Біотехнологічні аспекти введення в культуру in vitro каштана їстівного (Castanea sativa Mill.)
The conditions of the introduction of Castanea sativa Mill. in culture in vitro have been determined. The structure of sterilizing materials, concentration, and duration of their influence on the initial explants have been established. Specific culture media have been developed for the plants regene...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автори: | , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1891 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Біотехнологічні аспекти введення в культуру in vitro каштана їстівного (Castanea sativa Mill.) / О.В. Колесніченко, А.А. Клюваденко, М.Д. Мельничук, І.П. Григорюк, П.П. Яворовський, Фуджіянг Сонг // Доп. НАН України. — 2007. — N 5. — С. 159–164. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859882382188871680 |
|---|---|
| author | Колесніченко, О.В. Клюваденко, А.А. Мельничук, М.Д. Григорюк, І.П. Яворовський, П.П. Сонг, Фуджіянг |
| author_facet | Колесніченко, О.В. Клюваденко, А.А. Мельничук, М.Д. Григорюк, І.П. Яворовський, П.П. Сонг, Фуджіянг |
| citation_txt | Біотехнологічні аспекти введення в культуру in vitro каштана їстівного (Castanea sativa Mill.) / О.В. Колесніченко, А.А. Клюваденко, М.Д. Мельничук, І.П. Григорюк, П.П. Яворовський, Фуджіянг Сонг // Доп. НАН України. — 2007. — N 5. — С. 159–164. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | The conditions of the introduction of Castanea sativa Mill. in culture in vitro have been determined. The structure of sterilizing materials, concentration, and duration of their influence on the initial explants have been established. Specific culture media have been developed for the plants regeneration and for the callus formation. Regenerated plants and callus are obtained for the further study of rhyzogenesis and indirect morphogenesis.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:53:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
10. Moreau P., Bessoule J. J., Mongland S. et al. Lipids trafficking in plant cell // Prog. Lipid Res. – 1998. –
37. – P. 371–391.
11. Selstam E., Jackson A.O. Lipid composition of sonchus yellow net virus // Gen. Virology. – 1983. – 64. –
P. 1607–1613.
12. Machamer C.F., Guan J.-L., Rose J. K. Role of glycosylation in protein transport to the cell surface //
Virus Res. – 1985. – 3, Sup. No 1.
13. Диденко Л.Ф., Максименко Л.А., Пархоменко Н.И., Варбанец Л.Д., Броварская О.С., Зарицкий
Н.М., Дяченко Н.С. Изучение липидов и углеводов в составе вируса курчавой карликовости карто-
феля (ВККК). III Мiжнар. конф. “Бiоресурси та вiруси”, 11–15 вер. 2001 р. – Київ, 2001. – С. 69.
14. McSharry J. J., Wagner R.R. Carbohydrate composition of vesicular stomatitis virus // Virology. – 1971. –
7. – P. 412.
15. Adam G., Heegard P., Bog-Harse T.C., Mundry K.W. Lectins as probed for the assay of rhabdoviruses
infection in plants // Virol. Methods. – 1987. – 17, No 3/4. – P. 263–275.
Надiйшло до редакцiї 15.11.2006Iнститут мiкробiологiї i вiрусологiї
iм. Д.К. Заболотного, Київ
УДК 634.75:518.143.6.1.051
© 2007
О.В. Колеснiченко, А. А. Клюваденко, М. Д. Мельничук,
член-кореспондент НАН України I. П. Григорюк, П. П. Яворовський,
Сонг Фуджiянг
Бiотехнологiчнi аспекти введення в культуру in vitro
каштана їстiвного (Castanea sativa Mill.)
The conditions of the introduction of Castanea sativa Mill. in culture in vitro have been determi-
ned. The structure of sterilizing materials, concentration, and duration of their influence on the
initial explants have been established. Specific culture media have been developed for the plants
regeneration and for the callus formation. Regenerated plants and callus are obtained for the
further study of rhyzogenesis and indirect morphogenesis.
Значна кiлькiсть рослин каштана їстiвного (Castanea sativa Mill.) поступово вичерпує свiй
адаптивний потенцiал i гине вiд промислового забруднення хiмiчними речовинами, хвороб,
шкiдникiв, посухи тощо [1]. Особливо це стосується великих мiст i промислових регiонiв,
де антропогенний вплив на довкiлля перевищує гранично допустимi норми. Розмноження
каштана їстiвного, одного iз основних постачальникiв кисню для мегаполiсiв, здiйснюють
генеративним (насiнням) i вегетативним способами (вкорiненням пневої порослi та щеплен-
ням). Однак при розмноженнi насiнням найцiннiшi ознаки не завжди передаються нащад-
кам. Тому в останнє десятирiччя спостерiгається тенденцiя постiйної замiни насiннєвого
розмноження окремих видiв деревних рослин клональним мiкророзмноженням у культурi
in vitro [2]. У теперiшнiй час визнано, що саме метод мiкроклонального розмноження до-
зволяє найповнiше реалiзувати морфогенетичний потенцiал рослинного органiзму. Викори-
стання методу культури in vitro вiдiграє ключову роль в оздоровленнi рослин вiд патогенiв,
особливо вiрусних, та уникненнi дефектних ознак, якi сконцентровано у генотипi за дiї не-
гативних мутацiй, хвороб або патогенних органiзмiв [3]. Особливо актуальним такий спосiб
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №5 159
оздоровлення та прискореного розмноження рослин каштана їстiвного стає через значне
поширення в Європi та Азiї грибного захворювання крифонектрiї (Cryphonectria parasitica
(Murr.)).
З огляду на вищесказане метою нашого дослiдження було пiдiбрати оптимальнi умови
i живильнi середовища й отримати вихiдний садивний матерiал, вiльний вiд грибної, бак-
терiальної та вiрусної iнфекцiй, а також з пiдвищеною стiйкiстю до несприятливих умов
навколишнього природного середовища. У роботi використано класичнi бiотехнологiчнi ме-
тоди, а саме мiкроклональне розмноження каштана їстiвного (Castanea sativa Mill.) у куль-
турi in vitro.
Об’єктом дослiджень обрано дозрiле насiння каштана їстiвного, яке збирали в перiод
повної стиглостi в 2005–2006 рр. у Чжецзянському лiсотехнiчному унiверситетi (провiнцiя
Ханчжоу, Китай). Як первинний експлантат використовували апiкальнi меристеми насiнин
та частини зародка. Пiдготовку рослинного матерiалу до дослiдження здiйснювали за ме-
тодикою Р. Г. Бутенко [4], а його стерилiзацiю — шляхом промивання насiння проточною
i дистильованою водою з подальшою обробкою полум’ям спиртiвки. Зародки з плодiв видi-
ляли i помiщали в асептичнi умови в ламiнарних боксах. Вiдомо, що живильнi середовища
паралельно є гарним субстратом для розвитку бактерiальної та грибкової мiкрофлори, тому
рослинний матерiал каштана утримували в стерильному станi. З цiєю метою нами викорис-
тано розчини сулеми (HgCl2) та хлорамiну в рiзних концентрацiях.
Живильнi середовища стерилiзували в автоклавi при 0,1 МПа i 105 ◦C протягом 20 хв.
Рослиннi експлантати in vitro вирощували при температурi 24 ◦C (день) i 20 ◦С (нiч), 15-го-
динному освiтленнi (3 тис. лк) та вiдноснiй вологостi повiтря 70%. Експлантати висаджува-
ли на безгормональнi живильнi середовища, до складу яких входили макро- (у половиннiй
концентрацiї) i мiкроелементи [3], мг/л: NH4NO3 — 825; KNO3 — 950; CaCl2 · 2H20 — 220;
MgSO4 ·7H2O — 185; Na2-EDTA — 18,65; FeSO4 ·7H2O — 13,9; H3BO3 — 6,2; MnSO4 ·4H2O —
22,3; ZnSO4 · 4H2O — 8,6; KI — 0,83; Na2MoO4 · 2H2O — 0,25; CuSO4 · 5H2O — 0,025;
CoCl2 · 6H2O — 0,025; сахароза та агар.
Пiсля отримання стерильних експлантатiв їх переносили на живильнi середовища
МС [5], що мiстили макро- i мiкросолi у концентрацiях, мг/л: NH4NO3 — 1650; KNO3 —
1900; CaCl2 · 2H2O — 440; MgSO4 · 7H2O — 370; Na2-EDTA — 37,3; FeSO4 · 7H2O — 27,8;
H3BO3 — 6,2; MnSO4 · 4H2O — 22,3; ZnSO4 · 4H2O — 8,6; KI — 0,83; Na2MoO4 · 2H2O — 0,25;
CuSO4·5H2O — 0,025; CoCl2 ·6H2O — 0,025; вiтамiни [6], а також сахароза, агар, фiтогормони
у пiдiбраних нами експериментально кiлькостях та спiввiдношеннях. Як гормони викори-
стовували гiберелову кислоту (ГК), iндолiлмасляну кислоту (IМК) та 6-бензиламiнопурин
(6-БАП). У процесi культивування визначали кiлькiсть стерильних експлантатiв залежно
вiд процедури стерилiзацiї. Вивчення стерилiзуючої дiї рiзних чинникiв проводили на 30
пробiрках (10 пробiрок у трикратнiй повторностi). Результати дослiдiв обробляли статис-
тично i визначали середнi значення, стандартнi похибки та вiрогiднi рiзницi за критерiєм
Стьюдента [7].
Оптимальний вихiд стерильних первинних експлантатiв зафiксовано при використаннi
розчину хлорамiну в концентрацiї одна частина препарату, розчиненого в однiй частинi во-
ди (табл. 1). Найоптимальнiший ефект стерилiзацiї досягнуто за умов застосування 50%-го
водного розчину хлорамiну. Вихiд стерильних первинних експлантатiв у цьому варiантi
дослiду становив (62,1 ± 3,0)%. Використання промислового розчину хлорамiну приводи-
ло не тiльки до високого стерилiзуючого ефекту, але, як показали подальшi дослiдження,
й iнтенсивнiшого розвитку стерильних експлантатiв. Розчин сулеми в концентрацiї 0,1%
160 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №5
Рис. 1. Стерильнi первиннi експлантати каштана
їстiвного на агаризованому живильному середо-
вищi
Рис. 2. Мiкропагiн каштана їстiвного в культурi
in vitro
виявився фiтотоксичним i пригнiчував подальший розвиток стерильних експлантатiв каш-
тана їстiвного.
У наших експериментах на 10-ту добу отримано стерильнi первиннi експлантати кашта-
на їстiвного (рис. 1).
Пiсля добору ефективного стерилiанта, який дав змогу отримати найбiльший вiдсоток
стерильних i морфогенетично здатних експлантатiв, перед нами постало питання стосовно
активацiї меристеми й зародка в рослинному матерiалi.
Важливим аспектом роботи був пiдбiр складу та спiввiдношення фiтогормонiв у жи-
вильному середовищi. Вiдомо, що ауксини iндукують утворення ембрiоїдiв, а цитокiнiни —
розвиток пазушних бруньок i утворення пагонiв у калюсних культур [8]. Гiберелiни син-
тезуються в основному в ембрiональних клiтинах — апексах кореня i стебла, листках, що
ростуть, та насiнинах у стадiї формування [9].
Культивування асептичних зародкiв проводили в безгормональному живильному сере-
довищi [5]. Первиннi експлантати являють собою зародок, оточений ендоспермом (15–20%
Таблиця 1. Умови стерилiзацiї первинних експлантатiв каштана їстiвного
Стерилiзуюча
речовина
Концентрацiя
стерилiзуючої речовини Час стерилiзацiї, хв
Вихiд стерильних
експлантатiв, %
Сулема (HgCl2) 0,1% 5 34,5± 1,6
Розчин хлорамiну 1 ч.+ 3 ч.H2O 10 51,0± 2,4
∗
Розчин хлорамiну 1 ч.+ 1 ч.H2O 10 62,1± 3,0
∗
∗Рiзниця мiж варiантами дослiдiв статистично достовiрна за критерiєм Стьюдента при рiвнi значущостi
P 6 0,05.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №5 161
ендосперму вiд загального об’єму плоду), що i давало йому змогу проявляти морфогене-
тичну активнiсть без додавання додаткових стимуляторiв росту. З метою отримання досто-
вiрнiших результатiв нами випробуванi живильнi середовища з вмiстом рiзних концентра-
цiй ГК (0,5–1,5 мг/л) для прискорення збудження та активного росту меристеми. На всiх
варiантах живильних середовищ спостерiгали аналогiчний ефект, тому використання ГК
в подальшому виявилось не доцiльним.
Активацiю меристем каштана нами зафiксовано на 8-му — 12-ту добу культивування.
Спочатку фiксували розвиток листкових пластинок, якi змiнювали забарвлення вiд свiт-
ло-жовтого до зеленого кольору. Потiм вiдбувався посилений рiст пагона каштана з добо-
вим приростом 2–3 мм. Рiст та розвиток експлантатiв припинявся на 23-тю — 35-ту добу
культивування. Протягом даного перiоду рослина каштана сформувала два оптимально
розвинутих листка i стебло завдовжки 2,5–3 см та дiаметром 1,5–3 мм (рис. 2).
У переважнiй бiльшостi експлантатiв зафiксовано формування кореневої системи у ви-
глядi одного потужного кореня та вторинних бiчних. Подальше культивування до 30 дiб
iндукувало часткову загибель рослини чи втрату (всихання) листкових пластинок. При
цьому експлантат не розвивався, верхiвкова меристема не проявляла активностi. Наявнi
результати свiдчать про можливiсть одержання регенерацiї та розвитку зародка на безгор-
мональному живильному середовищi [5] за умов культивування не бiльше 25 дiб. Частина
стерильних i оптимально розвинених пагонiв каштана їстiвного використана для вивчен-
ня морфогенетичної активностi тканин органiв та отримання значної кiлькостi рослинного
матерiалу.
Для нарощування вегетативної маси використовували базове живильне середовище [5]
з додаванням БАП у чотирьох варiантах концентрацiй: 0,5; 1,0; 1,5; 2,0 мг/л.
Експлантати, отриманi на безгормональному середовищi, роздiляли на сегменти, якi
формували верхiвкову бруньку, одну чи двi листковi пластинки та стебло розмiром не бiль-
ше 1 см. Такi сегменти культивували на запропонованих нами живильних середовищах
протягом 30 дiб. У процесi культивування спостерiгали за формуванням довжини паго-
на, кiлькiстю мiжвузлiв i активованих меристем, а також наявнiстю калюсу та кольором
експлантата. На 3-тю — 5-ту добу культивування на всiх варiантах живильного середови-
ща зафiксовано збiльшення об’єму експлантатiв i кiлькостi листкiв (на першому варiантi
середовища), потовщення основи пагона та активацiю верхiвкової меристеми. Активний
рiст i розвиток пагонiв вiдбувався протягом 8–20 дiб культивування залежно вiд варiан-
та живильного середовища: I варiант — 10–14 дiб, II — 8–18 дiб, III — 8–20 дiб, IV —
10–15 дiб.
На першому i четвертому варiантах живильних середовищ експлантати розвивались
повiльно, при цьому прирiст пагонiв у середньому становив 1,0–1,5 см. В умовах культиву-
вання визначено поодинокий розвиток меристем, деформацiю листкових пластинок (з 10-ї
доби культивування) зi змiною кольору iз зеленого до свiтло-жовтого i формування калюсу
(10–15-та доба) на основi пагона, який на 15–20-ту добу культивування вiдмирав та набував
темно-коричневого кольору (рис. 3, а, б ).
На другому i третьому варiантах живильних середовищ нами виявлено активний рiст та
розвиток експлантатiв каштана їстiвного. Визначено зменшення рослин каштана їстiвного
(мiжвузля — 0,8–1,0 см; листковi пластинки зменшувались у поперечному розмiрi) у межах
фенотипових ознак виду. Забарвлення пагонiв i листкiв набувало зеленого кольору й не
змiнювалось протягом 25 дiб культивування. Водночас довжина пагона становила на дру-
гому варiантi середовища 4,0–4,5 см, на третьому — 4,0–5,0 см i формувалося 4–6 мiжвузлiв
162 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №5
Рис. 3. Розвиток експлантатiв каштана їстiвного при вирощуваннi на рiзних варiантах живильних середовищ
(опис варiантiв див. у текстi):
а — деформацiя листкової пластинки мiкропагона (I, IV варiанти); б — загибель регенеранту на 20-ту добу
(I, IV варiанти); в — формування калюсу бiля основи пагона на 15-ту добу (II, III варiанти); г — стерильнi
первиннi експлантати на 20-ту добу (III варiант)
(рис. 4). У 80% експлантатiв вiдбувалась пролiферацiя калюсу, що вiдзначався щiльною
структурою та свiтло-зеленим кольором. Структура та забарвлення калюсу (див. рис. 3, в)
свiдчить про його морфогенетичну здатнiсть до регенерацiї повноцiнної рослини, що може
бути використано в дослiдженнях щодо отримання каштана їстiвного шляхом непрямого
морфогенезу.
Головною вiдмiннiстю мiж двома запропонованими варiантами живильних середовищ
була кiлькiсть активованих пазушних меристем на окремо взятому експлантатi каштана
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №5 163
Рис. 4. Вплив концентрацiй БАП на рiст пагонiв каштана їстiвного
їстiвного (див. рис. 3, г). Так, на другому варiантi формувалися 1–2 меристеми, на тре-
тьому — 4–6. Таким чином, нами пiдiбрано склад живильного середовища, яке є базовим
для отримання значної кiлькостi рослинного матерiалу каштана їстiвного в умовах in vitro
з типовими ознаками.
З’ясовано, що максимальний вихiд стерильних первинних експлантатiв спостерiгається
при використаннi розчину хлорамiну в концентрацiї одна частина препарату i одна частина
води. Вихiд стерильних експлантатiв у цьому варiантi дослiду становив 62,1%. Як показа-
ли подальшi експерименти, використання промислового розчину хлорамiну приводило до
високого стерилiзуючого ефекту та iнтенсивнiшого утворення морфогенетично активних
експлантатiв. Максимальну кiлькiсть активованих пазушних меристем на одному мiкропа-
гонi виявлено на середовищi, що мiстило макро- i мiкроелементи згiдно з [5] iз додаванням
1,5 мг/л БАП.
Отриманий нами вперше рослинний матерiал дослiджується на ризогенну активнiсть
i фiзiологiчнi аспекти культури тканин та органiв каштана їстiвного в культурi in vitro.
1. Григорюк I. П., Машковська С.П., Яворовський П.П., Колеснiченко О. В. Бiологiя каштанiв. – Київ:
Логос, 2004. – 380 с.
2. Мельничук М.Д., Новак Т. В., Кунах В.А. Бiотехнологiя рослин. – Київ: Полiграф Консалтинг,
2003. – 520 с.
3. Бутенко Р. Г. Клеточные и молекулярные аспекты морфогенеза растений in vitro // Чайлахян. Пер-
вое чтение. – Пущино: Пущин. НЦ, 1994. – С. 7–26.
4. Бутенко Р. Г. Культура изолированных тканей и физиология морфогенеза растений. – Москва: На-
ука, 1964. – 272 с.
5. Murashige T., Scoog F. A revised medium for rapid growth and bioassays with tobacco tissue cultures //
Physiol. plant. – 1962. – 15, No 3. – P. 473–497.
6. Уайт Ф.Р. Культура растительных тканей. – Москва: Изд-во иностр. лит., 1949. – 150 с.
7. Плохинский Н.А. Алгоритмы биометрии. – Москва: Изд-во Моск. ун-та, 1980. – 150 с.
8. Калинин Ф.Л., Кушнир Г.П., Сарнацкая В.В. Технология микроклонального размножения расте-
ний. – Киев: Наук. думка, 1992. – 232 с.
9. Бутенко Р. Г. Перспективы использования культивирования клеток растений в биотехнологии //
Биотехнология. – Москва: Наука, 1984. – С. 239–247.
Надiйшло до редакцiї 13.12.2006Нацiональний аграрний унiверситет, Київ
Чжецзянський лiсотехнiчний
унiверситет, Китай
164 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №5
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1891 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:53:13Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Колесніченко, О.В. Клюваденко, А.А. Мельничук, М.Д. Григорюк, І.П. Яворовський, П.П. Сонг, Фуджіянг 2008-09-03T13:06:57Z 2008-09-03T13:06:57Z 2007 Біотехнологічні аспекти введення в культуру in vitro каштана їстівного (Castanea sativa Mill.) / О.В. Колесніченко, А.А. Клюваденко, М.Д. Мельничук, І.П. Григорюк, П.П. Яворовський, Фуджіянг Сонг // Доп. НАН України. — 2007. — N 5. — С. 159–164. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1891 634.75:518.143.6.1.051 The conditions of the introduction of Castanea sativa Mill. in culture in vitro have been determined. The structure of sterilizing materials, concentration, and duration of their influence on the initial explants have been established. Specific culture media have been developed for the plants regeneration and for the callus formation. Regenerated plants and callus are obtained for the further study of rhyzogenesis and indirect morphogenesis. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Біологія Біотехнологічні аспекти введення в культуру in vitro каштана їстівного (Castanea sativa Mill.) Article published earlier |
| spellingShingle | Біотехнологічні аспекти введення в культуру in vitro каштана їстівного (Castanea sativa Mill.) Колесніченко, О.В. Клюваденко, А.А. Мельничук, М.Д. Григорюк, І.П. Яворовський, П.П. Сонг, Фуджіянг Біологія |
| title | Біотехнологічні аспекти введення в культуру in vitro каштана їстівного (Castanea sativa Mill.) |
| title_full | Біотехнологічні аспекти введення в культуру in vitro каштана їстівного (Castanea sativa Mill.) |
| title_fullStr | Біотехнологічні аспекти введення в культуру in vitro каштана їстівного (Castanea sativa Mill.) |
| title_full_unstemmed | Біотехнологічні аспекти введення в культуру in vitro каштана їстівного (Castanea sativa Mill.) |
| title_short | Біотехнологічні аспекти введення в культуру in vitro каштана їстівного (Castanea sativa Mill.) |
| title_sort | біотехнологічні аспекти введення в культуру in vitro каштана їстівного (castanea sativa mill.) |
| topic | Біологія |
| topic_facet | Біологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1891 |
| work_keys_str_mv | AT kolesníčenkoov bíotehnologíčníaspektivvedennâvkulʹturuinvitrokaštanaístívnogocastaneasativamill AT klûvadenkoaa bíotehnologíčníaspektivvedennâvkulʹturuinvitrokaštanaístívnogocastaneasativamill AT melʹničukmd bíotehnologíčníaspektivvedennâvkulʹturuinvitrokaštanaístívnogocastaneasativamill AT grigorûkíp bíotehnologíčníaspektivvedennâvkulʹturuinvitrokaštanaístívnogocastaneasativamill AT âvorovsʹkiipp bíotehnologíčníaspektivvedennâvkulʹturuinvitrokaštanaístívnogocastaneasativamill AT songfudžíâng bíotehnologíčníaspektivvedennâvkulʹturuinvitrokaštanaístívnogocastaneasativamill |