Новий рабдовірус плямистості листя аїру
Spot sweetflag virus (SSV) corresponds by its morphology and structural components to the definition of rhabdovirus and belongs to the family of Rhabdoviridae. Virions of SSV have a bacillus-like form and a size of 110–130 × 45 nm. SSV contains structural proteins of 130, 78, 66, 43–39, 32–30, and 2...
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1890 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Новий рабдовірус плямистості листя аїру / Л.Ф. Діденко, Л.Д. Варбанец, Т.Ю. Мандріка, О.Б. Серденко, О.С. Броварська, В.М. Васильєв, М.Я. Співак // Доп. НАН України. — 2007. — N 5. — С. 155–159. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1890 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Діденко, Л.Ф. Варбанец, Л.Д. Мандріка, Т.Ю. Серденко, О.Б. Броварська, О.С. Васильєв, В.М. Співак, М.Я. 2008-09-03T13:06:41Z 2008-09-03T13:06:41Z 2007 Новий рабдовірус плямистості листя аїру / Л.Ф. Діденко, Л.Д. Варбанец, Т.Ю. Мандріка, О.Б. Серденко, О.С. Броварська, В.М. Васильєв, М.Я. Співак // Доп. НАН України. — 2007. — N 5. — С. 155–159. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1890 Spot sweetflag virus (SSV) corresponds by its morphology and structural components to the definition of rhabdovirus and belongs to the family of Rhabdoviridae. Virions of SSV have a bacillus-like form and a size of 110–130 × 45 nm. SSV contains structural proteins of 130, 78, 66, 43–39, 32–30, and 25 kDa. In the structure of the virion, the following fat acids are identified: palmitic (47%), linolic (4.2%), oleic (14.9%), stearic (3.94%) aacids holesterol (23%), and carbonhydrates: glucose (25.3%), galactose (18.3%), arabanose (16%), fucose (3.98%), ramnose (3.1%), and mannose (2.32%). In SSV, together with monosaccharides, aminosaccharides (glucosamine and galactosamine) are found. The content of galactosamine is greater than that of glucosamine by a factor of 1 : 7.2. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Біологія Новий рабдовірус плямистості листя аїру Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Новий рабдовірус плямистості листя аїру |
| spellingShingle |
Новий рабдовірус плямистості листя аїру Діденко, Л.Ф. Варбанец, Л.Д. Мандріка, Т.Ю. Серденко, О.Б. Броварська, О.С. Васильєв, В.М. Співак, М.Я. Біологія |
| title_short |
Новий рабдовірус плямистості листя аїру |
| title_full |
Новий рабдовірус плямистості листя аїру |
| title_fullStr |
Новий рабдовірус плямистості листя аїру |
| title_full_unstemmed |
Новий рабдовірус плямистості листя аїру |
| title_sort |
новий рабдовірус плямистості листя аїру |
| author |
Діденко, Л.Ф. Варбанец, Л.Д. Мандріка, Т.Ю. Серденко, О.Б. Броварська, О.С. Васильєв, В.М. Співак, М.Я. |
| author_facet |
Діденко, Л.Ф. Варбанец, Л.Д. Мандріка, Т.Ю. Серденко, О.Б. Броварська, О.С. Васильєв, В.М. Співак, М.Я. |
| topic |
Біологія |
| topic_facet |
Біологія |
| publishDate |
2007 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| description |
Spot sweetflag virus (SSV) corresponds by its morphology and structural components to the definition of rhabdovirus and belongs to the family of Rhabdoviridae. Virions of SSV have a bacillus-like form and a size of 110–130 × 45 nm. SSV contains structural proteins of 130, 78, 66, 43–39, 32–30, and 25 kDa. In the structure of the virion, the following fat acids are identified: palmitic (47%), linolic (4.2%), oleic (14.9%), stearic (3.94%) aacids holesterol (23%), and carbonhydrates: glucose (25.3%), galactose (18.3%), arabanose (16%), fucose (3.98%), ramnose (3.1%), and mannose (2.32%). In SSV, together with monosaccharides, aminosaccharides (glucosamine and galactosamine) are found. The content of galactosamine is greater than that of glucosamine by a factor of 1 : 7.2.
|
| issn |
1025-6415 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1890 |
| citation_txt |
Новий рабдовірус плямистості листя аїру / Л.Ф. Діденко, Л.Д. Варбанец, Т.Ю. Мандріка, О.Б. Серденко, О.С. Броварська, В.М. Васильєв, М.Я. Співак // Доп. НАН України. — 2007. — N 5. — С. 155–159. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT dídenkolf noviirabdovírusplâmistostílistâaíru AT varbanecld noviirabdovírusplâmistostílistâaíru AT mandríkatû noviirabdovírusplâmistostílistâaíru AT serdenkoob noviirabdovírusplâmistostílistâaíru AT brovarsʹkaos noviirabdovírusplâmistostílistâaíru AT vasilʹêvvm noviirabdovírusplâmistostílistâaíru AT spívakmâ noviirabdovírusplâmistostílistâaíru |
| first_indexed |
2025-11-24T21:02:48Z |
| last_indexed |
2025-11-24T21:02:48Z |
| _version_ |
1850496601717473280 |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
5 • 2007
БIОЛОГIЯ
УДК 578:578.824:578.32
© 2007
Л.Ф. Дiденко, Л. Д. Варбанец, Т.Ю. Мандрiка,
О.Б. Серденко, О. С. Броварська, В. М. Васильєв,
член-кореспондент НАН України М. Я. Спiвак
Новий рабдовiрус плямистостi листя аїру
Spot sweetflag virus (SSV) corresponds by its morphology and structural components to the
definition of rhabdovirus and belongs to the family of Rhabdoviridae. Virions of SSV have a
bacillus-like form and a size of 110–130 × 45 nm. SSV contains structural proteins of 130, 78,
66, 43–39, 32–30, and 25 kDa. In the structure of the virion, the following fat acids are identi-
fied: palmitic (47%), linolic (4.2%), oleic (14.9%), stearic (3.94%) aacids holesterol (23%), and
carbonhydrates: glucose (25.3%), galactose (18.3%), arabanose (16%), fucose (3.98%), ramnose
(3.1%), and mannose (2.32%). In SSV, together with monosaccharides, aminosaccharides
(glucosamine and galactosamine) are found. The content of galactosamine is greater than that
of glucosamine by a factor of 1 : 7.2.
Ранiше нами в рослинах аїру (Acorus calamus) вперше був виявлений бациловидний вiрус,
що викликає плямистiсть листя аїру [1]. Вiдповiдно до загальноприйнятої системи номен-
клатури вiрусiв рослин, в основу якої покладено симптомологiчний прояв захворювання на
основнiй рослинi — господарi, виявлене нами захворювання аїру, що викликається вiрусом
бациловидної форми, названо плямистiстю аїру, а вiрус — вiрусом плямистостi аїру (ВПА).
Як вiдомо, бациловидна форма є характерною для вiрусiв родини Rhabdoviridae [2].
Вони мiстять мiнус геномну РНК [3], п’ять структурних бiлкiв [4], лiпiди [5] i вуглеводи [6].
Для пiдтвердження правильностi вiднесення виявленого вiрусу до родини Rhabdoviridae
необхiдним, на наш погляд, було вивчення його компонентiв — бiлкiв, лiпiдiв i вуглеводiв,
якi є невiд’ємними структурними компонентами рабдовiрусiв.
Для виконання поставлених цiлей необхiдно було видiлити високоочищенi препарати
вiрусу. Для накопичення вiрусу використовували рослини махорки (Nicotiana rustica), якi
iнокулювали механiчним способом.
Симптоми захворювання, що викликаються даним вiрусом, на N. rustica виявлялися
у виглядi первинних некрозiв i деформацiї верхiвкового листя. Листя з яскраво вираженими
симптомами захворювання використовували для видiлення вiрусу, застосовуючи ПЕГ 6000.
Спектрофотометричний аналiз очищених вiрусних препаратiв показав, що спектр поглина-
ння в ультрафiолетовому свiтлi мав характерний максимум при довжинi хвилi 260 нм i дещо
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №5 155
Рис. 1. Морфологiя ВПА Рис. 2. Полiпептидний склад ВПА: 1 — полiпе-
птиди ВПА; 2 — бiлки-маркери
згладжений мiнiмум при довжинi хвилi 245 нм, що свiдчить про наявнiсть вуглеводiв у вi-
русних препаратах. Вiдомо, що рабдовiруси мiстять вуглеводи, якi в складi глiкопротеїну
формують на поверхнi вiрiона пепломери [6].
Електронно-мiкроскопiчнi дослiдження показали, що iзольованi вiруснi частинки мали
характерну для рабдовiрусiв бациловидну форму з розмiрами 110–130 × 45 нм (рис. 1).
Електрофорезом в ПААГ встановлено, що структурнi бiлки ВПА мають молекулярнi
маси 130, 78, 66, 43–39, 32–30, 25 кДа (рис. 2). Функцiональнi особливостi кожного вiру-
сного структурного полiпептиду ВПА поки ще не з’ясованi. Згiдно з прийнятими позначе-
ннями, бiлки класифiкуються таким чином: G (65–90 кДа) — глiкопротеїд, розташований
на поверхнi вiрiона; М1 (27–44 кДа) i М2 (22–25 кДа) — мембраннi бiлки, якi заповнюють
простiр мiж нуклеокапсидом i лiпiдною оболонкою; N (47–62 кДа) — структурний бiлок,
що формує чохол, в якому мiститься геномна РНК; NS (40–50 кДа) i L (150–190 кДа) —
нуклеокапсиднi бiлки, що мають транскриптазну активнiсть [7, 8].
Як вiдомо, макроструктура рабдовiрусiв визначається властивостями лiпiдiв, якi форму-
ють подвiйний шар, що оточує нуклеокапсид. Рабдовiруси рослин i тварин мiстять близько
20–35% лiпiдiв, якi беруть участь у морфогенезi вiрусiв i в транспортi вiрусних полiпепти-
дiв, захищаючи їх гiдрофобнi дiлянки. Це впливає на iнфекцiйнiсть вiрiонiв i реалiзацiю
їх генетичної iнформацiї в клiтинi господаря [5, 9]. Виходячи з цього, нами були проведенi
дослiдження щодо аналiзу лiпiдiв у складi фiторабдовiрусу плямистостi аїру.
У структурi дослiджуваного вiрусу виявленi та iдентифiкованi лiпiди, якiсний i кiль-
кiсний склад жирних кислот яких наведено на рис. 3. Нейтральна лiпiдна фракцiя ВПА
у значнiй кiлькостi представлена холестеролом (23%). Оскiльки вiруси не кодують синтез
власних ферментiв бiосинтезу лiпiдiв, їх склад залежить вiд природи клiтинної мембрани
господаря, вiд якої вiдбруньковуються вiрiони [5]. А як вiдомо, стерини (у тому числi i хо-
лестерол) мiстять мембрани як тваринних, так i рослинних клiтин [10]. Холестерол свого
часу був виявлений i у складi фiторабдовiрусу жовтої сiтчастостi осоту, вiрусу везикуляр-
ного стоматиту i вiрусу сказу [11]. Домiнуючою жирною кислотою ВПА є пальмiтинова
156 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №5
Рис. 3. Лiпiдний склад ВПА
кислота (47%). У мiнiмальнiй кiлькостi присутня лiнолева кислота (4,2%). Вмiст олеїнової
кислоти становить 19,9%, стеаринової — 5,94%.
До складу рабдовiрусiв входять також i вуглеводи, якi складають 3% вiд вiрусної час-
тинки. Вони представленi N-глiканами на глiкопротеїнi i глiколiпiдi [7]. Поверхневi G бiлки
рабдовiрусiв — глiкопротеїни вiдiграють важливу роль на раннiх етапах взаємодiї вiрусу
з клiтиною, вони беруть участь як у транспортi та субклiтиннiй локалiзацiї синтезу вi-
русних макромолекул, так i в морфогенезi вiрусних частинок. Властивостi глiкопротеїну
значною мiрою визначає його вуглеводний компонент, що бере участь в структурнiй орга-
нiзацiї рабдовiрусiв [6, 12]. Тому аналiз вуглеводiв — одного iз структурних компонентiв
рабдовiрусiв, становить значний iнтерес, виходячи з його важливої функцiональної ролi
в експресiї вiрусного геному.
Аналiз моноцукридного складу показав, що у ВПА домiнуючими є глюкоза (25,3%),
галактоза (18,3%), арабiноза (16,0%). Значний вмiст рибози (31,0%) вiрогiдно пояснюється
наявнiстю нуклеїнової кислоти. У незначнiй кiлькостi присутнi рамноза i маноза 3,1 та 2,32%
вiдповiдно (рис. 4).
Поряд з нейтральними моноцукрами у складi ВПА виявленi також i амiноцукри — глю-
козамiн i галактозамiн у спiввiдношеннi 1 : 7,2.
Ранiше у складi фiторабдовiрусу кучерявої карликовостi картоплi (ВККК) нами була ви-
явлена глюкоза (35%) i маноза (23,8%) як домiнуючi моноцукри, а також галактоза (12,3%),
арабiноза (10,4%), рамноза (9,7%) та фукоза (8,6%) [13]. Аналогiчнi моноцукри — глюкоза,
галактоза, маноза i амiноцукри — глюкозамiн i галактозамiн були iдентифiкованi McSharry
та Wagner у складi вiрусу везикулярного стоматиту [14].
Оскiльки у рабдовiрусiв поверхневий бiлок G глiкозильований i має здатнiсть аглютину-
вати еритроцити [7], то його карбогiдратнi залишки можуть, у свою чергу, розпiзнаватися
iншими лектинами, тим самим беручи участь у рiзних процесах бiологiчного пiзнавання. Це
показано при лектинскринiнгу фiторабдовiрусiв вiрусу жовтої карликовостi картоплi i крап-
частої карликовостi баклажан [15]. Виходячи з цього, у результатi проведених дослiджень
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №5 157
Рис. 4. Вуглеводний (моноцукридний) склад ВПА
встановлена гемаглютинуюча активнiсть розчинної фракцiї структурних бiлкiв ВПА. Ви-
явилось, що мiнiмальна кiлькiсть бiлка, яка здатна викликати аглютинацiю еритроцитiв,
становила для ВПА 8,7 мкг/мл. Iмовiрно, таким структурним бiлком ВПА є оболонковий
глiкопротеїд G. Це визначає перспективу його можливого використання у сферi застосу-
вання лектинiв.
Таким чином, вiрус, що викликає плямистiсть аїру, за своєю морфологiєю i структурни-
ми компонентами вiдповiдає визначенню рабдовiрус i належить до родини Rhabdoviridae.
Об’єднує дослiджуваний вiрус з iншими представниками цiєї родини i те, що вiн мiстить
структурнi бiлки, один з яких має гемаглютинуючу активнiсть. Крiм того, ВПА в сво-
їй структурi мiстить вуглеводи i лiпiди, хiмiчна органiзацiя яких повнiстю визначається
клiтинними ферментами, що забезпечують синтез, перенесення i приєднання вiдповiдних
компонентiв. Iдентифiкацiя вуглеводiв i лiпiдiв показала, що фiто- i зоопатогеннi рабдовi-
руси у рядi випадкiв мiстять деякi iдентичнi моноцукри i жирнi кислоти, що, можливо,
вiдображає єдину еволюцiйну програму розвитку цих вiрусiв.
1. Мандрiка Т.Ю., Серденко О.Б., Грабченко Н. I., Козьмiн С.Г., Дiденко Л.Ф., Спiвак М.Я. Лекти-
нова активнiсть в листях Nicotiana rustica, iнфiкованих рабдовiрусами // Наук. вiсн. Ужгород. ун-ту.
Сер. бiол. – 2006. – № 18. – С. 149–152.
2. Van Regenmortel M.H.V., Fauquet C.M., Bishop D.H. L. Virus Taxonomy. Seventh report of the Internati-
onal Committee on taxonomy of viruses. – New York: Acad. Press, 2000. – 1121 p.
3. Banerjee A.K. Transcription and replication of rhabdoviruses // Microbiol. Rev. – 1987. – 5. – P. 66–87.
4. Wagner R.R. Reproduction of rhabdovirus // Comprehensive Virology / Ed. H. Frankel-Conrat, R.R. Wag-
ner. – New York: Plenum Press, 1975. – P. 1–93.
5. Steiner M., Steiner S. Viral lipids // Microbial lipids / Ed. C. Ratlrege, S.G. Wilkinson. – London: Acad.
Pres., 1988. – Vol. 1. – P. 83–116.
6. Деревицкая В.А. Гликопротеины РНК-содержащих оболочечных вирусов // Биоорган. химия. –
1983. – 9, № 5. – С. 581–616.
7. Murphy F.A., Fauquet C.M., Bishop D.H. L. et al. Virus taxonomy classification and nomenclature of
viruses. Sixth Report of the International Committee on Taxonomy of viruses // Arch. Virol. – 1995. –
Sup. 10. – 586 p.
8. Wagner R.R., Prevec L., Brown F. et al. Classification of rhabdovirus proteins; a proposal // Virology. –
1972. – 10. – P. 1228–1230.
9. Котельникова И.М., Крылов А. В. Липиды при вирусном заражении растений // Вестн. ДВО РАН. –
2001. – № 4. – С. 38–54.
158 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №5
10. Moreau P., Bessoule J. J., Mongland S. et al. Lipids trafficking in plant cell // Prog. Lipid Res. – 1998. –
37. – P. 371–391.
11. Selstam E., Jackson A.O. Lipid composition of sonchus yellow net virus // Gen. Virology. – 1983. – 64. –
P. 1607–1613.
12. Machamer C.F., Guan J.-L., Rose J. K. Role of glycosylation in protein transport to the cell surface //
Virus Res. – 1985. – 3, Sup. No 1.
13. Диденко Л.Ф., Максименко Л.А., Пархоменко Н.И., Варбанец Л.Д., Броварская О.С., Зарицкий
Н.М., Дяченко Н.С. Изучение липидов и углеводов в составе вируса курчавой карликовости карто-
феля (ВККК). III Мiжнар. конф. “Бiоресурси та вiруси”, 11–15 вер. 2001 р. – Київ, 2001. – С. 69.
14. McSharry J. J., Wagner R.R. Carbohydrate composition of vesicular stomatitis virus // Virology. – 1971. –
7. – P. 412.
15. Adam G., Heegard P., Bog-Harse T.C., Mundry K.W. Lectins as probed for the assay of rhabdoviruses
infection in plants // Virol. Methods. – 1987. – 17, No 3/4. – P. 263–275.
Надiйшло до редакцiї 15.11.2006Iнститут мiкробiологiї i вiрусологiї
iм. Д.К. Заболотного, Київ
УДК 634.75:518.143.6.1.051
© 2007
О.В. Колеснiченко, А. А. Клюваденко, М. Д. Мельничук,
член-кореспондент НАН України I. П. Григорюк, П. П. Яворовський,
Сонг Фуджiянг
Бiотехнологiчнi аспекти введення в культуру in vitro
каштана їстiвного (Castanea sativa Mill.)
The conditions of the introduction of Castanea sativa Mill. in culture in vitro have been determi-
ned. The structure of sterilizing materials, concentration, and duration of their influence on the
initial explants have been established. Specific culture media have been developed for the plants
regeneration and for the callus formation. Regenerated plants and callus are obtained for the
further study of rhyzogenesis and indirect morphogenesis.
Значна кiлькiсть рослин каштана їстiвного (Castanea sativa Mill.) поступово вичерпує свiй
адаптивний потенцiал i гине вiд промислового забруднення хiмiчними речовинами, хвороб,
шкiдникiв, посухи тощо [1]. Особливо це стосується великих мiст i промислових регiонiв,
де антропогенний вплив на довкiлля перевищує гранично допустимi норми. Розмноження
каштана їстiвного, одного iз основних постачальникiв кисню для мегаполiсiв, здiйснюють
генеративним (насiнням) i вегетативним способами (вкорiненням пневої порослi та щеплен-
ням). Однак при розмноженнi насiнням найцiннiшi ознаки не завжди передаються нащад-
кам. Тому в останнє десятирiччя спостерiгається тенденцiя постiйної замiни насiннєвого
розмноження окремих видiв деревних рослин клональним мiкророзмноженням у культурi
in vitro [2]. У теперiшнiй час визнано, що саме метод мiкроклонального розмноження до-
зволяє найповнiше реалiзувати морфогенетичний потенцiал рослинного органiзму. Викори-
стання методу культури in vitro вiдiграє ключову роль в оздоровленнi рослин вiд патогенiв,
особливо вiрусних, та уникненнi дефектних ознак, якi сконцентровано у генотипi за дiї не-
гативних мутацiй, хвороб або патогенних органiзмiв [3]. Особливо актуальним такий спосiб
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №5 159
|