Топос “перевернутого світу” в романі Г.Сенкевича “Вогнем і мечем”
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Слово і Час |
|---|---|
| Дата: | 2003 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2003
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189645 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Топос “перевернутого світу” в романі Г.Сенкевича “Вогнем і мечем” / Т. Чужа // Слово і Час. — 2003. — № 1. — С. 51-55. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860069239194386432 |
|---|---|
| author | Чужа, Т. |
| author_facet | Чужа, Т. |
| citation_txt | Топос “перевернутого світу” в романі Г.Сенкевича “Вогнем і мечем” / Т. Чужа // Слово і Час. — 2003. — № 1. — С. 51-55. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Слово і Час |
| first_indexed | 2025-12-07T17:09:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
на mortoci “перевернутого світу", авторка піднімає широку джерельну базу, аналізує
культурну й наративну поліфонічність роману “Вогнем і мечем”.
Коло наукових інтересів Юлії Федець — сучасна чеська література. Кандидатська
дисертація дослідниці присвячена проблемам літератури так званих “кінцевих
парадоксів”. До цієї сфери належить і творчість без перебільшення культової
постаті в історії чеської культури — Богуміла Грабала — продовжувача
літературних традицій Я. Гашека й Ф. Кафки. Гоотеск, пародія, пастіш і навіть
чорний гумор; “карнавальне начало” та суцільний автобіографізм, до того ж візії,
породжені чи то великою кількістю алкоголю в крові, чи то неймовірно “оголеним"
сприйняттям дійсності — все це — проза Грабала, дещо шизофренічна але правдива.
Такі ж і його герої — на перший погляд, занадто дивні, інколи — розумово
неповноцінні, але справжні...
Завідувач кафедри полоністики, проф. Р.Радишевський
Тетяна Чужа
ТОПОС “ ПЕРЕВЕРНУТОГО СВІТУ” В РОМАНІ Г.СЕНКЕВИЧА
“ВОГНЕМ І МЕЧЕМ”
Старопольська проза виступає однією зі сторін у міжсистемному діалозі, що
відбувається на рівні структури тексту “ Вогнем і мечем” у процесі стилізації. У
романі присутні дві системи: актуальна і архаїчна — зображаюча і зображувана.
“Сарматське бароко” функціонує як художньо активізована семантична система
традиції.
Проблема присутності архаїчної традиції у творі Г.Сенкевича “ Вогнем і мечем”
розв’язувалася дослідниками, з одного боку, на рівні текст — текст (наприклад,
при аналізі джерельної основи образу історії, його фактографічного скелету,
прототипів ситуацій і героїв, ролі окремих джерел чи їхніх груп), а з другого
боку, як текст — система, до того ж , як літературної природи (бароковий,
романтичний, імпресіоністичний (?) стилі), так і психологічної, соціальної тощо
(норми поведінки і звичаї, ієрархія цінностей, світогляд, уявлення та ментальність
шляхетського середовища, реалії доби, історична правда).
Дослідження такого явища, як інтертекстуальність роману, вимагає аналізу
присутньої у ньому мовної чи вираженої в мові структуралізуючої системи
творення текстів через вивчення її окремих елементів у зв’язку та взаємодії з
іншими, а тдкож їхнього впливу на роман у цілому. Такими структурно-змістовими
одиницями старопольської традиції, відображеними у творі, є, зокрема, топоси.
До найбільш репрезентативних із них належить образ “ перевернутого світу” .
Поміж рядків більшості творів XVII ст. відлунюють властиві тій епосі стереотипи
сприйняття воєн і соціальних катаклізмів взагалі. Світові, де нормативний порядок
обернувся на свою протилежність, мали відповідати прикмети “кінця часів” —
нелюдські злочини, святотатство, моторошні візії повальної загибелі, незвичайні
покарання, нечувані пропорції “ наших” і ворогів тощо. Тобто, людина була
внутрішньо готова вірити будь-яким чуткам про такі речі, а також мала про
запас досить розлогий арсенал мандрівних топосів, аби барвисто описувати ці
“страшилки” чи переповідати їх як нібито достеменні новини1.
1 Яковенко Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI-XVII ст.
// Критика. - 2002. - С. 189.
Слово і Час. 2003. Ns 1
51
Основним формальним стилістичним принципом створення топосу
“перевернутого св іт у” є нагромадження неймовірних речей (otòvvorca,
impossibilia). Найдавніші (античні) його прояви — мотив зміни ролей, критика
сучасної епохи, її звинувачення, нарікання на занепад колишніх чеснот. Тепер
кожен повинен бути готовим до всього, бо повністю перевернувся життєвий
порядок. Приблизно в такому вигляді з незначними модифікаціями топос пережив
у європейських літературах період середньовіччя і був успадкований бароко.2
Він виявився дуже зручним при описі польсько-козацької війни. Адже “війна
розламала усталений порядок життя ударом гострим і неочікуваним”?
Відчуття неймовірності та раптовості подій так само, як у авторів мемуарів,
листів і щоденників, зафіксовано й оповідачем роману4. Неймовірність подій
передано в рефлексіях сучасників як відчуття переміни звичного порядку на
свою протилежність — “ перевертання світу” . Це зафіксовано у пам’ятках тих
часів на кількох рівнях — соціальному, символічному та містичному. Ця війна —
несподівана і безбожна через участь у ній татар, з погляду багатьох авторів, —
бачилася в категоріях небувалої й чи не апокаліптичної візії. Такій війні, звісно ж,
мали передувати знамення, тож у творах художньої літератури та писемності
тих часів не бракує описів дивних явищ, комет, знаків “на небі і на землі" tou\o,
як і посиленої уваги до старозаповітних пророцтв, в яких шукали провіщення цих
страшних подій. Фіксує їх і чимала група матеріалів, віднесених дослідниками до
джерел роману “Вогнем і мечем”. Уже в перших реченнях твору оповідач знайомить
читача з поглядами “ сучасних хроністів’ і наводить різноманітні факти природних
аномалій 1647 року (нашестя сарани, затемнення сонця, зображення могили і
вогняного хреста на небі, надзвичайно тепла зима і т.д.), які провіщували
наближення бурхливих подій. Основними джерелами написання цього уривку
були для Г.Сенкевича твори Йоахіма Єрліча, Альбрехта Радзивілла, Самуеля
Твардовського і Натана Ганновера.
Протиприродні, аномальні явища як передвісники ще незвичайніших і часто
драматичних змін традиційного ходу життя, використані письменником для
світоглядної характеристики збірних образів авторів хронік і селян [309]. За таким
же принципом очікування Божої кари, як здійснення апокаліптичних пророцтв
висловлює і Вишневецький [333]. Досить красномовно представлена картина
перевертання соціально-політичного ладу в Речі Посполитій, зневага державної
величі, церкви та шляхетського панування, а також приниження королівської гідності
переговорами із повсталими [372]. Отже, постать Яреми Вишневецького на сторінках
роману багато в чому базується на топічних схемах, зокрема, в його вуста вкладено
досить поширену у ті часи думку про наближення страшного суду як кари за гріхи
шляхти, за втрату колишньої слави та доброчестя. Мотив аналізу причин національної
катастрофи був актуальним і для сучасників Г.Сенкевича, занепокоєних тривалою
втратою незалежності Польщі та поразками національно-визвольних повстань.
Наступним елементом барокового походження романної імплікації топосу є
перевертання соціальної драбини. Нагорі цієї нової вертикалі Хмельницький:
“...Одягнений у червоне, він сидів на білому коні і підпирався під бік позолоченою
булавою, поглядав гордо, як король... Річ Посполита лежала в поросі та
крові під ногами козака" [216]. Ця метафора, щоправда більш тілесно
акцентована, у схожому контексті функціонувала і в бароковому дискурсі. Богдан
1 Curtius E.R. Literatura europejska і iacicskie redniowiecze - Krakyw, 1997. - S. 103-107.
3 Яковенко H. Паралельний світ. - С. 209.
4 Н.Sienkiewicz. Ogniem i mieczem. - Warszawa, 1998. — T. 1. - S. 218. Далі, посилаючись на це
видання, сторінку зазначаємо в тексті.
Слово і Час. 2003. Ns1
52
Хмельницький каже королівським комісарам на переговорах у Переяславі в лютому
1649 р.: “Nauczu was wsiech Lachyw dohory nogamy, i podepczu tak, їе bKdziecie
pod mojemi nohami”5. “Pierwiej jKzyki ludzkie w tyi sìk obrycą, niżeli Lachowie nad
nami będą panować”.6 Через тілесний образ зміни звичної соціальної структури
передає перебіг подій і львівський громадянин Бартломей Зиморович: “Nasi wiaśni
najmyci, smrodliwi gnojkowie, Nam panom swym usiedli na giowie”.7
Відхилення від традиційної соціальної структури сприймаються стилізованим
оповідачем-очевидцем у контексті загальної картини катаклізмів, як один із її
вагомих елементів [218,226]. Програма соціальних перетворень прозвучала в
романі із вуст Хмельницького і зводилася в основному до помсти панству та
повалення шляхетського панування в Україні, що збігається із прагненнями,
висловленими селянством — “щоб не було панів". Скшетуський у дискусії з
гетьманом засуджує спроби повстанців змінити соціальний лад [176]. Спроба
перевертання соціальної драбини усвідомлювалося і стилізованим оповідачем-
свідком, і Скшетуським як катастрофа, нечувано зухвалий замах на встановлені
Богом і королем державу та право, на суспільно усталені поняття шляхетської
честі, служіння вітчизні.
При осмисленні подій Хмельниччини авторами барокового дискурсу в категоріях
“перевернутого світу” дещо символічного значення набув мотив переміни
семіотики коштовних речей, які нібито втратили звичну вартість в умовах війни.
Він має біблійне походження і використовувався як метафора граничної фази
нещасть. Такі епізоди є, зокрема, у хроніці Натана Ганновера, один із яких
відсилає читача безпосередньо до пророцтв Єзекіїля: “Своё серебро и золото
вы побросаете на улицах и перекрёстках”.8
Пилявецька катастрофа (осінь 1648 року), коли коронне військо рятувалося
втечею від загонів Хмельницького, у творах сучасників незмінно вкладалася в
таку схему: головні сили Речі Посполитої спіткала божа кара за надмірну розкіш,
амбіції, недосвідченість військового керівництва, внутрішню незгоду у польському
таборі, неприпустимі у відповідальному поході 9.
Нечуваним для сучасників явищем було те, що ворог не цінував здобутих
коштовностей, ставився до них мало не по-варварськи10. На Скшетуського ситуація
в таборі противника після Пилявецької битви справила враження “геєни”, одним
із елементів якої й була відсутність належної поваги до матеріальних цінностей
[227]. Свідком схожої ситуації після Корсунської битви став Жендзян, для якого,
проте, вона означала тільки можливість швидко збагатитися [424]. Цими двома
епізодами роману, зрештою, мотив знецінення коштовностей у “перевернутому
світі” вичерпується. Таким чином, цей аспект топічної ситуації представлений з
двох світоглядних перспектив: есхатологічної візи шляхтича-патріота та
підприємливого підходу типового вояки-найманця, для якого війна служила засобом
збагачення.
! Jakuba Michałowskiego. ... ksiKga pamiKtnicza / Wyd Antoni Zygmunt Hecel. - Krakyw, 1864. - S. 374.
1 Jakuba Michaiowskiego. ... ksiKga pamiKtnicza / Wyd Antoni Zygmunt Hecel. — Krakyw, 1864. - S. 389.
(інформація з листа Лукаша Мясковського від 23 IV 1649).
7 Zimorowic В. Sielanki nowe ruskie ry'inym stanom dla zabawy / Wyd. K.J.Turowski. - Przemył, 1857.
- S. 73.
! Еврейские хроники столетия (Эпоха “хмельниччины”) / / Исследование, перевод и комментарии
СЯ.Борового. - Москва; Иерусалим, 1997. - С. 108.
9 Pamixtniki Samuela i Bogusiawa Kazimierza Maskiewiczyw. - Wrociaw, 1961. - 334 s. - S. 259. Nowiny
z pogromu wojska polskiego pod Piiawcami / / Nowiny o Chmielnickim. Fortelna i przemylna zdrada
Chmielnickiego pryncypaia, rebelizanta starszego Kozakyw zaporoskich koronie polskiej..., “Biblioteka
Naukowego Zakiadu Imienia Ossolicskich” 1847 [we Lwowie]. - T. 2. - S. 328.
10 Цит. за: Яковенко H. Паралельний світ. - С. 213.
Слово і Час. 2003. № 1
53
Ірраціонально-жорстока поведінка, як стверджує автор роману, притаманна
здебільшого війську Хмельницького, оповідач пояснює це “голодом крові та
вбивств", "звірячою природою" народу. На сторінках роману описано випадки,
зокрема, винищення Кривоносом десяти тисяч населення Полонного, яке
складалося винятково з “ русинів” , за підозрою у зраді; спалення людьми свого
власного села, “щоб не було куди повертатися” від Хмельницького, підпал
лісів козаками під час погоні за військом Вишневецького тощо. Це свідчить про
доволі достеменну стилізацію світогляду оповідача під рядового польського
обивателя, який сприймав мету війни як тотальне винищення всього, що
асоціювалося з образом ворога. Лукаш М’ясковський у своєму листі
(опублікованому в збірнику документів Jakuba Michałowskiego ... ks/'кда
pamiKtniczcr, широке його використання у романі доведено дослідниками) наводить
панічні чутки про нібито сказану Богданом Хмельницьким фразу: “Ja сбск
wszystkich wygub/’ж , іїЬу ani jednego Lacha na hbwiecie nie byio ”". На сторінках
роману зображено вже реалізацію цього наміру зі збереженням тієї ж
мартирологічної стилістики [212].
В українських джерелах мотив тотального знищення ворога відлунює в містичній
метафорі “очищеної землі”: насильства заради ідилії, обіцяної Богом після
покарання та очищення людей від гріхів11 12. У романі "Вогнем і мечем" відсутнє
таке заглиблення в мотиви й причини польсько-українського протистояння, що
дає підстави деяким дослідникам говорити про грубе спотворення історичної
дійсності (В.Антонович)13, “образ історії, в головних рисах негативний,
абсолютно їй прот илежний" (Б.Прус)14, “відступництво від реал ізм у”
(І.Франко)15, “зоологічний націоналізм” (Г.Вервес)16, зображення козацько-
селянської маси як темного і кровожерливого збіговиська (Г.Грабович)17. Картина,
представлена Г.Сенкевичем, справді далека від історичної об’єктивності, навіть
якщо виходити тільки з польсько-українського барокового дискурсу другої
половини XVII століття. Це зумовлено тим, що в романі домінує оповідач-очевидець
із ментальністю представника середньої шляхти, військового, типу Паска, Єрліча,
Маскевича; оповідь стилізована здебільшого під старопольську хроніку чи
щоденник, в основі ж багатьох їхніх повідомлень, як відомо, лежить літературний
канон, прецедент Святого Письма чи мандрівний топос, внаслідок чого
достеменність цих джерел стає, м’яко кажучи, сумнівною18. Тому обстоювання
“історичної достеменності” представленого Г.Сенкевичем образу деякими
польськими дослідниками на основі того, що письменник стилізував світогляд
оповідача під польського шляхтича описуваної епохи, видається мало
обґрунтованим'5.
11 Jakuba Michałowskiego...... ksiKga pamiKtnicza / Wyd. Antoni Zygmunt Hecel. - Krakyw, 1864. - S.
74-75.
12 Яковенко H. Паралельний світ. - С. 215.
1! Антонович В. Польско-русские отношения XVII в. в современной польской призме / / Киевская
старина. - 1985. - № 5.
14 Prus В. “Ogniem i mieczem” - powieac z lat dawnych Henryka Sienkiewicza / / “Trylogia” Henryka
Sienkiewicza. Studia, szkice, polemiki. - Warszawa, 1962. - S. 52-67.
15 Франко І. Твори. - T.XVIII. - К., 1981. - С. 154.
16 Вервес Г.Д. Іван Франко і питання українсько-польських літературно-громадських взаємин. — К.,
1957. - С. 324.
1? Grabowicz G.G. Ukraina / / Siownik literatury polskiej XIX wieku. - Warszawa, 1986. - S. 981.
111 Яковенко H. Паралельний світ. - С. 217.
ìbikowski P. Powstanie Chmielnickiego w Ogniem i mieczem Henryka Sienkiewicza , w Radzie Perejasiawskiej
Natana Rybaka i w publicystyce Pawia Jasienicy// Stosunki kulturowo-literackie polsko-wschodniosiowiacskie.
- S. 342-343.
54
Слово і Час. 2003. № 1
Щоправда польські жовніри навіть у перевернутому на сторінках джерел світі
діють за неписаними “ правилами” насильства. Вони садять полонених на палю: цей
вид страти фіксується у військовому побуті Речі Посполитої із другої половини XVI
ст., традиційно служачи покаранням за зраду під час бойових дій або за шпигунство.
Я.Вишневецький у романі Г.Сенкевича також обґрунтовує страту козацьких посланців
зрадою та необхідністю захистити гідність Речі Посполитої [197].
Так само справедливим гнівом, а також метою придушення бунту виправдовує
оповідач жорстокість загонів Вишневецького: “byio to bowi5m gniazdo
najzaciKtszych rezunyw” [346]. До черні застосовувалися й інші види покарань:
"Siedmiuset jeccyw powieszono, dwustu wbito na pale. Mywiono o wierceniu oczu
świdrami, o paleniu na wolnym ogniu” [346].
У козаків, як зазначають історики, знаковим різновидом покарання було
потоплення. Найімовірніше, за такою стратою стояло уявлення про “ нечисту”
смерть, яка прокладає жертві пряму дорогу до пекла, внаслідок чого земля
“очищається” . Заглоба і Гелена на переправі через Дніпро спостерігають картину
потоплення єврейських родин [303]. У цьому епізоді потопленням знищується не
збройний противник, а знакові постаті носіїв іншої віри; оповідач цього факту не
пояснює й не коментує, але з контексту видно, що причина розправи — це
паталогічна схильність до насильства, вседозволеність і пияцтво.
На сторінках роману козаки винищують невинних і беззбройних усіма можливими
засобами, “допускаються найдикішої жорстокості", упиваються кров’ю та
вбивствами. Цей мотив широко представлено у джерелах, він має старозаповітне
походження. Його основу, найімовірніше, становлять Мойсееві закони про чотири
види страти. Достатню поживу для розширеного тлумачення незвичних видів
смертей постачали також книги пророцтв та житія ранньохристиянських мучеників,
а також ікони та фрески із зображенням Страшного суду. Саме вони можуть
бути джерелами вочевидь фантастичних оповідей про пиляння (а не рубання)
голів, здирання шкіри, варіння дітей у казанах тощо. На їхній основі Сенкевич
побудував кілька моторошних сцен роману [223,228].
В українця, який не знає джерельного контексту подій, роман, найімовірніше,
викличе лише відразу і нерозуміння. Історика В.Антоновича, наприклад, обурило
те, що в романі повстанці тільки грабують і вбивають, палять міста і села, нищать
посіви й сади. Він вважає такий образ позбавленим сенсу, адже не зовсім відомо,
кого вони вбивали і грабували, якщо весь український народ підтримав
Хмельницького; навіщо палили міста і села, в яких самі ж і жили; навіщо нищили
збіжжя, якщо самим доводилося живитися корою дерев?20
Цей образ справді був позбавлений раціонального пояснення для очевидців
подій. Перевертання з ніг на голову життєвого порядку, можливо, до певної міри
сформувало таку картину на сторінках їхніх спогадів, яка потім майстерно була
відтворена письменником. Таким чином, для сприйняття роману в українському
середовищі усвідомлення міжтекстових і міжстильових зв’язків у межах структури
твору набуває значеннєвої релевантності. Факт актуалізації інтертекстуальних
зв’язків під час читання суттєво впливає на його значеннєве навантаження: без
знання джерельного контексту він для українця залишиться, у найкращому разі,
прикрим непорозумінням, помилкою великого митця.
Антонович В. Польско-русские отношения XVII в. в современной польской призме / / Киевская
старина. - 1985. - №5.
Слово і Час. 2003. № 1
55
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-189645 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0236-1477 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:09:10Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чужа, Т. 2023-04-17T14:44:57Z 2023-04-17T14:44:57Z 2003 Топос “перевернутого світу” в романі Г.Сенкевича “Вогнем і мечем” / Т. Чужа // Слово і Час. — 2003. — № 1. — С. 51-55. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189645 uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час Контекст Топос “перевернутого світу” в романі Г.Сенкевича “Вогнем і мечем” Article published earlier |
| spellingShingle | Топос “перевернутого світу” в романі Г.Сенкевича “Вогнем і мечем” Чужа, Т. Контекст |
| title | Топос “перевернутого світу” в романі Г.Сенкевича “Вогнем і мечем” |
| title_full | Топос “перевернутого світу” в романі Г.Сенкевича “Вогнем і мечем” |
| title_fullStr | Топос “перевернутого світу” в романі Г.Сенкевича “Вогнем і мечем” |
| title_full_unstemmed | Топос “перевернутого світу” в романі Г.Сенкевича “Вогнем і мечем” |
| title_short | Топос “перевернутого світу” в романі Г.Сенкевича “Вогнем і мечем” |
| title_sort | топос “перевернутого світу” в романі г.сенкевича “вогнем і мечем” |
| topic | Контекст |
| topic_facet | Контекст |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189645 |
| work_keys_str_mv | AT čužat toposperevernutogosvítuvromanígsenkevičavognemímečem |