Людина в історії vs історія в людині: Горизонти взаємодії історії та психології

Серйозні дослідники вже давно приділяють предметну увагу проблемам міждисциплінарної взаємодії історії з іншими суспільними науками. У цьому широкому спектрі думок великий інтерес становлять оцінки складного процесу становлення взаємовідносин між історією та психологією. Сформувався навіть цілий н...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
Date:2019
Main Author: Горенко, О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2019
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188739
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Людина в історії vs історія в людині: Горизонти взаємодії історії та психології / О. Горенко // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2019. — Вип. 28. — С. 317-339. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-188739
record_format dspace
spelling Горенко, О.
2023-03-14T13:47:52Z
2023-03-14T13:47:52Z
2019
Людина в історії vs історія в людині: Горизонти взаємодії історії та психології / О. Горенко // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2019. — Вип. 28. — С. 317-339. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
2415-7198
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188739
(930.1+159.9)
Серйозні дослідники вже давно приділяють предметну увагу проблемам міждисциплінарної взаємодії історії з іншими суспільними науками. У цьому широкому спектрі думок великий інтерес становлять оцінки складного процесу становлення взаємовідносин між історією та психологією. Сформувався навіть цілий новий напрямок в історіописанні¸ який так і називається — «психоісторія». Окрім того, нікуди не поділися здобутки попередніх поколінь дослідників, які не обходили психологічні аспекти світового й національного процесу у своїх конкретно-історичних працях. Стаття не має на меті детальне й послідовне висвітлення еволюції якогось із етапів становлення згаданого напряму сучасного історіописання або якогось конкретного сегмента психоісторичного дискурсу, а є скоріше пропозицією більш широкого історіософського узагальнення проблем та перспектив самого методу поєднання історії та психології. Автором акцентується увага на необхідності підвищення загальної психологічної культури як правлячої еліти, так і широких верств пересічних громадян з урахуванням важливої ролі потенціалу комунікації у справі запобігання виникненню конфліктних ситуацій. Окремим методологічним питанням надзвичайної ваги залишається психологічна культура самих дослідників історії і їхня готовність до використання багатого досвіду психологічної науки у своїх пошуках адекватного образу минулого. Вітчизняне історіописання перебуває лише на самому початку психоісторичного осмислення суспільних процесів та історичних особистостей (особливо нещодавнього минулого). Водночас, українська наука має багаті традиції глибокого психологічного проникнення в людський вимір національної історії. Ефективне поєднання традиції і нової методологічної свободи інноваційного історичного мислення залишається серйозним методологічним викликом сучасного етапу розвитку вітчизняного історіописання, який потребує нового розуміння та відчуття цілісності історичного процесу і, відповідно, нового бачення цілісності історичної свідомості.
The problems of interdisciplinary interaction of History with other Social Sciences have already become the subject of a serious and consecutive scientific research. In this wide spectre of thoughts and opinions a special interest may be paid to considerations and evaluations of a complex process of forming interaction between History and Psychology. In Historiography there even have been formed a new direction, called Psychohistory. Besides, there have remained the achievements of previous generations of historians who didn’t avoid psychological aspects of world and national historical process in their works. It is not the subject matter of this article to elucidate in details the evolution of any particular stage in forming a given direction of modern historiography or any particular segment of psychological discourse. We rather propose a wider historiosophical generalization of problems and perspectives of the method to unite history and psychology. The author accentuates the necessity to enhance the level of general psychologic culture of both ruling elite and wide circles of ordinary public while taking into consideration the potential of communication in order to avoid conflicts. In this sense a separate methodological problem of great importance is psychologic culture of historians themselves as well as their readiness to use rich experience of Psychologic Science in their adequate research of the past. National Historiography is only in the beginning of the road to cognize social processes and historical peculiarities, especially of a recent past. But, at the same time, Ukrainian historic science has rich traditions of deep psychologic penetration into human dimension of national history. Effective combination of traditional experience and new methodological freedom of innovative historical thinking remains a serious methodological challenge on the new stage of national Historiography which requires the feeling of homogeneity of a historical process and, correspondingly, new understanding of homogeneity of historical conscience.
uk
Інститут історії України НАН України
Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
Теоретико-методологічні, історіографічні та архівознавчі розвідки
Людина в історії vs історія в людині: Горизонти взаємодії історії та психології
Human Being in History vs History in Human Being: Horizons of Interaction of History and Psychology
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Людина в історії vs історія в людині: Горизонти взаємодії історії та психології
spellingShingle Людина в історії vs історія в людині: Горизонти взаємодії історії та психології
Горенко, О.
Теоретико-методологічні, історіографічні та архівознавчі розвідки
title_short Людина в історії vs історія в людині: Горизонти взаємодії історії та психології
title_full Людина в історії vs історія в людині: Горизонти взаємодії історії та психології
title_fullStr Людина в історії vs історія в людині: Горизонти взаємодії історії та психології
title_full_unstemmed Людина в історії vs історія в людині: Горизонти взаємодії історії та психології
title_sort людина в історії vs історія в людині: горизонти взаємодії історії та психології
author Горенко, О.
author_facet Горенко, О.
topic Теоретико-методологічні, історіографічні та архівознавчі розвідки
topic_facet Теоретико-методологічні, історіографічні та архівознавчі розвідки
publishDate 2019
language Ukrainian
container_title Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
publisher Інститут історії України НАН України
format Article
title_alt Human Being in History vs History in Human Being: Horizons of Interaction of History and Psychology
issn 2415-7198
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188739
citation_txt Людина в історії vs історія в людині: Горизонти взаємодії історії та психології / О. Горенко // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2019. — Вип. 28. — С. 317-339. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT gorenkoo lûdinavístoríívsístoríâvlûdinígorizontivzaêmodííístoríítapsihologíí
AT gorenkoo humanbeinginhistoryvshistoryinhumanbeinghorizonsofinteractionofhistoryandpsychology
first_indexed 2025-11-28T05:52:12Z
last_indexed 2025-11-28T05:52:12Z
_version_ 1850853421643464704
description Серйозні дослідники вже давно приділяють предметну увагу проблемам міждисциплінарної взаємодії історії з іншими суспільними науками. У цьому широкому спектрі думок великий інтерес становлять оцінки складного процесу становлення взаємовідносин між історією та психологією. Сформувався навіть цілий новий напрямок в історіописанні¸ який так і називається — «психоісторія». Окрім того, нікуди не поділися здобутки попередніх поколінь дослідників, які не обходили психологічні аспекти світового й національного процесу у своїх конкретно-історичних працях. Стаття не має на меті детальне й послідовне висвітлення еволюції якогось із етапів становлення згаданого напряму сучасного історіописання або якогось конкретного сегмента психоісторичного дискурсу, а є скоріше пропозицією більш широкого історіософського узагальнення проблем та перспектив самого методу поєднання історії та психології. Автором акцентується увага на необхідності підвищення загальної психологічної культури як правлячої еліти, так і широких верств пересічних громадян з урахуванням важливої ролі потенціалу комунікації у справі запобігання виникненню конфліктних ситуацій. Окремим методологічним питанням надзвичайної ваги залишається психологічна культура самих дослідників історії і їхня готовність до використання багатого досвіду психологічної науки у своїх пошуках адекватного образу минулого. Вітчизняне історіописання перебуває лише на самому початку психоісторичного осмислення суспільних процесів та історичних особистостей (особливо нещодавнього минулого). Водночас, українська наука має багаті традиції глибокого психологічного проникнення в людський вимір національної історії. Ефективне поєднання традиції і нової методологічної свободи інноваційного історичного мислення залишається серйозним методологічним викликом сучасного етапу розвитку вітчизняного історіописання, який потребує нового розуміння та відчуття цілісності історичного процесу і, відповідно, нового бачення цілісності історичної свідомості. The problems of interdisciplinary interaction of History with other Social Sciences have already become the subject of a serious and consecutive scientific research. In this wide spectre of thoughts and opinions a special interest may be paid to considerations and evaluations of a complex process of forming interaction between History and Psychology. In Historiography there even have been formed a new direction, called Psychohistory. Besides, there have remained the achievements of previous generations of historians who didn’t avoid psychological aspects of world and national historical process in their works. It is not the subject matter of this article to elucidate in details the evolution of any particular stage in forming a given direction of modern historiography or any particular segment of psychological discourse. We rather propose a wider historiosophical generalization of problems and perspectives of the method to unite history and psychology. The author accentuates the necessity to enhance the level of general psychologic culture of both ruling elite and wide circles of ordinary public while taking into consideration the potential of communication in order to avoid conflicts. In this sense a separate methodological problem of great importance is psychologic culture of historians themselves as well as their readiness to use rich experience of Psychologic Science in their adequate research of the past. National Historiography is only in the beginning of the road to cognize social processes and historical peculiarities, especially of a recent past. But, at the same time, Ukrainian historic science has rich traditions of deep psychologic penetration into human dimension of national history. Effective combination of traditional experience and new methodological freedom of innovative historical thinking remains a serious methodological challenge on the new stage of national Historiography which requires the feeling of homogeneity of a historical process and, correspondingly, new understanding of homogeneity of historical conscience.