Видатний учений і педагог професор Микола Микитович Колеснік (до 105-річчя з дня народження)

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів
Date:2010
Main Authors: Хохлов, А.М., Маменко, О.М., Барановський, Д.І.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова 2010
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18935
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Видатний учений і педагог професор Микола Микитович Колеснік (до 105-річчя з дня народження) / А.М. Хохлов, О.М. Маменко, Д.І. Барановський // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2010. — Т. 8, № 1. — С. 179-184. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860062578228592640
author Хохлов, А.М.
Маменко, О.М.
Барановський, Д.І.
author_facet Хохлов, А.М.
Маменко, О.М.
Барановський, Д.І.
citation_txt Видатний учений і педагог професор Микола Микитович Колеснік (до 105-річчя з дня народження) / А.М. Хохлов, О.М. Маменко, Д.І. Барановський // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2010. — Т. 8, № 1. — С. 179-184. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів
first_indexed 2025-12-07T17:05:30Z
format Article
fulltext ISSN 1810­7834. Вісн. Óкр. тов­ва генетиків і селекöіонерів. 2010, том 8, № 1 179 © à.ì. õîõëîâ, î.ì. ìàìåÍêî, ä.І. БàðàÍîâñüêèЙ, 2010 До 105-ð³ччя з дíя íàðоджеííя ВИДАÒÍИЙ УЧЕÍИЙ ² ПЕДАГÎГ ПРÎФЕÑÎР ÌИКÎЛА ÌИКИÒÎВИЧ КÎЛЕÑÍИК à.ì. õîõëîâ, î.ì. ìàìåÍêî, ä.І. БàðàÍîâñüêèЙ õарк³вська державна зооветеринарна акадеì³я óкраїна, 62341, õарк³вська обл. äергач³вський район, с. ìала äанил³вка, õäЗâà, вул. àкадеì³чна, 1 e-mail:zoovet@zoovet.kharkov.ua Майбутній відомий учений в галузі генетики кількісних ознак, котрий праöював під керівниöтвом Ю.О. Філіп­ ченка і М.І. Вавилова з проблем визначення світових öентрів походження тварин. Микола Микитович Колес­ ник народився на Слобожанщині 19 грудня 1904 року в с. Ольшана Харківської області в сім’ї селянина. В дав­ нину тут жили вільні козаки, кустарі­ремісники, хлібо­ роби. Про заняття öих селян свідчать прізвища одно­ сельöів: Мірошник – Мірошниченко, Коваль – Коваль­ ський, Колесник, Бондар, Олійник, Свинар та ін. îльшана стала колискою для славетного роду êовалевських. Із с³ì’ї багатої козацької старши- ни сотника ñеìена êовалевського вийшло бага- то в³доìих вчених: ì.ì. êовалевський – ³сторик, юрист, соц³олог, етнограф, акадеì³к Петербурзь- кої акадеì³ї наук; å.П. êовалевський – ìандр³в- ник, географ, геолог; â.î. êовалевський – гео- лог, основоположник еволюц³йної палеонтолог³ї, чолов³к ñоф³ї êовалевської; î.î. êовалевський – видатний зоолог-еволюц³он³ст. âважається, що саìе ì.ì. êовалевський заснував у сел³ школу ³ оп³кувався її роботою. ìалий ìикола êолесник, навчаючись у ц³й школ³, був кращиì учнеì з ìатеìатики. ó с³ì’ї ìикити òрохиìовича ³ Пелагеї Іван³вни êолесник³в було шестеро д³- тей: три сини ³ три дочки. Батько був сувориì ³з д³тьìи, але вс³ вони були слухня- ниìи та жили дружно, ìикола був старшиì синоì у с³ì’ї. Інтерес до навчання в³н проявив рано. êоли вперше п³шов до школи, вчитель не прийняв його, тоìу що в³н був ìолодшиì за своїх ровесник³в. àле ìикола на- полегливо щодня приходив до школи, слухав вчителя п³д двериìа класу, доки тривав урок ³ циì завоював повагу вчителя ³ був прийнятий до першого класу. Íавчався в³н прекрасно. ó 1920 роц³ по зак³нченню îльшанського спец³ального навчального закладу ìикола êолесник поступив до õарк³вського зоотехн³чного ³нституту, який зак³нчив 1925 р. òут в³н форìується як фах³вець з зоотехн³ї, в цей пер³од у нього поступово викристал³зовується ìета – досл³дити напряìи ìож- Îñобèñòоñò³ ISSN 1810­7834. Вісн. Óкр. тов­ва генетиків і селекöіонерів. 2010, том 8, № 1180 До 105-ð³ччя в³д дíя íàðоджеííя. Пðофеñоð Мèкоëà Мèкèòовèч Коëеñíèк кистан, òуркìенистан та ³н.) ³ в ìонгол³ю. ìета їх була в тоìу, щоб виявити ì³сцев³ тваринницьк³ ресурси, вивчити породний склад с³льськогосподарських тварин ³ ос- новн³ передуìови їхнього форìотворчого процесу. ó перш³ ж роки польових досл³д- жень (1926–1929) був з³браний багатий ìатер³ал. â одних експедиц³ях в³н був ря- довиì сп³вроб³тникоì, а п³зн³ше став очо- лювати ³ керувати досл³дженняìи. П³сля раптової сìерт³ Ю.î. Ф³л³пченка в 1930 роц³, Бюро генетики було реорган³- зовано в лаборатор³ю, ³ її директороì при- значили ì.І. âавилова. Попри свою ней- ìов³рну завантажен³сть, в³н зразу ж вклю- чився до роботи. ó ц³й лаборатор³ї досл³дження вели- ся з трьох основних напряìк³в: 1) вивчен- ня походження ³ еволюц³ї доìашн³х тварин; 2) генетика пшениць; 3) загальн³ питання генетики в досл³дах з дрозоф³лою. Прид³- ляючи багато часу науковоìу кер³вництву лаборатор³єю в ц³лоìу, ìикола Іванович особливо ц³кавився досл³дженняìи пер- шого розд³лу, оск³льки вони повинн³ були закр³пити його висновки про схож³сть про- цес³в форìування тваринних та рослинних форì. Проблеìа походження та еволюц³ї куль- турних рослин ³ доìашн³х тварин досить складна та за своїì зì³стоì виходить да- леко за ìеж³ власне агроноì³чних, зоотех- н³чних ³ б³олог³чних досл³джень. Її р³шення пов’язано також ³з детальниì вивченняì ìатер³ал³в ³стор³ї, палеозоолог³ї, архео- лог³ї, л³нгв³стики, еконоì³ки та ряду ³нших наук. òоìу âавилов завжди наìагався ор- ган³зувати коìплексн³ розробки р³зних стор³н ц³єї проблеìи. îдниì ³з вид³в под³б- ної коìплексност³ була орган³зац³я експе- диц³й, проведення наукових конференц³й ³з залученняì спец³ал³ст³в р³зних галузей. За пропозиц³єю ì.І. âавилова ìико- ла ìикитович у 1930 роц³ був призначе- ний кер³вникоì òуркìенської експеди- ливого управл³ння спадков³стю як фактич- но, так ³ потенц³йно корисних ознак диких ³ св³йських тварин. З ìетою подальшого поглиблення знань ³з генетики ì. êолесник поступає в³дразу на другий курс ëен³н- градського державного ун³верситету за спец³ал³зац³єю по кафедр³ генетики, якою в той час зав³дував видатний генетик про- фесор Ф³л³пченко Юр³й îлександрович. Із величезною наснагою ìикола ìи- китович працює ³ вчиться, їздить у числен- н³ експедиц³ї з тваринницької теìатики. Як в³н пише у своїй автоб³ограф³ї, з 1927 року по 1941 р³к працював у лаборатор³ї, а пот³ì в Інститут³ генетики àкадеì³ї наук ñðñð (ëен³нград, ìосква). âиконував обов’язки наукового сп³вроб³тника у польових ³ каìе- ральних роботах тваринницького загону êазахської експедиц³ї àÍ ñðñð. Ще студентоì ìикола êолесник почав виконувати наукову роботу ³ у в³ц³ 24-х рок³в опубл³кував свою першу наукову статтю за ìатер³алаìи наукової експедиц³ї. ñпряìо- ваний професороì Ф³л³пченко Ю.î. в чис- ленн³ науков³ подорож³ в³н продовжує на далек³й зеìл³ òуркìенистану досл³джува- ти генетичну адаптац³ю тварин: в³н впер- ше описує екотипову диференц³ац³ю вели- кої рогатої худоби ³ наголошує на необх³д- ност³ випробувань за як³стю потоìства та визначенн³ факторних вплив³в. â³н одниì ³з перших засв³дчує, що для кожної твари- ни у певноìу в³ковоìу пер³од³ ³снує гене- тично детерì³нована жива ìаса. За раху- нок її прояву ìожна зìеншити погол³в’я на 15–25%, не знижуючи загальної продук- тивност³. ó середин³ 20-х рок³в ìинулого стол³ття було створене Бюро з генетики при êоì³с³ї з вивчення природних продуктивних сил ðос³ї (êäППñ) àÍ ñðñð (ëен³нград). â³д ³ìен³ цього бюро п³д загальниì кер³вниц- твоì професора Ю.î. Ф³л³пченка орган³- зовувалися спец³альн³ експедиц³ї в ñеред- ньоаз³йськ³ республ³ки (êазахстан, òаджи- ISSN 1810­7834. Вісн. Óкр. тов­ва генетиків і селекöіонерів. 2010, том 8, № 1 181 До 105-ð³ччя в³д дíя íàðоджеííя. Пðофеñоð Мèкоëà Мèкèòовèч Коëеñíèк що “… у п³вденних теплих районах àз³ї б³ль- ш³сть вид³в доìашн³х тварин, у тоìу числ³ велика рогата худоба, в результат³ певної д³ї природного добору ст³йко збер³гає свої адаптивн³ особливост³ стосовно загальних розì³р³в т³ла ³ тип³в т³лобудови” (êолесник, 1951). ö³ ц³кав³ положення досв³дченого тваринника св³дчать, яке ³стотне значення ìає п³днята проблеìа для вир³шення прак- тичних завдань. ó цьоìу зв’язку сл³д зазначити, що н³- ìецький зоолог ã. Бьоттихер, автор об- ширної роботи стосовно правила Бер- гìана (Beetticher, 1915), заперечував приналежн³сть цього правила до доìаш- н³х тварин, оск³льки останн³ знаходяться в штучних уìовах, створених людиною. Звичайно, з³ створенняì тваринницьких коìплекс³в роль природних фактор³в буде зìеншуватися, але вони все таки збер³га- ють своє значення. ó своїх публ³кац³ях ì.ì. êолесник ви- користовує терì³н “геновар³ац³ї ознак”. ãе- новар³ац³ї – це не т³льки породи та види, а й генофонд популяц³ї в конкретних еколо- го-б³отичних раìках. òоìу, як стверджував ìикола ìикитович, ìатер³али з окреìо взятої популяц³ї тварин з невеликою к³ль- к³стю ознак ìають далеко в³дносне зна- чення. Íа цьоìу в³н робив науков³ акценти все своє творче життя, бо так ³ було ниì за- пропоновано: “використовувати т³льки су- ìарн³ критер³ї оц³нки генетичної збалан- сованост³…”. ñаìе з цих перших роб³т за- початковується в³дпов³дь на те, наск³льки важливо, важко ³ нешвидко ìожна досягти бажаних зрушень у породоутворенн³ та до- бор³ продуктивних соìатичних ознак, кон- трольованих пол³генаìи. âраховуючи науков³ доробки, публ³кац³ї та результати виконання досл³дної теìа- тики àÍ ñðñð, Презид³я àкадеì³ї наук при- суджує êолеснику ìикол³ ìикитовичу на- уковий ступ³нь кандидата б³олог³чних наук за сукупн³стю роб³т без захисту дисерта- ц³ї àÍ ñðñð, у 1931 роц³ – тваринницької в êиргиз³ї, пот³ì – був кер³вникоì загон³в ìонгольської ³ äагестанської експеди- ц³й в³д в³дд³лу еволюц³ї та походження до- ìашн³х тварин Інституту генетики àÍ ñðñð. ìайже до початку äругої св³тової в³йни на- уков³ експедиц³ї працювали й обстежува- ли стан тваринництва êиргиз³ї, äагестану та П³вдня óкраїни. îсновна частина з³бра- ного фактичного ìатер³алу була особисто проанал³зована професороì ì.ì. êолес- никоì. óс³ тварини були розпод³лен³ ниì на виб³рки, групи та популяц³ї. ñаìе тут впер- ше в зоотехн³чн³й науц³ в³н досл³джував ìорфогенетичну структуру зазначених вище угрупувань тварин, вивчав докор³н- н³ її зì³ни залежно в³д уìов розведення, схрещування, в³дбору та вибраковування. äля оц³нювання продуктивних ознак впер- ше в так³й робот³ ìикола ìикитович ви- користовував абсолютн³, в³дносн³, норìа- тивн³ та ìодельн³ параìетри в³дхилення. За циì ³ були визначен³ поì³тн³ дев³ац³ї, ха- рактерн³ для св³йських та диких тварин. Що стосується законоì³рностей гео- граф³чних зì³н доìашн³х ссавц³в, то так³ досл³дження були розпочат³ ì.ì. êолес- никоì у к³нц³ 20-х рок³в за пропозиц³єю ì.І. âавилова. îдне з завдань тут поляга- ло у виявленн³ рол³ природного добору у форìуванн³ доìашн³х ссавц³в. Багатор³ч- не вивчення пор³д великої рогатої худо- би на територ³ї àз³йської частини ñðñð (а також у ìонгол³ї) дало ìожлив³сть зроби- ти висновок, що ц³ тварини також п³ддава- лися законоì³рниì географ³чниì зì³наì (êолесник, 1948). Зокреìа, було в³дì³- чено, що ìалоросла сиб³рська (якутська) худоба ìає ейрисоìну т³лобудову з б³льш короткиìи придаткаìи т³ла. Завдяки цьо- ìу зìеншується в³дношення поверхн³ т³ла до його об’єìу ³, як насл³док, зìеншується теплов³ддача. П³зн³ше, êолесник, розгля- даючи це питання б³льш широко, зазначив, ISSN 1810­7834. Вісн. Óкр. тов­ва генетиків і селекöіонерів. 2010, том 8, № 1182 До 105-ð³ччя в³д дíя íàðоджеííя. Пðофеñоð Мèкоëà Мèкèòовèч Коëеñíèк неширокий пояс П³вденної àз³ї та П³вн³чної àфрики. Як зазначає ì.ì. êолесник … “За на- шиìи пов³доìленняìи готувалися еск³зи географ³чної локал³зац³ї пол³ìорф³зìу ок- реìих вид³в, на основ³ яких ìикола Івано- вич âавилов кр³зь призìу своїх широких ³ глибоких знань ³стор³ї та географ³ї старо- давн³х цив³л³зац³й ³ хл³боробських культур конструював карту основних ³ додаткових центр³в одоìашнення тварин [1, 2]. ó к³нц³ 1933 року лаборатор³я генетики була реорган³зована в Інститут генетики, а пот³ì переведена в ì. ìоскву. Заступни- коì директора став акадеì³к óкраїнської акадеì³ї наук à.î. ñапєг³н, в ³нститут³ по- ряд з ì.ì. êолесникоì працювали в³доì³ ³нозеìн³ генетики: êелв³н Бр³джес, äончо êостов ³ ãерìан ìьоллер. ñпираючись на широк³ л³тературн³ дан³ з ³стор³ї ³ тогочасного стану св³тового тва- ринництва було розроблено схеìу центр³в походження доìашн³х тварин. ö³ центри в основноìу зб³глися з центраìи походжен- ня культурних рослин. ñхеìу було запро- поновано до розгляду на äруг³й нарад³ з походження доìашн³х тварин у 1934 р., але ìатер³али залишилися не виголоше- ниìи ³ неопубл³кованиìи. Зг³дно ц³єї схе- ìи вид³лено 5 основних першоджерел одоìашнення та 6 додаткових, котр³ п³зн³- ше були визнан³ в науковоìу св³т³ ³ пр³ори- тет в³дкриття в³ддано нашиì учениì, се- ред котрих особливу роль в³д³грав профе- сор ìикола ìикитович êолесник. â Інститут³ генетики àÍ ñðñð п³д кер³в- ництвоì ì.І. âавилова було значно розши- рено вивчення ìутац³й ³ проблеì гена, рол³ г³бридизац³ї в прискоренн³ ìутац³йного процесу, ìатер³альних основ спадковост³, генетичних основ селекц³ї рослин ³ тварин. За короткий терì³н ì.І. âавилов створив крупний ³нститут, згуртував науковий ко- лектив на вир³шення важливих завдань, ³ своїì ентуз³азìоì дав йоìу натхнення. ц³ї. З великиì творчиì натхненняì ìоло- дий кандидат б³олог³ї розгортає нов³ й нов³ стор³нки наукової теìатики. Поступово приходить до висновку, що керувати фор- ìоутворювальниì процесоì у скотарс- тв³ – це приск³пливо контролювати зì³ни генетичної конституц³ї в ц³лоìу. ðозпод³л тварин на типи конституц³ї, як ³ розведен- ня за л³н³яìи, звичайно, пов’язаний з ге- нетичниì анал³зоì. òип³зац³я л³н³й, тип³за- ц³я конституц³ї тварин передбачають певне ìаркування їх в генетичноìу анал³з³ про- дуктивност³ та складання характеристики видової генетики с³льськогосподарських тварин. òривал³ науков³ в³дрядження з вивчен- ня проблеì походження тварин у центри походження рослинних форì, дали ìож- лив³сть у лаборатор³ї генетики поступово накопичувати р³зного роду додатков³ в³- доìост³, що характеризують процес ево- люц³йного форìоутворення доìашн³х тва- рин. Їх попередн³й анал³з, проведений у в³дпов³дност³ з ìетодаìи ì.І. âавилова, св³дчить про наявн³сть певної законоì³р- ност³ розпод³лу ìожливих першоджерел походження доìашн³х тварин. Íазр³ла не- обх³дн³сть наглядно викласти цю законо- ì³рн³сть на географ³чн³й ìап³. І ось у 1934 роц³ п³д кер³вництвоì ака- деì³ка ì.І. âавилова приступають до розробки таких ìап. ðазоì з ìиколою ìикитовичеì у лаборатор³ї генетики над ìапаìи трудились професор Я.Я. ëус, старш³ науков³ сп³вроб³тники Б.Ф. ðуìян- цев, Б.П. âойтецький ³ Ю.ë. ãорошенко. За традиц³єю, що склалася, кожний ³з цих сп³вроб³тник³в готував, а пот³ì допов³дав ì.І. âавилову чергов³ ìатер³али з сучас- ного стану знань ³з географ³чної ì³нливост³ р³зних вид³в доìашн³х тварин та їхн³х ди- ких предк³в. ìайже у вс³х родах ³ п³дроди- нах тварин основниìи джерелаìи видово- го розìаїття виявилися добре в³доì³ âа- вилову зони ñередзеìноìор’я ³ пор³вняно ISSN 1810­7834. Вісн. Óкр. тов­ва генетиків і селекöіонерів. 2010, том 8, № 1 183 До 105-ð³ччя в³д дíя íàðоджеííя. Пðофеñоð Мèкоëà Мèкèòовèч Коëеñíèк конує обов’язки зав³дувача в³дд³лу ³нсти- туту. ñв³тла голова, кì³тлив³сть, чудова паì’ять, енциклопедичн³ знання з проблеì генетики ³ селекц³ї тварин дали ìожлив³сть ìикол³ ìикитовичу у 1950–1952 рр. очо- лювати кафедру розведення тварин ðя- занського с³льськогосподарського ³нсти- туту, а з 1952 року (травень) – зав³дувати кафедрою тваринництва êиївського с³ль- ськогосподарського ³нституту, бути дека- ноì зоо³нженерного факультету óкраїнсь- кої с³льськогосподарської акадеì³ї (нин³ Íац³ональний ун³верситет б³оресурс³в ³ природокористування óкраїни). Профе- сор ì.ì. êолесник – один ³з фундатор³в ³ активний учасник в³дродження сучас- ної генетики в óкраїн³. ó 1964 р. в³н ство- рює ³ очолює першу в ³стор³ї óñãà кафедру генетики, якою зав³дував понад 20 рок³в. Був одниì ³з ³н³ц³атор³в створення журналу “öитолог³я ³ генетика”, який став вт³ленняì його творчого покликання – в³дродження генетики в óкраїн³ п³сля тривалого пер³оду гон³ння на неї. Першиì головниì редак- тороì видання з 1967 року був професор Петро êлиìент³йович Шкварн³ков, а з 1978 року – акадеì³к ÍàÍ óкраїни ñ.ì. ãершен- зон, а його заступникоì тривалий час був ìикола ìикитович êолесник. Брав активну участь у створенн³ óк- раїнського товариства генетик³в ³ селекц³о- нер³в ³ì. ì.І. âавилова, у якоìу з 1967 р. ³ до останн³х дн³в свого життя очолював сек- тор генетики ³ селекц³ї тварин, багаторазо- во на з’їздах òовариства обирався членоì його öентральної ради, презид³ї, був в³це- президентоì òовариства. Є одниì ³з орган³затор³в створення ³ за- сновник³в у 1967 р. ñектора генетики при àÍ óðñð (з 1968 р. – ñектор ìолекуляр- ної б³олог³ї ³ генетики, а з 1973 р. ³ донин³ – Інститут ìолекулярної б³олог³ї ³ генетики ÍàÍ óкраїни). òут в³н створив ³ очолював до 1972 р. в³дд³л генетики тварин. ñаìе Íауковий вектор ì.ì. êолесника ц³л- коì спряìовується на генетичн³ досл³д- ження. àле з в³доìих причин у 1941 роц³ закривається в³дд³л генетики ³ еволюц³ї до- ìашн³х тварин ³ ìикола ìикитович про- довжує свою роботу в òаджицьк³й ф³л³ї, де працює зав³дувачеì в³дд³лення зоолог³ї, в³вчарства та тваринництва. З великиì на- уковиì доробкоì через короткий проì³жок часу ìиколу ìикитовича переводять у âІò (âсесоюзний ³нститут тваринництва), де в 1946 роц³ в³н усп³шно захищає докторську дисертац³ю: “Происхождение, эволюция и эколого- географическая дифференциа- ция доìашних животных àзии”. Згодоì в³н стає атестованиì професороì з дипло- ìоì доктора б³олог³чних наук [5]. П³д час роботи в Інститут³ генетики àÍ ñðñð в ìоскв³, ìикола ìикитович пл³д- но працював разоì ³з професороì ñе- ребровськиì îлександроì ñерг³йовичеì, учениì, що започаткував розвиток генети- ки в країн³. î.ñ. ñеребровський зробив ва- гоìий внесок у розвиток спец³альної гене- тики ³ селекц³ї тварин. î.ñ. ñеребровський вражав не т³льки р³зноспряìован³стю своїх ³нтерес³в, але й пл³дною науковою робо- тою в р³зних галузях генетики. åкспери- ìентатор, що розробляв центральну про- блеìу вчення про спадков³сть, проблеìу гена ³ започаткував уявлення про його бу- дову, досл³дник ряду важливих генетико- еволюц³йних напряì³в, учений, котрий пе- рейìався питанняìи геногеограф³ї ³ г³б- ридизац³ї, îлександр ñерг³йович не ì³г не впливати на форìування погляд³в ³ спря- ìувань в робот³ ì.ì. êолесника [3, 4]. Працюючи з ген³альниìи вчениìи ì.І. âавиловиì та î.ñ. ñеребровськиì над проблеìаìи загальної ³ спец³альної генетики, ìикола ìикитович був поб³чно залучений до боротьби з лисенк³вщиною в науц³, що безуìовно позначилося на його дол³. òак, з 1941 по 1950 рр. в³н працює в òаджицьк³й ф³л³ї àкадеì³ї наук ñðñð, де ви- ISSN 1810­7834. Вісн. Óкр. тов­ва генетиків і селекöіонерів. 2010, том 8, № 1184 До 105-ð³ччя в³д дíя íàðоджеííя. Пðофеñоð Мèкоëà Мèкèòовèч Коëеñíèк птиц³ та кролях. àле ³ до сьогодення в³д- чувається незак³нчен³сть початої роботи ³ є потреба у б³льш коп³ткоìу вивченн³ не- л³н³йних ефект³в ген³в при визначенн³ су- часної плеì³нної ц³нност³ тварин при р³з- них г³бридизац³ях, спарюваннях ³ коìб³на- ц³ях [6]. Продовжуючи кращ³ класичн³ ³деї гене- тики, ìикола ìикитович êолесник був од- ночасно новатороì п³сля âавилова ³ ñе- ребровського, свято обер³гаючи їхн³ до- сягнення. Його пр³звище по праву стоїть поряд з такиìи ³ìенаìи, як äуб³н³н, Бє- ляєв, ëаш, Фальконер та ³нш³. ×ас п³дтвер- джує, що наукова спадщина ìиколи ìики- товича залишається перев³реною ³ д³євою на велике ìайбутнє ³ наш обов’язок – пи- шатися нею та вс³ляко збагачувати. Пåðåë³ê ë³òåðàòуðè 1. Вавилов Ю.Н. ðядоì с Í.è. âавиловыì. – ì.: ñоветская ðоссия, 1973.–ñ. 137–141. 2. Колесник Н.Н. ãенетика живой ìассы скота. – ê.: óрожай, 1985. – ñ. 11–51. 3. Микулинский С.Р. Íиколай èванович âавилов. îчерки, воспоìинания, ìатериалы. – ì.: Íаука, 1987. – ñ. 300–303. 4. Серебровский А.С. ñелекция животных и расте- ний. – ì.: êолос, 1969. – ñ. 7 – 14. 5. Кунах В.А. ðозвиток генетики в Íац³ональн³й акадеì³ї наук óкраїни. äо 90-р³ччя в³д часу за- снування óкраїнської àкадеì³ї Íаук. – ê.: àкад- кìпер³одика, 2009. – 102 с. 6. Трофименко О.Л. Знаний професор ì.ì. êо- лесник. – ê.: óрожай, 2008. – 60 с. 7. Колесник Н.Н. ãенетика живой ìассы скота. – ê.: óрожай, 1985. – 184 с. Представлено В.А. Кунахом. Надійшла 9.11.2009. тут розгорталися велик³ “óн³верситети ге- нетики”, зароджувалися ³ в³дбувались на- уков³ конференц³ї, республ³канськ³ й все- союзн³ з’їзди генетик³в ³ селекц³онер³в, на яких вир³шувались як фундаìентальн³ про- блеìи, так ³ питання з виробництва с³льсь- когосподарської продукц³ї [5]. Професор êолесник ì.ì. був дивовиж- но з³браниì ³ ц³леспряìованиì. ðозробле- на ниì фахова характеристика генетичної запрограìованост³ продуктивност³ тва- рин, здобуток як висококласного педагога, як досв³дченого експериìентатора зали- шаються неперевершениìи [6]. â³н п³дго- тував понад 50 доктор³в ³ кандидат³в наук, опубл³кував близько 200 наукових праць, 6 ìонограф³й. âсе що зробив ìикола ìикитович в óк- раїн³ – це продовження ³ поглиблення тих досл³д³в, як³ в³н розпочинав в Інститут³ ге- нетики àÍ ñðñð. Пост³йн³ експедиц³ї, лабо- раторн³ досл³дження все б³льше наближа- ли його до вивчення генетичних процес³в в еволюц³ї св³йських тварин. ×етвериков, Ф³шер, õолден, ðайт ³ êолесник в³дкрива- ють (доповнюючи один одного) сп³вв³д- носне значення р³зних тип³в ì³нливост³ й ³золяц³ї тварин в їхн³й еволюц³ї та вперше описують тонку будову гена (п³сля ãаìова ³ êольцова), його складний зì³ст ³ роздр³б- нюван³сть. ìикола ìикитович став ³н³ц³а- тороì вивчення ф³з³олог³чних ³ б³ох³ì³чних пох³дних ген³в ³ ознак у тварин [7]. Інколи для п³дтвердження теор³ї ìикола ìики- тович планував ìодельн³ досл³ди ³ викону- вав їх на дрозоф³л³, с³льськогосподарськ³й
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18935
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1810-7834
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:05:30Z
publishDate 2010
publisher Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова
record_format dspace
spelling Хохлов, А.М.
Маменко, О.М.
Барановський, Д.І.
2011-04-12T11:32:32Z
2011-04-12T11:32:32Z
2010
Видатний учений і педагог професор Микола Микитович Колеснік (до 105-річчя з дня народження) / А.М. Хохлов, О.М. Маменко, Д.І. Барановський // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2010. — Т. 8, № 1. — С. 179-184. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
1810-7834
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18935
uk
Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова
Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів
Особистості
Видатний учений і педагог професор Микола Микитович Колеснік (до 105-річчя з дня народження)
Article
published earlier
spellingShingle Видатний учений і педагог професор Микола Микитович Колеснік (до 105-річчя з дня народження)
Хохлов, А.М.
Маменко, О.М.
Барановський, Д.І.
Особистості
title Видатний учений і педагог професор Микола Микитович Колеснік (до 105-річчя з дня народження)
title_full Видатний учений і педагог професор Микола Микитович Колеснік (до 105-річчя з дня народження)
title_fullStr Видатний учений і педагог професор Микола Микитович Колеснік (до 105-річчя з дня народження)
title_full_unstemmed Видатний учений і педагог професор Микола Микитович Колеснік (до 105-річчя з дня народження)
title_short Видатний учений і педагог професор Микола Микитович Колеснік (до 105-річчя з дня народження)
title_sort видатний учений і педагог професор микола микитович колеснік (до 105-річчя з дня народження)
topic Особистості
topic_facet Особистості
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18935
work_keys_str_mv AT hohlovam vidatniiučeniiípedagogprofesormikolamikitovičkolesníkdo105ríččâzdnânarodžennâ
AT mamenkoom vidatniiučeniiípedagogprofesormikolamikitovičkolesníkdo105ríččâzdnânarodžennâ
AT baranovsʹkiidí vidatniiučeniiípedagogprofesormikolamikitovičkolesníkdo105ríččâzdnânarodžennâ