Явище дегібридизації в купратах

The physical essence of the dehybridization phenomenon is clarified. This question is a matter of principle for the explanation of the physical nature of the δ-resonance peaks of electronic states in high-Tc superconductors. It has been shown that the main cause of the dehybridization is the relativ...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2007
Main Authors: Ніколюк, П.К., Ніколайчук, В.Я., Дзісь, В.Г., Чубатюк, В.М., Ющенко, А.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2007
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1896
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Явище дегібридизації в купратах / П.К. Ніколюк, В.Я. Ніколайчук, В.Г. Дзісь, В.М. Чубатюк, А.В. Ющенко // Доп. НАН України. — 2007. — N 5. — С. 104-109. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859641360546529280
author Ніколюк, П.К.
Ніколайчук, В.Я.
Дзісь, В.Г.
Чубатюк, В.М.
Ющенко, А.В.
author_facet Ніколюк, П.К.
Ніколайчук, В.Я.
Дзісь, В.Г.
Чубатюк, В.М.
Ющенко, А.В.
citation_txt Явище дегібридизації в купратах / П.К. Ніколюк, В.Я. Ніколайчук, В.Г. Дзісь, В.М. Чубатюк, А.В. Ющенко // Доп. НАН України. — 2007. — N 5. — С. 104-109. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.
collection DSpace DC
description The physical essence of the dehybridization phenomenon is clarified. This question is a matter of principle for the explanation of the physical nature of the δ-resonance peaks of electronic states in high-Tc superconductors. It has been shown that the main cause of the dehybridization is the relative еnergy compactness of Cu–O–Cu bonds.
first_indexed 2025-12-07T13:22:33Z
format Article
fulltext 1. Colbus J., Keel C. C., Blanc D.M. Notes on the strength of brazed joints // Welding J. – 1962. – 41, No 9. – P. 413. 2. Moffatt W.G., Wulff J. Strength of silver brazed joints in mild steel transaction AIME // J. Metals. – 1957. – 9, No 4. – P. 442–445. 3. Лашко Н.Ф., Лашко С.В. Пайка металлов. – Москва: Машиностроение, 1967. – 368 с. 4. Метфессель С. Тонкие пленки, их изготовление и измерение. – Москва; Ленинград: Госэнергоиздат, 1963. – 206 с. 5. Данилин Б.С. Применение низкотемпературной плазмы для нанесения тонких пленок. – Москва: Энергоатомиздат, 1989. – 328 с. 6. Batirev I. C., Alavi A., Finnis M., Deuter T. First Principles Calculation of Ideal Cleavage Energy // Phys. Rev. Letters. – 1999. – 82, Nо 7. – P. 1510–1514. 7. Cassie A. Contact angles // Discuss. Faraday Soc. – 1948. – 3, No 1. – P. 11–15. 8. Naidich Y., Voitovich R., Zabuga V. Wetting and Spreading in Heterogeneous Solid Surface – Metal Melt Systems // J. Colloid and Interface Sci. – 1995. – 174. – P. 104–111. 9. Красовский В.П., Костюк Б.Д., Чувашов Ю.Н. Смачивание базальтового материала расплавом алюминия // Адгезия расплавов и пайка материалов. – 1997. – № 33. – С. 31–34. Поступило в редакцию 17.11.2006Институт проблем материаловедения им. И.Н. Францевича НАН Украины, Киев УДК 539.184.26:592.2 © 2007 П.К. Нiколюк, В. Я. Нiколайчук, В. Г. Дзiсь, В.М. Чубатюк, А.В. Ющенко Явище дегiбридизацiї в купратах (Представлено членом-кореспондентом НАН України В.Б. Молодкiним) The physical essence of the dehybridization phenomenon is clarified. This question is a matter of principle for the explanation of the physical nature of the δ-resonance peaks of electronic states in high-Tc superconductors. It has been shown that the main cause of the dehybridization is the relative еnergy compactness of Cu−O−Cu bonds. Протягом останнiх рокiв в науковiй лiтературi з’явилися повiдомлення [1–3] про мiкро- скопiчнi неоднорiдностi розподiлу заряду у високотемпературних надпровiдниках (ВТНП). Мова йде про так званi смужки (stripes), що виникають в результатi модуляцiй електрон- них станiв. Поява таких аномальних особливостей в розподiлi електронних станiв викликає особливий iнтерес, оскiльки може бути пов’язана iз створенням умов для виникнення стану високотемпературної надпровiдностi. З метою виявлення фiзичної природи описаних ано- малiй в данiй роботi проведено теоретичне дослiдження впливу електронних дефектiв на електронну структуру ВТНП. Дане дослiдження базується на вiдкритому одним iз авто- рiв явищi дегiбридизацiї. Вперше це явище спостерiгалося для сполуки EuCu2Si2 [4, 5]. В подальшому аналогiчний феномен був знайдений для iнтерметалiдiв CeCu2Si2 [6, 7], LaCu2Si2, YbCu2Si2 та ScCu2Si2 [8]. Характерно, що всi перелiченi вище тернарнi сполуки є iзоструктурними гомологами i належать до структурного типу ThCr2Si2. Проте дослiд- ження електронно-енергетичної структури сполук ряду RCuSi (R−Ce, Yb), що належать до 104 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №5 структурного типу Fe2P [9], та сполук RCu4Al8 (структурний тип ThMn12) показало [10], що i в даних системах сполук спостерiгаються дегiбридизацiйнi ефекти. Таким чином, прояв дегiбридизацiйних особливостей у сполуках рiзних структурних ти- пiв показує, що згадане явище має унiверсальний характер i властиве не тiльки купратам рiзних структурних типiв систем R−Cu−Si або R−Cu−Al, а взагалi будь-яким сполукам, сплавам, твердим розчинам або окислам, до складу яких входить мiдь. В цьому вiдношеннi доцiльно зауважити, що всi без винятку високотемпературнi надпровiдники є купратами. Отже, можна припустити, що у ВТНП виняткову роль у виникненнi надпровiдностi вiдiгра- ють атоми мiдi якраз завдяки дегiбридизацiйному впливу на структуру електронних станiв. У зв’язку iз згаданими обставинами необхiдно зупинитися на з’ясуваннi фiзичної приро- ди дегiбридизацiї електронних станiв. Суть феномена зумовлена, перш за все, особливостя- ми електронної структури 3d-оболонки Cu. Ця оболонка є енергетично стiйкою [11] завдяки електроннiй конфiгурацiї 3d10 i компактною, спроможною роздiляти електроннi стани ато- мiв-компонентiв сполуки та активувати їх до рiвня Фермi. В результатi густина електронних станiв в околi фермiвських енергiй g(EF ) помiтно зростає. Остання обставина є особливо актуальною, оскiльки зростання g(EF ) суттєво впливає на кiнетичнi, магнiтнi, калоримет- ричнi та надпровiднi характеристики сполук. Зокрема, електрон-фононна взаємодiя тим сильнiша, чим бiльше g(EF ): згiдно з найпростiшою моделлю, константа електрон-фонон- ної взаємодiї λep прямо пропорцiйна g(EF ). Треба зауважити, що у випадку ВТНП роль дегiбридизацiйного фактора виконує не сама мiдь, а структурнi елементи Cu−O. Кисень, що є сильним окислювачем, спричи- няє утворення стiйких гiбридних орбiталей типу O2p−Cu3d. Таким чином, енергетична стiйкiсть 3d10-оболонки Cu передбачає енергетичну стiйкiсть гiбридних орбiталей типу O2p−Cu3d. Саме площини Cu−O є структурними елементами ВТНП, вiдповiдальними за виникнення надпровiдного стану. У випадку ВТНП структурнi елементи Cu−O вiдiграють роль специфiчних електронних дефектiв, що спричиняють збурення електронної системи кристала подiбно до того, як це спостерiгається у випадку тернарних купратiв систем R−Cu−Si та R−Cu−Al. Нехай в результатi збурення електронних станiв валентної зони ВТНП енергiя електрон- них рiвнiв зростає на величину U . Тодi гамiльтонiан такої системи матиме вигляд Ĥ = Ĥ0 + Û , (1) де Ĥ0 — гамiльтонiан iдеального кристала; Û — оператор збурення, джерелом якого є струк- турнi елементи Cu−O, перiодично розташованi по всьому кристалу. Густина станiв g(E) в загальному випадку [12] подається як сума δ-функцiй вiд точних власних значень g(E) = ∑ ν δ(E − Eν) = Sp δ(E − Ĥ), (2) де Eν — власнi значення гамiльтонiана H; Sp δ(E − Ĥ) — шпур. Визначимо функцiю Грiна Ĝ(E) даної системи через повний гамiльтонiан таким чином: Ĝ(E) = lim S→0 1 E − Ĥ − is . (3) ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №5 105 Оператор δ(E − Ĥ) iз (2) пов’язаний з функцiєю Грiна тотожнiстю Сохоцького [13] lim S→0 1 E − Ĥ − is = P ( 1 E − Ĥ ) + iπδ(E − Ĥ), (4) де P — символ головного значення; δ(E − Ĥ) — дельта-функцiя. Iз (2), (3) i (4) отримуємо g(E) = ∑ ν δ(E − Eν) = 1 π Im ∑ ν (E − Ĥ − is)−1 = 1 π Im[Sp G(E)]. (5) Припустимо тепер, що нам вiдома незбурена функцiя Грiна системи Ĝ0(E) = (E − Ĥ0 − is)−1. (6) Для її побудови потрiбно знати власнi функцiї i власнi значення гамiльтонiана Ĥ0. Iз (1), (3) i (6) отримуємо: [Ĝ(E)]−1 = [Ĝ0(E)]−1 − Û = [Ĝ0(E)]−1 · [1 − Ĝ0(E)Û ]. (7) Перетворивши (7), матимемо Ĝ(E) = [1 − Ĝ0(E)U ]−1Ĝ0(E). (8) Для довiльного оператора  має мiсце спiввiдношення det  = exp(Sp ln Â). (9) Тодi, врахувавши, що d dE [ln Ĝ(E)] = −Ĝ(E), для Sp Ĝ(E) матимемо Sp Ĝ(E) = − d dE [Sp ln Ĝ(E)] = d dE [Sp ln(1 − Ĝ0(E)Û ] − d dE [Sp ln Ĝ0(E)] = = d dE [ln det(1 − Ĝ0(E)Û ] + Sp Ĝ0(E), де використано (8) i (9). Для густини станiв згiдно з (5) одержуємо: g(E) = g0(E) + 1 π Im d dE [ln det(1 − Ĝ0(E)Û ], (10) де через g0(E) позначено (1/π) Im[Sp Ĝ0(E)]. Спiввiдношення (10) дає принциповий розв’язок задачi про змiну густини станiв пiд дiєю збурення Û . В принципi, таке збурення може бути зумовлено рiзними причинами (атомами домiшок, вакансiями тощо). Проте в даному випадку мова йде про своєрiднi електроннi дефекти, утворенi замкнутими електронними орбiталями типу Cu3d−02p, якi спричиняють перерозподiл електронних станiв валентної зони ВТНП. Зобразимо власнi функцiї i власнi значення гамiльтонiана Ĥ0 у виглядi an(k) = N−1/2 exp(ikRn), E(k) = β(k), (11) 106 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №5 де k пробiгає першу зону Брiллюена; N — число вузлiв решiтки; Rn — радiус-вектор вузла iз номером n; β(k) — закон залежностi енергiї зонних електронiв вiд хвильового вектора. Тодi матричнi елементи функцiї Грiна Ĝ0(E) матимуть вигляд [Ĝ0(E)]mn = ∑ k a∗m(k)an(k) [E − β(k) − is] = N−1 ∑ k exp(ik(Rn − Rm)) [E − β(k) − is] . (12) Знайдемо тепер матрицю (1 − Ĝ0(E)Û )mn = δmn − [Ĝ0(E)]mnUmn. (13) Ермiтовому оператору Û вiдповiдають матричнi елементи Umn, що виражаються че- рез хвильовi функцiї типу χ3d−2p. Такi функцiї не гiбридизуються з хвильовими функцiя- ми найближчого оточення. Остання обставина зумовлена компактнiстю (Cu−O)-орбiталей. Показником такої компактностi є участь даних орбiталей у дегiбридизацiйних електронних процесах. В зв’язку з цим матричнi елементи Umn можна подати у виглядi Umn = ∫ χ∗ m(r)Ûχn(r− R) dr = Uδmn, (14) оскiльки Ûχn = Uχn, де χn — хвильовi функцiї, що описують замкнутi орбiталi (3d-2p)-типу; R — радiус-вектор, кратний перiоду кристалiчної решiтки; U — потенцiал збурення електронної системи, тобто власнi значення оператора Û . Запишемо (13) з урахуванням (14): (1 − Ĝ0(E)Û )mn = δmn − { N−1 ∑ k exp[ik(Rn − Rm)] [E − β(k) − is] } Uδmn = = δmn − N−1U ∑ k [E − β(k) − is]−1. (15) Iз (15) видно, що матриця (1 − Ĝ0(E)Û )mn є дiагональною з однаковими матричними елементами, що дорiвнюють 1 − N−1U ∑ k (E − β(k) − is)−1. (16) Тодi det(1 − Ĝ0(E)Û )mn = [ 1 − N−1U ∑ k (E − β(k) − is)−1 ]N . (17) Введемо позначення F (E) = N−1 ∑ (E − β(k) − is)−1. Пiсля цього (17) набуде вигляду [1 − UF (E)]N . ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №5 107 Визначимо тепер d dE { ln[1 − UF (E)]N } = −N [UF (E)] [1 − UF (E)] . Згiдно з (10), матимемо g(E) = g0(E) + 1 π Im [−NUF (E)] [1 − UF (E)] = g0(E) − NU π Im [F (E)] [1 − UF (E)] . (18) Якщо E > maxβ(k) або E < minβ(k), то F (E) та F (E) є дiйснi величини, а уявна частина (18) вiдмiнна вiд нуля лише у випадку 1 = UF (E), (19) що являє собою рiвняння для знаходження енергiї локалiзованих станiв. Тепер, згiдно з (4) i (18), матимемо g(E) = g0(E) + UNF (E)δ(1 − F (E)U) = g0(E) + Nδ(E − EL), (20) де EL — енергiя локалiзованого δ-подiбного резонансного пiку. Таким чином, у густинi станiв виникає пiк δ-подiбного характеру, величина якого про- порцiйна N -кiлькостi вузлiв, утворених структурними елементами Cu−O. Як видно iз (20), порiвняно з одиничною домiшкою величина δ-подiбного пiку зростає в N раз. Це зумовлено тим, що Cu−O-елементи вiдiграють роль електронних дефектiв, перiодично розташованих у межах всiєї кристалiчної решiтки ВТНП. Нехай тепер minβ(k) < E < maxβ(k). Тодi в околi EL, що є розв’язком рiвняння 1 = = U ReF (E), для g(E) iз (18) отримуємо g(E) = g0(E) + N ReF (E) πU N g0(E) [ (1 − U Re F (E))2 + ( πU N g0(E) )2]−1 ≈ ≈ g0(E) + ΓN U [(E − EL)2 + Γ2]−1, (21) де Γ = πg0(EL)/(N Re F (EL)) — ширина рiвня; враховано, що має мiсце спiввiдношення ImF (E) = (π/N) ∑ k δ(E − β(k)) = (π/N)g0(E). Зростання g(E), що виражається спiввiдношеннями (20) та (21), вiдповiдає експери- ментальним результатам [4–7]. Таке резонансне зростання густини заповнених електронних станiв, локалiзованих в околi фермiєвських енергiй, має принципове значення у вiдношеннi переходу сполуки до стану надпровiдностi. Проведенi експериментальнi [4–7] та теоретичнi дослiдження показали високий ступiнь кореляцiї i самоузгодженостi. Це дозволяє розглядати атоми Cu у випадку сполук системи R−Cu−Si, а також структурнi елементи Cu−O у випадку ВТНП як електроннi дефекти, що сильно збурюють електронну систему даних класiв сполук. Це збурення проявляється у виникненнi δ-подiбних резонансних пiкiв електронних станiв, що формуються в околi рiвня Фермi в результатi дiї дегiбридизацiйного фактора. 1. Howald C., Eisaki H., Kaneko N. et al. Periodic density-of-states modulations in superconducting Bi2Sr2CaCu2O8+ // Phys. Rev. B. – 2003. – 67, No 1. – P. 014533-1–014533-10. 108 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №5 2. Podolsky D., Demler E., Damle K. et al. Translational symmetry breaking in the superconducting state of the cuprates: Analysis of the quasiparticle density of states // Ibid. – No 9. – P. 094514-1–09514-11. 3. Degang Zhang, Ting C. S. Energy-dependent modulations in the local density of states of the cuprate superconductors // Ibid. – No 18. – P. 100506-1–100506-4. 4. Николюк П.К., Шнерко В.Н., Гринчук В. Г., Шкрабалюк П.А. Рентгеновские полосы соединения EuCu2Si2 // Укр. физ. журн. – 1990. – 35, № 7. – С. 1076–1077. 5. Нiколюк П.К. Резонанс Абрикосова-Сула в CeCu2Si2 та EuCu2Si2 // Металлофиз. и новейшие техно- логи. – 2001. – 23, № 10. – С. 176–180. 6. Нiколюк П.К. Фотоелектронне та рентгеноспектральне дослiдження iнтерметалiду CeCu2Si2 // Укр. физ. журн. – 2001. – 46, № 7. – С. 752–754. 7. Нiколюк П.К. Явище дегiбридизацiї в сполуцi CeCu2Si2 // Металлофиз. и новейшие технологии. – 2001. – 23, № 2. – С. 147–152. 8. Nikolyuk P.K., Dzis V.G., Martynyuk V.D. et al. Dehybridization in cuprates // Укр. физ. журн. – 2004. – 49, No 10. – P. 996–999. 9. Гладышевский Е.И., Бодак О.И. Кристаллохимия интерметаллических соединений редкоземельных металлов. – Львов: Высш. шк., 1982. – 253 с. 10. Щерба I.Д., Котур Б.Я. Залежнiсть структури валентної зони вiд заселеностi d-металу в сполуках систем Sc – M – Si // Укр. физ. журн. – 1996. – 41, № 1. – С. 118–120. 11. Kang J.-S., Allen J. V., Gunnarsson O. et al. Origin of heavy-fermion behavior in CeCu2Si2 // Phys. Rev. B. – 1990. – 41, No 10. – P. 6610–6615. 12. Уайт Р. Квантовая теория магнетизма. – Москва: Мир, 1985. – 303 с. 13. Владимиров В.С. Уравнения математической физики. – Москва: Наука, 1988. – 512 с. Надiйшло до редакцiї 30.10.2006Вiнницький iнститут економiки Тернопiльського державного економiчного унiверситету ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №5 109
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1896
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1025-6415
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T13:22:33Z
publishDate 2007
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format dspace
spelling Ніколюк, П.К.
Ніколайчук, В.Я.
Дзісь, В.Г.
Чубатюк, В.М.
Ющенко, А.В.
2008-09-03T13:08:19Z
2008-09-03T13:08:19Z
2007
Явище дегібридизації в купратах / П.К. Ніколюк, В.Я. Ніколайчук, В.Г. Дзісь, В.М. Чубатюк, А.В. Ющенко // Доп. НАН України. — 2007. — N 5. — С. 104-109. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.
1025-6415
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1896
539.184.26:592.2
The physical essence of the dehybridization phenomenon is clarified. This question is a matter of principle for the explanation of the physical nature of the δ-resonance peaks of electronic states in high-Tc superconductors. It has been shown that the main cause of the dehybridization is the relative еnergy compactness of Cu–O–Cu bonds.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Матеріалознавство
Явище дегібридизації в купратах
Article
published earlier
spellingShingle Явище дегібридизації в купратах
Ніколюк, П.К.
Ніколайчук, В.Я.
Дзісь, В.Г.
Чубатюк, В.М.
Ющенко, А.В.
Матеріалознавство
title Явище дегібридизації в купратах
title_full Явище дегібридизації в купратах
title_fullStr Явище дегібридизації в купратах
title_full_unstemmed Явище дегібридизації в купратах
title_short Явище дегібридизації в купратах
title_sort явище дегібридизації в купратах
topic Матеріалознавство
topic_facet Матеріалознавство
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1896
work_keys_str_mv AT níkolûkpk âviŝedegíbridizacíívkupratah
AT níkolaičukvâ âviŝedegíbridizacíívkupratah
AT dzísʹvg âviŝedegíbridizacíívkupratah
AT čubatûkvm âviŝedegíbridizacíívkupratah
AT ûŝenkoav âviŝedegíbridizacíívkupratah