Протеоміка активації Т-лімфоцитів мишей, позбавлених гена pttg
T lymphocytes play a key role in functioning the immune systems of a man and other mammals. We found 18 proteins, whose expression was changed in pttg-knockout T lymphocytes as compared with wild-type T lymphocytes. We showed that pttg-knockout was accompanied by a decreased expression of interleuki...
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1893 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Протеоміка активації Т-лімфоцитів мишей, позбавлених гена pttg / Є.З. Філяк, О.С. Філяк, С.І. Сушельницький, Р.С. Стойка // Доп. НАН України. — 2007. — N 5. — С. 172–179. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1893 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Філяк, Є.З. Філяк, О.С. Сушельницький, С.І. Стойка, Р.С. 2008-09-03T13:07:23Z 2008-09-03T13:07:23Z 2007 Протеоміка активації Т-лімфоцитів мишей, позбавлених гена pttg / Є.З. Філяк, О.С. Філяк, С.І. Сушельницький, Р.С. Стойка // Доп. НАН України. — 2007. — N 5. — С. 172–179. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1893 576.535.2 T lymphocytes play a key role in functioning the immune systems of a man and other mammals. We found 18 proteins, whose expression was changed in pttg-knockout T lymphocytes as compared with wild-type T lymphocytes. We showed that pttg-knockout was accompanied by a decreased expression of interleukin-4 and an enhanced expression of interferon-gamma in activated T lymphocytes. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Біохімія Протеоміка активації Т-лімфоцитів мишей, позбавлених гена pttg Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Протеоміка активації Т-лімфоцитів мишей, позбавлених гена pttg |
| spellingShingle |
Протеоміка активації Т-лімфоцитів мишей, позбавлених гена pttg Філяк, Є.З. Філяк, О.С. Сушельницький, С.І. Стойка, Р.С. Біохімія |
| title_short |
Протеоміка активації Т-лімфоцитів мишей, позбавлених гена pttg |
| title_full |
Протеоміка активації Т-лімфоцитів мишей, позбавлених гена pttg |
| title_fullStr |
Протеоміка активації Т-лімфоцитів мишей, позбавлених гена pttg |
| title_full_unstemmed |
Протеоміка активації Т-лімфоцитів мишей, позбавлених гена pttg |
| title_sort |
протеоміка активації т-лімфоцитів мишей, позбавлених гена pttg |
| author |
Філяк, Є.З. Філяк, О.С. Сушельницький, С.І. Стойка, Р.С. |
| author_facet |
Філяк, Є.З. Філяк, О.С. Сушельницький, С.І. Стойка, Р.С. |
| topic |
Біохімія |
| topic_facet |
Біохімія |
| publishDate |
2007 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| description |
T lymphocytes play a key role in functioning the immune systems of a man and other mammals. We found 18 proteins, whose expression was changed in pttg-knockout T lymphocytes as compared with wild-type T lymphocytes. We showed that pttg-knockout was accompanied by a decreased expression of interleukin-4 and an enhanced expression of interferon-gamma in activated T lymphocytes.
|
| issn |
1025-6415 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1893 |
| citation_txt |
Протеоміка активації Т-лімфоцитів мишей, позбавлених гена pttg / Є.З. Філяк, О.С. Філяк, С.І. Сушельницький, Р.С. Стойка // Доп. НАН України. — 2007. — N 5. — С. 172–179. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT fílâkêz proteomíkaaktivacíítlímfocitívmišeipozbavlenihgenapttg AT fílâkos proteomíkaaktivacíítlímfocitívmišeipozbavlenihgenapttg AT sušelʹnicʹkiisí proteomíkaaktivacíítlímfocitívmišeipozbavlenihgenapttg AT stoikars proteomíkaaktivacíítlímfocitívmišeipozbavlenihgenapttg |
| first_indexed |
2025-11-26T00:41:48Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:41:48Z |
| _version_ |
1850596683450155008 |
| fulltext |
6. Jordan M.A., Wilson L. Microtubules as a target for anticancer drugs // Nat. Rev. Canc. – 2004. – 4. –
P. 253–265.
7. Тронько М.Д., Пушкарьов В.М. Механiзм дiї таксолу та перспективи його використання для лiку-
вання злоякiсних пухлин щитоподiбної залози // Ендокринологiя. – 2003. – 8, № 2. – С. 228–243.
8. Пушкарьов В.М., Ковзун О. I., Тронько М.Д. та iн. Участь фосфоiнозитидiв, протеїнкiназ С та А у
передачi регуляторного сигналу К+ в адренокортикальних клiтинах людини // Укр. бiохiм. журн. –
2005. – 77, № 1. – С. 65–71.
9. Копнин Б.П. Мишени действия онкогенов и опухолевых супрессоров: ключ к пониманию базовых
механизмов канцрогенеза // Биохимия. – 2000. – 65, № 1. – С. 5–33.
10. Russo A. J., Magro P.G., Hu Z. et al. E2F-1 overexpression in U2OS cells increases cyclin B1 levels and
cdc2 kinase activity and sensitizes cells to antimitotic agents // Cancer Res. – 2006. – 66, No 14. –
P. 7253–7260.
11. Тронько М.Д., Левчук Н. I., Попадюк I.Д. та iн. Дiя протипухлинного препарату таксолу на клiтини
анапластичного раку щитовидної залози // Доп. НАН України. – 2006. – № 8. – С. 204–206.
12. Sherr C. J., Roberts J.M. CDK inhibitors: positive and negative regulators of G1-phase progression //
Genes and Development. – 1999. – 13. – P. 1501–1512.
13. Sherr C. J. The Pezcoller lecture: cancer cell cycles revisited // Cancer Res. – 2000. – 60. – P. 3689–3695.
14. Blagosklonny M.V., Schulte T.W., Nguyen P. et al. Taxol induction of p21WAF1 and p53 requires
c-raf-1 // Cancer Res. – 1995. – 55, No 20. – P. 4623–4626.
15. Pushkarev V.M., Starenki D.V., Saenko V.A. et al. Molecular mechanisms of the effects of low concentra-
tions of taxol in anaplastic thyroid cancer cells // Endocrinology. – 2004. – 145, No 7. – P. 3143–3152.
Надiйшло до редакцiї 27.10.2006Iнститут ендокринологiї та обмiну речовин
iм. В.П. Комiсаренка АМН України, Київ
УДК 576.535.2
© 2007
Є.З. Фiляк, О. С. Фiляк, С. I. Сушельницький,
член-кореспондент НАН України Р.С. Стойка
Протеомiка активацiї Т-лiмфоцитiв мишей, позбавлених
гена pttg
T lymphocytes play a key role in functioning the immune systems of a man and other mammals.
We found 18 proteins, whose expression was changed in pttg-knockout T lymphocytes as compa-
red with wild-type T lymphocytes. We showed that pttg-knockout was accompanied by a decreased
expression of interleukin-4 and an enhanced expression of interferon-gamma in activated T
lymphocytes.
Онкоген pttg (Pituitary Tumor Transforming Gene) вперше був виявлений у пухлинних клi-
тинах гiпофiза щура в 1997 р. На сьогоднi вiдомо, що цей ген активно експресується в пух-
линних клiтинах гiпофiза (бiльше нiж 90% випадкiв аденом гiпофiза), але майже не експре-
сується в нормальних клiтинах, що дозволяє вважати його одним iз найкращих маркерiв
пухлин (аденом) гiпофiза [1, 2]. Результати проведених дослiджень вказують на те, що над-
мiрна експресiя продукту цього гена — бiлка PTTG — добре корелює зi злоякiсною транс-
формацiєю клiтин також в iнших видах пухлин, зокрема при раку щитоподiбної залози,
молочної залози, прямої кишки та багатьох iнших [1, 2]. Кiлькiсть повiдомлень щодо ролi
172 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №5
PTTG та його внутрiшньоклiтинних молекулярних партнерiв у виникненнi тих чи iнших
видiв злоякiсних пухлин постiйно зростає [1].
Бiлок PTTG ще iменують секурином, оскiльки вiн здатний перешкоджати розходженню
сестринських хроматид в анафазi пiд час мiтозу, iнгiбуючи активнiсть iншого спецiального
бiлка, задiяного в цьому процесi, — сепарази [3]. Специфiчне розщеплення бiлка PTTG є не-
обхiдною умовою для запуску анафази. Завдяки цьому PTTG бере участь у регуляцiї таких
ключових для клiтини подiй, як мiтоз, клiтинний цикл, репарацiя ДНК та апоптоз [1, 3].
У мишей iз делецiєю (нокаутом) гена бiлка PTTG спостерiгаються аномалiї в ростi бета-клi-
тин острiвцiв Лангерганса, а також клiтин тимуса i яєчок [1, 4].
У нормальних, неактивованих Т-лiмфоцитах бiлок PTTG практично вiдсутнiй, тодi
як фiзiологiчна активацiя цих iмунних клiтин супроводжується його надмiрним утворен-
ням [6]. Така активацiя вiдбувається пiсля розпiзнавання антигенної детермiнанти Т-клi-
тинним рецептором (TCR), що iнiцiює передачу регуляторного сигналу всередину клiтини
за участю спецiального мембранного глiкопротеїнового комплексу — CD3 [5]. Антигеннi де-
термiнанти презентуються ТCR за допомогою головного комплексу гiстосумiсностi (MHC)
на поверхнi клiтин-мiшеней.
Втрата гена бiлка PTTG (pttg-КО) у мишi призводить до гiперплазiї тимуса та гiпоплазiї
селезiнки [7]. Нещодавно нами встановлено, що вiдсутнiсть цього гена спричинює iнгiбу-
вання як лектинiндукованої, так i CD3- та TCR-залежної бласт-трансформацiї (активацiї)
iзольованих Т-лiмфоцитiв [8, 9].
Нами проведено пошук бiлкiв, якi можуть вiдiгравати певну роль у PTTG-залежнiй
регуляцiї активацiї Т-лiмфоцитiв. Використання протеомної технiки дозволило виявити 18
бiлкiв, експресiя яких змiнена у нокаутних за геном pttg активованих Т-лiмфоцитах у по-
рiвняннi з активованими Т-лiмфоцитами дикого типу.
Методи та матерiали. Об’єктом дослiдження були Т-лiмфоцити, видiленi з селезiн-
ки мишей лiнiї BL6/C57 дикого типу (pttg-WT) та нокаутних за геном бiлка PTTG (pttg-
KO). Тварини отриманi в рамках спiвпрацi з Науково-дослiдним iнститутом при Медично-
му центрi “Синайський Кедр” (Лос-Анджелес, США). Мишей, гомозиготних за нормальним
чи мутантним геном pttg, отримували шляхом схрещування особин, гетерозиготних за цим
геном (pttg+/−).
Наявнiсть/вiдсутнiсть гена бiлка PTTG у мишей визначали за допомогою полiмеразної
ланцюгової реакцiї з використанням праймерiв, специфiчних до послiдовностi гена pttg та до
вставки (“iнсерту”), що була помiщена в геном мишi замiсть смислової дiлянки гена pttg [3].
Специфiчнiсть даних праймерiв перевiряли методом Нозерн-блот-аналiзу з використанням
специфiчних зондiв, мiчених 32Р (данi не наведено).
У дослiдних мишей пiсля знерухомлення видаляли селезiнку, з якої вимивали сплено-
цити. Останнi вiддiляли вiд еритроцитiв центрифугуванням у градiєнтi густини з викорис-
танням реактиву Limphoprep (“Nycomed Pharma AS Diagnostics”, Норвегiя). Т-лiмфоцити
видiляли з популяцiї спленоцитiв iмуномагнiтною негативною селекцiєю з використанням
набору Mouse T-cell Negative Isolation Kit (“Dynal”, Норвегiя) i культивували в середовищi
RPMI-1640 iз додаванням 10% (за об’ємом) сироватки кровi великої рогатої худоби (оби-
два реактиви отримано вiд “Sigma-Aldrich”, США/Нiмеччина) при 37 ◦C в атмосферi 5%
СО2.
Активацiю Т-лiмфоцитiв здiйснювали шляхом iнкубування останнiх протягом 72 год
у присутностi iммобiлiзованих на чашках для культивування Т-лiмфоцитiв моноклональних
анти-CD3 антитiл. Кiлькiсть активованих Т-лiмфоцитiв перевiряли, пiдраховуючи кiлькiсть
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №5 173
бласт-трансформованих клiтин у гемоцитометричнiй камерi Фукса-Розенталя. Контрольнi
та активованi Т-лiмфоцити промивали 250 мМ розчином сахарози та лiзували протягом
4 хв при 2 ◦С 1% розчином Triton-X100 у присутностi коктейлю з iнгiбiторiв протеаз без
ЕDТА (“Roche”). Бiлки лiзатiв клiтин роздiляли методом двовимiрного електрофорезу (iзо-
електрофокусування/денатуруючий електрофорез).
Iзоелектрофокусування (pH 3–10) здiйснювали з використанням реактивiв та обладнан-
ня компанiї “Amersham” при напрузi 8000 В протягом 12 год. Пiсля iзоелектрофокусування
проводили хiмiчну модифiкацiю йодацетамiдом вiльних SH-груп цистеїну бiлкiв, викорис-
товуючи метод, рекомендований компанiєю “Amersham”. Електрофорез бiлкiв (у другому
вимiрi) проводили у 12% полiакриамiдному гелi в присутностi додецилсульфату натрiю,
дитiотреiтолу i 7 М сечовини за протоколом, рекомендованим компанiєю “Amersham”. Пiс-
ля завершення електрофорезу бiлки забарвлювали срiблом (за Шевченком), висушували
та сканували. Для сканування та подальшого аналiзу використовували обладнання та про-
грамне забезпечення вiд компанiї “Amersham”, а також протокол, рекомендований цiєю ком-
панiєю. Сканованi зображення гелiв калiбрували щодо iнтенсивностi забарвлення срiблом
та аналiзували щодо виявлення бiлкових плям, iнтенсивнiсть яких достовiрно змiнена при
порiвняннi гелiв, отриманих при роздiленнi лiзатiв активованих Т-лiмфоцитiв дикого типу,
з гелями, отриманими при роздiленнi лiзатiв активованих Т-лiмфоцитiв, нокаутних за геном
pttg. Вiдбирали бiлковi плями, iнтенсивнiсть яких змiнювалась не менш, нiж на 280–300%
i була статистично достовiрною (p 6 0,05). Вiдiбранi бiлковi плями вирiзали з гелю, гiдро-
лiзували трипсином, i елюйованi пептиди детектували методом MALDI-TOF мас-спектро-
метрiї. Для iдентифiкацiї бiлкових плям за отриманими спектрами MALDI-TOF викорис-
товували пошуковий Iнтернет-ресурс ProFound (Rockefeller Institute, США).
Результати дослiдження та їх обговорення. Нещодавно нами було показано, що
за вiдсутностi гена pttg у мишi пригнiчується активацiя (бласт-трансформацiя) iзольова-
них Т-лiмфоцитiв. На даному етапi дослiджень нами виявлено 18 бiлкiв, експресiя яких
змiнена в нокаутних за геном pttg активованих Т-лiмфоцитах у порiвняннi з активованими
Т-лiмфоцитами дикого типу.
Бiлки лiзатiв активованих Т-лiмфоцитiв роздiляли двовимiрним електрофорезом: iзо-
електрофокусуванням (pH 3–10) у першому вимiрi та денатуруючим електрофорезом —
у другому. Отримано по п’ять гелiв хорошої якостi для лiзатiв контрольних i активова-
них Т-лiмфоцитiв дикого типу та нокаутних за геном pttg (рис. 1, а, б ). Визначено ступiнь
кореляцiї кiлькостi нанесення лiзату (за тотальною кiлькiстю бiлка, отриманою шляхом пiд-
сумовування iнтенсивностi усiх бiлкових плям, виявлених в одному гелi) у межах кожної
групи гелiв та мiж рiзними групами гелiв (табл. 1). Статистично достовiрної рiзницi в кiль-
костi нанесеного загального бiлка на гель при порiвняннi рiзних груп гелiв не виявлено
Таблиця 1. Данi кореляцiйного аналiзу рiвномiрностi нанесення лiзатiв у межах однiєї групи гелiв та мiж
рiзними групами гелiв
Група
Контроль CD3
Кiлькiсть
бiлкових
плям
Кореляцiя Кiлькiсть
бiлкових
плям
Кореляцiя
у межах
групи
з iншими
групами
у межах
групи
з iншими
групами
WT 1135 0,983 — 1433 0,936 0,952
KO 1062 0,96 0,978 1287 0,957 0,968
174 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №5
Рис. 1. Гелi лiзатiв контрольних та активованих Т-лiмфоцитiв, iзольованих iз селезiнки мишей дикого ти-
пу (а) та нокаутних за геном pttg (б ), отриманi методом двовимiрного електрофорезу
(див. табл. 1). За даними детекцiї бiлкових плям встановлено, що при активацiї iзольованих
Т-лiмфоцитiв середньоарифметична кiлькiсть бiлкових плям, виявлених в їх лiзатах, збiль-
шується з 1135 до 1433 для Т-лiмфоцитiв дикого типу та з 1062 до 1287 для Т-лiмфоцитiв,
нокаутних за геном pttg (див. табл. 1). Цю рiзницю можна пояснити тим, що неактивова-
нi (контрольнi) Т-лiмфоцити мають знижену iнтенсивнiсть метаболiзму, i пiсля активацiї
Т-лiмфоцитiв вiдбувається посилення їх метаболiзму i запуск синтезу специфiчних бiлкiв,
що беруть участь у регуляцiї та реалiзацiї iмунної вiдповiдi. Крiм того, встановлено, що
середньоарифметична кiлькiсть бiлкових плям, виявлених у лiзатах Т-лiмфоцитiв, нокау-
тних за геном pttg (pttg-КО), є нижчою як для контрольних (1062 проти 1135), так i для
активованих Т-лiмфоцитiв (1287 проти 1433) у порiвняннi з Т-лiмфоцитами дикого типу
(див. табл. 1). На даному етапi ми не можемо повнiстю пояснити, чим зумовлена ця рi-
зниця, проте можемо припустити, що вона викликана негативним впливом вiдсутностi гена
pttg на функцiї Т-лiмфоцитiв, зокрема на їх функцiональну активацiю. Це припущення
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №5 175
Рис. 2. Бiлковi плями, iнтенсивнiсть яких була змiнена при порiвняннi гелiв, отриманих при роздiленнi
лiзатiв активованих Т-лiмфоцитiв дикого типу, iз гелями, отриманими при роздiленнi лiзатiв активованих
Т-лiмфоцитiв, нокаутних за геном pttg. Стрiлками вказано бiлковi плями, iнтенсивнiсть яких статистично
достовiрно змiнювалася при порiвняннi даних двох груп гелiв (номери бiля стрiлок вiдповiдають номеру
iдентифiкованого бiлка в табл. 2)
пiдтверджується також i тим фактом, що при активацiї iзольованих Т-лiмфоцитiв вiдносна
рiзниця виявлених бiлкових плям при порiвняннi Т-лiмфоцитiв дикого типу i Т-лiмфоцитiв
з pttg-КО помiтно зростає.
Нами проведено комп’ютерний аналiз гелiв щодо виявлення бiлкових плям (рис. 2 i да-
нi, якi не опублiкованi), iнтенсивнiсть яких змiнена при порiвняннi активованих Т-лiмфо-
цитiв дикого типу i Т-лiмфоцитiв з pttg-КО. Виявленi бiлковi плями (26 плям) вирiзали
i проводили їх розщеплення трипсином. Детекцiю пептидiв здiйснювали за допомогою ме-
тоду мас-спектрометрiї MALDI-TOF (рис. 3). Бiлковi плями iдентифiкували за детектова-
ним набором пептидних мас (за спектрами MALDI-TOF) з використанням Iнтернет-ресурсу
176 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №5
Рис. 3. Спектри MALDI-TOF двох бiлкових плям, iдентифiкованих як iнтерлейкiн-4 (а) та iнтерферон-гам-
ма (б ). Стрiлками помiчено пiки пептидiв, що вiдповiдають iдентифiкованим нами бiлкам, не помiченi пiки
вiдповiдають пептидам, отриманим при ауторозщепленнi трипсину
ProFound. Iдентифiковано 21 бiлкову пляму, що являли собою 18 бiлкiв (табл. 2). Зокрема,
було iдентифiковано такi цитокiни iмунної вiдповiдi, як iнтерферон-гамма та iнтерлейкiн-4.
Показано, що за вiдсутностi гена pttg посилюється експресiя iнтерферону-гамма та при-
гнiчується експресiя iнтерлейкiну-4 активованими iзольованими Т-лiмфоцитами. Оскiльки
обидва цi цитокiни задiянi у процесах запалення i їх експресiя в нормi зростає пiд час акти-
вацiї Т-лiмфоцитiв, можна припустити, що за вiдсутностi гена pttg порушується регуляцiя
iмунної вiдповiдi на антиген. Для того щоб визначити, наскiльки цi порушення вагомi i до
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №5 177
Таблиця 2. Список бiлкових плям, iнтенсивнiсть яких змiнена бiльше як у 2,8 раза (при порiвняннi гелiв рiз-
них груп) i якi були iдентифiкованi методом мас-спектрометрiї MALDI-TOF при використаннi пошукового
Iнтернет-ресурсу ProFound (Rockefeller Institute, США)
Номер
бiлкової
плями
Назва бiлка
Послi-
довнiсть
Достовiрнiсть
iдентифiкацiї
(за ProFound), %
Пере-
криття, %
рI
Mол.
масса,
кДа
1 9130022A01Rik protein AAH61228.1 100 10 4,8 41,96
2 Zinc finger protein mkr5 AAA37120.1 95 7 9,9 72,76
3 Unnamed protein product BAC34077.1 100 13 9 32,29
Dimethylaniline monooxygenase
[N-oxide forming] 3
(Hepatic flavin-containing
monooxygenase 3)
(Dimethylaniline oxidase 3)
4 Similar to Heterogeneous XP_356697.1 100 27 6,5 20,54
nuclear ribonucleoprotein A1
(Helix-destabilizing protein)
(Single strand binding protein)
(hnRNP core protein A1)
5 Transcription factor AAH66151.1 100 28 4,7 24,97
Mlr 1 protein
(Mblk1-related protein-1)
6 Lectin, galactose binding, AAH02063.1 100 21 5,3 15,2
soluble 1
7 Biliary glycoprotein CAA47695.1 100 18 5,5 30,48
8 Unnamed protein product BAB26620.1 99 13 9,2 38,28
9 Ccn1 protein AAH07177.1 100 17 7,1 18,89
10 Pyrophosphatase AAH10468.1 99 14 5,4 33,11
11 Capping protein alpha subunit AAC00566.1 100 42 5,3 32,9
Capping protein (actin filament) AAH16232.1
muscule Z-line, alpha-1
12 Pitpnb protein AAH34676.1 72 18 6 31,94
phosphatydylinositol transfer AAA87593.1
protein beta isoform
13 Calpain 9 Q9D805 100 9 5,1 79,59
14 Unnamed protein product BAC37121.1 100 15 4,5 27,16
15 Histone deacetylase11 AAH16208.1 99 15 6,6 39,37
16 Similar to actin, gamma, XP_134663.2 100 15 5,6 41,34
cytoplasmic
17 Interferon-gamma NP_032363.1 100 0 9,3 18,12
18 IL-4 NP_067258.1 100 31 8,8 16,2
Пр и м i т ка . Номер бiлкової плями у таблицi вiдповiдає номеру бiлкової плями на рис. 2. У графi “Перекри-
ття” вказано, скiльки вiдсоткiв первинної послiдовностi iдентифiкованого бiлка “перекривається” детекто-
ваними методом мас-спектрометрiї пептидами. У графах “рI” та “Мол. маса” наведено теоретично обчислену
iзоелектричну точку та мол. масу iдентифiкованого бiлка.
яких наслiдкiв вони можуть призвести, необхiдно виконати додатковi дослiдження з вико-
ристанням блокуючих антитiл до iнтерлейкiну-4 та iнтерферону-гамма, а також ДНК-ве-
кторiв, якi б забезпечили надекспресiю цих цитокiнiв.
Автори висловлюють щиру вдячнiсть проф. Ш. Мелмеду (м. Лос-Анджелес, США) за надання
мишей iз нокаутом гена pttg. Окремi частини дослiдження виконано за фiнансової пiдтримки
фондiв INTAS (Європейський Союз) та WUBMRC (Україна — США).
178 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №5
1. Tfelt-Hansen J., Kanuparthi D., Chattopadhyay N. The emerging role of Pituitary Tumor Transforming
Gene in tumorigenesis // Clin. Med. and Res. – 2006. – 4, No 2. – P. 130–137.
2. Donangelo I., Melmed S. Pathophysiology of pituitary adenomas // J. Endocrinol. Invest. – 2005. – 28,
Suppl. 11. – P. 100–105.
3. Stemmann O., Gorr I.H., Boos D. Anaphase topsy-turvy: Cdk1 a securin, separase a CKI // Cell Cycle. –
2006. – 5, No 1. – P. 11–13.
4. Wang Z., Moro E., Kovacs K. et al. Pituitary tumor transforming gene-null male mice exhibit impaired
pancreatic beta cell proliferation and diabetes // Proc. Nat. Acad. Sci. USA. – 2003. – 100, No 6. –
P. 3428–3432.
5. Якобисяк М. Iмунологiя. – Вiнниця: Нова Книга, 2004. – C. 35–68, 248–672.
6. Stoika R., Melmed S. Expression and function of pituitary tumour transforming gene for T-lymphocyte
activation // Brit. J. Haematol. – 2002. – 119, No 4. – P. 1070–1074.
7. Wang Z., Yu R., Melmed S. Mice lacking pituitary tumor transforming gene show testicular and splenic
hypoplasia, thymic hyperplasia, thrombocytopenia, aberrant cell cycle progression, and premature centro-
mere division // Mol. Endocrinol. – 2001. – 15, No 11. – P. 1870–1879.
8. Фiляк Є., Фiляк О., Афанасьєв С., Стойка Р. Дефiцит гену бiлка секурину (PTTG) знижує рiвень
активацiї Т лiмфоцитiв, iндукованої лектином // Експерим. та клiн. фiзiологiя та бiохiмiя. – 2006. –
№ 4. – С. 18–24.
9. Фiляк Є., Держко I., Фiляк О., Стойка Р. Втрата гену бiлка секурину (PTTG) веде до пригнiчення
активацiї Т-лiмфоцитiв // Мед. хiмiя. – 2007. – № 1. – С. 11–19.
Надiйшло до редакцiї 25.12.2006Iнститут бiологiї клiтини
НАН України, Львiв
Людвiгiвський iнститут ракових дослiджень,
Уппсала, Швецiя
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №5 179
|