Дихотомія "Центр-Периферія" в системі просторових структур глобалізованого світу

• Veröffentlicht in: Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
• Datum: 2022
• 1. Verfasser: Верменич, Я.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2022
• Schlagworte: Теоретичні, методологічні та джерелознавчі проблеми історичної науки
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/188946
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Дихотомія "Центр-Периферія" в системі просторових структур глобалізованого світу / Я. Верменич // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2022. — Вип. 31. — С. 183-201. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Децентралізаційні процеси дедалі більше стають рушієм змін у
 сучасному світі, і від того, як скористаються їхніми перевагами й
 мінімізують вади регіональні еліти, залежить, виявляться вони благом
 чи стануть чинником соціальної деструкції. Надзвичайно важливо в
 сучасних умовах, щоби соціогуманітарні науки сприяли концептуалізації
 системно-динамічного інтердисциплінарного знання, сфера якого охоплюватиме не лише ієрархію центрів і периферій всередині окремої
 країни, але й простір «зверх» державних кордонів, який піддається
 регулюванню. Стаття присвячена висвітленню сучасних методологічних
 підходів перегляду концепцій центр-периферійних відносин та виробленню нової моделі регіональності, яка базується на визнанні свободи
 багатоманітності й неперехідного значення ідей полікультурності.
 В такому контексті зазнають корекції усі пізнавальні стратегії, побудовані на перевагах ідей централізаторства, і насамперед на традиційній моделі центр-периферійних відносин і модернізації.
 Доведено, що постмодерна ситуація, в якій перебуває сучасний
 соціум, найменше нагадує владну, вибудувану за звичними канонами
 центр-периферійності, вертикаль. Радше вона асоціюється з гетерогенною горизонталлю, здатною модифікуватися в найрізноманітніших
 конфігураціях. Перегляд концепцій, моделей та структури усталених
 центр-периферійних відносин сприяє переосмисленню механізмів та масштабів впливу політичних, економічних і культурних центрів на перебіг
 суспільного розвитку просторових структур у контексті нових викликів.
 Вибудована на цьому фундаменті теорія центр-периферійної полярності
 вбачається інноваційним операційним інструментом у всій системі природничих і соціогуманітарних наук, що тією чи іншою мірою зайняті
 аналізом просторових відносин. Decentralization processes are increasingly becoming the driving force of
 changes in the modern world, and how regional elites use their advantages and
 minimize their disadvantages depends on whether they will turn out to be a
 boon or a factor of social destruction. It is extremely important in modern
 conditions that the social and humanitarian sciences contribute to the
 conceptualization of system-dynamic interdisciplinary knowledge, the scope of
 which will cover not only the hierarchy of centers and peripheries within a
 single country, but also the space «above» state borders, which is amenable to
 regulation. The article is devoted to highlighting modern methodological
 approaches to reviewing the concepts of center-periphery relations and
 developing a new model of regionalism, which is based on the recognition of
 the freedom of pluralism and the intransitive importance of the ideas of multiculturalism.
 In this context, all cognitive strategies built on the advantages of
 the ideas of centralization, and first of all on the traditional model of centerperiphery
 relations and modernization, undergo correction.
 It has been proven that the postmodern situation in which modern society
 is located is the least reminiscent of a domineering vertical, built according to
 the usual canons of center-periphery. Rather, it is associated with a heterogeneous
 horizon that can be modified in a wide variety of configurations.
 Reviewing the concepts, models and structure of established center-periphery
 relations contributes to rethinking the mechanisms and scope of influence of
 political, economic and cultural centers on the course of social development of
 spatial structures in the context of new challenges. Built on this foundation, the
 theory of center-periphery polarity is seen as an innovative operational tool in
 the entire system of natural and social sciences, which to one degree or
 another are engaged in the analysis of spatial relations.