Словацькe національнe питання в ЧССР напередодні "Празької весни" 1968 року
У статті висвітлено головні причини загострення словацького національного питання в ЧССР напередодні «Празької весни» 1968 року. Зокрема акцентується увага на політиці «зближення» народів, асиметричній моделі в чесько-словацьких державно-правових відносинах та низькому рівні економічного розвитку...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Назва видання: | Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188698 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Словацькe національнe питання в ЧССР напередодні "Празької весни" 1968 року / І. Вовканич, І. Шніцер // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2018. — Вип. 27. — С. 55-69. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті висвітлено головні причини загострення словацького національного питання в ЧССР напередодні «Празької весни» 1968 року.
Зокрема акцентується увага на політиці «зближення» народів, асиметричній моделі в чесько-словацьких державно-правових відносинах та
низькому рівні економічного розвитку словацьких земель.
Ідея «зближення» чехів і словаків у поєднанні з волюнтаристськими
тенденціями в ідеології та політичній практиці соціалістичної країни
поступово стала наближуватись до своєрідного, комуністичного трактування політичного «чехословакізму» з міжвоєнного часу. У рамках
політики «зближення» народів у Чехословаччині в 1960-х роках відбувався процес централізації усіх установ та інституцій, які ще зберігали в Словаччині формальну незалежність. Ініціатива ліквідації останніх
залишків словацького самоврядування йшла особисто від президента
А. Новотного та вела до подальшого наростання протиріч у чесько-словацьких відносинах.
У 1967 р. у полі зору керівництва КПС, крім національного, перебували й соціально-економічні питання. Це було зумовлено тим, що
структурна перебудова економіки Словаччини, яка передбачала економічне та соціальне вирівнювання словацьких земель з чеськими областями
держави у другій половині 1960-х років, так і не принесла очікуваних
результатів. Автори статті доходять висновку, що словацьке національне питання у 1967 р. прискорило формування реформаторського крила в
комуністичній партії, представники якого відкрито виступили проти
політики А.Новотного, проголосили курс на демократизацію суспільства
та анонсували врегулювання чесько-словацьких державно-правових відносин шляхом перебудови ЧССР на федеративних засадах.
Комуністи-реформатори на чолі з О. Дубчеком визнали, що рівноправності чехів і словаків у Чехословаччині шкодила асиметрія державного устрою. Відтак у «Програмі дій КПЧ» вони виступили за
розбудову федеративного устрою, який вважали найкращою державно-правовою формою співіснування рівноправних народів у одній соціалістичній державі. |
|---|