Словацькe національнe питання в ЧССР напередодні "Празької весни" 1968 року

У статті висвітлено головні причини загострення словацького національного питання в ЧССР напередодні «Празької весни» 1968 року. Зокрема акцентується увага на політиці «зближення» народів, асиметричній моделі в чесько-словацьких державно-правових відносинах та низькому рівні економічного розвитку...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2018
Hauptverfasser: Вовканич, І., Шніцер, І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2018
Schriftenreihe:Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188698
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Словацькe національнe питання в ЧССР напередодні "Празької весни" 1968 року / І. Вовканич, І. Шніцер // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2018. — Вип. 27. — С. 55-69. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:У статті висвітлено головні причини загострення словацького національного питання в ЧССР напередодні «Празької весни» 1968 року. Зокрема акцентується увага на політиці «зближення» народів, асиметричній моделі в чесько-словацьких державно-правових відносинах та низькому рівні економічного розвитку словацьких земель. Ідея «зближення» чехів і словаків у поєднанні з волюнтаристськими тенденціями в ідеології та політичній практиці соціалістичної країни поступово стала наближуватись до своєрідного, комуністичного трактування політичного «чехословакізму» з міжвоєнного часу. У рамках політики «зближення» народів у Чехословаччині в 1960-х роках відбувався процес централізації усіх установ та інституцій, які ще зберігали в Словаччині формальну незалежність. Ініціатива ліквідації останніх залишків словацького самоврядування йшла особисто від президента А. Новотного та вела до подальшого наростання протиріч у чесько-словацьких відносинах. У 1967 р. у полі зору керівництва КПС, крім національного, перебували й соціально-економічні питання. Це було зумовлено тим, що структурна перебудова економіки Словаччини, яка передбачала економічне та соціальне вирівнювання словацьких земель з чеськими областями держави у другій половині 1960-х років, так і не принесла очікуваних результатів. Автори статті доходять висновку, що словацьке національне питання у 1967 р. прискорило формування реформаторського крила в комуністичній партії, представники якого відкрито виступили проти політики А.Новотного, проголосили курс на демократизацію суспільства та анонсували врегулювання чесько-словацьких державно-правових відносин шляхом перебудови ЧССР на федеративних засадах. Комуністи-реформатори на чолі з О. Дубчеком визнали, що рівноправності чехів і словаків у Чехословаччині шкодила асиметрія державного устрою. Відтак у «Програмі дій КПЧ» вони виступили за розбудову федеративного устрою, який вважали найкращою державно-правовою формою співіснування рівноправних народів у одній соціалістичній державі.