Формування радянської податкової політики (початок 1920-х рр.): історіографічні аспекти
Метою статті є аналіз історіографічного доробку українських дослідників з історії радянської податкової політики в початковий період її формування. Методологічну основу становлять принципи історизму, об’єктивності та системності. При розв’язанні поставлених завдань використані загальнонаукові і с...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Український історичний журнал |
|---|---|
| Datum: | 2022 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2022
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188127 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Формування радянської податкової політики (початок 1920-х рр.): історіографічні аспекти / О. Даниленко, С. Даниленко // Український історичний журнал. — 2022. — Число 5. — С. 134-149. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-188127 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Даниленко, О. Даниленко, С. 2023-02-12T19:17:58Z 2023-02-12T19:17:58Z 2022 Формування радянської податкової політики (початок 1920-х рр.): історіографічні аспекти / О. Даниленко, С. Даниленко // Український історичний журнал. — 2022. — Число 5. — С. 134-149. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. 0130-5247 DOI: doi.org/10.15407/uhj2022.05.134 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188127 930-043.83:336.221.4«1920/1925» Метою статті є аналіз історіографічного доробку українських дослідників з історії радянської податкової політики в початковий період її формування. Методологічну основу становлять принципи історизму, об’єктивності та системності. При розв’язанні поставлених завдань використані загальнонаукові і спеціальні методи: історіографічного аналізу та синтезу розвитку знань, узагальнення, кількісний, історико-порівняльний, хронологічний, ретроспективний. Наукова новизна роботи полягає в комплексному аналізі стану вивчення історії формування та початкового періоду функціонування радянської податкової системи. З’ясовано концептуальні підходи і прийоми, що використовувалися вітчизняними й зарубіжними фахівцями з метою наукової реконструкції цієї актуальної для нинішньої практики проблеми. Висновки. Аналіз історіографічного доробку сучасних українських істориків засвідчив, що було зроблено чимало для вивчення теми. По-новому осмисливши загальнодоступні джерела та залучивши до наукового обігу маловідомі або раніше закриті архівні матеріали, як вітчизняні, так і зарубіжні, дослідники запропонували нове бачення спроб радянського керівництва покращити економічні показники шляхом трансформацій і перерозподілу фінансових потоків у республіках, зокрема й в УСРР. Зроблено суттєві корекції змісту термінологічно-понятійного апарату, пов’язаного з податковою системою. Водночас констатується факт наявності в історіографії механічного ототожнення понять та явищ «податкова політика» й «податкова система», присутність класового підходу, підкреслена необхідність усебічних узагальнюючих праць, які розглядали б тему у широкому контексті сучасних економічних трансформацій. The purpose of the article is to analyze the historiographic work of Ukrainian scientists on the history of Soviet tax policy in the initial period of its formation. The methodological basis of the research are principles of historicism, objectivity and systematicity. While solving the tasks, general scientific and special research historiographical analysis and synthesis of knowledge development, generalization, quantitative, historical-comparative, chronological, retrospective methods were used. The scientific novelty of the work is a comprehensive analysis of the state of study of the history of the formation and initial period of operation of the Soviet tax system. Conceptual approaches and techniques used by domestic and foreign specialists for the purpose of scientific reconstruction of this problem, relevant for current practice, have been clarified. Conclusions. The analysis of the historiographic work of modern Ukrainian historians has shown that this topic was widely studied. By reinterpreting publicly available sources and bringing into scientific circulation little-known or previously unavailable archival materials, both domestic and foreign, the researchers offered a new vision of the Soviet leadership’s attempts to improve economic indicators through transformations and redistribution of financial flows in the Soviet republics, in particular in UkrSSR. Authors have made significant corrections to the content of terminological and conceptual apparatus related to the tax system. At the same time, the fact of mechanical equation of the concepts and phenomena of “tax policy” and “tax system” in historiography, a presence of a class approach, a need for comprehensive generalizing works, which would reinterpret the topic in the broad context of modern economic transformations, is emphasized. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Методологія. Історіографія. Джерелознавство Формування радянської податкової політики (початок 1920-х рр.): історіографічні аспекти Shaping Soviet Tax Policy (Early 1920s): Historiographical Aspects Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Формування радянської податкової політики (початок 1920-х рр.): історіографічні аспекти |
| spellingShingle |
Формування радянської податкової політики (початок 1920-х рр.): історіографічні аспекти Даниленко, О. Даниленко, С. Методологія. Історіографія. Джерелознавство |
| title_short |
Формування радянської податкової політики (початок 1920-х рр.): історіографічні аспекти |
| title_full |
Формування радянської податкової політики (початок 1920-х рр.): історіографічні аспекти |
| title_fullStr |
Формування радянської податкової політики (початок 1920-х рр.): історіографічні аспекти |
| title_full_unstemmed |
Формування радянської податкової політики (початок 1920-х рр.): історіографічні аспекти |
| title_sort |
формування радянської податкової політики (початок 1920-х рр.): історіографічні аспекти |
| author |
Даниленко, О. Даниленко, С. |
| author_facet |
Даниленко, О. Даниленко, С. |
| topic |
Методологія. Історіографія. Джерелознавство |
| topic_facet |
Методологія. Історіографія. Джерелознавство |
| publishDate |
2022 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український історичний журнал |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Shaping Soviet Tax Policy (Early 1920s): Historiographical Aspects |
| description |
Метою статті є аналіз історіографічного доробку українських дослідників з
історії радянської податкової політики в початковий період її формування. Методологічну
основу становлять принципи історизму, об’єктивності та системності. При розв’язанні
поставлених завдань використані загальнонаукові і спеціальні методи: історіографічного
аналізу та синтезу розвитку знань, узагальнення, кількісний, історико-порівняльний, хронологічний,
ретроспективний. Наукова новизна роботи полягає в комплексному аналізі стану
вивчення історії формування та початкового періоду функціонування радянської податкової
системи. З’ясовано концептуальні підходи і прийоми, що використовувалися вітчизняними
й зарубіжними фахівцями з метою наукової реконструкції цієї актуальної для нинішньої
практики проблеми. Висновки. Аналіз історіографічного доробку сучасних українських
істориків засвідчив, що було зроблено чимало для вивчення теми. По-новому осмисливши
загальнодоступні джерела та залучивши до наукового обігу маловідомі або раніше закриті архівні
матеріали, як вітчизняні, так і зарубіжні, дослідники запропонували нове бачення спроб
радянського керівництва покращити економічні показники шляхом трансформацій і перерозподілу
фінансових потоків у республіках, зокрема й в УСРР. Зроблено суттєві корекції
змісту термінологічно-понятійного апарату, пов’язаного з податковою системою. Водночас
констатується факт наявності в історіографії механічного ототожнення понять та явищ
«податкова політика» й «податкова система», присутність класового підходу, підкреслена
необхідність усебічних узагальнюючих праць, які розглядали б тему у широкому контексті
сучасних економічних трансформацій.
The purpose of the article is to analyze the historiographic work of Ukrainian scientists
on the history of Soviet tax policy in the initial period of its formation. The methodological
basis of the research are principles of historicism, objectivity and systematicity. While solving the
tasks, general scientific and special research historiographical analysis and synthesis of knowledge
development, generalization, quantitative, historical-comparative, chronological, retrospective
methods were used. The scientific novelty of the work is a comprehensive analysis of the
state of study of the history of the formation and initial period of operation of the Soviet tax
system. Conceptual approaches and techniques used by domestic and foreign specialists for the
purpose of scientific reconstruction of this problem, relevant for current practice, have been
clarified. Conclusions. The analysis of the historiographic work of modern Ukrainian historians
has shown that this topic was widely studied. By reinterpreting publicly available sources and
bringing into scientific circulation little-known or previously unavailable archival materials, both
domestic and foreign, the researchers offered a new vision of the Soviet leadership’s attempts to
improve economic indicators through transformations and redistribution of financial flows in
the Soviet republics, in particular in UkrSSR. Authors have made significant corrections to the
content of terminological and conceptual apparatus related to the tax system. At the same time,
the fact of mechanical equation of the concepts and phenomena of “tax policy” and “tax system”
in historiography, a presence of a class approach, a need for comprehensive generalizing works,
which would reinterpret the topic in the broad context of modern economic transformations, is
emphasized.
|
| issn |
0130-5247 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188127 |
| citation_txt |
Формування радянської податкової політики (початок 1920-х рр.): історіографічні аспекти / О. Даниленко, С. Даниленко // Український історичний журнал. — 2022. — Число 5. — С. 134-149. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT danilenkoo formuvannâradânsʹkoípodatkovoípolítikipočatok1920hrrístoríografíčníaspekti AT danilenkos formuvannâradânsʹkoípodatkovoípolítikipočatok1920hrrístoríografíčníaspekti AT danilenkoo shapingsoviettaxpolicyearly1920shistoriographicalaspects AT danilenkos shapingsoviettaxpolicyearly1920shistoriographicalaspects |
| first_indexed |
2025-11-26T14:49:42Z |
| last_indexed |
2025-11-26T14:49:42Z |
| _version_ |
1850624957722132480 |
| fulltext |
Український історичний журнал. – 2022. – №5
Історіографія, як самостійна наукова дисципліна, має власний предмет та об’єкт
дослідження. За радянської історичної науки, на думку І.Колесник, «історіографія
виконувала методологічні, рефлексивні функції, виступала засобом запозичення та
інтерпретації західної науки (наукознавчих, епістемологічних, культурологічних ідей)
Анотація. Метою статті є аналіз історіографічного доробку українських дослідників з
історії радянської податкової політики в початковий період її формування. Методологічну
основу становлять принципи історизму, об’єктивності та системності. При розв’язанні
поставлених завдань використані загальнонаукові і спеціальні методи: історіографічного
аналізу та синтезу розвитку знань, узагальнення, кількісний, історикопорівняльний, хроно
логічний, ретроспективний. Наукова новизна роботи полягає в комплексному аналізі стану
вивчення історії формування та початкового періоду функціонування радянської податкової
системи. З’ясовано концептуальні підходи і прийоми, що використовувалися вітчизняними
й зарубіжними фахівцями з метою наукової реконструкції цієї актуальної для нинішньої
практики проблеми. Висновки. Аналіз історіографічного доробку сучасних українських
істориків засвідчив, що було зроблено чимало для вивчення теми. Поновому осмисливши
загальнодоступні джерела та залучивши до наукового обігу маловідомі або раніше закриті ар
хівні матеріали, як вітчизняні, так і зарубіжні, дослідники запропонували нове бачення спроб
радянського керівництва покращити економічні показники шляхом трансформацій і пере
розподілу фінансових потоків у республіках, зокрема й в УСРР. Зроблено суттєві корекції
змісту термінологічнопонятійного апарату, пов’язаного з податковою системою. Водночас
констатується факт наявності в історіографії механічного ототожнення понять та явищ
«податкова політика» й «податкова система», присутність класового підходу, підкреслена
необхідність усебічних узагальнюючих праць, які розглядали б тему у широкому контексті
сучасних економічних трансформацій.
Ключові слова: вітчизняна історіографія, історіографічний процес, нова економічна політи
ка, податкова політика, податкова система, Наркомпрод УСРР, Наркомфін УСРР.
Олександр ДАНИЛЕНКО
доктор історичних наук, професор,
кафедра новітньої історії України,
Київський національний університет ім. Т.Шевченка
(Київ, Україна), ovdanyl@knu.ua
ORCID: https://orcid.org/0000000292466574
Святослав ДАНИЛЕНКО
кандидат історичних наук, доцент,
кафедра джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін,
Національний педагогічний університет ім. М.Драгоманова
(Київ, Україна), swdan90@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/000000020370544X
Формування радянської податкової політики
(початок 1920-х рр.): історіографічні аспекти
DOI: https://doi.org/10.15407/uhj2022.05.134 УДК: 930043.83:336.221.4«1920/1925»
Український історичний журнал. – 2022. – №5
Формування радянської податкової політики (початок 1920-х рр.): історіографічні аспекти 135
на вітчизняному ґрунті»1. Додамо, що історіографія мала тоді виразну функціональ
ну складову системи політичної цензури, виступаючи не інтелектуальним експертом
наукового дискурсу, а контролером його політичної зрілості та відповідної теоретич
ної фабули (марксистської, партійної тощо). Діяли ідеологеми, які дивним чином
трансформувалися в історіографічні схеми, догми та усталені теоретичні конструкції,
тобто готові тиглі, які наповнювалися сепарованою фактологією.
Пострадянська доба нівелювала роль і місце історіографії, яка «почала втрачати
свої домінантні позиції» під впливом «модерністських стратегій, а також постмодер
ністських викликів», навіть «сприймається як інтелектуальний раритет радянської
історичної науки»2. Однак вона залишилася елементом «наукового традиціоналіз
му», особливо в працях кваліфікаційного рівня – кандидатських і докторських дис
ертаціях. На початку 1990х рр. спостерігався певний «занепад теоретичних прак
тик» в українській історичній науці, але відносний, тому що історики відмовилися
від марксистської парадигми вивчення соціальноекономічних та політичних про
блем суспільного розвитку, хоча є прихильники формаційного методу вивчення іс
торичного процесу, що «належить до основних методологічних засад світової науки
нашого часу»3. Системне запозичення західних методологічних підходів (теорія тота
літаризму, цивілізацій, повсякдення тощо), яке спостерігалося впродовж 1990х рр.
в українській історіографії, створювало умови для появи плюралізму концепцій ви
світлення історії. Але історична наука втратила культуру і практику історіографічної
критики, крім замовних рецензій з проявом індивідуального нігілізму.
Екскурс у теорію і практику історіографічного дискурсу, до якого вдалися ав
тори, зумовлений актуалізацією експертноаналітичної функції історіографії. Для
переважної більшості праць вона є формальним бібліографічним додатком, реєстра
ційним переліком монографій з їх поверховим описом. У них присутні «концепти
історіографії» (тексти, автор, історична доба), інколи теоретичні інтерпретації, але
майже відсутній теоретичний механізм становлення нового знання. Він набагато ви
разніше постає у концептуальних особливостях авторських тлумачень подій, епох,
фактів, соціальних явищ, зафіксованих у монографіях, дисертаціях, статтях. Можна
погодитися з І.Колесник, що історіографічний метод передбачає систематизацію
«різних практик історіописання» та «класифікацію їх за стилем мислення відповід
но до різних течій, напрямів, шкіл»4. Його прикладне застосування, на нашу думку,
означає логічний перехід від абстрактного теоретичного до конкретного історично
го, від формального переліку методів історичних дисциплін до виявлення реальних
інтерпретацій, концепцій, обґрунтувань.
Виокремлюючи історіографічні концепції радянської «податкової політики»,
автори прагнули з’ясувати кілька принципових історичнотеоретичних питань: по
ходження терміна та явища «податкова політика», умови і час їх трансформації в
історіографічний дискурс, дивовижну термінологічну сталість та консервативну
прагматичність. Сотні праць з історії непу, з яких чимало історіографічних5, і в них
1 Колесник І. Історіографічний дискурс в Україні: реалії та прогнози // Сучасна українська історіографія: проблеми
методології та термінології: Мат. Всеукр. наук.методол. семінару (Київ, 17 червня 2004 р.). – К., 2005. – С.31–32.
2 Там само. – С.32.
3 Котляр М.Ф. Еволюція суспільного життя Київської Русі (до середини ХII ст.) // Український історичний журнал. –
2015. – №3. – С.25.
4 Колесник І. Історіографічний дискурс в Україні: реалії та прогнози. – С.33.
5 Корольков О.П. Современная советская историография экономических проблем нэпа: Автореф. дисс. … канд.
ист. наук. – Москва, 1990. – 25 с.; Орлов И.Б. Новая экономическая политика: история, опыт, проблемы. – Москва,
1999. – 193 с.; Историография сталинизма: Сб. ст. / Под ред. Н.А.Симония. – Москва, 2007. – 480 с.; Шаповал Л.І.
Сучасна українська та російська історіографія непу: Автореф. дис. … канд. іст. наук. – Черкаси, 2006. – 20 с.; НЭП:
экономические, политические и социокультурные аспекты / Отв. ред. А.С.Сенявский и др. – Москва, 2006. – 543 с.
Український історичний журнал. – 2022. – №5
136 Олександр Даниленко, Святослав Даниленко
визначення «податкова політика» залишається ключовим, перекочовує від праці до
праці. Велика сила традиції та інерції. Вони в історіографічному дискурсі вирізня
ються особливим консерватизмом. Історики непу використовують терміни «про
дрозверстка» (символ «воєнного комунізму»), продподаток (візитка непу), меншою
мірою «податкова система», «податкова справа», але обов’язково присутня дефіні
ція «податкова політика», не вдаючись до виявлення їх спільного і відмінного через
розкриття загального, особливого, одиничного. А відмінності між ними існували,
які стосувалися не формальних термінологічних ознак, а базових структурнофунк
ціональних основ. Для їх з’ясування недостатньо теоретичного моделювання та опе
рування трендами «надбудова» (політика) та «базис» (Наркомпрод, Наркомфін),
тому що термін «податкова політика» передбачає відповідне структурування явища
(формування програмних засад фінансовоекономічної політики, конкретної реаліза
ції партійними органами з обговоренням на політбюро, пленумах і з’їздах КП(б)У
та РКП(б), особистої участі більшовицьких вождів). Наркомати не визначали прин
ципів податкової політики, займаючись винятково процедурою і технікою оподатку
вання, стягнення податків. Їх не можна ототожнювати, а тим паче видавати за полі
тику, повсякденну роботу податкових органів, здійснення продподаткових кампаній.
Термін «податкова політика», на наше переконання, органічніше відповідає фінансо
вій політиці, форми і методи якої постали одразу з проголошенням непу.
Отже маємо простежити певну інституційну та історіографічну еволюцію ви
користання концепту «податкова політика», починаючи від його термінологічної
прописки, і до системної адаптації в історіографії непу. Важливо виявити структур
нофункціональні складові самого явища через вивчення конкретних історіографіч
них джерел. Для цього необхідно розглянути основні фази і стадії історіографічного
дискурсу, дотримуючись його цілісності, системності, хронологічної послідовності
і справді історичної об’єктивності.
Спільним для радянських і сучасних дослідників непу, а з ним і пов’язана інтер
претація податкової політики, є індивідуальний внесок кожного історика у вигля
ді монографій, дисертацій, статей. Останні належать до історіографічних джерел,
уособлюючи мовчазних свідків інтелектуального дискурсу різних поколінь учених.
А вирізняє їх наявність концепцій, теоретичних прийомів, методологічних іннова
цій, послідовність тлумачень. На нашу думку, поняття «податкова політика», яке
чомусь набуло концентрованого значення концепції висвітлення загальної податко
вої системи періоду непу, є занадто універсальним тлумаченням, маючи часові межі
застосування і апаратного вжитку. Радянські історики, досліджуючи тактику і страте
гію непу, допускали чимало умовних ототожнень його складових, інколи необґрун
товано ідеалізували «ленінську концепцію непу»6. Сучасна українська історіографія
неоднозначно тлумачить неп, схиляючись до системної ревізії його тактикострате
гічного курсу, перегляду хронологічних рамок від проголошення курсу до реально
го впровадження, зосереджуючись на пролонгації дії розверстки, «окремій думці»
партійнорадянської номенклатури УСРР стосовно скасування «воєнного комуніз
му» шляхом заміни продрозверстки натуральним податком7. Однак без суттєвих
концептуальних і фактологічних підходів залишалося ключове і пріоритетне понят
тя «податкова політика», яке набуло універсального теоретичного та прикладного
6 Корольков О.П. Современная советская историография экономических проблем нэпа. – С.3.
7 Сушко О.О. Особливості становлення та функціонування приватного підприємництва в Україні періоду
непу (1921–1928): історикотеоретичний аспект. – К., 2003. – 251 с.; Кульчицький С.В. Комунізм в Україні: перше
десятиріччя (1919–1928). – К., 1996. – 396 с.; Калініченко В.В. Селянське господарство України в період непу: Історико
економічне дослідження. – К., 1997. – 400 с.
Український історичний журнал. – 2022. – №5
Формування радянської податкової політики (початок 1920-х рр.): історіографічні аспекти 137
дискурсу. Умовність та недоречність його застосування в окремих випадках вражає,
але склалася традиція використання.
Вона спонукала авторів до уважного і послідовного текстологічного аналізу про
мов В.Леніна в березні – квітні 1921 р. на Х з’їзді РКП(б), зборах і нарадах, систем
ного перегляду нормативноправових актів радянського уряду за 1921–1923 рр.,
хроніки подій, публікацій у фахових часописах тих років. Так, 8 березня у «Звіті
про політичну діяльність ЦК РКП(б)» на Х з’їзді партії вождь більшовиків уни
кав терміна «податкова політика», але зосереджувався на питаннях «податку» і
«натурального податку». А в заключному слові 15 березня про заміну розверстки
натуральним податком він ототожнював «заміну» з «економічною політикою»8.
За будьяких умов явище «натурального податку» постає складовою частиною еко
номічної (господарської) політики, а не навпаки. 9 квітня 1921 р., виступаючи на
зборах секретарів партійних організацій Москви та Московської губернії, В.Ленін
говорив «про продовольчий податок і про заміну продовольчої політики»9. Отже
ключовим і визначальним є «продовольча» політика, організаційною формою якої
став натуральний податок. У праці «Про продовольчий податок (Значення нової по
літики і її умови)» він уважав продподаток однією з форм переходу від «своєрідного
“воєнного комунізму” до правильного соціалістичного продуктообміну». Базовим
для нього залишався термін «продовольча політика» у вигляді задекларованого про
дподатку, тому що забезпечення хлібом робітників, російської армії, силових струк
тур було для голови радянського уряду актуальним і важливим. Повноцінну і кла
сичну податкову політику держави в умовах демонтажу грошової системи і ринку,
натуральної частини бюджету – складно було уявити. Тоді формувалася законодавча
база становлення радянської податкової системи, яка функціонувала в інституційних
рамках Наркомпроду і Наркомфіну, що здійснювали фінансову політику державних
органів через податковий апарат.
Нормативноправові акти уряду радянської України 1921–1922 рр. не фіксують
поняття «податкова політика». Його немає в п’ятнадцяти постановах ВУЦВК і РНК
УСРР, які безпосередньо стосувалися впровадження непу в республіці. Термін не
фігурує в постанові ВУЦВК «Про заміну продовольчої розверстки податком» від
27 березня 1921 р., а також у законодавчих актах на її подальшу адаптацію10. У них
виписані організаційнотехнічні та процедурні питання оподаткування селянських
господарств, принцип прогресії, умови стягнення податку, покарання за невико
нання, тобто основи податкової практики. 22 травня 1922 р. ВУЦВК видав поста
нову «Про єдиний продподаток і підготовку продовольчої кампанії», юридично та
організаційно започаткувавши сам термін, адміністративнотехнічне та соціально
економічне явище – «продовольча кампанія»11. 2 червня 1922 р. ВУЦВК скасував
«помолподаткову кампанію» 1921–1922 року12, яка мала ознаки репресивної систе
ми, а 13 липня 1922 р. оголосив про початок чергової «продподаткової кампанії»13.
Вона була структурнофункціональним елементом податкової системи Наркомату
продовольства УСРР, а не міфічної «податкової політики».
Теоретичного й концептуального обґрунтування терміна «податкова політи
ка» не використовував і М.Бухарін, який був головним інтерпретатором тактики
8 Хй з’їзд РКП(б), 8–16 березня 1921 р. Звіт про політичну діяльність ЦК РКП(б), 8 березня // Ленін В. Повне
зібрання творів. – Т.43. – К., 1974. – С.26, 61, 67.
9 Там само. – С.131.
10 Материалы по натуральному налогу. – Вып.1. – Х., 1921. – 27 с.
11 Збірник законів і розпоряджень робітничоселянського уряду України. – 1922. – №26. – Арт.395.
12 Там само. – №27. – Арт.406.
13 Там само. – №30. – Арт.477.
Український історичний журнал. – 2022. – №5
138 Олександр Даниленко, Святослав Даниленко
і стратегії непу. У 1921 р. він називав «воєнний комунізм» господарською політи
кою влади, яка зводилась до «політики Наркомпроду, тобто до реквізиційної систе
ми продрозверстки»14. Фактор податкової політики не фігурував у його брошурі за
1920 р. про «будівництво великої кооперації», тобто в умовах політики «воєнного
комунізму»15.
Службове листування структурних підрозділів Наркомпроду і Наркомфіну,
протоколи засідань колегій цих ключових відомств, різні інструкції, циркуляри, зві
ти, які збереглися в архівних фондах, також не фіксують інституційного і терміноло
гічного використання поняття «податкова політика». У них зустрічаються терміни
«податкова система», «податкова дисципліна», «податкова справа», назви окремих
видів податків, «продкампанія», «продподаткова кампанія». Лише у січні 1924 р.
нарком фінансів УСРР С.Кузнєцов, виступаючи на VIII Всеукраїнському з’їзді рад
у Харкові, визнав, що «наша податкова політика була невідповідна до селянського
господарства»16. Він підкреслював її надмірну фіскальну складову, тобто одну з оз
нак, але не аналізував структурних і мотиваційних компонентів.
Поняття «податкова політика», навіть за умов її ототожнення з класовою по
літикою впродовж другої половини 1920х рр., дуже повільно проникало в аналі
тичноприкладну літературу. Практики податкової справи, які стояли біля витоків
становлення податкової системи в УСРР, намагалися уникати терміна «податкова по
літика», зосереджуючись на статистичноекономічних показниках надходження ко
штів від стягнення конкретних податків17. Вони займалися організаційнотехнічними
проблемами, інші, підсумовуючи досвід впровадження та використання промислово
го податку, розмежовували «податкову і фінансову політики»18. Відомий у 1920х рр.
фахівець податкової справи В.Доброгаєв, підкреслюючи «відбиток класової фінан
сової політики», визнав «норми доходності» і методи «нарахування нормативної
доходності» – «надзвичайно суттєвим фактом податкової політики»19. І.Мінгулін,
який у 1927 р. опублікував монографію про шляхи подолання приватного капіталу,
вважав податки ефективним методом його регулювання. Він зазначив недостатню
«диференціацію і гнучкість податкової політики і практики», які були необхідні, щоб
«податкова політика швидко схоплювала потреби народного господарства і швидко
диференціювала свою роботу відповідно до цих потреб»20.
Поєднання політики і практики оподаткування, яке застосував І.Мінгулін,
дещо вирізняє його інтерпретацію «податкової політики» від тлумачень
Ю.Ларіна21. Останній особливо виокремлював класове спрямування податкової та
фінансової політики держави для обмеження приватного капіталу. Він не перший,
хто звернув увагу на «тягар оподаткування», але винятковий стосовно класового
принципу впровадження податкової політики з дотриманням соціальнокласової
диференціації приватних підприємців села і міста, особливо «куркульськокапіта
лістичних груп». Уважаючи себе фахівцем у галузі теорії і практики економічної
14 Бухарин Н.И. Новый курс экономической политики (печатается как руководство партработникам). – Томск,
1921. – С.4.
15 Бухарин Н. Строительство великой кооперации. – Х., 1920. – 20 с.
16 8й Всеукраїнський з’їзд рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, 17–20 січня 1924 р. – Х.,
1924. – С.64.
17 Гринштейн А. Наши финансы за годы нэпа (Уроки и перспективы) // Хозяйство Украины. – 1925. – №3. – С.134–
146; Шевцов Ф. Поступление прямых налогов по Украине // Финансовый бюллетень. – 1925. – №1/2. – С.8–19.
18 П.Р. Пять лет промыслового налога // Финансовый бюллетень. – 1926. – №19/20. – С.8–11.
19 Доброгаев В. Обложение и доходность сельского хозяйства // Хозяйство Украины. – 1928. – №10. – С.149.
20 Мингулин И. Пути развития частного капитала / С пред. А.З.Гольцмана. – Москва; Ленинград, 1927. – С.128.
21 Ларин Ю. Советская деревня. – Москва, 1925. – 384 с.; Его же. Частный капитал в СССР. – Москва; Ленинград,
1927. – 310 с.
Український історичний журнал. – 2022. – №5
Формування радянської податкової політики (початок 1920-х рр.): історіографічні аспекти 139
політики, Ю.Ларін висловлював гіпотези, прогнози, припущення, обґрунтовуючи
сумнівною статистикою, якої цурався В.Ленін, хоча добре знав цього політичного
аналітика. Книги Ю.Ларіна, котрий радився зі своїм зятем М.Бухаріним, вирізня
лися категоричністю висновків і наявністю теоретичних узагальнень. Знаючи про
цедури ухвалення партійних рішень, він був абсолютно переконаний, що «основні
принципові лінії податкової політики вирішувались партією, а тому у самій полі
тиці годі шукати викривлень нашої програми і загальної лінії»22. Оберігаючи «чи
стоту» класової лінії партії в її «податковій політиці», Ю.Ларін зневажливо відгу
кувався про «практичні тонкощі всіляких об’ємних, багатопараграфних податкових
“положень”, “правил”, “постанов” – все це розроблялося і керувалося уже апара
тами, які перебували під безпосереднім керівництвом опозиції»23. Виокремлення
Ю.Ларіним податкової політики і практики, партійної лінії і повсякденної по
даткової практики, незважаючи на класове спрямування, має теоретичне значен
ня для розуміння терміна «податкова політика». В якому випадку його доцільно
застосовувати, враховуючи історичні реалії функціонування податкової системи, а
за яких обставин варто утриматись? Стає очевидним, судячи з аналізу літератури
1920х рр., умовність, а не універсальність застосування самого терміна, особливо
фахівцями податкової справи. Його уникали з прикладних міркувань, а не яки
хось ідеологічних застережень. Повсякденна практика оподаткування і структур
нофункціональна побудова радянської податкової системи, хоч і обслуговували
класову сутність фінансової політики держави, проте використовували спеціальні
терміни і поняття. Відносний економічний лібералізм непівської доби, норматив
ноправове регулювання діяльності податкового апарату й дуже прагматичний по
рядок оподаткування унеможливлювали часте застосування невластивого терміна
«податкова політика».
Докорінний злам в теорії і практиці класової фінансової політики відбувся з
реанімації ідеї та принципів продрозверстки, яка трансформувалася у «надзвичай
ні заходи» хлібозаготівлі січня – червня 1928 р., згодом стала повсякденним яви
щем до середини 1930х рр. Теоретично і концептуально податкова політика стала
невід’ємною складовою ідеології «класової боротьби» після «розгрому опозиції»
в особі М.Бухаріна, О.Рикова, М.Томського, а насправді прихильників концеп
ції непу. Їх «партійне таврування» відбулося на квітневому 1929 р. пленумі ЦК
і ЦКК ВКП(б), під час якого гостро дискутували М.Бухарін та Й.Сталін стосовно
«данини»24, сплаченої селянством за більшовицькі перетворення соціальноеконо
мічних відносин. 1929й став справді переломним, але не лише в контексті сталін
ської статті «Рік великого перелому» з відповідної установкою докорінної рекон
струкції сільського господарства, а й скасування позитивного досвіду попередніх
років. Він позначився також на теоретичних і методологічних основах гуманітарних
і прикладних наук, які спиралися на марксистську парадигму суспільного розвитку.
Теорія класовості стала пріоритетною і домінантною в історичних дослідженнях.
Десятиліттями термін «податкова політика» кочував від одного покоління іс
ториків до іншого, які обирали соціальноекономічну проблематику міжвоєнного
періоду радянської історії. Він фігурує як концепція в колективних та індивідуаль
них монографіях з історії «народного господарства», в кандидатських дисертаціях,
22 Ларин Ю. Частный капитал… – С.269.
23 Там же. – С.269.
24 Как ломали нэп: Стенограммы пленумов ЦК ВКП(б) 1928–1929 гг.: В 5 т. – Т.4: Объединённый пленум ЦК и ЦКК
ВКП(б), 16–23 апреля 1929 г. / Ред. кол. тома: В.П.Данилов, А.Ю.Ватлин, О.В.Хлевнюк (отв. ред.) и др. – Москва,
2000. – 767 с.
Український історичний журнал. – 2022. – №5
140 Олександр Даниленко, Святослав Даниленко
які з’явилися 1949–1959 рр.25 Історики виділили хронологічні рамки переходу від
розверстки до непу 1921–1922 рр., які справді відповідали реальним подіям, але
ідеалізували неп, виокремлювали продовольчу політику, регулятивну функцію по
даткової політики. Радянська історична наука, досліджуючи поняття та явища «пе
рехід до непу», «відбудовний період» «народного господарства» в 1921–1925 рр.,
сприймала їх як перехід від капіталізму до соціалізму. Вони набули в історіографії
непохитних концептуальних схем, які використовувалися поколіннями істориків.
Провідні дослідники аграрної історичноекономічної проблематики, котрі спромог
лися у 1960х рр. на підготовку колективних праць26, залишились на теоретичних за
садах концепції класовості фінансової і податкової політики. Вона викликає сумнів
не присутністю теорії «класової боротьби», а домінантним становищем концепції
податкової політики, підміна нею податкової системи, яка мала конкретні організа
ційні форми, методи, принципи і порядок функціонування. Не викликає заперечен
ня використання терміна «продовольча політика» для 1918–1920 рр., застосовано
го Ю.Кондуфором в індивідуальній монографії 1964 р.27 Він дослідив законодавче
оформлення продовольчої політики, тобто показав юридичноправову легітимність
терміна та явища, її реалізацію в Україні.
Фактологічна паритетність між частотою використання термінів «продоволь
ча» і «податкова» політика в історичних дослідженнях спостерігалася до середини
1960х рр., а далі дивовижне пожвавлення тематики «класової боротьби». Вона дуже
концентровано висвітлена в індивідуальних монографіях російського радянського іс
торика І.Трифонова. Впродовж десяти років, починаючи з виходу його першої книж
ки 1966 р., він інтенсивно висвітлював історію класів та «класової боротьби», ніби
намагався реанімувати її минуле28. Термін і явище «податкова політика» становлять
основу його теоретичного відтворення соціального минулого, тому що на початку
1920х рр. було звичайне збройне придушення селянських повстань, а не «класова
боротьба». Селяни не вели боротьбу з міським і сільським пролетаріатом, а тим
паче з індустріальними робітниками. Форм такої боротьби не було, а саме розвер
стка і навіть продподаток стали причиною протестів на селі. Податкова політика у
книжках І.Трифонова не обмежується фіскальною, регуляторною функціями, а також
каральнорепресивною. Як їх історична зумовленість постає концепція перехідного
періоду, подолання «класового опору», відтак організаційнотехнічна складова функ
ціонування податкової системи з усіма її принципами висвітлюється як фактологіч
ний додаток класової податкової політики.
Концепт «класової боротьби», характерний для монографічних досліджень
радянських істориків 1970–1980х рр., в яких податкова політика розглядаєть
ся серед факторів системного усунення приватного капіталу з дрібної торгівлі та
25 Нариси розвитку народного господарства УРСР / За ред. Д.Ф.Вірника. – К., 1949. – 539 с.; Кононенко Г.К.
Переход к новой экономической политике на Украине (1921–1922 гг.): Автореф. дисс. … канд. ист. наук. – К.,
1950. – 21 с.; Залевский А.Д. Переход к новой экономической политике на Украине (1921–1922 гг.): Автореф. дисс. …
канд. ист. наук. – К., 1959. – 24 с.; Кондуфор Ю.Ю. Робітничі продовольчі загони на Україні в 1919 р. / Ред.
А.Г.Слюсарський. – Х., 1953. – 101 с.; Генкина Э.Б. Переход советского государства к новой экономической полити
ке (1921–1922 гг.). – Москва, 1954. – 186 с.
26 Розвиток народного господарства УРСР (1917–1967 рр.): У 2 т. – Т.1 / Ред. кол.: Д.В.Вірник, В.В.Бондаренко. – К.,
1967. – 459 с.; Соціалістична перебудова і розвиток сільського господарства Української РСР: У 2 т. – Т.1 / Ред. кол.:
З.П.Шульга, Д.В.Вірник, М.А.Рубач. – К., 1967. – 511 с.
27 Кондуфор Ю.Ю. Укрепление союза рабочего класса и крестьянства в период гражданской войны (в ходе проведения
продовольственной политики 1918–1920 гг.). – К., 1964. – 260 с.
28 Трифонов И.Я. Очерки истории классовой борьбы в СССР в годы нэпа (1921–1937). – Москва, 1966. – 247 с.;
Классы и классовая борьба в СССР в начале нэпа (1921–1925 гг.). – Ч.2: Подготовка экономического наступления на
новую буржуазию. – Ленинград, 1969; Ликвидация эксплуататорских классов в СССР. – Москва, 1975. – 406 с.
Український історичний журнал. – 2022. – №5
Формування радянської податкової політики (початок 1920-х рр.): історіографічні аспекти 141
промисловості29. Наприклад, І.Ісаєв використовує терміни «система податково
го обкладання», «податкова система», «податкова політика», але без пояснення їх
структурного і функціонального походження, навіть ототожнюючи їх. «Податкова
політика (і податкове законодавство) стосовно приватного сектора, – наголошував
він, – спочатку характеризувалося спробою охопити в якості об’єкта оподаткування
найрізноманітніші форми приватного підприємництва. Характерним для цієї систе
ми було обкладання не майнових об’єктів, а форм господарської (промислової) ді
яльності, що пояснювалось особливостями господарської структури і слабкістю облі
ковоподаткового апарату»30. Судячи з контексту його фрази, «податкова політика»,
отже й «податкове законодавство» були одночасно і системою. Поєднання «подат
кова політика» та «податкове законодавство», використане ним, додало її концепту
альним засадам історичних організаційноправових форм, тобто невластивих ознак
і функцій. Ніхто з істориків не переймався вивченням відмінностей самих явищ по
даткової системи і податкової політики на початку непу, їх подальшої еволюції, тому
в історіографії панували ситуативне і довільне тлумачення. Історикам стало зруч
но використовувати власні теоретичні конструкції, спираючись на історіографічну
традицію, тому й на початку 1980х рр. продовжували виходити праці з ключовим
концептуальним терміном «податкова політика»31. Він був основним для книжки
М.Залеського 1940 р.32, автор якої висвітлював здійснення податкової політики на
селі, отримавши постійну прописку в історіографії непу та аграрних перетворень.
Траплялися винятки, коли економісти бралися за справу висвітлення історії подат
ків у СРСР, обґрунтовано застосовуючи термін «податкова система». Він постає у
працях Г.Мар’яхіна 1952 та 1964 рр., де податкова політика стає похідною, не домі
нантною33. Дослідник не заперечував факту і наявності податкової політики партії, на
чому мало хто наголошував, позаяк вона була пріоритетом ЦК ВКП(б), але зосере
дився на структурних і функціональних особливостях радянської податкової системи.
Не декларуючи принципу історизму, Г.Мар’яхін показав функціонування податково
го апарату, стягнення податків з селян, тобто один з структурних напрямів податко
вої системи.
Пояснити подібну ситуацію сталістю класовоформаційної парадигми вивчення
соціальноекономічних відносин, яку заклав Й.Сталін у 1929 – на початку 1930 рр.,
можна, але відносно, адже була хрущовська «відлига» з розвінчуванням «культу осо
би», однак залишився культ методології історичних досліджень. Активізація пробле
матики «класової боротьби», яка припадає на перші роки правління Л.Брежнєва,
не могла бути зумовлена формуванням нового культу, а відтак відносним повер
ненням до самого духу сталінізму. Відповіді на ці запитання не знаходимо у спеці
альному історіографічному дослідженні, яке стосувалося ідеологічних і теоретич
них засад радянської історичної науки 1960–1980х рр.34 Історіографічні праці тих
29 Архипов В.А. Борьба против капиталистических элементов в промышленности и торговле 20е – начало 30х гг. –
Москва, 1978. – 263 с.; Турченко Ф.Г. Великий Октябрь и ликвидация эксплуататорских классов на Украине. – К.; Одеса,
1987. – 199 с.; Экономическая политика советского государства в переходный период от капитализма к социализму. –
Москва, 1986. – 252 с.
30 Исаев И.А. Проблемы правового регулирования советской многоукладной экономики // Экономическая политика
советского государства в переходный период от капитализма к социализму. – С.181.
31 Соколов Н.Г. Налоговая политика советского государства в доколхозный период. – Куйбишев, 1981. – 88 с.;
Денисовець П.М. Податкова політика радянської держави щодо селянства України в 1921–1929 рр. // Український
історичний журнал. – 1982. – №6. – С.88–96.
32 Залесский М.Я. Налоговая политика советского государства в деревне. – Москва, 1940. – 108 с.
33 Марьяхин Г.Л. Налоговая система СССР. – Москва, 1952. – 245 с.; Его же. Очерки истории налогов с населения
СССР. – Москва, 1964. – 252 с.
34 Алексеева Г.Д. Историческая наука в России. Идеология. Политика (60–80е гг. ХХ в.). – Москва, 2003. – 246 с.
Український історичний журнал. – 2022. – №5
142 Олександр Даниленко, Святослав Даниленко
років, присвячені теорії і практиці непу, навіть розвитку аграрної теорії у СРСР кін
ця 1920–1930х рр.35 Очевидним є те, що радянська історіографія втратила експертну
функцію, не мала інституційних ознак справжньої історіографічної критики, навіть
фактографічних тлумачень, тому залишились непомітними принципові питання, се
ред яких ототожнення податкової системи і податкової політики. Теоретично інно
ваційним сприймається звичайне висвітлення продовольчої політики в характерних
для неї хронологічних рамках, тобто дослідники намагалися дотримуватись принци
пу історизму в елементарних і банальних речах, не вигадувати терміни і концепції,
які не мали безпосереднього відношення до реальних подій.
Історіографічні традиції виявилися дуже консервативними з огляду на викори
стання терміна й концепту «податкова політика» сучасними дослідниками, навіть
представниками нового покоління істориків, які виросли в умовах деідеологізації
історичного та історіографічного дискурсів. На початку 1990х рр. історична наука
звернулася до «білих плям» історії – заборонених у радянські роки проблем соціа
льнополітичного та економічного розвитку суспільства: голодоморів, політичних
репресій, депортацій. Пріоритетні для багатьох поколінь радянських істориків теми
виявилися другорядними, не популярними. Дехто з молодих українських історіогра
фів констатував кризу історичної науки36, яка справді визначалася концептуально і
пріоритетами фундаментальних досліджень. Тоді закладалися теоретичні та методо
логічні основи сучасної української історичної науки, спостерігалася системна ревізія
її концептуальних основ, фактологічних пріоритетів.
С.Кульчицький, переосмислюючи в 1990х рр. концептуальні засади реаль
ної історії УСРР 1920х рр., використав кілька влучних історіографічних підходів:
концепція «державного капіталізму», концепція «кооперативного соціалізму»37.
Він переглянув попередні власні тлумачення непу, виділив справжню ленінську так
тику і стратегію нової економічної політики, аргументовано довів факт відсутності
повноцінного й реального непу в 1921 р. через наявність пролонгованої розверстки,
репресивної системи стягнення продподатку. Однак важливо підкреслити інше: уче
ний ніде не згадує концепту «податкова політика». Пише про економічну, соціальну
політику, але жодним словом – про податкову. У передмові до збірника документів
про голод 1921–1923 рр. в Україні він називає продовольчу розкладку «складовою
частиною економічної політики», документально підкреслює наявність «основних
принципів радянської продовольчої політики»38, здійснення «продовольчої кампа
нії», використовує терміни «податковий тягар», але уникає концептуального ви
значення «податкова політика». Про неї не згадує й упорядниця цитованого збір
ника – О.Мовчан, яка також не афішувала цього терміна у структурних підрозділах
і тексті своєї монографії 1988 р.39 Ми виключаємо випадковість, враховуючи поважне
місце С.Кульчицького, О.Мовчан в історіографії зазначеної проблеми. Вони, на нашу
думку, уникали його через відсутність фактологічного та історичного прецеденту в
реаліях історії 1921–1923 рр., демонструючи прикладне застосування принципу
35 Дмитренко В.П. Некоторые вопросы нэпа в советской историографии 60х гг. // Вопросы истории. – 1972. – №3. –
С.67–75; Фигуровская Н.К. Развитие аграрной теории в СССР конец 20х – 30е гг. – Москва, 1983. – 383 с.; Изменения
социальной структуры советского общества 1921 – середина 30х гг. – Москва, 1979. – 342 с.
36 Головко В.В. Історіографія кризи історичної науки. Український контекст. – К., 2003. – 227 с.
37 Кульчицький С.В. Нова економічна політика: уроки для сьогодення // Маршрутами історії. – К., 1990. – С.137;
Його ж. УСРР в добу нової економічної політики (1921–1928 рр.): Спроба побудови концептуальних засад реальної
історії. – К., 1995. – С.49, 135.
38 Голод 1921–1923 рр. в Україні: Зб. док. і мат. / Упор.: О.М.Мовчан, А.П.Огінська, Л.В.Яковлєва; відп. ред.
С.В.Кульчицький. – К., 1993. – С.5–19.
39 Мовчан О.Н. Трудящиеся УССР в борьбе с продовольственным кризисом при переходе к нэпу. – К., 1988. – 123 с.
Український історичний журнал. – 2022. – №5
Формування радянської податкової політики (початок 1920-х рр.): історіографічні аспекти 143
історизму. Навіщо прилаштовувати термін до соціальноекономічних явищ, якими
займалися інші структури – податкова система з наркомпродівським та наркомфі
нівським апаратами? Принагідно зазначимо, що С.Кульчицький використовує ви
значення «наркомпродівський» апарат40. Він залишився на концептуальних засадах
нової інтерпретації непу, особливо в частині концепції «державного капіталізму»
і «кооперативного соціалізму», уникаючи згадки та інституційного виокремлення
«податкова політика», продемонструвавши їх в індивідуальних монографіях 1996 та
1999 рр.41, у колективних працях з історії селянства та економічної історії України,
опублікованих з інтервалом у п’ять років42. У фундаментальному виданні про взає
мовідносини держави, суспільства і особи міжвоєнного періоду в Україні, яке опу
бліковане 2013 р., С.Кульчицький не згадує про «податкову політику»43, хоча фінан
сова політика «державикомуни», про яку пише шановний історик, мала вплив на
соціальноекономічні відносини. Концептуальна послідовність, якої дотримується
учений, доводить абстрактність і ситуативність застосування терміна «податкова по
літика» в історіографії.
Історикаграрник В.Калініченко, вивчаючи соціальноекономічні та організацій
новиробничі основи функціонування селянського господарства в радянській Україні
1920х рр., навіть не залучив «податкову політику» до засобів державного регулю
вання його розвитку44.
Наявність чи відсутність терміна «податкова політика» в конкретноісторичних
дослідженнях соціальноекономічних відносин в УСРР 1920х рр., на наш погляд, є
концептуальним вибором того чи іншого історика. Вони засвідчують теоретичний
рівень роботи, прикладне застосування історизму, авторську інтерпретацію. Однак
має бути історіографічне і фактологічне обґрунтування його універсальності, істо
ричної адекватності. Чому і досі зберігається його тяглість, традиційне використання
без термінологічного доповнення: якщо «податкова політика», то кого і чия – пар
тії, держави, конкретного номенклатурного органу? Подібне уточнення, очевидно,
доречне, оскільки надає суб’єктності, а фактам і подіям – історичної конкретики.
Дотримуючись основних принципів історіографічного методу, проаналізуємо праці
прихильників терміна, отже і явища, «податкова політика».
За кількістю історіографічних джерел і дисертаційних досліджень сучасних істо
риків, у яких згадується податкова політика в якості предмета і концепції, виокрем
люються 2000–2015 рр. Окремий підрозділ монографії О.Ганжі так і називається:
«Податкова політика радянської держави», а зміст стосується заміни розверстки
продподатком, стягнення останнього з використанням адміністративнорепре
сивного механізму, ситуативної появи єдиного сільськогосподарського податку45.
Дослідниця розглядає податкову політику в контексті економічної політики, але без
залучення податкового законодавства і аналізу партійних документів. Вона вважає,
що запровадження 19 травня 1923 р. єдиного сільгоспподатку відбувалося з «метою
уніфікації податкової системи»46. Постає ще одна дефініція – «податкова система».
40 Див.: Кульчицький С.В. УСРР в добу нової економічної політики… – С.36.
41 Кульчицький С.В. Комунізм в Україні: перше десятиріччя… – С.143, 181, 208; Його ж. Україна між двома війнами
(1921–1939 рр.). – К., 1999. – С.8, 122.
42 Історія українського селянства: Нариси в 2 т. – Т.2. – К., 2006. – С.95–158; Економічна історія України: Історико
економічне дослідження в двох томах. – Т.2. – К., 2011. – С.154–199.
43 Взаємовідносини держави, суспільства і особи під час створення радянського ладу в Україні (1917–1938 рр.). –
Т.1. – К., 2013. – С.10–56.
44 Калініченко В.В. Селянське господарство України в період непу: Історикоекономічне дослідження. – К.,
1997. – С.50–53.
45 Ганжа О.І. Українське селянство в період становлення тоталітарного режиму (1917–1927 рр.). – К., 2000. – С.55–66.
46 Там само. – С.64.
Український історичний журнал. – 2022. – №5
144 Олександр Даниленко, Святослав Даниленко
Економічна політика здійснювалася через податкову систему, а не через абстрактну
і маловиразну податкову політику, навіть її класова сутність реалізовувалася шляхом
диференційованого підходу до оподаткування. Співвідношення «класового» і ре
ального майнового в селянському секторі не слід ототожнювати, особливо на стадії
становлення радянської податкової системи. Порядок і процедура оподаткування,
починаючи від обстеження його об’єктів до встановлення реальної доходності госпо
дарства, не завжди враховували принцип класовості. Він набув жорсткого ідеологіч
ного та фіскальнорегулятивного впливу з 1927 р., трансформувавшись у так звані
«надзвичайні заходи» 1928 р. і фактично зруйнував основи непу.
З появою єдиного сільськогосподарського податку завершувалася наркомпродів
ська доба, вдосконалювалася система податків на селі, а уніфікація самої податкової
системи станеться внаслідок ліквідації податкових справ Наркомпроду з їх підпо
рядкуванням Наркомфіном УСРР наприкінці 1923 р. Важко погодитись з думкою
О.Ганжі стосовно того, що в «перші роки непу формування державного продо
вольчого фонду тісно перепліталося з податковою політикою»47. Його створення,
а насамперед натуральної частини державного бюджету, відбувалося через реалізацію
продовольчої політики у вигляді стягнення продподатку в ході «продовольчих кампа
ній». Загалом можна підтримати визначення «концепція оподаткування», яке засто
совує дослідниця, хоча в реальній історії йшлося про порядок оподаткування. Термін
«порядок» постає в низці законодавчих актів держави, що безпосередньо стосували
ся податкової справи, який не вирізнявся наявністю концептуальності, а швидше до
бором організаційнотехнічних та економічномайнових складових.
Інституційним осередком вивчення аграрної історії України, починаючи з дру
гої половини 1990х рр., стає Наукове товариство істориківаграрників та Науково
дослідний інститут селянства, що діють на базі Черкаського національного універ
ситету ім. Б.Хмельницького. Довкола них формується наукова школа, засновником
якої є А.Морозов. Майже в кожному числі друкованого щорічника «Український
селянин» висвітлювалася непівська проблематика, яка посідає пріоритетний напрям
аграрних студій. Історики системно досліджують функціонування податкової систе
ми в УСРР 1920х рр., але в контексті податкової політики радянської держави по від
ношенню до окремих груп селян. Саме такою проблемою переймається В.Лазуренко.
У статті за 2002 р. він зазначає, що В.Ленін визначив у 1918 р. «основні принци
пи податкової політики щодо селянства», але обмежився висвітленням «податково
го тягаря» на заможні групи48. Однак дослідник не розвиває власної тези стосовно
ленінських принципів податкової політики, констатує формальну зміну розверстки
податком у березні 1921 р. А далі, висвітлюючи стягнення продподатку, він наголо
шує, що з «метою уніфікації податкової системи та зростання авторитету “червінця”
серед селян, декретом ВУЦВК та РНК Української СРР від 19 травня 1923 р. був
запроваджений єдиний сільськогосподарський податок»49. Тверда радянська валюта
(червінець), який сприяв стабілізації грошової системи в УСРР та використовувався
у зовнішній торгівлі, кредитуванні промисловості, майже не потрапив на село, а тим
паче до рук селян. Однак це тема іншого дослідження. Ми уже зазначали організа
ційноінституційні фактори уніфікації податкової системи, яка не залежала від упо
рядкування одного з видів податку, оскільки функціонували інші, не менш вагомі, але
і вони не впливали на структурнофункціональні та організаційні основи радянської
47 Там само. – С.66.
48 Лазуренко В.М. Податкова політика радянської держави по відношення до економічно міцного селянського госпо
дарства України в добу непу // Український селянин: Зб. наук. праць. – Вип.6. – Черкаси, 2002. – С.109.
49 Там само. – С.110.
Український історичний журнал. – 2022. – №5
Формування радянської податкової політики (початок 1920-х рр.): історіографічні аспекти 145
податкової системи, яка мала власну вертикаль і горизонталь. «Податкова політика
радянської влади, – зазначає В.Лазуренко, – об’єктивно викликала незадоволення
економічно зміцнілого за роки НЕПу селянства»50. Невдоволення, навіть великих
соціальних груп суспільства, завжди проявляється індивідуально, але за радянської
«податкової політики» селянство все ж «зміцніло», відтак питання фіскальної функ
ції у формі «податкового тягаря», про які постійно згадує дослідник в статті, не
мали негативного впливу. Його старший наставник А.Морозов підкреслює їх кон
структивність, тому що «податкова політика часів непу принесла значну полегкість
селянству, дала йому великі економічні вигоди»51. Порівняно з періодом «воєнного
комунізму», а саме так її інтерпретує історикаграрник, безперечно. Однак, на наше
переконання, суперечливість тези обох згаданих дослідників полягає в ототожнені
кількох процедурних питань оподаткування: «податкового тиску», «податкового тя
гаря», «податкової політики». Два перших поняття потребують змістового тлумачен
ня, реального зіставлення суми оподаткування до валової продукції, товарної части
ни, пересічної доходності селянського двору і кожної десятини землі, голови худоби,
майна селянського двору. За таких умов можна говорити про силу і вплив «податко
вого тиску» на конкретні господарства – заможні і незаможні. Однак В.Лазуренко
дотримується власної концепції висвітлення радянської податкової системи52, зосере
джуючись на феномені «податкової політики» держави, але без структурнофункціо
нального аналізу діяльності податкових управлінь Наркомпроду і Наркомфіну, їхніх
штатних установ на місцях.
На подібних методологічних принципах написана монографія С.Корновенка
й В.Ла зуренка53, яка вийшла 2004 р., хоча кандидатська дисертація С.Корно
вен ка 2000 р. стосувалася податкової політики радянської влади в українському
селі 1921–1925 рр.54 Вона була чи не першою роботою в українській сучасній істо
ріографії, яка актуалізувала забуту проблему, але її автор не подолав усталених історіо
графічних схем. Збережено теоретичний концепт «відбудовний період», а поняття
«податкова політика» фактично стало концепцією вивчення складної соціальноеко
номічної проблеми, якою лишається радянська податкова система в УСРР 1920х рр.
Ніхто не наважився дослідити її під історичним кутом зору, як і податкову політи
ку в контексті фінансової та економічної політики радянської влади. Обмежуватися
лише поясненням її класової сутності, екстраполюючи на селянство, щоб показати
податковий тиск авторитарного комуністичного режиму, мабуть замало. Галузевий
і секторальний підхід, який засновано в статті Т.Козацької про систему оподаткуван
ня і самооподаткування селян в УСРР 1928–1930 рр.55, більш конкретніше розкри
ває класову сутність більшовицької податкової політики, особливо дивний феномен
«самооподаткування».
Фрагментарно податкова політика постає в монографіях О.Сушка, О.Лати
ше вої, В.Олянич, які стосуються соціальноекономічного інституту приватного
50 Там само. – С.111.
51 Історія українського селянства. – Т.2. – К., 2006. – С.28.
52 Лазуренко В.М. Заможне селянство України в умовах непу. – Черкаси, 2003. – 160 с.; Його ж. Куркуль чи господар?
Селянська економіка як соціальна категорія. – Черкаси, 2005. – 218 с.
53 Корновенко С.В., Лазуренко В.М. Село. Хліб. Гроші. Податкова політика радянської влади в українському селі у
період НЕПу. – Черкаси, 2004. – 188 с.
54 Корновенко С.В. Податкова політика радянської влади в українському селі і відбудовний період (1921–1925 рр.):
Автореф. дис. … канд. іст. наук. – Донецьк, 2000. – 20 с.
55 Козацька Т.Ю. Система оподаткування та самооподаткування селян в УСРР 1928–1930 рр. // Питання аграрної
історії України та Росії: Мат. п’ятих наук. читань, присвячених пам’яті професора Д.П.Пойди. – Дніпропетровськ,
2004. – С.151–157.
Український історичний журнал. – 2022. – №5
146 Олександр Даниленко, Святослав Даниленко
підприємництва, організації системи державного та кооперативного майнового стра
хування56. На думку О.Сушка й В.Олянич, податкова політика радянської влади не
сприяла розвитку приватного підприємництва, а була спрямована на його регулю
вання та обмеження57.
Дисертаційні праці, захищені у 2000 р. С.Корновенком, у 2007 р. С.Міняйло58,
у 2014 р. Н.Скрипчинською59, крім інтервалу у сім років, мають ще і спільну методо
логічну канву. На перших сторінках автореферату двох останніх зустрічаємо тотожне
тлумачення податкової політики, яка «визначає характер і мету податкової системи».
У 1921–1923 рр. загалом сформувалися принципи нового економічного курсу і фі
нансової політики, а продовольча політика входила до складу господарської, але не
податкової політики. Однак швидко постала податкова система, яка вирізнялася ор
ганізаційноструктурним дуалізмом в особі Наркомпроду і Наркомфіну, а її «харак
тер і мету» визначала фінансовоекономічна політика держави. Дослідники конста
тують готовність комплексно вивчити «проведення радянської податкової політики
в українському селі», «реалізацію більшовицької податкової політики», але стають
заручниками власного концептуального вибору. Не факт, що продрозкладка була
«основним елементом податкової політики радянської влади на початку 1920х рр.»,
як про це зазначає Н.Скрипчинська60, тому що розверстка не мала ознак податку, а
швидше натуральної повинності селян. Доведено, навіть самим В.Леніним, що про
дрозверстка і продподаток належали до продовольчої політики влади, а не податко
вої. Чомусь дослідниця говорить про наявність повинностей у 1927–1929 рр., а на
початку 1920х рр. ігнорує. Можна погодитись з нею, що податкова політика мала
«фіскальнограбунковий характер», але мають бути висвітлені інституційні, ідеоло
гічнопартійні, фіскальні, структурноорганізаційні та інші складові саме податкової
політики. Якщо її здійснювали радянські органи влади (наркомати, райвиконкоми,
сільради), то без висвітлення податкової системи, політика залишиться історичною
абстракцією, політологічною схемою з елементами оподаткування, наявністю класо
вої риторики в контексті теорії тоталітаризму.
Історична наука, крім встановлення хронології подій, має дотримуватись і по
слідовності застосування термінів, визначень, понять, які стосуються історії виник
нення і розвитку соціальноекономічних явищ. Легковажне і не завжди адекватне їх
використання, почасти хаотичне і тавтологічне, заважає відтворенню історичних по
дій, встановленню фактів. Можна погодитись з твердженням харківського історика
Ю.Волосника про те, що податкова політика у 1920х рр. була «дієвим важелем ре
гулювання приватнопідприємницької ініціативи», але у його концептуальній фабулі
подібну роль посідала і податкова система61. З контексту монографії можна виділити
кілька складових податкової політики – «класовий принцип при оподаткуванні
56 Сушко О.О. Особливості становлення та функціонування приватного підприємництва в Україні періоду НЕПу
(1921–1928): історикотеоретичний аспект. – К., 2003. – 251 с.; Латишева О.В. Становлення і розвиток системи дер
жавного та кооперативного майнового страхування в УРСР 20–30х рр. ХХ ст. (Історичний аспект). – Х., 2011. – 352 с.;
Олянич В.В. Приватне та кооперативне підприємництво селянських господарств в Україні (1921–1929 рр.): історичний
аспект. – Х., 2012. – 304 с.
57 Сушко О.О. Особливості становлення та функціонування приватного підприємництва... – С.84; Олянич В.В.
Приватне та кооперативне підприємництво... – С.51.
58 Міняйло С.А. Податкова політика радянської влади в українському селі в умовах формування та утвердження рад
госпноколгоспної системи (1930–1939 рр.): історичний аспект: Автореф. дис. … канд. іст. наук. – Черкаси, 2007. – 20 с.
59 Скрипчинська Н.О. Податкова політика радянської влади в українському селі в 20х рр. ХХ ст.: Автореф. дис. …
канд. іст. наук. – К., 2014. – 20 с.
60 Там само. – С.15.
61 Волосник Ю.П. Підприємці і приватне підприємництво в радянській державі в добу НЕПу (на матеріалах
України). – Х., 2014. – С.75, 80.
Український історичний журнал. – 2022. – №5
Формування радянської податкової політики (початок 1920-х рр.): історіографічні аспекти 147
непманів місцевими податками», «податковий тиск», «невиправдано високий рівень
оподаткування». Перелічені складові мали б бути названі в нормативноюридичних
актах держави або ж партійних органів, тоді стала б зрозумілою класова податкова
політика. Надходженням коштів до бюджету займалася не податкова політика, а фін
інспектори та податковий апарат загалом. Він одним із перших наважився здійсни
ти періодизацію здійснення податкової політики в роки непу, забуваючи що неп – це
теж політика з фазами, формами і стадіями розвитку. Однак така спроба формалізує
саму концепцію з використанням поняття і явища «податкова політика». До першо
го етапу Ю.Волосник відносить 1921–1923 рр., упродовж якого «відбувається від
новлення податкової системи». Можна погодитися з появою податкової системи,
але не з «відновленням», оскільки виникла абсолютно нова радянська податкова си
стема. Другий етап (весна – кінець 1924 р.), третій (кінець 1924 – кінець 1925 рр.),
а новий етап припадає на 1926–1927 рр. Критерієм періодизації постає відношення
податківців до непманів і підприємців, руйнівна сила «податкового пресу» до «нової
буржуазії»62. Малопереконливий принцип для періодизації складного і суперечливо
го явища, яким була податкова політика, як складова частина фінансового та еконо
мічного курсу. Фіскальна і стимулююча функції, про які зазначає дослідник, набагато
ближча до суті податкової політики. Для її системної характеристики і періодизації
необхідно долучати базові принципи функціонування непу, його тактикострате
гічний курс (теорія «повороту керма» М.Бухаріна), бюджетна складова фінансової
політики тощо. Однозначно неприпустимо, на нашу думку, ототожнювати явища
«податкова політика» і «податкова система», оскільки вони є різними за структу
рою, функціями, інституційним походженням.
Отже, дослідивши історіографію становлення і впровадження концепції «подат
кова політика», її ситуативне застосування, зазначимо факт схематичного ототожнен
ня понять і явищ – «податкова політика» та «податкова система». Обидва заслугову
ють на конкретне історичне дослідження, але через виявлення загального, особливого
та одиничного. Не можна висвітлювати податкову політику через абстрактну кон
статацію класового принципу її здійснення, конкретний порядок оподаткування.
Недостатньо обмежуватись одним із видів податку, навіть системи податків (єдиний
сільськогосподарський). Варто розкрити еволюцію організаційнофункціональних
складових радянської податкової системи. Вона була представлена в 1921–1923 рр.
діяльністю наркомпродівського і наркомфінівського податкових апаратів, підсистем
єдиного цілого.
Податкова політика не була самодостатньою та інституційно самостійною, яка
залежала від загальних принципів економічної і фінансової політики центральних
партійних органів. Якщо вважати ВКП(б) державною партією, то податкову політику
можна називати політикою держави по відношенню до селян, непманів. Однак, до
тримуючись принципу історизму, схиляємось до іншого висновку: податковою спра
вою займалися радянські органи влади – ВУЦВК, Раднарком УСРР, Наркомпрод,
Наркомфін, частково Держплан УСРР. Вони виписували «податкове законодав
ство» і визначали порядок оподаткування, встановлювали процедуру стягнення кон
кретних податків. Говорячи про податкову політику, історики дещо політизують еко
номічногосподарські інститути влади, надають їм невластивих ознак і повноважень.
Вона має свій предмет дослідження, як і будьяка політика з відповідними фазами,
але принципового, не ситуативного значення. До цієї категорії належать: політи
ка «воєнного комунізму», неп, «українізація», коренізація. Має науководослідну
62 Там само. – С.86–87.
Український історичний журнал. – 2022. – №5
148 Олександр Даниленко, Святослав Даниленко
перспективу податкова політика політбюро ЦК ВКП(б), яка справді піддається періо
дизації і структуруванню. Суперечливим, на нашу думку, було б застосування форму
лювання «податкова політика Наркомфіну», який мав певні повноваження у царині
доходної й витратної частини державного та місцевих бюджетів, але питання фінан
сової та економічної політики належало до пріоритетів партійних структур.
Огляд історіографічного доробку з проблеми початкового етапу формування ра
дянської податкової політики засвідчує необхідність системних підходів, нових праць,
які б усебічно і критично аналізували всі складові податкової політики російських
більшовиків.
REFERENCES
1. Alekseeva, G.D. (2003). Istoricheskaja nauka v Rossii. Іdeologija. Politika (60–80-e gg. ХХ v.). Moskva. [in Russian].
2. Arkhipov, V.A. (1978). Borba protiv kapitalisticheskikh elementov v promyshlennosti i torgovle 20-e – nachalo 30-kh gg. Moskva. [in Russian].
3. Denisovets, P.M. (1982). Podatkova polіtika radianskoi derzhavy shchodo selianstva Ukrainy v 1921–1929 rr. Ukrainskyi іstorych-
nyi zhurnal, 6, 88–96. [in Ukrainian].
4. Dmitrenko, V.P. (1972). Nekotorye voprosy nepa v sovetskoj istoriografii 60kh gg. Voprosy istorii, 3, 67–75. [in Russian]
5. Figurovskaja, N.K. (1979). Izmenenija sotsialnoj struktury sovetskogo obshchestva 1921 – seredina 30-kh gg. Moskva. [in Russian].
6. Figurovskaja, N.K. (1983). Razvitie agrarnoj teorii v SSSR konets 20-kh – 30-e gg. Moskva. [in Russian].
7. Hanzha, O.I. (2000). Ukrainske selianstvo v period stanovlennia totalitarnoho rezhymu (1917–1927 rr.). Kyiv. [in Ukrainian].
8. Holovko, V.V. (2003). Istoriohrafiia kryzy istorychnoi nauky. Ukrainskyi kontekst. Kyiv. [in Ukrainian].
9. Kalinichenko, V.V. (1997). Selianske hospodarstvo Ukrainy v period nepu: Istoryko-ekonomichne doslidzhennia. Kyiv. [in Ukrainian].
10. Kolesnyk, I. (2005). Istoriohrafichnyi dyskurs v Ukraini: realii ta prohnozy. Suchasna ukrainska istoriohrafiia: problemy metod-
olohii ta terminolohii: Mat. Vseukr. nauk.-metodol. seminaru (Kyiv, 17 chervnia 2004 r.), 31–32. Kyiv. [in Ukrainian].
11. Kondufor, Ju.Ju. (1964). Ukreplenie sojuza rabochego klassa i krestjanstva v period grazhdanskoj vojny (v khode provedenija prodo-
volstvennoj politiki 1918–1920 gg.). Kiev. [in Russian].
12. Kononenko, H.K. (1950). Perekhod k novoi ekonomicheskoi politike na Ukraine (1921–1922 gg.). (Extended abstract of Candidate’s
thesis). Kyiv. [in Russian].
13. Kornovenko, S.V. (2000). Podatkova polityka radianskoi vlady v ukrainskomu seli i vidbudovnyi period (1921–1925 rr.). (Extended
abstract of Candidate’s thesis). Donetsk. [in Ukrainian].
14. Kornovenko, S.V., Lazurenko, V.M. (2004). Selo. Khlib. Hroshi. Podatkova polityka radianskoi vlady v ukrainskomu seli u period
NEPu. Cherkasy [in Ukrainian].
15. Kozatska, T.Yu. (2004). Systema opodatkuvannia ta samoopodatkuvannia selian v USRR 1928–1930 rr. Pytannia ahrarnoi istorii
Ukrainy ta Rosii: Mat. piatykh naukovykh chytan, prysviachenykh pamiati profesora D.P.Poidy, 151–157. Dnipropetrovsk. [in Ukrainian].
16. Kulchytskyi, S.V. (1990). Nova ekonomichna polityka: uroky dlia sohodennia. Marshrutamy istorii. Kyiv. [in Ukrainian].
17. Kulchytskyi, S.V. (1995). USRR v dobu novoi ekonomichnoi polityky (1921–1928 rr.). Sproba pobudovy kontseptualnykh zasad real-
noi istorii. Kyiv. [in Ukrainian].
18. Kulchytskyi, S.V. (1996). Komunizm v Ukraini: pershe desiatyrichchia (1919–1928). Kyiv. [in Ukrainian].
19. Kulchytskyi, S.V. (1999). Ukraina mizh dvoma viinamy (1921–1939 rr.). Kyiv. [in Ukrainian].
20. Kulchytskyi, S.V. (Ed.) (1993). Holod 1921–1923 rr. v Ukraini: Zb. dok. i mat., 5–19. Kyiv. [in Ukrainian].
21. Latysheva, O.V. (2011). Stanovlennia i rozvytok systemy derzhavnoho ta kooperatyvnoho mainovoho strakhuvannia v URSR 20–30-
kh rr. XX st. (Istorychnyi aspekt). Kharkiv. [in Ukrainian].
22. Lazurenko, V.M. (2002). Podatkova polityka radianskoi derzhavy po vidnoshenniu do ekonomichno mitsnoho selianskoho hosp
odarstva Ukrainy v dobu nepu. Ukrainskyi selianyn, 6, 109. [in Ukrainian].
23. Lazurenko, V.M. (2003). Zamozhne selianstvo Ukrainy v umovakh nepu. Cherkasy. [in Ukrainian].
24. Lazurenko, V.M. (2005). Kurkul chy hospodar? Selianska ekonomika yak sotsialna katehoriia. Cherkasy. [in Ukrainian].
25. Marjakhin, G.L. (1964). Ocherki istorii nalogov s naselenija SSSR. Moskva. [in Russian].
26. Miniailo, S.A. (2007). Podatkova polityka radianskoi vlady v ukrainskomu seli v umovakh formuvannia ta utverdzhennia rad-
hospno-kolhospnoi systemy (1930–1939 rr.): istorychnyi aspekt. (Extended abstract of Candidate’s thesis). Cherkasy. [in Ukrainian].
27. Movchan, O.N. (1988). Trudjashchiesja USSR v borbe s prodovolstvennym krizisom pri perekhode k nepu. Kiev. [in Russian].
28. Olianych, V.V. (2012). Pryvatne ta kooperatyvne pidpryiemnytstvo selianskykh hospodarstv v Ukraini (1921–1929 rr.): istorychnyi
aspekt. Kharkiv. [in Ukrainian].
29. Skrypchynska, N.O. (2014). Podatkova polityka radianskoi vlady v ukrainskomu seli v 20-kh rr. XX st. (Extended abstract of
Candidate’s thesis). Kyiv. [in Ukrainian].
30. Sokolov, N.G. (1981). Nalogovaja politika sovetskogo gosudarstva v dokolhoznyj period. Kujbyshev. [in Russian].
31. Sushko, O.O. (2003). Osoblyvosti stanovlennia ta funktsionuvannia pryvatnoho pidpryiemnytstva v Ukraini periodu nepu (1921–
1928): istoryko-teoretychnyi aspekt. Kyiv. [in Ukrainian].
32. Trifonov, I.Ja. (1966). Ocherki istorii klassovoj borby v SSSR v gody nepa (1921–1937). Moskva. [in Russian].
33. Trifonov, I.Ja. (1975). Likvidatsija ekspluatatorskikh klassov v SSSR. Moskva. [in Russian].
34. Turchenko, F.G. (1986). Ekonomicheskaja politika sovetskogo gosudarstva v perekhodnyj period ot kapitalizma k sotsializmu.
Moskva. [in Russian].
35. Turchenko, F.G. (1987). Velikij Oktjabr i likvidatsija ekspluatatorskih klassov na Ukraine. Kiev, Odessa. [in Russian].
36. Virnyk, D.V., Bondarenko, V.V. (Eds.) (1967). Rozvytok narodnoho hospodarstva URSR (1917–1967 rr.), 1. Kyiv. [in Ukrainian].
37. Volosnyk, Yu.P. (2014). Pidpryiemtsi i pryvatne pidpryiemnytstvo v radianskii derzhavi v dobu NEPu (na materialakh Ukrainy).
Kharkiv. [in Ukrainian].
Український історичний журнал. – 2022. – №5
Формування радянської податкової політики (початок 1920-х рр.): історіографічні аспекти 149
Oleksandr DANYLENKO
Doctor of Sciences in History (Dr. Hab. in History), Professor,
Department of Modern History of Ukraine,
T.Shevchenko National University of Kyiv
(Kyiv, Ukraine), ovdanyl@knu.ua
ORCID: https://orcid.org/0000000292466574
Sviatoslav DANYLENKO
Candidate of Sciences in History (Ph. D. in History), Docent,
Department of Source Studies and Special Historical Disciplines,
National Pedagogical M.Drahomanov University
(Kyiv, Ukraine), swdan90@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/000000020370544X
Shaping Soviet Tax Policy (Early 1920s):
Historiographical Aspects
Abstract. The purpose of the article is to analyze the historiographic work of Ukrainian scientists
on the history of Soviet tax policy in the initial period of its formation. The methodological
basis of the research are principles of historicism, objectivity and systematicity. While solving the
tasks, general scientific and special research historiographical analysis and synthesis of knowledge
development, generalization, quantitative, historicalcomparative, chronological, retrospective
methods were used. The scientific novelty of the work is a comprehensive analysis of the
state of study of the history of the formation and initial period of operation of the Soviet tax
system. Conceptual approaches and techniques used by domestic and foreign specialists for the
purpose of scientific reconstruction of this problem, relevant for current practice, have been
clarified. Conclusions. The analysis of the historiographic work of modern Ukrainian historians
has shown that this topic was widely studied. By reinterpreting publicly available sources and
bringing into scientific circulation littleknown or previously unavailable archival materials, both
domestic and foreign, the researchers offered a new vision of the Soviet leadership’s attempts to
improve economic indicators through transformations and redistribution of financial flows in
the Soviet republics, in particular in UkrSSR. Authors have made significant corrections to the
content of terminological and conceptual apparatus related to the tax system. At the same time,
the fact of mechanical equation of the concepts and phenomena of “tax policy” and “tax system”
in historiography, a presence of a class approach, a need for comprehensive generalizing works,
which would reinterpret the topic in the broad context of modern economic transformations, is
emphasized.
Keywords: domestic historiography, historiographical process, new economic policy, tax policy,
tax system, Narkomprod of the UkrSSR, Narkomfin of the UkrSSR.
|