Інвестиційні чинники економічної динаміки України: виклики посткризового відновлення економіки

Здійснено аналіз інвестиційної складової еко¬номічного зростання України у кризовий пе-ріод. Визначено основні чинники, що зумовили спря¬мованість інвестиційної діяльності. Запро-поновано ряд заходів економічної політики, спрямованих на посилення інвестиційних важелів структурних зрушень в економіці...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2010
Main Author:	Покришка, Д.С.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2010
Subjects:	Інвестиційні та інноваційні процеси
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18947
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Інвестиційні чинники економічної динаміки України: виклики посткризового відновлення економіки/ Д.С. Покришка // Економіка пром-сті. — 2010. — № 2. — С. 136 - 147. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860198060789858304
author	Покришка, Д.С.
author_facet	Покришка, Д.С.
citation_txt	Інвестиційні чинники економічної динаміки України: виклики посткризового відновлення економіки/ Д.С. Покришка // Економіка пром-сті. — 2010. — № 2. — С. 136 - 147. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	Здійснено аналіз інвестиційної складової еко¬номічного зростання України у кризовий пе-ріод. Визначено основні чинники, що зумовили спря¬мованість інвестиційної діяльності. Запро-поновано ряд заходів економічної політики, спрямованих на посилення інвестиційних важелів структурних зрушень в економіці України з метою її адаптації до конкурентних викликів посткризового світу. Ключові слова: інвестиції, посткризове відновлення, структурні зміни, економічне зростання. Осуществлен анализ инвестиционной составляющей экономического роста Украины в кризисный период. Определены основные факторы, обусловившие направленность инвестиционной деятельности. Предложен ряд мероприятий экономической политики, направленных на усиление инвестиционных рычагов структурных сдвигов в экономике Украины с целью ее адаптации к конкурентным вызовам посткризисного мира. Ключевые слова: инвестиции, посткризисное восстановление, структурные изменения, экономический рост. The paper analyzes an investment component of Ukraine’s economic growth in the crisis period. Main factors which motivate the direction of invest¬ment activities are determined. A set of economic policy actions aimed at reinforcing investment levers of structural shifts in the economy of Ukraine with the purpose of its adaptation to competitive challenges of the post-crises world are offered. Keywords: investment, post-crises recovery, structural shifts, economic growth.
first_indexed	2025-12-07T18:09:05Z
format	Article
fulltext	Д.С. Покришка ІНВЕСТИЦІЙНІ ЧИННИКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИНАМІКИ УКРАЇНИ: ВИКЛИКИ ПОСТКРИЗОВОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ Поточна фінансово-економічна криза, виконуючи свою оновлюючу функцію, засвідчила ряд структурних проблем економічного зростання економік країн світу. Вони зумовили низьку адаптивність національних економік до кризових тенденцій та фактично посилювали інтенсивність їх впливу. Адже, як зазначають фахівці МВФ, криза поставила перед розробниками економічної політики подвійний виклик. З одного боку, постала необхідність розробки й упровадження макроекономічної та фінансової політик в умовах, у яких ефективність традиційних заходів економічної політики не може вважатися доведеною. Водночас другий виклик пов’язаний із поступовим переходом від заходів короткострокової підтримки до спрямування зусиль на подолання серйозних і широкомасштабних структурних вад економіки, виявлених кризою [1]. У цьому контексті виявлення можливостей удосконалення відтворювальних процесів у вітчизняній економіці й упровадження дієвих заходів подолання депресійних тенденцій потребує заходів довгострокового характеру, спроможних трансформувати чинники конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Одними із ключових поміж них є заходи інвестиційної політики, ефективність і спрямованість яких визначатиме спроможність економіки вийти „за межі” сформованої моделі конкурентоспро- можності. Пріоритетність заходів державної економічної політики щодо використання потенціалу інвестиційних чинників відновлення економічного зростання в посткризовий період і забезпечення структурного реформування економіки знаходить підтримку у значній кількості досліджень, зокрема В. Архангельського, В. Новицького, Л. Федулової, А. Чухна, М. Айгінгера [2-6], а також експертів ОЕСР та ЮНКТАД [7-9]. Надання тенденціям економічного пожвавлення інвестиційного вектору, який спроможний закласти підвалини стійкого довгострокового економічного зростання, потребує цілеспрямованої інвестиційної політики, яка б сприяла зміцненню процесів генерування інвестиційних ресурсів в Україні, концентрації їх використання на пріоритетах, які сприяють максимально ефективній модернізації економіки відповідно до викликів, які постають у післякризовий період у світовій економіці, збільшенню частки інвестиційного спрямування наявних доходів суб’єктів господарювання, громадян, держави. Як зазначають фахівці ОЕСР, „криза не повинна зашкодити становленню рушіїв довгострокового зростання, вона натомість має бути використана як трамплін для прискорення структурних змін ... Неспроможність здійснити це може призвести лише до тимчасового відновлення, оскільки макроекономічні та структурні підвалини поточного спаду залишаться незачеплені” [9, 5]. В умовах нестійкої інвестиційної динаміки в Україні зберігаються системні диспропорції, які суттєво обмежують перспективи її зростання в довгостроковому періоді, формують значні ризики й обмеження для зміцнення конкурентоспроможності економіки. Накопичені структурні й інституційні суперечності інвестиційної динаміки у промисловості України засвідчили її значний прокризовий характер, відтворення в довгостроковій перспективі чинників, які, власне, і зумовили гостру реакцію економіки ___________________________ © Покришка Дмитро Степанович – доктор економічних наук, професор, завідувач відділу. Національний інститут стратегічних досліджень, Київ. ISSN 1562-109X на ризики економічного спаду. Це, зокрема, низькотехнологічний характер економіки при значній зорієнтованості її вагомої частини на зовнішній попит, першочергова орієнтація більшості вітчизняних виробників на цінову конкуренцію, непріоритетність інноваційного напряму розвитку при низькому рівні технологічного оновлення промислового виробництва тощо. Розгортання кризових тенденцій сформувало зростання невизначеності щодо економічних перспектив суб’єктів господарювання, що знайшло відображення у значній інтенсивності реакції з боку інвестиційних очікувань. При цьому найбільш негативна динаміка інвестицій зафіксована в галузях із тривалим технологічним циклом. Динаміка інвестиційного чинника економічного зростання. Кризові явища світової та вітчизняної економіки не могли не позначитися на розвитку інвестиційних процесів у національній економіці. Підсумки інвестиційної діяльності у 2009 р. засвідчили її значне скорочення, рівень якого перевищує негативну динаміку виробництва фактично в усіх видах економічної діяльності. Падіння інвестиційної активності у 2009 р. стало одним із потужних джерел економічного спаду у промисловості України. Погіршення очікувань суб’єктів господарювання щодо найближчих перспектив економічного зростання, з одного боку, а також суттєве погіршення умов доступу до зовнішнього фінансування та зростання його вартості – з іншого, зумовили суттєві обмеження для активізації інвестиційних процесів і сформували чітко виражені стагнаційні тенденції в інвестиційній сфері. Підвищення ризиків в економіці України обумовило значне сповільнення інвестиційних процесів. Інвестиції в основний капітал за підсумками 2009 р. були на 41,5% нижчими від рівня 2008 р. Збереження негативного внеску у приріст ВВП з боку валового нагромадження основного капіталу п’ять кварталів поспіль (рис. 1) засвідчило збереження депресивних тенденцій і песимізму економічних суб’єктів щодо швидкого відновлення позитивної економічної динаміки. Джерело: розраховано за даними Держкомстату. Рис. 1. Внесок окремих складових у динаміку ВВП у 2007-2009 рр., в.п. 8,9 8,6 6,2 7,4 6,3 6,2 6,4 -8,0 -20,2 -17,8 -16,0 -6,8 -30 -25 -20 -15 -10 -5 0 5 10 15 20 I-2007 II-2007 III-2007 IV-2007 I-2008 II-2008 III-2008 IV-2008 I-2009 II-2009 III-2009 IV-2009 Сальдо експорту-імпорту товарів і послуг Зміна запасів матеріальних оборотних коштів Валове нагромадження основного капіталу Кінцеві споживчі витрати Валовий внутрішній продукт Негативна динаміка інвестиційних процесів у країні стала, за нашими розрахунками, основним джерелом депресивних тенденцій в економіці. Непевність перспектив відновлення світового та внутрішнього попиту, погіршення власного фінансового становища й різке скорочення динаміки банківського кредитування змусили скоротити виробничі плани підприємств і відстрочити інвестиційні проекти. Валове нагромадження основного капіталу забезпечило понад 14 в.п. падіння ВВП у перші три квартали 2009 р. і майже 8 в.п. в останньому. При цьому падіння валового нагромадження основного капіталу лише в останньому кварталі року зменшилося до 29,9% порівняно з 49-54% у І-ІІІ кварталах року. Утім ця тенденція є не свідченням пожвавлення інвестиційної динаміки, а наслідком статистичного ефекту низької бази порівняння останнього кварталу 2008 р. Порівняно з IV кварталом 2007 р. рівень інвестицій в основний капітал в останньому кварталі 2009 р. був меншим на 57,9%. Інвестиційна динаміка української економіки в період кризи була однією з найгірших у міжнародному порівнянні. Так, серед країн СНД у 2009 р. зростання інвестицій в основний капітал продемонстрували Азербайджан – 5,0%, Казахстан – 1,0%. Крім того, падіння інвестиційної діяльності в Україні у 2009 р. було значно більшим, ніж у розвинених країнах ЄС та ОЕСР (рис. 2). Джерело: розраховано за даними Держкомстату і EIU Database. Рис. 2. Динаміка інвестицій в основний капітал у країнах світу у 2009 р., % За підсумками 2009 р. інвестиції в основний капітал українських суб’єктів господарювання знизилися порівняно з аналогічним періодом попереднього року на 41,5%. Серед складових реального сектору економіки найбільше зниження інвестицій відбулося в будівництві (на 62,2%), переробній промисловості (на 35,3%) і транспорті (на 33,3%). Суттєво також зменшились обсяги інвестицій у -25 -20 -15 -10 -5 0 5 10 -50 -40 -30 -20 -10 0 10 20 А рг ен ти на А вс тр ія А зе рб ай дж ан Бе ль гія Бр аз ил ія Бо лг ар ія Ка на да Ч ил і Ки та й Хо рв ат ія Ч ех ія Д ан ія Е ст он ія Ф ін ля нд ія Ф ра нц ія Н ім еч чи на Гр ец ія Уг ор щ ин а Ін ді я Ін до не зі я Ір ла нд ія Із ра їл ь Іт ал ія Я по ні я Ка за хс та н Л ат ві я Л ит ва М ал ай зі я М ек си ка Н ід ер ла нд и Н ор ве гія П ол ьщ а П ор ту га лі я Р ум ун ія Р ос ія С ло ва чч ин а С ло ве ні я П ів де нн а Ко ре я Іс па ні я Ш ве ці я Та йв ан ь Ту ре чч ин а Ук ра їн а В ел ик об ри та ні я С Ш А Динаміка інвестицій в основний капітал, % (ліва шкала) Внесок інвестицій в основний капітал в зростання ВВП, в. п. Зростання ВВП, % В ел ик об ри та ні я С Ш А посередницьких видах діяльності – сфері торгівлі нерухомістю (на 52,8%), фінансовій діяльності (на 35,4%), торгівлі (на 48,3%). Тривожною ознакою є скорочення на 50,2% інвестицій у сільському господарстві, яке демонструвало позитивну динаміку виробництва (рис. 3). Джерело: дані Держкомстату. Рис. 3. Динаміка інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності у 2007-2009 рр., % При цьому внесок операцій із нерухомим майном у зниження обсягу інвестицій у 2009 р. порівняно з 2008 р. склав 26,7 в.п., переробної промисловості – 17,9, торгівлі – 12,3, транспорту та зв’язку – 11,2 в.п. На ці види діяльності припадає понад дві третини загального обсягу спаду інвестицій у вітчизняній економіці. Ключові галузі промисловості також скоротили інвестиції у 2009 р. Найбільша негативна динаміка інвестицій в основний капітал зафіксована в галузях із тривалим технологічним циклом. При цьому ряд галузей, що формують більшу частину інвестицій, зазнали їх падіння на рівні, вищому, ніж у цілому у промисловості. Так, у машинобудуванні вони зменшилися на 48,0%, у металургійному виробництві – на 42,6, у виробництві неметалевої мінеральної продукції – на 39,5% (рис. 4). Найбільший негативний внесок в інвестиційну динаміку у промисловості у 2009 р. здійснили металургія (внесок у скорочення інвестицій склав 5,8 в.п.), добувна промисловість (5,5 в.п.), харчова промисловість (4,9 в.п.), машинобудування (3,9 в.п.), виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції (3,6 в.п.). Відтак найбільший негативний внесок зафіксовано в галузях, які були рушіями інвестиційної активності попередніх років. Кризові явища у світовій економіці й економіці України обумовили продовження низхідної динаміки іноземного інвестування. У 2009 р. приріст прямих іноземних інвес- тицій (ПІІ) в економіці України, за дани- ми Держкомстату, становив 4410,4 млн. дол., -80 -60 -40 -20 0 20 40 60 Усього Сiльське господарство Промисловість Добувна промисловiсть Переробна промисловiсть Виробництво електроенергiї, газу та води Будівництво Торгiвля Діяльність готелiв та ресторанів Діяльність транспорту та зв`язку Фiнансова дiяльнiсть Операцiї з нерухомим майном Державне управлiння Освiта Охорона здоров`я Надання комунальних … 2009 р. 2008 р. 2007 р. що на 28,6% менше, ніж у попередньому ро- ці (рис. 5). Наслідки впливу фінансово-еко- номічної кризи зумовили найбільше скорочення надходження ПІІ саме в посередниць- кі види діяльності, які тривалий час були найбільшими каналами надходження іно- земного капіталу в економіку України. Зокрема, у фінансову діяльність надійшло на 20,7% ПІІ менше, ніж роком раніше (або Джерело: дані Держкомстату. Рис. 4. Динаміка інвестицій в основний капітал у промисловості у 2007-2009 рр., % -80 -60 -40 -20 0 20 40 60 Промисловість Добувна промисловiсть Переробна промисловiсть Харчова промисловість Легка промисловiсть Деревообробна промисловість Целюлозно-паперове виробництво Виробництво коксу, продуктiв нафтоперероблення Хiмiчна та нафто- хімічна промисловість Виробництво iншої неметалевої мiнеральної продукції Металургійне виробництво Машинобудування, ремонт Iнші галузі промисловості 2009 2008 2007 Джерело: розраховано за даними Держкомстату. Рис. 5. Динаміка приросту ПІІ в економіці України у 2007-2010 рр., млн. дол. 1813,7 млн. дол.), у сферу операцій із нерухомістю – на 49,9% (451,2 млн. дол.), у торгівлю – на 16,8% (537,6 млн. дол.). Під- триманню значного приросту ПІІ у фінансо- вий сектор сприяло спрямування іноземними материнськими банками коштів на потреби рекапіталізації дочірніх банків в Україні. Серед галузей реального сектору найсуттєвіше сповільнення іноземного інвестування спостерігалось у сільському господарстві (падіння становило 76,4%), будівництві (34,4%). Зниження вартості українських активів унаслідок зниження їх прибутковості й посилення проблем ліквідності та платоспроможності, а також девальвація гривні сприяли підвищенню зацікавленості іноземних інвесторів у вітчизняних промислових підприємствах. Приріст ПІІ у промисловість збільшився порівняно з попереднім роком до 969,3 млн дол. порівняно з 52,4 млн дол. у попередньому році. Традиційно для економіки України інвестиційну привабливість зберігають активи в харчовій промисловості, де приріст ПІІ склав 151,3 млн. дол., виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення (121,2 млн. дол.), хімічна та нафтохімічна промисловість (255,7 млн. дол.), виробництво будматеріалів (145,0 млн. дол.). Частково відновлюється приріст ПІІ в металургійну промисловість, у якій обсяг ПІІ зріс на 44,7 млн. дол., тоді як у попередньому році в умовах різкого падіння цін на метали на світовому ринку іноземні інвестори вивели з галузі 243,0 млн. дол. Приріст ПІІ в машинобудування зберігся на рівні попереднього року, склавши 77,2 млн. дол. В умовах значних проблем ліквідності на світовому ринку і зростання вартості боргових ресурсів перспективи приходу в економіку України інвестора з «модернізаційним потенціалом», зацікавленого у створенні сучасних підприємств, а не придбанні діючих, на наш погляд, є незначними. Тенденції 2009 р. засвідчили збереження і навіть посилення зацікавленості іноземних інвесторів до низькотехнологічних виробництв. Зазначені чинники продовжували справляти негативний вплив на динаміку ПІІ в економіку України й у І кварталі 2010 р., коли їх загальний приріст становив лише 98,3 млн. дол. Хоча надходження ПІІ в даний період становили 717,1 млн. дол., проте ця динаміка була нівельована зростанням -2000 -1000 0 1000 2000 3000 4000 I-2007 II-2007 III-2007 IV-2007 I-2008 II-2008 III-2008 IV-2008 I-2009 II-2009 III-2009 IV-2009 I-2010 Фінансова діяльність Операції з нерухомим майном Торгівля; ремонт С/г, мисливство, лісове господарство Будівництво Нерозподілені за ВЕД обсяги ПІІ Інші види діяльності Промисловість Усього вивозу капіталу нерезидентів (296,1 млн. дол.) і втратами інвестицій від курсової різниці (248,6 млн. дол.). У цей період продовжувався приріст інвестицій і фінансовий сектор (214,7 млн. дол.) і торгівлю (30,2 млн. дол.), тоді як переробна промисловість втратила ПІІ в обсязі 163,0 млн. дол., що свідчить про збереження депресивного стану вітчизняної економіки. Чинники інвестиційної динаміки в Україні в умовах кризи. Зважаючи на високий рівень відкритості економіки та міжнародну галузеву спеціалізацію промисловості, становище в зовнішньоторговельній сфері України стало ключовим чинником формування більшості тенденцій розвитку національної економіки на початку 2009 р. Останні стали логічним продовженням реакції вітчизняної економіки на виклики та ризики, сформовані світовою економікою у другій половині минулого року, і поточною моделлю конкурентоспроможності економіки України [10]. Основними негативними зовнішніми чинниками, що визначали низхідні показники в інвестиційній діяльності в економіці України в період інтенсивного розгортання фінансо- во-економічної кризи, були: погіршення умов торгівлі на міжнародних ринках сировинних товарів та товарів низького технологічного переділу (металу, добрив), що стримувало активізацію діяльності в експортоорієнтованих галузях української промисловості, а відтак і прагнення підприємств до реалізації довгострокових інвестиційних проектів; звуження попиту на світовому ринку внаслідок спаду промислового виробництва та будівництва в основних країнах – торговельних партнерах, що спричинило згортання зовнішнього попиту на продукцію вітчизняної промисловості як інвестиційного, так і проміжного споживання. Так, у країнах єврозони зниження ВВП у 2009 р. становило 4,1%, у Росії – 7,9, Туреччині – 4,7, Угорщині – 6,3, Болгарії – 5,0%, у Казахстані та Білорусі зафіксовано мінімальне економічне зростан- ня на рівні 1,0 і 0,2%, відповідно. Сповільнюється також і динаміка будівництва, яке було одним зі споживачів вітчизняної продукції металургії; зниження інвестиційної динаміки чи падіння обсягів інвестицій в основний капітал у країнах – найбільших споживачах вітчизняної продукції машинобудування. Зокрема, у Росії інвестиції у 2009 р. зменшилися на 17,0%, у Польщі – 0,6, Угорщині – 6,3, Німеччині – 9,1, Словаччині – 10,1%. У Казахстані обсяг інвестицій збільшився лише на 2%; зниження оптових цін унаслідок падіння попиту, головним чином в експортоорієнтованих галузях промисловості (рис. 6). Протягом IV кварталу 2008 р. – I кварталу 2009 р. ціни у промисловості знизилися відносно III кварталу 2008 р. на 7,9%, у металургії – на 25,2%, виробництві коксу, продуктів нафтоперероблення – на 39,4, добувній промисловості – на 19,4, хімічній промисловості падіння цін у IV кварталі 2008 р. становило 7,1%. Водночас зростання цін у більшості галузей споживчого попиту і машинобудуванні було мінімальним. Переважно відновлення цінової динаміки відбулося лише у IV кварталі 2009 р. і I кварталі 2010 р., хоча й рівень оптових цін у металургії, виробництві коксу, продуктів нафтоперероблення, добувній промисловості залишається нижчим за докризовий рівень; Джерело: розраховано за даними Держкомстату. Рис. 6. Динаміка оптових цін у промисловості України у 2008-2010 рр., % (III квартал 2008 р. = 100) подорожчання інвестиційного імпорту внаслідок девальвації національної валюти, що відповідно вплинуло на зниження інвестиційної активності у промисловості. Це обумовило скорочення імпорту машин і обладнання на 53,1% у 2009 р. (на 7,1 млрд. дол.) і транспортного обладнання (крім легкових автомобілів, мотоциклів тощо) – на 78,4% (близько 2,4 млрд. дол.). Кризові явища проявились у нестабільності фінансового та кредитного ринків, що об’єктивно вплинуло на перерозподіл фінансових потоків у країні та знизило доступність довгострокових інвестиційних ресурсів. Це виявилося в таких тенденціях: погіршення умов кредитування, особливо довгострокового, що ускладнило реалізацію інвестиційних проектів у галузях із високою часткою позикових ресурсів, перш за все у будівництві, машинобудуванні, металургії. Процентні ставки за короткостроковими кредитами зросли у 2009 р. порівняно з попереднім роком на 2,3 в.п. до 17,4%, за середньостроковими – на 3,0 в.п. до 18,2%, за довгостроковими – на 2,5 в.п. до 16,5%; скорочення кредитування сектору нефінансових корпорацій, яке за 2009 р. зменшилося порівняно із приростом залишків кредитів у 2008 р. на 89,9%. У той час як приріст залишків короткострокових кредитів, наданих нефінансовим корпораціям, зменшився з 82,4 до 9,0 млрд. грн., середньострокових – з 75,0 до 3,3, довгострокових – 25,8 до 6,2 млрд. грн.; збільшення дебіторської заборгованості й кількості безнадійних платежів, що стало наслідком погіршення фінансового стану та банкрутств контрагентів; погіршення очікувань інвесторів, пов’язане з високими інфляційними та девальваційними очікуваннями, невизначеністю економічної динаміки як вітчизняної економіки, так і більшості ринків збуту. 60 70 80 90 100 110 120 130 ІІІ-2008 ІV-2008 І-2009 ІІ-2009 ІІІ-2009 ІV-2009 І-2010 Промисловість Добувна промисловість Виробництво харчових продуктів Виробництвово коксу, продуктів нафтоперероблення Хімічна та нафтохімічна промисловість Металургійне виробництво Машинобудування міс. 2009 р. становили лише 42% від минулорічного обсягу, зведеного – 53%. Інвестиційні важелі структурних зрушень. Ключовим завданням державної інвестиційної політики має стати формування мотиваційного механізму для суб’єктів господарювання, який заохочуватиме прийняття ними ефективних інвестиційних рішень. Активізація інвестиційної діяльності дуже необхідна для здійснення необхідної структурної корекції національної економіки з метою її адаптації до конкурентних викликів посткризового світу [11, 30-32]. Високий рівень конкуренції на світовому ринку інвестицій в умовах поширення фінансової глобалізації потребує побудови виваженої та дієвої системи інвестиційних стимулів, для чого необхідно: передбачити при доопрацюванні Податкового кодексу України податкові інвестиційні стимули, диференційовані залежно від типу й обсягів інвестицій, розмірів підприємств, регіону інвестування, цілі інвестицій, інноваційного рівня виробництва, кількості новостворених робочих місць; запровадити інструментарій оцінки довгострокової ефективності використання отриманих пільг, забезпечення цільового характеру їх використання й відповідальності отримувачів за порушення умов надання пільг, строковості надання. Наявність значного розпорошеного інвестиційного ресурсу у вигляді особистих заощаджень обумовлює потребу посилення інвестиційної активності фізичних осіб. Це потребує: заохочення розвитку й розширення сфери діяльності інститутів спільного інвестування шляхом удосконалення нормативно-правової бази їх функціонування, проведення відповідної інформаційної політики щодо поінформованості потенційних інвесторів, поширення ефективних практик, оцінки надійності інвестиційних компаній тощо; організації випуску державних та муніципальних цінних паперів для продажу населенню з гарантованим рівнем дохідності, надходження від яких спрямовуватимуться виключно на фінансування проектів розвитку; установлення податкового кредиту для індивідуальних доходів громадян, вкладених у цінні папери інститутів спільного інвестування та державні цінні папери. Пріоритетність завдань технологічної модернізації обумовлює потребу доповнення інвестиційної політики спеціальними заходами щодо заохочення інноваційної діяльності суб’єктів господарювання. Для цього необхідно: звільнити від оподаткування прибутки підприємств, які спрямовуються на впровадження інноваційних технологій у соціально значущих сферах (медична допомога, освіта, охорона правопорядку, служби екстреної допомоги тощо); упровадити механізм податкового та митного стимулювання учасників зовнішньоекономічної діяльності, операції яких сконцентровані в сегменті торгівлі й супроводу високо- та середньотехнологічної промислової продукції, надання наукомістких та технологічно орієнтованих послуг, імпорту обладнання, що не має вітчизняних аналогів за критеріями технологічності та ефективності; запровадити порядок створення інноваційних асоціацій як засобу концентрації виробничими підприємствами фінансових ресурсів і розподілу ризиків реалізації інноваційних проектів; запровадити часткове державне гаран- тування інвестиційних кредитів; упровадити механізм надання державних гарантій для малих підприємств, що залучають кредити в комерційних банків на реалізацію інноваційних проектів; реалізувати програми здешевлення кредитів шляхом субсидування ставки від- сотків у сільському господарстві й переробній промисловості для малих і середніх підприємств, які зіткнулися із проблемою ліквідності внаслідок фінансово- економічної кризи й мали високий рівень платоспроможності до початку кризових явищ (жовтень 2008 р.). При цьому можливим є диференціювання розмірів субсидій відповідно до терміну кредиту; розробити державну систему страхування ризиків інноваційної діяльності, зокрема спеціально створеною державною чи державно-приватною страховою компанією. Держава спроможна ефективно впливати на інвестиційну динаміку як шляхом створення умов та правил діяльності, так і через збільшення обсягів державного інвестування, що водночас потребує посилення його цільової спрямованості. Для цього необхідно: створити спеціалізовану державну фінансово-кредитну установу (Державний банк реконструкції та розвитку – ДБРР), орієнтовану на підтримку інноваційних, технологічних проектів шляхом пільгового кредитування, субсидування відсотків, сплачуваних такими підприємствами за кредитами, одержаними в комерційних банків. забезпечити інституційне розмежування бюджетних видатків на поточне споживання та видатків розвитку, для чого слід вивести бюджетні видатки розвитку в окремий розділ бюджету, виконання якого знаходитиметься в компетенції ДБРР; сформувати механізми інвестиційного спрямування внутрішніх державних запозичень понад потреби, обумовлені необхідністю обслуговування держборгу, шляхом передачі ДБРР повноважень залучення, у межах визначених лімітів, позичкових ресурсів на інвестиційні потреби під гарантії держави; розвивати державно-приватне партнерство в підтримці інвестиційної та інноваційної діяльності шляхом запровадження механізмів пайового фінансування (за участю приватних іноземних і українських фінансово- кредитних інститутів та ДБРР) великих інвестиційно-інноваційних проектів, державного інвестування акціонерного капіталу інвестиційних фондів, які здійснюють пріоритетне фінансування розвитку інноваційних галузей та проектів, створення стимулів для залучення приватного капіталу до інвестування у проекти розвитку локальної інфраструктури. Використання інвестиційного потенціалу фінансової системи потребуватиме: розробки механізмів стимулювання збільшення кредитування реального сектору економіки, зокрема шляхом: гарантування доступу національного товаровиробника до кредитних ресурсів для завершення програм модернізації виробництва або розрахунків із кредиторами (для цього може бути застосовано виділення довгострокових державних кредитів підприємствам пріоритетних галузей промисловості, здійснення пріоритетного рефінансування банківської системи під програми кредитування реального сектору економіки); державного сприяння пролонгації боргових зобов’язань і реструктуризації боргу для українських підприємств із високим рівнем надійності; упровадження заходів щодо стимулювання кредитування інвестиційних планів корпоративного сектору української економіки шляхом компенсації відсотків за середньо- і довгостроковими кредитами, залученими в комерційних банків, зменшення ставки резервування під видачу подібних кредитів, розширення кредитної підтримки інвестиційної діяльності галузей промисловості за рахунок фінансових ресурсів державних банків, створення спеціалізованого банку з метою інвестиційного кредитування наукоємних галузей промисловості. Відтак на сучасному етапі національна економіка потребує концентрації інвестиційних ресурсів на стратегічно важливих напрямах, що потребує переходу до цілеспрямованої інвестиційної політики, яка б сприяла зміцненню процесів генерування інвестиційних ресурсів в Україні, упорядкуванню їх використання, збільшенню частки інвестиційного спрямування доходів. Перехід до нової якості економічного зростання в період посткризового економічного відновлення можливий лише на основі оновленого базису конкурентоспроможності економіки України, поліпшення її структурних складових. Це, у свою чергу, потребує взаємоузгодженої політики інституційної розбудови економіки, структурної політики, а також заходів щодо ефективної участі України в міжнародному поділі праці. Зазначене обумовлює нагальну необхідність подальшого аналізу економічної динаміки України й вироблення дієвих механізмів економічного розвитку України в умовах нової системи міжнародного поділу праці, формування якої відбувається в даний час. Література 1. Regional economic outlook: Europe: fostering sustainability. – Washington, D.C.: International Monetary Fund, 2010. – P. 19. 2. Архангельский В.В дополнение к ан- тикризисной программе / В. Архангельский // Экономист. – 2009. – № 5. – С. 45-52. 3. Новицький В. Глобальна фінансово- економічна криза: сутність, системність проявів та перспективи подолання / В. Новицький // Економічний часопис-ХХІ. – 2009. – № 1-2. – С. 3-4. 4. Федулова Л.І. Прогнозування інноваційно-технологічного розвитку економіки як складова вибору стратегії виходу з кризи / Л.І. Федулова // Економіка і прогнозування. – 2009. – № 3. – С. 5-17. 5. Чухно А. Сучасна фінансово-еконо- мічна криза: природа, шляхи і методи її подолання / А. Чухно // Економіка України. – 2010. – № 1. – С. 4-18; № 2. – С. 4-13. 6. Aiginger M. Strengthening the Resilience of an Economy / М. Aiginger // Intereconomics. – 2009. – № 5. – P. 309-316; Aiginger M. The Current Economic Crisis: Causes, Cures and Consequences / М. Aiginger // Working Paper № 341. – Vienna: WIFO, 2009. 7. Investment Policy Developments in G- 20 Countries. – Geneva: UNCTAD, 2009; Strategies for Aligning Stimulus Measures with Long Term Growth. – Paris: OECD, 2009; Fostering Industrial Restructuring and Renewal. – Paris: OECD, 2009. 8. Status Report: Inventory of Investment Measures taken between 15 November 2008 and 15 June 2009. – Geneva: UNCTAD, 2009. 9. Policy Responses to the Economic Crisis: Investing in Innovation for Long-Term Growth. – Paris: OECD, 2009. 10. Економічна криза в Україні: виміри, ризики, перспективи / Я.А. Жаліло, О.С. Бабанін, Я.В. Белінська та ін. – К.: НІСД, 2009. 11. Економіка України на шляху від депресії до зростання: джерела, важелі, інструменти. / Я.А. Жаліло, Д.С. Покришка, Я.В. Белінська та ін. – К.: НІСД , 2010.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18947
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1562-109Х
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:09:05Z
publishDate	2010
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Покришка, Д.С. 2011-04-13T14:23:22Z 2011-04-13T14:23:22Z 2010 Інвестиційні чинники економічної динаміки України: виклики посткризового відновлення економіки/ Д.С. Покришка // Економіка пром-сті. — 2010. — № 2. — С. 136 - 147. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18947 Здійснено аналіз інвестиційної складової еко¬номічного зростання України у кризовий пе-ріод. Визначено основні чинники, що зумовили спря¬мованість інвестиційної діяльності. Запро-поновано ряд заходів економічної політики, спрямованих на посилення інвестиційних важелів структурних зрушень в економіці України з метою її адаптації до конкурентних викликів посткризового світу. Ключові слова: інвестиції, посткризове відновлення, структурні зміни, економічне зростання. Осуществлен анализ инвестиционной составляющей экономического роста Украины в кризисный период. Определены основные факторы, обусловившие направленность инвестиционной деятельности. Предложен ряд мероприятий экономической политики, направленных на усиление инвестиционных рычагов структурных сдвигов в экономике Украины с целью ее адаптации к конкурентным вызовам посткризисного мира. Ключевые слова: инвестиции, посткризисное восстановление, структурные изменения, экономический рост. The paper analyzes an investment component of Ukraine’s economic growth in the crisis period. Main factors which motivate the direction of invest¬ment activities are determined. A set of economic policy actions aimed at reinforcing investment levers of structural shifts in the economy of Ukraine with the purpose of its adaptation to competitive challenges of the post-crises world are offered. Keywords: investment, post-crises recovery, structural shifts, economic growth. uk Інститут економіки промисловості НАН України Інвестиційні та інноваційні процеси Інвестиційні чинники економічної динаміки України: виклики посткризового відновлення економіки Инвестиционные факторы экономической динамики Украины: вызовы посткризисного восстановления экономики Investment factors of economic dynamics in Ukraine: challenges of post-crises recovery of the economy Article published earlier
spellingShingle	Інвестиційні чинники економічної динаміки України: виклики посткризового відновлення економіки Покришка, Д.С. Інвестиційні та інноваційні процеси
title	Інвестиційні чинники економічної динаміки України: виклики посткризового відновлення економіки
title_alt	Инвестиционные факторы экономической динамики Украины: вызовы посткризисного восстановления экономики Investment factors of economic dynamics in Ukraine: challenges of post-crises recovery of the economy
title_full	Інвестиційні чинники економічної динаміки України: виклики посткризового відновлення економіки
title_fullStr	Інвестиційні чинники економічної динаміки України: виклики посткризового відновлення економіки
title_full_unstemmed	Інвестиційні чинники економічної динаміки України: виклики посткризового відновлення економіки
title_short	Інвестиційні чинники економічної динаміки України: виклики посткризового відновлення економіки
title_sort	інвестиційні чинники економічної динаміки україни: виклики посткризового відновлення економіки
topic	Інвестиційні та інноваційні процеси
topic_facet	Інвестиційні та інноваційні процеси
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18947
work_keys_str_mv	AT pokriškads ínvesticíiníčinnikiekonomíčnoídinamíkiukraíniviklikipostkrizovogovídnovlennâekonomíki AT pokriškads investicionnyefaktoryékonomičeskoidinamikiukrainyvyzovypostkrizisnogovosstanovleniâékonomiki AT pokriškads investmentfactorsofeconomicdynamicsinukrainechallengesofpostcrisesrecoveryoftheeconomy

Інвестиційні чинники економічної динаміки України: виклики посткризового відновлення економіки

Institution

Similar Items