Глибинні флюїди — вагомий чинник постседиментогенного мінералогенезу вуглепородних масивів Донецького та Львівсько-Волинського басейнів України (за матеріалами глибокого буріння)
За парагенезами мiнералiв i типоморфними ознаками мiнералiв, флюїдними включеннями у мiнералах i закритими порами у породах розрiзiв параметричних свердловин глибокого бурiння в Донецькому i Львiвсько-Волинському басейнах було вивчено мiнеральний склад вугленосних товщ та стадiйнiсть постседиментоге...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18861 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Глибинні флюїди — вагомий чинник постседиментогенного мінералогенезу вуглепородних масивів Донецького та Львівсько-Волинського басейнів України (за матеріалами глибокого буріння) / I.М. Наумко, Й.М. Сворень, I.М. Зiнчук, I.В. Бучинська, Л.Р. Редько, Б. Е. Сахно, О.М. Шевчук // Доп. НАН України. — 2009. — № 10. — С. 132-138. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18861 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Наумко, І.М. Сворень, Й.М. Зінчук, І.М. Бучинська, І.В. Редько, Л.Р. Сахно, Б.Е. Шевчук, О.М. 2011-04-11T15:33:03Z 2011-04-11T15:33:03Z 2009 Глибинні флюїди — вагомий чинник постседиментогенного мінералогенезу вуглепородних масивів Донецького та Львівсько-Волинського басейнів України (за матеріалами глибокого буріння) / I.М. Наумко, Й.М. Сворень, I.М. Зiнчук, I.В. Бучинська, Л.Р. Редько, Б. Е. Сахно, О.М. Шевчук // Доп. НАН України. — 2009. — № 10. — С. 132-138. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18861 548.4:550.4:551.14:552.574(477) За парагенезами мiнералiв i типоморфними ознаками мiнералiв, флюїдними включеннями у мiнералах i закритими порами у породах розрiзiв параметричних свердловин глибокого бурiння в Донецькому i Львiвсько-Волинському басейнах було вивчено мiнеральний склад вугленосних товщ та стадiйнiсть постседиментогенних змiн порiд, вiдображену в термобарогеохiмiчнiй зональностi. Особливостi флюїдного режиму постседиментогенного мiнералогенезу на стадiях початкового, глибинного катагенезу та початкового метагенезу визначалися внаслiдок впливу на цi процеси метановодних(вуглеводне-водних) флюїдiв, сформованих пiд дiєю насамперед глибинних чинникiв. Це виокремлює глибиннi флюїди як вагому складову флюїдних постседиментогенних мiнералоутворювальних палеосистем, що функцiонували у вуглепородних масивах. Studies of the mineral parageneses and typomorphic features of minerals, fluid inclusions, and closed pores in rocks of sections of the parametric boreholes of deep drilling in the Donets and Lviv-Volyn coal basins have made it possible to establish the mineral composition of coal-bearing deposits and the staging of post-sedimentary changes of rocks representing the mineral-fluidological zonality. Peculiarities of the fluid regime of postsedimentogenous minerogenesis at the stages of initial and deep katagenesis and initial metagenesis are determined by the influence of methane-aqueous (hydrocarbon-aqueous) fluids formed under the effect, first of all, of deep factors on those processes. This indicates the deep-seated fluids as an important constituent of fluidal postsedimentogenous mineral-forming paleosystems functioned in coal-rock massifs. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Науки про Землю Глибинні флюїди — вагомий чинник постседиментогенного мінералогенезу вуглепородних масивів Донецького та Львівсько-Волинського басейнів України (за матеріалами глибокого буріння) Deep-seated fluids as a weighty factor of postsedimentogenous minerogenesis of coal-rock massifs of the Donets and Lviv-Volyn basins of Ukraine (by deep drilling) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Глибинні флюїди — вагомий чинник постседиментогенного мінералогенезу вуглепородних масивів Донецького та Львівсько-Волинського басейнів України (за матеріалами глибокого буріння) |
| spellingShingle |
Глибинні флюїди — вагомий чинник постседиментогенного мінералогенезу вуглепородних масивів Донецького та Львівсько-Волинського басейнів України (за матеріалами глибокого буріння) Наумко, І.М. Сворень, Й.М. Зінчук, І.М. Бучинська, І.В. Редько, Л.Р. Сахно, Б.Е. Шевчук, О.М. Науки про Землю |
| title_short |
Глибинні флюїди — вагомий чинник постседиментогенного мінералогенезу вуглепородних масивів Донецького та Львівсько-Волинського басейнів України (за матеріалами глибокого буріння) |
| title_full |
Глибинні флюїди — вагомий чинник постседиментогенного мінералогенезу вуглепородних масивів Донецького та Львівсько-Волинського басейнів України (за матеріалами глибокого буріння) |
| title_fullStr |
Глибинні флюїди — вагомий чинник постседиментогенного мінералогенезу вуглепородних масивів Донецького та Львівсько-Волинського басейнів України (за матеріалами глибокого буріння) |
| title_full_unstemmed |
Глибинні флюїди — вагомий чинник постседиментогенного мінералогенезу вуглепородних масивів Донецького та Львівсько-Волинського басейнів України (за матеріалами глибокого буріння) |
| title_sort |
глибинні флюїди — вагомий чинник постседиментогенного мінералогенезу вуглепородних масивів донецького та львівсько-волинського басейнів україни (за матеріалами глибокого буріння) |
| author |
Наумко, І.М. Сворень, Й.М. Зінчук, І.М. Бучинська, І.В. Редько, Л.Р. Сахно, Б.Е. Шевчук, О.М. |
| author_facet |
Наумко, І.М. Сворень, Й.М. Зінчук, І.М. Бучинська, І.В. Редько, Л.Р. Сахно, Б.Е. Шевчук, О.М. |
| topic |
Науки про Землю |
| topic_facet |
Науки про Землю |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Deep-seated fluids as a weighty factor of postsedimentogenous minerogenesis of coal-rock massifs of the Donets and Lviv-Volyn basins of Ukraine (by deep drilling) |
| description |
За парагенезами мiнералiв i типоморфними ознаками мiнералiв, флюїдними включеннями у мiнералах i закритими порами у породах розрiзiв параметричних свердловин глибокого бурiння в Донецькому i Львiвсько-Волинському басейнах було вивчено мiнеральний склад вугленосних товщ та стадiйнiсть постседиментогенних змiн порiд, вiдображену в термобарогеохiмiчнiй зональностi. Особливостi флюїдного режиму постседиментогенного мiнералогенезу на стадiях початкового, глибинного катагенезу та початкового метагенезу визначалися внаслiдок впливу на цi процеси метановодних(вуглеводне-водних) флюїдiв, сформованих пiд дiєю насамперед глибинних чинникiв. Це виокремлює глибиннi флюїди як вагому складову флюїдних постседиментогенних мiнералоутворювальних палеосистем, що функцiонували у вуглепородних масивах.
Studies of the mineral parageneses and typomorphic features of minerals, fluid inclusions, and closed pores in rocks of sections of the parametric boreholes of deep drilling in the Donets and Lviv-Volyn coal basins have made it possible to establish the mineral composition of coal-bearing deposits and the staging of post-sedimentary changes of rocks representing the mineral-fluidological zonality. Peculiarities of the fluid regime of postsedimentogenous minerogenesis at the stages of initial and deep katagenesis and initial metagenesis are determined by the influence of methane-aqueous (hydrocarbon-aqueous) fluids formed under the effect, first of all, of deep factors on those processes. This indicates the deep-seated fluids as an important constituent of fluidal postsedimentogenous mineral-forming paleosystems functioned in coal-rock massifs.
|
| issn |
1025-6415 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18861 |
| citation_txt |
Глибинні флюїди — вагомий чинник постседиментогенного мінералогенезу вуглепородних масивів Донецького та Львівсько-Волинського басейнів України (за матеріалами глибокого буріння) / I.М. Наумко, Й.М. Сворень, I.М. Зiнчук, I.В. Бучинська, Л.Р. Редько, Б. Е. Сахно, О.М. Шевчук // Доп. НАН України. — 2009. — № 10. — С. 132-138. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT naumkoím glibinníflûídivagomiičinnikpostsedimentogennogomíneralogenezuvugleporodnihmasivívdonecʹkogotalʹvívsʹkovolinsʹkogobaseinívukraínizamateríalamiglibokogoburínnâ AT svorenʹim glibinníflûídivagomiičinnikpostsedimentogennogomíneralogenezuvugleporodnihmasivívdonecʹkogotalʹvívsʹkovolinsʹkogobaseinívukraínizamateríalamiglibokogoburínnâ AT zínčukím glibinníflûídivagomiičinnikpostsedimentogennogomíneralogenezuvugleporodnihmasivívdonecʹkogotalʹvívsʹkovolinsʹkogobaseinívukraínizamateríalamiglibokogoburínnâ AT bučinsʹkaív glibinníflûídivagomiičinnikpostsedimentogennogomíneralogenezuvugleporodnihmasivívdonecʹkogotalʹvívsʹkovolinsʹkogobaseinívukraínizamateríalamiglibokogoburínnâ AT redʹkolr glibinníflûídivagomiičinnikpostsedimentogennogomíneralogenezuvugleporodnihmasivívdonecʹkogotalʹvívsʹkovolinsʹkogobaseinívukraínizamateríalamiglibokogoburínnâ AT sahnobe glibinníflûídivagomiičinnikpostsedimentogennogomíneralogenezuvugleporodnihmasivívdonecʹkogotalʹvívsʹkovolinsʹkogobaseinívukraínizamateríalamiglibokogoburínnâ AT ševčukom glibinníflûídivagomiičinnikpostsedimentogennogomíneralogenezuvugleporodnihmasivívdonecʹkogotalʹvívsʹkovolinsʹkogobaseinívukraínizamateríalamiglibokogoburínnâ AT naumkoím deepseatedfluidsasaweightyfactorofpostsedimentogenousminerogenesisofcoalrockmassifsofthedonetsandlvivvolynbasinsofukrainebydeepdrilling AT svorenʹim deepseatedfluidsasaweightyfactorofpostsedimentogenousminerogenesisofcoalrockmassifsofthedonetsandlvivvolynbasinsofukrainebydeepdrilling AT zínčukím deepseatedfluidsasaweightyfactorofpostsedimentogenousminerogenesisofcoalrockmassifsofthedonetsandlvivvolynbasinsofukrainebydeepdrilling AT bučinsʹkaív deepseatedfluidsasaweightyfactorofpostsedimentogenousminerogenesisofcoalrockmassifsofthedonetsandlvivvolynbasinsofukrainebydeepdrilling AT redʹkolr deepseatedfluidsasaweightyfactorofpostsedimentogenousminerogenesisofcoalrockmassifsofthedonetsandlvivvolynbasinsofukrainebydeepdrilling AT sahnobe deepseatedfluidsasaweightyfactorofpostsedimentogenousminerogenesisofcoalrockmassifsofthedonetsandlvivvolynbasinsofukrainebydeepdrilling AT ševčukom deepseatedfluidsasaweightyfactorofpostsedimentogenousminerogenesisofcoalrockmassifsofthedonetsandlvivvolynbasinsofukrainebydeepdrilling |
| first_indexed |
2025-11-27T07:47:18Z |
| last_indexed |
2025-11-27T07:47:18Z |
| _version_ |
1850804116761083904 |
| fulltext |
УДК 548.4:550.4:551.14:552.574(477)
© 2009
I.М. Наумко, Й. М. Сворень, I.М. Зiнчук, I. В. Бучинська,
Л.Р. Редько, Б. Е. Сахно, О. М. Шевчук
Глибиннi флюїди — вагомий чинник
постседиментогенного мiнералогенезу вуглепородних
масивiв Донецького та Львiвсько-Волинського басейнiв
України (за матерiалами глибокого бурiння)
(Представлено академiком НАН України Є.Ф. Шнюковим)
За парагенезами мiнералiв i типоморфними ознаками мiнералiв, флюїдними включення-
ми у мiнералах i закритими порами у породах розрiзiв параметричних свердловин глибо-
кого бурiння в Донецькому i Львiвсько-Волинському басейнах було вивчено мiнеральний
склад вугленосних товщ та стадiйнiсть постседиментогенних змiн порiд, вiдображену
в термобарогеохiмiчнiй зональностi. Особливостi флюїдного режиму постседименто-
генного мiнералогенезу на стадiях початкового, глибинного катагенезу та початкового
метагенезу визначалися внаслiдок впливу на цi процеси метановодних(вуглеводне-вод-
них) флюїдiв, сформованих пiд дiєю насамперед глибинних чинникiв. Це виокремлює гли-
биннi флюїди як вагому складову флюїдних постседиментогенних мiнералоутворюваль-
них палеосистем, що функцiонували у вуглепородних масивах.
Вiдтворення процесiв постседиментогенних перетворень вуглецевмiсних товщ набуває особ-
ливо важливого значення в контекстi формування комплексних газовугiльних родовищ.
У процесi визначення парагенезiв мiнералiв, типоморфних ознак мiнералiв, флюїдних
включень у мiнералах, закритих пор у породах по розрiзах параметричних свердловин гли-
бокого бурiння у Донецькому (Щ-1027, К-900, Ц-1080, Ц-1005) та Львiвсько-Волинському
(7285, 7033, 6492 та iн.) кам’яновугiльних басейнах авторами цього повiдомлення встанов-
лено роль глибинних висхiдних флюїдних потокiв у формуваннi (перетвореннi) вуглецевмi-
сних товщ провiнцiй паливних копалин i парагенезiв як прожилково-вкрапленої мiнералi-
зацiї, так i мiнералiв вугленосних вiдкладiв та в їхнiх постседиментогенних перетвореннях,
якi зумовленi змiною мiнерального складу вуглепородних масивiв. Це стало пiдставою для
вивчення у них особливостей флюїдного режиму постседиментогенного мiнералогенезу за
участi метановодних (вуглеводне-водних) флюїдiв, сформованих пiд дiєю насамперед гли-
бинних, а також катагенних i посткатагенних чинникiв.
Саме флюїднi включення у прожилково-вкраплених мiнералах i породах як релiкти
флюїдного середовища кристалiзацiї мiнералiв та їхнiх парагенних асоцiацiй [1] фiксують
процеси мiграцiї флюїдiв разом з вуглеводневмiсними сполуками у лiтосферi Землi з вста-
новленням їхнього генезису i формування нафтогазових i вугiльних покладiв, родовищ бла-
городних i кольорових металiв, коштовного камiння.
Згiдно з розробленою нами “новою теорiєю синтезу i генезису природних вуглеводнiв:
абiогенно-бiогенний дуалiзм” [2], гiгантськi та надгiгантськi родовища нафти i газу утвори-
лися з вихiдних неорганiчних й органiчних вуглеводневмiсних речовин у середовищi глибин-
ного високотемпературного флюїду [3] в жорстких фiзичних, фiзико-хiмiчних i геологiчних
умовах земної кори.
132 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2009, №10
Сама теорiя грунтується на фiзико-хiмiчних явищах, якi до наших розробок при
розв’язаннi багатьох проблем нiким не враховувалися i не бралися до уваги. Це, зокре-
ма, виникнення i вплив додаткового потужного адiабатичного стиснення складових флю-
їду, утворення макро- й мiкротрiщин та рiзних субмiкродефектiв у мiнералах i по-
родах, виникнення високовольтного електричного поля, створення реакцiйного об’єму
з окисною i вiдновною областями, синтез вуглеводнiв, формування нафтогазових покла-
дiв за новими механiзмами, утворення прожилково-вкрапленої мiнералiзацiї з процесами
цементацiї.
В областi нового наукового напряму в геологiї — “термобарометрiї i геохiмiї газiв про-
жилково-вкрапленої мiнералiзацiї у вiдкладах нафтогазоносних областей i металогенiчних
провiнцiй” [4] встановлено, що глибиннi висхiднi флюїднi потоки при взаємодiї з вмiсними
товщами спричиняють їхню перекристалiзацiю з утворенням нових мiнералiв та формуван-
ня прожилково-вкрапленої мiнералiзацiї.
Наслiдком процесiв дефлюїдизацiї глибинних горизонтiв лiтосфери Землi є формуван-
ня i перетворення геохiмiчних асоцiацiй вуглецевистих сполук рудо- та вуглеводневмiсних
комплексiв в осадовiй оболонцi земної кори на постседиментогенному етапi, зокрема струк-
турно-мiнералогiчнi перетворення осадових вугленосних товщ.
Це пiдтверджується даними щодо складу жильно-прожилкових мiнеральних утворень
i стадiйностi жильно-прожилкового мiнералогенезу у породах вугленосних товщ карбону
Донецького i Львiвсько-Волинського басейнiв, якi отримано нами за результатами мiнера-
логiчних та петрографiчних дослiджень.
Зокрема, вивченням матерiалiв глибокого бурiння та гiрничих виробок шахт переважно
Алмазно-Мар’ївського i сумiжних з ним геолого-промислових районiв Донецького басейну
встановлено [5] присутнiсть у вугленосних товщах двох рiзновiкових i генетично вiдмiнних
генерацiй прожилково-вкрапленої мiнералiзацiї.
Раннi прожилковi утворення — переважно кальцитовi, рiдше кварц-кальцитовi прожил-
ки пов’язують з етапом герцинського тектогенезу. Кальцит молочно-бiлий, крупнокриста-
лiчний. Безбарвний, зрiдка блiдо-димчастий, кварц зрiдка присутнiй у кальцитi як добре
ограненi короткопризматичнi кристали, за морфологiєю близькi до “мармарошських дiа-
мантiв” Карпат. У зонах з високим ступенем вуглефiкацiї органiчної речовини (до стадiй
напiвантрацитiв та антрацитiв) у складi прожилкiв переважає кварц, а у прожилкових
утвореннях у вуглистих аргiлiтах — кальцит i кварц тонковолокнистої будови. Сульфiдна
мiнералiзацiя у прожилках обмежується присутнiстю кристалiв акцесорного червоно-буро-
го сфалериту розмiрами до 0,3 мм у кальцитi, рiдше у кварцi.
Наступна генерацiя, походження якої пов’язується нами з пiзнiшою тектонiчною акти-
вiзацiєю регiону, складена прожилками цукроподiбного бiлого або воскоподiбного голубу-
ватого дикiту з акцесорними галенiтом, халькопiритом, пiритом. Рiдше у їхньому складi
присутнi мiлерит та зигенiт, зрiдка — кiновар.
У межах промислово вугленосних дiлянок Львiвсько-Волинського басейну постседимен-
тогеннi змiни порiд палеозою супроводжувалися перекристалiзацiєю i перевiдкладенням
мiнералiв та формуванням численних рiзновiкових прожилкових утворень з мiнеральною
i органiчною речовиною, що найпоширенiшi у девонських та кам’яновугiльних товщах i ма-
ють таку послiдовнiсть [6]:
конкрецiйнi утворення переважно карбонатного складу та прожилки у них;
кальцитовi гнiзда, прожилки, дiлянки перекристалiзацiї i окременiння у вапняках, по-
в’язанi з катагенними процесами;
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2009, №10 133
Рис. 1. Фрагмент ангiдритового прожилка в доломiтi верхньодевонських вiдкладiв (D1
3) Львiвського палео-
зойського прогину (площа Вербiж, св. 33, гл. 990 м. Зб. 3).
Кристали: 1 — кварц, 2 — доломiт, 3 — пiрит, 4 — ангiдрит (основна маса прожилка).
На виносках — склад летких компонентiв, вiдносна газонасиченiсть (∆P ) i вiдносна водонасиченiсть (CH2O)
включень у кварцi та ангiдритi (за даними мас-спектрометричного хiмiчного аналiзу, аналiтик Б.Е. Сахно)
посткатагеннi середньо-низькотемпературнi гiдротермальнi прожилковi утворення в зо-
нах розломiв i пов’язаних з ними трiщинних системах (рис. 1);
пiзня марказит-кальцитова мiнералiзацiя у пластах вугiлля i вмiсних породах перiоду
прояву холодноводних (вадозних?) розчинiв.
За оцiнкою часу формування прожилкових утворень, що грунтується на даних про вiк
трiщинних структур, в яких вони локалiзованi, найранiшi ендогеннi трiщини утворилися
пiд час дiа- й катагенних змiн порiд. Походження тектонiчних розривiв у кам’яновугiльнiй
товщi пов’язане з герцинським тектогенезом. Тому й вiк прожилкiв поширюється вiд кам’я-
новугiльного — для катагенних утворень до посткам’яновугiльного-докрейдового — для
гiдротермальних прожилкiв у тектонiчних трiщинах вiдповiдного вiку.
Вiдтворена мiнералого-петрографiчна стадiйнiсть постседиментогенних змiн вугленос-
них вiдкладiв вiдображає мiнералофлюїдологiчну (термобарично-геохiмiчну) зональнiсть.
Рiвень проникностi порушень глибинного закладення в породах Складчастого Донбасу
з’ясовано за флюїдними включеннями у жильних мiнералах осадових шарiв у межах стру-
ктур як Пiвнiчної антиклiналi, так i вiргацiйних складок пiвнiчної зони дрiбної складчас-
тостi [7]. Кварц-анкеритовi жили Пiвнiчної антиклiналi Донбасу формувалися пiд впливом
дiоксидвуглецево-водних флюїдiв, оскiльки у складi летких компонентiв включень у мiне-
ралах домiнує СО2. Прояви глибинних вуглеводне-водних флюїдiв у зонi вiргацiйних скла-
134 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2009, №10
док, що зафiксованi релiктовими включеннями метану в кварцi i кальцитi, дають змогу
припускати, що як Донецько-Кадiївський субмеридiональний, так i Глубокинський субши-
ротний регiональнi насуви вiдiгравали роль глибинних провiдних каналiв для вуглеводне-
вих флюїдiв.
У Львiвському палеозойському прогинi за рiзноманiтним складом вуглеводнiв з вклю-
чень у кварцi жил та прожилкiв верхньодевонських i нижньокам’яновугiльних вiдкладiв
вiдтворено процеси часової i просторової еволюцiї флюїдiв та прояви їхньої вертикаль-
ної i латеральної зональностi [1]. За складом флюїдних палеосистем видiлено три групи
жильно-прожилкових утворень. Багатостадiйнiсть формування прожилкової мiнералiзацiї
вказує, з одного боку, на вугiльний генезис частини газiв, з iншого — на їхнiй приплив,
зокрема, метану у складi глибинних високотемпературних флюїдiв нафтогазопровiдними
порушеннями типу Белз-Милятинського розлому [8, 9].
Субвертикальна мiграцiя газiв, у складi яких переважала абiогенна складова [10], здiйс-
нювалася регiональними розломами глибинного закладення насамперед у вiдклади девону
з формуванням у них покладiв-родовищ метану (Великомостiвське газове родовище), а да-
лi — у кам’яновугiльнi товщi (Межирiчанське вугiльне родовище) розривними порушення-
ми-вiдгалуженнями глибинних розломiв лiтосфери за тривалий геологiчний час, а каналами
мiграцiї вуглеводневмiсних флюїдiв були системи субвертикальних трiщин, залiкованих на-
далi постседиментогенними прожилково-вкрапленими новоутвореннями.
Саме цi мiгрувальнi глибиннi флюїди стимулювали перевiдкладення матерiалу вмiс-
них порiд, сприяючи структурно-мiнералогiчним змiнам вуглепородних масивiв Донецького
i Львiвсько-Волинського басейнiв при катагенезi [11] як одному з чинникiв розподiлу газу
у породах i вугiллi.
Катагеннi перетворення вугленосних вiдкладiв супроводжувалися збiльшенням густини
i зменшенням пористостi порiд, виникненням щiльних структур, для яких характерне мак-
симальне зрощення зерен з великою поверхнею: конформнi, регенерацiйнi, iнкорпорацiйнi,
мiкростилолiтовi. За мiнеральними асоцiацiями i новоутвореними структурами їх подiля-
ють на три стадiї [12]: початковий катагенез, глибинний катагенез, початковий метагенез.
На стадiї початкового катагенезу при 50–80 ◦С [13] розпочиналася вуглефiкацiя з утво-
ренням довгополуменевого (Д) i газового (Г) вугiлля. Початкове ущiльнення, дегiдратацiя
осадових мiнеральних асоцiацiй привели до змiн структури порiд. На цi змiни насампе-
ред реагує бiотит, основнi перетворення якого полягають у сильнiй деформацiї початкових
форм, що зафiксувалося змiною його оптичних властивостей. Розчинення i регенерацiя
кварцу були незначними. Цей регенерований кварц утворив тонкi переривчастi облямiвки
та окремi невеликi (до 0,03 мм) нарости. Першi iстотнi видiлення аутигенного кварцу за-
гальною кiлькiстю 1,5–4,0% розпочиналися на стадiї формування газового вугiлля. Ступiнь
змiни структур (конформнiсть) не перевищує 25,0%. Пористiсть порiд становила 8,0–13,0%.
Контакти мiж зернами переважно опукло-ввiгнутi та точковi. Iнколи у пiсковиках з вiдсут-
нiстю контактiв мiж зернами (базальний цемент) зустрiчаються поодинокi дрiбнi кристали
SiO2 вторинного походження правильної iдiоморфної форми без включень i мiкротрiщин.
Глибинний катагенез характеризується зростанням температури, що приводить до утво-
рення вугiлля марок масне (М), коксiвне (К), в окремих випадках — пiснувато-спiкливе
(ПС). Пiд дiєю-впливом температури i тиску вiдбувалася регенерацiя зерен кварцу, що при-
вело до змiни структур порiд, серед яких видiляють конформнi, iнкорпорацiйнi, стилолiтовi
структури. Iз збiльшенням ступеня метаморфiзму проходить поступове наростання кiлько-
стi сумiжних дiлянок, причому для порiд, що мiстять масне i коксiвне вугiлля, переважають
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2009, №10 135
Рис. 2. Конформнi (а) та iнкорпорацiйнi (б ) структури у пiсковику, що мiстить коксiвне вугiлля (Красно-
армiйський район Донбасу, св. К-900, вiдповiдно гл. 2150 м, нiколi схрещенi. Зб. 450 (а) та гл. 2450 м, нiколi
схрещенi. Зб. 480 (б ))
Рис. 3. Мiкростилолiтовi структури в пiсковику, що мiстить пiснувато-спiкливе вугiлля (Донецько-Макiїв-
ський район Донбасу, св. Щ-1027, гл. 1460 м, нiколi схрещенi. Зб. 450)
конформнi (рис. 2, а) та iнкорпорацiйнi (рис. 2, б ) структури. Загальна конформнiсть до-
рiвнювала 25,0–40,0%. Обсяг вторинного кварцу знаходиться у межах 3,6–5,8%, пористiсть
порiд — 6,0–9,0%.
За умов початкового метагенезу при посиленнi температурного режиму утворюється ву-
гiлля марок ПС, пiсне (П) та напiвантрацит (НА), а також рiзко зменшується пористiсть пi-
сковикiв (вiд 6,0–8,0 до 1,0–4,0%). Вторинний кварц становить до 5,0–12,0%. Конформнiсть
збiльшується до 50,0%. З мiнеральних новоутворень наявнi серицит, альбiт, кварц, оксиди
титану. Серед вторинних структур, що утворилися внаслiдок регенерацiї кварцу, значно по-
ширилися мiкростилолiтовi шви, для яких характерне специфiчне взаємне контактування
зерен мiж собою (рис. 3).
Зауважимо, що у статичних термодинамiчних умовах доiнверсiйного перiоду розвитку
Донецького басейну вугiльнi пласти марок ПС, П, НА повиннi були б утворитися на гли-
бинах близько 13,33 км [14]. Зрозумiло, що органiчнi рештки, з яких сформованi цi пла-
сти, нiколи не були на таких глибинах. Максимальнi глибини у кращому випадку могли б
досягнути 5,0–7,0 км. А що цього не було, свiдчить потужнiсть еродованих вiдкладiв на
територiї Донбасу, яка загалом становить вiд 2,0 до 2,7 км (Донецько-Макiївський розлом),
лише зрiдка досягаючи значень у межах 4,1–5,3 км (Головна антиклiналь) [15]. Тому єди-
ним джерелом теплової енергiї у термодинамiчних та фiзико-хiмiчних процесах на глибинах
формування вугiлля цих марок у земнiй корi з температурою порядка 240 ◦С однозначно
слiд вважати глибинний високотемпературний флюїд [3, 14].
Таким чином, встановленi особливостi флюїдного режиму постседиментогенного мiнера-
логенезу вугленосних вiдкладiв на стадiях початкового i глибинного катагенезу та початко-
136 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2009, №10
вого метагенезу вказують на глибиннi флюїди як визначальну складову флюїдних постсе-
диментогенних мiнералоутворювальних (-перетворювальних) палеосистем та їхнiй вагомий
вплив, зокрема, на перебiг процесiв мiграцiї вуглеводневмiсних флюїдiв, шляхи i способи
переносу ними компонентiв та їхньої локалiзацiї на катагенному i посткатагенному етапах
мiнералогенезу вуглепородних масивiв Донецького i Львiвсько-Волинського кам’яновугiль-
них басейнiв України.
1. Наумко I.М. Флюїдний режим мiнералогенезу породно-рудних комплексiв України (за включеннями
у мiнералах типових парагенезисiв) : Автореф. дис. . . . д-ра геол. наук; 04.00.02 / НАН України. Iн-т
геологiї i геохiмiї горюч. копалин. – Львiв, 2006. – 52 с.
2. Сворень Й.М., Наумко I.М. Нова теорiя синтезу i генезису природних вуглеводнiв: абiогенно-бiоген-
ний дуалiзм // Доп. НАН України. – 2006. – № 2. – С. 111–116.
3. Наумко И.М., Сворень И.М. О важности глубинного высокотемпературного флюида в создании
условий для формирования месторождений природных углеводородов в земной коре // Новые идеи
в науках о Земле : Материалы VI Междунар. конф. (8–12 апр. 2003 г., Москва). – Москва, Б. и.,
2003. – Т. 1. – 249 с.
4. Сворень Й.М., Давиденко М.М., Гаєвський В. Г. та iн. Перспективи термобарометрiї i геохiмiї газiв
прожилково-вкрапленої мiнералiзацiї у вiдкладах нафтогазоносних областей i металогенiчних про-
вiнцiй // Геологiя i геохiмiя горюч. копалин. – 1994. – № 3./4 (№ 88./89). – С. 54–63.
5. Зiнчук I.М. Геохiмiя мiнералоутворюючих розчинiв золото-полiметалевих рудопроявiв Центрального
Донбасу (за включеннями у мiнералах) : Автореф. дис. . . . канд. геол. наук; 04.00.02 / НАН України
та НАК “Нафтогаз України”. Iн-т геологiї i геохiмiї горюч. копалин. – Львiв, 2003. – 21 с.
6. Зiнчук I., Калюжний В., Наумко I. Мiнералогiчнi особливостi та стадiйнiсть формування прожил-
кових утворень в осадовiй товщi Львiвського палеозойського прогину // Мiнерал. зб. – 2002. – № 52,
вип. 2. – С. 132–137.
7. Наумко I., Калюжний В., Сворень Й. та iн. Флюїди постседиментогенних процесiв в осадових та
осадово-вулканогенних верствах пiвденно-захiдної окраїни Схiдно-Європейської платформи i прилег-
лих геоструктур (за включеннями у мiнералах) // Геологiя i геохiмiя горюч. копалин. – 2007. – № 4. –
С. 63–94.
8. Калюжный В.А., Щепак В.М., Гигашвили Г.М., Сворень И.М., Маковская И.А. Использование
гидрохимических ореолов и жидких включений в минералах для оценки нефтегазопроводности глу-
бинных разломов // Закономерности образования и размещения промышленных месторождений не-
фти и газа. – Киев: Наук. думка, 1975. – С. 269–272.
9. Наумко I.М., Калюжний В.А. Пiдсумки та перспективи дослiджень термобарометрiї i геохiмiї па-
леофлюїдiв лiтосфери (за включеннями у мiнералах) // Геологiя i геохiмiя горюч. копалин. – 2001. –
№ 2. – С. 162–175.
10. Svoren’ Yo. Nature of coal methane: 7-th Europ. coal conf.: Abst. (Lviv, Aug. 26–29, 2008). – Lviv, 2008. –
P. 158–159.
11. Бучинська I. В. Катагенетичнi перетворення пiсковикiв рiзних генетичних типiв кам’яновугiльних
вiдкладiв Донецького i Львiвсько-Волинського басейнiв : Автореф. дис. . . . канд. геол. наук; 04.00.16 /
НАН України та НАК “Нафтогаз України”. Iн-т геологiї i геохiмiї горюч. копалин. – Львiв, 2002. –
20 с.
12. Логвиненко Н.В. Постдиагенетические изменения осадочных пород. – Ленинград: Наука. – 1968. –
90 с.
13. Метаморфизм углей и эпигенез вмещающих пород / Под ред. Г.А. Иванова. – Москва: Недра, 1975. –
256 с.
14. Svoren’ Yo., Naumko I. Thermobarometry and geochemistry of gases of veinlet-impregnated mineralization
in deposits of the oil – and gas-bearing areas and metallogenic provinces: physicochemical model of coal-
layer formation: 7-th European coal conf.: Abst. (Lviv, Aug. 26–29, 2008). – Lviv, 2008. – P. 117–120.
15. Анциферов А.В., Тиркель М.Г., Хохлов М.Т., Привалов В.А., Голубев А.А., Майборода А.А., Ан-
циферов В.А. Газоносность угольных месторождений Донбасса / Под ред. Н.Я. Азарова. – Киев:
Наук. думка, 2004. – 232 с.
Надiйшло до редакцiї 06.02.2009Iнститут геологiї i геохiмiї горючих
копалин НАН України, Львiв
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2009, №10 137
I.M. Naumko, Yo. M. Svoren’, I.M. Zinchuk, I. V. Buchyns’ka, L. R. Red’ko,
B. E. Sakhno, O.M. Shevchuk
Deep-seated fluids as a weighty factor of postsedimentogenous
minerogenesis of coal-rock massifs of the Donets and Lviv-Volyn basins
of Ukraine (by deep drilling)
Studies of the mineral parageneses and typomorphic features of minerals, fluid inclusions, and
closed pores in rocks of sections of the parametric boreholes of deep drilling in the Donets and
Lviv-Volyn coal basins have made it possible to establish the mineral composition of coal-bearing
deposits and the staging of post-sedimentary changes of rocks representing the mineral-fluidological
zonality. Peculiarities of the fluid regime of postsedimentogenous minerogenesis at the stages of
initial and deep katagenesis and initial metagenesis are determined by the influence of methane-
aqueous (hydrocarbon-aqueous) fluids formed under the effect, first of all, of deep factors on those
processes. This indicates the deep-seated fluids as an important constituent of fluidal postsedi-
mentogenous mineral-forming paleosystems functioned in coal-rock massifs.
138 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2009, №10
|