Людина в історичній ситуації і раціональність досвіду: рецепція Д. Г’юма і М. Вебера в контексті методологічного самовизначення історика

• Published in: Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки та знахідки
• Date: 2013
• Main Author: Горенко, О.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут історії України НАН України 2013
• Subjects: Методологія та історіографія
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188337
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Людина в історичній ситуації і раціональність досвіду: рецепція Д. Г’юма і М. Вебера в контексті методологічного самовизначення історика / О. Горенко // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22. — С. 299-323. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

У статті акцентується важливість зміцнення теоретико-філософських засад самостійного історичного аналізу, необхідність більш ретельного врахування реальної діалектики традиції та оновлення. В контексті потреб розвитку теорії та методології історії звертається
 увага на потенціал синтезу класичних підходів Д. Г’юма і М. Вебера та
 своєрідність дослідницького світогляду В.Й. Ключевського. В статье акцентируется важность укрепления теоретико-философских основ самостоятельного исторического анализа, необходимость более тщательного учета реальной диалектики традиции и
 обновления. В контексте потребностей развития теории и методологи
 истории обращается внимание на потенциал синтеза классических
 подходов Д. Юма и М. Вебера, а также на своеобразие исследовательского мировоззрения В.И. Ключевского. The article accentuates the importance to strengthen theoretical and
 philosophical basis of independent historical analysis. The author also
 underlines the necessity to pay more attention to real dialectics of tradition and
 modernization. Within the context of requirements of theory and methodology
 of history the potential of D. Hume’s and M. Weber’s classical methods as well
 as specific features of V.I. Kluchevskij’s research are emphasized.