Внесок елементів структури урожаю у формування рівня вмісту білка в зерні озимої пшениц

З допомогою шляхового аналізу встановлено, що з поміж дев’яти досліджуваних елементів структури врожаю у детермінації вмісту білка в зерні озимої пшениці провідну роль відіграють кількість зерна на головному колосі та маса зерна з рослини, причому прямі ефекти цих ознак різноспрямовані. Істотної рол...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів
Дата:	2009
Автор:	Лиса, Л.Л.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова 2009
Теми:	Оригінальні статті
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18882
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Внесок елементів структури урожаю у формування рівня вмісту білка в зерні озимої пшениц / Л.Л. Лиса // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2009. — Т. 7, № 1. — С. 58-65. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859942840043307008
author	Лиса, Л.Л.
author_facet	Лиса, Л.Л.
citation_txt	Внесок елементів структури урожаю у формування рівня вмісту білка в зерні озимої пшениц / Л.Л. Лиса // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2009. — Т. 7, № 1. — С. 58-65. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів
description	З допомогою шляхового аналізу встановлено, що з поміж дев’яти досліджуваних елементів структури врожаю у детермінації вмісту білка в зерні озимої пшениці провідну роль відіграють кількість зерна на головному колосі та маса зерна з рослини, причому прямі ефекти цих ознак різноспрямовані. Істотної ролі висоти рослин не виявлено. При створенні високоврожайного сорту, який би характеризувався підвищеною білковістю, пропонується у схрещування включати форми, які б відзначались високою кількістю некрупних зерен. С помощью метода путевого анализа было установлено, что из девяти исследуемых элементов структуры урожая при детерминации содержания белка в зерне озимой пшеницы основную роль играет количество зёрен на главном колосе и масса зерна с растения, причём прямые эффекты этих признаков являются разнонаправленными. Существенной роли высоты растений не наблюдается. При создании высокоурожайного сорта, который бы характеризовался повышенным содержанием белка предлагается включать в скрещивание формы, отличающиеся высоким количеством некрупных зёрен. Using the method of path analysis, the author has observed that among nine investigated elements of the crop structure determining protein level in the winter grain the leading role is attributed to the number of grains in the main ear and their mass, the effects of these features having different directions. The dependence on the height of the plant has not been observed. It is suggested to include the grades with high number of medium-sized grains when creating highly productive grades with high protein content.
first_indexed	2025-12-07T16:12:47Z
format	Article
fulltext	58 ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2009, том 7, № 1 УДК 633.11:575.1.2.577.112. ВНЕСОК ЕЛЕМЕНТІВ СТРУКТУРИ УРОЖАЮ У ФОРМУВАННЯ РІВНЯ ВМІСТУ БІЛКА В ЗЕРНІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ Л.Л. ЛИСА Інститут фізіології рослин та генетики Національної академії наук України, Україна, 03022 Київ, вул. Васильківська, 31/17 е4mail: LLysa@yandex.ru З допомогою шляхового аналізу встановлено, що з�поміж дев’яти досліджу� ваних елементів структури врожаю у детермінації вмісту білка в зерні озимої пшениці провідну роль відіграють кількість зерен на головному колосі та маса зерна з рослини, причому прямі ефекти цих ознак різноспрямовані. Істотної ролі висоти рослин не виявлено. При створенні високоврожайного сорту, який би характеризувався підвищеною білковістю, пропонується у схрещування включати форми, які б відзначались високою кількістю некрупних зерен. Ключові слова: Triticum aestivum, білок, структура урожаю, кореляційні зв’яз� ки, шляхові коефіцієнти. Вступ. Визначальними критеріями добротності сорту є кількість і якість врожаю, які можна отримати за визначеними умовами тех4 нології. В селекції озимої пшениці лише за останні півстоліття вдалося підняти рівень урожайності у 1,51 рази, що склало 22,4 ц/га, або близь4 ко 1 % приросту урожайності на рік [1, 2]. Цей ріст зумовлено зміною практично всіх елементів структури врожаю, але, насамперед, підви4 щенням продуктивності колоса і рослини в цілому. Дещо меншою мірою впливало збільшення продуктивного стеблостою та маси 1000 зерен. Зовсім інша картина спостерігається щодо такої якісної характерис4 тики зерна пшениці як вміст білка. Інтенсивна селекція на підвищення урожайності призвела до значної втрати генів пшениці, які контролю4 вали ознаки, що, переважно, опосередковано були зв’язані з урожай4 ністю, в тому числі ознаки “вміст білка в зерні”. В кращому випадку білковість зерна залишалась на рівні батьківських форм, не перевищу4 ючи 12–15 % [3, 4]. В результаті серед 1174ти сортів озимої пшениці, занесених до Реєстру сортів рослин України 2007 року, біля 30% сортів становить сильна і 40 % сортів — цінна пшениця, а лише 2 % є такими, що можна зарахувати до надсильних із вмістом білка понад 15 %. Дослідженню зв’язків між морфометричними ознаками рослин пше4 ниці та вмістом білка в зерні було присвячено багато робіт, але не завж4 ди авторам вдавалося дійти спільної думки. Так, Ю.М. Пучков, В.А. Ал4 фіров [5] стверджують, що між крупністю зерна та його білковістю існує зворотній кореляційний зв’язок. На противагу цьому А.Н. Хохлов, М.Г. Парфентьєв, Ф.А.Попереля [6] вважають, що істотних зв’язків між даними ознаками немає. Крім того іноземними авторами [7] показано ефективність масового добору для підвищення вмісту білка в зерні, © Л.Л. ЛИСА, 2009 59ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2009, том 7, № 1 Внесок елементів структури урожаю у формування рівня вмісту білка в зерні... орієнтованого на низьку щільність на4 сіння, при цьому маса 1000 зерен не змінюється. Ф.Г.Кириченко з співавторами [8] встановив тісний зв’язок маси 1000 зерен із білковістю, тоді як В.М.Бебякін [9] вказує на його відсутність. До того ж індійським генетикам [10] вдалося виявити групу сортів пшениці, в яких маса зерна позитивно корелює з вмі4 стом білка. Інші автори [11, 12] пока4 зали можливість порушення негативної кореляції між масою 1000 зерен та вмістом білка за допомогою мутаген4 них факторів. Т.В.Сальніковій з автора4 ми [13] вдалося отримати щільноколосі мутанти м’якої пшениці, в яких в різні роки досліджень коефіцієнт кореляції між вмістом білка та масою 1000 зерен становив від –0,14 до 0,36. За даними В.М.Бебякіна [9] продук4 тивна кущистість обернено пов’язана з вмістом білка (r=–0,42) та існує нега4 тивна генетична кореляція між кіль4 кістю білка в зерні та кількістю зерен (r=–0,54...–0,60). У дослідженнях В.И.3орунько [14] впливу висоти рослини на вміст білка не виявлено. Однак, Ф.О.Попереля [15] вважає, що високорослі пшениці накопичують більше білка в зерні, ніж низькорослі. Таким чином, досі не створено чіткої моделі взаємозв’язків елементів структури врожаю із білковістю зерна пшениці. Тому метою наших дослі4 джень було ідентифікувати зв’язки па4 раметрів архітектоніки рослин озимої пшениці з вмістом білка в зерні, оціни4 ти їхній напрямок, силу та роль у фор4 муванні якості зерна. Матеріали і методи Дослідження були проведені протя4 гом 2006–2007 рр. у відділі експери4 ментального мутагенезу та в польових умовах дослідного господарства Інсти4 туту фізіології рослин і генетики НАН України. Предметом досліджень був вміст білка в зерні сортів озимої пше4 ниці. Об’єктом досліджень слугувало 35 сортозразків із розсадника колекції пшениці Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, які характеризу4 валися вмістом білка в зерні в межах 14–19 %. Шляхом вимірювання, зважу4 вання чи підрахунку оцінювали морфо4 біометричні показники дев’яти еле4 ментів структури врожаю: висота рос4 лин (ВР), кущистість загальна (КЗ), ку4 щистість продуктивна (КП), довжина головного колосу (ДГК), кількість ко4 лосків на головному колосі (ККК), кількість зерен на головному колосі (КЗК), маса зерна з головного колоса (МЗК), маса 1000 зерен (МТЗ) та маса зерна з рослини (МЗР). Визначення вмісту білка в зерні (ВБЗ) проводили експрес4методом на приладі Inframatic 8600 [16]. Зв’язки між ознаками вивчали з до4 помогою кореляційного аналізу на ос4 нові розрахунку та оцінки коефіцієнта парної кореляції Пірсона [17, 18]. Ефекти впливу ознак структури вро4 жаю на вміст білка в зерні визначали методом шляхових коефіцієнтів Райта [19, 20]. Результати та обговорення Шляховий аналіз, розроблений С.Райтом, ґрунтується на аналізі при4 чин та наслідків системи взаємозв’яза4 них ознак [19, 20]. Математично цю систему можна представити у вигляді системи m лінійних рівнянь, в кожне рівняння якої входить сума добутків m шляхових коефіцієнтів на m парних ко4 ефіцієнтів кореляції Пірсона, що опи4 сують стохастичний зв’язок між двома відповідними факторними ознаками з 60 ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2009, том 7, № 1 Л.Л. Лиса множини всіх досліджуваних фактор� них ознак причинно�наслідкової систе� ми. Ці суми добутків дорівнюють пар� ному коефіцієнту кореляції Пірсона між результативною та відповідними фак� торними ознаками (формула). + ∗ + ∗ + + ∗ = ∗ + + ∗ + + ∗ = ∗ + ∗ + + + ∗ = 1 2 12 3 13 1 1 1 21 2 3 23 2 2 1 31 2 32 3 3 3 ... ; ... ; ... ; m m y m m y m m y P P r P r P r r P r P P r P r r P r P r P P r r ... ∗ + ∗ + ∗ + + =1 1 2 2 3 3 ... ,m m m m ymP r P r P r P r де Pi — відповідний шляховий ко� ефіцієнт; ry — відповідний парний коефіцієнт кореляції між факторними ознака� ми; ryi — відповідний парний коефіцієнт кореляції з результативною озна� кою; m — кількість факторних ознак. Слід зазначити, що розрахунок шля� хових коефіцієнтів не передбачає ви� бірковість коефіцієнтів кореляції — во� ни розглядаються як істинні коефіцієн� ти кореляції генеральної сукупності, та� ким чином проблема статистичної зна� чимості ігнорується. Разом з тим, на відміну від коефіцієнта кореляції, шля� ховий коефіцієнт є векторною величи� ною, вказуючи напрямок у схемі при� чинно�наслідкової системи [20]. Отже, з допомогою шляхового ана� лізу можна розкрити складну структу� ру взаємозв’язків системи причин та наслідків пов’язаних між собою ознак, виокремивши як прямі ефекти, так й опосередковані. Для цього кореляцію між результативною і факторною озна� ками розкладають на прямий ефект факторної ознаки та непрямі (опосе� редковані) ефекти інших ознак. В результаті досліджень встановле� но, що вивчені елементи структури урожаю зв’язані із вмістом білка в зерні, переважно, негативно, лише ви� сота рослин і загальна кущистість мали позитивні зв’язки (табл. 1). Причому сила зв’язків білковості зерна з кількістю колосків в колосі, кількістю зерен з колоса, масою зерна з колоса та масою зерна з рослини була серед� ньою, а з рештою ознак — слабкою. Таким чином, якщо оцінювати впли� ви досліджуваних елементів структури врожаю на формування рівня вмісту білка в зерні з допомогою традиційно прийнятого в селекційно�генетичних дослідженнях кореляційного аналізу, тобто не враховуючи всю складність системи взаємозв’язків між факторни� ми ознаками, то слід зробити висно� вок, що вміст білка в зерні та висока урожайність зерна — важкопоєднувані в одному генотипі ознаки, оскільки еле� менти структури урожаю, які, власне, прямо визначають урожайність, нега� тивно корелюють із вмістом білка в зерні. Однак ситуація змінюється при системному підході в аналізі взаємо� зв’язків комплексу “Елементи структу� ри врожаю — вміст білка в зерні”, що дозволяє зробити метод шляхового аналізу, результати якого представлені в таблиці 2. Прямий ефект впливу висоти росли� ни на вміст білка в зерні по значенню практично тотожний коефіцієнту коре� ляції, що свідчить про взаємокомпен� сацію опосередкованих ефектів інших досліджуваних ознак структури вро� жаю. Непрямі ефекти висоти рослини є незначними, тому особливої ролі у детермінації вмісту білка в зерні не відіграють. Звідси можна констатува� ти, в основному, пряму незначну дію висоти рослини на білковість зерна. Слабка позитивна кореляція між за� гальною кущистістю та вмістом білка в зерні спричинена прямим позитивним 61ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2009, том 7, № 1 Внесок елементів структури урожаю у формування рівня вмісту білка в зерні... Та б л и ц я 1 . В за є м о зв ’я зк и м іж е л е м е н та м и с тр ук ту р и в р о ж аю т а вм іс то м б іл ка в з е р н і о зи м о ї п ш е н и ц і, ви р аж е н і п ар н и м и ко е ф іц іє н та м и ко р е л яц ії П ір со н а О зн ак и КЗ КП Д ГК КК К КЗ К М ЗК М ТЗ М ЗР ВБ З В Р 0,4 08 ±0 ,17 0* 0,1 35 ±0 ,18 4 0,7 01 ±0 ,13 2* * 0,3 43 ±0 ,17 4 0,1 94 ±0 ,18 2 0,2 70 ±0 ,17 9 0,3 19 ±0 ,17 6 0,2 45 ±0 ,18 0 0,1 28 ±0 ,18 4 КЗ ― 0,5 15 ±0 ,15 9* 0,0 58 ±0 ,18 5 -0 ,17 9± 0,1 83 -0 ,09 6± 0,1 85 0,0 35 ±0 ,18 6 0,3 11 ±0 ,17 7 0,2 82 ±0 ,17 8 0,2 74 ±0 ,17 9 КП ― ― 0,0 91 ±0 ,18 5 0,0 01 ±0 ,18 6 0,3 11 ±0 ,17 6 0,4 44 ±0 ,16 6* 0,3 99 ±0 ,17 0* 0,6 05 ±0 ,14 8* * -0 ,08 9± 0,1 85 Д ГК ― ― ― 0,6 00 ±0 ,14 9* * 0,4 34 ±0 ,16 7* 0,4 65 ±0 ,16 4* * 0,3 15 ±0 ,17 6 0,3 61 ±0 ,17 3* -0 ,11 9± 0,1 84 КК К ― ― ― ― 0,6 70 ±0 ,13 8* * 0,4 49 ±0 ,16 6* -0 ,06 2± 0,1 85 0,4 68 ±0 ,16 4* * -0 ,43 2± 0,1 68 * КЗ К ― ― ― ― ― 0,8 14 ±0 ,10 8* * -0 ,02 3± 0,1 86 0,8 11 ±0 ,10 9* * -0 ,35 2± 0,1 74 М ЗК ― ― ― ― ― ― 0,4 34 ±0 ,16 7* 0,8 55 ±0 ,09 6* * -0 ,40 1± 0,1 70 * М ТЗ ― ― ― ― ― ― ― 0,3 72 ±0 ,17 2* -0 ,11 4± 0,1 84 М ЗР ― ― ― ― ― ― ― ― -0 ,39 7± 0,1 70 * П р и м іт к и : * — в ір о гі д н о н а 5 % �м у р ів н і з н а чу щ о ст і; ** — в ір о гі д н о н а 1 % �м у р ів н і з н а чу щ о ст і; В Р — в и со та р о сл и н и , К З — к ущ и ст іс ть за га л ьн а , К П — к ущ и ст іс ть п р о д ук ти вн а , Д ГК — д о вж и н а г о л о вн о го к о л о са , К К К — к іл ьк іс ть к о л о ск ів в к о л о сі , К З К — к іл ьк іс ть з е р е н з ко л о са , М З К — м а са з е р н а з к о л о са , М Т З — м а са 1 0 0 0 з е р е н , М З Р — м а са з е р н а з р о сл и н и , В Б З – в м іс т б іл ка в з е р н і. Та б л и ц я 2 . Ш л ях о ви й а н ал із з в’ яз кі в е л е м е н ті в ст р ук ту р и в р о ж аю із в м іс то м б іл ка в з е р н і о зи м о ї п ш е н и ц і Ш ля хо ві к ое ф іц іє нт и О зн ак и В Р КЗ КП Д ГК КК К КЗ К М ЗК М ТЗ М ЗР Ко еф іц іє нт к ор ел яц ії із В БЗ ВР 0, 16 3 0, 17 2 -0 ,0 03 0, 04 6 -0 ,1 93 0, 22 3 -0 ,1 34 0, 07 4 -0 ,2 19 0, 12 8 КЗ 0, 06 6 0, 42 2 -0 ,0 10 0, 00 4 0, 10 1 -0 ,1 10 -0 ,0 18 0, 07 2 -0 ,2 53 0, 27 4 КП 0, 02 2 0, 21 7 -0 ,0 20 0, 00 6 -0 ,0 01 0, 35 7 -0 ,2 20 0, 09 2 -0 ,5 41 -0 ,0 89 Д ГК 0, 11 4 0, 02 5 -0 ,0 02 0, 06 6 -0 ,3 38 0, 49 7 -0 ,2 31 0, 07 3 -0 ,3 23 -0 ,1 19 КК К 0, 05 6 -0 ,0 76 0, 00 0 0, 03 9 -0 ,5 62 0, 76 8 -0 ,2 23 -0 ,0 14 -0 ,4 19 -0 ,4 32 КЗ К 0, 03 2 -0 ,0 41 -0 ,0 06 0, 02 9 -0 ,3 77 1, 14 6 -0 ,4 05 -0 ,0 05 -0 ,7 25 -0 ,3 52 М ЗК 0, 04 4 0, 01 5 -0 ,0 09 0, 03 1 -0 ,2 53 0, 93 3 -0 ,4 97 0, 10 0 -0 ,7 65 -0 ,4 01 М ТЗ 0, 05 2 0, 13 1 -0 ,0 08 0, 02 1 0, 03 5 -0 ,0 27 -0 ,2 16 0, 23 1 -0 ,3 33 -0 ,1 14 М ЗР 0, 04 0 0, 11 9 -0 ,0 12 0, 02 4 -0 ,2 63 0, 92 9 -0 ,4 25 0, 08 6 -0 ,8 95 -0 ,3 97 П р и м іт к и : п ід кр е сл е н і ш л ях о ві к о е ф іц іє н ти , як і х а р а кт е р и зу ю ть п р ям і е ф е кт и . В Р — в и со та р о сл и н и , К З — к ущ и ст іс ть з а га л ьн а , К П — ку щ и ст іс ть п р о д ук ти вн а , Д ГК — д о вж и н а г о л о вн о го к о л о са , К К К — к іл ьк іс ть к о л о ск ів в к о л о сі , К З К — к іл ьк іс ть з е р е н з к о л о са , М З К — м а са зе р н а з к о л о са , М Т З — м а са 1 0 0 0 з е р е н , М З Р — м а са з е р н а з р о сл и н и , В Б З — в м іс т б іл ка в з е р н і. 62 ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2009, том 7, № 1 Л.Л. Лиса впливом загальної кущистості при слабких опосередкованих негативних впливах кількості зерен на головному колосі та маси зерна з рослини. Не4 прямі ефекти загальної кущистості є, переважно, позитивними, однак не4 значними. Як прямі, так і опосередковані ефек4 ти продуктивної кущистості за значен4 ням шляхового коефіцієнта не переви4 щували 0,02, що свідчить про відсутність будь4якого істотного внеску даної ознаки у формування вмісту білка в зерні. Аналогічні висновки слід зро4 бити стосовно довжини головного ко4 лоса, хоча через цю ознаку мають незначний негативний опосередкова4 ний вплив кількість колосків в колосі, маса зерна з колоса та маса зерна з рослини. Прямі негативні ефекти кількості колосків на головному колосі в по4 єднанні з опосередкованими негатив4 ними ефектами маси зерна з колоса та маси зерна з рослини, навіть незважа4 ючи на значний опосередкований по4 зитивний ефект кількості зерен з коло4 са, формують негативну кореляцію з білковістю зерна. Непрямі ефекти кількості колосків на головному колосі є також, переважно, негативними. Тому слід зазначити, що збільшення кількості колосків на головному колосі, в цілому, зменшує вміст білка в зерні. Прямий вплив кількості зерен на го4 ловному колосі виявився позитивно високим. Та він був компенсованим і навіть перевершений сумою опосе4 редкованих негативних ефектів решти ознак, особливо таких як маса зерна з рослини та маса зерна з колоса, що дозволило сформувати негативні кое4 фіцієнти кореляції із вмістом білка в зерні. Непрямі ефекти кількості зерен на головному колосі теж виявляються, в більшості, позитивними. Тому зазна4 чимо, що зростання кількості дрібних зерен на головному колосі спряжено з підвищенням вмісту білка в зерні. Од4 наче, ця закономірність приховується домінуванням взаємозв’язаних опосе4 редкованих негативних ефектів інших елементів структури урожаю, особли4 во тих, що визначають масу зерна. Як прямі, так і опосередковані ефек4 ти маси зерна з головного колоса не4 гативно впливають на вміст білка в зерні, незважаючи на більшу або мен4 шу протидію тих чи інших ознак. Тому зростання маси зерна з головного ко4 лоса спричиняє зниження білковості зерна. Прямий ефект маси 1000 зерен є позитивним за напрямком хоча й ніве4 люється опосередкованими негатив4 ними ефектами маси зерна з рослини та маси зерна з колоса. Непрямі ефек4 ти маси 1000 зерен є також, переваж4 но, позитивними, хоча й малозначими4 ми. Такий позитивний прихований ефект маси 1000 зерен на вміст білка в зерні, на нашу думку, пояснюється ве4 ликою атомарною масою молекул білків. Напрямки прямих та непрямих ефектів маси зерна з рослини є вик4 лючно негативними, хоча й були по4 слаблені протилежними опосередко4 ваними ефектами інших досліджуваних ознак. Однак саме значний прямий не4 гативний ефект маси зерна з рослини визначає негативну кореляцію з білко4 вістю зерна. Таким чином зростання маси зерна з рослини спряжене із зни4 женням вмісту білка в зерні. Метод шляхового аналізу дозволяє оцінити також й відносний рівень внесків кожної факторної ознаки у де4 термінацію результативної на основі розрахунку шляхових коефіцієнтів де4 термінації та їх вагової структури [19]. Так, майже половину серед суми пря4 63ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2009, том 7, № 1 Внесок елементів структури урожаю у формування рівня вмісту білка в зерні... саме за кількістю дрібних зерен на го� ловному колосі. Висновки Зв’язки елементів структури вро� жаю із вмістом білка в зерні характери� зуються різними напрямками притому, що прямі ознаки, які визначають уро� жайність зерна, такі як кількість ко� лосків на головному колосі, кількість зерен на головному колосі, маса зер� на з головного колоса, маса 1000 зе� рен та маса зерна з рослини, мають негативні кореляції з білковістю зерна. Втім ці негативні кореляції формують� ся, головним чином, опосередковани� ми негативними ефектами маси зерна з рослини (р=–0,895), кількості ко� лосків на головному колосі (р=–0,562) та маси зерна з головного колоса (р=–0,497). В результаті відбувається нівелювання позитивного прямого ефекту кількості зерен на головному колосі (p=+1,146). Враховуючи, що сума прямих ефектів ознак маса зерна з рослини і кількість зерен на головно� му колосі складає близько 3/4 адитив� ного ефекту досліджуваних дев’яти оз� нак, та їхня різновекторність впливу на білковість зерна, то для створення ви� соковрожайного сорту пшениці із під� вищеним вмістом білка в зерні, селек� ціонеру слід вести добір форм, які б відзначались більшою кількістю не� крупних зерен. Як наслідок висока уро� жайність зерна буде формуватись зав� дяки кількості зернівок, а не їхній круп� ності. Цей сорт може бути як високо� рослим, так і напівкарликовим, оскіль� ки результати досліджень показали незначну роль висоти рослини в детер� мінації ознаки “вміст білка в зерні”. Перелік літератури 1. Пинчук Л.Г. Продукционный потенциал яровой пшеницы и основные пути его мих ефектів досліджуваних ознак скла� дає внесок кількості дрібних зерен на головному колосі, понад чверті — маса зерна з рослини, майже 11 % — кіль� кість колосків на головному колосі, по� над 8 % — маса зерна з головного ко� лоса, а сума внеску решти п’яти еле� ментів структури врожаю не переви� щує 9 % й тому є несуттєвою (рисунок). Рисунок. Вагомість елементів структури вро� жаю у детермінації рівня вмісту білка в зерні ози� мої пшениці: а – кількість дрібних зерен на го� ловному колосі, шт.; б – маса зерна з рослини, г; в – кількість колосків на головному колосі, шт.; г – маса зерна з головного колосу, г; д – ку� щистість загальна, шт.; е – маса 1000 зерен, г; є – висота рослин, см; ж – довжина головного колоса, см; з – кущистість продуктивна, шт. Отже, узагальнення результатів досліджень дає підстави вибудувати такий ряд вагомості елементів струк� тури врожаю у детермінації вмісту білка в зерні: 1) кількість зерен на головно� му колосі > 2) маса зерна з рослини > 3) кількість колосків на головному ко� лосі > 4) маса зерна з головного коло� са > 5) загальна кущистість > 6) маса 1000 зерен > 7) висота рослини > 8) довжина головного колоса > 9) продук� тивна кущистість. Оскільки прямі ефекти перших двох ознак, вибудованого нами ряду ваго� мості, складають близько 3/4 загальної суми прямих ефектів досліджуваних ознак, то в селекційній роботі з пшени� цею на підвищення вмісту білка в зерні першочергові добори повинні вестись 64 ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2009, том 7, № 1 Л.Л. Лиса реализации в условиях юго4востока Западной Сибири: Атореф. дис. д4ра с.4х. наук: 06.01.09. — Москва, 2007. — 46 с. 2. Самофалов А.П. Роль разных элемен4 тов структуры урожая в увеличении урожайности озимой пшеницы // Зер4 новое хозяйство. — 2005. — № 1. — С. 15–17. 3. Ашербаева С.А., Абугасиява А.И. Се4 лекция озимой твердой пшеницы: ка4 чество, урожайность и их стабильность // Зерновые и кормовые культуры: Се4 лекция и семеноводство, технология возделывания: Сборник статей / ВНИИ сорго и др., зерновые культуры. — Зер4 ноград, 2002. — C. 45–48. 4. Lupton F. Advances in work on breedin wheat with improved grain quality in the twentieth century.// J. Agr. Sci. — 2005. — Vol. 143, № 2–3. — C. 113–116. 5. Пучков Ю.М., Алфиров В.А. Моносом4 ный анализ высоко белкового и высоколизинового мутан4 та озимой пшеницы // Генетика. — 1989. — № 50. — С. 117–131. 6. Хохлов А.Н., Парфентьев М.Г., Попере� ля Ф.А. О характере детерминации твердости и морфологических призна4 ков гибридных зерновок пшеницы // С.–х. биология. — 1993. — № 5. — С. 79–85. 7. Peterson С.J., Lin G.T., Mattern P.J., Johnson Y.A., Kuhr S.L. Mass selection for increased seed protein concentration of wheat based on seed density // Crop See. — 1986. — Vol. 26, № 3. — Р. 523–527. 8. Кириченко Ф.Г., Литвиненко Н.А., Ада� мовская В.Г. Селекция озимой мягкой пшеницы на повышенную белковость зерна // Вестник с.4х. науки. — 1986. — № 6. — С. 72–79. 9. Бебякин В.М. Теоретические предпо4 сылки к повышению содержания бел4 ка в зерне // Селекция и семеновод4 ство. — М., 1983. — № 4. — С. 13–15. 10. Jain H. K., Sinhal N. C., Austin A. Breeding for higher protein yields in bread wheat: experimental approach and a phenotypic marker. — Z. Pflanzenzucht. — 1976. — Vol. 77, № 2. — P. 100. 11. Eagles H.A., Eastwood R.F., Hollomby G.J., Maztn E.M., Cornish G.B. Revision of the estimates of glutenin gene effects at the Glu4B1 locus from southern Australian wheat breeding programs // Austral J. Agr. Res. — 2004. — Vol. 55. — № 10. – P. 1093–1098. 12. Моргун В.В., Логвиненко В.Ф. Мутаци4 онная селекция пшеницы. — Киев: На4 укова думка, 1995. — 627 с. 13. Сальникова Т.В., Боброва А.В., Дос� майлова О.И. и др. Содержание белка и аминокислотный состав зерна у ин4 дуцированных плотноколосых и сфе4 рококоидных мутантов мягкой пшени4 цы // Генетика. — 1985. — Т. 21, № 5. — С.828–837. 14. 3орунько В.И. Качество зерна у сорто4 типов озимой мягкой и твердой пшени4 цы, различающихся по высоте расте4 ний // Биохимия и агротехника полевых культур Причерноморской степи Укра4 ины. — Одесса: Одесский СХИ, 1990. — С. 31–38. 15. Попереля Ф.О. Три основні генетичні системи якості зерна озимої м’якої пшениці // Реалізація потенціальних можливостей сортів та гібридів Селек4 ційно–генетичного інституту в умовах України: Зб. наук. праць. — Одеса, 1996. — С. 117–132. 16. http:// www.perten.com/pages/ ProductPage_124.aspx?epslanguage=EN 17. Доспехов Б.А. Методика полевого опы4 та (с основами статистической обра4 ботки результатов исследований). — М.: Агропромиздат, 1985. — 351 с. 18. Снедекор Дж.У. Статистические мето4 ды в применении к исследованиям в сельском хозяйстве и биологии (Пер. с англ.) — М.: Издательство сельскохо4 зяйственной литературы, журналов и плакатов, 1961. — 503 с. 19. Рокицкий П.Ф. Введение в статисти4 ческую генетику. — Минск: Вышэйш. школа, 1974. — 448 с. 20. Седловский А.И., Мартынов С.П., Ма� монов Л.К. Генетико4статистические 65ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2009, том 7, № 1 Внесок елементів структури урожаю у формування рівня вмісту білка в зерні... подходы к теории селекции самоопы4 ляющихся культур. — Алма4Ата: Наука, 1982. — 198 с. Представлено О.В. Дубровною Надійшла 27.03.2009 РОЛЬ ЭЛЕМЕНТОВ СТРУКТУРЫ УРОЖАЯ В ФОРМИРОВАНИИ УРОВНЯ СОДЕРЖАНИЯ БЕЛКА В ЗЕРНЕ ОЗИМОЙ ПШЕНИЦЫ Л.Л. Лыса Институт физиологии растений и генетики Национальной академии наук Украины, Украина, 03022, г. Киев ул. Васильковская, 31/17 е4mail: LLysa@yandex.ru С помощью метода путевого анализа было установлено, что из девяти исследуемых элементов структуры урожая при детерми4 нации содержания белка в зерне озимой пшеницы основную роль играет количе4 ство зёрен на главном колосе и масса зер4 на с растения, причём прямые эффекты этих признаков являются разнонаправлен4 ными. Существенной роли высоты расте4 ний не наблюдается. При создании высо4 коурожайного сорта, который бы характе4 ризовался повышенным содержанием белка предлагается включать в скрещива4 ние формы, отличающиеся высоким коли4 чеством некрупных зёрен. Ключевые слова: Triticum aestivum, белок, структура урожая, корреляционные связи, путевые коэффициенты. THE ROLE OF THE ELEMENTS OF CROP STRUCTURE IN FORMATION OF PROTEIN CONTENT LEVEL OF THE WINTER GRAIN L.L. Lysa Institute of Plant Physiology and Genetics, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, 03022, Kyiv, Vasylkivska St., 31/17 е4mail: LLysa@yandex.ru Using the method of path analysis, the author has observed that among nine investigated elements of the crop structure determining protein level in the winter grain the leading role is attributed to the number of grains in the main ear and their mass, the effects of these features having different directions. The dependence on the height of the plant has not been observed. It is suggested to include the grades with high number of medium4sized grains when creating highly productive grades with high protein content. Key words: Triticum aestivum, protein, crop structure, correlation connections, path coefficient.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18882
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1810-7834
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:12:47Z
publishDate	2009
publisher	Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова
record_format	dspace
spelling	Лиса, Л.Л. 2011-04-11T19:13:58Z 2011-04-11T19:13:58Z 2009 Внесок елементів структури урожаю у формування рівня вмісту білка в зерні озимої пшениц / Л.Л. Лиса // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2009. — Т. 7, № 1. — С. 58-65. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 1810-7834 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18882 633.11:575.1.2.577.112 З допомогою шляхового аналізу встановлено, що з поміж дев’яти досліджуваних елементів структури врожаю у детермінації вмісту білка в зерні озимої пшениці провідну роль відіграють кількість зерна на головному колосі та маса зерна з рослини, причому прямі ефекти цих ознак різноспрямовані. Істотної ролі висоти рослин не виявлено. При створенні високоврожайного сорту, який би характеризувався підвищеною білковістю, пропонується у схрещування включати форми, які б відзначались високою кількістю некрупних зерен. С помощью метода путевого анализа было установлено, что из девяти исследуемых элементов структуры урожая при детерминации содержания белка в зерне озимой пшеницы основную роль играет количество зёрен на главном колосе и масса зерна с растения, причём прямые эффекты этих признаков являются разнонаправленными. Существенной роли высоты растений не наблюдается. При создании высокоурожайного сорта, который бы характеризовался повышенным содержанием белка предлагается включать в скрещивание формы, отличающиеся высоким количеством некрупных зёрен. Using the method of path analysis, the author has observed that among nine investigated elements of the crop structure determining protein level in the winter grain the leading role is attributed to the number of grains in the main ear and their mass, the effects of these features having different directions. The dependence on the height of the plant has not been observed. It is suggested to include the grades with high number of medium-sized grains when creating highly productive grades with high protein content. uk Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів Оригінальні статті Внесок елементів структури урожаю у формування рівня вмісту білка в зерні озимої пшениц Роль элементов структуры урожая в формировании уровня содержания белка в зерне озимой пшеницы The role of the elements of crop structure in formation of protein content level of the winter grain Article published earlier
spellingShingle	Внесок елементів структури урожаю у формування рівня вмісту білка в зерні озимої пшениц Лиса, Л.Л. Оригінальні статті
title	Внесок елементів структури урожаю у формування рівня вмісту білка в зерні озимої пшениц
title_alt	Роль элементов структуры урожая в формировании уровня содержания белка в зерне озимой пшеницы The role of the elements of crop structure in formation of protein content level of the winter grain
title_full	Внесок елементів структури урожаю у формування рівня вмісту білка в зерні озимої пшениц
title_fullStr	Внесок елементів структури урожаю у формування рівня вмісту білка в зерні озимої пшениц
title_full_unstemmed	Внесок елементів структури урожаю у формування рівня вмісту білка в зерні озимої пшениц
title_short	Внесок елементів структури урожаю у формування рівня вмісту білка в зерні озимої пшениц
title_sort	внесок елементів структури урожаю у формування рівня вмісту білка в зерні озимої пшениц
topic	Оригінальні статті
topic_facet	Оригінальні статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18882
work_keys_str_mv	AT lisall vnesokelementívstrukturiurožaûuformuvannârívnâvmístubílkavzerníozimoípšenic AT lisall rolʹélementovstrukturyurožaâvformirovaniiurovnâsoderžaniâbelkavzerneozimoipšenicy AT lisall theroleoftheelementsofcropstructureinformationofproteincontentlevelofthewintergrain

Внесок елементів структури урожаю у формування рівня вмісту білка в зерні озимої пшениц

Репозитарії

Схожі ресурси