Видатний учений і педагог професор Микола Микитович Колеснік (до 105-річчя з дня народження)
Saved in:
| Published in: | Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18935 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Видатний учений і педагог професор Микола Микитович Колеснік (до 105-річчя з дня народження) / А.М. Хохлов, О.М. Маменко, Д.І. Барановський // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2010. — Т. 8, № 1. — С. 179-184. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860062578228592640 |
|---|---|
| author | Хохлов, А.М. Маменко, О.М. Барановський, Д.І. |
| author_facet | Хохлов, А.М. Маменко, О.М. Барановський, Д.І. |
| citation_txt | Видатний учений і педагог професор Микола Микитович Колеснік (до 105-річчя з дня народження) / А.М. Хохлов, О.М. Маменко, Д.І. Барановський // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2010. — Т. 8, № 1. — С. 179-184. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів |
| first_indexed | 2025-12-07T17:05:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 18107834. Вісн. Óкр. товва генетиків і селекöіонерів. 2010, том 8, № 1 179
© à.ì. õîõëîâ, î.ì. ìàìåÍêî, ä.І. БàðàÍîâñüêèЙ, 2010
До 105-ð³ччя з дíя íàðоджеííя
ВИДАÒÍИЙ УЧЕÍИЙ ² ПЕДАГÎГ
ПРÎФЕÑÎР ÌИКÎЛА ÌИКИÒÎВИЧ КÎЛЕÑÍИК
à.ì. õîõëîâ, î.ì. ìàìåÍêî, ä.І. БàðàÍîâñüêèЙ
õарк³вська державна зооветеринарна акадеì³я
óкраїна, 62341, õарк³вська обл. äергач³вський район, с. ìала äанил³вка, õäЗâà,
вул. àкадеì³чна, 1
e-mail:zoovet@zoovet.kharkov.ua
Майбутній відомий учений в галузі генетики кількісних
ознак, котрий праöював під керівниöтвом Ю.О. Філіп
ченка і М.І. Вавилова з проблем визначення світових
öентрів походження тварин. Микола Микитович Колес
ник народився на Слобожанщині 19 грудня 1904 року в
с. Ольшана Харківської області в сім’ї селянина. В дав
нину тут жили вільні козаки, кустаріремісники, хлібо
роби. Про заняття öих селян свідчать прізвища одно
сельöів: Мірошник – Мірошниченко, Коваль – Коваль
ський, Колесник, Бондар, Олійник, Свинар та ін.
îльшана стала колискою для славетного роду
êовалевських. Із с³ì’ї багатої козацької старши-
ни сотника ñеìена êовалевського вийшло бага-
то в³доìих вчених: ì.ì. êовалевський – ³сторик,
юрист, соц³олог, етнограф, акадеì³к Петербурзь-
кої акадеì³ї наук; å.П. êовалевський – ìандр³в-
ник, географ, геолог; â.î. êовалевський – гео-
лог, основоположник еволюц³йної палеонтолог³ї, чолов³к ñоф³ї êовалевської;
î.î. êовалевський – видатний зоолог-еволюц³он³ст.
âважається, що саìе ì.ì. êовалевський заснував у сел³ школу ³ оп³кувався
її роботою. ìалий ìикола êолесник, навчаючись у ц³й школ³, був кращиì учнеì
з ìатеìатики.
ó с³ì’ї ìикити òрохиìовича ³ Пелагеї Іван³вни êолесник³в було шестеро д³-
тей: три сини ³ три дочки. Батько був сувориì ³з д³тьìи, але вс³ вони були слухня-
ниìи та жили дружно, ìикола був старшиì синоì у с³ì’ї.
Інтерес до навчання в³н проявив рано. êоли вперше п³шов до школи, вчитель
не прийняв його, тоìу що в³н був ìолодшиì за своїх ровесник³в. àле ìикола на-
полегливо щодня приходив до школи, слухав вчителя п³д двериìа класу, доки
тривав урок ³ циì завоював повагу вчителя ³ був прийнятий до першого класу.
Íавчався в³н прекрасно. ó 1920 роц³ по зак³нченню îльшанського спец³ального
навчального закладу ìикола êолесник поступив до õарк³вського зоотехн³чного
³нституту, який зак³нчив 1925 р. òут в³н форìується як фах³вець з зоотехн³ї, в цей
пер³од у нього поступово викристал³зовується ìета – досл³дити напряìи ìож-
Îñобèñòоñò³
ISSN 18107834. Вісн. Óкр. товва генетиків і селекöіонерів. 2010, том 8, № 1180
До 105-ð³ччя в³д дíя íàðоджеííя. Пðофеñоð Мèкоëà Мèкèòовèч Коëеñíèк
кистан, òуркìенистан та ³н.) ³ в ìонгол³ю.
ìета їх була в тоìу, щоб виявити ì³сцев³
тваринницьк³ ресурси, вивчити породний
склад с³льськогосподарських тварин ³ ос-
новн³ передуìови їхнього форìотворчого
процесу. ó перш³ ж роки польових досл³д-
жень (1926–1929) був з³браний багатий
ìатер³ал. â одних експедиц³ях в³н був ря-
довиì сп³вроб³тникоì, а п³зн³ше став очо-
лювати ³ керувати досл³дженняìи.
П³сля раптової сìерт³ Ю.î. Ф³л³пченка
в 1930 роц³, Бюро генетики було реорган³-
зовано в лаборатор³ю, ³ її директороì при-
значили ì.І. âавилова. Попри свою ней-
ìов³рну завантажен³сть, в³н зразу ж вклю-
чився до роботи.
ó ц³й лаборатор³ї досл³дження вели-
ся з трьох основних напряìк³в: 1) вивчен-
ня походження ³ еволюц³ї доìашн³х тварин;
2) генетика пшениць; 3) загальн³ питання
генетики в досл³дах з дрозоф³лою. Прид³-
ляючи багато часу науковоìу кер³вництву
лаборатор³єю в ц³лоìу, ìикола Іванович
особливо ц³кавився досл³дженняìи пер-
шого розд³лу, оск³льки вони повинн³ були
закр³пити його висновки про схож³сть про-
цес³в форìування тваринних та рослинних
форì.
Проблеìа походження та еволюц³ї куль-
турних рослин ³ доìашн³х тварин досить
складна та за своїì зì³стоì виходить да-
леко за ìеж³ власне агроноì³чних, зоотех-
н³чних ³ б³олог³чних досл³джень. Її р³шення
пов’язано також ³з детальниì вивченняì
ìатер³ал³в ³стор³ї, палеозоолог³ї, архео-
лог³ї, л³нгв³стики, еконоì³ки та ряду ³нших
наук. òоìу âавилов завжди наìагався ор-
ган³зувати коìплексн³ розробки р³зних
стор³н ц³єї проблеìи. îдниì ³з вид³в под³б-
ної коìплексност³ була орган³зац³я експе-
диц³й, проведення наукових конференц³й
³з залученняì спец³ал³ст³в р³зних галузей.
За пропозиц³єю ì.І. âавилова ìико-
ла ìикитович у 1930 роц³ був призначе-
ний кер³вникоì òуркìенської експеди-
ливого управл³ння спадков³стю як фактич-
но, так ³ потенц³йно корисних ознак диких
³ св³йських тварин. З ìетою подальшого
поглиблення знань ³з генетики ì. êолесник
поступає в³дразу на другий курс ëен³н-
градського державного ун³верситету за
спец³ал³зац³єю по кафедр³ генетики, якою
в той час зав³дував видатний генетик про-
фесор Ф³л³пченко Юр³й îлександрович.
Із величезною наснагою ìикола ìи-
китович працює ³ вчиться, їздить у числен-
н³ експедиц³ї з тваринницької теìатики. Як
в³н пише у своїй автоб³ограф³ї, з 1927 року
по 1941 р³к працював у лаборатор³ї, а пот³ì
в Інститут³ генетики àкадеì³ї наук ñðñð
(ëен³нград, ìосква). âиконував обов’язки
наукового сп³вроб³тника у польових ³ каìе-
ральних роботах тваринницького загону
êазахської експедиц³ї àÍ ñðñð.
Ще студентоì ìикола êолесник почав
виконувати наукову роботу ³ у в³ц³ 24-х рок³в
опубл³кував свою першу наукову статтю за
ìатер³алаìи наукової експедиц³ї. ñпряìо-
ваний професороì Ф³л³пченко Ю.î. в чис-
ленн³ науков³ подорож³ в³н продовжує на
далек³й зеìл³ òуркìенистану досл³джува-
ти генетичну адаптац³ю тварин: в³н впер-
ше описує екотипову диференц³ац³ю вели-
кої рогатої худоби ³ наголошує на необх³д-
ност³ випробувань за як³стю потоìства та
визначенн³ факторних вплив³в. â³н одниì
³з перших засв³дчує, що для кожної твари-
ни у певноìу в³ковоìу пер³од³ ³снує гене-
тично детерì³нована жива ìаса. За раху-
нок її прояву ìожна зìеншити погол³в’я на
15–25%, не знижуючи загальної продук-
тивност³.
ó середин³ 20-х рок³в ìинулого стол³ття
було створене Бюро з генетики при êоì³с³ї
з вивчення природних продуктивних сил
ðос³ї (êäППñ) àÍ ñðñð (ëен³нград). â³д
³ìен³ цього бюро п³д загальниì кер³вниц-
твоì професора Ю.î. Ф³л³пченка орган³-
зовувалися спец³альн³ експедиц³ї в ñеред-
ньоаз³йськ³ республ³ки (êазахстан, òаджи-
ISSN 18107834. Вісн. Óкр. товва генетиків і селекöіонерів. 2010, том 8, № 1 181
До 105-ð³ччя в³д дíя íàðоджеííя. Пðофеñоð Мèкоëà Мèкèòовèч Коëеñíèк
що “… у п³вденних теплих районах àз³ї б³ль-
ш³сть вид³в доìашн³х тварин, у тоìу числ³
велика рогата худоба, в результат³ певної
д³ї природного добору ст³йко збер³гає свої
адаптивн³ особливост³ стосовно загальних
розì³р³в т³ла ³ тип³в т³лобудови” (êолесник,
1951). ö³ ц³кав³ положення досв³дченого
тваринника св³дчать, яке ³стотне значення
ìає п³днята проблеìа для вир³шення прак-
тичних завдань.
ó цьоìу зв’язку сл³д зазначити, що н³-
ìецький зоолог ã. Бьоттихер, автор об-
ширної роботи стосовно правила Бер-
гìана (Beetticher, 1915), заперечував
приналежн³сть цього правила до доìаш-
н³х тварин, оск³льки останн³ знаходяться
в штучних уìовах, створених людиною.
Звичайно, з³ створенняì тваринницьких
коìплекс³в роль природних фактор³в буде
зìеншуватися, але вони все таки збер³га-
ють своє значення.
ó своїх публ³кац³ях ì.ì. êолесник ви-
користовує терì³н “геновар³ац³ї ознак”. ãе-
новар³ац³ї – це не т³льки породи та види, а
й генофонд популяц³ї в конкретних еколо-
го-б³отичних раìках. òоìу, як стверджував
ìикола ìикитович, ìатер³али з окреìо
взятої популяц³ї тварин з невеликою к³ль-
к³стю ознак ìають далеко в³дносне зна-
чення. Íа цьоìу в³н робив науков³ акценти
все своє творче життя, бо так ³ було ниì за-
пропоновано: “використовувати т³льки су-
ìарн³ критер³ї оц³нки генетичної збалан-
сованост³…”. ñаìе з цих перших роб³т за-
початковується в³дпов³дь на те, наск³льки
важливо, важко ³ нешвидко ìожна досягти
бажаних зрушень у породоутворенн³ та до-
бор³ продуктивних соìатичних ознак, кон-
трольованих пол³генаìи.
âраховуючи науков³ доробки, публ³кац³ї
та результати виконання досл³дної теìа-
тики àÍ ñðñð, Презид³я àкадеì³ї наук при-
суджує êолеснику ìикол³ ìикитовичу на-
уковий ступ³нь кандидата б³олог³чних наук
за сукупн³стю роб³т без захисту дисерта-
ц³ї àÍ ñðñð, у 1931 роц³ – тваринницької
в êиргиз³ї, пот³ì – був кер³вникоì загон³в
ìонгольської ³ äагестанської експеди-
ц³й в³д в³дд³лу еволюц³ї та походження до-
ìашн³х тварин Інституту генетики àÍ ñðñð.
ìайже до початку äругої св³тової в³йни на-
уков³ експедиц³ї працювали й обстежува-
ли стан тваринництва êиргиз³ї, äагестану
та П³вдня óкраїни. îсновна частина з³бра-
ного фактичного ìатер³алу була особисто
проанал³зована професороì ì.ì. êолес-
никоì.
óс³ тварини були розпод³лен³ ниì на
виб³рки, групи та популяц³ї. ñаìе тут впер-
ше в зоотехн³чн³й науц³ в³н досл³джував
ìорфогенетичну структуру зазначених
вище угрупувань тварин, вивчав докор³н-
н³ її зì³ни залежно в³д уìов розведення,
схрещування, в³дбору та вибраковування.
äля оц³нювання продуктивних ознак впер-
ше в так³й робот³ ìикола ìикитович ви-
користовував абсолютн³, в³дносн³, норìа-
тивн³ та ìодельн³ параìетри в³дхилення.
За циì ³ були визначен³ поì³тн³ дев³ац³ї, ха-
рактерн³ для св³йських та диких тварин.
Що стосується законоì³рностей гео-
граф³чних зì³н доìашн³х ссавц³в, то так³
досл³дження були розпочат³ ì.ì. êолес-
никоì у к³нц³ 20-х рок³в за пропозиц³єю
ì.І. âавилова. îдне з завдань тут поляга-
ло у виявленн³ рол³ природного добору у
форìуванн³ доìашн³х ссавц³в. Багатор³ч-
не вивчення пор³д великої рогатої худо-
би на територ³ї àз³йської частини ñðñð (а
також у ìонгол³ї) дало ìожлив³сть зроби-
ти висновок, що ц³ тварини також п³ддава-
лися законоì³рниì географ³чниì зì³наì
(êолесник, 1948). Зокреìа, було в³дì³-
чено, що ìалоросла сиб³рська (якутська)
худоба ìає ейрисоìну т³лобудову з б³льш
короткиìи придаткаìи т³ла. Завдяки цьо-
ìу зìеншується в³дношення поверхн³ т³ла
до його об’єìу ³, як насл³док, зìеншується
теплов³ддача. П³зн³ше, êолесник, розгля-
даючи це питання б³льш широко, зазначив,
ISSN 18107834. Вісн. Óкр. товва генетиків і селекöіонерів. 2010, том 8, № 1182
До 105-ð³ччя в³д дíя íàðоджеííя. Пðофеñоð Мèкоëà Мèкèòовèч Коëеñíèк
неширокий пояс П³вденної àз³ї та П³вн³чної
àфрики.
Як зазначає ì.ì. êолесник … “За на-
шиìи пов³доìленняìи готувалися еск³зи
географ³чної локал³зац³ї пол³ìорф³зìу ок-
реìих вид³в, на основ³ яких ìикола Івано-
вич âавилов кр³зь призìу своїх широких ³
глибоких знань ³стор³ї та географ³ї старо-
давн³х цив³л³зац³й ³ хл³боробських культур
конструював карту основних ³ додаткових
центр³в одоìашнення тварин [1, 2].
ó к³нц³ 1933 року лаборатор³я генетики
була реорган³зована в Інститут генетики, а
пот³ì переведена в ì. ìоскву. Заступни-
коì директора став акадеì³к óкраїнської
акадеì³ї наук à.î. ñапєг³н, в ³нститут³ по-
ряд з ì.ì. êолесникоì працювали в³доì³
³нозеìн³ генетики: êелв³н Бр³джес, äончо
êостов ³ ãерìан ìьоллер.
ñпираючись на широк³ л³тературн³ дан³
з ³стор³ї ³ тогочасного стану св³тового тва-
ринництва було розроблено схеìу центр³в
походження доìашн³х тварин. ö³ центри в
основноìу зб³глися з центраìи походжен-
ня культурних рослин. ñхеìу було запро-
поновано до розгляду на äруг³й нарад³ з
походження доìашн³х тварин у 1934 р.,
але ìатер³али залишилися не виголоше-
ниìи ³ неопубл³кованиìи. Зг³дно ц³єї схе-
ìи вид³лено 5 основних першоджерел
одоìашнення та 6 додаткових, котр³ п³зн³-
ше були визнан³ в науковоìу св³т³ ³ пр³ори-
тет в³дкриття в³ддано нашиì учениì, се-
ред котрих особливу роль в³д³грав профе-
сор ìикола ìикитович êолесник.
â Інститут³ генетики àÍ ñðñð п³д кер³в-
ництвоì ì.І. âавилова було значно розши-
рено вивчення ìутац³й ³ проблеì гена, рол³
г³бридизац³ї в прискоренн³ ìутац³йного
процесу, ìатер³альних основ спадковост³,
генетичних основ селекц³ї рослин ³ тварин.
За короткий терì³н ì.І. âавилов створив
крупний ³нститут, згуртував науковий ко-
лектив на вир³шення важливих завдань, ³
своїì ентуз³азìоì дав йоìу натхнення.
ц³ї. З великиì творчиì натхненняì ìоло-
дий кандидат б³олог³ї розгортає нов³ й нов³
стор³нки наукової теìатики. Поступово
приходить до висновку, що керувати фор-
ìоутворювальниì процесоì у скотарс-
тв³ – це приск³пливо контролювати зì³ни
генетичної конституц³ї в ц³лоìу. ðозпод³л
тварин на типи конституц³ї, як ³ розведен-
ня за л³н³яìи, звичайно, пов’язаний з ге-
нетичниì анал³зоì. òип³зац³я л³н³й, тип³за-
ц³я конституц³ї тварин передбачають певне
ìаркування їх в генетичноìу анал³з³ про-
дуктивност³ та складання характеристики
видової генетики с³льськогосподарських
тварин.
òривал³ науков³ в³дрядження з вивчен-
ня проблеì походження тварин у центри
походження рослинних форì, дали ìож-
лив³сть у лаборатор³ї генетики поступово
накопичувати р³зного роду додатков³ в³-
доìост³, що характеризують процес ево-
люц³йного форìоутворення доìашн³х тва-
рин. Їх попередн³й анал³з, проведений у
в³дпов³дност³ з ìетодаìи ì.І. âавилова,
св³дчить про наявн³сть певної законоì³р-
ност³ розпод³лу ìожливих першоджерел
походження доìашн³х тварин. Íазр³ла не-
обх³дн³сть наглядно викласти цю законо-
ì³рн³сть на географ³чн³й ìап³.
І ось у 1934 роц³ п³д кер³вництвоì ака-
деì³ка ì.І. âавилова приступають до
розробки таких ìап. ðазоì з ìиколою
ìикитовичеì у лаборатор³ї генетики над
ìапаìи трудились професор Я.Я. ëус,
старш³ науков³ сп³вроб³тники Б.Ф. ðуìян-
цев, Б.П. âойтецький ³ Ю.ë. ãорошенко.
За традиц³єю, що склалася, кожний ³з цих
сп³вроб³тник³в готував, а пот³ì допов³дав
ì.І. âавилову чергов³ ìатер³али з сучас-
ного стану знань ³з географ³чної ì³нливост³
р³зних вид³в доìашн³х тварин та їхн³х ди-
ких предк³в. ìайже у вс³х родах ³ п³дроди-
нах тварин основниìи джерелаìи видово-
го розìаїття виявилися добре в³доì³ âа-
вилову зони ñередзеìноìор’я ³ пор³вняно
ISSN 18107834. Вісн. Óкр. товва генетиків і селекöіонерів. 2010, том 8, № 1 183
До 105-ð³ччя в³д дíя íàðоджеííя. Пðофеñоð Мèкоëà Мèкèòовèч Коëеñíèк
конує обов’язки зав³дувача в³дд³лу ³нсти-
туту.
ñв³тла голова, кì³тлив³сть, чудова
паì’ять, енциклопедичн³ знання з проблеì
генетики ³ селекц³ї тварин дали ìожлив³сть
ìикол³ ìикитовичу у 1950–1952 рр. очо-
лювати кафедру розведення тварин ðя-
занського с³льськогосподарського ³нсти-
туту, а з 1952 року (травень) – зав³дувати
кафедрою тваринництва êиївського с³ль-
ськогосподарського ³нституту, бути дека-
ноì зоо³нженерного факультету óкраїнсь-
кої с³льськогосподарської акадеì³ї (нин³
Íац³ональний ун³верситет б³оресурс³в ³
природокористування óкраїни). Профе-
сор ì.ì. êолесник – один ³з фундатор³в
³ активний учасник в³дродження сучас-
ної генетики в óкраїн³. ó 1964 р. в³н ство-
рює ³ очолює першу в ³стор³ї óñãà кафедру
генетики, якою зав³дував понад 20 рок³в.
Був одниì ³з ³н³ц³атор³в створення журналу
“öитолог³я ³ генетика”, який став вт³ленняì
його творчого покликання – в³дродження
генетики в óкраїн³ п³сля тривалого пер³оду
гон³ння на неї. Першиì головниì редак-
тороì видання з 1967 року був професор
Петро êлиìент³йович Шкварн³ков, а з 1978
року – акадеì³к ÍàÍ óкраїни ñ.ì. ãершен-
зон, а його заступникоì тривалий час був
ìикола ìикитович êолесник.
Брав активну участь у створенн³ óк-
раїнського товариства генетик³в ³ селекц³о-
нер³в ³ì. ì.І. âавилова, у якоìу з 1967 р. ³
до останн³х дн³в свого життя очолював сек-
тор генетики ³ селекц³ї тварин, багаторазо-
во на з’їздах òовариства обирався членоì
його öентральної ради, презид³ї, був в³це-
президентоì òовариства.
Є одниì ³з орган³затор³в створення ³ за-
сновник³в у 1967 р. ñектора генетики при
àÍ óðñð (з 1968 р. – ñектор ìолекуляр-
ної б³олог³ї ³ генетики, а з 1973 р. ³ донин³ –
Інститут ìолекулярної б³олог³ї ³ генетики
ÍàÍ óкраїни). òут в³н створив ³ очолював
до 1972 р. в³дд³л генетики тварин. ñаìе
Íауковий вектор ì.ì. êолесника ц³л-
коì спряìовується на генетичн³ досл³д-
ження. àле з в³доìих причин у 1941 роц³
закривається в³дд³л генетики ³ еволюц³ї до-
ìашн³х тварин ³ ìикола ìикитович про-
довжує свою роботу в òаджицьк³й ф³л³ї, де
працює зав³дувачеì в³дд³лення зоолог³ї,
в³вчарства та тваринництва. З великиì на-
уковиì доробкоì через короткий проì³жок
часу ìиколу ìикитовича переводять у âІò
(âсесоюзний ³нститут тваринництва), де в
1946 роц³ в³н усп³шно захищає докторську
дисертац³ю: “Происхождение, эволюция и
эколого- географическая дифференциа-
ция доìашних животных àзии”. Згодоì в³н
стає атестованиì професороì з дипло-
ìоì доктора б³олог³чних наук [5].
П³д час роботи в Інститут³ генетики àÍ
ñðñð в ìоскв³, ìикола ìикитович пл³д-
но працював разоì ³з професороì ñе-
ребровськиì îлександроì ñерг³йовичеì,
учениì, що започаткував розвиток генети-
ки в країн³. î.ñ. ñеребровський зробив ва-
гоìий внесок у розвиток спец³альної гене-
тики ³ селекц³ї тварин. î.ñ. ñеребровський
вражав не т³льки р³зноспряìован³стю своїх
³нтерес³в, але й пл³дною науковою робо-
тою в р³зних галузях генетики. åкспери-
ìентатор, що розробляв центральну про-
блеìу вчення про спадков³сть, проблеìу
гена ³ започаткував уявлення про його бу-
дову, досл³дник ряду важливих генетико-
еволюц³йних напряì³в, учений, котрий пе-
рейìався питанняìи геногеограф³ї ³ г³б-
ридизац³ї, îлександр ñерг³йович не ì³г не
впливати на форìування погляд³в ³ спря-
ìувань в робот³ ì.ì. êолесника [3, 4].
Працюючи з ген³альниìи вчениìи
ì.І. âавиловиì та î.ñ. ñеребровськиì
над проблеìаìи загальної ³ спец³альної
генетики, ìикола ìикитович був поб³чно
залучений до боротьби з лисенк³вщиною в
науц³, що безуìовно позначилося на його
дол³. òак, з 1941 по 1950 рр. в³н працює в
òаджицьк³й ф³л³ї àкадеì³ї наук ñðñð, де ви-
ISSN 18107834. Вісн. Óкр. товва генетиків і селекöіонерів. 2010, том 8, № 1184
До 105-ð³ччя в³д дíя íàðоджеííя. Пðофеñоð Мèкоëà Мèкèòовèч Коëеñíèк
птиц³ та кролях. àле ³ до сьогодення в³д-
чувається незак³нчен³сть початої роботи
³ є потреба у б³льш коп³ткоìу вивченн³ не-
л³н³йних ефект³в ген³в при визначенн³ су-
часної плеì³нної ц³нност³ тварин при р³з-
них г³бридизац³ях, спарюваннях ³ коìб³на-
ц³ях [6].
Продовжуючи кращ³ класичн³ ³деї гене-
тики, ìикола ìикитович êолесник був од-
ночасно новатороì п³сля âавилова ³ ñе-
ребровського, свято обер³гаючи їхн³ до-
сягнення. Його пр³звище по праву стоїть
поряд з такиìи ³ìенаìи, як äуб³н³н, Бє-
ляєв, ëаш, Фальконер та ³нш³. ×ас п³дтвер-
джує, що наукова спадщина ìиколи ìики-
товича залишається перев³реною ³ д³євою
на велике ìайбутнє ³ наш обов’язок – пи-
шатися нею та вс³ляко збагачувати.
Пåðåë³ê ë³òåðàòуðè
1. Вавилов Ю.Н. ðядоì с Í.è. âавиловыì. – ì.:
ñоветская ðоссия, 1973.–ñ. 137–141.
2. Колесник Н.Н. ãенетика живой ìассы скота. – ê.:
óрожай, 1985. – ñ. 11–51.
3. Микулинский С.Р. Íиколай èванович âавилов.
îчерки, воспоìинания, ìатериалы. – ì.: Íаука,
1987. – ñ. 300–303.
4. Серебровский А.С. ñелекция животных и расте-
ний. – ì.: êолос, 1969. – ñ. 7 – 14.
5. Кунах В.А. ðозвиток генетики в Íац³ональн³й
акадеì³ї наук óкраїни. äо 90-р³ччя в³д часу за-
снування óкраїнської àкадеì³ї Íаук. – ê.: àкад-
кìпер³одика, 2009. – 102 с.
6. Трофименко О.Л. Знаний професор ì.ì. êо-
лесник. – ê.: óрожай, 2008. – 60 с.
7. Колесник Н.Н. ãенетика живой ìассы скота. – ê.:
óрожай, 1985. – 184 с.
Представлено В.А. Кунахом.
Надійшла 9.11.2009.
тут розгорталися велик³ “óн³верситети ге-
нетики”, зароджувалися ³ в³дбувались на-
уков³ конференц³ї, республ³канськ³ й все-
союзн³ з’їзди генетик³в ³ селекц³онер³в, на
яких вир³шувались як фундаìентальн³ про-
блеìи, так ³ питання з виробництва с³льсь-
когосподарської продукц³ї [5].
Професор êолесник ì.ì. був дивовиж-
но з³браниì ³ ц³леспряìованиì. ðозробле-
на ниì фахова характеристика генетичної
запрограìованост³ продуктивност³ тва-
рин, здобуток як висококласного педагога,
як досв³дченого експериìентатора зали-
шаються неперевершениìи [6]. â³н п³дго-
тував понад 50 доктор³в ³ кандидат³в наук,
опубл³кував близько 200 наукових праць, 6
ìонограф³й.
âсе що зробив ìикола ìикитович в óк-
раїн³ – це продовження ³ поглиблення тих
досл³д³в, як³ в³н розпочинав в Інститут³ ге-
нетики àÍ ñðñð. Пост³йн³ експедиц³ї, лабо-
раторн³ досл³дження все б³льше наближа-
ли його до вивчення генетичних процес³в
в еволюц³ї св³йських тварин. ×етвериков,
Ф³шер, õолден, ðайт ³ êолесник в³дкрива-
ють (доповнюючи один одного) сп³вв³д-
носне значення р³зних тип³в ì³нливост³ й
³золяц³ї тварин в їхн³й еволюц³ї та вперше
описують тонку будову гена (п³сля ãаìова
³ êольцова), його складний зì³ст ³ роздр³б-
нюван³сть. ìикола ìикитович став ³н³ц³а-
тороì вивчення ф³з³олог³чних ³ б³ох³ì³чних
пох³дних ген³в ³ ознак у тварин [7]. Інколи
для п³дтвердження теор³ї ìикола ìики-
тович планував ìодельн³ досл³ди ³ викону-
вав їх на дрозоф³л³, с³льськогосподарськ³й
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18935 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1810-7834 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:05:30Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова |
| record_format | dspace |
| spelling | Хохлов, А.М. Маменко, О.М. Барановський, Д.І. 2011-04-12T11:32:32Z 2011-04-12T11:32:32Z 2010 Видатний учений і педагог професор Микола Микитович Колеснік (до 105-річчя з дня народження) / А.М. Хохлов, О.М. Маменко, Д.І. Барановський // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2010. — Т. 8, № 1. — С. 179-184. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1810-7834 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18935 uk Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів Особистості Видатний учений і педагог професор Микола Микитович Колеснік (до 105-річчя з дня народження) Article published earlier |
| spellingShingle | Видатний учений і педагог професор Микола Микитович Колеснік (до 105-річчя з дня народження) Хохлов, А.М. Маменко, О.М. Барановський, Д.І. Особистості |
| title | Видатний учений і педагог професор Микола Микитович Колеснік (до 105-річчя з дня народження) |
| title_full | Видатний учений і педагог професор Микола Микитович Колеснік (до 105-річчя з дня народження) |
| title_fullStr | Видатний учений і педагог професор Микола Микитович Колеснік (до 105-річчя з дня народження) |
| title_full_unstemmed | Видатний учений і педагог професор Микола Микитович Колеснік (до 105-річчя з дня народження) |
| title_short | Видатний учений і педагог професор Микола Микитович Колеснік (до 105-річчя з дня народження) |
| title_sort | видатний учений і педагог професор микола микитович колеснік (до 105-річчя з дня народження) |
| topic | Особистості |
| topic_facet | Особистості |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18935 |
| work_keys_str_mv | AT hohlovam vidatniiučeniiípedagogprofesormikolamikitovičkolesníkdo105ríččâzdnânarodžennâ AT mamenkoom vidatniiučeniiípedagogprofesormikolamikitovičkolesníkdo105ríččâzdnânarodžennâ AT baranovsʹkiidí vidatniiučeniiípedagogprofesormikolamikitovičkolesníkdo105ríččâzdnânarodžennâ |