Трансформація позицій політичних партій ФРН щодо східноєвропейської політики (2005-2017 рр.)
У статті досліджено концептуальні підходи німецьких політичних
 партій щодо перспектив взаємодії зі східноєвропейськими державами у
 2005–2017 рр. Позиції політичних сил ФРН охарактеризовані за ступенем впливу тієї чи іншої партії на перебіг політичного життя.
 Проаналізовано...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки |
|---|---|
| Datum: | 2017 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2017
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188599 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Трансформація позицій політичних партій ФРН щодо східноєвропейської політики (2005-2017 рр.) / Г. Харлан // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 26. — С. 307-324. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860175337422323712 |
|---|---|
| author | Харлан, Г. |
| author_facet | Харлан, Г. |
| citation_txt | Трансформація позицій політичних партій ФРН щодо східноєвропейської політики (2005-2017 рр.) / Г. Харлан // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 26. — С. 307-324. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки |
| description | У статті досліджено концептуальні підходи німецьких політичних
партій щодо перспектив взаємодії зі східноєвропейськими державами у
2005–2017 рр. Позиції політичних сил ФРН охарактеризовані за ступенем впливу тієї чи іншої партії на перебіг політичного життя.
Проаналізовано зовнішньополітичні пріоритети східноєвропейської політики шести основних партій (ХДС/ХСС, СДПН, ВДП, «Союз 90/Зелені»,
«Ліві», «Альтернатива для Німеччини») під час урядування другої «великої», християнсько-ліберальної, та третьої «великої» коаліцій на чолі з федеральним канцлером А. Меркель. У висновках зазначається, що Революція Гідності, підписання Угоди
про асоціацію, анексія Криму та війна на Сході України засвідчили необхідність перегляду зовнішньополітичних орієнтацій щодо східноєвропейської політики та розробки принципово нових форм взаємодії Німеччини
зі східноєвропейськими державами. Певною мірою ця тенденція відобразилася в програмних документах та полеміці напередодні виборів до
Бундестагу 2017 р.
The article researches conceptual approaches of the German political
parties regarding the prospects of interaction with the Eastern European states
in 2005–2017. Positions of political forces of the Federal Republic of Germany
are characterized by the degree of impact of one or another party to the course
of political life. The priorities in the Eastern European policy of the six main
parties (CDU/CSU, SPD, FDP, “Alliance 90/The Greens”, “Left”, “Alternative
for Germany”) during the reign of the second “grand” Christian-liberal
coalition, and the third “grand” coalition led by Federal Chancellor A. Merkel
are analysed.
Almost all political forces stood for Germany’s active participation in the
process of European integration. Instead, there were significant differences in
the issue of relations between Germany and the Eastern European states and
prospects of their joining the European Union. The CDU/CSU position was
based on solving traditional problems of maximum security in Europe. The
SPD strategy was based on the fact that Russia, as well as during the
confrontation between blocks in the Cold War, should be the nucleus of the
East European policy of the FRG. The views of the FDP in general are in line
with the positions of the CDU / CSU. The “Alliance 90/The Greens” stressed
the need for a pan-European security system and the further implementation of
the European Neighbourhood Policy. The rhetoric of the “Left” and the representatives
of the “Alternative for Germany” party was plainly pro-Russian.
The author concludes that the Revolution of Dignity, the signing of the
Association Agreement, the annexation of Crimea and the war in the East of
Ukraine have shown the need for a revision of orientations in the Eastern
European politics and the development of fundamentally new forms of interaction
between Germany and the Eastern European states. To a certain extent,
this trend has been reflected in the program documents and polemics on the
eve of the Bundestag 2017 elections.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:59:59Z |
| format | Article |
| fulltext |
Позиції парламентських політичних партій щодо східноєвропейської політики ФРН 307
УДК 329.058. (430)(4-11)“2005/2017”
Ганна Харлан
канд. іст. наук, наук. співроб.
Інститут історії України НАН України
01001, Україна, Київ, вул. Михайла Грушевського, 4
E-mail: annaharlan@ukr.net
ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЗИЦІЙ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ФРН
ЩОДО СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИКИ (2005–2017 рр.)
У статті досліджено концептуальні підходи німецьких політичних
партій щодо перспектив взаємодії зі східноєвропейськими державами у
2005–2017 рр. Позиції політичних сил ФРН охарактеризовані за сту-
пенем впливу тієї чи іншої партії на перебіг політичного життя.
Проаналізовано зовнішньополітичні пріоритети східноєвропейської полі-
тики шести основних партій (ХДС/ХСС, СДПН, ВДП, «Союз 90/Зелені»,
«Ліві», «Альтернатива для Німеччини») під час урядування другої «вели-
кої», християнсько-ліберальної, та третьої «великої» коаліцій на чолі з
федеральним канцлером А. Меркель.
У висновках зазначається, що Революція Гідності, підписання Угоди
про асоціацію, анексія Криму та війна на Сході України засвідчили необ-
хідність перегляду зовнішньополітичних орієнтацій щодо східноєвропей-
ської політики та розробки принципово нових форм взаємодії Німеччини
зі східноєвропейськими державами. Певною мірою ця тенденція відобра-
зилася в програмних документах та полеміці напередодні виборів до
Бундестагу 2017 р.
Ключові слова: ФРН, політичні партії, Східна Європа, Україна,
Росія, ЄС, Бундестаг.
Hanna Kharlan
PhD in History, Researcher
Institute of History of Ukraine
of the National Academy of Sciences of Ukraine
4, Mykhailo Grushevskui Street Kyiv, 01001, Ukraine
E-mail: annaharlan@ukr.net
Ганна Харлан 308
TRANSFORMATION OF POSITIONS OF THE POLITICAL
PARTIES OF THE FEDERAL REPUBLIC OF GERMANY
TOWARDS EASTERN EUROPEAN POLICY (2005–2017)
The article researches conceptual approaches of the German political
parties regarding the prospects of interaction with the Eastern European states
in 2005–2017. Positions of political forces of the Federal Republic of Germany
are characterized by the degree of impact of one or another party to the course
of political life. The priorities in the Eastern European policy of the six main
parties (CDU/CSU, SPD, FDP, “Alliance 90/The Greens”, “Left”, “Alterna-
tive for Germany”) during the reign of the second “grand” Christian-liberal
coalition, and the third “grand” coalition led by Federal Chancellor A. Merkel
are analysed.
Almost all political forces stood for Germany’s active participation in the
process of European integration. Instead, there were significant differences in
the issue of relations between Germany and the Eastern European states and
prospects of their joining the European Union. The CDU/CSU position was
based on solving traditional problems of maximum security in Europe. The
SPD strategy was based on the fact that Russia, as well as during the
confrontation between blocks in the Cold War, should be the nucleus of the
East European policy of the FRG. The views of the FDP in general are in line
with the positions of the CDU / CSU. The “Alliance 90/The Greens” stressed
the need for a pan-European security system and the further implementation of
the European Neighbourhood Policy. The rhetoric of the “Left” and the rep-
resentatives of the “Alternative for Germany” party was plainly pro-Russian.
The author concludes that the Revolution of Dignity, the signing of the
Association Agreement, the annexation of Crimea and the war in the East of
Ukraine have shown the need for a revision of orientations in the Eastern
European politics and the development of fundamentally new forms of inter-
action between Germany and the Eastern European states. To a certain extent,
this trend has been reflected in the program documents and polemics on the
eve of the Bundestag 2017 elections.
Keywords: the Federal Republic of Germany, political parties, Eastern
Europe, Ukraine, Russia, EU, Bundestag.
Революція Гідності, анексія Криму та російська гібридна агресія щодо
України докорінно змінили розклад політичних сил в Європі. У цих
історичних умовах ФРН в особі діючого канцлера А. Меркель як тра-
диційна рушійна сила європейської інтеграції взяла на себе роль посе-
редника у вирішенні «Української кризи». На 24 вересня 2017 р. в
Позиції парламентських політичних партій щодо східноєвропейської політики ФРН 309
Німеччині заплановані чергові федеральні вибори, від результату яких
безпосередньо залежатимуть подальші дії ФРН у напрямку взаємодії зі
східноєвропейськими державами загалом та конкретних кроків щодо
врегулювання російсько-українського конфлікту зокрема.
Актуальність обраної теми посилюється тим, що нова правляча коа-
ліція здійснюватиме визначальний вплив на формування східноєвропей-
ської політики Німеччини щонайменше до осені 2021 р. Цей факт
зумовлює науковий і практичний інтерес до зовнішньополітичних орієн-
тирів парламентських і позапарламентських політичних партій ФРН, які
мають всі шанси пройти до Бундестагу за результатами виборів 2017 р.
Окремі аспекти обраної проблематики частково охарактеризовані в
публікаціях Т.В. Сидорук1. Авторка закцентувала увагу на дипломатич-
них зусиллях Німеччини, спрямованих на формування спільної позиції
держав-членів Європейського Союзу щодо анексії Криму та бойових дій
на Сході України. Вплив подій Євромайдану на трансформацію поглядів
парламентських політичних партій, органів виконавчої влади та засобів
масової інформації у Німеччині дослідив А. Ю. Мартинов2.
На особливу увагу заслуговує праця Карла Шльогеля «Український
виклик. Відкриття європейської країни». За словами відомого німецького
славіста, «Помаранчева революція» та «Революція Гідності» вивели
Україну з тіні російської імперії і «назавжди позначили її на ментальній
мапі європейців»3. Проте тепер «німці мають зробити вибір: бути разом із
путінською Росією або зберегти вірність тим, хто захищаючи цілісність
України та «Революцію Гідності», захищає й ту Росію яка прийде після
Путіна»4.
Зважаючи на посилення євроскептичних настроїв у німецькому
суспільстві, спричинених міграційною кризою, політикою «відкритих
дверей» щодо мільйонів біженців та виходом Великої Британії з Євро-
пейського Союзу, більш ретельного аналізу заслуговують погляди ультра-
правих партій. Флагманом європейських скептиків вважається «Альтер-
натива для Німеччини», яка посідає особливе місце в ідеологічному
спектрі ФРН. Проблемам формування та перших років діяльності цієї
політичної сили присвятили ґрунтовні статті дослідники О. Іванов5,
М. Копиленко6 та А. Ю. Мартинов7.
Мета цього дослідження полягає у з’ясуванні специфіки відобра-
ження перспектив взаємодії ФРН з державами Східної Європи в про-
грамних документах основних політичних сил під час урядування другої
«великої», християнсько-ліберальної, та третьої «великої» коаліцій на
чолі з федеральним канцлером А. Меркель.
ХДС/ХСС. Об’єднання Християнсько-демократичного союзу і Хрис-
тиянсько-соціального союзу є однією з двох так званих народних партій
Німеччини. Ідеологічні орієнтири ХДС/ХСС дозволяють назвати полі-
Ганна Харлан 310
тичну силу блоком поміркованих консерваторів. Християнсько-демокра-
тичний союз і Християнсько-соціальний союзи сформувалися в 1945 р. За
домовленістю останній виставляє своїх кандидатів лише в Баварії, а
християнські демократи беруть участь у виборах всіх інших федеральних
земель Німеччини, крім Баварії.
З приходом до влади другої «великої» коаліції східноєвропейська
політика ХДС/ХСС зумовлювалася необхідністю узгоджувати зовнішньо-
політичний курс із соціал-демократами, які до 2009 рр. були партнерами
християнських демократів. У східноєвропейській політиці зазначеного
періоду чітко виділялися два напрями: український та російський. Проте
більше уваги приділялось російсько-німецьким відносинам і міркуван-
ням, пов’язаним із експортною залежністю німецької економіки. Після
федеральних виборів 2009 р. риторика ХДС/ХСС щодо Східної Європи
дещо змінилася. Зокрема, у передвиборчій програмі 2009 р. зазначалося,
що хороші добросусідські відносини з Росією відповідають німецьким
інтересам, інтересам німецьких партнерів і союзників у Європі: «Хрис-
тиянські демократи зацікавлені в можливих тісних зв’язках. Проте особ-
ливість цих відносин значною мірою залежить від того, наскільки Росія
готова виконувати свої зобов’язання в межах ООН, ОБСЄ, Ради Європи,
Європейської енергетичної хартії та угод з Євросоюзом. Ми виступаємо
за надійну, тісно узгоджену з іншими країнами ЄС енергетичну спів-
працю з Росією на основі прозорих і не допускаючих дискримінації
угод»8.
У передвиборчій програмі 2013 р. християнські демократи зберегли
заклик до російського керівництва виконувати міжнародні зобов’язання
відповідно до принципу верховенства закону і демократичних стандартів.
Крім того, ХДС/ХСС виступали за «підготовку нової європейської угоди
між Європейським Союзом та Росією, поглиблення громадянської спів-
праці, подальшу лібералізацію візового режиму для підприємців, вчених
та студентів, посилення співпраці в сфері зовнішньої політики і без-
пеки»9.
Натомість упродовж 2013–2016 рр. позиції ХДС/ХСС в особі феде-
рального канцлера Ангели Меркель, яка на сьогоднішній день залиша-
ється «останньою захисницею ліберального Заходу», були досить при-
хильними до України. Від самого початку Євромайдану лідер ФРН зай-
няла чітку і принципову позицію щодо російсько-українського конфлікту.
Маючи значний досвід співпраці з Росією, федеральний канцлер стала
одним з ініціаторів запровадження санкцій, а згодом взяла активну участь
у роботі «нормандського формату», узгодженні та підписанні «Мінських
домовленостей». Проте дії найвпливовішої політичної сили Німеччини
далеко не завжди повністю відповідали українським інтересам. Зокрема,
Позиції парламентських політичних партій щодо східноєвропейської політики ФРН 311
предметом критики з боку політичних опонентів стало будівництво газо-
проводу «Північний потік-2».
Загалом третя каденція виявилася для А. Меркель набагато склад-
нішим випробуванням, ніж дві попередні. Її рейтинг зазнав серйозних
втрат через міграційну кризу. Проте 20 листопада 2016 р. стало відомо
про намір А. Меркель вчетверте балотуватися на посаду федерального
канцлера. Завдяки цьому рішенню християнські демократи були позбав-
лені необхідності обирати нового лідера, який би мав змогу забезпечити
політичній силі впевнену перемогу на чергових виборах.
Передвиборчу програму ХДС/ХСС під назвою «За Німеччину, в якій
ми добре й охоче живемо»10 було затверджено 3 липня 2017 року.
У документі традиційно акцентується увага на прагненні християнських
демократів до максимально кооперативного й несилового розв’язання
конфліктів інтересів. Зокрема, російсько-український конфлікт згадується
в розділі, присвяченому європейській безпеці: сьогодні «через російську
агресію територіальна цілісність України стоїть під питанням»»11. З цієї
причини декларується необхідність взяти на себе більшу геостратегічну
відповідальність за свободу та мир, а також допомагати врегулюванню
конфліктів у сусідніх з Євросоюзом державах. ХДС/ХСС закликали Росію
дотримуватися Мінських домовленостей, а також продовжувати подаль-
ший діалог12.
Як бачимо, у новій передвиборчій програмі ХДС/ХСС українській
проблематиці приділена незначна увага. Тому в цьому контексті варто
згадати раніше оприлюднені в Бундестазі позиційні документи, які більш
детально пояснюють ставлення головної політичної сили ФРН до росій-
сько-українського конфлікту. Зокрема, йдеться про документ «За активну
європейську політику щодо України», датований 30 вересня 2015 року13.
У ньому зазначається: «Ми виступаємо на боці України, і ми не можемо
дозволити собі сумніватися в цьому»14. У затвердженому фракцією
ХДС/ХСС наприкінці 2016 року «Позиційному документі щодо Росії»
йдеться про засудження анексії Криму, яка суперечить нормам міжна-
родного права, та водночас про готовність продовжувати діалог за умови
припинення російської агресії проти України. Так, «щодо Росії ми керу-
валися перевіреним принципом: стільки співпраці, скільки можливо,
стільки обороноздатності, скільки необхідно. Воєнні дії Росії в Україні є
неприйнятними. Західне співтовариство зреагувало досить виважено на
воєнні дії з боку Росії. Одночасно ми провадимо політику витягнутої
руки. Нашою метою лишається тісна співпраця з Росією в межах євро-
пейської системи безпеки, яка визнається усіма європейськими країна-
ми»15. Отже, позиція ХДС/ХСС орієнтується на розв’язання традиційних
проблем забезпечення максимально можливої безпеки Європи і загалом
Ганна Харлан 312
вписується у стратегію створення зони демократії, стабільності й роз-
витку на східному кордоні Євросоюзу.
СДПН. Власну специфіку щодо східноєвропейської політики ФРН
мають програмні настанови СДПН. Зауважимо, що Соціал-демократична
партія Німеччини є другою «народною партією» ФРН і водночас най-
старшим політичним об’єднанням. Датою її заснування вважається тра-
вень 1863 р., коли було утворено Всезагальний німецький робітничий
союз. СДПН притаманна лівоцентристська ідеологія. Від самого початку
соціал-демократи позиціонували себе партією робітничого класу, проте з
1954 р. СДПН почала уособлювати «ліву народну партію» для різних
прошарків суспільства.
У 2005–2013 рр. представники СДПН, як і ХДС/ХСС, особливо наго-
лошували на необхідності німецько-російської співпраці: «Ми поклада-
ємося на Росію в політиці, яка поєднує економічну співпрацю, політич-
ний і соціальний діалог у всебічному модернізаційному партнерстві.
У взаємних інтересах ми прагнемо прогресу в напрямку лібералізації
візового режиму»16. За баченням соціал-демократів, співпраця з Росією
входить до переліку життєво важливих німецьких і європейських інте-
ресів: «Ми потребуємо Росії як партнера у спільній відповідальності із
забезпечення безпеки і стабільності у Європі та світі. Таким чином, щоб
зміцнити зв’язок Росії з Європою, ми хочемо підтримувати Росію в її
модернізації і сприяти її конституційному розвитку»17.
Упродовж 2014–2016 рр. позиції партнера ХДС/ХСС по «великій
коаліції» щодо Східної Європи виглядали досить неоднозначними та
суперечливими. Хоча ця партія, як й інші впливові політичні сили, ви-
знала незаконною анексію Криму Російською Федерацією, проте неод-
норазово з вуст її лідерів лунали заяви про необхідність скасування
санкцій та початку нового етапу «розрядки» у відносинах з Російською
Федерацією. Німецький соціал-демократ Зігмар Габріель, який обіймає
посаду віце-канцлера у федеральному уряді, відкрито лобіює інтереси
німецьких підприємців, орієнтованих на торговельно-економічні зв’язки з
Росією. Широко обговорювалася в німецьких ЗМІ згода колишнього
канцлера Герхарда Шредера стати членом спостережної ради російського
концерну «Роснефть».
25 червня 2017 року на партійній конференції в Дортмунді було
затверджено передвиборчу програму «Час для більшої справедливості».
За словами розробників документа, «наші відносини з Росією обтяжені
діями російського уряду на сході України та порушенням міжнародного
права шляхом анексії Криму. Суттєво порушуються фундаментальні
принципи європейського мирного та безпекового порядку. Проте ми
переконані в тому, що мир і безпека в Європі можливі тільки з Росією, а
Позиції парламентських політичних партій щодо східноєвропейської політики ФРН 313
не без неї чи всупереч їй. Це вимагає деескалації, повернення до полі-
тичного діалогу та диференційованого застосування механізму санк-
цій»18.
Соціал-демократи вважають, що політичний процес для Сходу Украї-
ни, який успішно завадив початку відкритої війни, зупинився. Водночас
політична сила впевнено заявляє про свою готовність надалі дотриму-
ватися його принципів. СДПН вважає, що поступове зняття санкцій щодо
Росії повинне стати результатом значного прогресу в реалізації Мінських
угод. Окремо наголошується, що довгострокова архітектура безпеки для
всієї Європи можлива лише за умови посилення «політики розрядки»19.
Подібні заяви свідчать про бажання німецьких соціал-демократів продов-
жувати традиції «нової східної політики» часів В. Брандта, зовнішньо-
політична стратегія якого ставила пріоритетним завданням вибудову-
вання дружніх відносин насамперед з Росією.
ВДП. Донедавна найбільш лояльними до України залишалися про-
грамні положення Вільної демократичної партії. Ця політична сила стала
єдиною парламентською партією, що за весь період існування об’єднаної
Німеччини безпосередньо підтримала ідею вступу нашої держави до
Європейського Союзу. Проте в результаті чергових федеральних виборів
2013 р. вільні демократи не змогли подолати 5% бар’єр, тому останні
чотири роки фракція ВДП не була представлена в Бундестазі.
Від початку свого існування 1948 р. Вільна демократична партія
прагнула виступати «третьою силою» поряд із ХДС/ХСС і СДПН. Раніше
цю політичну силу називали «маленькою гирькою», оскільки вона вхо-
дила до складу урядових коаліцій і з християнськими демократами, і з
соціал-демократами, забезпечуючи цим «народним партіям» парламент-
ську більшість. Однак після об’єднання Німеччини 1990 р. представникам
Вільної демократичної партії вдавалося формувати коаліцію лише з
ХДС/ХСС (за результатами парламентських виборів 1991, 1994 та 2009
років).
Зовнішньополітичні орієнтації Вільної демократичної партії загалом є
близькими до програмних документів ХДС/ХСС. У програмних доку-
ментах 2005–2013 рр. вільні демократи акцентували на тому, що саме
Росія повинна відігравати центральну роль у східноєвропейській політиці
ФРН та забезпеченні загальноєвропейського мирного порядку. Тому ува-
га акцентувалася на необхідності більш тісної інтеграції Росії в структури
європейської інтеграції, зокрема до НАТО і ЄС.
Інтенсифікація також означала, що питання демократизації політич-
ного ладу і ситуація з правами людини в Росії та Чечні обов’язково
повинні залишатися на порядку денному. Поза увагою ВДП не залиши-
лось і питання реституції культурних цінностей, втрачених під час Другої
Ганна Харлан 314
світової війни. Тому для забезпечення повернення так званого «трофей-
ного мистецтва» вільні демократи пропонували заснувати німецько-
російський культурний фонд20.
Вільна демократична партія виступала за довгострокове стратегічне і
прагматичне партнерство з Російською Федерацією в межах загальної
структури безпеки, заснованої на принципах ОБСЄ. Зважаючи на тісну
історичну та культурну пов’язаність Німеччини з Росією, вільні демо-
крати впродовж 1990–2014 рр. висловлювали глибоку стурбованість нев-
дачами в демократичному та конституційно-правовому розвитку Росії.
Насамперед, предметом критики з боку Вільної демократичної партії
стали події, які об’єктивно ускладнювали німецько-російські відносини:
вбивства журналістів, позбавлення волі опозиціонерів, загострення геге-
моніальних претензій та потенційні розміщення ракетних установок.
Важливим аспектом для забезпечення загальноєвропейського мирного
порядку вільні демократи вважають використання всіх можливостей діа-
логу з метою створення договірних відносин, які пов’язують обидві сто-
рони правами і обов’язками. Політичний та економічний діалог, на думку
вільних демократів, також повинен слугувати меті посилення свободи і
прав людини у всьому світі21.
Напередодні останніх федеральних виборів 2013 р. вільні демократи
закликали спростити візовий режим з Росією, Туреччиною, східними та
південними сусідами ЄС «за створення необхідних для цього перед-
умов»22. Можливості для подальшого наближення до Європейського
Союзу держав Східного партнерства вільні демократи вбачають у визна-
чених конституційних реформах. Так, «Україна має довгострокову перс-
пективу членства в тому разі, якщо вона послідовно йтиме модерніза-
ційним курсом і наполегливо працюватиме над впровадженням європей-
ських стандартів»23.
Отже, положення програмних документів Вільної демократичної
партії акцентували увагу на необхідності дотримання прав людини та
загалом узгоджувалися із зовнішньополітичними позиціями ХДС/ХСС.
Проте впродовж 2005–2013 рр. вільні демократи дотримувалися більш
ліберальних поглядів на східноєвропейську політику об’єднаної Німеч-
чини та перспективи приєднання до Європейського Союзу східноєвро-
пейських держав, зокрема України.
Останню передвиборчу програму ВДП було схвалено 2 квітня 2017
року. Документ під назвою «Ми мислимо по-новому» чітко відображає
ставлення ВДП до ситуації, що склалася в Східній Європі. Зокрема, в
розділі «Свобода і права людини у світі» зазначається: «Ми, вільні демо-
крати, закликаємо російський уряд негайно припинити незаконну окупа-
цію Криму та війну на Сході України. Вони порушують не тільки забо-
Позиції парламентських політичних партій щодо східноєвропейської політики ФРН 315
рону насильства згідно зі статтею 2 розділу 4 Статуту Організації Об’єд-
наних націй, але також суверенітет і територіальну цілісність України»24.
Традиційно окремою темою передвиборчої програми стало порушен-
ня прав людини в Росії: «ми глибоко занепокоєні зростаючим пригноб-
ленням опозиції та громадянського суспільства в Росії, ми прагнемо чітко
заявити про ці порушення прав людини та засудити їх»25. Вільні демо-
крати наголошують на основоположному значені принципів європей-
ського мирного порядку. Йдеться, насамперед, про суверенну рівність
держав, недоторканність їхніх кордонів, мирне врегулювання конфліктів,
вільні вибори, демократію та повагу прав людини.
Принциповою виглядає позиція ВДП щодо антиросійських санкцій.
На думку розробників документа, санкції повинні зберігатися доти, поки
президент В. Путін продовжує свою політику інтервенції. Те саме стосу-
ється можливого повернення Росії до «Великої вісімки». Водночас до-
пускається новий етап загострення конфлікту і, відповідно, нове поси-
лення санкційних механізмів з боку Німеччини та інших західноєвро-
пейських держав. Зрештою, санкції можуть бути ослаблені або скасовані
за умови суттєвих поступок з боку російського уряду26.
Водночас вільні демократи визнають, що Німеччина та ЄС, як росій-
ські сусіди на європейському континенті, тісно пов’язані з Росією —
економічно, культурно та політично: «у важкі часи особливо важливо
підтримувати зв’язок один з одним. Незалежно від того, чи на політич-
ному рівні, в ОБСЄ або Раді Росія-НАТО, так і через контакти грома-
дянського суспільства: діалог створює довіру, довіра створює безпеку.
У середньостроковій перспективі нашою метою має стати досягнення
надійного партнерства з Росією шляхом діалогу та зміцнення довіри»27.
Вільні демократи стали однією з небагатьох німецьких партій, у
програмних документах яких приділена певна увага питанням «Східного
партнерства». Вони закликають розширювати співпрацю зі східними сусі-
дами ЄС. Зазначається, що угоди про асоціацію, підписані Україною,
Молдовою та Грузією в межах Європейської політики сусідства, необ-
хідно розбудовувати й надалі. З цієї причини ЄС повинен стратегічно
адаптувати власну політику та посилено працювати з партнерами, які
обрали європейську орієнтацію. ВДПН декларує прагнення заохочувати
та просувати демократію й економічні перетворення в цих країнах28.
Зазначимо, що публічні виступи керівників партії далеко не завжди
відповідають задекларованій в основоположному програмному документі
підтримці України з боку політичної сили. Зокрема, нещодавно лідер
вільних демократів Крістіан Лінднер виступив із пропозицією пом’як-
шити санкції та на певний час відкласти повернення Криму до складу
України29. Хоча зазвичай зовнішньополітичні аспекти не відіграють вирі-
Ганна Харлан 316
шальної ролі у передвиборчій полеміці, проте ця заява активно обгово-
рювалася на шпальтах німецьких ЗМІ, а також була розкритикована
представниками інших політичних сил.
«Союз 90/Зелені». В основі ідеології об’єднання «Союзу 90/Зелених» —
пацифізм, необхідність дотримання екологічних стандартів. Фундамен-
тальні програмні цілі політичної партії стосуються ліквідації «брудної»
атомної енергії, що й обумовило їхній інтерес до наслідків Чорнобиль-
ської катастрофи. З 2005 р. об’єднання перебуває в опозиції. Однак зов-
нішньополітична програма «Союзу 90/Зелених» неодноразово виявлялася
суперечливою, свідченням чого можна вважати факт їхньої участі в коа-
ліції з Соціально-демократичною партією Німеччини в 1998–2005 роках,
коли політичні обмеження на розвиток німецьких атомних електростан-
цій спричинили зростання енергетичної залежності ФРН від «Газпрому».
У передвиборчій програмі 2013 р. під назвою «Час для зелених змін»
«Союз 90/Зелені» пропагували посилення ролі Європи в час глобалізації.
Метою є «не німецька Європа, а європейська Німеччина». На відміну від
християнських демократів, ця партія не вважає процес розширення ЄС
завершеним. Позиції «Союзу 90/Зелених» щодо реалізації східноєвропей-
ської політики ФРН основну увагу акцентували на необхідності ство-
рення загальноєвропейської системи колективної безпеки та подальшу
реалізацію Європейської політики сусідства, без можливості приєднання
країн «нової Східної Європи» до Євросоюзу.
Упродовж 2014–2017 років партія «Зелених» залишалася одним з
найбільш послідовних прихильників України в питаннях, пов’язаних з
анексією Криму та подальшою російською агресією на Донбасі. На сьо-
годні програмні положення «Зелених» виявилися найбільш дружніми до
нашої держави порівняно з передвиборчими програмами інших політич-
них сил Німеччини.
Зокрема, у програмному документі «Союзу 90/Зелених» зазначається:
«Все більш зростаюча агресивна великодержавницька політика прези-
дента Путіна перетворила Росію на загрозу європейському мирному
порядку. В Україні, сусідній країні ЄС, війна точиться з того часу, як
Росія, порушуючи міжнародне право, анексувала частину української
території. Жодна європейська країна самотужки не в змозі успішно до-
лати міжнародні виклики. Тим більше, в той час, коли агресивна вели-
кодержавницька політика Росії під керівництвом президента Путіна,
позначена ізоляціонізмом та націоналістичним мисленням, політика аме-
риканського президента Трампа й багато криз на Близькому Сході та в
Північній Африці докорінно змінюють основоположні умови безпеки
ЄС»30.
Позиції парламентських політичних партій щодо східноєвропейської політики ФРН 317
Окремо «Зелені» наголошують на незадовільній ситуації з дотриман-
ням прав людини: «У цей час масове обмеження свободи думки і
верховенства права є гіркою реальністю не тільки в Росії, Китаї, Єгипті, а
також у Туреччині, Індії, В’єтнамі. Діяльність неурядових організацій і
демократичних рухів усе більше ускладнюється й криміналізується дер-
жавою. Це також стосується політичних фондів та їхнього просування
структур громадянського суспільства на місцях»31.
Як і ХДС/ХСС, «Зелені» переконані в тому, що врегулювати росій-
сько-український конфлікт можливо лише політико-дипломатичним шля-
хом. За словами розробників документа, партія надзвичайно серйозно
ставиться до нових проблем безпеки східноєвропейських країн. Тому
вона виступає за продовження Мінського процесу. При цьому цільові
санкції ЄС щодо відповідальних осіб, державних і приватних установ
визнаються ефективними засобами зовнішньої політики32.
«Ліві». Однією з парламентських політичних сил, які відкрито під-
тримують політику президента РФ В. Путіна, дотепер залишаються
«Ліві». Партія демократичного соціалізму виникла в результаті трансфор-
мації східнонімецької Соціалістичної єдиної партії Німеччини, яка мала
вирішальний вплив на перебіг політичного життя в Німецькій Демокра-
тичній Республіці. Тривалий час «Ліві» були наймолодшою політичною
партією об’єднаної Німеччини, створеною 2007 р. у результаті об’єднання
східнонімецьких посткомуністів і західнонімецької «Виборчої альтерна-
тиви за працю і соціальну справедливість».
Вказуючи на необхідність співпраці ФРН із східно- та південноєвро-
пейськими державами, соціалісти не висловлювали власне ставлення
щодо можливостей їх майбутнього повного членства в ЄС. На думку
«Лівих», Єдина Європа має охоплювати всі країни континенту. Крім того,
«Ліва партія» вимагала відкритих кордонів для всіх людей і вважає, що
свобода пересування всередині Європи повинна бути однаковою для всіх
країн континенту33. Водночас «Ліві» позитивно оцінювали реалізацію
програми «Східне партнерство» за участю держав пострадянського про-
стору, але з умовою «обов’язкового врахування російських інтересів у
сфері безпеки»34.
Упродовж 2014–2015 рр. опозиційна фракція «Лівих» регулярно
ініціювала розгляд у Бундестазі питань, пов’язаних з російсько-україн-
ським конфліктом. При цьому їхня риторика мала відверто проросійський
характер. Наприклад, партія неодноразово закликала федеральний уряд
скасувати санкції щодо Росії та відновити діяльність «Петербурзького
діалогу». Зазначимо, що під час дебатів у Бундестазі щодо Угоди про
асоціацію між Україною і ЄС тільки «Ліві» виступили проти ратифікації
цього документа.
Ганна Харлан 318
Напередодні чергових парламентських виборів 2017 р. лідери «Лівих»
фактично слово в слово повторювали гасла кремлівської пропаганди, а
також здійснювали візити до окупованого Криму і Москви, де зустрі-
чалися з представниками російських політичних і бізнесових кіл.
Програмні настанови партії «Лівих» стосуються насамперед соціальної
справедливості та боротьби з бідністю в Німеччині. За переконанням
посткомуністів, «сьогодні Європейський Союз переживає глибоку кризу,
спричинену соціальними обмеженнями, суворою економією та дефіцитом
демократії. Федеральний уряд завжди зміцнював цей курс. Тепер збройні
сили ЄС та НАТО загрожують миру на кордонах з Росією»35.
Посткомуністи цілковито переконані в тому, що НАТО робить вели-
чезну помилку, розширюючи сферу власного впливу до західного кор-
дону Росії. У передвиборчій програмі зазначається, що «вступ до НАТО
таких країн, як Грузія, Україна або Македонія ще більше посилить
напругу з Росією. Багато людей у нашій країні занепокоєні погіршенням
відносин Німеччини та ЄС з Росією. Сьогодні більше ніхто не говорить
про спільний європейський дім та переваги миру після завершення «хо-
лодної війни»36.
Показово, що на 144 сторінках документа поточна ситуація в Україні
згадується всього один раз, причому, судячи зі змісту передвиборчої
програми, йдеться не про російську гібридну агресію щодо нашої дер-
жави: «у середині Європи, в Україні, точиться гаряча війна. Картину між
ЄС та Росією визначають санкції та контрсанкції. Там, де необхідне
роззброєння, з обох сторін переважає словесне і воєнне озброєння. Ми
вважаємо фатальною цю конфронтаційну політику»37.
Водночас «Ліві» закликають федеральний уряд запровадити нову
східну політику, орієнтовану на розрядку. За їхнім переконанням, ця
політика має стати зовнішньополітичною орієнтацією європейської і ні-
мецької торгівлі. Натомість воєнні маневри або плани щодо розташування
систем озброєння вздовж російського західного кордону лише посилюють
конфлікт. Також посткомуністи виступають за припинення закордонних
місій Бундесверу, особливо в східноєвропейських державах. Традиційно
«Ліві» пропонують розпустити НАТО, а замість цієї організації створити
колективну систему безпеки за участю Росії38.
«Альтернатива для Німеччини». Позапарламентські політичні сили
відомі в основному завдяки ксенофобським заявам та постійним скан-
далам у партійній верхівці. Вони поки що не можуть впливати на фор-
мування східноєвропейської політики ФРН, проте користуються значною
популярністю серед певних прошарків німецького суспільства. Йдеться,
насамперед, про євроскептичну та праворадикальну «Альтернативу для
Німеччини».
Позиції парламентських політичних партій щодо східноєвропейської політики ФРН 319
Об’єднання було засноване лише 2013 р., а пік його популярності
безпосередньо пов’язаний з міграційною кризою і значним напливом
біженців із країн Північної Африки та Близького Сходу до ФРН.
Відповідно, зниження напруженості в цьому питанні, зокрема встанов-
лення перемир’я в Сирії, може спричинити остаточний відхід правих
популістів на маргінес політичної сфери життя німецького суспільства.
Наразі АдН представлена на рівні ландтагів окремих федеральних
земель. Виходячи з результатів соціологічних опитувань, ця політична
сила все більше впливає насамперед на громадську думку щодо пріори-
тетів німецької зовнішньої політики. Водночас, положення передвиборчої
програми ультраправих віддзеркалюють погляди частини німецької полі-
тичної еліти й суспільства, а тому не можуть залишатися поза увагою
дослідників.
У «Програмі для Німеччини», схваленій 22 квітня цього року на
партійному зібранні делегатів у Кельні, йдеться переважно про теми міг-
рації, обмеження ісламу в Німеччині та прямої демократії. Зазначається,
що «Німеччина потребує адаптованої до проблемної ситуації стратегії
національної безпеки. Як творча сила всередині національної спільноти,
наша країна може сприяти запобіганню криз та мирному врегулюванню
конфліктів»39.
Партія вбачає передумову тривалого миру у Східній Європі та на
європейському континенті в послабленні напруженості у відносинах з
Росією. За переконанням авторів передвиборчої програми, «німецький
інтерес полягає в тому, щоб залучити Росію до загальної структури
політики безпеки, не залишаючи поза увагою власні інтереси та інтереси
наших союзників. АдН виступає за припинення політики санкцій і по-
глиблення економічної співпраці з Росією»40.
Цікаво, що на 76 сторінках передвиборчої програми німецькі ультра-
праві жодного разу не згадали про анексію Криму, війну на Сході
України та можливі напрямки взаємодії ФРН з державами Східної Євро-
пи. Натомість відсутність у програмному документі положень, які нас
цікавлять, повністю компенсується публічними виступами представників
партії «Альтернатива для Німеччини». Зокрема, на початку вересня за-
ступник голови АдН Александер Ґауланд в інтерв’ю виданню «Deutsche
Welle» зазначив, що врегулювати російсько-український конфлікт мож-
ливо шляхом розділу території нашої держави. За його словами, «значна
частина України, де проживають здебільшого католики, має історичне
право йти своїм шляхом. Водночас ті регіони, де домінують росіяни, так
само мають право зв’язати свою долю з Росією. Через це не треба
воювати. Про це можна спокійно домовитись»41. Подібні висловлювання
зовсім не виглядають дивними, якщо згадати про активний розвиток
Ганна Харлан 320
партійних контактів АдН з російськими організаціями, а також візити
членів цієї політичної сили на окуповані території Криму і Донбасу.
Таким чином, у 2005–2016 рр. взаємодія ФРН зі східноєвропейськими
державами була важливим, проте далеко не головним питанням у
програмних документах основних політичних сил та зовнішньополітичній
діяльності федерального уряду. Позиція ХДС/ХСС орієнтувалася на роз-
в’язання традиційних проблем максимально можливої безпеки в Європі.
Стратегія СДПН виходила з того, що Росія, як і за блокового проти-
стояння часів «холодної війни», повинна бути ядром східноєвропейської
політики ФРН. Погляди вільних демократів загалом узгоджуються з
позиціями ХДС/ХСС. «Союз 90/Зелені» наголошували на необхідності
створення загальноєвропейської системи безпеки та подальшій реалізації
Європейської політики сусідства. Риторика «Лівих» та представників
партії «Альтернатива для Німеччини» мала відверто проросійський ха-
рактер. Революція Гідності, підписання Угоди про асоціацію, анексія
Криму та війна на Сході України засвідчили необхідність перегляду
зовнішньополітичних орієнтацій щодо східноєвропейської політики та
розробки принципово нових форм взаємодії Німеччини зі східноєвропей-
ськими державами. Певною мірою ця тенденція відобразилася в програм-
них документах та полеміці напередодні виборів до Бундестагу 2017 р.
——————
1 Сидорук Т.В. Роль Німеччини у формуванні спільної позиції ЄС щодо російсько-
українського конфлікту. Стратегічні пріоритети. 2015. Вип. № 3(36). С. 33–37; Її ж.
Позиції держав-членів ЄС щодо російсько-українського конфлікту. Вісник Львівського
університету. Серія міжнародні відносини. 2015. Вип. 36. Ч. 3. С. 13–19.
2 Мартинов А.Ю. Німецька громадська думка щодо політичної трансформації в
Україні (2012–2015 рр.). Україна — Європа — Світ. 2015. Вип. 15. С. 169–177.
3 Шльогель К. Український виклик. Відкриття європейської країни. Київ: ДУХ І
ЛІТЕРА, 2016. С. 10.
4 Шльогель К. Український виклик. Відкриття європейської країни. Київ: ДУХ І
ЛІТЕРА, 2016. С. 58.
5 Іванов О., Андрієвський О. Альтернатива для Німеччини — партія євроскептиків у
найпотужнішій країні ЄС. Вісник Київського національного університету імені Тараса
Шевченка. Історія. 2015. Вип. 1. С. 9–11.
6 Копиленко М. Чи стане «Альтернатива для Німеччини» справжньою альтерна-
тивою. Голос України. 2016. 28 вересня. URL: http://www.golos.com.ua/article/276746
7 Мартинов А.Ю. Партія «Альтернатива для Німеччини»: передісторія і місце у
спектрі правих популістських сил ФРН. Україна — Європа — Світ. 2016. Вип. 18–20.
С. 139–145.
8 Wir haben die Kraft. Gemeinsam für unser Land. Regierungsprogramm 2009–2013
CDU, CSU. Verabschiedet in einer gemeinsamen Sitzung des Bundesvorstands der CDU und
des Parteivorstandes der CSU. Berlin, 28 Juni 2009. S. 85–86.
Позиції парламентських політичних партій щодо східноєвропейської політики ФРН 321
9 Gemeinsam erfolgreich für Deutschland. Regierungsprogramm 2013–2017. Gemein-
sames Wahlprogramm von CDU und CSU vom 22-23.06.2013. Berlin, 2013. S. 74.
10 Für ein Deutschland, in dem wir gut und gerne leben. Regierungsprogramm 2017–2021
CDU/CSU. 3. Juli 2017. 76 s. URL: https://www.cdu.de/system/tdf/media/dokumente/170703
regierungsprogramm2017.pdf?file=1
11 Für ein Deutschland, in dem wir gut und gerne leben. Regierungsprogramm 2017–2021
CDU/CSU. 3. Juli 2017. S. 55. URL: https://www.cdu.de/system/tdf/media/dokumente/170703
regierungsprogramm2017.pdf?file=1
12 Für ein Deutschland, in dem wir gut und gerne leben. Regierungsprogramm 2017–2021
CDU/CSU. 3. Juli 2017. S. 64. URL: https://www.cdu.de/system/tdf/media/dokumente/170703
regierungsprogramm2017.pdf?file=1
13 Für eine aktive europäische Ukraine-politik. CDU CSU. Fraktion im deutschen
Bundestag. 30. September 2015. 4 s. URL: https://www.cducsu.de/en/download/file/fid/47345
14 Für eine aktive europäische Ukraine-politik. CDU CSU. Fraktion im deutschen
Bundestag. 30. September 2015. S. 4. URL: https://www.cducsu.de/en/download/file/fid/47345
15 Positionspapier Russland. CDU/CSU. Fraktion im Deutschen Bundestag. Beschluss
vom 29. November 2016. S. 2. URL: https://www.cducsu.de/sites/default/files/
positionspapier_russland_final_clean.pdf
16 Das wir entscheidet. Regierungsprogramm 2013–2017. Das Regierungsprogramm der
SPD vom 14.04.2013. Berlin, 2013. S. 113.
17 Sozial und demokratisch. Regierungsprogramm der SPD. Ein Auszug aus dem
Regierungsprogramm. Beschlossen auf dem auβerordentlichen Bundesparteitag am 14. Juni
2009 in Berlin. Berlin, 2009. S. 91.
18 Zeit für mehr Gerechtigkeit. Unser Regierungsprogramm für Deutschland. SPD. 25.
Juni 2017. S.107. URL: https://www.spd.de/fileadmin/Dokumente/Bundesparteitag_2017/
Es_ist_Zeit_fuer_mehr_Gerechtigkeit-Unser_Regierungsprogramm.pdf
19 Zeit für mehr Gerechtigkeit. Unser Regierungsprogramm für Deutschland. SPD. 25.
Juni 2017. S. 107. URL: https://www.spd.de/fileadmin/Dokumente/Bundesparteitag_2017/
Es_ist_Zeit_fuer_mehr_Gerechtigkeit-Unser_Regierungsprogramm.pdf
20 Bürgerprogramm 2013. Damit Deutschland stark bleibt. Nur mit uns. Das Regie-
rungsprogramm der FDP vom 05.05.2013. Beschlossen auf dem a.o. Bundesparteitag in
Nürnberg am 4./5. Mai 2013. Nürnberg, 2013. S. 83.
21 Die Mitte stärken. Deutschlandprogramm der Freien Demokratischen Partei. Beschluss
des 60. Ord. Bundesparteitags der FDP, Hannover, 15–17. Mai 2009. Hannover, 2009. S. 67–
68.
22 Bürgerprogramm 2013. Damit Deutschland stark bleibt. Nur mit uns. Das Regierun-
gsprogramm der FDP vom 05.05.2013. Beschlossen auf dem a.o. Bundesparteitag in Nürnberg
am 4./5. Mai 2013. Nürnberg, 2013. S.76
23 Bürgerprogramm 2013. Damit Deutschland stark bleibt. Nur mit uns. Das Regie-
rungsprogramm der FDP vom 05.05.2013. Beschlossen auf dem a.o. Bundesparteitag in
Nürnberg am 4./5. Mai 2013. Nürnberg, 2013.
24 Denken wir neu. Das Programm der freien Demokraten zur Bundestagswahl 2017:
«Schauen wir nicht länger zu». 2. April 2017. S. 100. URL: https://www.fdp.de/sites/
default/files/uploads/2017/08/07/20170807-wahlprogramm-wp-2017-v16.pdf
25 Denken wir neu. Das Programm der freien Demokraten zur Bundestagswahl 2017:
«Schauen wir nicht länger zu». 2. April 2017. S. 100. URL: https://www.fdp.de/sites/default/
files/uploads/2017/08/07/20170807-wahlprogramm-wp-2017-v16.pdf
26 Denken wir neu. Das Programm der freien Demokraten zur Bundestagswahl 2017:
«Schauen wir nicht länger zu». 2. April 2017. S. 100–101. URL: https://www.fdp.de/sites/
default/files/uploads/2017/08/07/20170807-wahlprogramm-wp-2017-v16.pdf
Ганна Харлан 322
27 Denken wir neu. Das Programm der freien Demokraten zur Bundestagswahl 2017:
«Schauen wir nicht länger zu». 2. April 2017. S. 101. URL: https://www.fdp.de/sites/default/
files/uploads/2017/08/07/20170807-wahlprogramm-wp-2017-v16.pdf
28 Denken wir neu. Das Programm der freien Demokraten zur Bundestagswahl 2017:
«Schauen wir nicht länger zu». 2. April 2017. S. 102. URL: https://www.fdp.de/sites/
default/files/uploads/2017/08/07/20170807-wahlprogramm-wp-2017-v16.pdf
29 Крістіан Лінднер: Питання Криму в діалозі з РФ варто заморозити. URL:
http://p.dw.com/p/2iiRM
30 Zukunft wird aus Mut gemacht. Bundestagswahlprogramm 2017. BÜNDNIS 90/DIE
GRÜNEN. vom 16. bis 18. Juni 2017. S. 75. URL: https://www.gruene.de/fileadmin/
user_upload/Dokumente/BUENDNIS_90_DIE_GRUENEN_Bundestagswahlprogramm_2017.
pdf
31 Zukunft wird aus Mut gemacht. Bundestagswahlprogramm 2017. BÜNDNIS 90/DIE
GRÜNEN. vom 16. bis 18. Juni 2017. S. 75. URL: https://www.gruene.de/fileadmin/
user_upload/Dokumente/BUENDNIS_90_DIE_GRUENEN_Bundestagswahlprogramm_2017.
pdf
32 Zukunft wird aus Mut gemacht. Bundestagswahlprogramm 2017. BÜNDNIS 90/DIE
GRÜNEN. vom 16. bis 18. Juni 2017. S. 75. URL: https://www.gruene.de/fileadmin/
user_upload/Dokumente/BUENDNIS_90_DIE_GRUENEN_Bundestagswahlprogramm_2017.
pdf
33 100% Social. Wahlprogramm der Partei Die Linke zur Bundestagswahl 2013 vom 14–
16.06.2013. Berlin, 2013. 100 s.
34 Konsequent sozial. Für Demokratie und Frieden.Wahlprogramm der Linken 2009.
Berlin, 2009. S. 54, 56.
35 Sozial. Gerecht. Frieden. Für alle. Die Zukunft, für die wir kämpfen. Die Linke.
Langfassung des Wahlprogramms zur Bundestagswahl 2017. Vom 9. bis zum 11. Juni 2017.
S. 8. URL: https://www.die-linke.de/fileadmin/download/wahlen2017/wahlprogramm2017/
die_linke_wahlprogramm_2017.pdf
36 Sozial. Gerecht. Frieden. Für alle. Die Zukunft, für die wir kämpfen. Die Linke.
Langfassung des Wahlprogramms zur Bundestagswahl 2017. Vom 9. bis zum 11. Juni 2017.
S. 100. URL: https://www.die-linke.de/fileadmin/download/wahlen2017/wahlprogramm2017/
die_linke_wahlprogramm_2017.pdf
37 Sozial. Gerecht. Frieden. Für alle. Die Zukunft, für die wir kämpfen. Die Linke.
Langfassung des Wahlprogramms zur Bundestagswahl 2017. Vom 9. bis zum 11. Juni 2017.
S. 100. URL: https://www.die-linke.de/fileadmin/download/wahlen2017/wahlprogramm2017/
die_linke_wahlprogramm_2017.pdf
38 Sozial. Gerecht. Frieden. Für alle. Die Zukunft, für die wir kämpfen. Die Linke.
Langfassung des Wahlprogramms zur Bundestagswahl 2017. Vom 9. bis zum 11. Juni 2017.
S. 101. URL: https://www.die-linke.de/fileadmin/download/wahlen2017/wahlprogramm2017/
die_linke_wahlprogramm_2017.pdf
39 Programm fűr Deutschland. Wahlprogramm der Alternative für Deutschland für die
Wahl zum Deutschen Bundestag am 24. September 2017. Beschlossen auf dem Bundes-
parteitag in Köln am 22./23. April 2017. S. 18. URL: https://www.afd.de/wp-content/
uploads/sites/111/2017/06/2017-06-01_AfD-Bundestagswahlprogramm_Onlinefassung.pdf
40 Programm fűr Deutschland. Wahlprogramm der Alternative für Deutschland für die
Wahl zum Deutschen Bundestag am 24. September 2017. Beschlossen auf dem Bundes-
parteitag in Köln am 22./23. April 2017. S. 19. URL: https://www.afd.de/wp-content/uploads/
sites/111/2017/06/2017-06-01_AfD-Bundestagswahlprogramm_Onlinefassung.pdf
41 «Альтернатива для Німеччини»: праві популісти у руслі Кремля. URL:
http://p.dw.com/p/2hh1u
Позиції парламентських політичних партій щодо східноєвропейської політики ФРН 323
REFERENCES
1. Alternatyva dlia Nimechchyny: pravi populisty u rusli Kremlia. Retrieved from
http://p.dw.com/p/2hh1u [in Ukrainian].
2. Bürgerprogramm (2013). Damit Deutschland stark bleibt. Nur mit uns. Das Regie-
rungsprogramm der FDP vom 05.05.2013. Beschlossen auf dem a.o. Bundesparteitag in
Nürnberg am 4./5. Mai 2013. Nürnberg [in German].
3. Das wir entscheidet. (2013) Regierungsprogramm 2013–2017. Das Regierungspro-
gramm der SPD vom 14.04.2013. Berlin [in German].
4. Denken wir neu. Das Programm der freien Demokraten zur Bundestagswahl 2017:
Schauen wir nicht länger zu. 2. April 2017. Retrieved from https://www.fdp.de/sites/
default/files/uploads/2017/08/07/20170807-wahlprogramm-wp-2017-v16.pdf [in German].
5. Die Mitte stärken. (2009) Deutschlandprogramm der Freien Demokratischen Partei.
Beschluss des 60. Ord. Bundesparteitags der FDP, Hannover, 15–17. Mai 2009. Hannover [in
German].
6. Für ein Deutschland, in dem wir gut und gerne leben. Regierungsprogramm 2017–
2021 CDU/CSU. 3. Juli 2017. Retrieved from https://www.cdu.de/system/tdf/media/
dokumente/170703regierungsprogramm2017.pdf?file=1 [in German].
7. Ivanov, O., & Andrijevsjkyj, O. (2015). Aljternatyva dlja Nimechchyny — partija
jevroskeptykiv u najpotuzhnishij krajini JeS. Visnyk Kyjivsjkogho nacionaljnogho universytetu
imeni Tarasa Shevchenka. Istorija, 1, 9–11 [in Ukrainian].
8. Für eine aktive europäische Ukraine-politik. CDU/CSU. Fraktion im deutschen
Bundestag. 30. September 2015. Retrieved from https://www.cducsu.de/en/download/file/
fid/47345 [in German].
9. Gemeinsam erfolgreich für Deutschland. (2013) Regierungsprogramm 2013–2017.
Gemeinsames Wahlprogramm von CDU und CSU vom 22–23.06.2013. Berlin [in German].
10. Konsequent sozial (2009). Für Demokratie und Frieden. Wahlprogramm der Linken
2009. Berlin [in German].
11. Kopylenko, M. (2016). Chy stane Aljternatyva dlja Nimechchyny spravzhnjoju
aljternatyvoju. Retrieved from http://www.golos.com.ua/article/276746 [in Ukrainian].
12. Kristian Lindner: Pytannia Krymu v dialozi z RF varto zamorozyty. Retrieved from
http://p.dw.com/p/2iiRM [in Ukrainian].
13. Martynov, A.Ju. (2015). Nimecjka ghromadsjka dumka shhodo politychnoji trans-
formaciji v Ukrajini (2012–2015 rr.). Ukrajina — Jevropa — Svit, 15, 169–177 [in Ukrainian].
14. Martynov, A.Ju. (2016). Partija Aljternatyva dlja Nimechchyny: peredistorija i misce
u spektri pravykh populistsjkykh syl FRN. Ukrajina -Jevropa -Svit, 18–20, 139–145 [in
Ukrainian].
15. Positionspapier Russland. CDU/CSU. Fraktion im Deutschen Bundestag. Beschluss
vom 29. November 2016. Retrieved from https://www.cducsu.de/sites/default/files/
positionspapier_russland_final_clean.pdf [in German].
16. Programm fűr Deutschland. Wahlprogramm der Alternative für Deutschland für die
Wahl zum Deutschen Bundestag am 24. September 2017. Beschlossen auf dem Bundes-
parteitag in Köln am 22./23. April 2017. Retrieved from https://www.afd.de/wp-content/
uploads/sites/111/2017/06/2017-06-01_AfD-Bundestagswahlprogramm_Onlinefassung.pdf [in
German].
17. Shljoghelj, K. (2016). Ukrajinsjkyj vyklyk. Vidkryttja jevropejsjkoji krajiny. Kyiv:
DUKh I LITERA [in Ukrainian].
18. Sozial. Gerecht. Frieden. Für alle. Die Zukunft, für die wir kämpfen. Die Linke.
Langfassung des Wahlprogramms zur Bundestagswahl 2017. Vom 9. bis zum 11. Juni 2017.
Retrieved from https://www.die-linke.de/fileadmin/download/wahlen2017/wahlprogramm
2017/die_linke_wahlprogramm_2017.pdf [in German].
Ганна Харлан 324
19. Sozial und demokratisch. (2009) Regierungsprogramm der SPD. Ein Auszug aus dem
Regierungsprogramm. Beschlossen auf dem auβerordentlichen Bundesparteitag am 14. Juni
2009 in Berlin. Berlin [in German].
20. Sydoruk, T.V. (2015). Pozyciji derzhav-chleniv JeS shhodo rosijsjko-ukrajinsjkogho
konfliktu. Visnyk Ljvivsjkogho universytetu. Serija mizhnarodni vidnosyny, 36, 13–19 [in
Ukrainian].
21. Sydoruk, T.V. (2015). Rolj Nimechchyny u formuvanni spiljnoji pozyciji JeS shhodo
rosijsjko-ukrajinsjkogho konfliktu. Strateghichni priorytety, 3(36), 33–37 [in Ukrainian].
22. Wir haben die Kraft. Gemeinsam für unser Land. (2009) Regierungsprogramm 2009–
2013 CDU, CSU. Verabschiedet in einer gemeinsamen Sitzung des Bundesvorstands der CDU
und des Parteivorstandes der CSU. Berlin, 28 Juni 2009. [in German].
23. Zeit für mehr Gerechtigkeit. Unser Regierungsprogramm für Deutschland. SPD. 25.
Juni 2017. Retrieved from https://www.spd.de/fileadmin/Dokumente/Bundesparteitag_2017/
Es_ist_Zeit_fuer_mehr_Gerechtigkeit-Unser_Regierungsprogramm.pdf [in German].
24. Zukunft wird aus Mut gemacht. Bundestagswahlprogramm 2017. BÜNDNIS 90/DIE
GRÜNEN. vom 16. bis 18. Juni 2017. Retrieved from https://www.gruene.de/fileadmin/
user_upload/Dokumente/BUENDNIS_90_DIE_GRUENEN_Bundestagswahlprogramm_2017.
pdf [in German].
25. 100% Social. (2013). Wahlprogramm der Partei Die Linke zur Bundestagswahl 2013
vom 14–16.06.2013. Berlin [in German].
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-188599 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2415-7198 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:59:59Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Харлан, Г. 2023-03-07T15:09:17Z 2023-03-07T15:09:17Z 2017 Трансформація позицій політичних партій ФРН щодо східноєвропейської політики (2005-2017 рр.) / Г. Харлан // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 26. — С. 307-324. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2415-7198 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188599 329.058. (430)(4-11)“2005/2017” У статті досліджено концептуальні підходи німецьких політичних
 партій щодо перспектив взаємодії зі східноєвропейськими державами у
 2005–2017 рр. Позиції політичних сил ФРН охарактеризовані за ступенем впливу тієї чи іншої партії на перебіг політичного життя.
 Проаналізовано зовнішньополітичні пріоритети східноєвропейської політики шести основних партій (ХДС/ХСС, СДПН, ВДП, «Союз 90/Зелені»,
 «Ліві», «Альтернатива для Німеччини») під час урядування другої «великої», християнсько-ліберальної, та третьої «великої» коаліцій на чолі з федеральним канцлером А. Меркель. У висновках зазначається, що Революція Гідності, підписання Угоди
 про асоціацію, анексія Криму та війна на Сході України засвідчили необхідність перегляду зовнішньополітичних орієнтацій щодо східноєвропейської політики та розробки принципово нових форм взаємодії Німеччини
 зі східноєвропейськими державами. Певною мірою ця тенденція відобразилася в програмних документах та полеміці напередодні виборів до
 Бундестагу 2017 р. The article researches conceptual approaches of the German political
 parties regarding the prospects of interaction with the Eastern European states
 in 2005–2017. Positions of political forces of the Federal Republic of Germany
 are characterized by the degree of impact of one or another party to the course
 of political life. The priorities in the Eastern European policy of the six main
 parties (CDU/CSU, SPD, FDP, “Alliance 90/The Greens”, “Left”, “Alternative
 for Germany”) during the reign of the second “grand” Christian-liberal
 coalition, and the third “grand” coalition led by Federal Chancellor A. Merkel
 are analysed.
 Almost all political forces stood for Germany’s active participation in the
 process of European integration. Instead, there were significant differences in
 the issue of relations between Germany and the Eastern European states and
 prospects of their joining the European Union. The CDU/CSU position was
 based on solving traditional problems of maximum security in Europe. The
 SPD strategy was based on the fact that Russia, as well as during the
 confrontation between blocks in the Cold War, should be the nucleus of the
 East European policy of the FRG. The views of the FDP in general are in line
 with the positions of the CDU / CSU. The “Alliance 90/The Greens” stressed
 the need for a pan-European security system and the further implementation of
 the European Neighbourhood Policy. The rhetoric of the “Left” and the representatives
 of the “Alternative for Germany” party was plainly pro-Russian.
 The author concludes that the Revolution of Dignity, the signing of the
 Association Agreement, the annexation of Crimea and the war in the East of
 Ukraine have shown the need for a revision of orientations in the Eastern
 European politics and the development of fundamentally new forms of interaction
 between Germany and the Eastern European states. To a certain extent,
 this trend has been reflected in the program documents and polemics on the
 eve of the Bundestag 2017 elections. uk Інститут історії України НАН України Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки Проблеми всесвітньої історії Трансформація позицій політичних партій ФРН щодо східноєвропейської політики (2005-2017 рр.) Transformation of Positions of the Political Parties of the Federal Republic of Germany Towards Eastern European Policy (2005–2017) Article published earlier |
| spellingShingle | Трансформація позицій політичних партій ФРН щодо східноєвропейської політики (2005-2017 рр.) Харлан, Г. Проблеми всесвітньої історії |
| title | Трансформація позицій політичних партій ФРН щодо східноєвропейської політики (2005-2017 рр.) |
| title_alt | Transformation of Positions of the Political Parties of the Federal Republic of Germany Towards Eastern European Policy (2005–2017) |
| title_full | Трансформація позицій політичних партій ФРН щодо східноєвропейської політики (2005-2017 рр.) |
| title_fullStr | Трансформація позицій політичних партій ФРН щодо східноєвропейської політики (2005-2017 рр.) |
| title_full_unstemmed | Трансформація позицій політичних партій ФРН щодо східноєвропейської політики (2005-2017 рр.) |
| title_short | Трансформація позицій політичних партій ФРН щодо східноєвропейської політики (2005-2017 рр.) |
| title_sort | трансформація позицій політичних партій фрн щодо східноєвропейської політики (2005-2017 рр.) |
| topic | Проблеми всесвітньої історії |
| topic_facet | Проблеми всесвітньої історії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188599 |
| work_keys_str_mv | AT harlang transformacíâpozicíipolítičnihpartíifrnŝodoshídnoêvropeisʹkoípolítiki20052017rr AT harlang transformationofpositionsofthepoliticalpartiesofthefederalrepublicofgermanytowardseasterneuropeanpolicy20052017 |