З листування італійського консульства Одеси 1869 р.: справа про кримінальне переслідування співаків театрального хору
На прикладі пов’язаних історичних фактів досліджуються окремі аспекти взаємодії італійської громади, італійського консульства, регіональної і муніципальної влади та дирекції одеського міського театру з метою вирішення дисциплінарних питань та юридичних колізій, які виникали стосовно артистів італій...
Saved in:
| Published in: | Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки |
|---|---|
| Date: | 2017 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188603 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | З листування італійського консульства Одеси 1869 р.: справа про кримінальне переслідування співаків театрального хору / К. Бацак // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 26. — С. 368-373. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-188603 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Бацак, К. 2023-03-07T15:10:01Z 2023-03-07T15:10:01Z 2017 З листування італійського консульства Одеси 1869 р.: справа про кримінальне переслідування співаків театрального хору / К. Бацак // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 26. — С. 368-373. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2415-7198 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188603 782:477+450“18” На прикладі пов’язаних історичних фактів досліджуються окремі аспекти взаємодії італійської громади, італійського консульства, регіональної і муніципальної влади та дирекції одеського міського театру з метою вирішення дисциплінарних питань та юридичних колізій, які виникали стосовно артистів італійської трупи. З метою всебічного вивчення проблеми залучені ряд спеціальних методів наукового аналізу: наративний, системний та локально-історичний. У підсумку дослідження проблеми доведено, що недосконалість театральних контрактів з антрепренером, нехтування вимогами до кваліфікації артиста при наймі до складу трупи призводили до збурень у колективі та місцевій італійській громаді. Події арешту й депортації в Італію співаків хору В. Антуано і Л. Ічіліо за насильницькі дії та інші порушення громадського спокою стали прикладом дієвої взаємодії італійської громади, консульства та місцевої влади. On the example of connected historic facts it is analyzed the separate aspects of interaction of the Italian community, the Italian consulate, regional and municipal authority, management of the Odessa city theatre for the purpose of decision of disciplinary problems and legal collisions which have arisen concerning actors of the Italian troupe. For the purpose of all-round studying of the problem a number of special methods of the scientific analysis is involved: narrative, systematic and locally-historical. As a result of problem investigation it is proved that imperfection of the theatrical contracts signed with the entrepreneur, ignoring of requirements of actors’ qualification at hiring in troupe structure led to indignations in troupe and in local Italian community. Events of arrest and deportation to Italy singers of chorus of V. Antuano and L. Ichillio for violent acts and other infringements of public calmness became an example of effective interaction of the Italian community, consulate and local authorities as well. uk Інститут історії України НАН України Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки Вибрані доповіді учасників Міжнародної наукової конференції "Дипломатичні архіви як історичне джерело" (Одеса,8-10 вересня 2016.) З листування італійського консульства Одеси 1869 р.: справа про кримінальне переслідування співаків театрального хору From the Correspondence of the Italian Consulate in Odessa, 1869: the Case of Prosecution of the Theatre Choir Singers Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
З листування італійського консульства Одеси 1869 р.: справа про кримінальне переслідування співаків театрального хору |
| spellingShingle |
З листування італійського консульства Одеси 1869 р.: справа про кримінальне переслідування співаків театрального хору Бацак, К. Вибрані доповіді учасників Міжнародної наукової конференції "Дипломатичні архіви як історичне джерело" (Одеса,8-10 вересня 2016.) |
| title_short |
З листування італійського консульства Одеси 1869 р.: справа про кримінальне переслідування співаків театрального хору |
| title_full |
З листування італійського консульства Одеси 1869 р.: справа про кримінальне переслідування співаків театрального хору |
| title_fullStr |
З листування італійського консульства Одеси 1869 р.: справа про кримінальне переслідування співаків театрального хору |
| title_full_unstemmed |
З листування італійського консульства Одеси 1869 р.: справа про кримінальне переслідування співаків театрального хору |
| title_sort |
з листування італійського консульства одеси 1869 р.: справа про кримінальне переслідування співаків театрального хору |
| author |
Бацак, К. |
| author_facet |
Бацак, К. |
| topic |
Вибрані доповіді учасників Міжнародної наукової конференції "Дипломатичні архіви як історичне джерело" (Одеса,8-10 вересня 2016.) |
| topic_facet |
Вибрані доповіді учасників Міжнародної наукової конференції "Дипломатичні архіви як історичне джерело" (Одеса,8-10 вересня 2016.) |
| publishDate |
2017 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
From the Correspondence of the Italian Consulate in Odessa, 1869: the Case of Prosecution of the Theatre Choir Singers |
| description |
На прикладі пов’язаних історичних фактів досліджуються окремі
аспекти взаємодії італійської громади, італійського консульства, регіональної і муніципальної влади та дирекції одеського міського театру з метою вирішення дисциплінарних питань та юридичних колізій, які виникали стосовно артистів італійської трупи. З метою всебічного вивчення
проблеми залучені ряд спеціальних методів наукового аналізу: наративний, системний та локально-історичний. У підсумку дослідження проблеми доведено, що недосконалість театральних контрактів з антрепренером, нехтування вимогами до кваліфікації артиста при наймі до
складу трупи призводили до збурень у колективі та місцевій італійській
громаді. Події арешту й депортації в Італію співаків хору В. Антуано і
Л. Ічіліо за насильницькі дії та інші порушення громадського спокою
стали прикладом дієвої взаємодії італійської громади, консульства та місцевої влади.
On the example of connected historic facts it is analyzed the separate
aspects of interaction of the Italian community, the Italian consulate, regional
and municipal authority, management of the Odessa city theatre for the
purpose of decision of disciplinary problems and legal collisions which have
arisen concerning actors of the Italian troupe. For the purpose of all-round
studying of the problem a number of special methods of the scientific analysis
is involved: narrative, systematic and locally-historical. As a result of problem
investigation it is proved that imperfection of the theatrical contracts signed
with the entrepreneur, ignoring of requirements of actors’ qualification at
hiring in troupe structure led to indignations in troupe and in local Italian
community. Events of arrest and deportation to Italy singers of chorus of
V. Antuano and L. Ichillio for violent acts and other infringements of public
calmness became an example of effective interaction of the Italian community,
consulate and local authorities as well.
|
| issn |
2415-7198 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188603 |
| citation_txt |
З листування італійського консульства Одеси 1869 р.: справа про кримінальне переслідування співаків театрального хору / К. Бацак // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 26. — С. 368-373. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bacakk zlistuvannâítalíisʹkogokonsulʹstvaodesi1869rspravaprokrimínalʹnepereslíduvannâspívakívteatralʹnogohoru AT bacakk fromthecorrespondenceoftheitalianconsulateinodessa1869thecaseofprosecutionofthetheatrechoirsingers |
| first_indexed |
2025-11-25T23:31:22Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:31:22Z |
| _version_ |
1850582042657423360 |
| fulltext |
Костянтин Бацак 368
УДК 782:477+450“18”
Костянтин Бацак
кандидат історичних наук, доцент
директор Інституту мистецтв
Київський університет імені Бориса Грінченка
04053, Україна, Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2
E-mail: k.batsak@kubg.edu.ua
З ЛИСТУВАННЯ ІТАЛІЙСЬКОГО КОНСУЛЬСТВА ОДЕСИ
1869 р.: СПРАВА ПРО КРИМІНАЛЬНЕ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ
СПІВАКІВ ТЕАТРАЛЬНОГО ХОРУ
На прикладі пов’язаних історичних фактів досліджуються окремі
аспекти взаємодії італійської громади, італійського консульства, регіо-
нальної і муніципальної влади та дирекції одеського міського театру з
метою вирішення дисциплінарних питань та юридичних колізій, які вини-
кали стосовно артистів італійської трупи. З метою всебічного вивчення
проблеми залучені ряд спеціальних методів наукового аналізу: наратив-
ний, системний та локально-історичний. У підсумку дослідження проб-
леми доведено, що недосконалість театральних контрактів з антре-
пренером, нехтування вимогами до кваліфікації артиста при наймі до
складу трупи призводили до збурень у колективі та місцевій італійській
громаді. Події арешту й депортації в Італію співаків хору В. Антуано і
Л. Ічіліо за насильницькі дії та інші порушення громадського спокою
стали прикладом дієвої взаємодії італійської громади, консульства та
місцевої влади.
Ключові слова: італійське консульство, одеський театр, італійська
трупа, італійська громада.
Konstantin Batsak
Ph.D. in History, Associate Professor
Director of the Arts Institute,
The Kiev Boris Grinchenko University
18/2, Bul’varno-Kudriavs’ka Street, Kyiv, 04053, Ukraine
E-mail: k.batsak@kubg.edu.ua
З листування італійського консульства Одеси 1869 р. 369
FROM THE CORRESPONDENCE OF THE ITALIAN
CONSULATE IN ODESSA, 1869: THE CASE OF PROSECUTION
OF THE THEATRE CHOIR SINGERS
On the example of connected historic facts it is analyzed the separate
aspects of interaction of the Italian community, the Italian consulate, regional
and municipal authority, management of the Odessa city theatre for the
purpose of decision of disciplinary problems and legal collisions which have
arisen concerning actors of the Italian troupe. For the purpose of all-round
studying of the problem a number of special methods of the scientific analysis
is involved: narrative, systematic and locally-historical. As a result of problem
investigation it is proved that imperfection of the theatrical contracts signed
with the entrepreneur, ignoring of requirements of actors’ qualification at
hiring in troupe structure led to indignations in troupe and in local Italian
community. Events of arrest and deportation to Italy singers of chorus of
V. Antuano and L. Ichillio for violent acts and other infringements of public
calmness became an example of effective interaction of the Italian community,
consulate and local authorities as well.
Keywords: the Italian consulate, the Odessa theatre, the Italian troupe, the
Italian community.
У проблематиці досліджень історії італійських консульств Одеси,
окрім з’ясування різних аспектів та умов виконання консульських функ-
цій в історичній ретроспективі, біографічних фактів про діяльність кон-
сулів та співробітників їхніх консульств тощо, важливим є виявлення
форм їхньої взаємодії з італійською громадою та місцевою владою з
метою врегулювання конфліктів, які потенційно загрожували стабільності
цих соціальних та етносоціальних систем і культурно-мистецьких інсти-
туцій міста.
Автори досліджень з історії діяльності консульств в Одесі чи місцевої
італійської громади зазвичай не зачіпають у своїх працях пластів казу-
альної історії. Це спричинене обмеженістю джерельної бази та склад-
ністю методик подібних досліджень. Проте необхідність таких праць
обумовлена потребою «олюднення» історії шляхом залучення сюжетів
соціальних та управлінських комунікацій на рівні комунікативних оди-
ниць.
У центрі цього дослідження перебуває сюжет про порушення мо-
ральних норм і норм закону співаками В. Антуано й Л. Ічілліо, що ви-
кликало негативну реакцію в середовищі італійської громади та її взає-
модію з італійським консульством, яке, своєю чергою, ініціювало й
Костянтин Бацак 370
організовувало спільні заходи з місцевою владою з метою нейтралізації
цих суспільно небезпечних осіб.
Консульства італійських держав працювали в Одесі з перших років
існування міста і його заселення вихідцями з Апеннін. Консули опіку-
валися захистом економічних інтересів та спадковими справами своїх
співвітчизників, засвідчували підданство громадян своїх держав за запи-
том місцевої влади, а також надавали допомогу, у тому числі й фінансову,
співвітчизникам, котрі потрапили в скруту. Італійські артисти та музи-
канти, котрих ангажували для виступів у міському театрі, також були
серед тих італійців, які перебували в полі уваги консула. Наприклад,
17 березня 1843 р. консул Папської держави повідомляв кардинала Джус-
тініані про приїзд до Одеси гобоїста Феделе Маньяльбо для участі в
складі театральної трупи впродовж оперного сезону1. Консульства іта-
лійських держав у період революційного піднесення і боротьби за
об’єднання Італії нерідко зверталися до місцевих імперських властей за
допомогою в розшуку законспірованих членів очолюваної Дж. Мадзіні
«Молодої Італії», яких влада вважала кримінальними злочинцями.
Відоме, наприклад, листування сардинського консула Л. Міланта з росій-
ськими та сардинськими властями від 1834 р. щодо пошуку в прикор-
донних губерніях емісарів «Молодої Італії» Н. Моркіо та Антоніні2.
Після об’єднання Італії, з часу створення Італійського королівства в
Одесі було відкрите Генеральне консульство короля Італії, яке 1864 р.
очолив морський офіцер у відставці, учасник «тисячі Гарібальді»
Сальваторе Кастілья3. Саме він став одним із тих, хто 1869 р. опікувався
долею двох італійців-порушників закону і громадського спокою в Одесі,
які страхали містян бешкетами замість того, щоб розважати своїм співом
у театральному хорі.
Відправною точкою історії, про яку йтиметься в повідомленні, стало
звернення Італійського генерального консула в Одесі С. Кастілья до
Новоросійського й Бессарабського генерал-губернатора П. Коцебу від
15(27) січня 1869 р., в якому він, зокрема, повідомив про «серйозні
безчинства», які останнім часом відбулися в «місцевій італійській коло-
нії», а саме про бійки, влаштовані італійськими підданими артистами
хору Валентино Антуано, Лоріано Ічілліо, Анджело Коголі, шевцем Кіріа-
ко Джакомеллі, трактирником Антоніо Кастеллані й Ектором Скорча-
летті. «Носіння кинджалів та іншої забороненої зброї, безупинні виклики
і сварки, погрози смертю мирним співгромадянам, які щоденно здійс-
нюються цими особами, змушують мене думати (як вони самі вихва-
ляються), що вони бажають утворити в Одесі асоціацію злочинців, як у
Константинополі, Александрії»4, — зазначав генеральний консул. З ме-
тою «відновлення миру і доброго порядку в колонії» генеральний консул
З листування італійського консульства Одеси 1869 р. 371
просив генерал-губернатора якомога швидше вислати до Генерального
консульства Італії в Константинополі для повернення на батьківщину
найбільш небезпечних заводіїв — В. Антуано і Л. Ічілліо.
Для генерал-губернатора таке рішення було непростим, оскільки для
того щоб депортувати іноземних підданих, потрібні були серйозні під-
стави. Тим часом він доручив вивчити цю справу градоначальнику
П. Местмахеру, який мав спостерігати за «способом життя» підозрюваних
у порушенні громадського порядку італійців. За три тижні директор
одеського театру О. Вучина вже доповідав градоначальнику про обста-
вини арешту В. Антуано і Л. Ічілліо: 8 лютого під час репетиції у театрі
Л. Ічілліо «викликав на бійку», погрожуючи ножем, хориста Тонеллі, за
те, що той начебто відмовився приєднатись до їхнього з В. Антуано
асоціального «способу життя»5. Оскільки присутність інших учасників
хору завадила розправі над Тонеллі, то два зловмисники влаштували
засідку на нього біля будівлі театру під час вистави. Лише узгоджені дії
поліції завадили втіленню їхнього плану.
Допоки правопорушники утримувалися під вартою і тривало слідство
в їхній справі, генеральний консул очікував на інформацію щодо їхньої
можливої причетності до вчинених злочинів на теренах Італії. Нарешті,
25 квітня (7 травня) 1869 р. він повідомив, що В. Антуано, згідно з
перевіреною інформацією, є кримінальним злочинцем, який 1863 р. був
засуджений за вчинене ним убивство «в Болонській області» на 20 років
каторги й утік із місць позбавлення волі. Тому С. Кастілья пропонував
відрядити В. Антуані під вартою до Константинополя в тамтешнє Італій-
ське генеральне консульство з метою передачі цього злочинця в руки
«судових властей». Заразом пропонувалося вислати з Одеси через Конс-
тантинополь і Л. Ічілліо, щоправда «на свободі», як порушника громад-
ського спокою «в цьому місці і колонії». Щодо останнього консул просив
якомога швидше завершити судову справу, оскільки, як відзначав С. Кас-
тілья, «його вчинки, які не являють собою злочину, не можуть виправдати
арешт, котрий продовжується уже понад 2 місяці»6.
Врешті після виконання судових формальностей було прийняте рі-
шення про примусову депортацію В. Антуано й Л. Ічілліо 24 травня
1869 р. пароплавом до Константинополя у супроводі поліцейського чи-
новника Богдановського, який мав передати злочинців співробітникам
місцевого Італійського генерального консульства. 23 травня 1869 р. гра-
доначальник просив директора Головної контори російського товариства
пароплавства і торгівлі в Одесі, у зв’язку із відсутністю в його роз-
порядженні вільних коштів для транспортування італійців, зменшити на
50% вартість проїзду депортованих та особи, яка їх супроводжувала, на
що невдовзі отримав згоду. Також П. Местмахер просив контору розпо-
Костянтин Бацак 372
рядитися, щоб у дорозі В. Антуано як небезпечного злочинця помістили
до карцеру, а також «сприяти пану Богдановичу в усіх заходах, які
необхідно буде вжити, щоб перешкодити арештантам самовільно зійти на
берег»7. Останнє прохання градоначальника дирекція Товариства паро-
плавства відмовилася виконувати, посилаючись на положення свого ста-
туту, де, зокрема, було записано, що «арештанти приймаються на паро-
плав не інакше як розкутими; Товариство не приймає на себе нагляду за
ними і не несе відповідальності за справну їхню доставку до місця
призначення; на пароплаві не допускається жорстоке поводження з ареш-
тантами»8. Крім того, чиновник Товариства повідомив градоначальнику,
для якого, вочевидь, така справа була першою в його кар’єрі, що
«начальства, які відправляють арештантів на пароплавах Товариства, за-
звичай опікуються самостійно призначенням при арештантах достатньої
кількості конвоїрів»9, оскільки карцер на пароплаві як цивільному судні
не був передбачений взагалі.
Зміст цієї справи викликає питання про недосконалість вимог до анга-
жементу в Італії солістів та музикантів для одеського театру, особливо
співаків хору, що дозволило залучити до театру таких небезпечних осіб
як В. Антуано та Л. Ічілліо. Згідно з текстом контракту, укладеного
міською думою з антрепренером Дж. Фолетті на 6 років (з 1865 р. до
1871 р.), особливі умови найму та вимоги щодо кваліфікації визначалися
лише для солістів-вокалістів. Зокрема, щодо співаків чоловічого хору в
контракті на утримання театру визначалася лише їхня кількість — не
менше 16-ти осіб (6 перших та 4 других тенорів і 6 басів)10. Тому
антрепренер, бажаючи зекономити кошти, на свій страх і ризик залучав
до участі в театральному хорі осіб без спеціальної музичної освіти, але з
добрими голосами. Така нерозбірливість імпресаріо та його агента в Італії
у підборі артистів трупи, як свідчать матеріали цієї справи, викликала
серйозні негаразди в італійській громаді Одеси і наразила на небезпеку
інших співаків, а також, за певних обставин, могла зупинити вистави
місцевої італійської опери. З іншого боку, документи цієї справи яскраво
ілюструють способи взаємодії муніципальної та регіональної влади з
італійським консульством у нестандартних ситуаціях, а також виявляють
труднощі, які виникали при їх вирішенні.
——————
1 Варварцев М.М. Італійці в культурному просторі України (кінець XVIII — 20-ті рр.
ХХ ст.). Історико-біографічне дослідження (Словник). Київ: Інститут історії України
НАН України, 2000. С. 155.
2 Варварцев М.М. Джузеппе Мадзіні, мадзінізм і Україна. Київ: Унів. вид-во
ПУЛЬСАРИ, 2005. С. 144.
З листування італійського консульства Одеси 1869 р. 373
3 Феденко О. Відкриття та діяльність італійських консульств в Одесі наприкінці
XVIII — початку ХХ ст. Краєзнавство. 2015. № 1–2. С. 50.
4 Держархів Одеської обл., ф. 2, оп. 2, спр. 1242 [За пропозицією Новоросійського і
Бессарабського генерал-губернатора про хористів тутешньої італійської трупи Вален-
тина Антуано і Лоріана Ічілліо, які здійснюють різні бешкети і буйства в місті, 17 січня
1869 р., 49 арк.], арк. 4–4 зв.
5 Там само, арк. 11–11 зв.
6 Там само, арк. 16.
7 Там само, арк. 34.
8 Там само, арк. 35.
9 Там само.
10 Держархів Одеської обл., ф. 4, оп. 120, спр. 13 [Про передачу в утримання оде-
ського театру, 2 березня 1865 р., 26 арк.], арк. 3 зв.
REFERENCES
1. Phedenko, O. (2015). Vidkryttya ta diyal’nist’ italijs’kyh konsul’stv v Odesi nap-
rykinzi XVIII — pochatku XX st. Krayeznavstvo — Regional Studies, 1–2, 47–51 [in
Ukrainian].
2. Varvartsev, M. (2005). Dzhuseppe Madzini, madzinism i Ukraina. Kyiv: Univer-
sitets’ke vudavnutstvo PULSARY [in Ukrainian].
3. Varvartsev, M. (2000). Italijtsi v kul’turnomu prostori Ukrainy (kinets’ XVIII —
20-ti rr. ХХ st.). Istoryko-biografichne doalidzhennya (Slovnyk). Kyiv: Institut istorii Ukrainy
NAN Ukrainy [in Ukrainian].
|