Трансформація життєвого світу й гуманістичний антропоцентризм історіописання
Стаття присвячена актуальній проблемі гармонізації усе більш різноманітного методологічного інструментарію історичних досліджень із
 потребою поглиблення цілісності розуміння людини як суб’єкта й
 об’єкта історичного процесу. Людинотворча функція культури потребує
 активної с...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188690 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Трансформація життєвого світу й гуманістичний антропоцентризм історіописання / О. Горенко // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2018. — Вип. 27. — С. 314-330. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1862705051023179776 |
|---|---|
| author | Горенко, О. |
| author_facet | Горенко, О. |
| citation_txt | Трансформація життєвого світу й гуманістичний антропоцентризм історіописання / О. Горенко // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2018. — Вип. 27. — С. 314-330. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки |
| description | Стаття присвячена актуальній проблемі гармонізації усе більш різноманітного методологічного інструментарію історичних досліджень із
потребою поглиблення цілісності розуміння людини як суб’єкта й
об’єкта історичного процесу. Людинотворча функція культури потребує
активної співпраці науковців різних напрямків. На кожному новому
історичному етапі, в умовах швидких змін конкретно-історичної ситуації цивілізаційного вибору набуває неабиякої ваги поглиблення розуміння людської природи. Тягар ментальних стереотипів, демонстрація расової
і національної нетерпимості в усі часи залишались джерелом небезпечних
конфліктів. Потенціал історичної антропології ще далеко не вичерпаний
у сенсі методологічного саморозвитку вітчизняного історіописання.
Активна сегментація і специфікація методологічного світогляду сучасного науковця часом призводить до ерозії гуманітарного відчуття історичного часу, до втрати людини, втрати розуміння її життєвого світу.
У цьому сенсі відомий гуссерлівський концепт «життєвий світ» має
значну перспективу з погляду розширення горизонтів сучасної історичної
епістемології. Опозиція «людина — система» у просторі історичного
досвіду та історичної свідомості загалом надають практичного змісту
процесу дослідження актуальної еволюції європейського громадянського
суспільства. Постмодерна «окупація життєвого світу» (Ю. Габермас) в
умовах глобалізації призводить до завищеної оцінки можливостей «системи» й відповідної недооцінки можливостей та ролі людини. Це,
своєю чергою, спричиняє знецінення людського досвіду як найбільш реального змісту історичної науки.
The article deals with a topical problem to harmonize the ever growing
diversity of methodological tools for historical research and the necessity to
deepen homogeneous understanding of a human being both as a subject and an
object of a historical process. Humanforming function of culture requires
active cooperation of different scientific approaches. In the conditions of rapid
changes of real historical situation of civilizational choice it becomes extremely
important to probe deep into essence of human nature.
Controversial interpretation of human nature, the burden of mental
stereotypes, the lack of racial and national tolerance remained the source of
dangerous conflicts at all the stages of historical development. The potential of
historical anthropology is far from being exhausted in a sense of methodological
seifdevelopment of national historiography. Active segmentation and
specification of general methodological outlook of a modern scientist
sometimes leads to erosion in humanistic perception of a historical moment, to
a neglect of a human being, to misunderstanding of his or her life world.
In this sense a well-known Husserl’s concept “life world„ has a good
perspective from the point of view of widening the horizons of modern historical
epistemiology. In the paradigm of historical experience and historical
consciousness the opposition human being — system acqures purely practical
content in the process of investigating real evolution of European civil society.
Postmodern “occupation of life world“ (Habermas) in conditions of globalization
leads to reevaluation of possibilities of the system and corresponding
underevaluation of the possibilities and the role of the human being. And this,
in ist turn, leads to underestimation of human experience as the most important
content of historical science.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:53:18Z |
| format | Article |
| fulltext | |
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-188690 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2415-7198 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:53:18Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Горенко, О. 2023-03-11T15:41:36Z 2023-03-11T15:41:36Z 2018 Трансформація життєвого світу й гуманістичний антропоцентризм історіописання / О. Горенко // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2018. — Вип. 27. — С. 314-330. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 2415-7198 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188690 930.2:141.333 Стаття присвячена актуальній проблемі гармонізації усе більш різноманітного методологічного інструментарію історичних досліджень із
 потребою поглиблення цілісності розуміння людини як суб’єкта й
 об’єкта історичного процесу. Людинотворча функція культури потребує
 активної співпраці науковців різних напрямків. На кожному новому
 історичному етапі, в умовах швидких змін конкретно-історичної ситуації цивілізаційного вибору набуває неабиякої ваги поглиблення розуміння людської природи. Тягар ментальних стереотипів, демонстрація расової
 і національної нетерпимості в усі часи залишались джерелом небезпечних
 конфліктів. Потенціал історичної антропології ще далеко не вичерпаний
 у сенсі методологічного саморозвитку вітчизняного історіописання.
 Активна сегментація і специфікація методологічного світогляду сучасного науковця часом призводить до ерозії гуманітарного відчуття історичного часу, до втрати людини, втрати розуміння її життєвого світу.
 У цьому сенсі відомий гуссерлівський концепт «життєвий світ» має
 значну перспективу з погляду розширення горизонтів сучасної історичної
 епістемології. Опозиція «людина — система» у просторі історичного
 досвіду та історичної свідомості загалом надають практичного змісту
 процесу дослідження актуальної еволюції європейського громадянського
 суспільства. Постмодерна «окупація життєвого світу» (Ю. Габермас) в
 умовах глобалізації призводить до завищеної оцінки можливостей «системи» й відповідної недооцінки можливостей та ролі людини. Це,
 своєю чергою, спричиняє знецінення людського досвіду як найбільш реального змісту історичної науки. The article deals with a topical problem to harmonize the ever growing
 diversity of methodological tools for historical research and the necessity to
 deepen homogeneous understanding of a human being both as a subject and an
 object of a historical process. Humanforming function of culture requires
 active cooperation of different scientific approaches. In the conditions of rapid
 changes of real historical situation of civilizational choice it becomes extremely
 important to probe deep into essence of human nature.
 Controversial interpretation of human nature, the burden of mental
 stereotypes, the lack of racial and national tolerance remained the source of
 dangerous conflicts at all the stages of historical development. The potential of
 historical anthropology is far from being exhausted in a sense of methodological
 seifdevelopment of national historiography. Active segmentation and
 specification of general methodological outlook of a modern scientist
 sometimes leads to erosion in humanistic perception of a historical moment, to
 a neglect of a human being, to misunderstanding of his or her life world.
 In this sense a well-known Husserl’s concept “life world„ has a good
 perspective from the point of view of widening the horizons of modern historical
 epistemiology. In the paradigm of historical experience and historical
 consciousness the opposition human being — system acqures purely practical
 content in the process of investigating real evolution of European civil society.
 Postmodern “occupation of life world“ (Habermas) in conditions of globalization
 leads to reevaluation of possibilities of the system and corresponding
 underevaluation of the possibilities and the role of the human being. And this,
 in ist turn, leads to underestimation of human experience as the most important
 content of historical science. uk Інститут історії України НАН України Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки Методологічні, архівознавчі та історіографічні студії Трансформація життєвого світу й гуманістичний антропоцентризм історіописання Transformation of Life World and Humanistic Anthropocetrism of Historiography Article published earlier |
| spellingShingle | Трансформація життєвого світу й гуманістичний антропоцентризм історіописання Горенко, О. Методологічні, архівознавчі та історіографічні студії |
| title | Трансформація життєвого світу й гуманістичний антропоцентризм історіописання |
| title_alt | Transformation of Life World and Humanistic Anthropocetrism of Historiography |
| title_full | Трансформація життєвого світу й гуманістичний антропоцентризм історіописання |
| title_fullStr | Трансформація життєвого світу й гуманістичний антропоцентризм історіописання |
| title_full_unstemmed | Трансформація життєвого світу й гуманістичний антропоцентризм історіописання |
| title_short | Трансформація життєвого світу й гуманістичний антропоцентризм історіописання |
| title_sort | трансформація життєвого світу й гуманістичний антропоцентризм історіописання |
| topic | Методологічні, архівознавчі та історіографічні студії |
| topic_facet | Методологічні, архівознавчі та історіографічні студії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188690 |
| work_keys_str_mv | AT gorenkoo transformacíâžittêvogosvítuigumanístičniiantropocentrizmístoríopisannâ AT gorenkoo transformationoflifeworldandhumanisticanthropocetrismofhistoriography |