Зовнішня політика й національна безпека Румунії у контексті агресії Росії проти України

Стаття присвячена дослідженню впливу російської агресії проти України на зовнішню політику і національну безпеку Румунії. Подається аналіз прийнятої у червні 2015 року Національної стратегії оборони Румунії, визначені основні загрози й ризики, а також ключові напрями політики Бухареста задля їх...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2016
1. Verfasser:	Златін, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2016
Schriftenreihe:	Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
Schlagworte:	З історії міжнародних відносин
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188539
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Зовнішня політика й національна безпека Румунії у контексті агресії Росії проти України / О. Златін // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2016. — Вип. 25. — С. 324-334. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-188539
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1885392025-02-23T18:18:51Z Зовнішня політика й національна безпека Румунії у контексті агресії Росії проти України Foreign Policy and National Security of Romania in the Context of Russian Aggression Against Ukraine Златін, О. З історії міжнародних відносин Стаття присвячена дослідженню впливу російської агресії проти України на зовнішню політику і національну безпеку Румунії. Подається аналіз прийнятої у червні 2015 року Національної стратегії оборони Румунії, визначені основні загрози й ризики, а також ключові напрями політики Бухареста задля їх мінімізації і посилення своєї ролі на східному фланзі НАТО та ЄС і в ареалі регіону Чорного моря. Охарактеризовано основні зміни й тенденції зовнішньої політики Бухареста й окреслено її базові елементи, які залишились незмінними, незважаючи на тектонічні зрушення у європейській архітектурі безпеки, що спостерігаються на сьогоднішній день. Аналізуються ключові події у відносинах між Румунією та Україною в контексті російської ревізіоністської політики. The article presents research of influence of Russian aggression against Ukraine on Romanian foreign policy and national security. The author analyses the National Defense Strategy adopted in June 2015, the basic threats, risks and key directions of Bucharest policy on minimization of these threats and risks and consolidation of its role on the East flank of NATO and EU as well as in the Area of the Black Sea Region. The article defines key changes and tendencies in Bucharest’ foreign policy and outlines its unchangeable basic elements in the context of tectonic shifts in the European security architecture. Apart from that, the paper indicates and analyzes key events in Romania-Ukraine relations in the shadow of Russian revisionist policy. 2016 Article Зовнішня політика й національна безпека Румунії у контексті агресії Росії проти України / О. Златін // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2016. — Вип. 25. — С. 324-334. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2415-7198 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188539 94:327 uk Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки application/pdf Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З історії міжнародних відносин З історії міжнародних відносин
spellingShingle	З історії міжнародних відносин З історії міжнародних відносин Златін, О. Зовнішня політика й національна безпека Румунії у контексті агресії Росії проти України Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
description	Стаття присвячена дослідженню впливу російської агресії проти України на зовнішню політику і національну безпеку Румунії. Подається аналіз прийнятої у червні 2015 року Національної стратегії оборони Румунії, визначені основні загрози й ризики, а також ключові напрями політики Бухареста задля їх мінімізації і посилення своєї ролі на східному фланзі НАТО та ЄС і в ареалі регіону Чорного моря. Охарактеризовано основні зміни й тенденції зовнішньої політики Бухареста й окреслено її базові елементи, які залишились незмінними, незважаючи на тектонічні зрушення у європейській архітектурі безпеки, що спостерігаються на сьогоднішній день. Аналізуються ключові події у відносинах між Румунією та Україною в контексті російської ревізіоністської політики.
format	Article
author	Златін, О.
author_facet	Златін, О.
author_sort	Златін, О.
title	Зовнішня політика й національна безпека Румунії у контексті агресії Росії проти України
title_short	Зовнішня політика й національна безпека Румунії у контексті агресії Росії проти України
title_full	Зовнішня політика й національна безпека Румунії у контексті агресії Росії проти України
title_fullStr	Зовнішня політика й національна безпека Румунії у контексті агресії Росії проти України
title_full_unstemmed	Зовнішня політика й національна безпека Румунії у контексті агресії Росії проти України
title_sort	зовнішня політика й національна безпека румунії у контексті агресії росії проти україни
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2016
topic_facet	З історії міжнародних відносин
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188539
citation_txt	Зовнішня політика й національна безпека Румунії у контексті агресії Росії проти України / О. Златін // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2016. — Вип. 25. — С. 324-334. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
work_keys_str_mv	AT zlatíno zovníšnâpolítikajnacíonalʹnabezpekarumunííukontekstíagresíírosííprotiukraíni AT zlatíno foreignpolicyandnationalsecurityofromaniainthecontextofrussianaggressionagainstukraine
first_indexed	2025-11-24T06:53:08Z
last_indexed	2025-11-24T06:53:08Z
_version_	1849653658594050048
fulltext	Олександр Златін 324 УДК 94:327 Олександр Златін аспірант Інститут історії України НАН України 01001, Україна, Київ, вул. Михайла Грушевського, 4 E-mail: alexandr.zlatin@gmail.com ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА Й НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА РУМУНІЇ У КОНТЕКСТІ АГРЕСІЇ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ Стаття присвячена дослідженню впливу російської агресії проти України на зовнішню політику і національну безпеку Румунії. Подається аналіз прийнятої у червні 2015 року Національної стратегії оборони Румунії, визначені основні загрози й ризики, а також ключові напрями політики Бухареста задля їх мінімізації і посилення своєї ролі на східному фланзі НАТО та ЄС і в ареалі регіону Чорного моря. Охарактеризовано основні зміни й тенденції зовнішньої політики Бухареста й окреслено її базові елементи, які залишились незмінними, незважаючи на тектонічні зрушення у європейській архітектурі безпеки, що спостерігаються на сьогоднішній день. Аналізуються ключові події у відносинах між Руму- нією та Україною в контексті російської ревізіоністської політики. Ключові слова: безпека, зовнішня політика, Чорне море, НАТО, ЄС, Румунія, Україна, РФ. Oleksandr Zlatin Postgraduate Student Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine 4, Mykhailo Hrushevskyi Street, Kyiv, 01001, Ukraine E-mail: alexandr.zlatin@gmail.com FOREIGN POLICY AND NATIONAL SECURITY OF ROMANIA IN THE CONTEXT OF RUSSIAN AGGRESSION AGAINST UKRAINE The article presents research of influence of Russian aggression against Ukraine on Romanian foreign policy and national security. The author analyses the National Defense Strategy adopted in June 2015, the basic threats, risks and key directions of Bucharest policy on minimization of these threats and risks and consolidation of its role on the East flank of NATO and Зовнішня політика й національна безпека Румунії у контексті агресії Росії проти України 325 EU as well as in the Area of the Black Sea Region. The article defines key changes and tendencies in Bucharest’ foreign policy and outlines its un- changeable basic elements in the context of tectonic shifts in the European security architecture. Apart from that, the paper indicates and analyzes key events in Romania-Ukraine relations in the shadow of Russian revisionist policy. Keywords: security, foreign policy, Black Sea, NATO, EU, Romania, Ukraine, Russia. «Китайці використовують два мазки для написання слова «криза». Один мазок пензля означає «загроза», а інший — «мож- ливість». Під час кризи потрібно усвідомлю- вати загрози, але потрібно визнавати і можливості». Джон Ф. Кеннеді, 35-й Президент США. Після чверті століття стабільності й розвитку країн Центральної і Східної Європи незаконна окупація Криму і військова агресія Російської Федерації на сході України змінили безпековий ландшафт у регіоні та внесли до порядку денного питання перегляду архітектури безпеки на східному фланзі ЄС і НАТО. Дії Росії свідчать про її територіальні невдоволення, військову спроможність та ідеологічне протистояння існу- ючій системі міжнародного права. Продовження подібних дій ставить під сумнів досягнутий після закінчення «холодної війни» й розпаду СРСР устрій континентальної Європи. Іншими словами, агресія Росії проти України сигналізує про повер- нення до старої геополітичної моделі, яка становить загрозу для країн, що географічно розташовані між Росією та євроатлантичним простором, а також для країн, які не мають безпосереднього з Росією кордону, але представляють східний фланг НАТО і ЄС. Зазначене відбивається на внутрішній та зовнішній політиці Бухареста, а також і на відносинах Румунії з Україною. Серед праць українських науковців, які досліджують зовнішню політику Румунії та українсько-румунські відносини, варто відзначити роботи Василової В., Віднянського С.В., Гакмана С., Доброжанського О., Кройтора В., Круглашова А., Макара Ю., Осачука С., Петрова В., Петрової І., Піддубного І., Рендюка Т.Г., Ротар І., Трояна С., Фісанова В. Заслуговує на увагу аналітична стаття Макаренка П. «Румунія: погляд на врегулювання українсько-російської кризи», в якій характеризується ставлення румунської сторони до українського конфлікту в контексті стратегічних інтересів Москви й Бухареста в регіоні Чорного моря. Олександр Златін 326 Основні завдання нашої статті полягають у тому, щоби визначити вплив російської агресії проти України на національну безпеку Румунії, охарактеризувати середовище безпеки, в якому перебуває Румунія, іден- тифікувати основні загрози, виклики, реалізовані й заплановані дії Буха- реста задля їх мінімізації, а також подати загальну характеристику політики Румунії щодо України в кризовий період. Прийняттям у червні 2015 року Національної стратегії оборони держави1 Румунія чітко визначила завдання національної безпеки, свою позицію в контексті відносин з міжнародними союзниками і партнерами в рамках регіону та основні вектори зовнішньої політики на наступні п’ять років. Назва згаданої Стратегії «Сильна Румунія в Європі і світі» визначає Румунію як сильну й рішучу державу, здатну бути джерелом стабільності й демократії у складному гетерогенному регіоні з низкою заморожених і гарячих конфліктів у контексті погіршення відносин між НАТО і РФ. Стратегічне партнерство зі США (у сфері безпеки), належність до НАТО і ЄС продовжують бути фундаментальними пілонами зовнішньої політики Румунії. Цей документ визначає інтереси й завдання національної безпеки, представляє оцінку середовища безпеки, ідентифікує основні загрози, ризики й виклики фундаментальним інтересам Румунії, а також основні напрями дій для забезпечення національної безпеки. Серед інтересів національної безпеки міжнародного характеру визна- чаються: гарантія суверенітету, незалежності, унітарності й неподільності держави; оборона територіальної цілісності й неподільності держави; валоризація ресурсів і геостратегічного розташування країни; забезпе- чення незворотності належності до трансатлантичної системи колектив- ної безпеки; консолідація ЄС і активна участь в інтеграційних процесах у рамках союзу. Враховуючи вищезазначене, завданнями національної безпеки Руму- нії є: посилення ролі країни в рамках НАТО і ЄС; зміцнення стра- тегічного партнерства зі США, включаючи економічні й торговельні сфери; забезпечення безпеки в регіоні Чорного моря; поглиблення спів- праці з сусідніми країнами й країнами східного флангу НАТО; інтен- сифікація регіонального співробітництва, включаючи сферу безпеки; підтримка європейського курсу Республіки Молдова; а також промоція політичних, економічних і безпекових інтересів Румунії у регіонах, що становлять для неї стратегічний інтерес. Аналізуючи середовище безпеки на євроатлантичному рівні, Бухарест визнає РФ як важливого гравця в європейському і євроатлантичному просторі, хоча, водночас наголошує, що дії Росії у регіоні Чорного моря супроводжуються порушенням норм міжнародного права, нехтуванням Зовнішня політика й національна безпека Румунії у контексті агресії Росії проти України 327 існуючим міжнародним порядком, консервацією заморожених конфліктів і незаконною окупацією Криму. Зазначене ставить на порядок денний питання виконання НАТО фундаментальної місії із забезпечення колек- тивної оборони, а також дієвість досягнутих наприкінці ХХ століття домовленостей з питань безпеки у Європі. Європейська архітектура безпеки бачиться такою, що все більше і більше стикається з кризами й конфліктами на сході й на півдні, які прямо й опосередковано впливають на національну безпеку Румунії. Від початку незаконної окупації Криму Росією та її вторгнення на східні території України, попри всю складність румунського внутрішньо- політичного процесу в питанні підтримки України, румунська еліта виступила єдиним фронтом. Очільники всіх гілок влади Румунії, лідери всіх парламентських партій, переважна більшість відомих румунських експертів та журналістів висловили солідарність з українським народом у його боротьбі за суверенітет, незалежність і територіальну цілісність своєї держави2 і підтримали позицію ЄС, НАТО та США в ареалі Чор- номорського регіону3. Більш того, в умовах, коли Україна фокусувала свої зусилля на протистоянні зовнішній агресії, Румунія не лише зайняла принципову позицію щодо підтримки нашої держави, висловила категоричне неприй- няття російської експансіоністської політики, але й виступила з низкою ініціатив, спрямованих на активізацію двостороннього діалогу, а також дала зрозуміти Києву, що традиційні проблемні питання (становище української меншини в Румунії і румунської меншини в Україні; глибо- ководний судновий хід (ГСХ) р. Дунай — Чорне море по гирлу Бистре; румунські інвестиції, вкладені в будівництво Криворізького гірничо- збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР), що було розпочато 1985 року при пайовій участі України, Румунії, Словаччини; подвійне громадянство, що суперечить українському законодавству, тощо) двосто- ронніх відносин загострюватись не будуть. На регіональному й субрегіональному рівні Бухарест бачить як прямі, так і непрямі загрози своїй національній безпеці. На цьому рівні, підтримка європейських і євроатлантичних прагнень України, Республіки Молдова і Грузії прямо стикаються з інтересами РФ, яка консолідує свої зусилля задля запобігання намірам сусідніх країн. Крім того, в діях РФ Бухарест бачить загрози регіональній енерге- тичній архітектурі, яка може пережити значні мутації шляхом розвитку конкурентних проектів енергетичним проектами ЄС і Румунії. Національна стратегія оборони держави визначає найбільшими загро- зами Румунії дестабілізуючі дії на Сході країни, які можуть генерувати значні провокації для євроатлантичного простору безпеки, створюючи Олександр Златін 328 регіональну нестабільність і можливі негативні феномени, серед яких — міграція, організована злочинність, а також гальмування економічного розвитку. Іншою загрозою представляється збереження і консервація заморожених конфліктів у Чорноморському регіоні. Не менш важливою є загроза енергетичній і кібербезпеці, а також вірогідність інформаційних операцій ворожого характеру. Варто зазначити, що це стало загально- визнаною загрозою в більшості країн Східної Європи та ЄС загалом. У Румунії інформаційна політика Москви спрямована на підрив довіри до демократичних інститутів, створюючи при цьому враження, що вступ до ЄС був помилковим, а боротьба з корупцією та ініційовані реформи являють собою іноземне втручання4. Серед ризиків міжнародного характеру представляється регіональна нестабільність, що обмежує можливість Румунії промотувати свої стра- тегічні інтереси, серед яких — підтримка Молдови на євроінтеграційному шляху, врегулювання заморожених конфліктів, забезпечення енергетич- ної безпеки, захист прав румунської спільноти за кордоном й економічної діяльності у Виключній економічній зоні Румунії у Чорному морі. Для ліквідації зазначених загроз і ризиків передбачається консолі- дація національної оборонної спроможності, включаючи використання існуючих механізмів у рамках НАТО; продовження процесу трансфор- мування і модернізації Армії Румунії шляхом виділення мінімум 2% ВВП оборонному бюджету протягом наступних 10 років починаючи з 2017 року; поглиблення виміру безпеки в рамках стратегічного партнерства зі США шляхом посилення військового співробітництва як на території Румунії, так і в регіоні Чорного моря. На сьогоднішній день на території Румунії розміщенні постійні іно- земні військові бази, зокрема військова авіабаза Міхаїл Когелнічану, яка використовується США, та американська система протиракетної оборони Aegis для країн НАТО в Європі на базі Девеселу. Зазначена система розміщена на територіях кількох країн-союзниць. Вона включає наземну радарну установку в Туреччині, чотири кораблі ВМС США, оснащені протиракетною зброєю в Іспанії, опорний пункт військово-повітряних сил США на півночі Німеччини і другий наземний перехоплювач, який буде побудований у Польщі і введений в експлуатацію 2018 року. Також, бюджет 2016 року США передбачає фінансування євро- пейської безпеки в межах американської програми European Reassurance Initiative (780 млн. доларів США), яка покликана нівелювати російську загрозу. На ці кошти проводиться передислокація кількох сотень вій- ськовослужбовців до Європи та з Європи для виконання короткостро- кових місій, військових навчань та інших тренувальних програм. Утім, Пентагон виступив з пропозицією збільшити це фінансування у чотири Зовнішня політика й національна безпека Румунії у контексті агресії Росії проти України 329 рази до 3,4 млрд. доларів США, що дозволить Сполученим Штатам надсилати більшу кількість військ на короткострокові місії, а також додаткового спорядження для них. Додаткові кошти також підуть на суттєве збільшення контингенту солдатів США (4,2 тис. військово- службовців) та кількості військового обладнання (250 одиниць броне- техніки; 1700 одиниць допоміжної техніки) в країнах Східної Європи, серед яких і Румунія5. Іншим ключовим напрямом є розвиток співпраці в оборонно-про- мисловій галузі й сфері безпеки з країнами євроатлантичного простору, а також посилення ролі й присутності в міжнародних цивільних місіях і військових операціях, участь у місіях з моніторингу й оцінки криз у зонах, що становлять пріоритетний інтерес для Румунії. В економічному й енергетичному вимірі передбачається продовження політики забезпечення енергетичної безпеки шляхом оптимізації струк- тури споживання енергоресурсів, розвитку енергоефективності, проектів, що мають забезпечити диверсифікацію доступу до ресурсів, а також зростання спроможності взаємопоставок у рамках ЄС, включно шляхом імплементації завдань Енергетичного Союзу. Румунія сьогодні є однією з найбільш незалежних від російських енергоносіїв державою ЄС. Імпорт природного газу протягом останніх років стабільно скорочується: якщо у 2012 р. частка імпортованого газу в структурі його споживання становила 21%, то в 2013 р. — уже 12%, а в 2014 р. не досягла навіть 5%. Незначна частина російського газу над- ходить до Румунії через Угорщину, але основний потік іде через Україну. Причина значного скорочення закупівель газу в РФ — у зниженні частки енергоємних виробництв у структурі ВВП країни і впровадженні енергоефективних технологій. Крім того, Бухарест оптимістично оцінює перспективи видобутку вуглеводнів у румунській частині континенталь- ного шельфу Чорного моря6. Більше того, як зазначив у 2015 році Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії Теофіл Бауер, планується, що за 5–10 років Румунська держава вийде на європейський енергетичний ринок як газовий експортер. Уже зараз за допомогою європейських фондів реалізовуються спільні румунсько-молдовські про- екти, спрямовані на підвищення рівня енергетичної безпеки Республіки Молдова. Побудовано газопровід Яси-Унгени, який планується продов- жити до Кишинева, а також декілька високовольтних ліній електро- передачі з Румунії до Молдови. Очевидно, що Україна, яка шукає аль- тернативні російським джерелам енергоресурси та володіє найбільшими у Європі газосховищами, може в перспективі стати для Румунії надійним партнером при реалізації взаємовигідних проектів7. Під час офіційного візиту до Румунії у квітні 2016 року Президент України Петро Поро- Олександр Златін 330 шенко запропонував прискорити роботу над укладенням угод про інтер- конектори між газотранспортними системами двох країн, завдяки яким Румунія стане черговою державою, звідки Україна зможе імпортувати газ8. Електроенергії у РФ Румунія не купує. Її сектор атомної енергетики не залежить від російських технологій і матеріалів: на єдиній у країні АЕС «Чернавода» використовуються канадські реактори типу CANDU. В енергетиці найбільша залежність Румунії від імпорту — у нафтовому секторі. У 2014 р. з 10,5 млн т, перероблених у країні, 6,7 млн припало на імпорт. З цього обсягу близько 2,4 млн т нафти (майже 23% від усієї переробленої) надійшло з РФ для переробки на одному з трьох працю- ючих на території Румунії НПЗ — Petrotel Ploiesti, що належить росій- ському «Лукойлу»9. У дипломатичному вимірі Бухарест продовжує консолідувати страте- гічний діалог у рамках ЄС, НАТО та інших форм міжнародного спів- робітництва. Румунія першою з країн ЄС ратифікувала Угоду про асо- ціацію між Україною і ЄС у липні 2014 року. На початку грудня 2014 року міністри закордонних справ країн-членів НАТО ухвалили запуск п’яти трастових фондів для допомоги Україні в реформі оборонної сфери, рішення про утворення яких було прийняте на саміті в Уельсі на початку вересня того ж року у відповідь на дії РФ у Криму та на сході України. П’ятий трастовий фонд НАТО, покликаний боротися з кіберзлочинністю, очолює Румунія10. Крім того, представники румунської сторони в різно- манітних установах та міжнародних організаціях від Європарламенту до ООН підтримали десятки українських пропозицій щодо врегулювання ситуації на сході України, впровадження обмежувальних заходів проти Росії, дотримання прав українських громадян, які опинилися на тимча- сово окупованих територіях11. Спостерігається інтенсифікація співробітництва з країнами східного флангу НАТО у трьох- та двосторонньому форматі, а також промоція стратегічного значення Чорноморського регіону і форматів співпраці в ареалі цього регіону. Після 2014 року офіційний Бухарест запропонував Україні два фор- мати міжнародного співробітництва, серед яких трикутники Румунія– Молдова–Україна та Румунія–Польща–Україна. В обох випадках румун- ська сторона виступає ініціатором переговорів, намагаючись відігравати роль лідера у цих тандемах. Таким чином, було відновлено тристороннє співробітництво Румунія — Україна — Польща, започатковане за ініціативи Бухареста ще у 1997 році, але до 2014 року не було достатньо ефективним через різні прі- оритети країн. Основними питаннями цього формату співпраці очевидно Зовнішня політика й національна безпека Румунії у контексті агресії Росії проти України 331 є будівництво основ безпеки Чорноморського регіону, зокрема шляхом нарощування військової присутності НАТО в регіоні й створення системи оборони в Східній Європі. Як було зазначено вище, наземну систему протиракетної оборони Aegis, яка охопить усю Південну Європу, було запущено в Румунії у травні 2016 року, а другий об’єкт цієї системи, який охопить Північну Європу, буде розміщено в Польщі до 2018 року. Трикутник Румунія–Молдова–Україна, який також був започатко- ваний у 1997 році під час зустрічі лідерів трьох держав у Ізмаїлі, почав вимальовуватися у жовтні 2014 року за результатами зустрічі у Києві Президента України Петра Порошенка з Прем’єр-міністром Румунії Віктором Понтою і Молдови Юрієм Лянке. Бухарест, вибудовуючи від- носини з Україною у зазначеному форматі, демонструє українській сто- роні своє пріоритетне право в молдовському питанні. Першочерговим він вважає розвиток у цьому форматі торговельно-економічного співробіт- ництва, зокрема зміцнення економічного потенціалу регіону в контексті утворення глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі12. Окрім іншого, згаданий формат дозволяє координувати співпрацю у сфері врегу- лювання Придністровського питання та посилення безпеки у Чорномор- ському регіоні. На динаміку розвитку діалогу в зазначених форматах упродовж 2015 року певний вплив мали внутрішньополітичні зміни в цих країнах (пре- зидентські вибори в Польщі і політична криза в Молдові). У листопаді 2015 року в Бухаресті відбувся регіональний саміт НАТО за участю глав держав східного флангу НАТО, на якому головував Президент Румунії Йоханніс Клаус і Президент Польщі Анджей Дуда. На цій зустрічі у верхах обговорювались питання зміцнення солідарності й неподільності альянсу, в тому числі за рахунок посилення присутності НАТО в регіоні; зміцнення НАТО і продовження процесу адаптації задля забезпечення відповіді на довгострокові ризики на півночі і на півдні; консолідації простору безпеки від Балтійського до Чорного морів; поси- лення співробітництва між НАТО і ЄС; а також забезпечення того, щоб діалог з Росією будувався на дотриманні й повазі норм міжнародного права13. Більше того, дії Росії у регіоні спонукали Румунію на початку 2016 року виступити з ініціативою створення Чорноморської флотилії, до якої входили би військові кораблі країн-членів НАТО, які мають вихід до Чорного моря — Румунії, Болгарії, Туреччини, а також країн, розташо- ваних поза межами регіону Чорного моря — Німеччини, Італії та США. Це питання також обговорювалося на переговорах під час офіційного візиту Президента України Петра Порошенка до Румунії у квітні 2016 року. Крім цього, розглядається можливість створення українсько- Олександр Златін 332 румунсько-болгарської бригади, що за формою може бути миротворчою з можливістю використання для регіональних цілей. Таким чином, вищезазначений аналіз дозволяє зробити наступні висновки. 1. Агресія Росії проти України сигналізує про зміни європейської архітектури безпеки і про повернення до старої геополітичної моделі, яка становить пряму загрозу для Румунії, її національної безпеки, внутріш- ньої і зовнішньої політики. 2. Зазначене ставить на порядок денний питання виконання НАТО фундаментальної місії із забезпечення колективної оборони. 3. Стратегічне партнерство зі США (у сфері безпеки), належність до НАТО і ЄС продовжують бути фундаментальними пілонами румунської зовнішньої політики. 4. Бухарест не лише висловив категоричне неприйняття російської експансіоністської політики, але й виступив із низкою ініціатив двох- і трьохстороннього формату, спрямованих на активізацію взаємодії з Україною і країнами східного флангу НАТО, а також дав зрозуміти Києву, що традиційні проблемні питання двосторонніх відносин загост- рюватись не будуть, хоча й не зняті з порядку денного. 5. Румунська дипломатія бачить у кризі відносин між Росією й Україною, Росією й НАТО не тільки загрозу національній безпеці, а й можливість консолідувати свої позиції у рамках євроатлантичних струк- тур, а також можливість утвердитись у статусі лідера у регіоні Чорного моря і Східної Європи, позиціонуючи себе як джерело стабільності й демократії у складному регіоні з низкою заморожених і гарячих конф- ліктів. —————— 1 Strategia naţională de apărare a ţării pentru perioada 2015–2019. O Românie puternică în Europa şi în lume — Bucureşti: România. Administraţia Prezidenţială, 2015. — 23 с. 2 Ibidem. 3 Макаренко П. Румунія: погляд на врегулювання українсько-російської кризи [Електронний ресурс] // Зовнішні справи. — 2014. — Режим доступу: http://uaforeignaffairs. com/ua/zs/anglomovna-versija/view/article/rumunija-pogljad-na-vreguljuvannja-ukrajinsko- rosiiskoji/. 4 Fota I. High Tide. Romanian Security on Europe’s Frontline. U.S.–Romania Initiative Defense and Security Working Group // Center for European Policy Analysis. — January 2016. 5 Пентагон хоче збільшити фінансування місій в Європі у 4 рази [Електронний ресурс] // Deutsche Welle. — 2016. — Режим доступу до ресурсу: http://www.dw.com/ uk/пентагон-хоче-збільшити-фінансування-місій-в-європі-у-4-рази/a-19017922 6 Силіна Т. Румунія. Свобода, народжена незалежністю [Електронний ресурс] // Дзеркало тижня. Україна. — 2015. — Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/international/ rumuniya-svoboda-narodzhena-nezalezhnistyu-_.html Зовнішня політика й національна безпека Румунії у контексті агресії Росії проти України 333 7 Бауер Т. Київ — Бухарест: час партнерського діалогу [Електронний ресурс] // День. — 2015. — Режим доступу: http://day.kyiv.ua/uk/article/den-planety/kyyiv-buharest- chas-partnerskogo-dialogu 8 Відновлення українсько-румунської Спільної Президентської Комісії стане дієвим механізмом співробітництва двох держав — Петро Порошенко [Електронний ресурс] // Офіційне інтернет-представництво Президента України. — 2016. — Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/vidnovlennya-ukrayinsko-rumunskoyi-spilnoyi- prezidentskoyi-k-37015. 9 Силіна Т. Румунія. Свобода, народжена незалежністю [Електронний ресурс] // Дзеркало тижня. Україна. — 2015. — Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/international/ rumuniya-svoboda-narodzhena-nezalezhnistyu-_.html. 10 Каптару В. Румунія, Україна та НАТО [Електронний ресурс] // Radio România Internaţional. — 2014. — Режим доступу до ресурсу: http://www.rri.ro/uk_uk/ Румунія_Україна_та_НАТО-2524515 11Бауер Т. Київ — Бухарест: час партнерського діалогу [Електронний ресурс] // День. — 2015. Режим доступу: http://day.kyiv.ua/uk/article/den-planety/kyyiv-buharest-chas- partnerskogo-dialogu. 12 Горін П. Чумацький шлях до Європи: Сучасні перспективи українсько- румунських відносин [Електронний ресурс] // 112.ua. — 2015. — Режим доступу: http://ua.112.ua/statji/chumatskyi-shliakh-u-yevropu-suchasni-perspektyvy-ukrainsko- rumunskykh-vidnosyn-265280.html. 13 Despina T. Directiile de actiune adoptate la summitul regional NATO de la Bucuresti [Електронний ресурс] // Revista 22. — 2015. Режим доступу: http://revista22.ro/6024653/ directiile-de-actiune-adoptate-la-summitul-regional-nato-de-la-bucuresti-vezi-declaratia.html. REFERENCES 1. Bauer, T. (2015). Bukharest: Chas partnerskoho dialohu. The Day. Retrieved from http://day.kyiv.ua/uk/article/den-planety/kyyiv-buharest-chas-partnerskogo-dialogu [in Ukrai- nian]. 2. Despina, T. (2016). Directiile de actiune adoptate la summitul regional NATO de la Bucuresti. Revista 22. Retrieved from http://revista22.ro/6024653/directiile-de-actiune- adoptate-la-summitul-regional-nato-de-la-bucuresti-vezi-declaratia.html [in Romanian]. 3. Fota, I. (2016). High Tide. Romanian Security on Europe’s Frontline. U.S.-Romania Initiative Defense and Security Working Group. Center for European Policy Analysis, January [in English]. 4. Horin, P. (2015). Chumatskyi shliakh do Yevropy: Suchasni perspektyvy ukrainsko- rumunskykh vidnosyn. Retrieved from http://ua.112.ua/statji/chumatskyi-shliakh-u-yevropu- suchasni-perspektyvy-ukrainsko-rumunskykh-vidnosyn-265280.html [in Ukrainian]. 5. Kaptaru, V. (2014). Rumuniia, Ukraina ta NATO. Radio Romania International. Retrieved from http://www.rri.ro/uk_uk/Румунія_Україна_та_НАТО-2524515 [in Ukrainian]. 6. Makarenko, P. (2014). Rumuniia: Pohliad na vrehuliuvannia ukrainsko-rosiiskoi kryzy. Zovnishni Spravy. Retrieved from http://uaforeignaffairs.com/ua/zs/anglomovna- versija/view/article/rumunija-pogljad-na-vreguljuvannja-ukrajinsko-rosiiskoji/ [in Ukrainian]. 7. Pentahon khoche zbilshyty finansuvannia misii v Yevropi u 4 razy. (2016). Deutsche Welle. Retrieved from http://www.dw.com/uk/пентагон-хоче-збільшити-фінансування- місій-в-європі-у-4-рази/a-19017922 [in Ukrainian]. 8. Strategia naţională de apărare a ţării pentru perioada 2015–2019. O Românie puternică în Europa şi în lume (2015). Bucureşti: România. Administraţia Prezidenţială [in Romanian]. Олександр Златін 334 9. Sylina, T. (2015). Rumuniia. Svoboda, narodzhena nezalezhnistiu. Dzerkalo Tyzhnia. Ukraina. Retrieved from http://gazeta.dt.ua/international/rumuniya-svoboda-narodzhena- nezalezhnistyu-_.html [in Ukrainian]. 10. Vidnovlennia ukrainsko-rumunskoi Spilnoi Prezydentskoi Komisii stane diievym mekhanizmom spivrobitnytstva dvokh derzhav, Petro Poroshenko. (2016). Ofitsiine internet- predstavnytstvo Prezydenta Ukrainy. Retrieved from http://www.president.gov.ua/news/ vidnovlennya-ukrayinsko-rumunskoyi-spilnoyi-prezidentskoyi-k-37015 [in Ukrainian].

Зовнішня політика й національна безпека Румунії у контексті агресії Росії проти України

Institution

Ähnliche Einträge