Генетичні типи докембрійських зеленокам'яних поясів
Three types of Precambrian greenstone belts — plumtectonic, permobil, and platetectonic — are separated, their properties, which are related to geodynamic conditions of the development of the Earth's crust of the Early Precambrian, are characterized, and their metallogenic significance is shown...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1883 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Генетичні типи докембрійських зеленокам'яних поясів /В.А. Михайлов // Доп. НАН України. — 2007. — N 1. — С. 130–136. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860163580460007424 |
|---|---|
| author | Михайлов, В.А. |
| author_facet | Михайлов, В.А. |
| citation_txt | Генетичні типи докембрійських зеленокам'яних поясів /В.А. Михайлов // Доп. НАН України. — 2007. — N 1. — С. 130–136. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Three types of Precambrian greenstone belts — plumtectonic, permobil, and platetectonic — are separated, their properties, which are related to geodynamic conditions of the development of the Earth's crust of the Early Precambrian, are characterized, and their metallogenic significance is shown.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:55:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
4. Хаин В.Е. Планета Земля: основные черты структуры, динамики и эволюции – глобальный аспект //
Тектоника земной коры и мантии. Т. II. – Москва: ГЕОС, 2005. – С. 5–12.
5. Адушкин В.В., Овчинников В.М. О мозаичности отражающих свойств поверхности твердого ядра
Земли // Докл. АН. – 2004. – 397, № 6. – С. 815–817.
6. Карпов И.К., Зубков В.С., Бычинский В.А. Детонация в мантийных потоках тяжелых углеводоро-
дов // Геология и геофизика. – 1998. – 39, № 6. – С. 754–762.
7. Анфилогов В.Н. Гидроэкструзия – возможный механизм движения диапиров, куполов и мантийных
плюмов // Геохимия. – 2006. – № 8. – С. 873–878.
8. Штрюмбель Г., Циммер З. Минералогический словарь. – Москва: Недра, 1987. – 493 с.
9. Лукин А. Е. Инъекции глубинного углеводородно-полиминерального вещества в глубокозалегающих
породах нефтегазоносных бассейнов: природа, прикладное и гносеологическое значение // Геол.
журн. – 2000. – № 2. – С. 7–21.
10. Лукин А. Е., Пиковский Ю.И. О роли глубинных и сверхглубинных флюидов в нефтегазообразова-
нии // Там же. – 2004. – № 2. – С. 21–33.
11. Лукин А.Е., Алексеев В.А. Пригожиниты – новый генетический тип природных минеральных агре-
гатов // Дегазация Земли: Геофлюиды, нефть и газ. – Москва: ГЕОС, 2006. – С. 147–148.
12. Лукин А.Е. О происхождении шунгитов // Геол. журн. – 2005. – № 4. – С. 28–47.
13. Лукин А.Е., Лысенко В.И., Лысенко Н.И., Наумко И.М. О природе гераклитов // Геолог Украины. –
2006. – № 4. – С. 33–50.
14. Тугоплавкие карбиды / Под ред. Г.В. Самсонова. – Москва: Металлургия, 1970. – 320 с.
15. Менделеев Д.И. Гипотеза о происхождении нефти // Журн. Рус. хим. общества. – 1877. – 9, № 2. –
С. 5–25.
Поступило в редакцию 05.10.2006Институт геологических наук
НАН Украины, Киев
УДК 551.24:552.4
© 2007
В.А. Михайлов
Генетичнi типи докембрiйських зеленокам’яних поясiв
(Представлено академiком НАН України Є.О. Кулiшом)
Three types of Precambrian greenstone belts — plumtectonic, permobil, and platetectonic — are
separated, their properties, which are related to geodynamic conditions of the development of the
Earth’s crust of the Early Precambrian, are characterized, and their metallogenic significance
is shown.
Зеленокам’янi пояси (ЗКП) є найважливiшими рудоносними структурами давнiх платформ.
Вони перiодично виникали протягом усього раннього докембрiю, мають велике металоге-
нiчне значення. Однак питання типiзацiї, структури, походження ЗКП залишаються багато
в чому невирiшеними i широко дискутуються в науковiй геологiчнiй лiтературi. В останнiй
час обговорюється можливiсть закономiрної спрямованої еволюцiї цих структур, залежно
вiд загальної еволюцiї Землi та її оболонок [1–3].
ЗКП формувалися i в заостроводужних басейнах, i в системi континентальних рифтiв
уздовж конвергентних границь лiтосферних плит, i над мантiйними струменями, а фор-
мування гранiтогнейсових куполiв вiдбувалося в сiалiчнiй корi над великими висхiдними
130 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №1
конвекцiйними потоками, лiнiйної у планi форми [4, 5]. Виникнення ЗКП часто розгляда-
ється як результат послiдовної акрецiї островодужних i океанiчних терейнiв до активних
окраїн континентiв (М.В. Мiнц, А. Полат, А. Керрiч) або закриття серiї вузьких задугових
рифтових басейнiв, якi iснували вздовж границь палеоконтинентiв над активними зонами
субдукцiї (Д.Р. Нельсон). Iнколи пiдкреслюється (Ю.В. Мiллер) важлива роль глиб ремо-
бiлiзованого фундаменту (гранiтогнейсових куполiв, дiапiр-плутонiв, тоналiтових масивiв)
у формуваннi ЗКП, якi вважаються результатом накладання глибово-купольних дислока-
цiй на покривно-складчастi структури. Деякi дослiдники [6] зiставляють докембрiйськi ЗКП
з фанерозойськими геосинклiнально-складчастими системами та орогенними вулканiчними
поясами.
Одним з найважливiших i дискусiйних є питання про наявнiсть протерозойських ЗКП.
Його дискусiйнiсть обумовлена насамперед непорозумiнням простого факту послiдовної змi-
ни геодинамiчних умов у геологiчнiй iсторiї нашої планети, що закономiрно спричинило
змiну структур, якi формувалися, та їх металогенiчних особливостей. У роботах остан-
нiх рокiв показано, що палеопротерозойськi зеленокам’янi структури (ЗКС) є особливим
типом ЗКП, перехiдним мiж типовими архейськими ЗКП i фанерозойськими рухливими
поясами [7], а загальна еволюцiя континентальної кори раннього докембрiю вiдбувається
за закономiрними змiнами геодинамiчних режимiв вiд плюмтектонiчного в палео-мезоархеї
до перехiдного (початкова тектонiка плит) у неоархеї i плейттектонiчного (тектонiка лiто-
сферних плит) в палеопротерозої [1]. Саме цим i зумовленi особливостi рiзновiкових ЗКП,
серед яких видiляють ЗКП плюмтектонiчного (палео-мезоархей), пермобiльного (неоархей)
i плейттектонiчного (палеопротерозой) типу.
ЗКП плюмтектонiчного типу (рис. 1) формуються в умовах протокори базитового
складу, яка виникає на раннiх стадiях розвитку Землi пiд впливом процесiв плюмтектонiки.
Вони закладаються як рифтогеннi трогоподiбнi структури гранiт-зеленокам’яних областей
(ГЗО). Рифтовi зони вiдповiдають областям пiдйому аномально розiгрiтої мантiї, що зу-
мовлює гранулiтовий метаморфiзм глибинних зон, одночасне пiдняття гранiтогнейсових
куполiв i рифтоутворення в їх склепiнних дiлянках. Саме це й спричиняло петельчасту
форму, характерну для цього типу ЗКП, i метаморфiчну зональнiсть з нарощуванням сту-
пеня метаморфiзму в крайових частинах ЗКП. Характерними регiонами розвитку ЗКП
цього типу є кратони Каапвааль (Барбертон, Мурчисон, Сатерленд, Пiтерсбург, Нондвенi,
Реностеркоппi, Малдерсдрiф), Гренландський (Iсуа), Пiлбара (Роубурн, Шелл, Вiм-Крик,
Маллiна, Уорджина, Москiто-Крик), УЩ (Конкська, Бiлозерська, Сурська, Чортомлицька,
Верхiвцевська ЗКС). З ними пов’язанi родовища: сульфiднi мiдно-нiкелевi (Шанганi в Зiм-
бабве); колчеданнi (Уїм-Крик, Бiг-Стабi, Ядiкугiна в Австралiї); залiзистi кварцити (Iсуа
в Гренландiї; Шей-Геп в Австралiї; Бiлозерське в Українi); баритовi (Норт-Пол, Кук-Блафф
в Австралiї); золоторуднi (Каапвааль, УЩ); хромiтовi (Фiскенессет у Гренландiї).
У кратонi Каапвааль видiляється двi генерацiї ЗКП [8]: рання (3,5–3,2 Ga) у пiвден-
нiй частинi кратону (ЗКП Махамба, Двалайл, Нондвенi) i пiзня (3,0–2,9 Ga) — у пiвнiчнiй
(Крайпан, Швейцер-Ренеке, Мурчисон). Найдовше розвивався ЗКП Барбертон (понад 440
Ма), який одночасно є найважливiшим концентратором золоторудних родовищ кратону.
Нижня частина його розрiзу складена ультрамафiтовими вулканiтами з прошарками й го-
ризонтами кислих вулканiтiв i кременистих сланцiв серiї Онвервахт (8–9 км), нижня части-
на якої видiляється як Нижнiй ультрамафiтовий комплекс (формацiї Сандспрейт, Тiспрейт,
Коматi), а верхня — як Мафiчно-фельзiчний комплекс (формацiї Хогенуг, Кромберг, Сварт-
копп). Вище залягають осадовi породи серiй Фiг-Три потужнiстю 2 км (формацiї Шеба,
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №1 131
Рис. 1. Генетичнi типи докембрiйських зеленокам’яних поясiв:
1 — гранiтно-метаморфiчний фундамент; 2 — зеленокам’янi структури; 3 — перекриваючi платформнi
утворення
Бельвью-Род, Шонгецихт) i Мудiс (3,5–5,0 км) (формацiї Клута, Джос-Лак, Бавiанскоп,
Бiкенхолл).
Кратон Пiлбара є однiєю з найдавнiших ГЗО земної кори, складених палеоархейськи-
ми гранiтогнейсовими комплексами, якi (подiбно гiгантськiй мегабрекчiї) нiби зцементованi
ЗКП палео- i мезоархею, як правило, петельчастої форми (Роубурн, Шелл, Вiм-Крик, Мал-
лiна, Уорджина, Москiто-Крик). ЗКП складенi серiями Уорравуна (3,47–3,32 Ga), Вiман
(3,32–3,27), Горж-Крик (3,27–3,14), Вiм-Крик (3,14–3,09) i Лук-Крик (2,8), у складi яких
132 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №1
вулканiти основного — ультраосновного складу послiдовно поступаються мiсцем осадовим
породам [9, 10]. На границi мезо-неоархею (3125–3030 Ма) починається протоплатформ-
ний етап розвитку, що збiгається зi змiною тектонiчного стилю вiд формування ГЗО до
супракрустального уламкового осадконагромадження.
Український щит складений глибоко метаморфiзованими гранiтогнейсовими компле-
ксами i ЗКП архейської Приднiпровської ГЗО i Приазовського блока, на якi накладенi па-
леопротерозойськi складчастi зони. ЗКП витягнутi в субмеридiональному напрямi: Конксь-
ко-Бiлозерський (Конкська i Бiлозерська ЗКС), Базавлуцький (Сурська, Чортомлицька,
Верхiвцевська). Характернi форми ЗКС — амебоподiбнi (Верхiвцевська), брахiально-iзо-
метричнi (Сурська), лiнiйнi (Сорокинська, Конкська), характернi формацiї — метакоматi-
їт-толеїтова, сланцево-джеспiлiт-толеїтова (конкська серiя) у нижнiй частинi розрiзу, мета-
конгломерат-пiщано-сланцева i метарiодацитова (бiлозерська серiя) [11, 12].
ЗКП пермобiльного типу (рис. 1) виникають в умовах вже частково консолiдованої
земної кори, коли в режимi початкової стадiї тектонiки плит вiдбувається нарощування,
ускладнення i кратонiзацiя блокiв субконтинентальної кори пiд дiєю початкових форм про-
цесiв субдукцiї i спредингу на крайових частинах вже сформованих протоядер майбутнiх
континентiв. Завдяки цим процесам виникають зони розтягнення, розвиток яких призво-
дить до виникнення смугоподiбних океанiчних басейнiв, що розчленовують уламки прот-
оплатформ. Закриття цих басейнiв, яке вiдбувається в режимi акрецiї, а пiзнiше — колiзiї,
супроводжується складчастiстю, гранiтоїдним магматизмом, шар’яжно-насувними дефор-
мацiями, регiональним метаморфiзмом, що врештi-решт призводить до консолiдацiї прот-
оплатформних уламкiв i виникненню перших суперконтинентiв. ЗКП цього типу широко
розвиненi на кратонах: Канадському, Зiмбабвiйському, Йiлгарн, Iндiйському, Балтiйсько-
му, Алданському. З ними пов’язанi численнi родовища: колчеданнi (Вiхантi, Хаутоварське
у Фiнляндiї; Вiскарiя в Швецiї; Японваара в Карелiї; Юнайтед-Вердi в США; Кiдд-Крик,
Маттагамi, Хорн у Канадi; Хонтоушань у Китаї); сульфiднi мiдно-нiкелевi (Камбалда, Нiпе-
ан, Уiндарра в Австралiї; Алексо, Тексмон, Марбрiдж у Канадi); залiзистi кварцити (Кос-
томукша, Чаро-Токинське, Хананське в РФ); марганцевi (Рiу-дас-Велхас у Бразилiї; Чи-
традуга в Iндiї); золоторуднi (Керр-Едiсон, Кон-Жiант у Канадi; Голден-Майл, Неворiя
в Австралiї; Кейм-Мотор, Глоб-Фенiкс у Зiмбабве; Колар в Iндiї); рiдкiснометальнi (Гурон-
клайм, Рис-Лейк у Канадi; Катлiн-Крик, Лондондеррi, Воджина, Гросмонт в Австралiї;
Бiкита, Гамбола в ПАР).
Канадський щит є типовим регiоном розвитку неоархейських ЗКП пермобiльного
типу, особливо провiнцiї Сюперiор i Слейв [13].
Провiнцiя Сюперiор складена архейськими гранiтно-метаморфiчними утвореннями, се-
ред яких видiляються неоархейськi (2,7–2,6 Ga) ЗКП Абiтiбi, Кiватiн, Ючi, Iнглиш-Рiвер
та iн. Вони представленi видовженими трогоподiбними структурами, якi складенi основ-
ними i кислими вулканiтами, класто- i хемогенними осадовими породами, перекритими
протоплатформними вiдкладами гуронської серiї (2,7–2,2 Ga), i прорваним нiкеленосним
масивом Седберi. Провiнцiя має важливе металогенiчне значення: з ЗКП пов’язанi великi
родовища золота (Порк’юпайн, Керкленд-Лейк, Керр-Едiсон, Малартик, Ламак), колчедан-
нi поклади сульфiдних руд (Кiдд-Крик, Хорн, Iст-Суллiван, Маттагамi-Лейк), з гуронською
серiєю — залiзнi (Мак-Лiз-Лейк, Хайленд-Валлi) та урановi руди (Еллiот-Лейк), а з масивом
Седберi — унiкальнi поклади мiдно-нiкелевих руд.
Провiнцiя Слейв має подiбну будову, серед гранiтно-метаморфiчної основи розвине-
нi ЗКП (Йєллоунайф, Камерон-Росс-Лейк, Бенджамiн-Лейк, Iндiш-Лейк), складенi архей-
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №1 133
ською (2,6–2,55 Ga) групою Йєллоунайф. На вiдмiну вiд поясу Абiтiбi, iнодi в ЗКП пере-
важають граувако-аргiлiтовi вiдклади, а основнi вулканiти складають не бiльше 15–20%
обсягу групи. Широко поширенi золотi родовища, пов’язанi з ЗКП: Джиант-Йєллоунайф,
Дiскаверi, Кон та iн.
Зiмбабвiйський кратон складений переважно гранiтогнейсовими комплексами па-
лео-мезоархею, на якi накладенi ЗКП (Шамва-Хараре, Мутаре, Мвума, Шуругвi-Гверу,
Масвiнго, Мберенгва, Шоганi), виповненi коматiїтовими i толеїтовими базальтами, бiм-
одальними вулканiчними серiями, уламковими осадовими породами, смугастою залiзистою
формацiєю, агломератами i туфами мезо-неоархею, якi метаморфiзованi в зеленосланце-
вих, рiдко в амфiболiтових фацiях. Видiляються три серiї, якi роздiленi великими незгiдно-
стями: Себаквайська (3,5 Ga) — коматiїтовi i толеїтовi базальти з прошарками уламкових
осадових порiд i залiзистих кварцитiв; Булавайська (2,9–2,7 Ga) — асоцiацiя коматiїтових,
кислих вулканiчних i осадових порiд; Шамвайська (2,7–2,5 Ga) — агломерати i туфи ки-
слого складу з прошарками рiолiтiв, дацитiв, пiсковикiв. В археї сформувалися численнi
родовища золота, залiза, марганцю та iн., пов’язанi з ЗКП. Наприкiнцi архею (2,7 i 2,6
Ga) вiдбулося вкорiнення гранiтоїдiв, а останнiм проявом архейського магматизму є впро-
вадження Великої Дайки (2,5 Ga), до якої приуроченi унiкальнi родовища хромшпiнелiдiв
i платиноїдiв.
У кратонi Йiлгарн виникнення ЗКП пов’язане з нагромадженням серiї Калгурлi
(Кулгардi), представленої коматiїтами й iншими ефузивами основного й ультраосновного
складу, рiдше кислого, туфами, грауваками, залiзистими кварцитами, джеспiлiтами, си-
лами дiабазiв i долеритiв. Вiк острiвнодужного ультраосновного-основного вулканiзму —
2958–2930 Ма, а в iнтервалi 2713–2672 Ма проявлений бiмодальний континентально-рифто-
вий вулканiзм [14]. Серiя прорвана тоналiтами, гранiтами, гранодiоритами (2,65–2,48 Ga).
Прогресивний метаморфiзм амфiболiтової фацiї датується 2,7 Ga, а дайки, що сiчуть ру-
доноснi структури ЗКП — 2,4 Ga. Серiєю виповнений ряд ЗКП, найвiдомiший з яких пояс
Уiлуна-Норсман, протягується в субмеридiональному напрямi на 800 км за шириною до
200 км. На вiдмiну вiд петельчастих ЗКП кратону Пiлбара, ЗКП кратону Йiлгарн мають
видовжену в субмеридiональному напрямi форму. Ймовiрно, вони вiдповiдають серiї острiв-
них дуг i задугових басейнiв уздовж окраїни палеоконтиненту, якi згодом приєдналися до
нього [15].
На Iндiйському щитi прикладом неоархейських ГЗО є кратон Карнатака, де видi-
ляється ряд ЗКП (Дарварський, Серiнганатамський, Саргурський), складених зеленокам’-
яними формацiями серiй Дарварської та Бабабудан (2,6–2,9 Ga). Їх розмiщення зумовлене
субмеридiональною шовною зоною глибокого закладення з перемiщеннями за механiзмом
лiвого зсуву. З ними пов’язанi золоторуднi родовища Колар, Хаттi, Рамагiрi, залiзистi квар-
цити (Кудремукх, Маюрбхандж, Дург). Тектонiчна природа кратону трактується з точки
зору конвергенцiї плит i акрецiї новостворених терейнiв до давнiх континентальних ядер.
Захiдна частина кратону iнтерпретується як форланд акрецiйної дуги, представленою гра-
нiтним батолiтом i сланцевими поясами (мiждуговими басейнами).
ЗКП плейттектонiчного типу (рис. 1) виникли в палеопротерозої в умовах тектонiки
лiтосферних плит, розвиток якої став можливим завдяки пiдвищеним на цей час потужностi
i жорсткостi земної кори. У першому наближеннi стадiйнiсть їх розвитку вiдповiдає циклу
Уїлсона. Вони зароджувалися на континентальнiй корi як рифтогеннi структури завдяки
процесам деструкцiї вже сформованих континентiв, а надалi розвивалися як витягнутi сму-
гоподiбнi мiжконтинентальнi океанiчнi басейни з атрибутами структур, характерних для
134 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №1
сучасних рухливих поясiв (острiвнi дуги, заостроводужнi басейни, крайовi вулканiчнi по-
яси). Це зумовлює особливостi їх металогенiї, а саме, наявнiсть полiстадiйної золоторудної
мiнералiзацiї, генетичнi типи якої вiдповiдають послiдовним стадiям розвитку: островодуж-
нiй, заостроводужнiй i колiзiйнiй. Найяскравiше цi процеси проявилися на Захiдно-Афри-
канському кратонi, а також на Гвiанському, Бразильському, Сан-Франциско, Канадському,
Балтiйському та iн.
Структура Захiдно-Африканського кратону зумовлена наявнiстю архейського Лео-
но-Лiберiйського щита, оточеного палеопротерозойськими ЗКС або зонами активiзацiї. Най-
бiльше металогенiчне значення має палеопротерозойський ебурнейський перiод (2,2–1,9 Ga).
Вiн вiдповiдає формуванню серiї ЗКС i пов’язаного з ними золотого зруденiння, вклю-
чає вулканiчнi, вулканогенно-осадовi, осадовi формацiї Бiрiмiйської i Тарквайської серiй
i комагматичнi їм гранiтоїди. ЗКС Бiрiмiю — складнi гетерогеннi структури, якi склада-
ють витягнутi в ПнПнСх напрямi троги, вкладенi до гранiтно-метаморфiчної пiдошви. Їх
центральнi частини представленi палеовулканiчними хребтами, якi оточенi палеобасейнами,
складеними вулканогенно-осадовими, сланцевими, флiшовими, олiстостромовими i чорно-
сланцевими формацiями. Як i в архейських ЗКП, важливу роль вiдiграють толеїтовi i ко-
матiїтовi базальтоїди, приуроченi до нижнiх частин вулканогенного розрiзу Бiрiмiю. В ме-
талогенiчному вiдношеннi найважливiшими є пояси Ашантi, Сефюї i Боле-Навронго в Ганi,
Сiрба в Нiгерi, з якими пов’язана промислова золоторудна мiнералiзацiя. Вони приуроченi
до регiональних субмеридiональних зсувових зон, характеризуються смугоподiбним роз-
мiщенням вулканiчних i вулканогенно-осадових фацiй, якими складенi витягнутi в тому
самому напрямi хребти.
Таким чином, в еволюцiйнiй послiдовностi розвитку ЗКП раннього докембрiю видi-
ляється три найважливiших типи, що вiдповiдають типовим геодинамiчним обстановкам:
плюмтектонiчний, пермобiльний i плейттектонiчний. Формування перших, обумовлене про-
цесами плюмтектонiки, вiдбувалося в палео-мезооархеї в умовах переважних вертикальних
тектонiчних рухiв на протокорi базитового складу. Вони характеризуються петельчастою,
амебоподiбною, брахiально-iзометричною формою, переважанням базальтових, часто кома-
тiїтових вулканiчних асоцiацiй, пiдлеглим значенням осадових утворень. Пермобiльнi пояси
неоархею розвивалися на корi перехiдного типу на границях протоконтинентiв в умовах по-
чаткової стадiї прояву тектонiки плит. На вiдмiну вiд плюмтектонiчних поясiв палео-мезоар-
хею вони характеризуються видовженою формою, значною роллю осадових порiд, широким
розвитком бiмодальних вулканiчних асоцiацiй. Плейттектонiчнi пояси палеопротерозою за-
кладалися як рифтогеннi структури на континентальнiй корi i далi розвивалися вiдповiдно
стадiям циклу Уїлсона в умовах переважних горизонтальних рухiв. Вони мають лiнiйну
форму, чiтко пiдпорядкованi системi регiональних розломiв (переважно зсувiв), вiдрiзня-
ються незначною роллю коматiїтового вулканiзму, широким розвитком вапняно-лужних
серiй. Особливостi ЗКП визначаються геодинамiчними обстановками розвитку земної кори
раннього докембрiю.
1. Соколовский А.К., Федчук В.Я., Корсаков А.К. Геодинамические обстановки формирования зелено-
каменных поясов. – Москва: МГГРУ, 2003. – 186 с.
2. Федчук В.Я., Корсаков А.К., Соколовский А.К., Михайлов В.А. Металлогенические особенности
генетических типов зеленокаменных поясов. – Москва: МГРРУ, 2003. – 153 с.
3. Михайлов В.А. Металогенiя золота раннього докембрiю: Навчальний посiбник. – Київ: ВПЦ “Київ.
ун-т”, 2005. – 158 с.
4. Конди К. Архейские зеленокаменные пояса. – Москва: Мир, 1983. – 390 с.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №1 135
5. Успенский Е.П. Тектоническая природа зеленокаменных поясов раннего докембрия // Изв. ВУЗов.
Геология и разведка. – 2000. – № 4. – С. 3–13.
6. Воеводин В.Н. Эволюционный ряд золоторудных формаций в докембрийских зеленокаменных струк-
турах Украинского щита // Доп. НАН України. – 1999. – № 6. – С. 125–129.
7. Михайлов В.А. Металлогения золота докембрийских зеленокаменных структур. – Київ: ВПЦ “Київ.
нац. ун-т”, 2002. – 319 с.
8. Foster R. P., Piper D.P. Archaean lode gold deposits in Africa: Crustal setting, metallogenesis and cratoni-
zation // Ore Geol. Rev. – 1993. – P. 303–347.
9. Шемякин В.М., Глебовицкий В.А. Архейские зеленокаменные пояса Южной Африки и Австралии
(геология и геохронология). – Москва, 1996. – 41 с.
10. Huston D.L., Sun S. S., Blewett R. et al. The timing of mineralization in the Archean North Pilbara
Terrain, Western Australia // Econ. Geol. – 2002. – 97, No 4. – P. 733–755.
11. Бобров О.Б., Сiворонов А.О., Малюк Б. I., Лисенко О.М. Тектонiчна будова зеленокам’яних струк-
тур Українського щита // Зб. наук. праць УкрДГРI. – 2002. – № 1./2. – С. 46–67.
12. Галецкий Л.С., Доброхотов С.М. Эволюция зеленокаменных поясов на Среднем Приднепровье (Ук-
раинский щит) // Доп. НАН України. – 2000. – № 3. – С. 125–128.
13. Geological classification of Canadian Gold deposits // Geol. Surv. Can. Bull. – 2000. – 106 p.
14. Nelson D.R. Evolution of the Archaean granite-greenstone terranes of the Eastern Goldfields, Western
Australia: SHRIMP U – Pb zircon constrains // Precam. Res. – 1997. – 83. – P. 57–81.
15. Nelson D.R. Granite-greenstone crust formation on the Archaean Earth a consequence of two superimposed
processes // Earth and Planet. Sci. Lett. – 1998. – 158. – P. 109–119.
Надiйшло до редакцiї 07.07.2006Київський нацiональний унiверситет
iм. Тараса Шевченка
УДК 550.42:553.411
© 2007
Ю.А. Фомин, Ю. Н. Демихов
Изотопы углерода и кислорода в карбонатах
амфиболовых метасоматитов Сергеевского
месторождения золота (Украинский щит)
(Представлено академиком НАН Украины Е.А. Кулишом)
The C, O isotope composition of carbonates in the gold-bearing amphibol metasomatites have
been investigated: δ
13C and δ
18O (%�) correspondingly for calcite 0 . . .−1.9 and +12.2 . . .+9.0;
for dolomite −0.6 . . .+3.3 and +16.4 . . .+9.1. The trends of these characteristics changing in the
different metasomatic zones in the temperature range 240–130 ◦C and the genetic peculiarities
of the Ca−Fe−Mg contact-metasomatic system are considered.
В настоящем сообщении представлено систематическое изучение распределения изотопов
углерода и кислорода в карбонатах железисто-магнезиально-кальциевых контактово-мета-
соматических образований архейского возраста, содержащих золото-серебро-висмут-теллу-
ровую минерализацию. Проведенное исследование охватывает несколько продуктивных зон
кварц-карбонат-амфиболовых метасоматитов Сергеевского месторождения (Сурская зеле-
нокаменная структура), расположенных в основном в рамках одного представительного
разреза [1, 2].
136 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №1
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1883 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:55:17Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Михайлов, В.А. 2008-09-03T13:05:02Z 2008-09-03T13:05:02Z 2007 Генетичні типи докембрійських зеленокам'яних поясів /В.А. Михайлов // Доп. НАН України. — 2007. — N 1. — С. 130–136. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1883 551.24:552.4 Three types of Precambrian greenstone belts — plumtectonic, permobil, and platetectonic — are separated, their properties, which are related to geodynamic conditions of the development of the Earth's crust of the Early Precambrian, are characterized, and their metallogenic significance is shown. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Науки про Землю Генетичні типи докембрійських зеленокам'яних поясів Article published earlier |
| spellingShingle | Генетичні типи докембрійських зеленокам'яних поясів Михайлов, В.А. Науки про Землю |
| title | Генетичні типи докембрійських зеленокам'яних поясів |
| title_full | Генетичні типи докембрійських зеленокам'яних поясів |
| title_fullStr | Генетичні типи докембрійських зеленокам'яних поясів |
| title_full_unstemmed | Генетичні типи докембрійських зеленокам'яних поясів |
| title_short | Генетичні типи докембрійських зеленокам'яних поясів |
| title_sort | генетичні типи докембрійських зеленокам'яних поясів |
| topic | Науки про Землю |
| topic_facet | Науки про Землю |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1883 |
| work_keys_str_mv | AT mihailovva genetičnítipidokembríisʹkihzelenokamânihpoâsív |