеліса�Ментен для РБФКО за СО2 і О2 відповідно, O – концентрація кисню, Jmax – максимальна інтенсивність транспорту лінійного електронів, що використовується для синтезу РуБФ в циклі Кальвіна, Vtpu – активність ви� користання тріозофосфатів. Матема� тичний аналіз проводили з викорис� танням програмного забезпечення “Photosyn Assistant Ver. 1.1.2” (Parsons and Ogston, Dundee Scientific, Dundee, UK, 1999). Вимірювання повторювали на лис� тках 4 різних рослин, статистична обpобка – стандаpтна з використан� ням “Minitab for Windows 14.1”. Результати та обговорення Досліджувані сорти істотно різни� лися за розмірами листкової пластин� ки 4�го листка і інтенсивністю асимі� 147ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2008, том 6, № 1 Лімітуючі чинники фотосинтетичної асиміляції СО 2 у двох контрастних ... ляції СО2 в розрахунку на одиницю по� верхні (табл.1). У високопродуктивно� го сорту Фаворитка площа листка була на 25% меншою, ніж в Миронівської 808. Сорти практично не відрізнялися за шириною листка, але у Миронівсь� кої 808 довжина листка була на 30% більшою. Разом із тим, сорт Фаворит� ка мав на 21% вищу активність асимі� ляції СО2 за атмосферної концентрації СО2, 360 ppm. Продихова провідність була також дещо вищою у Фаворитки, хоча різниця між сортами в даному ви� падку була недостовірною. Досліджені сорти не відрізнялися за концентра� цією СО2 в міжклітинниках листка. Од� наковість Сі свідчить, що відмінності за інтенсивністю СО2�газообміну в Фаво� ритки і Миронівської 808 визначалися особливостями фотосинтетичного апарату на клітинному рівні і не зале� жали від впливу продихів. 0 10 20 30 40 0 250 500 750 1000 1250 1500 Ci, мкмоль/моль A , м км ол ь С О 2 /( м2 с ) Фаворитка Миронівськa 808 Рис. Залежність інтенсивності асиміляції СО2 (А) від концентрації СО2 в міжклітинниках у 4�го листка контрастних за продуктивністю сортів озимої пшениці Фаворитка і Миронівська 808 Дослідження залежності асиміляції СО2 від Сі показали, що сорт Фаворит� ка переважав Миронівську 808 за ін� тенсивністю асиміляції СО2 як при низьких, так і при високих концентра� ціях СО2 (рис.). Важливо зазначити, що в усіх досліджених діапазонах концен� трацій СО2 перевага Фаворитки була зумовлена внутрішніми особливостя� ми фотосинтетичного апарату, а не продиховою регуляцією дифузії вугле� кислого газу всередині листка. Визначені за допомогою матема� тичного аналізу експериментальних А/ Сі�залежностей ключові кінетичні па� раметри фотосинтетичного апарату досліджених сортів наведено в табл. 2. Характеристики карбоксилазної актив� ності Рубіско, ЕК і Vcmax у високопро� дуктивного сорту Фаворитка були на 29%, а максимальна активність ресин� тезу РуБФ в циклі Кальвіна, Jmax і швидкість метаболізації тріозофос� фатів, VTPU, — відповідно на 37 і 32% вищими, ніж у менш продуктивної Ми� ронівської 808. При цьому інтен� сивність фотодихання в Фаворитки була на 63% вищою порівняно з Миро� нівською 808. Оскільки ЕК окрім швидкості кар� боксилювання зв’язано також негатив� ною залежністю з інтенсивністю фото� дихання і опором дифузії мезофілу, можна припустити, що останній пара� метр у Фаворитки менший порівняно з Миронівською 808, завдяки чому збе� рігається однакова величина відмінно� стей для ЕК і Vcmax. Отримані результати свідчать, що інтенсивність фотосинтезу в листках високопродуктивного сорту новітньої Таблиця 1. Морфо�фізіологічні характеристики фотосинтетичного апарату в контрастних за продуктивністю сортів озимої пшениці Сорт Площа листка, см2 Асиміляція СО2, мкмоль/(м2С) Продихова провідність, ммоль/(м2с) Сі, ммоль/моль Миронівська 808 20,1 ± 0,8 23,5 ± 0,8 762 ± 48 271 ± 1 Фаворитка 15,1 ± 0,3*** 28,4 ± 1,2* 912 ± 59 265 ± 3 Примітка: * — різниця достовірна з Р < 0,05; *** — різниця достовірна з Р < 0,001. 148 ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2008, том 6, № 1 О.О.Стасик селекції Фаворитка вища, ніж у менш продуктивного старішого сорту Миро� нівська 808. Це підтверджує гіпотезу, що подальше селекційно�генетичне підвищення продуктивності пшениці на сучасному етапі пов’язане, в першу чергу, з посиленням активності фото� синтетичного апарату, тоді як можли� вості збільшення екстенсивних пара� метрів (таких як площа листкової по� верхні) вже практично вичерпані [2, 6]. Більша інтенсивність асиміляції СО2 в нового сорту зумовлена підвищеною карбоксилазною активністю РБФКО, активізацією реакцій ресинтезу РБФ в циклі Кальвіна і використання ранніх фотоасимілятів на синтез кінцевих продуктів фотосинтезу. Практично од� накове підвищення всіх трьох ключових лімітуючих параметрів вказує на дос� татню збалансованість фотосинтетич� ного метаболізму в листках обох сортів. Інтенсифікація зазначених про� цесів у листках високопродуктивного сорту може бути зумовлена як збіль� шенням кількості ферментів циклу Кальвіна, синтезу сахарози і компо� нентів електрон�транспортного лан� цюга хлоропластів, так і підвищенням активаційного статусу ключових фер� ментів і активності фотосистем [5]. З’ясування даного питання буде пред� метом подальших досліджень. Разом із тим варто зазначити, що ак� тивність фотодихання в нового сорту зросла сильніше, ніж інтенсивність фотосинтезу. У Фаворитки рівень фо� тодихання становив 25% щодо фото� синтезу, а в Миронівської 8,08–18% . Це узгоджується з виявленою нами раніше тенденцією підвищення відносного рівня фотодихання під час еволюції (збільшення плоїдності), окультурення і селекції пшениці [7, 8]. Схожий тренд відзначений іншими дослідниками у сої [9]. Можна припустити, що з підвищен� ням продуктивності рослин роль фото� дихання у регуляції метаболізму фото� синтезуючих органів зростає. Отже, високопродуктивний сорт но� вітньої селекції Фаворитка характери� зується вищою активністю фотосинте� тичної асиміляції СО2, ніж менш про� дуктивний старіший сорт Миронівська 808. Більша інтенсивність фотосинте� зу в сорту Фаворитка пов’язана із зба� лансованим підвищенням активності РБФКО, швидкості регенерації РуБФ в циклі Кальвіна і метаболізації тріозо� фосфатів та поєднувалася з вищими абсолютними і відносними значення� ми інтенсивності фотодихання. Перелік літератури 1. Моргун В.В., Шадчина Т.М., Кірізій Д.А. Фізіолого�генетичні проблеми селекції рослин у зв’язку з глобальними зміна� ми клімату // Физиология и биохимия культ. растений. — 2006. – Т. 38, № 5. — С. 371�389. 2. Long S.P., Zhu X�G., Naidu S.L., Ort D.R. Can improvement in photosynthesis Таблиця 2. Кінетичні параметри фотосинтетичного апарату 4�го листка контрастних за про� дуктивністю сортів озимої пшениці ЕК, мкмоль/(м2с·Па) Інтенсивність фотодихання, мкмоль/(м2с) Vcmax, мкмоль/(м2с) Jmax, мкмоль/(м2с) VTPU, мкмоль/(м2с) Миронівська 808 1,22 ± 0,01 4,33 ± 0,06 68,1 ± 1,5 174 ± 5 10,3 ± 0,2 Фаворитка 1,58 ± 0,08** 7,07 ± 0,77* 87,8 ± 5,8* 239 ± 25* 13,7 ± 0,3*** Примітка: * — різниця достовірна з Р < 0,05; ** — різниця достовірна з Р < 0,01; *** — різниця досто� вірна з Р < 0,001. 149ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2008, том 6, № 1 Лімітуючі чинники фотосинтетичної асиміляції СО 2 у двох контрастних ... increase crop yields? // Plant Cell Environ. – 2006. – Vol. 29, № 3. – P. 315�330. 3. Jones H.G. Photosynthetic limitations: use in guiding effort in crop improvement // J. Exp. Bot. – 1995. – Vol. 46, Spec.Iss. – P. 1415�1422. 4. Лайск А.Х. Кинетика фотосинтеза и фотодыхания С3�растений. М.: Наука, 1977. – 194 с. 5. Von Caemmerer S. Biochemical models of leaf photosynthesis. Canberra: CSIRO Publishing, 2000. – 195 p. 6. Reynolds M.P., van Ginkel M., Ribaut J.� M. Avenues for genetic modification of radiation use efficiency in wheat // J. Exp. Bot. – 2000. – Vol. 51, Spec. Issue. – P. 459�473. 7. Стасик О.О., Гуляев Б.И. Изучение свя� зи интенсивности фотодыхания и про� дуктивности у растений яровой пшени� цы: Генотипический аспект // Фотосин� тез и продукционный процесс сельско� хозяйственных культур / Ред. Б.И.Гуля� ев. Киев, 1991. — С. 28�38. 8. Стасик О.О. Изучение связи между продуктивностью и интенсивностью фотодыхания у растений пшеницы : Автореф. дис. … канд. биол. наук. – Киев, 1992. – 20 с. 9. Игамбердиев А.У., Лавлинский А.В. Особенности метаболизма и актив� ность ферментов микротелец у куль� турного и дикого вида сои и их гибри� дов // Физиология растений. – 1989. – Т. 36, Вып. 2. – С. 324�331. Представлено О.В. Дубровною Надійшла18.02.08 ЛИМИТИРУЮЩИЕ ФАКТОРЫ ФОТОСИНТЕТИЧЕСКОЙ АССИМИЛЯЦИИ СО2 В ДВУХ КОНТРАСТНЫХ ПО ПРОДУКТИВНОСТИ СОРТОВ ОЗИМОЙ ПШЕНИЦЫ О.О.Стасик Институт физиологии pастений и генетики НАН Укpаины Украина, 03022, г. Киев, ул. Васильковская 31/17 e�mail: o_stasik@yahoo.com Используя методы математического анали� за зависимости ассимиляции СО2, от внут� рилистовой концентрации СО2 изучали клю� чевые лимитирующие параметры фотосин� теза у высокопродуктивного сорта новей� шей селекции Фаворитка и менее продук� тивного старого сорта Мироновская 808. В фазу кущения 4�й полностью сформирован� ный лист сорта Фаворитка обладал более высокой интенсивностью фотосинтеза, чем лист сорта Мироновская 808, при обычных, низких и высоких концентрациях СО2, а так� же большими абсолютным и относительным значениями интенсивности фотодыхания. Установлено, что более высокая интенсив� ность фотосинтеза в листе высокопродук� тивного сорта связана со сбалансирован� ным повышением карбоксилирующей ак� тивности РБФКО, скорости ресинтеза РБФ и метаболизации триозофосфатов. Ключевые слова: Triticum aestivum L., сор� та, продуктивность, ассимиляция CO2, фо� тосинтез, фотосинтетические лимитирую� щие факторы. LIMITING FACTORS OF CO2 ASSIMILATION RATE IN TWO CONTRASTIG IN THEIR PRODUCTIVITY WINTER WHEAT VARIETIES O.O. Stasik Institute of Plant Physiology and Genetics, NAS of Ukraine, Ukraine, 03022, Kyiv, 31/17 Vasylkivska Str., e�mail: o_stasik@yahoo.com The key limiting factors of CO2 assimilation rate were studied in high�yielding recently released variety of winter wheat Favoritka and old less productive variety Myronivska 808. The pho� torespiration rate, the carboxylation efficien� cy, the maximal rate of carboxylation by Ru� bisco (Vcmax), the maximal electron transport rate driving RuBP regeneration (Jmax) and the rate of triose phosphate utilisation (Vtpu) were routinely estimated from gas exchange meas� urements using commonly accepted model functions. It was shown that new high�yielding variety has have higher CO2 assimilation rate than old one and this has been related to pro� portional increase in Vcmax, Jmax and Vtpu. Both absolute and relative photorespiration rates were higher in new high�yielding variety. Key words: Triticum aestivum L., varieties, productivity, CO2 assimilation rate, photores� piration, photosynthesis limiting factors.

Схожі ресурси