Сучасні проблеми екологічної безпеки Донецької області
Saved in:
| Published in: | Физико-технические проблемы горного производства |
|---|---|
| Date: | 1998 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут фізики гірничих процесів НАН України
1998
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189683 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Сучасні проблеми екологічної безпеки Донецької області / В.С. Маєвський, В.А. Товстик, О.П. Шемяков // Физико-технические проблемы горного производства: Сб. науч. тр. — 1998. — Вип. 1. — С. 78-87. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859594636269453312 |
|---|---|
| author | Маєвський, В.С. Товстик, В.А. Шемяков, О.П. |
| author_facet | Маєвський, В.С. Товстик, В.А. Шемяков, О.П. |
| citation_txt | Сучасні проблеми екологічної безпеки Донецької області / В.С. Маєвський, В.А. Товстик, О.П. Шемяков // Физико-технические проблемы горного производства: Сб. науч. тр. — 1998. — Вип. 1. — С. 78-87. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Физико-технические проблемы горного производства |
| first_indexed | 2025-11-27T19:09:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
деформированного состояния горного массива//В сб. Материалы
международной конференции. - Одесса: Ватум, 1977. - с.59-62.
8. Брюханов А.М., Кузьменко Н.С. Навесные металлические шар
нирные верхняки//Уголь Украины. - 1995. - №3. - с. 15-18.
9. Кузьменко Н.С., Брюханов А.М. Металлические верхняки ком
бинированные ВК//Уголь Украины. - 1997. - с.25-27.
УДК 349.6
СУЧАСН1 ПРОБЛЕМИ ЕК0Л0Г1ЧН01 БЕЗПЕКИ
ДОНЕЦЬКОХ ОБЛАСТI
Маевсьжий В. С. академш АГН Украши, Товстик В. А. академ!к
АЁН Украши, Шемяков О. П. ст. внкдадач (Макавсъкий екномжо-
гумаштарний шститут)
Донецька область - одна з найбглын промислово розвинутих об
ластей Украши: тут сконцентровано б1ля 2000 промислових тдпри-
емств (800 з яких велит) прничодобувно!, металургшно!, х1м1чно1'
промисловосп, енергетики, тяжкого машинобудування та буд]вель-
них матер1ал1в, експлуатуеться близько 300 родовищ корисних ко-
палин. Область займае 4,4 % площ! Украши, при цьому на територй
обласН проживае 5,06 млн. чоловж (близько 10 % усього населения
Украши).
Висока концентращя промислового, сгльськогосподарського
виробництва, транспортно! шфраструктури в поеднаню 31 значною
щзльшстю населения створили величезне навантаження на бюсферу
- найб!лыну в Укра!ш 1 бврот. Сумарне техногенне антропогенне
навантаження на одиницю територн обласп в 4 рази вище серед-
ньо5 по державь
Донецька область вщноситься до найб!льш еколопчно напру-
жених рейошв Украши. 1нтенсивна розробка корисних копалин, Ъс
переробка надають негативний вплив на геолойчне 1 навколишне
природне середовище, сприяе актив1зацн екзогенних геолойчних
процейв. змшеншо ф1зико-мехашчних властивостей 1 складу грун-
Т 1В , шдземних 1 поверхових вод.
Анал1з стану промислового потенщалу облает!, що характеризу-
еться високим ршнем розвитку, передуеш, техногенно небезпечних
галузей, - енергетики, вуйльно! промисловостц металургп, х1ми, -
показуе, що в облает! протягом 1997 року збертгалася неблагополуч
на обстановка з точки зору еколойчно! 1 техногенно! безпеки насе
ления 1 територш.
78
Незважаючи на скорочення загального об'ему промислового
виробництва внаслхдок негативних наслщкхв загальнодержавно!
економхчно! кризи, зберхгаеться значне техногенне навантаження на
територц область Наявнхсть в обласй 177 ххмхчно небезпечних виро-
бнидтв, 22 металурййних комплексов, 7 енергетичних об'екйв, роз-
винено! мережа майстральних трубопровод!в (довжина нафтопрово-
Д1В складае 421 км, газопроводов - 658 км, амхакопроводу - 149 км),
136 вугледобувних пщприемств, використання на бхлыносй з них
застархлих обладнання I технолопй, надвисоко! концентради потен-
ц1йно небезпечних об’екйв (половина промислового потенц1алу обла
ет! зосереджена в чотирьох великих мютах), складний економхчний
стан бхлыиостх промислових пщприемств приводить до пхдвищення
ймовхрноей х фактичного виникнення техногенних аварш.
Ххмхчне забруднення грунту, приземно'! атмосферы, рослин, бю-
реакцхя населения досягли критичних р1в тв , небезпечних для жит-
тедхяльноей населения. Особливо критичне положения створилося
на територи Донецько-Макнвсько! мхсько! агломераци, де практично
на всхй територц сталися техногеннх змши еколойчного стану навко-
лишнього середовища 1 зв’язаного з ним стану бюсфери. Ильки на
територц М1ста Донедька встановлене 209 вогнищ ххм1чного забруд
нення грунтов, що представляють небезпеку для життедхяльноей на
селения.
Результата здшенених в 1997 роц1 перев1рок стану безпеки ек-
сплуатацд потенщйно небезпечних об'екйв, яхсх проведен! Держав
ным Управлшням еколойчно! безпеки у Донецькхй обласй, дозво-
ляють зробити висновок про збереження на територи обласй высо
ко! ступенх техногенно! небезпеки для населения (в зонах потенцхй-
но! техногенно! небезпеки проживають 3,8 млн. чол, 71 % населения
обласй). Збереження техногенно! небезпеки для населения зумовле-
не високою мхрою зношеност! основних виробничих фонд!в. особли
во на потенцхйно небезпечних об'ектах (бхльше за 50 %), скорочен-
ням витрат на протиаваршш заходи, зниженням дисциплши на ви-
робнидтв!, технгки безпеки, що приводить до порушення х правил
експлуатаци небезпечних об'екйв.
Забруднення питних вододжерел створюе 1 зберхгае загрозу до
епхдемхчних масштабов поширення захворювань холерою х гепати
том. У той же час екстенсивний характер використання водних ре
сурсов у вехх галузях народного господарства зумовлюе значне на-
пруження у водопостачанш областх. Забезпечешсть природным сто
ком одного мешканця в 5,4 рази менше, н!ж в середньому по Укра!-
н!.
За даними Державного Управлхння еколопчно! безпеки екстре-
мальн! природа! обурення по водних ресурсах в 1997 р. не вщм1че-
ш. Зареестровано бхльше за 30 техногенних аварш, 5 з яких привели
до значного забруднення природных водних об'екйв та нанесли
державх збиткхв на суму бхльш як за 50 тис. грн. Так, наприклад,
79
через вих1д з ладу каназамзащйно-насосно! станщ! КНС-5 (затоп
ления машзалу) Мар1упольського мюькводоканалу в р. Кальчик було
скинуто б!ля 56 тис. м3 знечищених госппобутових стоив, концент
рация оргашчних речовин в яких досягала 45 гранично дозволених
концентраций (ГДК).
Надошрна шдустр1ал1защя областц безл1ч потенцшно небезпеч-
них шдприемств металургшнох, прничо-збагачувально!, ххмхчнох та
коксох1М1чно1 промисловоси призвела до велико! к1лькост1 накопи-
чувач!в вщходов. Бгльшхсть з них вщпрацьована, надШшсть !х зни-
жена 1 вони е потенцшними джерелами виникнення аварш та надз-
вичайних ситуацш. Загострюються питания поховання 1 знищення
В1ДХОД1В виробництва. Обсяг гх накопичення складае б!ля 4 млрд. т,
що складае четверту частину вщходгв по Украш! (в загальному обся-
31 накопичених вщход!в токсичш вщходи складають 2000 млн. т).
У результат! тривалого зберггання пестицидов в колгоспах 1 рад-
госпах облает! частина !х прийшла в непридаттсть 1 становить ре-
альну небезпеку в п лат забруднення навколишнього середовища в
екстремальних р1внях, створюе постшну загрозу для здоров’я насе
ления. Таких пестицидов в област1 накопичено 323,2 т. Проведет в
1997 рощ Державним Управлениям еколопчно! безпеки Донецько!
облает! перев1рки мйць збершання пестицидов показали, що збер!-
гання к здшснюеться з порушенням нормативних документов, най-
бкьшу небезпеку представляв сховище Волновахського шдприемст-
ва "С!льхозх!м!я", що знаходиться в аварийному стань Невир!шен1сть
питания утимзаци пестицидов з 1992 року передбачае в 1998 рощ
високу гмовгршсть виникнення надзвичайних сшуащй еколопчного
характеру.
На територи Донецько! обласп збериаються радооактивш вщ
ходи, р1чний обсяг яких складае 10 т.
У ход! виконання Державно! программ закриття нерентабель
ных вупльних шахт (всього в облает! вщповщно до Програми шдля-
гае закриттю 38 шахт, в стада закриття на 01.01.1998 року знахо
диться 13 шахт) виявлен! негативш наслщки, що знижують техно-
генно-екологачну безпеку регюшв областх 1 порушують життед!яль-
шсть населения. Вщбуваються процеси попршення шженерно-
геолопчного стану територи, що спричиняють руйнування споруд
цивильного ! промислового будовництв, комунжацшних 1 транспорт
них мереж, порушення гщролопчного режиму, шдняття ргвня пщзе-
мних вод 1 забруднення рашше збезводнених горизонтгв, пщтоплен-
ня територш шахтними водами. Небезпека може також загрожувати
1 водозаборам, я й забезпечують водою населен! пункта, промислов!
1 транспортш пщприемства, сгльське господарство. Залишаеться
небезпека виходу шахтного газу - метану (86,7 % вупльних шахт
областг е газообгльними) не тильки для людей, працюючих на шахт!,
але I для тих, що проживають на територ!ях, прилеглих до вугледо-
бувних шдприемств, в тому числ! I тих, що закриваються.
80
Анал13 заходов, яш застое овуються для забезпечення техноген-
но-еколопчно! безпеки при закритй нерентабельних вуг!льних шахт
облаей показуе, що роботи по закриттю шахт були почай 1 продов-
жуються з порушенням законодавчих 1 нормативных докуменйв по
охорош навколишнього природного середовища г забезпеченню тех-
ногенно-еколойчно! безпеки населения 1 територш.
Вщсутшсть единого системного пщходу до розробки г здшенен-
ня заход1в щодо забезпечення техногенно! еколойчно! безпеки в
умовах набираючого темп продесу закриття шахт неминуче приведе
до виникнення надзвичайних ситуацш техногенно еколойчного ха
рактеру, що матимуть негативш наслщки.
Господарська дояльшеть, вихщ з ладу 1 неправильна експлуата-
щя водопроввдно-каналгзацшних мереж, штучна змша шженерно-
геолопчних умов в пршу сторону, недолнш у складо дренажхв акти-
вззували в 1997 роц1 розвиток процешв пщтоплення територй' в
зв'язку з багатолтнм пщйомом р1вня грунтових вод. У мюй Сло-
в'янсьш 70% територш гпдпадають до зони техногенного пщтоплен
ня (370 житлових будитав державного 1 приватного сектору, велика
частина 1нженерних мереж 1 комушкацш).
В Донецъюй облаей юнують значш плоив пщтоплення населе-
них пункйв (житлових масив!в, територШ пщприемств), що
пов’язано з пвдвищеним ргвнем грунтових вод. Пщтоплення терито
рш населених пункйв спостершаеться у Тельмановському, Ново-
азовському, Добротльскому районах, на окремих площах таких
М1ст, як Донедьк, Красноарм1йск, Макпвка, Краматорськ, Костянти-
тв к а та шших. Так, на територй Новоазовського району пщтоплено
понад 2700 житлових будигаав, господарських будоведь, тдвал1в, що
складае 20% житлового фонду району.
Пщтоплення земно! поверхш утворилося внаслщок впливу р13-
них факторщ, як природних (велика гальшеть атмосферных опад1в
протягом 1997 року), так 1 штучних, техногенних (проещання повер
хш, пщроблено! прськими виробками, авари на водопровщних та
канайзащйних мережах, зарегульованзеть шдземного водотоку за-
глибленими фундаментами, а поверхневих водотошв - !х забруд-
ненням 1 т. шших).
Значна частина територй м!ста Бзлозерське Добропзльського
району, яка пщроблена прськими виробками вуйльних шахт, прош
ла на 1.5-2.8 м, що призвело до виходу з ладу практично уезх водо
провщних мереж внаслщок розриву труб та виникнення зворотних
уклошв канайзадшних колектор1в. Внаслщок цього у м1сй склалась
вкрай еколойчна небезпечна ситуащя.
У зв'язку з процесом закриття неперспективных вуйльних
шахт, що почався в 1996-1997 роки, до 1снуючих еколойчних проб
лем, зумовлених виробничою дояльшетю прничовидобувних пщпри
емств, додасться необхщшеть комплексно! ощнки змш еколойчно!
81
ситуацхх 1 вживання заходхв по мшхмхзацп негативных наслщкхв за-
критз'я вугхльних шахт.
Для забезпечення еколопчно! безпеки на територи областх роз-
роблено «Програму охорони навколишнього природного середовища
Донецько! областх на 1998-2000 роют», основнх положения якох с
складовою частиною "Программ соцхально-економхчного розвитку
Донецько! областх на 1998-2000 роки". Програму розроблено за ре-
сурсно-територхальним принципом, що дозволяе сформувати 1 оцх-
нити заходи, я й вживаються, як по конкретних територхях, так 1 по
напрямах природоохоронно! дхяльностх на кожнхй територи. Про-
грамою передбачено виконання 347 заходхв загальною вартхстю
701,7 млн. грн.
Загалом Програма вмхщуе в себе природоохороннх заходи що-
до 45 мхст 1 районхв областх, у т. ч. по напрямкам:
-охорона вщ забруднення атмосферного повпря;
-охорона вщ забруднення 1 рацюнальне використання водних
ресурсхв;
-еколопчно безпечне складування, знешкодження 1 утилхзацхя
вщходов;
-охорона 1 рацюнальне використання земель, рослинного 1 тва-
ринного свхту, природно-заповщного фонду;
-забезпечення радхацхйнох безпеки;
-забезпечення еколоичного контролю 1 управления станом нав
колишнього природного середовища;
-екологхчне хнформування 1 виховання населения.
-пщвищення еколопчно! квал1ф1каци фаххвщв.
-мхжнародне сшвробхтництво щодо вирхшення еколоичних
проблем облает!.
Але, на жаль ,програмою не передбаченх заходи щодо забезпе
чення екологхчного контролю 1 управлгння охороною надр, якх для
такого регхону як Донбас е життевою необхщнхетю.
В Донецько! областх розвщано близько 500 родовищ корисних
копалин загальнодержавного 1 мхецевого значения, з них експлуату-
еться близько 300. 3 розвхданих в надрах областх бхльше за 50 видхв
корисних копалин добуваеться 30. За станом на 1.01.98 р. на тери-
торхх областх отримано 209 спецхальних дозволхв (лщензхй) на право
користування недрами, в тому числх 130 лхцензхй на експлуатацхю
родовищ корисних копалин х 79 лхцензхй на геолопчне вивчення
надр.
Протягом 1997 року екологхчною хнепекцхею Держуправлхння
еколопчно! безпеки в Донецькхй областх проведено 190 комплекс них
перевхрок дотримання природоохоронного законодавства пхдприем-
ствами надрокористувачами. Аналхз результатхв перевхрок прничо-
видобувних пщприемств показуе, що основними порушеннями при
родоохоронного законодавства, яхп характернх для багатьох корис-
тувачхв надрами, е вщеутнхеть затвердженох в установленому по-
82
Рядку дозв1льно1 (лщенз1я, акт йрничого вщводу, акт на право зем-
лекористування) 1 проектно-технично! документаци на розробку ро-
Довищ корисних копалин.
Вщсутшсть швентаризацц земель 1 акту на право землекорис-
тУвання найболып характерно для вупльних шахт (Лщдевка, бнакюв-
ська, та иш .), в тому числг 1 для шахт, що закриваються (Мушкеттв-
ська, Панфоловська, та хнш.)
В багатьох випадках, при розробщ корисних копалин мюцевого
значения, мае мхсце самовхльне користування надрами. Пркпинена
експлуатащя трьох родовит буд1вельно1 сировини (п!сок, крейда),
розробка яких здшснювалась без дозвзльно! 1 проектно-техшчно! до-
кументацй.
На багатьох г!рничовидоб}гвних пщприемствах вщсутш дозвй
на спецводокористування, дозвхл на викид забруднюючих речовин в
атмосферу, не виконуються плани природоохоронних заходав, ре-
культивадн порушених земель, не дотримуеться технология очищен
ия сйчних вод.та викидхв в атмосферу при розробдх родовищ кори
сних копалин.
Аналхз додержання природоохоронного законодавства про на-
дра свщчить, що за його порушення у 1997 рощ на прничовидобув-
них пщприемствах притягнун до адмхшстративно! вщповщальносп
по статтях 52. 82, 78, 79, 60, 188\5 та шш. 145 посадових ос1б. Вуг-
ледобувним пщприемствам облает! пред'явлена 71 претензия на
вщшкодування збитку, нанесеного навколишньому природному се-
редовищу, в тому числ! 30 претензш за наднормативний викид за
бруднюючих речовин в атмосферу 141 претензгя за наднормативне
скидання забруднених шахтних вод.
Незважаючи на те, що статтею 65 Кодексу Украши про надра
передбачена вщповщальтсть не пльки за вище вказаш до, а й за
таю, як:
- самовольна користування надрами;
- пошкодження родовищ корисних копалин, якз виключають
повнютю або суттево обмежують можлив1еть ох подальше!
експлуатацп;
- невиконання правил охорони надр та вимог щодо безпеки
людей, майна 1 навколишнього природного середовища вщ
шкщливого впливу робот, пов’язаних з користуванням над
рами;
- невиконання вимог щодо приведения прничих виробок 1
свердловин, яга л1квщовано або законсервовано, в стан,
який гарантуе безпеку людей, а також вимог щодо збереже-
ня родовищ, прничих виробок 1 свердловин на час консер-
ваци,
та при наяв! вказаних правопорзтыень, у Донецькш обласп притяг-
нення до юридично! вщповщальносп, а також вщшкодування збит-
шв в щ них, не практикуеться.
83
Вищевказане пов'язане з юнуючим протиргччям у природоохо-
ронному законодавств1 про надра, коли склад правопорушення пе-
редбачено, але юридичний мехатзм реалхзацп правових гарантш,
що забезпечуе стягнення збиткзв (як наприклад, в галузях водного та
повггряного законодавства) вщсутшй. Необхщшсть натального при-
йняття необхщних нормативних докуменпв по мехашзму пщрахун-
ку збитшв та хх в1дшкодуванню у галуз1 охорони надр зумовлена як
екологгчним станом у Донецыай обласй, так 1 великими сумами зби-
тгав, як! нанесет держав1 та громадинам.
Так, наприклад, загальна сума нанесеного збитку, яка визнана
пщприемствами чи щдлягае стягненню по решению арбитражного
суду за наднормативний викид забруднюючих речовин у атмосферу
та за наднормативне скидання забруднених шахтних вод у 1997
роц!, склала 2.003.956 грн. 3 ще! суми пщприемствами-
боржниками фактично оплачено бмя 2% , шша сума - на. дебггорсь-
кш заборгованость Пщприемствам, ведучим вщкриту розробку ро-
довищ корисних копалин, було пред’явлено 5 претензш на суму 9661
грн., але фактично сума не оплачена.
До речь сучасною проблемою стае не тПьки шкода, яку нано
сят ь природокористутзачи держав! та вщсуттсть невщворотност!
вщповщальност! за вш правопорушення у сфер1 охорони надр 1 вза-
гал! навколишнього природного середовища, безпеки людей та май
на, а й об’ективна неспроможшсть шдприемств вщшкодувати нане
сен! збитки навггь за р1шенням суду.
Враховуючи велику юлыасть у Донецыай обласй прыичодобув-
них пщприемств (розробку родовищ корисних копалин в 1997 рощ
вели 234 прничовидобувних пщприемства, в тому числ1 вуйльних -
161) та економ1чну политику, направлену на припинення д!яльносй
майже 20% дночих шахт (за станом на 1.01.98 р. початх роботи по
фгзичному закриттю на 13 вуйльних шахтах, з них 6 - Державною
Корпоращею "Укрвуглереструктурйзащя") при вщсутносй законо-
давчо! природоохоронно! бази у ц!е! галуз1, аналгзуючи д а н т Держа
вного управлщня еколойчно! безпеки Мшекобезпеки Украши в Д о
нецыай облает! можна спрогнозувати подальше пойршення техно-
генно-еколойчно! безпеки, яке приведе до невщворотних насладив.
Проблема ускладнюеться тим, що сучасне еколойчне законо-
давство Украши - галузь права, що т!льки знаходиться у с т а т роз-
витку в держав!, а тому йому притаманн! так! риси, як непослщов-
нють, незавершешеть, не рщко й неузгоджешеть з шшими галузями
права, вщсуттсть чггких юридичних гарантш при тому, що еколой-
чний стан Украши визнаний катастрофгчним серед держав ввропи.
Так, на п!дстав1 дночого законодавства статтею 54 Кодексу
Украши про надра передбачено, що у раз! поено!’ або частково! л!к-
вщаци чи консерваци йрничо-добувного об'екта йрнич1 виробки 1
свердловини повинш бути приведет у стан, який гарантуе безпеку
людей, майна 1 навколишнього природного середовища, а в раз!
84
■ильки консервацв - гарантуе також 1 збереження родовищ, прничих
виробок та свердловин на весь перюд консервацц. У раз1 мквщацц
прничо-добувних об'екйв повинно бути вирпдено також питания
про можливе використання прничих виробок 1 свердловин для ш-
ших щлей суспмьного виробництва.
До цього ж законодавством передбачено обов'язкове проведен-
ня заход!в, що гарантують безпеку прничих робД на ирничо-
добувних об'ектах, сумгжних з об'ектами, яю лгквщуються чи кон-
сервуються.
Як—евщчать-данщДержавного Управлшня еколопчно!' безпеки
Мхнекобезпеки Укра!ни в Донецыай облает!, у ходг виконання Дер
жавно! програми закритгя нерентабельних вупльних шахт (всього в
области вхдповщно до Програми пщлягае закриттю 38 шахт) виявлеш
негативш наелздки, що знижують техногенно-еколопчну безпеку
регю тв обласй 1 порушують життедцяльнкть населения. Вщбуваю-
ться процеси попршення гнженерно-геолопчного стану територи, що
спричиняють руйнування споруд цивильного 1 промислового будав-
ництв, комунжащйних 1 транспортних мереж, порушення гщролоп-
чного режиму, шдняття ргвня пщземних вод 1 забруднення раньше
збезводнених горизонНв, пщтоплення територш шахтними водами.
Небезпека може також загрожувати 1 водозаборам, вщ яких забез-
печуються водою населен! пункти, промислов! 1 транспортш пщпри-
емства, ольське господарство. Залишаеться небезпека вияву шахт
ного газу - метану (86,7 % вупльних шахт облает! е газообшьними) не
Нльки для людей, ттрацюючих на шахи, але ! для тих, що прожива-
ють на територ!ях, прилеглих до вугледобувних пщприемств, в тому
числ! 1 тих, що закриваються.
На сьогодш стан екзогенно! небезпеки Донецько! облает!
вкрай незадовгльний. Територ1я областт характеризуеться наявшетю
райошв, уражених небезпечними геолопчними процесами, як при
родного, так 1 техногенного походження, як! можуть призвести до
складних техногенних аварш 1 катастроф, значному порушенню
життед!яльносй населения. У обласй зафжсоване 122 оползневих
дьлянки. У 1997 роцх спостерггалася активгзащя оползневих процеств
на територи мют Маргуполь, Краматорськ, Першотравневого, Ново-
селкзвського, Слов’янського райошв. Зростангш ризику оползневих
процесгв до аваршних виявгв зумовлене використанням оползневих
схил1в пщ житлову забудову (мюта Маргуполь, Краматорськ) 1 д!ею
на схили стих1Йних процесхв: паводки, шторми весняного перюду,
зливи лггньо-осшнього перюду).
Анал!з заход!в, як! виконуються для забезпечення техногенно-
еколойчно! безпеки при закритй. нерентабельних вупльних шахт
обласй показуе, що робота по закриттю шахт були початг ! продов-
жуються з порушенням законодавчих 1 нормативних докуменйв по
охорош навколишнього природного середовища 1 забезпеченню тех-
ногенно-еколопчно! безпеки населения 1 територШ.
85
Вщсутшсть единого системного пщходу до розробки 1 здшснен-
ня заходав щодо техногенноТ еколопчно! безпеки в умовах набираю-
чого темп процесу закриття шахт приведе до виникнення серйозних
по наслздках надзвичайним ситуашям техногенно еколопчного ха
рактеру.
Враховуючи вищезгадане, серед багатьох репональних проблем
Донбасу, можна видкити тага, що на нашу думку, потребують не-
гайного виршення з точки зору забезпечення еколопчно! безпеки,
удосконалення еколопчного контролю та управления станом навко-
лишнього середовища, економ1чного мехашзму природокористуван-
ня у процеа використання та охорони надр.
По-перше, шэтрибно здайснювати комплексну оцшку змш еколо
пчно! ситуацп, що складаеться в наслщок закриття вупльних шахт,
що потребуе проведения багатьох ргзномаштних заход!в:
- створення центру еколопчного мониторингу навколишнього
природного середовища;
- мереж1 постшних точок спостереження змш довккля та ста
ну надр;
- створення вщповщно! матер1ально-техшчно1 бази еколопчно
го контролю.
По-друге, необхщне здйснення заходгв щодо мшгмгзаци нега-
т и в н и х наслщгав закриття вугкьних шахт, тобто:
- проведения рекультивацп порушених внаслщок видобування
корисних копалин вщкритим способом земель;
- здайснення використання супутнгх корисних копалин, ощнки
1 переробки вторинно! сировини 1 промислових вщходгв як
корисних копалин;
- проведения заходов щодо запобггання забруднення пздзем-
них вод).
По-трете, для планового проведения вказаних заходгв в обласн
повинна бути розроблена програма забезпечення техногенно! еколо
пчно! безпеки при закрити шахт.
В-четверте, необхщне проведения заходхв щодо удосконалення
юнуючого законодавства про надра. яш були б спрямоваш на забез
печення правових гарантШ еколопчно! безпеки населения та тери-
торш, а також вщшкодування збитюв, нанесених порущенням при-
родоохоронного законодавства в процесх використання та охорони
надр, зокрема при лхквщаци 1 консервацй йрничодобувних об'екпв.
По-п'яте, потр1бне удосконалення економгчного мехашзму при-
родокористування надрами, придкяючи особливу увагу забезпечен-
ню органами управлшня та правоохоронними органами стягнення
збитюв, заподояних держав! та громадянам порушенням законо
давства про надра.
В-шосте, необхщно розробити методику пщрахунку збитгав,
що завдаються навколишньому природному середовищу порушен-
86
ням законодавства про надра з метою хх в щ ш ко дув ан ня пщприемс
твами.
Л1ТЕРАТУРА:
1- Еколопя 1 закон: Еколопчне законодавство Украши. У 2-х кн./
Вщповщальний редактор док.юрид.наук., проф., академж УЕАН
ВЛ.Андрейдев.- К.: Юршком 1нтер, 1997.-т.2.-574 с.
2. Звгг про стан навколишнього природного середовища в Донець-
кш областх за 1997 р./Держуправлшня екобезпеки Мшекобезпеки
Укра1'ни в Донецыай обл.-Донецьк, 1998.-72 с.
3. Андрейцев В.1. Еколопчна безпека громадян: проблеми правового
регулювання//Рейональш проблеми охорони навколишнього при
родного середовища.-К.-1995 р.-С.22-27.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-189683 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2664-17716 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T19:09:14Z |
| publishDate | 1998 |
| publisher | Інститут фізики гірничих процесів НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Маєвський, В.С. Товстик, В.А. Шемяков, О.П. 2023-04-19T13:56:45Z 2023-04-19T13:56:45Z 1998 Сучасні проблеми екологічної безпеки Донецької області / В.С. Маєвський, В.А. Товстик, О.П. Шемяков // Физико-технические проблемы горного производства: Сб. науч. тр. — 1998. — Вип. 1. — С. 78-87. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2664-17716 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189683 349.6 uk Інститут фізики гірничих процесів НАН України Физико-технические проблемы горного производства Сучасні проблеми екологічної безпеки Донецької області Article published earlier |
| spellingShingle | Сучасні проблеми екологічної безпеки Донецької області Маєвський, В.С. Товстик, В.А. Шемяков, О.П. |
| title | Сучасні проблеми екологічної безпеки Донецької області |
| title_full | Сучасні проблеми екологічної безпеки Донецької області |
| title_fullStr | Сучасні проблеми екологічної безпеки Донецької області |
| title_full_unstemmed | Сучасні проблеми екологічної безпеки Донецької області |
| title_short | Сучасні проблеми екологічної безпеки Донецької області |
| title_sort | сучасні проблеми екологічної безпеки донецької області |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189683 |
| work_keys_str_mv | AT maêvsʹkiivs sučasníproblemiekologíčnoíbezpekidonecʹkoíoblastí AT tovstikva sučasníproblemiekologíčnoíbezpekidonecʹkoíoblastí AT šemâkovop sučasníproblemiekologíčnoíbezpekidonecʹkoíoblastí |