У фреймі актуального словофакту (Про нову книжку Володимира Яворівського “День переможених”)
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Слово і Час |
|---|---|
| Дата: | 2005 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2005
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189405 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | У фреймі актуального словофакту (Про нову книжку Володимира Яворівського “День переможених”) / Я. Голобородько // Слово і Час. — 2005. — № 5. — С. 49-52. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859645187039428608 |
|---|---|
| author | Голобородько, Я. |
| author_facet | Голобородько, Я. |
| citation_txt | У фреймі актуального словофакту (Про нову книжку Володимира Яворівського “День переможених”) / Я. Голобородько // Слово і Час. — 2005. — № 5. — С. 49-52. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Слово і Час |
| first_indexed | 2025-12-07T13:27:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
Ярослав Голобородько
У ФРЕЙМІ АКТУАЛЬНОГО СЛОВОФАКТУ
(Про нову книжку Володимира Яворівського “ День переможених” )
Від кожного асоціативного, або знакового, або старанно культивованого
письменницького імені постійно очікуєш “ проривів новизни” . Колористична свіжість
- це як вимір першоподиху, буяння живої стихії, прозорість безмежних осягів,
симфоніка життєвих глибин. Урешті, весь літературний процес у будь-яких своїх
національних формах та паннаціональних тенденціях завжди рухався й рухається
в напрямі аранжування й вираження свіжого настроєвого тембру, ментального
словообразу, концептуального погляду.
Книжка Володимира Яворівського “ День переможених” (Л.: Літ. агенція
“Піраміда” , 2004) відрізняється саме пошуком та виявами колористики новизни
- життєвого простору, художніх прийомів, конфліктів і малюнків, авторського
стилю й оповідної манери.
Оригінальна й загальна архітектура збірки. Відкриває її повість із досить-таки
буденною назвою “ Мішень” , за нею — серія з п’яти новел (“ Риба на березі” ,
“День переможених” , “ Марушка Мандалина” , “ Навіть смерть...” , “ Миколай-
Невгодник” ), вивершує книж ку ще одна повість, що містить свіжу (вже на
лексико-граматичному рівні) назву “ Кривого танцю” .
Усі твори книжки об’єднані спільним часовим фреймом, в якому відбуваються
зображені події: кінець XX ст. (передусім 90-ті рр.), період, коли відбувався
розвій нової української державності (цей мотив виразно озвучує, а місцями й
ідеологізує, як' у повісті “ Мішень” та новелі “ День переможених” , інтонації та
стилістику збірки), доба гранично загострених, нерідко абсурдно колоритних
суперечностей, з якими стикалися люди, соціум, нація.
Новели й повісті Володимира Яворівського з “ Дня переможених” виявляють свою
концептуальну й мисленнєву дотичність ще однією гранню — спільністю художньої
території, на якій розгортаються сюжетні перипетії практично всіх творів-конструентів
збірки. Це — Теклівка, зображена з деталізацією її побутових реалій, повсякденного
й на перший погляд (але тільки на перший погляд) дрібного клопоту, неписаних
етикету й етики, звичаїв, із ретельним екскурсом у складні й драматичні долі її
мешканців, їхні неприховано гострі, нерідко шоково відверті й тим правдиві взаємини.
Якщо в повісті “ Мішень” Теклівка постає серед інших місць, де розвиваються
події твору (разом із військовим полігоном, українсько-польським кордоном та
прикордонною зоною, селом Вишенькою), якщо в новелі “ Миколай-Невгодник”
вона ж змальовується в контексті подій, які відбуваються з теклівцями-заробітчанами
в Польщі, то в повісті “ Кривого танцю” , новелах “ Риба на березі” , “ День
переможених” , “ Марушка Мандалина” , “ Навіть смерть...” основні події та зіткнення
розгортаються саме в Теклівці. В художніх реаліях збірки строката й колоритна
Теклівка, багатогранність теклівського життя-буття фактично подані як один із
художніх концентрів національно вираженої ментальності помежів’я XX — XXI ст.
Слово і Час. 2005. Ne 5
49
Абсолютно всі твори нової збірки Володимира Яворівського, які б проблеми й
духовно-психологічні аспекти в них не порушувалися, споріднює художній принцип,
за яким вони виписані. Чи то зображуються життя й ціннісні настрої українських
військових (“ Мішень"), чи викладається побутова колізія з життя селянина-теклівця
(“ Риба на березі” ), чи окреслюється світоглядний конфлікт між братами-українцями
(“День переможених” ), або передається історія людських стосунків (“ Марушка
Мандалина” ), а чи розповідається про духовно-психологічне зіткнення колишніх
друзів (“ Навіть смерть...” ), або подаються побутово-інтимні перипетії, що спіткають
українців-заробітчан (“ Миколай-Невгодник” ), а чи змальовуються драматичні реалії
з життя сучасної ж інки (“ Кривого танцю” ), письменник незмінно вдається до
використання принципу “ по-живому не прибраного життя” , подаючи дійсність у
рельєфних сценах-згустках, сценах-злитках, де переплетено побутове й інтимне,
психологічне й сексуальне, аксіологічне й світоглядне.
Стильова домінанта, ґрунтовно розроблена і яскраво репрезентована у збірці
“ День переможених” , зумовлена культом і культивуванням принципу “ малюнків
з натури” . Володимир Яворівський — актуальний письменник, який відчуває,
досліджує й віддає колористику життєвого факту, ж иттєвої тональності,
колористичність пульсації реального, не дистильованого буття. Він живе
побутовими, ментальними, психологічними реаліями (зазвичай деромантизованими),
що випромінюють енергетику життя без прикрас, життя такого, яким воно є
насправді, з численними натуралістичними штрихами, нюансами, обертонами.
Митець поліфонічно застосовує стилістику натуралістичного письма, вбачаючи в
ній шлях до художньої істинності.
Виразні й внутрішньо експресивні натурмалюнки проходять лейтмотивом крізь
оповідну структуру всіх творів “ Дня перем ож ених” . Найбільш насичено,
концентровано постають вони в новелах “ Риба на березі” , "Марушка Мандалина” ,
“ Миколай-Невгодник” та повістях “ Мішень” , “ Кривого танцю” , утворюючи мозаїку
ескізів, фресок, сцен драматичного, жорстокого, нерідко абсурдного сьогодення.
Колористика життєвих натурмалюнків гранично наближує прозаїка до усвідомлення
й вираження повнокровної сили життя. Натуралістична соковитість прози
Володимира Яворівського дозволяє змальовувати життєві процеси в динаміці,
парадоксальному розвитку, непередбачуваних змінах.
Письменник із натуралістичними, часто епатажними подробицями розповідає
історії доль — Колька Колія, який із недавнього п’янички стає теклівським
орендарем (“ Риба на березі” ), колись гулящої Марушки, що тепер “ всю мафію
на залізничному вокзалі під подолом тримає” , за словами теклівського сільського
голови Василько (“ Марушка Мандалина” ), молодого заробітчанина Миколая, який,
розраховуючи одружитися на Магдочці, молодій красивій польці, натомість
потрапляє за ґрати (“ Миколай-Невгодник” ).
До колористичних особливостей збірки належить і те, що Яворівський-художник
у ній постає переконливішим, самобутнішим за Яворівського-мислителя. Дві новели
— одна з яких, “ День переможених” , дала назву книжці, та “ Навіть смерть...” ,
об’єднані зверненням до колізій та аспектів світоглядного ґатунку — постають
під цим кутом зору цікавим аналітичним матеріалом.
У новелі “ День переможених” відтворено ситуацію, що стала класичною в
українській літературі: зіткнення братів, один з яких, Альоша (в тексті він називається
ще Альошкою, й Олексою),— російський дипломат, другий, Юрко — український
лікар, хірург. їхні полемічні діалоги містять доволі загальновідомі історико-культурні
факти, реалії й нагадують спрощений “ курс” російсько-українських взаємин та
взаємних національних претензій. Новела з художнього боку досить прямолінійна,
50
Слово і Час. 2005. Ns 5
персонажі відверто поконтрастовані, авторські симпатії очевидні. Альоша, звісна
річ, сповідує погляди, які, за популярним політичним слоганом, відлунюють
“шовінізмом” , до того ж він дипломат-невдаха; Юрко ж, навпаки, в очах свого
брата виступає “ завзятим націоналюгою” . Акценти в зображенні цих персонажів
розставлені однозначно, сюжетна канва — полеміка під час рибалки — також не
оригінальна. Найсильнішим місцем цієї новели є фінал, під час якого гинуть, тонучи,
обидва брати. Ось так символічно завершуються вияви розбрату, знову ж таки
актуалізуючи (в контексті останніх соціодуховних подій в Україні) сторінки й твори
доби літератури про національно-громадянську війну.
Граничною концептуальною спрощеністю позначена й новела “ Навіть смерть...” ,
що в ній реанімується традиційний до архаїчності конфлікт, побудований на
антиномії “ подвижник — конформіст” . Прозаїк протиставляє Романові, недавньому
дисидентові, котрий писав, як сказано в тексті, “ антирадянські листи” та якого
“вже згадують серед тих, хто домагався незалежності” , його колишнього приятеля
й однокурсника Фелікса, колишнього комсомольського лідера, який нині, за
словами цього ж персонажа, має “ сякий-такий маленький бізнес” та збирається
"висувати свою кандидатуру на виборах міського голови” .
За художніми реаліями новели, Роман і Фелікс — ідеально завершені антиподи. В
тексті твору Роман — втілення морально-етичних чеснот, Ф елікс — цинік і
пристосуванець. Роман — стійкий бунтівник і рухівець, Фелікс — безпринципний
дешевий актор, який розігрує перед умирущим колишнім другом сцени каяття.
Роман — великомученик і страдник, Фелікс же — аморальний тип особистості, для
якого не існує нічого святого. Письменник неухильно в моральному сенсі “ розводить”
провідних персонажів, постійно наголошуючи на тому, що Фелікс “ продав" свого
друга, здавши його “ кегебешникам з Винниці” , як сказано в тексті, за “двокімнатну
квартиру з лоджією в партійному будинку” , та свідчив на суді проти нього.
Протистояння Романа й Фелікса розв’язано виключно через призматику чорно-
білої мисленнєвої та художньо зорової оптики. Навіть щодо ймення, під яким у
тексті новели проходить антипод та опонент Романа Васюри, автор, згущуючи
негативний і відверто непривабливий ореол над образом Фелікса, зазначає, що
“справжнє, паспортне його ім’я — Федір, це Роман ще в інституті охрестив так
секретаря к о м е т у комсомолу факультету, і позаочі Федора тільки так і називали,
правда, одні — “ залізним” , інші — “ гумовим” , і він про це знав".
У конфлікті-діалозі “ подвижників” і “ кон’юнктурників” письменник не знайшов
і не виокремив нічого, що б на сьогоденному матеріалі додало інтелектуально
свіжих фарб і тонів цій духовній інтризі-опозиції. І начебто гострий підсумок-
зізнання Романа, звернений до Фелікса (“ Ця сьогоднішня Україна — для таких,
як ти. Ви знову в переможцях, а нам залишається роль переможених” ) насправді
не містить нічого нового, оскільки переказує досить банальні й аксіоматичні
речі, що завжди складали абетку “ вічного революціонера” або “ юного бійця за
щасливе майбутнє” .
Художній простір повістей та новел густо насичений нині щедро тиражованою
в мистецтві сексуальною колористичністю, яка феєрично оркеструє тональність
і харизму передусім постмодерного світосприйняття. Сексуалізація свідомості
стає вже настільки поширеним і “ розкрученим" культурно-ціннісним явищем, що
переходить у безальтернативну естетичну норму й набуває атрибутів нового
мистецького канону. Втім, звернення митців до еротичних і сексуальних мотивів
ретранслює, безумовно, й ті почуттєво-ментальні цінності, що дедалі владніше
охоплюють внутрішню й поведінкову стилістику сучасної людини.
Слово і Час. 2005. №5
51
У збірці “ День переможених” чимало сцен та епізодів, що вирізняються
акцентованою інтимно-сексуальною “ прописаністю” . За рівнем своєї частотності
та “ крупноплановості” вони не лише не поступаються, а й значно перевищують
художній дискурс “ українського сексу” , скажімо, в прозі Оксани Забужко -
одного з національних лідерів у цьому мисленнєвому річищі.
Не всі з інтимних малюнків й епізодів художньо органічні, сюжетно вмотивовані,
як-от у повісті “ Мішень” , де прозаїк неначе захоплюється колекціонуванням і
ком позиц ійним “ ро зкл а д а нн ям ” ка р т-сц е но к сексуального звучання й
облямування,— повісті, де він немовби проводить своєрідний еротичний кастінг,
яка саме “ картинка” виглядатиме натурнішою та натуралістичнішою. В новелі
“ Миколай-Невгодник” та повісті “ Кривого танцю” інтимно-еротичні малюнки значно
органічніше вписуються в текстову фактуру оповідей, утворюючи ефект художньо-
образної цілісності з іншими реаліями цих творів.
У новелах та повістях з нової книжки Володимира Яворівського настійливо
зосереджується увага на джерелах і виявах біологічних струменів, імпульсів,
поривань у людській свідомості, самовідчутті, поведінці, що загалом постає
продовженням традиції тих зарубіжних й українських митців, які роблять секс,
сексуальну сферу об’єктом і предметом художнього обстеження.
Книжка “ День переможених” — прикметна подія в українській літературі початку
XXI ст. Колористика предметно деталізованого, неонатуралістичного письма й
жорсткого, рельєфно реалістичного погляду, поєднана з елементами постмодерної
проблематики й стильової манери, спроможна суттєво збагачувати смислову й
архітектонічну фоніку літературного процесу. Синтез різних і найрізноманітніших
прийомів, принципів та методологій художнього мислення продовжує в новому
тисячолітті утверджувати свою плідність та перспективність для формування
індивідуалізованого й оригінального мистецького світорозуміння.
м. Херсон
Марія Якубовська
У СВІТЛІ ВИСОКОЇ ЗО РІ...
(штрихи до літературного портрета Ігоря Павлюка)
Світлана Короненко, вітаючи прихід Ігоря Павлюка в наше письменство, писала:
“ Серед молодих викликає радісний подив львів’янин Ігор Павлюк” 1. Ганна
Лобановська твердила, що його пісня пробуджує непідробний смак до життя.
Валерій Ілля бачить його так: “ А тим часом з Божим деревом полину в очах
ходить світом поет надприродної сили переживання... З такою душею — і на
зорях привітають” 2. Ігор Павлюк — у художньому світі красного слова постать
багатогранна, з величезною енергетичною силою любові, де життя розглядається
як філософема служіння високій ідеї, де розпластана стражданням душа на
вітрах історії стає знаменням і порятунком водночас.
Говорити від імені цілого покоління, від імені епохи... Чесно, відверто,
розхристано... Страждати й мучитись за всіх; відчувати, як найближчого друга,
1 Короненко С. Поезія - це завжди містика: Інтерв’ю / / Укр. слово.- 2000.- 9-15 листоп.- С. 14.
1 Ілля В. Є поділ світу - місто і село / / Основа.- 1994.- Ч. 27(5).- С.14.
Слово і Час. 2005. Ni5
52
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-189405 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0236-1477 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:27:00Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Голобородько, Я. 2023-04-10T17:39:23Z 2023-04-10T17:39:23Z 2005 У фреймі актуального словофакту (Про нову книжку Володимира Яворівського “День переможених”) / Я. Голобородько // Слово і Час. — 2005. — № 5. — С. 49-52. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189405 uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час Літературна критика У фреймі актуального словофакту (Про нову книжку Володимира Яворівського “День переможених”) Article published earlier |
| spellingShingle | У фреймі актуального словофакту (Про нову книжку Володимира Яворівського “День переможених”) Голобородько, Я. Літературна критика |
| title | У фреймі актуального словофакту (Про нову книжку Володимира Яворівського “День переможених”) |
| title_full | У фреймі актуального словофакту (Про нову книжку Володимира Яворівського “День переможених”) |
| title_fullStr | У фреймі актуального словофакту (Про нову книжку Володимира Яворівського “День переможених”) |
| title_full_unstemmed | У фреймі актуального словофакту (Про нову книжку Володимира Яворівського “День переможених”) |
| title_short | У фреймі актуального словофакту (Про нову книжку Володимира Яворівського “День переможених”) |
| title_sort | у фреймі актуального словофакту (про нову книжку володимира яворівського “день переможених”) |
| topic | Літературна критика |
| topic_facet | Літературна критика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189405 |
| work_keys_str_mv | AT goloborodʹkoâ ufreimíaktualʹnogoslovofaktupronovuknižkuvolodimiraâvorívsʹkogodenʹperemoženih |