Проблематика історії грецької присутності на українських теренах у сучасній вітчизняній історіографії

Метою розвідки є історіографічний аналіз доробку сучасних вітчизняних істориків із проблематики етнічної історії греків України, які належать до її найбільш давніх і сталих етнічних спільнот. У цьому зв’язку передбачені дослідницькі завдання, серед яких визначення основних тематичних напрямків ци...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2021
1. Verfasser:	Піскіжова, В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2021
Schriftenreihe:	Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
Schlagworte:	Національні меншини в історії України
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188873
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Проблематика історії грецької присутності на українських теренах у сучасній вітчизняній історіографії / В. Піскіжова // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2021. — Вип. 30. — С. 428-450. — Бібліогр.: 84 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-188873
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1888732025-02-23T19:14:50Z Проблематика історії грецької присутності на українських теренах у сучасній вітчизняній історіографії Issues of the History of the Greek Presence on Ukrainian Territory in Modern National Historiography Піскіжова, В. Національні меншини в історії України Метою розвідки є історіографічний аналіз доробку сучасних вітчизняних істориків із проблематики етнічної історії греків України, які належать до її найбільш давніх і сталих етнічних спільнот. У цьому зв’язку передбачені дослідницькі завдання, серед яких визначення основних тематичних напрямків цих студій. Методологія праці базується на наукових принципах історизму та об’єктивності. Було застосовано конкретнонаукові методи історіографічного аналізу й синтезу, ідеографічний тощо. Наукова новизна визначається насамперед тим, що дотепер заявлена тема в окреслених нею хронологічних межах не стала предметом окремого наукового дослідження. Висновки: Розробка проблематики етнічної історії греків України, яка була започаткована наприкін. XVIII – ХІХ ст. студіями вчених західноєвропейських країн та Російської імперії і значно еволюціонувала завдяки науковому доробку радянських істориків, отримала нового імпульсу на початку 1990-х рр. у працях українських істориків. Поява чергової хвилі наукового інтересу до означеної теми пов’язана з перезавантаженням вітчизняної історичної науки після відновлення незалежності України, імперативами державної етнополітики, запитами української громадськості тощо. Ці напрацювання побудовані на широкому колі нововиявлених джерел і вирізняються сучасними дослідницькими підходами, переосмисленням ключових питань, виробленням нових теорій (насамперед щодо етногенезу урумів та румеїв) тощо. Визначено, що вагомий внесок у вивчення проблематики було здійснено співробітниками Інституту історії України НАН України, зокрема Кабінету українсько-грецьких відносин (з 2007 р. – Центр досліджень українсько-грецьких відносин) на чолі з Н.О. Терентьєвою. На тлі широкого розмаїття питань з етнічної історії українських греків, які мають доволі високий ступінь розробки станом на сьогоднішній день, що насамперед стосується історії греків Ніжина й Надазов’я, їхнє національно-культурне життя в умовах незалежної України є найменш репрезентованим. The purpose of the study is a historiographical analysis of the works of modern Ukrainian historians on the issues of ethnic history of the Greeks of Ukraine, who belong to its oldest and most stable ethnic communities. In this regard, several tasks are set, one of which is to define main thematic areas of these studies and the degree of their analysis. The methodology is based on the scientific principles of historicism and objectivity. Specific scientific methods of historiographic analysis, synthesis, ideographic and other methods were used. Scientific novelty is determined primarily by the fact that this topic within the outlined chronological boundaries has not become the subject of a separate scientific study so far. Conclusions: Development of issues of ethnic history of the Greeks of Ukraine, which was initiated in the studies of scholars from Western European countries and the Russian Empire at the end of the XVIII – XIX centuries and has evolved significantly thanks to the scientific achievements of Soviet historians, received a new impetus in the early 1990s in the works of Ukrainian historians. The emergence of another wave of scientific interest in this topic is associated with the reset of the national historical science after the proclamation of independence of Ukraine, the imperatives of state ethnopolitics, the demands of the Ukrainian public, etc. These developments are based on a wide range of newly discovered sources and are characterized by modern research approaches, rethinking key issues of the problem, developing new theories (primarily on the ethnogenesis of Urums and Roumeans), etc. It is determined that a significant contribution to the study of the issue was made by the staff of the Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine, in particular the Cabinet of Ukrainian-Greek Relations (since 2007 – Research Center for Ukrainian-Greek Relations) headed by N.O. Terentyeva. Against the background of a wide variety of issues on the ethnic history of Ukrainian Greeks, which have a fairly high level of development today, primarily in the history of the Greeks of Nizhyn and North Azov region, their national and cultural life in independent Ukraine is the least represented. 2021 Article Проблематика історії грецької присутності на українських теренах у сучасній вітчизняній історіографії / В. Піскіжова // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2021. — Вип. 30. — С. 428-450. — Бібліогр.: 84 назв. — укр. 2415-7198 DOI: doi.org/10.15407/mzu2021.30.428 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188873 93/94(=495):(477)930“2000” uk Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки application/pdf Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Національні меншини в історії України Національні меншини в історії України
spellingShingle	Національні меншини в історії України Національні меншини в історії України Піскіжова, В. Проблематика історії грецької присутності на українських теренах у сучасній вітчизняній історіографії Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
description	Метою розвідки є історіографічний аналіз доробку сучасних вітчизняних істориків із проблематики етнічної історії греків України, які належать до її найбільш давніх і сталих етнічних спільнот. У цьому зв’язку передбачені дослідницькі завдання, серед яких визначення основних тематичних напрямків цих студій. Методологія праці базується на наукових принципах історизму та об’єктивності. Було застосовано конкретнонаукові методи історіографічного аналізу й синтезу, ідеографічний тощо. Наукова новизна визначається насамперед тим, що дотепер заявлена тема в окреслених нею хронологічних межах не стала предметом окремого наукового дослідження. Висновки: Розробка проблематики етнічної історії греків України, яка була започаткована наприкін. XVIII – ХІХ ст. студіями вчених західноєвропейських країн та Російської імперії і значно еволюціонувала завдяки науковому доробку радянських істориків, отримала нового імпульсу на початку 1990-х рр. у працях українських істориків. Поява чергової хвилі наукового інтересу до означеної теми пов’язана з перезавантаженням вітчизняної історичної науки після відновлення незалежності України, імперативами державної етнополітики, запитами української громадськості тощо. Ці напрацювання побудовані на широкому колі нововиявлених джерел і вирізняються сучасними дослідницькими підходами, переосмисленням ключових питань, виробленням нових теорій (насамперед щодо етногенезу урумів та румеїв) тощо. Визначено, що вагомий внесок у вивчення проблематики було здійснено співробітниками Інституту історії України НАН України, зокрема Кабінету українсько-грецьких відносин (з 2007 р. – Центр досліджень українсько-грецьких відносин) на чолі з Н.О. Терентьєвою. На тлі широкого розмаїття питань з етнічної історії українських греків, які мають доволі високий ступінь розробки станом на сьогоднішній день, що насамперед стосується історії греків Ніжина й Надазов’я, їхнє національно-культурне життя в умовах незалежної України є найменш репрезентованим.
format	Article
author	Піскіжова, В.
author_facet	Піскіжова, В.
author_sort	Піскіжова, В.
title	Проблематика історії грецької присутності на українських теренах у сучасній вітчизняній історіографії
title_short	Проблематика історії грецької присутності на українських теренах у сучасній вітчизняній історіографії
title_full	Проблематика історії грецької присутності на українських теренах у сучасній вітчизняній історіографії
title_fullStr	Проблематика історії грецької присутності на українських теренах у сучасній вітчизняній історіографії
title_full_unstemmed	Проблематика історії грецької присутності на українських теренах у сучасній вітчизняній історіографії
title_sort	проблематика історії грецької присутності на українських теренах у сучасній вітчизняній історіографії
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2021
topic_facet	Національні меншини в історії України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188873
citation_txt	Проблематика історії грецької присутності на українських теренах у сучасній вітчизняній історіографії / В. Піскіжова // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2021. — Вип. 30. — С. 428-450. — Бібліогр.: 84 назв. — укр.
series	Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
work_keys_str_mv	AT pískížovav problematikaístoríígrecʹkoíprisutnostínaukraínsʹkihterenahusučasníjvítčiznâníjístoríografíí AT pískížovav issuesofthehistoryofthegreekpresenceonukrainianterritoryinmodernnationalhistoriography
first_indexed	2025-11-24T15:20:50Z
last_indexed	2025-11-24T15:20:50Z
_version_	1849685600681066496
fulltext	DOI: https://doi.org/10.15407/mzu2021.30.428 УДК 93/94(=495):(477)930“2000” Владислава Піскіжова канд. іст. наук, наук. співроб. Інститут історії України НАН України 01001, Україна, Київ, вул. Михайла Грушевського, 4 Е-mail: vsesvit_vid@ukr.net ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1588-0912 ПРОБЛЕМАТИКА ІСТОРІЇ ГРЕЦЬКОЇ ПРИСУТНОСТІ НА УКРАЇНСЬКИХ ТЕРЕНАХ У СУЧАСНІЙ ВІТЧИЗНЯНІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ Метою розвідки є історіографічний аналіз доробку сучасних вітчизняних істориків із проблематики етнічної історії греків України, які належать до її найбільш давніх і сталих етнічних спільнот. У цьому зв’язку передбачені дослідницькі завдання, серед яких визначення основних тематичних напрям- ків цих студій. Методологія праці базується на наукових принципах істо- ризму та об’єктивності. Було застосовано конкретнонаукові методи історіографічного аналізу й синтезу, ідеографічний тощо. Наукова новизна визначається насамперед тим, що дотепер заявлена тема в окреслених нею хронологічних межах не стала предметом окремого наукового дослідження. Висновки: Розробка проблематики етнічної історії греків України, яка була започаткована наприкін. XVIII – ХІХ ст. студіями вчених західноєвропей- ських країн та Російської імперії і значно еволюціонувала завдяки науковому доробку радянських істориків, отримала нового імпульсу на початку 1990-х рр. у працях українських істориків. Поява чергової хвилі наукового інтересу до означеної теми пов’язана з перезавантаженням вітчизняної історичної науки після відновлення незалежності України, імперативами державної ет- нополітики, запитами української громадськості тощо. Ці напрацювання побудовані на широкому колі нововиявлених джерел і вирізняються сучасними дослідницькими підходами, переосмисленням ключових питань, виробленням нових теорій (насамперед щодо етногенезу урумів та румеїв) тощо. Визна- чено, що вагомий внесок у вивчення проблематики було здійснено співробіт- никами Інституту історії України НАН України, зокрема Кабінету українсько-грецьких відносин (з 2007 р. – Центр досліджень українсько-грець- ких відносин) на чолі з Н.О. Терентьєвою. На тлі широкого розмаїття пи- тань з етнічної історії українських греків, які мають доволі високий ступінь розробки станом на сьогоднішній день, що насамперед стосується історії © «Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки», 2021 греків Ніжина й Надазов’я, їхнє національно-культурне життя в умовах не- залежної України є найменш репрезентованим. Ключові слова: грецька присутність на українських теренах, статті, дисертації, монографії, сучасна вітчизняна історіографія. Vladyslava Piskizhova PhD in History, Researcher Institute of History of Ukraine the National Academy of Sciences of Ukraine 4, Mykhailo Hrushevskyi Street, Kyiv, 01001, Ukraine Е-mail: vsesvit_vid@ukr.net ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1588-0912 ISSUES OF THE HISTORY OF THE GREEK PRESENCE ON UKRAINIAN TERRITORY IN MODERN NATIONAL HISTORIOGRAPHY The purpose of the study is a historiographical analysis of the works of modern Ukrainian historians on the issues of ethnic history of the Greeks of Ukraine, who belong to its oldest and most stable ethnic communities. In this regard, several tasks are set, one of which is to define main thematic areas of these studies and the degree of their analysis. The methodology is based on the scientific principles of historicism and objectivity. Specific scientific methods of historiographic analysis, synthesis, ideographic and other methods were used. Scientific novelty is deter- mined primarily by the fact that this topic within the outlined chronological bound- aries has not become the subject of a separate scientific study so far. Conclusions: Development of issues of ethnic history of the Greeks of Ukraine, which was initiated in the studies of scholars from Western European countries and the Russian Empire at the end of the XVIII – XIX centuries and has evolved significantly thanks to the scientific achievements of Soviet historians, received a new impetus in the early 1990s in the works of Ukrainian historians. The emer- gence of another wave of scientific interest in this topic is associated with the reset of the national historical science after the proclamation of independence of Ukraine, the imperatives of state ethnopolitics, the demands of the Ukrainian pub- lic, etc. These developments are based on a wide range of newly discovered sources and are characterized by modern research approaches, rethinking key issues of the problem, developing new theories (primarily on the ethnogenesis of Urums and Roumeans), etc. It is determined that a significant contribution to the study of the issue was made by the staff of the Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine, in particular the Cabinet of Ukrainian-Greek Re- lations (since 2007 – Research Center for Ukrainian-Greek Relations) headed by N.O. Terentyeva. Against the background of a wide variety of issues on the ethnic Проблематика історії грецької присутності на українських теренах... 429 history of Ukrainian Greeks, which have a fairly high level of development today, primarily in the history of the Greeks of Nizhyn and North Azov region, their national and cultural life in independent Ukraine is the least represented. Keywords: Greek presence on the Ukrainian territory, articles, theses, mono- graphs, modern national historiography. Греки (самоназва – е́ллінес, від грец. ελληνες) належать до найбільш ста- лих етнічних спільнот, які здавна і переважно компактно проживають на ук- раїнських теренах. Основна маса сучасних греків мешкає в Автономній Республіці Крим та Надазов’ї, здебільшого у місцях компактного проживання. Відповідно до Всеукраїнського перепису населення 2001 р. їхня кількість ста- новила 91,5 тис. осіб, і за своєю чисельністю вони посідали 12 місце в етно- національній структурі українського суспільства1. Слід зауважити, що наразі ці показники є застарілими з огляду на демографічні зміни останніх років2. Перші дослідження в межах проблематики історії грецької присутності на українських теренах були здійснені наприкінці XVIII – першій половині ХІХ ст. зарубіжними антикознавцями Ж.-П. де Бугенвілем та Р. Рошетом3. Праці цих авторів присвячені Великій грецькій колонізації і базувалися на відомостях, отриманих із стародавніх, здебільшого літературних джерел. Вказаний період в історіографії проблеми слушно охарактеризував В.П. Яй- ленко, назвавши його антикварно-публіцистичним4. Заслугою зарубіжної історіографії другої половини ХІХ ст. стало вироблення двох теорій щодо детермінант Великої грецької колонізації «аграрної» (Ю. Белох, П. Гіро) і «торговельної» (Е. Мейєр), які й дотепер викликають резонанс у середовищі істориків, кожна з них має як своїх прибічників, так і опонентів5. У цей період вагомий внесок у розробку проблематики було здійснено вче- ними Російської імперії. Зокрема, побачила світ низка новаторських для свого часу праць з історії давньогрецької колонізації Українського Причорномор’я за авторством Е.Р. Штерна, що базувалися на конкретному археологічному ма- теріалі, здобутому в результаті розкопок на о. Березань, де, як уже зазначалося, було знайдено найдавніше на українських теренах грецьке поселення Борис- фен (Борисфеніда)6. Не можна обійти увагою й науковий доробок В.В. Лати- шева, який, зокрема, у своїй монографії, присвяченій дослідженню історії Ольвії, обґрунтував думку про те, що головною причиною колонізації греками Українського Причорномор’я стали саме їхні торговельні інтереси, яка сьо- годні підтримується більшістю істориків7. У цей час були започатковані дослідження з історії греків Надазов’я (А.О. Скальковський, С.М. Соловйов, Ф. Хартахай, М. Мурзакевич та ін.) та інших грецьких анклавів України. Отже, напрацювання вчених кінця XVIII – ХІХ ст. заклали фундамент і, власне, дали поштовх для подальшої розробки теми, історіографія якої відтоді значно еволюціонувала як у кількісному, так і в якісному відношенні, насам- Владислава Піскіжова430 перед за рахунок напрацювань радянських і меншою мірою – зарубіжних іс- ториків, проте аналіз цього наукового доробку не є метою даної розвідки. Дослідження в означеній царині отримали нового імпульсу на початку 1990-х рр., у працях українських істориків. Це, насамперед, пов’язано з пе- резавантаженням вітчизняної історичної науки після проголошення незалеж- ності України, імперативами державної етнополітики, запитами української громадськості тощо. Наразі ж слід констатувати, що результатом цих студій є чималий масив напрацювань, який вартий окремого аналізу. Примітним є те, що сучасні історики часто послуговуються новими дослідницькими під- ходами, їхні праці вже не обмежуються студіюванням традиційної тематики, як давньогрецька колонізація Українського Причорномор’я, етногенез при- азовських греків тощо. Одним із фундаторів елліністичних студій у незалежній Україні стала Н.О. Терентьєва (1947–2009 рр.). Зокрема, науковиця ініціювала створення 15 січня 1993 р. у структурі Інституту історії України НАНУ Кабінету ук- раїнсько-грецьких відносин (з 2007 р. – Центр досліджень українсько-грець- ких відносин), який, власне, й очолювала упродовж усього часу його функціонування (до 2009 р.). На базі підрозділу здійснювалися дослідження з історії Греції, українсько-грецьких відносин, грецьких громад на україн- ських теренах тощо, в результаті чого було опубліковано понад 300 наукових праць, у тому числі 23 монографії8. У цьому контексті особливої уваги варта колективна праця «Подвижники й меценати. Грецькі підприємці та громад- ські діячі в Україні XVII–XIX ст.: Історико-біографічні нариси» (2001)9. Як зауважила І.Б. Матяш, це видання «стало істотним внеском як у історіогра- фію етнонаціональних досліджень, так і в біографістику»10. Серед чималого наукового доробку Н.О. Терентьєвої слід зосередитися саме на тих працях, які стали складовою сучасної вітчизняної історіографії із проблематики етнічної історії українських греків, що відповідає темі нашого дослідження. Так, 1999 р. побачила світ монографія «Греки в Украине: про- шлое и настоящее (экономическая и культурно-просветительская деятель- ность. XVII–XX вв.)». По суті це була перша спроба узагальнення історії українських греків в одному виданні, починаючи від часу формування тих грецьких анклавів, що виступали вже як самосвідомі етнічні групи населення, а у випадках з маріупольською та ніжинською мали і власну самоорганізацію11. Окремо варто відмітити широку джерельну базу монографії, представ- лену матеріалами не лише вітчизняних, а й зарубіжних архівосховищ, по- заяк науковиця володіла кількома іноземними мовами, зокрема новогрецькою. Примітно, що в цій праці вперше в сучасній вітчизняній іс- торіографії було приділено увагу проблематиці інституційного розвитку грецької спільноти в незалежній Україні, зокрема висвітлено діяльність всеукраїнського товариства дружби «Україна–Греція», обв’язки віце-прези- дента якого Н.О. Терентьєва виконувала багато років поспіль. Проблематика історії грецької присутності на українських теренах... 431 Об’єктом дослідження наступної монографії Н.О. Терентьєвої стало та- ємне грецьке товариство «Філікі Етерія»12. Зокрема, авторка ґрунтовно ви- світлила одеський період діяльності цієї організації, від її створення у 1814 р. до 1818 р., коли штаб-квартиру було перенесено до Стамбула. Слід зауважити, що до сьогодні ця праця є найбільш повним викладом історії ді- яльності зазначеної організації у сучасній вітчизняній історіографії, а залу- чена під час її написання джерельна база, згідно з висловлюванням О.В. Шевченко, «є своєрідною хрестоматією з вивчення актуальних проблем грецької національної революції 1821–1829 рр.»13. У монографії «Торгово-економічні зв’язки України і Греції: історичні традиції та сьогодення», виконаної Наталією Терентьєвою у співавторстві з О.О. Слюсаренко, особлива увага приділена висвітленню торговельної ді- яльності грецьких іммігрантів на українських теренах, її впливу на розвиток економічного потенціалу окремих регіонів України тощо14. У контексті нашого дослідження варта уваги ще одна праця Н.О. Те - рентьєвої – її спільний доробок із К.В. Балабановим – «Греки в Україні: історія та сучасність» 2008 р., що була репрезентована як навчальний по- сібник для студентів вищих навчальних закладів, де проаналізовано та уза- гальнено багатовікову історію грецької присутності на українських теренах, висвітлено її основні віхи та найяскравіші прояви, спрогнозовано перспек- тиви розвитку грецької спільноти в незалежній Україні тощо15. Під науковим керівництвом Н.О. Терентьєвої було захищено кілька канди - датських дисертацій безпосередньо з проблематики етнічної історії українсь - ких греків. Йдеться про дослідження Н.І. Бацак «Греки Північного Приазов’я: культурно-просвітницький розвиток (кінець XVIII – початок ХХ ст.)» 1999 р., С.П. Пахоменка «Культурний розвиток грецької спільноти України у другій половині ХХ століття» 2003 р., О.О. Терентьєвої «Просвітницька та благодійна діяльність грецьких купців діаспори: на прикладі діяльності родини Зосимів (кін. ХVІІІ – сер. ХІХ ст.)» 2004 р., В.В. Піскіжової «Національно-культурне життя етнічних греків України (1991–2005 рр.)» 2006 р. тощо. У публікації на пошану пам’яті Н.О. Терентьєвої за авторством А.В. Гедьо та Т.В. Іллюк наголошено, що доробок цієї відомої дослідниці та вчених створеного нею наукового підрозділу «набуває особливої ваги в контексті євроатлантичного вектору зовнішньої політики України; результати цього дослідницького пошуку мають велике суспільне значення, надаючи необ- хідний матеріал для виконання практичних політичних завдань, здійснення демократичної етнополітики незалежної Української держави»16. У 1990-х рр. проблематику історії грецької присутності на українських теренах також досліджували: А.В. Гедьо, І.С. Пономарьова, Л.Д. Якубова, Є.К. Чернухін, М.А. Араджионі, Н.І. Бацак та ін. Значна частина цих вчених були/є штатними працівниками Національної академії наук України, зок- Владислава Піскіжова432 рема Інституту історії України, Інституту сходознавства імені А.Ю. Крим- ського тощо. Слід констатувати, що чи не найбільш вагомі доробки належать А.В. Гедьо, І.С. Пономарьовій та Л.Д. Якубовій, які до сьогодні залиша- ються провідними фахівцями в означеній царині. Так, уже багато років поспіль наукові інтереси А.В. Гедьо зосереджені на вивченні проблематики історії надазовських та ніжинських греків. Ці сту- дії були започатковані кандидатською дисертацією «Греки Північного При- азов’я (1778–1875 рр.)», захищеною 1997 р.17 Дисертація відтак лягла в основу монографії «Джерела з історії греків Північного Приазов’я (кінець XVIII – початок ХХ ст.)» 2001 р.18 У цій праці науковця порушила широке коло питань, пов’язаних із переселенням 1778 р. кримських греків у Нада- зов’я, де було створено Маріупольський грецький округ, зокрема детально проаналізувала систему самоврядування та церковний устрій цієї адмініс- тративно-територіальної одиниці, еволюцію правового становища грецьких переселенців, їхню роль у господарському освоєнні півдня України тощо. У 2005 р. побачила світ чергова монографія А.В. Гедьо «Грецькі громади Ніжина та Північного Приазов’я в актових матеріалах середини XVII – XIX ст.», яка отримала значний резонанс у середовищі вітчизняних істориків19. Так, дискусії викликало її тлумачення поняття «національна громада» як ін- ституціолізованого, етно-конфесійно-правового об’єднання. На основі цього твердження дослідниця наголошує, що з усіх грецьких анклавів, які сфор- мувалися на українських теренах упродовж XVII – XIX ст., тільки маріу- польський та ніжинський можна вважати національними громадами, позаяк вони були об’єктами правових відносин, користувалися привілеями укра- їнських гетьманів та російських імператорів тощо. Власне саме цією працею дослідниця вперше в історіографії проблематики запровадила комплексний та системний джерелознавчий аналіз історії маріупольської та ніжинської грецьких громад. У 2006 р. А.В. Гедьо опублікувала монографію «Соціально-економічний розвиток грецьких громад України середини XVII – ХІХ ст.: джерелознав- чий аспект»20. Здійснення порівняльного аналізу комплексу джерел із вка- заної проблематики дозволило авторці виявити спільне та відмінне у історичному поступі цих громад, починаючи від мотивацій, що спонукали вдатися до переселення, і закінчуючи обставинами їхнього занепаду. Мо- нографія лягла в основу докторської дисертації А.В. Гедьо з теми «Соціаль- ний статус та розвиток господарства грецьких громад України середини XVII – ХІХ ст.: джерелознавчий аспект», що також була захищена 2006 р.21 Тут варто згадати про те, що наступного 2007 р. аспірантка А.В. Гедьо, а саме В.С. Волониць, успішно захистила кандидатську дисертацію, присвя- чену дослідженню торговельно-економічної діяльності грецьких купців на українських теренах у XVII–ХІХ ст.22 Проблематика історії грецької присутності на українських теренах... 433 Безумовним здобутком сучасної вітчизняної історіографії стали праці А.В. Гедьо (виконані у співавторстві), присвячені дослідженню організації самоврядування маріупольської та ніжинської грецьких громад. Йдеться про роботи «Маріупольський грецький суд: історія створення та діяльність» 2012 р.23 та «Ніжинський грецький магістрат» 2013 р.24, які без перебіль- шення можна назвати унікальними, позаяк містять найповніший виклад іс- торії становлення та діяльності зазначених інституцій. Так, на основі аналізу широкого кола джерел, а їхня кількість просто вражає, позаяк нараховує по кожній праці понад 3 тис. позицій, авторка визначила сфе - ри компетенції цих органів грецького самоврядування та масштаби їхньої ро- боти, висвітлила особливості відносин із пануючою владою (Військо Запорізьке, Російська імперія тощо), а також простежила їхню роль у життєдіяльності гро- мад, інтереси яких вони були покликані представляти. Цінним інформативним джерелом є приватноправові акти, насамперед заповіти, адже ці документи проливають світло на історію повсякдення грецьких переселенців, яка дотепер залишається малодослідженою і представлена в історіографії хіба що побіжно. Історико-етнографічні дослідження традиційної культури греків Нада- зов’я представлені працями І.С. Пономарьової. Слід зауважити, що у 1996– 2011 рр. науковиця виступила ініціатором проведення й безпосереднім учасником низки етнографічних експедицій на півдні України. Першим ва- гомим результатом цих польових досліджень стала кандидатська дисертація з теми «Етнічна специфіка духовної культури греків Українського При- азов’я», захищена 1997 р.25 Варто також згадати і про участь цієї дослідниці в міжнародному етног- рафічному проєкті «Греки Приазов’я» (2006 р.), керівником якого вона була. Власне цього ж року побачила світ її фундаментальна монографія «Етнічна історія греків Приазов’я (кінець ХVІІІ – початок ХХІ ст.): історико-етног- рафічне дослідження»26. У цій праці науковиця проаналізувала сукупність етноутворюючих факторів, що вплинули на формування субетнічних груп урумів та румеїв – предків сучасних українських греків. Чимало дискусій викликала висунута І.С. Пономарьовою теорія стосовно їхнього поход- ження, що йде врозріз із усталеною. Так, авторка наполягає на тому, що ці субетнічні групи сформувалися поза Кримським півостровом, тобто ще до того часу як потрапили на його терени, а саме: «Поділ греків на урумів і ру- меїв відбувся не під впливом татаро-турецького владарювання у Криму»27. Згідно з твердженням І.С. Пономарьової, уруми перемістилися на півострів з Малої Азії, а румеї – з островів Грецького архіпелагу. Дослідниця також зазначила, що, незважаючи на спільне походження та однакову релігійну приналежність, уруми та румеї увесь час свого перебування на півострові практично не мали соціальних контактів поміж собою й навіть сьогодні ви- ключають можливість укладення шлюбів. Владислава Піскіжова434 Вказана монографія лягла в основу докторської дисертації «Греки При- азов’я: етнонаціональні процеси в аспекті трансформації традиційної куль- тури», захищеної І.С. Пономарьовою у 2007 р.28 Слід зауважити, що це дослідження поміж іншим привертає увагу своїм ґрунтовним висвітленням сучасного розвитку етнокультури надазовських греків, що стало можливим завдячуючи залученню матеріалів польових етнографічних досліджень, проведених у грецьких селах Надазов’я. Не можна обійти увагою й участь І.С. Пономарьової на початку 2010-х рр. у фундаментальному науковому проєкті «Етнонаціональний аспект формування громадянського суспільства в Україні (за матеріалами Північного Азов’я)» з дослідження історії розвитку територіальних громад Надазов’я, результати якого були репрезентовані низкою видань з однойменною назвою, в тому числі словником-довідником, статистичним довідником тощо29. Окремо варто згадати про результати науково-дослідницької роботи члена-кореспондента НАН України Л.Д. Якубової. Спеціалізуючись на про- блематиці історії етнонаціонального розвитку України, науковиця, зокрема, приділила значну увагу вивченню різних аспектів життєдіяльності грецької діаспори. Так, радянський період історії українських греків ґрунтовно висвіт- лено в її кандидатській дисертації «Соціально-економічне, політичне і куль- турне життя грецького населення України. 1917 р. – початок 30-х рр. ХХ ст.» 1993 р. та індивідуальній монографії «Маріупольські греки (етнічна історія). 1778 р. – початок 30-х років ХХ ст.», що вийшла друком 1999 р.30 Л.Д. Яку- бова наголосила, що таким дослідженням «додаткової наукової значущості надає етнокультурна специфіка цієї спільноти. Наважимося стверджувати, що за характером етнокультурних проблем та ознак вона посідала виняткове місце серед етносів УСРР»31. З огляду на це, сюжети з історії грецької при- сутності на українських теренах фігурують у більшості праць Л.Д. Якубової. Наприклад, у монографії «Повсякденне життя етнічних меншин радян- ської України у міжвоєнну добу» 2011 р. вміщено змістовний описовий ма- теріал щодо характерних особливостей організації побуту греків, їхніх усталених родинних традицій та ін.32 Авторка розглядає грецьку спільноту в контексті розвитку інших національних меншин і у взаємодії з ними на тлі тогочасної політики радянської влади у сфері економіки, медицини, освіти та культури. Аналізу наслідків впровадження засад політики коренізації у сис- темі освіти (виведення національних мов за межі побутового вжитку) у книзі приділена окрема увага. Л.Д. Якубова наголошує на тому, що тогочасні про- грами культосвітньої діяльності не враховували всієї специфіки етнокультур- них, зокрема, мовних особливостей етнічних спільнот, насамперед широкого розмаїття говірок та діалектів, побутуючих у їхньому середовищі. З огляду на це, науковця вважає, що спроби прискорення «еллінізації», «татаризації» та «романізації» греків Української РСР, іще й за умов масової неписемності, від самого свого початку були приречені на провал. Проблематика історії грецької присутності на українських теренах... 435 У цьому контексті слід згадати, що саме дослідженню мовних проблем греків радянської України Л.Д. Якубова присвятила низку наукових розвідок, серед яких «Еллінізація приазовських греків (середина 20-х – 30-і роки) – мовно-культурний аспект», «Мовна проблема та її вплив на етнокультурне життя українських греків (середина 20-х – 30-ті рр. ХХ ст.)» тощо33. Цінними й унікальними можна вважати результати міждисциплінарних, історико-філологічних студій Є.К. Чернухіна, які зокрема стосуються грець- кої палеографії та кодикології. Низка праць ученого присвячена вивченню грецької рукописної спадщини, що зберігається у фондах Інституту руко- пису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського – це індиві- дуальна монографія, каталоги, збірники документів та ін. Маловідомі сторінки історії українсько-грецьких релігійних зв’язків XVIII ст., що стосуються тогочасних контактів українського та грецького духівництва, а водночас і побутування грецьких анклавів на українських те- ренах, висвітлені на шпальтах видання «Грецький Схід і Україна: листи грецького духовенства XVIII ст. в фондах Інституту рукопису ЦНБ ім. В.І. Вернадського» 1994 р., що базується на листуванні грецьких духовних осіб різного рангу з київськими митрополитами Рафаїлом Заборовським та Ар- сенієм Могилянським, кафігумена монастиря св. Катерини в Києві Григорія Синайського з греками фортеці Св. Єлисавети та ін.34 У 2002 р. побачила світ монографія Є.К. Чернухіна «Грецька рукописна спадщина в Києві. Історіографія та огляд матеріалів ІV – ХХ ст.», що являє собою комплексне дослідження майже пів тисячі грецьких манускриптів IV–ХХ ст. із київських бібліотечних колекцій та фондів, які поміж іншого є цінним інформативним джерелом із проблематики історії присутності греків на українських теренах35. Працею Є.К. Чернухіна «Архів протоієрея Трифілія Карацоглу: першод- жерела з історії греків Криму та Надазов’я XVIII ст. у фондах Інституту ру- копису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського» 2016 р. було вперше введено до наукового обігу документи архіву протоієрея Три- філія Карацоглу – одного з духовних лідерів кримських греків, які у 1878– 1880 рр. вдалися до переселення у Надазов’я, сподвижника митрополита Маріупольського і Готфейсько-Кафайського Ігнатія. Аналіз цих першодже- рел проливає світло на особливості організації побуту та церковного устрою Маріупольського грецького округу36. У цьому виданні докладні археогра- фічні описи документів вміщені разом із їхніми текстами, надано список шифрів зберігання цих матеріалів в Інституті рукопису тощо. Авторству Є.К. Чернухіна також належить низка розвідок з історії ні- жинської і маріупольської грецьких громад, історико-біографічних нарисів, присвячених визначним персоналіям грецького духівництва в Україні та ін. Проблематика грецької присутності на українських теренах висвітлюється у працях М.А. Араджионі. Слід зауважити, що після опублікування 1999 р. Владислава Піскіжова436 монографії «Греки Крыма и Приазовья: история изучения и историография этнической истории и культуры (80-е гг. XVIII в. – 90-е гг. ХХ в. )», в якій узагальнено понад двохсотлітній досвід студіювання історії зазначених грець- ких анклавів, подальші свої наукові пошуки дослідниця зосередила саме на вивченні етнічної історії та культури греків Кримського півострова37. Примітно, що М.А. Араджионі дотримується тієї точки зору, що фор- мування етносу кримських греків періоду Середньовіччя не було пов’язане з переселенням із Балканського півострова чи островів Грецького архіпе- лагу, а носило автохтонний характер і стало результатом тривалих, складних етногенетичних процесів, у яких брали участь представники різних народів, як готи, алани, гуни, хазари, булгари, половці, татари т. ін. Дослідниця вва- жає головним об’єднавчим фактором утворення цього етносу приналеж- ність до православного (грецького) віросповідання, що, власне, й обумовило його ідентифікацію з грецькою національністю38. Наразі М.А. Араджионі належить до числа небагатьох сучасних укра- їнських істориків, які приділяють увагу вивченню етнокультурної ситуації у середовищі кримських греків в умовах незалежної України. Йдеться про такі праці, як «Некоторые итоги этнографических и социологических ис- следований греческих общин Крыма, проведённых в 1993–1995 гг.» 1999 р., «Греки Криму: історія і сучасне становище (етнокультурна ситуація та проблеми етнополітичного розвитку)» 2005 р. тощо39. У цьому контексті до- слідниця наголошує: «Після анексії Криму дослідження історії міграцій, со- ціального статусу та культури різних етнічних спільнот, які здавна мешкали на теренах півострова, набуває особливої гостроти і актуальності»40. Поміж останніх публікацій М.А. Араджионі науковий інтерес становить історико-генеалогічна розвідка «Грецькі дворянські роди на Півдні України: досвід вивчення (за документами Держархіву в Автономній Республіці Крим)» 2016 р., яка проливає світло на процедуру набуття дворянського звання грецькими родинами після приєднання Кримського ханства до Ро- сійської імперії у 1783 р.41 Висвітленню окремих сторінок історії українських греків присвячена низка генеалогічних та просопографічних досліджень В.В. Томазова (Томо- зова). Так, учений реконструював історію впливових грецьких родин Мавро- гордато (гілка Лакана), Родоканакі та Севастопуло, які проживали на півдні України від ХVІІІ ст. і відіграли помітну роль в економічному, культурному та громадському житті зазначеного регіону42. У цьому контексті не можна обійти увагою монографію «Генеалогія козацько-старшинських родів: історіографія та джерела (друга половина XVII – початок XX ст.)» 2006 р., де в тому числі викладено історію козацько-старшинських родин грецького походження, проа- налізовано їхній внесок у розвиток української культури тощо43. 2021 р. у сті- нах Інституту історії України НАН України науковець захистив докторську Проблематика історії грецької присутності на українських теренах... 437 дисертацію «Греки-хіосці на Півдні України (кінець XVIII ст. – 1917 р.): просо - по графічний портрет етносоціальної спільноти». Слід наголосити на екстра- ординарності цієї роботи, адже тут вперше в історіографії, як у вітчизняній, так і в зарубіжній, хіоські греки постали об’єктом комплексного дослідження, в результаті чого автор створив колективний просопографічний портрет цієї уні - кальної кровноспорідненої етносоціальної спільноти, що складалась із пред- ставників впливових і заможних аристократичних родів Маврогордато (гілки Лакана, Нікола, Скарлаті та Вітелла), Родоканакі, Раллі, Севастопуло, Ска ра - манга, Каралі й Авері но. Завдяки використанню широкого кола архівних джерел автор реконструював маловідомі сторінки історії розвитку Півдня України оз- наченого періоду в правовому, фінансово-економічному, культурно-освітньому та особистісному контекстах. За визначенням самого автора, ця праця також є вкрай важливою для ствердження дисциплінарного статусу просопографії. Проблему збереження етнічної ідентичності надазовських греків розгля- дає Н.І. Бацак у своїй монографії «Грецька спільнота Надазов’я: етнокуль- турні процеси (остання чверть XVIII – початок XX століття)», опублікованій 2010 р.44 У цій праці, за визначенням самої авторки, «на документальній основі розкриваються формування та розвиток культурно-освітньої пара- дигми грецької спільноти», зокрема досліджено правові умови її соціокуль- турної розбудови, функціонування системи шкільних та позашкільних закладів, літературно-мистецьку та громадсько-просвітницьку діяльність її представників тощо. Репресивну діяльність органів державної безпеки СРСР на українських теренах, зокрема стосовно грецького населення, вже багато років поспіль ви- вчає В.М. Нікольський. У 2003 р. побачила світ монографія науковця «Репре- сивна діяльність органів державної безпеки СРСР в Україні (кінець 1920-х – 1950-ті рр.). Історико-статистичне дослідження», один із розділів якої присвя- чено так званій «грецькій операції» НКВС 1937–1938 рр.45 Ця тема висвітлена детальніше в колективній праці 2005 р. за редакцією В.М. Нікольського «Книга памяти греков Украины», де на основі широкого кола першоджерел (архівно- слідчої справи заступника УНКВС по Сталінській області Г. Загорського-За- рицького, слідчих справ репресованих греків та ін.) встановлено кількість репресованих греків, їхній вік та соціальну приналежність, однак автор напо- лягає, що і ці дані не є вичерпними, тому потрібні подальші дослідження46. У 2006 р. була опублікована монографія за спільним авторством Пахо- менка С.П. і Балабанова К.В. «Національно-культурне та громадське життя греків України в другій половині ХХ – на початку ХХІ століття», в якій проа- налізовано форми та засоби виявлення культурної самобутності українських греків47. У праці приділено увагу питанням історії становлення й діяльності грецьких національно-культурних товариств, зокрема наголошено, що пріо- ритети їхньої роботи обумовлюються історичними особливостями станов- лення тієї чи іншої грецької громади, орієнтирами лідерів тощо. Владислава Піскіжова438 О.О. Терентьєва досліджувала просвітницьку й благодійну діяльність представників грецької купецької родини Зосимів, зокрема братів Анастасія і Миколи в Ніжині, їхню роль у розгортанні новогрецького Просвітництва, підготовці національно-визвольної боротьби грецького народу проти осман- ського панування тощо48. До здобутків сучасної української історіографії слід віднести видану но- вогрецькою мовою у 2007 р. монографію Л.Г. Білоусової «Родина Петроко- кіно: одеський період. ХІХ – початок ХХ ст.» (оригінальна назва «Λιλια Μπελοουσοβα. Το γενος τον Πετροκοκκινον: περιοδος της Οδησσου 19ος – απχες 20ο αιωνα»), презентація якої відбулася 27 лютого 2008 р. в Історичному музеї міста Афіни49. В основу цієї праці лягла кандидатська дисертація з теми «Ди- настія грецьких купців Петрококіно в економічному і соціокультурному житті Російської імперії (ХІХ – початок ХХ ст.)», захищена 2007 р.50 Монографія висвітлює історію одеського періоду життєдіяльності грецьких (хіоських) купців Петрококіно, які на початку ХІХ ст. переселилися до Російської імперії і відіграли помітну роль у соціально-економічному розвитку цього міста. Маловивчені сторінки історії грецької присутності на теренах України, зокрема в західноукраїнському регіоні, відкриває І.М. Лильо своєю доктор- ською дисертацією у формі монографії «Греки на території Руського воє- водства у ХV – ХVІІІ ст.» 2019 р. Вихід у світ цієї праці став значною подією в історіографії проблеми. Сам автор констатував, що «тема історичної спад- щини греків на території Руського та Подільського воєводств Речі Поспо- литої і надалі залишається практично поза дискурсом дослідників Нового часу»51. З цим твердженням важко не погодитися, адже до виходу у світ вка- заної монографії означена проблема розглядалася сучасними українськими істориками лише побіжно, зокрема у працях О.З. Духа, В.П. Кривоноса52. І.М. Лильо також зазначив: «Керуючись наявним станом справ, метою праці було максимально вповні з’ясувати обставини утворення та розвитку ло- кальних грецьких діаспор на території Руського воєводства у XV–XVIII ст.»53. Так, у монографії ґрунтовно висвітлена торгівельно-реміснича та культурно-просвітницька діяльність грецьких іммігрантів на теренах Львова, Замостя, Бродів та інших міст воєводства, визначено місце та роль греків у тогочасному соціокультурному просторі регіону, їхній внесок у роз- виток духовної та матеріальної культури України тощо. До історіографічних здобутків останніх років слід також віднести моног- рафію «Грецька громада та консули Греції у Бердянську ХІХ – початку ХХ століття» за спільним авторством І. Лимана й В. Константінової, що побачила світ 2020 р.54 У книзі висвітлено роль греків у заснуванні Бердянська та його подальшому соціально-економічному й культурному розвитку, життєдіяль- ність греків-очільників бердянського місцевого самоврядування та грецьких консулів і віце-консулів, акредитованих у цьому місті, зв’язки між Грецьким Проблематика історії грецької присутності на українських теренах... 439 та Британським консульствами тощо. Примітною особливістю цієї праці є широка географія походження використаних у ній джерел, виявлених у архі- вах України, Росії, Польщі, Греції, Німеччини, Ізраїлю та Великої Британії. Упродовж 2000-х рр. побачила світ низка бібліографічних видань, присвя- чених проблематиці історії українських греків: багатотомне видання «Греки Одессы: именной указатель по метрическим книгам Одесской Греческой Свято-Троицкой церкви» 2000–2009 рр. (авт.-упоряд.: Л.Г. Білоусова, А.В. Мар - тиненко, А.М. Паніван, М.Г. Батурина, А.Е. Бух), «Греки в истории Крыма: краткий биографический справочник» 2000 р. (ред.-упоряд. В.В. Харабуга), «Етнічна історія грецької спільноти в Україні: бібліографічний довідник - по каж чик» 2003 р. (відп. ред. М.Ф. Дмитрієнко), «Жизнеописание заслужен- ных греков Украины. 1778–2008 гг.: информационно-справочный материал» 2014 р. (ред.-упоряд. Н.С. Коссе), «Дослідники історії Південної України: біобібліографічний довідник» 2013–2016 р. (упоряд. Ігор Лиман) та ін.55 У контексті цього дослідження не можна обійти увагою й колективну працю науковців Інституту історії України НАН України «Греки на україн- ських теренах: Нариси з етнічної історії. Документи, матеріали, карти» 2000 р., виконану під керівництвом проф. М.Ф. Дмитрієнко56. Як зазначив П.Т. Тронько: «З виходом цього видання в українській історіографії запов- нилися значні прогалини в етнічній історії нашої Батьківщини»57. Певний внесок у формування загальної картини етнічної історії греків Ук- раїни був зроблений їхніми ж представниками (С.М. Мазараті, А.Я. Балджі, В.Я. Терезов, К.В. Балабанов, О.І. Коноп та ін.), але переважно шляхом на- уково-публіцистичних напрацювань. Тут слід згадати роботу В.Я. Терезова «Греки и восточные славяне. Из истории греческо-украинских и греческо-рос- сийских культурных связей» 2000 р.58 Напевно найбільш помітним виданням, що побачило світ завдячуючи зусиллям грецької спільноти незалежної Украї - ни, стала узагальнююча праця «От античности до наших дней: очерки истории и культуры греков Украины» (ред. і упоряд. Н.С. Коссе), опублікована 2009 р. Федерацією грецьких товариств України, в якій на основі різнопланового до- слідницького матеріалу відображені основні віхи історії українських греків59. Окремі сторінки цієї історії відкривають матеріали низки науково-прак- тичних конференцій всеукраїнського та міжнародного масштабу, що проводи- лися на теренах незалежної України. Їхніми організаторами виступають українські та зарубіжні науково-освітні, державні та громадські інституції, зокрема провідні організаційні структури грецької спільноти України. Зазви- чай ці заходи привертають увагу значної кількості представників вітчизняних і зарубіжних наукових кіл, котрі спеціалізуються на елліністичних студіях. До найбільш резонансних із них, що відбулися впродовж останнього десятиліття, слід віднести: Міжнародна науково-практична конференція «Діалог культур у контексті історії українсько-грецьких зв'язків» (Київ, 2011), III Міжнародна Владислава Піскіжова440 науково-практична конференція «Діалог культур: Україна – Греція» (Салоніки– Патри–Афіни–Одеса–Київ, 2012 р.), IV Міжнародна науково-практична кон- ференція «Діалог культур: Україна – Греція. Сучасний стан та перспективи розвитку» (Київ–Афіни–Патри–Салоніки–Ніш, 2013 р.), VІ Міжнародна на- уково-практична конференція «Діалог культур: Україна – Греція (до 1000-річчя Афонської спадщини в Україні)» (Київ, 2015 р.), Науково-практична конфе- ренція «Трагедія греків України в історичній пам’яті українців (80-і роковини репресивної «грецької операції» (Маріуполь, 2017 р.), Міжнародна наукова конференція «Грецька громада Ніжина: історія і сучасність» (Ніжин, 2017 р.). Слід зауважити, що з означеної проблематики в незалежній Україні було захищено понад 20 дисертацій, і це є важливим показником значного науко- вого інтересу, який до неї виявляють сучасні історики. Отже, історія грецької присутності на українських теренах на сьогодні є досить розвиненим на- прямком історичних досліджень, який певним чином вже інституціалізувався під назвою «елліністичні студії», хоча це поняття є значно ширшим за власне історичний контекст, оскільки передбачає, зокрема, лінгвістичні пошуки. Окрім дисертацій, про які вже йшлося в нашій розвідці, необхідно згадати працю О.Є. Пилипенка60, яка перебуває в числі перших у незалежній Україні, присвячених вивченню історії становлення та діяльності Ніжинського грець- кого братства, його суду та магістрату. Крім цього не можна обійти увагою низку кандидатських дисертацій, захищених у стінах Інституту історії Ук- раїни НАН України. Зокрема, у працях М.К. Подгайко61 та С.В. Новікової62 висвітлюється проблематика етнічної історії надазовських греків в епоху мо- дерну, а дисертація М.А. Абдуллаєвої63 – одна з небагатьох, що відкриває ма- ловідомі сторінки історії духовного життя кримських греків. Варто також згадати дві праці, виконані на базі Донецького національного університету. Перша – за авторством Ю.М. Демури64, датована 2008 р. і присвячена ви- вченню господарської діяльності іноземних колоністів (у тому числі греків) упродовж другої половини ХVІІІ – початку ХХ ст., їхній ролі в економічному розвитку регіону. Інша праця, захищена С.С. Арабаджи65 2012 р., вирізняється тим, що є єдиним до сьогодні комплексним дослідженням джерел з історії повсякдення грецького населення Надазов’я епохи модерну. Для нашого до- слідження науковий інтерес становила кандидатська дисертація О.Л. Капінус «Грецькі громади України кінця ХVІІ – початку ХХІ ст.: історіографія про- блеми», що була захищена 2008 р.66 Авторка здійснила комплексний історіог- рафічний аналіз праць із тематики етнічної історії греків України, починаючи з ХІХ ст. – часу започаткування елліністичних студій як таких, приділивши значну увагу й доробку сучасних українських істориків. Серед іншого до- слідниця зауважила, що вітчизняні науковці надають перевагу студіюванню історії ніжинських та надазовських греків і, відповідно, вивчення інших грецьких осередків носить здебільшого фрагментарний характер. Дійсно, це Проблематика історії грецької присутності на українських теренах... 441 твердження було слушним і обґрунтованими на час захисту дисертації, та на- разі ситуація виглядає дещо інакше за рахунок напрацювань останніх років, які вже були проаналізовані в нашій розвідці. Насамкінець слід констатувати, що підвалини історичних студій з етнічної історії українських греків було закладено наприкінці XVIII– ХІХ ст. працями вчених Російської імперії та західноєвропейських країн. Відтоді історіографія цієї проблематики постійно еволюціонувала і в кіль- кісному, і в якісному відношенні за рахунок наукового доробку радянських істориків та найбільших результатів досягла у працях сучасних україн- ських науковців. Їхній історіографічний огляд дозволяє твердити про особливий внесок, що був здійснений у розвиток досліджень історії грецької присутності на українських теренах співробітниками Інституту історії України НАН Ук- раїни, а також виокремити в цьому процесі роль Н.О. Терентьєвої. Очевид- ним є те, що поміж значної кількості напрацювань із цієї проблематики у пріоритетах дискурсу все ж перебувають питання історії життєдіяльності приазовського та ніжинського грецьких анклавів, тому ці її аспекти розроб- лені в історіографії більш фундаментально і представлені не лише числен- ними науковими статтями, а й ґрунтовними дисертаціями, монографіями тощо. Останніми роками значно просунулося студіювання проблематики іс- торії інших грецьких осередків, насамперед львівського та одеського, і вже знайшло своє відображення в окремих докторських дисертаціях і моногра- фіях. Необхідно також наголосити на тому, що національно-культурне життя грецької спільноти в умовах незалежної України є найменш репрезентова- ним в історичній науці. Переважна більшість цього доробку належить самим її представникам і має здебільшого науково-публіцистичний виклад. Однак цей аспект проблеми є вкрай важливим для відтворення загальної картини грецької присутності на українських теренах, історії України зага- лом, а тому потребує подальшої наукової розробки. Можна спрогнозувати посилення наукового інтересу до цієї багатоаспектної теми і в подальшому, зважаючи на невизначеність становища українських греків після тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та окремих територій Луганської і Донецької областей Російською Федерацією в 2014 р. Тут йдеться про територіальні межі незалежної України. 1 Урядовий кур’єр. 2002. 28 грудня. С.11–12. 2 Комплексний демографічний прогноз України на період до 2050 р. За ред. чл.- кор. НАН України, д.е.н., проф. Е.М. Лібанової. Київ, 2006. 138 с. 3 Bougainville J. P. de. Quels étaient les droits des métropoles grecques sur leurs colo- nies; les devoirs des colonies envers les métropoles; et les engagements réciproques des unes et des autres. Paris, 1745; Rochette R. Histoire critique de rétablissement des colonies grec- ques. Paris, 1814. Т. 1. Владислава Піскіжова442 4 Ольговський С.Я. Давньогрецькі міста-колонії Північного Причорномор’я: на- вчальний посібник. Київ, 2007. 149 с. 5 Meyer Е. Geschichte des Alterthums. Stuttgart, 1893. Т. 2. S. 433–484; Beloch К.J. Griechische Geschichte. Strassburg, 1912. S. 229–233; Guiraud P. La propriété foncière en Grèce jusqu'à la conquête romaine. Paris, 1893. Р. 78–86. 6 Штерн Э.Р. Новооткрытая Ольвийская надпись. Записки Одесского общества ис- тории и древностей. 1893. Т. 16; Штерн Э.Р. Значение керамических находок на юге России для выяснения культурной истории Черноморской колонизации. Записки Одес- ского общества истории и древностей. 1900. Т. 22. С. 1–21. 7 Латышев В.В. Исследования об истории и государственном строе города Ольвии. Санкт-Петербург, 1887. 8 Гедьо А., Іллюк Т. Становлення елліністики в Україні. Пам’яті Н.О. Терентьєвої. Вісник – ΑΓΓΕΛΙΑΦΟΡΟΣ. Щорічний українсько-грецький альманах. 2017. Грудень. С.347. 9 Подвижники й меценати. Грецькі підприємці та громадські діячі в Україні XVII– XIX ст.: Історико-біографічні нариси. Київ, 2001. 342 с. 10 Матяш І.Б. Етнічна історія греків України в особах. Архіви України. 2001. № 6. 11 Терентьева Н.А. Греки в Украине: прошлое и настоящее (экономическая и куль- турно-просветительская деятельность. XVII–XX вв.). Киев, 1999. 352 с. 12 Терентьєва Н.О. Таємне грецьке товариство «Філікі Етерія»: організаційний та по- літико-ідеологічний центр підготовки грецької революції 1821–1829 рр. Київ, 2005. 352 с. 13 Шевченко О. Терентьєва Наталія. Таємне грецьке товариство «Філікі Етерія»: організаційний та політико-ідеологічний центр підготовки грецької революції 1821– 1829 рр. Український археографічний щорічник. Київ, 2007. Вип. 12. Том 15. С. 803. 14 Слюсаренко О.О., Терентьєва Н.О. Торгово-економічні зв’язки України і Греції: Історичні традиції та сьогодення. Київ, 2005. 384 с. 15 Терентьєва Н., Балабанов К. Греки в Україні: історія та сучасність. Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. Київ, 2008. Ч. 1. 352 с.; Терентьєва Н., Балабанов К. Греки в Ук- раїні: історія та сучасність. Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. Київ, 2008. Ч. 2. 320 с. 16 Гедьо А., Іллюк Т. Становлення елліністики в Україні. Пам’яті Н.О. Терентьєвої. Вісник – ΑΓΓΕΛΙΑΦΟΡΟΣ. Щорічний українсько-грецький альманах. 2017. Грудень. С.351. 17 Гедьо А.В. Греки Північного Приазов’я (1778–1785 рр.): автореф. дис. ... канд. іст. наук. Донецьк, 1997. 24 с. 18 Гедьо А.В. Джерела з історії греків Північного Приазов’я (кінець XVIII – початок ХХ ст.). Київ, 2001. 245 с. 19 Гедьо А.В. Грецькі громади Ніжина та Північного Приазов’я в актових матеріа- лах середини XVII–XIX ст. Київ, 2005. 416 с. 20 Гедьо А.В. Соціально-економічний розвиток грецьких громад України середини XVII–ХІХ ст.: джерелознавчий аспект. Донецьк, 2006. 398 с. 21 Гедьо А.В. Соціальний статус і розвиток господарства грецьких громад України середини XVII–XIX ст.: джерелознавчий аспект: автореф. дис. ... д-ра іст. наук., До- нецьк, 2006. 37 с. 22 Волониць В.С. Торговельно-комерційна діяльність греків-купців в Україні (се- редина XVII–ХІХ ст.): автореф. дис. … канд. іст. наук. Донецьк, 2007. 20 с. 23 Гедьо А.В., Терентьєва Н.О., Саєнко Р.І. Маріупольський грецький суд: історія створення та діяльність. Донецьк, 2012. 480 с. Проблематика історії грецької присутності на українських теренах... 443 24 Гедьо А.В., Подгайко М.К. Ніжинський грецький магістрат. Донецк, 2013. 446 с. 25 Пономарьова І.С. Етнічна специфіка духовної культури греків українського При- азов’я: автореф. дис. ... канд. іст. наук. Київ, 1997. 20 с. 26 Пономарьова І.С. Етнічна історія греків Приазов’я (кінець ХVІІІ – початок ХХІ ст.): Історико-етнографічне дослідження. Київ, 2006. 300 с. 27 Пономарьова І.С. Етнічна історія греків Приазов’я (кінець ХVІІІ – початок ХХІ ст.): Історико-етнографічне дослідження. Київ, 2006. С. 260. 28 Пономарьова І.С. Греки Приазов'я: етнонаціональні процеси в аспекті трансфор- мації традиційної культури: автореф. дис. ... д-ра іст. наук. Київ, 2007. 32 с. 29 Етнонаціональний аспект формування громадянського суспільства в Україні (за матеріалами Північного Азов’я). Балабанов К.В., Дегтеренко А.М., Булик М.В., Пахо- менко С.П., Пономарьова І.С. За заг. ред. К.В. Балабанова. Маріуполь, 2011. 344 с; Етнонаціональний аспект формування громадянського суспільства в Україні (за мате- ріалами Північного Азов’я): Громадянське суспільство в Україні: етнонаціональний аспект. Словник-довідник. Балабанов К.В., Дегтеренко А.М., Булик М.В., Пахоменко С.П., Пономарева І.С. За заг. ред. К.В. Балабанова. Маріуполь, 2011. 120 с.; Етнона- ціональний аспект формування громадянського суспільства в Україні (за матеріалами Північного Азов’я): Розвиток територіальних громад Українського Північного Азов’я. Статистичний довідник. Балабанов К.В., Дегтеренко А.М., Булик М.В., Пахоменко С.П., Пономарьова І.С. За заг. ред. К.В. Балабанова. Маріуполь, 2011. 41 с. 30 Якубова Л.Д. Маріупольські греки (етнічна історія). 1778 р. – початок 30-х років ХХ ст. Київ, 1999. 331 с. 31 Якубова Л. Грецьке село в горнилі «більшовицької перековки» (20-ті рр. ХХ ст.). Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвідомчий збірник наукових праць. 2010. Вип. 19. С. 174. 32 Якубова Л. Повсякденне життя етнічних меншин радянської України у міжво- єнну добу. Київ, 2011. 339 с. 33 Якубова Л. Еллінізація приазовських греків (середина 20-х – 30-і роки) – мовно- культурний аспект. Записки історико-філологічного товариства Андрія Білецького. Київ, 1998. Вип. ІІ. С.87–99; Якубова Л.Д. Мовна проблема та її вплив на етнокультурне життя українських греків (середина 20-х – 30-ті рр. ХХ ст.) (1). Український історичний журнал. 2004. №2. С.121‒132; Якубова Л.Д. Мовна проблема та її вплив на етнокуль- турне життя українських греків (середина 20-х – 30-ті рр. ХХ ст.) (2). Український історичний журнал. Київ, 2004. №4. С. 82‒90. 34 Чернухін Є.К. Грецький Схід і Україна: листи грецького духовенства XVIII ст. в фондах Інституту рукопису ЦНБ ім. В. І. Вернадського. Київ, 1994. 91 с. 35 Чернухін Є.К. Грецька рукописна спадщина в Києві. Історіографія та огляд ма- теріалів ІV–ХХ ст. Київ, 2002. 326 с. 36 Чернухін Є.К. Архів протоієрея Трифілія Карацоглу: першоджерела з історії гре- ків Криму та Надазов’я XVIII ст. у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Київ, 2016. 318 с. 37 Араджиони М.А. Греки Крыма и Приазовья: история изучения и историография этнической истории и культуры (80-е гг. XVIII в. – 90-е гг. ХХ в. ). Симферополь, 1999. 132 с. 38 Араджиони М.А. Греки Крыма: к истории формирования общины в период по- зднего средневековья – нового времени. Материалы по археологии, истории и этног- рафии Таврии: Сб. научн. тр. 2007. Вып. XIII. С. 641– 678. Владислава Піскіжова444 39 Араджиони М.А. Некоторые итоги этнографических и социологических иссле- дований греческих общин Крыма, проведённых в 1993–1995 гг. Исторический опыт межнационального и межконфессионального согласия в Крыму. Симферополь, 1999. С.10–15; Араджионі М.А. Греки Криму: історія і сучасне становище (етнокультурна си- туація та проблеми етнополітичного розвитку): монографія. Сімферополь, 2005. 92 с. 40 Араджионі М.А. Грецькі дворянські роди на Півдні України: досвід вивчення (за документами Державного архіву в Автономній Республіці Крим). Сходознавство. 2016. № 73–74. С. 3. 41 Араджионі М.А. Грецькі дворянські роди на Півдні України: досвід вивчення (за документами Державного архіву в Автономній Республіці Крим). Сходознавство. 2016. № 73–74. С. 3–62. 42 Томазов В. Рід Маврогордато (гілка Лакана) в Одесі: історико-генеалогічна роз- відка. Архіви України. 2010. Вип. 3–4 (269), липень–вересень. С. 72–86; Томазов В. Оде- ські Севастопуло: соціальний статус родини. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. 2014. Число 24. С. 109–122; Томазов В. Одеські Родоканакі: істо- рико-генеалогічна розвідка. Архіви України. 2015. Вип. 5–6 (299). С. 250–266. 43 Томазов В. К вопросу о вкладе казацко-старшинских родов греческого проис- хождения в украинскую культуру. Записки історико-філологічного товариства А. Бі- лецького. 1997. Вип.1. С.87–90; Томазов В. З генеалогії козацько-старшинських родів грецького походження. Берегиня. 2000. № 1–2; Томазов В.В. Генеалогія козацько-стар- шинських родів: історіографія та джерела (друга половина XVII – початок XX ст.). Київ, 2006. 282 с.; Томазов В.В. Мадзапети (Мазапети). Енциклопедія історії України. Київ, 2009. Т. 6. 790 с. 44 Бацак Н.І. Грецька спільнота Надазов’я: етнокультурні процеси (остання чверть XVIII – початок XX століття). Київ, 2010. 270 с. 45 Нікольський В. Репресивна діяльність органів державної безпеки СРСР в Україні (кінець 1920-х – 1950-ті рр.). Історико-статистичне дослідження: моногр. Донецьк, 2003. 624 с. 46 Никольский В.Н., Бут А.Н., Добров П.В., Шевченко В.А. Книга памяти греков Украины. Донецк, 2005. 336 с. 47 Балабанов К.В., Пахоменко С.П. Національно-культурне та громадське життя греків України в другій половині ХХ – на початку ХХІ століття: монографія. Маріу- поль, 2006. 260 с. 48 ерентьєва О.О. Грецькі купці Зосими: просвітницька та благодійна діяльність. Київ, 2003. 187 с. 49 Μπελοουσοβα Λιλια. Το γενος τον Πετροκοκκινον: περιοδος της Οδησσου 19ος – απχες 20ο αιωνα». Χιοσ, 2007. 390 σ. 50 Білоусова Л.Г. Династія грецьких купців Петрококіно в економічному і соціо- культурному житті Російської імперії (ХІХ – початок ХХ ст.): автореф. дис. ... канд. іст. наук. Одеса, 2007. 20 с. 51 Лильо І. Греки на території Руського воєводства у XV–XVIII ст. Львів, 2019. С. 11. 52 Дух О. Превелебні панни: Жіночі чернечі спільноти Львівської та Перемишль- ської єпархій у ранньомодерний період. Львів, 2017. 752 с.; Кривонос В.П. Львівсько- левантійська торгівля наприкінці XV – в середині XVII ст. Український історичний журнал. 1995. № 1. С. 48– 57; Кривонос В.П. До питання про діяльність середньозем- номорських греків у Львові в XVI – середині XVII ст. Lwów: miasto, społeczeństwo, kul- tura. Kraków, 1998. Т. 2. 53 Лильо І. Греки на території Руського воєводства у XV–XVIII ст. Львів, 2019. С. 11. Проблематика історії грецької присутності на українських теренах... 445 54 Лиман І., Константінова В. Грецька громада та консули Греції у Бердянську ХІХ – початку ХХ століття: монографія. Мелітополь, 2020. 494 с. 55 Греки Одессы: Именной указатель по метрическим книгам Одесской Греческой Свято-Троицкой церкви. Часть І. 1800–1831. Труды Государственного архива Одесской области. Одесса, 2000. Т. ІІ. 364 с.; Греки в истории Крыма: Краткий биографический справочник. Научн. ред.-составитель В.В. Харабуга. Симферополь, 2000. 320 с.; Ет- нічна історія грецької спільноти в Україні: бібліографічний довідник-покажчик. Відп. ред. М.Ф. Дмитрієнко. Київ, 2003. 288 с.; Жизнеописание заслуженных греков Украины. 1778–2008 гг.: Информационно-справочный матеріал. Ред. и сост. Н.С. Коссе. Мариуполь, 2014. 512 с.; Дослідники історії Південної України: біобібліог- рафічний довідник. Упорядн. І. Лиман. Київ, 2013. Т. 1. 382 с. 56 Греки на українських теренах: Нариси з етнічної історії: Документи, матеріали, карти. Авт.: М. Дмитрієнко, В. Литвин, В. Томазов, Л. Яковлєва, О. Ясь та ін. Київ, 2000. 488с. 57 Тронько П. Греки на українських теренах: Нариси з етнічної історії. Документи, матеріали, карти. Бібліотечний вісник. 2000. № 4. С. 55. 58 Терезов В.Я. Греки и восточные славяне. Из истории греческо-украинских и гре- ческо-российских культурных связей. Київ, 2000. 223 с. 59 От античности до наших дней: очерки истории и культуры греков Украины. Ред. и сост. Н.С. Коссе. Мариуполь, 2009. 298 с. 60 Пилипенко О.Є. Виникнення і діяльність Ніжинського грецького братства (50 рр. ХVII ст. – кін. 60 рр. ХІХ ст.): автореф. дис. … канд. іст. наук. Київ, 1996. 22 с. 61 Подгайко М.К. Самоврядування грецьких громад в Україні (середина ХVII – 70-ті рр. ХІХ ст.): автореф. дис. ... канд. іст. наук. Київ, 2006. 19 с. 62 Новікова С.В. Внесок греків в економічний розвиток Північного Приазов’я (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.): автореф. дис. … канд. іст. наук. Київ, 2005. 19 с. 63 Абдуллаєва М.А. Православні храми та монастирі Криму як осередки духовного життя грецького населення (кінець ХVІІІ – 30-і роки ХХ ст.): автореф. дис. ... канд. іст. наук. Київ, 2001. 19 с. 64 Демура Ю.М. Іноземні колоністи в соціально-економічному розвитку Північного Приазов’я (друга половина XVIII – початок XX ст.): автореф. дис. ... канд. іст. наук. Донецьк, 2008. 19 с. 65 Арабаджи С.С. Повсякденне життя грецького населення Північного Приазов’я кінця XVIII – початку XX ст.: джерелознавчий аспект: автореф. дис. ... канд. іст. наук. Донецьк, 2012. 20 с. 66 Капінус О.Л. Грецькі громади України кінця ХVІІ – початку ХХІ ст.: історіогра- фія проблеми.): автореф. дис. ... канд. іст. наук. Донецьк, 2008. 20 с. REFERENСES 1. Abdullaieva, M.A. (2001). Pravoslavni khramy ta monastyri Krymu iak oseredky dukhovnoho zhyttia hrets'koho naselennia (kinets' ХVIII – 30-i roky ХХ st.). Extended abstract of PhD thesis. Kyiv [in Ukrainian]. 2. Arabadzhy, S.S. (2012). Povsiakdenne zhyttia hrets'koho naselennia Pivnichnoho Pryazov'ia kintsia XVIII – pochatku XX st.: dzhereloznavchyj aspekt. Extended abstract of PhD thesis. Donets'k [in Ukrainian]. 3. Aradzhioni, M.A. (1999). Greki Kryma i Priazov'ya: istoriya izucheniya i istoriografiya etnicheskoj istorii i kul'tury (80-e gg. XVIII v. – 90-e gg. ХХ v. ). Simferopol' [in Russian]. Владислава Піскіжова446 4. Aradzhioni, M.A. (1999). Nekotorye itogi etnograficheskih i sociologicheskih issle- dovanij grecheskih obshchin Kryma, provedyonnyh v 1993–1995 gg. Istoricheskij opyt mez- hnacional'nogo i mezhkonfessional'nogo soglasiya v Krymu. Simferopol' [in Russian]. 5. Aradzhioni, M.A. (2007). Greki Kryma: k istorii formirovaniya obshchiny v period pozdnego srednevekov'ya – novogo vremeni. Materialy po arheologii, istorii i etnografii Tavrii: Sb. nauchn. tr. [in Russian]. 6. Aradzhyoni, M.A. (2005). Hreky Krymu: istoriia i suchasne stanovysche (etnokul'turna sytuatsiia ta problemy etnopolitychnoho rozvytku): monohrafiia. Simferopol' [in Ukrainian]. 7. Aradzhyoni, M.A. (2016). Hrets'ki dvАorians'ki rody na Pivdni Ukrainy: dosvid vy- vchennia (za dokumentamy Derzhavnoho arkhivu v Avtonomnij Respublitsi Krym). Skho- doznavstvo, 73–74, 3-62 [in Ukrainian]. 8. Balabanov, K.V. (Ed.). (2011). Etnonatsional'nyj aspekt formuvannia hromadians'koho suspil'stva v Ukraini (za materyialamy Pivnichnoho Azov'ia). Mariupol' [in Ukrainian]. 9. Balabanov, K.V. (Ed.). (2011). Etnonatsional'nyj aspekt formuvannia hromadi- ans'koho suspil'stva v Ukraini (za materyialamy Pivnichnoho Azov'ia): Hromadians'ke sus- pil'stvo v Ukraini: etnonatsional'nyj aspekt. Slovnyk-dovidnyk. Mariupol' [in Ukrainian]. 10. Balabanov, K.V. (Ed.). (2011). Etnonatsional'nyj aspekt formuvannia hromadi- ans'koho suspil'stva v Ukraini (za materialamy Pivnichnoho Azov'ia): Rozvytok terytorial'nykh hromad Ukrains'koho Pivnichnoho Azov'ia. Statystychnyj dovidnyk. Mariupol' [in Ukrainian]. 11. Balabanov, K.V., & Pakhomenko, S.P. (2006). Natsional'no-kul'turne ta hromads'ke zhyttia hrekiv Ukrainy v druhij polovyni ХХ – na pochatku ХХI stolittia: monohrafiia. Ma- riupol' [in Ukrainian]. 12. Batsak, N.I. (2010). Hrets'ka spil'nota Nadazov'ia: etnokul'turni protsesy (ostannia chvert' XVIII – pochatok XX stolittia). Kyiv [in Ukrainian]. 13. Bazhan, O., & Loshyts'kyj, O. (2019). Operatsiia Volna: vyselennia turkiv ta hrekiv z chornomors'koho uzberezhzhia Ukrainy. Pivdennyj Zakhid. Odesyka, 10 [in Ukrainian]. 14. Beloch, К.J. (1912). Griechische Geschichte. Strassburg [in German]. 15. Bilousova, L.H. (2007). Dynastiia hrets'kykh kuptsiv Petrokokino v ekonomichnomu i sotsiokul'turnomu zhytti Rosijs'koi imperii (ХIХ – pochatok ХХ st.). Extended abstract of PhD thesis. Odesa [in Ukrainian]. 16. Bougainville, J. P. de. (1745). Quels étaient les droits des métropoles grecques sur leurs colonies, les devoirs des colonies envers les métropoles, et les engagements réciproques des unes et des autres. Paris [in French]. 17. Chernukhin, Ye.K. (1994). Hrets'kyj Skhid i Ukraina: lysty hrets'koho dukhovenstva XVIII st. v fondakh Instytutu rukopysu TsNB im. V. I. Vernads'koho. Kyiv [in Ukrainian]. 18. Chernukhin, Ye.K. (2002). Hrets'ka rukopysna spadschyna v Kyievi. Istoriohrafiia ta ohliad materialiv IV–ХХ st. Kyiv [in Ukrainian]. 19. Chernukhin, Ye.K. (2016). Arkhiv protoiiereia Tryfiliia Karatsohlu: pershodzherela z istorii hrekiv Krymu ta Nadazov'ia XVIII st. u fondakh Instytutu rukopysu Natsional'noi biblioteky Ukrainy imeni V.I. Vernads'koho. Kyiv [in Ukrainian]. 20. Demura, Yu.M. (2008). Inozemni kolonisty v sotsial'no-ekonomichnomu rozvytku Pivnichnoho Pryazov'ia (druha polovyna XVIII – pochatok XX st.). Extended abstract of PhD thesis. Donets'k [in Ukrainian]. 21. Doslidnyky istorii Pivdennoi Ukrainy: biobibliohrafichnyj dovidnyk. (2013). Kyiv, [in Ukrainian]. 22. Dukh, O. (2017). Prevelebni panny: Zhinochi chernechi spil'noty L'vivs'koi ta Pe- remyshl's'koi ieparkhij u rann'omodernyj period. L'viv [in Ukrainian]. Проблематика історії грецької присутності на українських теренах... 447 23. Etnichna istoriia hrets'koi spil'noty v Ukraini: bibliohrafichnyj dovidnyk-pokaz- hchyk. (2003). Kyiv [in Ukrainian]. 24. Greki Odessy: Imennoj ukazatel' po metricheskim knigam Odesskoj Grecheskoj Svyato-Troickoj cerkvi. (2000). Trudy Gosudarstvennogo arhiva Odesskoj oblasti. (Vol.1). Odessa [in Russian]. 25. Greki v istorii Kryma: Kratkij biograficheskij spravochnik. (2000). Simferopol' [in Russian]. 26. Guiraud, P. (1893). La propriété fonciére en Greee jusqu'à la conquête romaine. Paris [in French]. 27. Hed'o, A., & Illiuk, T. (2017). Stanovlennia ellinistyky v Ukraini. Pam'iati N.O. Teren - t'ievoi. Schorichnyj ukrains'ko-hrets'kyj al'manakh, 12 [in Ukrainian]. 28. Hed'o, A.V. (1997). Hreky Pivnichnoho Pryazov'ia (1778–1785 rr.). Extended abstract of PhD thesis. Donets'k [in Ukrainian]. 29. Hed'o, A.V. (2001). Dzherela z istorii hrekiv Pivnichnoho Pryazov'ia (kinets' XVIII – pochatok ХХ st.). Kyiv [in Ukrainian]. 30. Hed'o, A.V. (2005). Hrets'ki hromady Nizhyna ta Pivnichnoho Pryazov'ia v aktovykh materialakh seredyny XVII–XIX st. Kyiv [in Ukrainian]. 31. Hed'o, A.V. (2006). Sotsial'no-ekonomichnyj rozvytok hrets'kykh hromad Ukrainy seredyny XVII–ХІХ st.: dzhereloznavchyj aspekt. Donets'k [in Ukrainian]. 32. Hed'o, A.V. (2006). Sotsial'nyj status i rozvytok hospodarstva hrets'kykh hromad Ukrainy seredyny XVII–XIX st.: dzhereloznavchyj aspekt. Extended abstract of Doctor's thesis. Donets'k [in Ukrainian]. 33. Hed'o, A.V., & Podhajko, M.K. (2013). Nizhyns'kyj hrets'kyj mahistrat. Donets'k [in Ukrainian]. 34. Hed'o, A.V., Terent'ieva, N.O., & Saienko, R.I. (2012). Mariupol's'kyj hrets'kyj sud: istoriia stvorennia ta diial'nist'. Donets'k [in Ukrainian]. 35. Hreky na ukrains'kykh terenakh: Narysy z etnichnoi istorii: Dokumenty, materialy, karty. (2000). Kyiv [in Ukrainian]. 36. Kapinus, O.L. (2008). Hrets'ki hromady Ukrainy kintsia XVII – pochatku XXI st.: istoriohrafiia problemy. Extended abstract of PhD thesis. Donets'k [in Ukrainian]. 37. Kompleksnyj demohrafichnyj prohnoz Ukrainy na period do 2050 r. (2006). Kyiv [in Ukrainian]. 38. Kryvonos, V. (1998). Do pytannia pro diial'nist' seredzemnomors'kykh hrekiv u L'vovi v XVI – seredyni XVII st. Lwów: miasto, społeczeństwo, kultura. Kraków [in Ukrainian]. 39. Kryvonos, V.P. (1995). L'vivs'ko-levantijs'ka torhivlia naprykintsi XV – v seredyni XVII st. Ukrains'kyj istorychnyj zhurnal, 1 [in Ukrainian] 40. Latyshev V.V. (1887). Issledovaniya ob istorii i gosudarstvennom stroe goroda Ol'vii. Sankt-Peterburg [in Russian]. 41. Lyl'o, I. (2019). Hreky na terytorii Rus'koho voievodstva u XV–XVIII st. L'viv [in Ukrainian]. 42. Lyl'o, I.M. (2019). Hreky na terytorii Rus'koho voievodstva v XV–XVIII st. Exten- ded abstract of Doctor's thesis. L'viv [in Ukrainian]. 43. Lyman, I., & Konstantinova, V. (2020). Hrets'ka hromada ta konsuly Hretsii u Ber- dians'ku ХІХ – pochatku ХХ stolittia. Melitopol'[in Ukrainian]. 44. Matiash, I.B. (2001). Etnichna istoriia hrekiv Ukrainy v osobakh. Arkhivy Ukrainy, 6 [in Ukrainian]. Владислава Піскіжова448 45. Meyer, Е. (1893). Geschichte des Alterthums. Stuttgart, 2 [in German]. 46. Nikol'skij, V.N., But A.N., Dobrov P.V., & Shevchenko V.A. (2005). Kniga pamyati grekov Ukrainy. Doneck [in Russian]. 47. Nikol's'kyj, V. (2003). Represyvna diial'nist' orhaniv derzhavnoi bezpeky SRSR v Ukraini (kinets' 1920-kh – 1950-ti rr.). Istoryko-statystychne doslidzhennia: monohrafiia. Donets'k [in Ukrainian]. 48. Novikova, S.V. (2005). Vnesok hrekiv v ekonomichnyj rozvytok Pivnichnoho Pry- azov'ia (druha polovyna ХIХ – pochatok ХХ st.). Extended abstract of PhD thesis. Kyiv [in Ukrainian]. 49. Ol'hovs'kyj, S.Ya. (2007). Davn'ohrets'ki mista-kolonii Pivnichnoho Prychorno- mor'ia: navchal'nyj posibnyk. Kyiv [in Ukrainian]. 50. Ot antichnosti do nashih dnej: ocherki istorii i kul'tury grekov Ukrainy. (2009). Ma- riupol' [in Russian]. 51. Podhajko, M.K. (2006). Samovriaduvannia hrets'kykh hromad v Ukraini (seredyna ХVII – 70-ti rr. ХIХ st.). Extended abstract of PhD thesis. Kyiv [in Ukrainian]. 52. Podvyzhnyky j metsenaty. Hrets'ki pidpryiemtsi ta hromads'ki diiachi v Ukraini XVII– XIX st.: Istoryko-biohrafichni narysy. (2001). Kyiv [in Ukrainian]. 53. Ponomar'ova, I.S. (1997). Etnichna spetsyfika dukhovnoi kul'tury hrekiv ukra- ins'koho Pryazov'ia. Extended abstract of PhD thesis. Kyiv [in Ukrainian]. 54. Ponomar'ova, I.S. (2006). Etnichna istoriia hrekiv Pryazov'ia (kinets' ХVIII – po- chatok ХХІ st.): Istoryko-etnohrafichne doslidzhennia. Kyiv [in Ukrainian]. 55. Ponomar'ova, I.S. (2007). Hreky Pryazov'ia: etnonatsional'ni protsesy v aspekti transformatsii tradytsijnoi kul'tury. Extended abstract of Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian]. 56. Pylypenko, O.Ye. (1996). Vynyknennia i diial'nist' Nizhyns'koho hrets'koho bratstva (50 rr. ХVII st. – kin. 60 rr. ХIХ st.). Extended abstract of PhD thesis. Kyiv [in Ukrainian]. 57. Rochette, R. (1814). Histoire critique de l'établissement des colonies grecques. Paris [in French]. 58. Shevchenko, O. (2007). Terent'ieva Nataliia. Taiemne hrets'ke tovarystvo Filiki Ete- riia: orhanizatsijnyj ta polityko-ideolohichnyj tsentr pidhotovky hrets'koi revoliutsii 1821– 1829 rr. Ukrains'kyj arkheohrafichnyj schorichnyk, 12 [in Ukrainian]. 59. Shtern, E.R. (1893). Novootkrytaya Ol'vijskaya nadpis'. Zapiski Odesskogo ob- shchestva istorii i drevnostej, 16 [in Russian]. 60. Shtern, E.R. (1900). Znachenie keramicheskih nahodok na yuge Rossii dlya vyyas- neniya kul'turnoj istorii CHernomorskoj kolonizacii. Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostej, 22 [in Russian]. 61. Sliusarenko, O.O., & Terent'ieva, N.O. (2005). Torhovo-ekonomichni zv'iazky Ukrainy i Hretsii: Istorychni tradytsii ta s'ohodennia. Kyiv [in Ukrainian]. 62. Terent'eva, N.A. (1999). Greki v Ukraine: proshloe i nastoyashchee (ekonomiches- kaya i kul'turno-prosvetitel'skaya deyatel'nost'. XVII–XX vv.). Kiev [in Russian]. 63. Terent'ieva, N., & Balabanov, K. (2008). Hreky v Ukraini: istoriia ta suchasnist'. Navch. posib. dlia stud. vyschykh navch. zakl. (Vols. 1–2). Kyiv [in Ukrainian]. 64. Terent'ieva, N.O. (2005). Taiemne hrets'ke tovarystvo Filiki Eteriia: orhanizatsijnyj ta polityko-ideolohichnyj tsentr pidhotovky hrets'koi revoliutsii 1821–1829 rr. Kyiv [in Ukrai- nian]. 65. Terent'ieva, N.O. (2006). Filiky Eteriia ta joho rol' u hrets'komu natsional'no-vy- zvol'nomu rukhovi pershoi chverti ХІХ st. Ukrains'kyj istorychnyj zhurnal, 1 [in Ukrainian]. Проблематика історії грецької присутності на українських теренах... 449 66. Terent'ieva, O.O. (2003). Hrets'ki kuptsi Zosymy: prosvitnyts'ka ta blahodijna di- ial'nist'. Kyiv [in Ukrainian]. 67. Terezov, V.YA. (2000). Greki i vostochnye slavyane. Iz istorii grechesko-ukrainskih i grechesko-rossijskih kul'turnyh svyazej. Kiev [in Russian]. 68. Tomazov, V. (1997). K voprosu o vklade kazacko-starshinskih rodov grecheskogo proiskhozhdeniya v ukrainskuyu kul'turu. Zapiski іstoriko-fіlologіchnogo tovaristva A. Bі- lec'kogo, 1 [in Russian]. 69. Tomazov, V. (2000). Z henealohii kozats'ko-starshyns'kykh rodiv hrets'koho pokhod- zhennia. Berehynia, 1–2 [in Ukrainian]. 70. Tomazov, V. (2010). Rid Mavrohordato (hilka Lakana) v Odesi: istoryko-henealo- hichna rozvidka. Arkhivy Ukrainy, 3–4 [in Ukrainian]. 71. Tomazov, V. (2014). Odes'ki Sevastopulo: sotsial'nyj status rodyny. Spetsial'ni isto- rychni dystsypliny: pytannia teorii ta metodyky, 24 [in Ukrainian]. 72. Tomazov, V. (2015). Odes'ki Rodokanaki: istoryko-henealohichna rozvidka. Arkhivy Ukrainy, 5–6 [in Ukrainian]. 73. Tomazov, V.V. (2006). Henealohiia kozats'ko-starshyns'kykh rodiv: istoriohrafiia ta dzherela (druha polovyna XVII – pochatok XX st.). Kyiv [in Ukrainian]. 74. Tomazov V.V. (2021). Hreky-khiostsi na Pivdni Ukrainy (kinets' XVIII st. – 1917 r.): prosopohrafichnyj portret etnosotsial'noi spil'noty. Extended abstract of Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian]. 75. Tomazov, V.V. (2009). Madzapety (Mazapety). Entsyklopediia istorii Ukrainy. (Vol.6). Kyiv [in Ukrainian]. 76. Tron'ko, P. (2000). Hreky na ukrains'kykh terenakh: Narysy z etnichnoi istorii. Do- kumenty, materialy, karty. Bibliotechnyj visnyk, 4 [in Ukrainian]. 77. Uriadovyj kur'ier. (2002). [in Ukrainian]. 78. Yakubova, L. (1998). Ellinizatsiia pryazovs'kykh hrekiv (seredyna 20-kh – 30-i roky) – movno-kul'turnyj aspekt. Zapysky istoryko-filolohichnoho tovarystva Andriia Bilets'koho, 2 [in Ukrainian]. 79. Yakubova, L. (2010). Hrets'ke selo v hornyli bil'shovyts'koi perekovky (20-ti rr. ХХ st.). Problemy istorii Ukrainy: fakty, sudzhennia, poshuky, 19 [in Ukrainian]. 80. Yakubova, L. (2011). Povsiakdenne zhyttia etnichnykh menshyn radians'koi Ukrainy u mizhvoiennu dobu. Kyiv [in Ukrainian]. 81. Yakubova, L.D. (1999). Mariupol's'ki hreky (etnichna istoriia). 1778 r. – pochatok 30-kh rokiv ХХ st. Kyiv [in Ukrainian]. 82. Yakubova, L.D. (2004). Movna problema ta ii vplyv na etnokul'turne zhyttia ukra- ins'kykh hrekiv (seredyna 20-kh – 30-ti rr. ХХ st.) (1.). Ukrains'kyj istorychnyj zhurnal, 2 [in Ukrainian]. 83. Yakubova, L.D. (2004). Movna problema ta ii vplyv na etnokul'turne zhyttia ukra- ins'kykh hrekiv (seredyna 20-kh – 30-ti rr. ХХ st.) (2). Ukrains'kyj istorychnyj zhurnal, 4 [in Ukrainian]. 84. Zhizneopisanie zasluzhennyh grekov Ukrainy. 1778–2008 gg.: Informacionno-spra- vochnyj materіal. (2014). Mariupol' [in Russian]. Владислава Піскіжова450

Проблематика історії грецької присутності на українських теренах у сучасній вітчизняній історіографії

Institution

Ähnliche Einträge