Вивчення генетичних аспектів репродуктивних порушень у людини

Отримані результати засвідчили суттєвий вплив генетичної компоненти при неплідді. В групі з первинним непліддям переважали кількісні зміни хромосом, при вторинному (невиношуванні вагітності) – структурні. У чоловіків з порушеннями процесів сперматогенезу зафіксовано у 8,5 % мікроделеції Y-хромосоми....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів
Дата:	2008
Автори:	Заставна, Д.В., Терпиляк, О.І., Гулеюк, Н.Л., Тиркус, М.Я.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова 2008
Теми:	Оригінальні статті
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18816
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Вивчення генетичних аспектів репродуктивних порушень у людини / Д.В. Заставна, О.І. Терпиляк, Н.Л. Гулеюк, М.Я. Тиркус // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2008. — Т. 6, № 2. — С. 201-208. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18816
record_format	dspace
spelling	Заставна, Д.В. Терпиляк, О.І. Гулеюк, Н.Л. Тиркус, М.Я. 2011-04-10T17:40:28Z 2011-04-10T17:40:28Z 2008 Вивчення генетичних аспектів репродуктивних порушень у людини / Д.В. Заставна, О.І. Терпиляк, Н.Л. Гулеюк, М.Я. Тиркус // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2008. — Т. 6, № 2. — С. 201-208. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 1810-7834 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18816 575.113:616.697-053.1:618 Отримані результати засвідчили суттєвий вплив генетичної компоненти при неплідді. В групі з первинним непліддям переважали кількісні зміни хромосом, при вторинному (невиношуванні вагітності) – структурні. У чоловіків з порушеннями процесів сперматогенезу зафіксовано у 8,5 % мікроделеції Y-хромосоми. Встановлено, що імуногенетичними маркерами вторинного непліддя є HLA-антигени А10, В41, В38 та вірогідно значиме підвищення генотипу (GG) високої експресії гена ІЛ-10. Наявність спільних HLA-антигенів та SNP –1082 G→A пІЛ–10 - генотипів у подружньої пари є прогностично негативним фактором для настання та протікання вагітності. Полученные результаты свидетельствуют о существенном влиянии генетической компоненты при бесплодии. В группе супружеских пар с первичным бесплодием преобладали количественные изменения хромосом, а при вторичном – структурные. У мужчин с нарушениями процессов сперматогенеза зафиксировано в 8,5 % микроделеции Y-хромосомы. Установлено, что иммуногенетическими маркерами вторичного бесплодия (невынашивания беременности) являются HLA-антигены А10, В41, В38 и статистически значимое увеличение генотипа (GG) высокой экспрессии гена ИЛ-10. Присутствие общих HLA-антигенов и SNP –1082 G→A пІЛ–10 - генотипов у супружеской пары является фактором риска бесплодия и невынашивания беременности. The final results tell us about the essential influence of the genetic part in infertility. In the primary infertility group the chromosome quantity changes prevailed and in secondary – structural. It was observed a significant rising of the unstable chromosomes aberration and in 8,5 % - microdeletions in Y-chromosome in males with spermatogenesis infringement. It was determined, that immunogenetic markers of secondary infertility, caused by accustomed miscarriages in I trimester were HLA-antigens A10, B41 and B38. It was confirmed, that presence of common HLA-antigens in marital couples and increase of high expression GG-genotupes SNP –1082 G→A пІЛ–10 was prognostically unfavourable for running of pregnancy. It is expected, that IL-10 gene may be active in pathogenesis of accustomed miscarriages. uk Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів Оригінальні статті Вивчення генетичних аспектів репродуктивних порушень у людини Изучение генетических аспектов репродуктивных нарушений у человека Study of genetic aspects of human reproductive disorders Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Вивчення генетичних аспектів репродуктивних порушень у людини
spellingShingle	Вивчення генетичних аспектів репродуктивних порушень у людини Заставна, Д.В. Терпиляк, О.І. Гулеюк, Н.Л. Тиркус, М.Я. Оригінальні статті
title_short	Вивчення генетичних аспектів репродуктивних порушень у людини
title_full	Вивчення генетичних аспектів репродуктивних порушень у людини
title_fullStr	Вивчення генетичних аспектів репродуктивних порушень у людини
title_full_unstemmed	Вивчення генетичних аспектів репродуктивних порушень у людини
title_sort	вивчення генетичних аспектів репродуктивних порушень у людини
author	Заставна, Д.В. Терпиляк, О.І. Гулеюк, Н.Л. Тиркус, М.Я.
author_facet	Заставна, Д.В. Терпиляк, О.І. Гулеюк, Н.Л. Тиркус, М.Я.
topic	Оригінальні статті
topic_facet	Оригінальні статті
publishDate	2008
language	Ukrainian
container_title	Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів
publisher	Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова
format	Article
title_alt	Изучение генетических аспектов репродуктивных нарушений у человека Study of genetic aspects of human reproductive disorders
description	Отримані результати засвідчили суттєвий вплив генетичної компоненти при неплідді. В групі з первинним непліддям переважали кількісні зміни хромосом, при вторинному (невиношуванні вагітності) – структурні. У чоловіків з порушеннями процесів сперматогенезу зафіксовано у 8,5 % мікроделеції Y-хромосоми. Встановлено, що імуногенетичними маркерами вторинного непліддя є HLA-антигени А10, В41, В38 та вірогідно значиме підвищення генотипу (GG) високої експресії гена ІЛ-10. Наявність спільних HLA-антигенів та SNP –1082 G→A пІЛ–10 - генотипів у подружньої пари є прогностично негативним фактором для настання та протікання вагітності. Полученные результаты свидетельствуют о существенном влиянии генетической компоненты при бесплодии. В группе супружеских пар с первичным бесплодием преобладали количественные изменения хромосом, а при вторичном – структурные. У мужчин с нарушениями процессов сперматогенеза зафиксировано в 8,5 % микроделеции Y-хромосомы. Установлено, что иммуногенетическими маркерами вторичного бесплодия (невынашивания беременности) являются HLA-антигены А10, В41, В38 и статистически значимое увеличение генотипа (GG) высокой экспрессии гена ИЛ-10. Присутствие общих HLA-антигенов и SNP –1082 G→A пІЛ–10 - генотипов у супружеской пары является фактором риска бесплодия и невынашивания беременности. The final results tell us about the essential influence of the genetic part in infertility. In the primary infertility group the chromosome quantity changes prevailed and in secondary – structural. It was observed a significant rising of the unstable chromosomes aberration and in 8,5 % - microdeletions in Y-chromosome in males with spermatogenesis infringement. It was determined, that immunogenetic markers of secondary infertility, caused by accustomed miscarriages in I trimester were HLA-antigens A10, B41 and B38. It was confirmed, that presence of common HLA-antigens in marital couples and increase of high expression GG-genotupes SNP –1082 G→A пІЛ–10 was prognostically unfavourable for running of pregnancy. It is expected, that IL-10 gene may be active in pathogenesis of accustomed miscarriages.
issn	1810-7834
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18816
citation_txt	Вивчення генетичних аспектів репродуктивних порушень у людини / Д.В. Заставна, О.І. Терпиляк, Н.Л. Гулеюк, М.Я. Тиркус // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2008. — Т. 6, № 2. — С. 201-208. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT zastavnadv vivčennâgenetičnihaspektívreproduktivnihporušenʹulûdini AT terpilâkoí vivčennâgenetičnihaspektívreproduktivnihporušenʹulûdini AT guleûknl vivčennâgenetičnihaspektívreproduktivnihporušenʹulûdini AT tirkusmâ vivčennâgenetičnihaspektívreproduktivnihporušenʹulûdini AT zastavnadv izučeniegenetičeskihaspektovreproduktivnyhnarušeniiučeloveka AT terpilâkoí izučeniegenetičeskihaspektovreproduktivnyhnarušeniiučeloveka AT guleûknl izučeniegenetičeskihaspektovreproduktivnyhnarušeniiučeloveka AT tirkusmâ izučeniegenetičeskihaspektovreproduktivnyhnarušeniiučeloveka AT zastavnadv studyofgeneticaspectsofhumanreproductivedisorders AT terpilâkoí studyofgeneticaspectsofhumanreproductivedisorders AT guleûknl studyofgeneticaspectsofhumanreproductivedisorders AT tirkusmâ studyofgeneticaspectsofhumanreproductivedisorders
first_indexed	2025-11-27T08:52:15Z
last_indexed	2025-11-27T08:52:15Z
_version_	1850806907943518208
fulltext	201ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2008, том 6, № 2 УДК: 575.113:616.697�053.1:618 ВИВЧЕННЯ ГЕНЕТИЧНИХ АСПЕКТІВ РЕПРОДУКТИВНИХ ПОРУШЕНЬ У ЛЮДИНИ Д.В.ЗАСТАВНА, О.І.ТЕРПИЛЯК, Н.Л.ГУЛЕЮК, М.Я.ТИРКУС ДУ “Інститут спадкової патології АМН України” Україна, 79000, м.Львів, вул.М.Лисенка 31а e�mail: oresta.terp@gmail.com Отримані результати засвідчили суттєвий вплив генетичної компоненти при неплідді. В групі з первинним непліддям переважали кількісні зміни хромосом, при вторинному (невиношуванні вагітності) – структурні. У чоловіків з пору� шеннями процесів сперматогенезу зафіксовано у 8,5 % мікроделеції Y�хро� мосоми. Встановлено, що імуногенетичними маркерами вторинного непліддя є HLA�антигени А10, В41, В38 та вірогідно значиме підвищення генотипу (GG) високої експресії гена ІЛ�10. Наявність спільних HLA�антигенів та SNP –1082 G>A пІЛ–10 – генотипів у подружньої пари є прогностично негативним факто� ром для настання та протікання вагітності. Ключові слова: непліддя, невиношування вагітності, цитогенетичні порушен� ня, мікроделецій Y�хромосоми, імуногенетичні маркери, HLA�система, точкові нуклеотидні поліморфізми (SNP), гени імунної відповіді. Вступ. Внесок генетичної компоненти в спектр причин репродуктив� них порушень (непліддя та невиношування вагітності) займають, за різними даними, від 2,5 до 10 %. Окрім стабільних успадкованих пе� ребудов у геномі при неплідді спостерігається підвищена частота спон� танних (або нестабільних) аберацій, які виникають de novo. Зростання рівня нестабільних аберації може свідчити, з одного боку, про якесь мутагенне (екзо�, чи ендогенне) навантаження на організм людини, а з іншого – про нездатність захисних механізмів організму елімінувати такого роду впливи [1–5]. Слід, на нашу думку, особливо наголосити на зростанні чоловічого непліддя: біля 2 % чоловіків є інфертильними, а внесок чоловічого фак� тора в структуру непліддя сягає 30 – 50 % і ці показники мають пози� тивну динаміку. Тому, одна з вихідних концепцій роботи стосувалася рівнозначного “внеску” подружжя в генез непліддя. Така постановка питання обумовлена тим, що у 1976 році були представлені докази участі Y�хромосоми у сперматогенезі. Зокрема, у дистальній ділянці еух� роматинової частини довгого плеча Y�хромосоми (Yq11) знайдено ло� кус AZF – фактор азооспермії, мікроделеції в якому зустрічаються з ча� © Д.В.ЗАСТАВНА, О.І.ТЕРПИЛЯК, Н.Л.ГУЛЕЮК, М.Я.ТИРКУС, 2008 202 ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2008, том 6, № 2 Д.В.Заставна, О.І.Терпиляк, Н.Л.Гулеюк, М.Я.Тиркус стотою від 2 до 11 % чоловіків з пору� шеннями процесів сперматогенезу [6– 9]. На короткому плечі Y�хромосоми знаходиться ген SRY, який спричи� няється до дифференціації гонад ем� бріона в яєчка. Транслокація SRY�гена з Y на Х�хромосому (або аутосому) при� зводить до формування чоловічого фенотипу при жіночому ХХ�каріотипі (синдром де ля Шапеля). Навпаки, при 46ХУ�генотипі проявляється жіночий фенотип у випадку відсутності корот� кого плеча Y�хромосоми, чи її дисталь� ної ділянки. Ще один особливий акцент у роботі зроблено на імуногенетичних аспектах непліддя. Імунний статус організму обумовлює головний комплекс гісто� сумісності (MHC – Major Histocompa� tibility Complex), який у людини ще на� зивається HLA�системою (Human Leu� kocyte A�system) [10, 11]. Участь голов� ного комплексу гістосумісності у схильності до непліддя розглядається під кутом зору пошуку конкретних генів HLA, причетних до “репродукційних втрат” [12], або вивчення модулюючих властивостей HLA�системи в комп� лексі генної сітки [13]. Відомо також, що реалізація схильності організму до того, чи іншого захворювання відбу� вається при винятковій участі генів іму� норегуляторних структур, найбільш визнаними серед яких є цитокіни. Особливий інтерес викликає протиза� пальний цитокін інтерлейкін–10 (ІЛ– 10). Зокрема, промоторна ділянка гена ІЛ�10 (пІЛ�10) містить ряд крапкових нуклеотидних варіацій, які відповіда� ють за високу/низьку експресію ІЛ�10, ці ж SNP (single nucleotide polymor� phism) формують алелі схильності до ряду хвороб. Найбільш дослідженими є SNP –1082 G→А, –819 T→C та –592 A→C [14], і зокрема показано, що ге� нотип “високої” експресії –1082 GG асоціюється з невиношуванням вагіт� ності [15]. На підставі вищесказаного, метою роботи було вивчити цито�, імуно� та молекулярно�генетичні особливості подружніх пар з первинним непліддям та невиношуванням вагітності (вторин� ним непліддям) з особливим акцентом при цьому на чоловічому факторі та імуногенетичному статусі подружжя. Матеріали і методи Цитогенетичні дослідження прове� дені 906 особам (453 подружнім па� рам) з первинним та вторинним не� пліддям. Чоловікам із зміненими по� казниками спермограми в комплексі із цитогенетичними дослідженнями про� ведені молекулярно�генетичні дослід� ження Y�хромосоми (всього обстеже� но 200 чоловіків). Тим подружнім па� рам, у яких не виявляли цито�, чи мо� лекулярно�генетичних порушень реко� мендували імуногенетичні досліджен� ня (обстежено 198 осіб – 99 подружніх пар) Цитогенетичні дослідження прово� дили за допомогою аналізу GTG� та CBG' диференційно забарвлених пре� паратів метафазних хромосом, отри� маних з культури лімфоцитів перифе� рійної крові. Молекулярно�генетичні досліджен� ня Y�хромосоми, а саме, наявність гена SRY та детекцію мікроделецій AZF ділянки здійснювали на матеріалі виді� леної з лейкоцитів периферійної крові ДНК. Ампліфікацію проводили за допо� могою двох мультиплексних ПЛР ре� акцій для трьох AZF ділянок та конт� рольного фрагменту SRY. Мульти� плексні реакції дозволяють аналізува� ти наступні локуси: SRY (472 пн), sY254 (400 пн), sY86 (320 пн), sY127 (274 пн), sY84 (326 пн), sY134 (301 пн), sY255 (126 пн). Аналіз продуктів ПЛР прово� 203ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2008, том 6, № 2 Вивчення генетичних аспектів репродуктивних порушень у людини дили шляхом електрофорезу у 2 % ага� розному гелі [16, 17]. Імуногенетичні дослідження вклю� чали HLA�типування по А�, В�локусах та молекулярно�генетичне дослідження SNP 1082–G>A промоторної ділянки гена ІЛ�10. HLA�типування проводили з вико� ристанням типуючих сироваток фірми “Гисанс” (м. Санкт�Петербург, РФ), ти� пування проводили по 19 сироватках локусу А та 36 сироватках локусу В. Промоторну ділянку гена ІЛ�10, що містить SNP 1082–G®A ампліфікували за допомогою полімеразної ланцюго� вої реакції (ПЛР) згідно методу, описа� ного Giordani L. еt al. [18] з використан� ням реактивів “МВІ Fermentas”. Детек� цію SNP – 1082 G®A проводили мето� дом ПДРФ з використанням ендонук� леази рестрикції Eam1401 (“MBI Fer� mentas”) згідно інструкцій фірми�ви� робника. Фрагменти ПЛР продукту, отримані методом ПДРФ, розділяли у агарозному гелі (3 %, 0,5 мг бромис� того етидію). Отримані дані обробляли методами варіаційної статистики. Визначали такі показники: критерій Пірсона χ2, вели� чину відносного ризику (RR – relative risk), величини етіологічної (EF) та пре� вентивної (PF) фракцій [19]. Результати та обговорення Серед загальної кількості обстеже� них із первинним та вторинним не� пліддям (невиношуванням вагітності) відхилення каріотипу виявлено у 29�ти, що складає 3,2 % випадків. У спектрі виявлених аномалій переважали структурні перебудови хромосом у вигляді збалансованих транслокацій, пара� та перицентричних інверсій, інсерцій – 20 випадків (69 %). У біль� шості транслокацій задіяні акроцент� ричні хромосоми. Численні аномалії – гіпо�та гіперплоідії статевих хромосом або додаткові маркерні хромосоми – спостерігали у 9�ти випадках (31 %). Слід зазначити, що 51,7 % відхилень каріотипу зафіксовано у чоловіків. З первинним непліддям скеровано 270 осіб (135 подружніх пар) – 29,8 % від загальної кількості обстежених. Зміни каріотипу виявлено у 8�ми осіб – 2,96 %. Переважно зафіксовані чис� ленні аномалії хромосом – 62, 5%. Звертає на себе увагу те, що переваж� на більшість (75 %) відхилень каріоти� пу спостерігали у чоловіків. Із вторинним непліддям прокаріо� типовано 636 осіб (318 подружніх пар), зміни виявлені у 21 особи – 3,3%. У цій групі переважно спостерігали збалан� совані транслокації, інверсії та інсерції – 16 випадків (76,2%). Серед носіїв аномальних каріотипів переважали жінки – 12 осіб (57,1%). При цитогенетичному дослідженні інфертильних чоловіків із порушеними процесами сперматогенезу зміни ви� явлено у 8 %, причому у 5 % діагносто� вано синдром Кляйнфельтера (47, ХХУ), ще трьом пацієнтам встановле� но синдром де ля Шапеля (46, XX). При дослідженні чоловіків із каріо� типом 47,XXY не виявляли змін AZF ділянки Y�хромосоми та гена SRY у жодному випадку. У індивідів із каріо� типом 46,XX встановлено відсутність усієї послідовності AZFa, AZFb та AZFc у всіх трьох пацієнтів, а ген SRY при� сутній в одного пацієнта, а у двох – відсутній. Це свідчить про гетеро� генність механізмів, які спричиняють синдром де ля Шапеля і передбачають подальші дослідження для локалізації гена SRY у одного з них. У пацієнта з аспермією та каріоти� пом 46,Xdel(Y)(q11)/45,X (23:10) вияв� лено мікроделеції субділянок AZFb та AZFc. Делецію гетерохроматинового 204 ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2008, том 6, № 2 Д.В.Заставна, О.І.Терпиляк, Н.Л.Гулеюк, М.Я.Тиркус блоку 46,XYqh� та клон 46,Xdel(Y)(q12) виявлено у індивіда з олігоастенотера� тозооспермією. У групі пацієнтів з нормальним ка� ріотипом (46,ХУ) встановлено такий спектр мутацій: мікроделеції субділян� ки AZFa – у однієї особи, субділянок AZFb і AZFc (AZFb+c) – у однієї особи, мікроделеції субділянки AZFc – у трьох осіб. У одного чоловіка з азооспермією встановлено відсутність усієї послідов� ності AZFa, AZFb та AZFc AZF�локусу Y� хромосоми та SRY� гена. Отже, у 14 (7 %) обстежених інфертильних чоло� віків з нормальним каріотипом встанов� лені мікроделеції генів Y�хромосоми. Відносно усієї групи обстежених інфер� тильних чоловіків, то відсоток мікроде� лецій Y�хромосоми сягає 8,5 %. Слід зазначити, що у обстежених нами фертильних мужчин�волонтерів із нормальними показниками спермо� грам (30 чоловіків контрольної групи) мікроделеції Y� хромосоми не були ви� явлені у жодному випадку. Отже, підсумовуючи вище сказане, очевидною є висока результативність комплексу цито� та молекулярно�гене� тичних досліджень при неплідді (пер� винному, чи вторинному) подружньої пари. Особливо слід наголосити, що пе� реважна більшість порушень, описа� них вище, утворюється de novo і опи� сується терміном “нестабільність гено� му”. Причини їх утворення – невідомі, але, разом з тим, вони мають тенден� цію до закріплення у подальших поко� ліннях. Це необхідно враховувати, особливо при рекомендаціях неплід� ним парам застосування додаткових репродукційних технологій. Проведен� ня цито� та молекулярно�генетичних досліджень у такому випадку є вкрай необхідним, а при наявності хромо� сомних чи генних аномалій подружня пара може народити здорову дитину, використовуючи сучасні репродукційні технології при умові застосування ко� ректної доімплантаційної чи прена� тальної діагностики. Як вже зазначено вище, при відсут� ності порушень каріотипу, чи молеку� лярно�генетичних змін в Y� хромосомі у інфертильних чоловіків подружжю рекомендовано імуногенетичні дослі� дження, результати яких представлені далі. Вивчення розподілу HLA�антигенів у контрольній групі (154 індивіди) по� казали, що обстежена Львівська попу� ляція людей характеризується нор� мальним розподілом HLA�антигенів, про що засвідчили сумарні частоти генів, які становили 0,944 в локусі А та 0,89 в локусі В. Серед антигенів локу� су А найчастіше зустрічалися антиге� ни А2 (61 %), А10 (35 %), А9 (23 %), а серед антигенів локусу В – В18 (19 %), В8 (15 %), В13 (14 %), В14 (13 %), В27 (13 %), В35 (12 %), В12 (11 %). У дослідній групі (всього обстеже� но 52 подружні пари – 104 індивіди) – при первинному неплідді спостеріга� лися завищені такі антигени: А2, В7, В18, В27, В41, а заниженими були: А3, А11, В8, В13, В14, В16, В35 – антиге� ни, при невиношуванні вагітності вияв� лено завищені (щодо контрольної гру� пи людей) частоти антигенів: А2, А10, В8, В38, В14 та В51 і заниженими були антигени: А1, А3, А9, В7, В12, В13, В14, В16. За допомогою критерію Пірсона χ2 були виділені групи антигенів, які мали позитивну, чи негативну асоціацією з обстеженими групами (непліддям, чи невиношуванням вагітності). Зокрема, позитивну асоціацією в групі з первин� ним непліддям мали антигени А19 та В7, а негативну – В13. У групі подружніх пар з вторинним непліддям позитивну 205ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2008, том 6, № 2 Вивчення генетичних аспектів репродуктивних порушень у людини асоціацію мали А10, В38, В41 – анти� гени, а А9 та В5 мали у цій групі нега� тивну асоціацію. Цікаво зазначити, що в цих двох групах не було збігу по жод� ному із антигенів чи то по позитивній, чи по негативній асоціації. Такі резуль� тати можуть свідчити про різний генез імунних передумов первинного не� пліддя та невиношування вагітності. У практичному застосуванні дані про HLA�комплекс використовують, зокрема, для передбачення імунних причин непліддя. У цьому випадку виз� начають наскільки подружжя подібні за антигенами HLA�сисеми [20]. Отже, ще одним етапом наших досліджень було встановлення схожих HLA�фенотипів у обстежуваних подружніх пар. Отримані нами результати засвідчили, що іден� тичними HLA – антигенами (від 2 до 4) володіли 55 % подружніх пар з навико� вим невиношуванням вагітності та 58 % подружніх пар з первинним не� пліддям проти 16 % в контрольній групі. Наступний етап роботи присвяче� ний вивченню точкових нуклеотидних варіацій (SNP) промоторної частини гена ІЛ�10 (пІЛ�10), а саме, полімор� фізм 1082 G→A у 94 осіб (47 подружніх пар), які ввійшли в групу подружніх пар з непліддям та навиковим невиношу� ванням вагітності. Контроль складали 73 практично здорові індивіди із здо� ровими дітьми. Результати вивчення частот алелів низької (A) та високої (G) експресії гена ІЛ–10 засвідчили, що співвідношення частот A– та G�алелей в групі з навиковим невиношуванням вагітності становило 27 : 43 (в абсо� лютних значеннях), або 38,6 % до 61,4 % алелей. Таким чином, обстежу� вана група подружніх пар характери� зується суттєво підвищеною частотою алелі G (61,4 %) SNP –1082 G→A, тоб� то алелі високої експресії гена ІЛ–10 порівняно з алеллю А (38,6 %) – низька експресія гена ІЛ–10. Слід зазначити, що ці дані діаметрально протилежно відрізняються від показників конт� рольної групи, де підвищена частота належала алелі А (55 %), а алель G ха� рактеризувалася заниженою частотою (45 %). Оцінювання вірогідності від� мінностей показників контрольної гру� пи від обстежуваної групи з навиковим невиношуванням вагітності підтверди� ли статистично вірогідну різницю при розподілі частот алелей в групі з неви� ношуванням вагітності, а саме, зани� ження частоти алелі А та підвищення частоти G – алелі (χ2= 4,98, р<0,05). При первинному неплідді збері� гається та ж тенденція розподілу та ча� стот SNP –1082 G>A пІЛ–10, що і в групі подружніх пар з невиношуванням вагіт� ності: підвищення частоти алелі G та зниження частоти алелі A, проте в групі первинним непліддям встановлені по� казники не досягають статистично віро� гідної значимості. В групі подружніх пар з первинним непліддям, як і в конт� рольній групі, з найвищою частотою зу� стрічається AG генотип (45 %, помірна експресія гена ІЛ–10). Цей факт засві� дчує відмінність групи подружніх пар з первинним непліддям з групою под� ружніх пар з невиношуванням вагіт� ності, де найвищою частотою характе� ризувався генотип GG (45,7 %, генотип високої експресії гена ІЛ–10). Надзвичайно цікавими, на нашу думку, є результати аналізу групи под� ружніх пар з первинним непліддям на їх гомологічність за генотипами SNP – 1082 G>A пІЛ–10, а саме: 70 % обсте� жених подружніх пар з первинним не� пліддям мають однакові генотипи, в той час як група подружніх пар із неви� ношуванням вагітності такою гомоло� гією характеризувалися 38,5 % под� ружніх пар. 206 ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2008, том 6, № 2 Д.В.Заставна, О.І.Терпиляк, Н.Л.Гулеюк, М.Я.Тиркус Таким чином, наявність генотипу GG є негативним прогностичним марке� ром для нормального протікання вагіт� ності, а гомологічність подружньої пари за генотипами SNP –1082 G>A пІЛ–10 є негативним прогностичним маркером для самого факту настання вагітності. Висновки Серед загальної кількості обстеже� них подружніх пар з непліддям відхи� лення каріотипу виявлено у 3,2 % ви� падків, 51,7 % з яких стосується чо� ловіків. При цитогенетичному дослідженні інфертильних чоловіків із порушення� ми процесів сперматогенезу зміни ка� ріотипу встановлені у 8 % випадків. У 8,5 % обстежених інфертильних чоловіків з порушеннями процесів сперматогенезу діагностовано мікро� делецій Y�хромосоми. Імуногенетичними маркерами пер� винного непліддя є HLA�антигени – аг� ресори В7, А19, а навикового невино� шування – А10, В41 та В38. Наявність спільних HLA�антигенів у подружньої пари є прогностично нега� тивним фактором для настання та про� тікання вагітності. Вивчення частот алелей низької (A) та високої (G) експресії гена ІЛ–10 в групі подружніх пар з репродуктивни� ми втратами показало, що невиношу� вання вагітності асоційовано з вірогід� но підвищеною частотою алелі G та GG–генотипу SNP–1082 G>A промо� торної ділянки ІЛ–10. Встановлено, що 70 % подружніх пар із первинним непліддям є гомоло� гічними за генотипами SNP–1082 G>A пІЛ–10. Наявність генотипу GG SNP–1082 G>A пІЛ–10 є негативним прогностич� ним маркером невиношування вагіт� ності, а гомологічність подружньої пари за генотипами SNP –1082 G>A пІЛ–10 може бути негативним прогно� стичним маркером для самого факту настання вагітності. Відстоюється теза високої резуль� тативності комплексу цито�, молеку� лярно� та імуногенетичних досліджень при неплідді подружніх пар. Перелік літератури 1. Долгов В.В, Луговская С.А, Фанчен� ко Н.Д., Миронова И.И., Назарова Е.К., Ракова Н.Г., Раков С.С., Селива� нов Т.О., Щелочков А.М. Лабораторная диагностика мужского бесплодия.Мос� ква.– 2006.– 144 с. 2. Пілінська М.А., Дибський С.С., Шеме� тун О.В., Талан О.О. Рівень спонтанних хромосомних аберацій у дітей з еколо� гічно чистого регіону України, встанов� лений при цитогенетичному аналізі рівномірно та диференційно забарвле� них метафазних хромосом // Цитоло� гия и генетика. – 2004.– Т.40, №6.– С.45–48. 3. Чеботарев А.Н. Закономерности хро� мосомной изменчивости соматических клеток человека // Вестн.РАМН. – 2001. – Т.37.– №10. – С.64–69. 4. EdwardsR.G.,BishopC.E. On the origin and frequency of Y chromosome deletions responsible for severe male infertility.// Mol.Hum.Reprod. – 1997. – V.3. – P. 549– 554. 5. Stephan G., Press S. Chromosomal aberrations in peripheral lymphocytes from healthy subjects as detected in first cell division // Mutat.Res. – 1999. – N446. – P.231–237. 6. Лівшиць Л.А., Пампуха В.М., Ясінсь� ка О.А., Лівшиць Г.Б., Грищенко Н.В., Кравченко С.А., Нечипоренко М.В., Єльська Г.В. Створення та впровад� ження в медичну практику тест�систем для генної діагностики тяжких спадко� вих захворювань // Наука та інновації. – 2005. – Т1, №3. – С.62–69. 207ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2008, том 6, № 2 Вивчення генетичних аспектів репродуктивних порушень у людини 7. Foresta C., Ferlin A.,GarollaA., MoroE., PistorelloM., BarbauxS., RossatoM. High frequency of well–defined Y–chromo� some deletions in idiopathic Sertoli cell– only Girardi S.K. Submicroscopic dele� tions in the Y chromosome of infertile men // Hum.Reprod. – 1997. – V.12. – P. 1635– 1641. 8. Simoni M., Bakker E., Krausz C. EAA/ EMQN best practice guidelines for mole� cular diagnosis of Y–chromosomal micro� deletions // International J. of Andrologi. – 2004. – N 27. – P. 240–249. 9. Tiepolo L., Zuffardi O. Localization of factors controlling spermatogenesis in the nonfluorescent portion of the human Y– chromosome long arm // Hum.Genet. – 1976. – V.34. – P. 119–124. 10. .Колчанов Н.А., Ананько Е.А., Колпа� ков Ф.А., Подколодная О.А. Генные сети // Молекулярная биология.– 2000.– №5. – С. 56–59. 11. Robinson J., Waller M. J., Parham P., Bodmer J. G., Marsh S. G.E. IMGT/HLA Database–a sequence database for the human major histocompatibility complex // Nucleic Acids Research. – 2007. – Vol. 29, N 1 – P. 210�213. 12. Speed T.P., Jin K., Gill T.J. Linkage disequilibrium between human leukocyte antigen (HLA) class II and HLA–G–pos� sible implications for human reproduction and autoimmune disease // Am.J.Hum.Genet. – 2005. – Vol. 56, N 6. – P. 1456–1467. 13. Gill T.J. Mechanisms of action of major – histocompatibility – complex – linked genes affecting reproduction // Am.J.Reprod.Immunol. – 1999. – Vol. 41, N 1. – P.23–33. 14. Brenner S., Prosch S., Schenke–Lay� land K., Riese U., Gausmann U., Platzer C. cAMP–induced interleukin–10 promoter activation depends on CCAAT/ enhancer–binding protein expression and monocytic differentiation // J.Biol.Chem. – 2003. – Vol. 278, №8. – P. 5597�5604. 15. Daher S., Shulzhenko N., Morgun A., Mattar R., Rampim GF., Camano L., DeLima MG. Assotiations between cyto� kine gene polymorphisms and recurrent pregnancy loss // J.Reprod. Immunol. – 2003 – Vol. 58, N 1. – P. 69–77. 16. Маниатис Т., Фриз Е.Е, Сэмбрук Ж. Молекулярное клонирование.– М. Мир.– 1985.– С. 420. 17. Mc.Pherson M.J., Quirke P., Taylor G.R. PCR a Practical Approash. Oxford Univer� sity press. – New York.– 1993.– P.253. 18. Giordani L., Bruzzi P., Lasalandra C., Quaranta M., Schittulli F., Ragione F. D., Iolascon A. Association of breast cancer and polymorphisms of Interleukin–10 and Tumor Necrosis Factor–α genes // Clin. Chem. – 2003. – Vol.49. – P. 1664–1667. 19. Певницкий Л.А. Статистическая оцен� ка ассоциаций HLA–антигенов с забо� леваниями // Вестник АМН СССР. – 1988. – №7. – С.48–51. 20. Мутовин Г.Р., Шахтарин В.В., Марчен� ко Л.Ф., Кулешов Н.П., Жилина С.С. Ге� номика и протеомика иммунного отве� та у человека // Учебно–методическое пособие для студентов медицинских и биологических специальностей, врачей и биологов. – Москва, 2004.– С.1–11. Представлено И.Р. Бариляком Надійшла 31.10.2008 ИЗУЧЕНИЕ ГЕНЕТИЧЕСКИХ АСПЕКТОВ РЕПРОДУКТИВНЫХ НАРУШЕНИЙ У ЧЕЛОВЕКА Д.В. Заставна, О.И. Терпыляк, Н.Л. Гулеюк, М.Я. Тыркус ГУ “Институт наследственной патологии АМН Украины” Украина, 79000, г. Львов, ул.М.Лысенко 31а e�mail: oresta.terp@gmail.com Полученные результаты свидетельствуют о существенном влиянии генетической компоненты при бесплодии. В группе суп� ружеских пар с первичным бесплодием преобладали количественные изменения хромосом, а при вторичном – структурные. У мужчин с нарушениями процессов спер� 208 ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2008, том 6, № 2 Д.В.Заставна, О.І.Терпиляк, Н.Л.Гулеюк, М.Я.Тиркус матогенеза зафиксировано в 8,5 % микро� делеции Y�хромосомы. Установлено, что иммуногенетическими маркерами вторич� ного бесплодия (невынашивания беремен� ности) являются HLA�антигены А10, В41, В38 и статистически значимое увеличение генотипа (GG) высокой экспрессии гена ИЛ�10. Присутствие общих HLA�антигенов и SNP –1082 G>A пІЛ–10 – генотипов у суп� ружеской пары является фактором риска бесплодия и невынашивания беременно� сти. Ключевые слова: бесплодие, невынаши� вание беременности, цитогенетические нарушения, микроделеции Y�хромосомы, иммуногенетические маркеры, HLA�сис� тема, точечные нуклеотидные полимор� физмы (SNP), гены иммунного ответа. STUDY OF GENETIC ASPECTS OF HUMAN REPRODUCTIVE DISORDERS D.V. Zastavna., O.I. Terpylyak, N.L. Huleyuk, M.Ya. Tyrkus Institute of Hereditary Pathology of Academy of Medical Scienses Ukraine, 79000, Lviv, Lysenko str., 31a e�mail: oresta.terp@gmail.com The final results tell us about the essential influence of the genetic part in infertility. In the primary infertility group the chromosome quantity changes prevailed and in secon� dary – structural. It was observed a significant rising of the unstable chromosomes aber� ration and in 8,5 % – microdeletions in Y� chromosome in males with spermatogenesis infringement. It was determined, that immu� nogenetic markers of secondary infertility, caused by accustomed miscarriages in I trimester were HLA�antigens A10, B41 and B38. It was confirmed, that presence of common HLA�antigens in marital couples and increase of high expression GG�genotupes SNP –1082 G>A пІЛ–10 was prognostically unfavourable for running of pregnancy. It is expected, that IL�10 gene may be active in pathogenesis of accustomed miscarriages. Key words: infertility, recurrent miscarriage, chromosomes aberration, microdeletions in Y�chromosome, HLA�system, single nucle� otide polymorphism (SNP), genes of immune answer.

Вивчення генетичних аспектів репродуктивних порушень у людини

Репозитарії

Схожі ресурси