Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл ІІ Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.)

Тогочасна польська влада негативно ставилася до центрального уряду
 Чехословацької республіки. Тому вона активно контактувала з опозиційною
 Глінковою словацькою народною партією, з якою мала низку спільних ідеологічних цінностей: слов’янська взаємність, католицизм, антибільшовизм,&a...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
Date:2021
Main Author: Боровець, І.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2021
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188859
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл ІІ Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.) / І. Боровець // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2021. — Вип. 30. — С. 284-303. — Бібліогр.: 48 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862594996475002880
author Боровець, І.
author_facet Боровець, І.
citation_txt Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл ІІ Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.) / І. Боровець // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2021. — Вип. 30. — С. 284-303. — Бібліогр.: 48 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
description Тогочасна польська влада негативно ставилася до центрального уряду
 Чехословацької республіки. Тому вона активно контактувала з опозиційною
 Глінковою словацькою народною партією, з якою мала низку спільних ідеологічних цінностей: слов’янська взаємність, католицизм, антибільшовизм,
 позитивне ставлення до авторитаризму. Польські діячі запевняли, що Варшава підтримує державотворчі плани словацьких лідерів, урочисто вітали їх делегацію в Польщі у травні 1938 р.
 Під час та відразу після мюнхенської кризи польсько-словацькі взаємини
 відзначалися суперечністю. Словаки запропонували державне об’єднання і
 представили декларацію про польсько-словацьку унію. Проте, не отримавши
 відповіді, домовилися з празьким урядом про надання Словаччині автономії.
 Польська сторона очікувала від словаків більш вираженого сепаратизму. Аби
 підштовхнути нерішучих опозиціонерів Варшава висунула територіальні
 претензії на словацькі землі в районі Спіша та Орави. Ультимативний
 характер вимог та силові дії польської влади продемонстрували дійсний
 характер її політики щодо Словаччини. Це мало наслідком покращення
 чесько-словацьких відносин у рамках помюнхенської Чехо-Словаччини, а
 також зумовило звернення поглядів словацьких політиків до Німеччини.
 Взимку 1938-1939 рр. обидві сторони намагалися поліпшити атмосферу двосторонніх взаємин. Відбувалися зустрічі делегацій, на яких обговорювалися шляхи активізації позитивної співпраці. Головним чинником
 польсько-словацького зближення в цей час було усвідомлення небезпеки з
 боку Німеччини, яка збільшувала свій вплив у регіоні. На початку березня
 Берлін організував кампанію тиску на словацьких діячів, схиляючи їх до сецесії, водночас вони марно намагалися висунути цьому польську противагу. Проголошення незалежності Словаччини за німецьким сценарієм ознаменувало стратегічну невдачу польської зовнішньої політики, адже південний кордон держави ставав зоною потенційної небезпеки. The Polish authorities had a negative attitude towards the central government
 of the Czechoslovak Republic at that time. Therefore, the Polish reprezentatives
 were in active contact with the opposition Glinka Slovak People’s Party.
 They had a number of common ideological values such as Slavic reciprocity, Catholicism,
 Anti-Bolshevism, and positive assessment of authoritarianism. The Polish
 politics assured that Warsaw supports state-building plans of the Slovak
 leaders and solemnly welcomed their delegation to Poland in May 1938.
 Polish-Slovak relations were marked by contradictions during and shortly
 after the Munich crisis. The Slovaks suggested state association and submitted a
 declaration on the Polish-Slovak union. But they did not receive an answer, so
 they agreed with the Prague government about granting Slovakia autonomy. The
 Polish authorities expected more pronounced separatism from the Slovaks. Warsaw
 made territorial claims for Slovak lands in the area of Spis and Orava because
 Poles wanted to push indecisive oppositionists. The ultimate form of the
 demands and the forceful nature of Polish actions demonstrated the real content
 of Warsaw’s policy towards Slovakia. These events resulted to the improvement
 of Czech-Slovak relations within the framework of Post Munich Czechoslovakia
 and also led to the appeal of Slovak politicians to Germany.
 Both sides tried to improve the atmosphere of bilateral relations during the
 winter of 1938-1939. Meetings of delegations were organized for discuss different
 ways to intensify positive cooperation. An influence of Nazi Germany was increasing
 in the region at that time. So, the realization of the danger, posed by
 Germans, was the main factor to Polish-Slovak rapprochement. In early March,
 Berlin organized a campaign to put pressure on Slovak politicians and persuaded
 them to secession. They tried in vain to put forward a Polish counterweight. The
 declaration of independence of Slovakia according to the German scenario marked
 the strategic failure of Polish foreign policy, because the southern border of
 the state became a zone of potential danger.
first_indexed 2025-11-27T13:21:36Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-188859
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2415-7198
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-27T13:21:36Z
publishDate 2021
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Боровець, І.
2023-03-25T20:11:10Z
2023-03-25T20:11:10Z
2021
Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл ІІ Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.) / І. Боровець // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2021. — Вип. 30. — С. 284-303. — Бібліогр.: 48 назв. — укр.
2415-7198
DOI: doi.org/10.15407/mzu2021.30.284
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188859
94:327(438+437.6)“1938/1939”
Тогочасна польська влада негативно ставилася до центрального уряду
 Чехословацької республіки. Тому вона активно контактувала з опозиційною
 Глінковою словацькою народною партією, з якою мала низку спільних ідеологічних цінностей: слов’янська взаємність, католицизм, антибільшовизм,
 позитивне ставлення до авторитаризму. Польські діячі запевняли, що Варшава підтримує державотворчі плани словацьких лідерів, урочисто вітали їх делегацію в Польщі у травні 1938 р.
 Під час та відразу після мюнхенської кризи польсько-словацькі взаємини
 відзначалися суперечністю. Словаки запропонували державне об’єднання і
 представили декларацію про польсько-словацьку унію. Проте, не отримавши
 відповіді, домовилися з празьким урядом про надання Словаччині автономії.
 Польська сторона очікувала від словаків більш вираженого сепаратизму. Аби
 підштовхнути нерішучих опозиціонерів Варшава висунула територіальні
 претензії на словацькі землі в районі Спіша та Орави. Ультимативний
 характер вимог та силові дії польської влади продемонстрували дійсний
 характер її політики щодо Словаччини. Це мало наслідком покращення
 чесько-словацьких відносин у рамках помюнхенської Чехо-Словаччини, а
 також зумовило звернення поглядів словацьких політиків до Німеччини.
 Взимку 1938-1939 рр. обидві сторони намагалися поліпшити атмосферу двосторонніх взаємин. Відбувалися зустрічі делегацій, на яких обговорювалися шляхи активізації позитивної співпраці. Головним чинником
 польсько-словацького зближення в цей час було усвідомлення небезпеки з
 боку Німеччини, яка збільшувала свій вплив у регіоні. На початку березня
 Берлін організував кампанію тиску на словацьких діячів, схиляючи їх до сецесії, водночас вони марно намагалися висунути цьому польську противагу. Проголошення незалежності Словаччини за німецьким сценарієм ознаменувало стратегічну невдачу польської зовнішньої політики, адже південний кордон держави ставав зоною потенційної небезпеки.
The Polish authorities had a negative attitude towards the central government
 of the Czechoslovak Republic at that time. Therefore, the Polish reprezentatives
 were in active contact with the opposition Glinka Slovak People’s Party.
 They had a number of common ideological values such as Slavic reciprocity, Catholicism,
 Anti-Bolshevism, and positive assessment of authoritarianism. The Polish
 politics assured that Warsaw supports state-building plans of the Slovak
 leaders and solemnly welcomed their delegation to Poland in May 1938.
 Polish-Slovak relations were marked by contradictions during and shortly
 after the Munich crisis. The Slovaks suggested state association and submitted a
 declaration on the Polish-Slovak union. But they did not receive an answer, so
 they agreed with the Prague government about granting Slovakia autonomy. The
 Polish authorities expected more pronounced separatism from the Slovaks. Warsaw
 made territorial claims for Slovak lands in the area of Spis and Orava because
 Poles wanted to push indecisive oppositionists. The ultimate form of the
 demands and the forceful nature of Polish actions demonstrated the real content
 of Warsaw’s policy towards Slovakia. These events resulted to the improvement
 of Czech-Slovak relations within the framework of Post Munich Czechoslovakia
 and also led to the appeal of Slovak politicians to Germany.
 Both sides tried to improve the atmosphere of bilateral relations during the
 winter of 1938-1939. Meetings of delegations were organized for discuss different
 ways to intensify positive cooperation. An influence of Nazi Germany was increasing
 in the region at that time. So, the realization of the danger, posed by
 Germans, was the main factor to Polish-Slovak rapprochement. In early March,
 Berlin organized a campaign to put pressure on Slovak politicians and persuaded
 them to secession. They tried in vain to put forward a Polish counterweight. The
 declaration of independence of Slovakia according to the German scenario marked
 the strategic failure of Polish foreign policy, because the southern border of
 the state became a zone of potential danger.
uk
Інститут історії України НАН України
Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
З історії міжнародних відносин
Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл ІІ Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.)
The Slovak Question in Foreign Policy Vision of the Second Rzeczpospolita Authorities (1938 – March 1939)
Article
published earlier
spellingShingle Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл ІІ Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.)
Боровець, І.
З історії міжнародних відносин
title Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл ІІ Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.)
title_alt The Slovak Question in Foreign Policy Vision of the Second Rzeczpospolita Authorities (1938 – March 1939)
title_full Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл ІІ Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.)
title_fullStr Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл ІІ Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.)
title_full_unstemmed Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл ІІ Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.)
title_short Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл ІІ Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.)
title_sort словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл іі речі посполитої (1938 – березень 1939 р.)
topic З історії міжнародних відносин
topic_facet З історії міжнародних відносин
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188859
work_keys_str_mv AT borovecʹí slovacʹkepitannâvzovníšnʹopolítičníivízíívladnihkílíírečípospolitoí1938berezenʹ1939r
AT borovecʹí theslovakquestioninforeignpolicyvisionofthesecondrzeczpospolitaauthorities1938march1939