Літературознавство Сходу — зародження, становлення
Рецензія на книгу: О.М.Пилип’юк. Зародження літературознавства. Схід—Захід.
 Ч. 1. Схід. — Івано-Франківськ: Гостинець, 2002. — 145 с.
Saved in:
| Published in: | Слово і Час |
|---|---|
| Date: | 2003 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2003
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189652 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Літературознавство Сходу — зародження, становлення / Н. Мафтин // Слово і Час. — 2003. — № 1. — С. 82-83. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860011026403033088 |
|---|---|
| author | Мафтин, Н. |
| author_facet | Мафтин, Н. |
| citation_txt | Літературознавство Сходу — зародження, становлення / Н. Мафтин // Слово і Час. — 2003. — № 1. — С. 82-83. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Слово і Час |
| description | Рецензія на книгу: О.М.Пилип’юк. Зародження літературознавства. Схід—Захід.
Ч. 1. Схід. — Івано-Франківськ: Гостинець, 2002. — 145 с.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:41:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО СХОДУ -
ЗАРОДЖЕННЯ, СТАНОВЛЕННЯ
О.М .Пилип’юк. Зародження літературознавства. Схід—Захід.
Ч. 1. Схід. — Івано-Франківськ: Гостинець, 2002. — 145 с.
Останнє десятиліття у літературознавчій думці
прикметне, зокрема, поглибленим інтересом до ти-
пологічних підходів. Адже саме завдяки
типологічним підходам дослідники, позбувшись
заідеологізованого впливу попередніх структурно-
функціональних методів, одержують можливість
висвітлити науку про літературу як внутрішньо струн
ку систему з певними загальними закономірностями
та епохами розвитку.
Таких підходів дотримується і автор рецензова
ного монографічного дослідження Олег
Пилип’юк. Дослідник обирає авторитетний мета-
дискурс — не просто вивчення орієнталізму
(наголосимо — далеко не традиційного орієнталіз
му з його європоцентристським скеруванням), а
метадискурс “діалогу культур”. Адже, як слушно
твердив К.Леві-Стросс, культура людства побудо
вана саме на такому діалозі, бо в ній постійно діють
тенденції, з одного боку, до гомогенізації, а з
іншого — до нових розподілів.
О.Пилип’юк задумав здійснити "іманентну інтер
претацію специфіки літературознавчої думки в різних
культурних регіонах Сходу й Заходу” (7). Незаба
ром вийде друга книжка “Зародження
літературознавства. Захід”, а потім третя — “Типо
логія літературознавства. Середньовічна модель”.
Виходячи із розуміння культури людства як струк
турної єдності, на основі дослідження різних
регіональних літератур на різних етапах їх історич
ного розвитку автор рецензованої монографії
намагається простежити проблему виокремлення
літературознавства як науки та вияскравити інварі
антні (типологічні) закономірності його розвитку,
дати аналіз типології літературознавства “у просто
ровій і часовій системах координат”.
Монографія О. Пилип’юка становить цікавий,
фахово виконаний аналітичний огляд розвитку літе
ратурознавства в різні часи й у різних літературах.
Доречним видається використання терміну "ла
тентне літературознавство”, адже автор схильний
вбачати його генезу в найдавніших писемних па
м’ятках, і, слід наголосити, аргументація його
поглядів логічна й переконлива, підкріплена гли
бокою ерудицією. Застерігши, що в давню епоху
художня та наукова свідомість ще не виокремили
ся з інших видів духовної діяльності, дослідник
пов’язує зародження “латентного літературознав
ства” зі з’явою феномену художнього тексту та його
екзегезою ще в Стародавньому Єгипті та Шумерії.
Добра обізнаність із поетологічними пам’ятками
культурних регіонів Стародавнього Світу й Серед
ньовіччя дала змогу О.Пилип’юку простежити
еволюцію уявлень про східну літературу від дидак
тики до естетики, від стилістичної диференціації
до жанрової, від нормативності до примату твор
чої особистості та авторської ініціативи. Науковець
завважує “пульсацію аналітичної думки” вже в дав
ньоєгипетських ритуальних текстах, письмових
фіксаціях легенд і повір’їв. Слушною і вдало об
грунтованою є думка про те, що саме в осмисленні
древніми культурами слова як фрагменту всеосяж
ної інтегральної міфології іманентно закладене
семантичне поле тексту, дискурс якого передбачає і
відсторонено аналітичний підхід, — себто, па
ростки літературознавчої думки.
Здійснюючи дослідження в річищі філологічної
практики М.Конрада, О.Пилип’юк вже в першому
розділі порушує ряд важливих і сповнених глибо
кого літературознавчого змісту проблем. Приміром,
проблему авторства. Прикметно, що появу й розви
ток поняття авторства дослідник простежує в окремих
фрагментах давніх писемних пам’яток, пов’язує його
формування із давньоєгипетськими дидактичними
жанрами та творами настановного характеру.
Дослідивши зародження літературознавчої дум
ки в Стародавній Індії, Стародавньому Китаї, автор
дійшов цікавих ґрунтовних висновків. Вдаючись
до непрямих свідчень, здогадів і гіпотез, дослідник
прагне “реконструювати послідовність історико-літе-
ратурного процесу, наступність традицій” (66).
Аналітичний підхід до поставленої дослідником про
блеми уможливив і спробу прочитання (і то досить
переконливу) літературознавчих думок та ідей у
підтексті й контексті естетичних суджень давніх епох.
Слушно — адже справді “міфологія, релігія, етика
таїли у текстах, що виражали їх суть, ознаки науко
вого осмислення не тільки оточуючого світу, але й
законів творення світу образного" (35). Сміли-
82
Слово і Час. 2003. № 1
вим, однак не позбавленим сенсу, бачиться підхід
до потрактування витоків пізнішої романтичної кон
цепції поета-генія (як посередника між Богом і
людьми) — зі структури давньоіндійських вед. Вар
то наголосити на такому цікавому спостереженні
дослідника: “санскритські теоретики визнавали ...
уяву домінантною складовою”, що корениться у
"враженнях від попередніх “народжень”... які в ла
тентному стані зберігаються в її свідомості."
О.Пилип’юк слушно вбачає в цьому “зародки вчен
ня про архетипи” (78). Проаналізовано в монографії
і конкретні пам’ятки, що мають уже виразні елемен
ти літературознавчої думки, — зокрема, перший
санскритський трактат про драматичне мистецтво “На-
тьяшастра” (елементи типологічного зіставлення із
Арістотелевими судженнями про драму увиразню
ють своєрідність давньоіндійської теорії), шедеври
класичної давньокитайської культури “Луньюй” і
“Лао-цзи” (тут дослідник робить акцент на специ
фіку постановки проблеми авторства), “Мо-цзи”,
“Велика передмова" до книги “Шицзин” та ін.
Досліджуючи літературознавчу думку Сходу
доби Середньовіччя, автор осібно наголошує на
появі літературної теорії, де йдеться про зобра
жальну техніку, про майстерність письменника,
викладаються принципи морфології словесної
творчості. Переконливо показано, як формується
концепція гармонії емоційного змісту й словесної
форми.
Простеживши витоки літературознавчої думки в
стародавній Індії, Китаї, середньовічній Японії, в
арабському світі, автор монографії підходить до
накреслення (беремо до уваги те, що частина II цієї
праці незабаром теж буде оприлюднена) основних
шляхів і закономірностей історії світової літерату
рознавчої думки. Ґрунтовна теоретична основа,
наукова значимість порушених проблем, аналітич
не осмислення всього обширу опрацьованого
матеріалу переконують у з’яві справді цікавої, нау
ково поважної літературознавчої праці.
м. Івано-Франківськ Наталя Мафтин
БЕЗЦІННИЙ ПОДАРУНОК УКРАЇНСЬКИМ НАУКОВЦЯМ
Літературно-науковий вістник: Покажчик змісту. Т. 1—109 (1898—1932)
/ Уклав Богдан Ясінський; Відп. за вип. Роксана Харчук. — К.; Нью-
Йорк: Смолоскип, 2000. — 544 с .— (Записки Наук. Т-ва ім.Ш евченка.
Філолог, секція; Т.213).
Рецензований науково-допоміжний покажчик,
підготовлений відомим українським книгознавцем
Богданом Ясінським, розкриває зміст “Літератур
но-наукового вістника” за весь період його
існування з 1898 по І932 рік. Як зазначив у пере
дньому слові до видання бібліограф Дмитро
Штогрин, “названий покажчик є довгоочікуваним
ключем до багатогранного змісту одного з най
важливіших (якщо не найважливішого) періодичних
видань України.... Самий “Покажчик...” може бути
взірцем для майбутніх подібних друкованих ви
дань".
Справді, значення цієї фундаментальної праці
важко переоцінити. Адже відомо, що “Літератур
но-науковий вістник” часто є єдиним джерелом
інформації не тільки про стан української та зару
біжної літератури, науки, журналістики, історії,
релігії, а й про розвиток природничих наук — фізи
ки, медицини, техніки тощо. І хоча в типовій системі
друкованих видань “Літературно-науковий вістник”
визначається як часопис, враховуючи універсаль
ний характер матеріалів, надрукованих у ньому, його
можна назвати збірником наукових праць.
У дослідженні Володимира Дорошенка, яке по
дається в кінці покажчика Б.Ясінського, міститься
аналіз змісту “Літературно-наукового вістника”,
огляд творчості його авторів у зв’язку з процесами
в суспільно-політичному житті України за період з
1898 по 1932 р.
Залишаючи вивчення наукового та джерелознав
чого значення цього видання дослідникам, лише
завважимо, що значна частина художніх творів, ста
тей, досліджень вперше була надрукована саме в
цьому журналі. Тут ми знайдемо й матеріали про
багатьох відомих і призабутих постатей, велику
кількість рецензій на вихід у світ нових видань ук
раїнських і зарубіжних авторів, мемуари та есеї
відомих українських діячів.
Високо оцінюючи фаховий і науковий рівень ре
цензованого покажчика, підкреслимо головне — він
ліквідував інформаційну прогалину з 1898 по 1932
рік. Адже відомо, що в цей хронологічний період в
Україні ще не було державного органу реєстрації
творів друку. З виходом у світ цього видання дослі
дники нарешті можуть залучити до наукового обігу
безцінні матеріали “Літературно-наукового вістника”.
Бібліографічні покажчики, які розкривають зміст
часописів, видань, що продовжуються, наукових за
писок тощо завжди потребують тривалої, копіткої
роботи й високого професіоналізму. В даному ви
падку перед укладачем стояло ще й важке завдання
зібрати всі випуски “Вістника...”, розкидані по всьо
му світу, для опрацювання їх de visu.
Зважаючи на відсутність будь-яких методичних
порад щодо укладання подібного типу бібліогра
фічних посібників, перед Богданом Ясінським
постало нелегке завдання стосовно побудови струк
тури посібника, визначення системи допоміжних
покажчиків, особливостей бібліографічного опи
су тощо.
Як правило, матеріал у таких виданнях групуєть
ся в систематичному порядку. Прийняття ж укладачем
Слово і Час. 2003. № 1
83
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-189652 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0236-1477 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:41:47Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мафтин, Н. 2023-04-17T14:49:20Z 2023-04-17T14:49:20Z 2003 Літературознавство Сходу — зародження, становлення / Н. Мафтин // Слово і Час. — 2003. — № 1. — С. 82-83. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189652 Рецензія на книгу: О.М.Пилип’юк. Зародження літературознавства. Схід—Захід.
 Ч. 1. Схід. — Івано-Франківськ: Гостинець, 2002. — 145 с. uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час Рецензії Літературознавство Сходу — зародження, становлення Article published earlier |
| spellingShingle | Літературознавство Сходу — зародження, становлення Мафтин, Н. Рецензії |
| title | Літературознавство Сходу — зародження, становлення |
| title_full | Літературознавство Сходу — зародження, становлення |
| title_fullStr | Літературознавство Сходу — зародження, становлення |
| title_full_unstemmed | Літературознавство Сходу — зародження, становлення |
| title_short | Літературознавство Сходу — зародження, становлення |
| title_sort | літературознавство сходу — зародження, становлення |
| topic | Рецензії |
| topic_facet | Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189652 |
| work_keys_str_mv | AT maftinn líteraturoznavstvoshoduzarodžennâstanovlennâ |