Селекція озимої пшениці у Миронівському інституті пшениці на стійкість до хвороб
Селекцію озимої пшениці на стійкість до хвороб у Миронівському інституті пшениці імені В.М. Ремесла розпочато ще у довоєнний період, але великого розмаху набула з 1978 року. На штучних інфекційних фонах збудників хвороб виділено ефективні джерела стійкості як до окремих, так і групи хвороб, вивчено...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18970 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Селекція озимої пшениці у Миронівському інституті пшениці на стійкість до хвороб / Г.М. Ковалишина // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2010. — Т. 8, № 2. — С. 291-300. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18970 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ковалишина, Г.М. 2011-04-15T15:25:03Z 2011-04-15T15:25:03Z 2010 Селекція озимої пшениці у Миронівському інституті пшениці на стійкість до хвороб / Г.М. Ковалишина // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2010. — Т. 8, № 2. — С. 291-300. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 1810-7834 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18970 633.11:631.527:632.1/4 Селекцію озимої пшениці на стійкість до хвороб у Миронівському інституті пшениці імені В.М. Ремесла розпочато ще у довоєнний період, але великого розмаху набула з 1978 року. На штучних інфекційних фонах збудників хвороб виділено ефективні джерела стійкості як до окремих, так і групи хвороб, вивчено їхні донорські властивості. На їхній основі створено нові генотипи з груповою стійкістю до хвороб, стійкі до вилягання, з високою продуктивністю та зимостійкістю, а також хорошими показниками якості зерна. На основі хворобостійких ліній створено сорти: Миронівська напівінтенсивна, Миронівська 33, Монолог, Економка. Селекция озимой пшеницы на устойчивость к болезням в Мироновском институте пшеницы имени В.Н. Ремесло начата еще в довоенный период, но большой размах получила с 1978 года. На искусственных инфекционных фонах возбудителей болезней выделены эффективные источники устойчивости как к отдельным, так и к группе болезней, изучены их донорские свойства. С их использованием созданы новые генотипы с групповой устойчивостью к болезням, устойчивостью к полеганию, с высокой продуктивностью и зимостойкостью, а также хорошими показателями качества зерна. С участием болезнеустойчивых линий созданы сорта: Мироновская полуинтенсивная, Мироновская 33, Монолог, Экономка. Winter wheat breeding for disease resistance started at the V.M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat as far back as before the Second World War, but it has become large-scale since 1978. Against the artificial infectious backgrounds of pathogens there were identified the effective sources of resistance both to individual diseases and group of them, studied their donor properties. Based on them new genotypes with group resistance to diseases, tolerant to lodging, showing high productivity and winter-hardiness as well as good grain qualities were generated. Based on disease resistant lines cultivars as follows were developed: Myronivs’ka napivintensyvna, Myronivs’ka 33, Monolog, Ekonomka. uk Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів Оглядові статті Селекція озимої пшениці у Миронівському інституті пшениці на стійкість до хвороб Селекция озимой пшеницы в Мироновском институте пшеницы на устойчивость к болезням Winter wheat breeding for disease resistance at the V.M. Remeslo Myronivka institute of wheat Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Селекція озимої пшениці у Миронівському інституті пшениці на стійкість до хвороб |
| spellingShingle |
Селекція озимої пшениці у Миронівському інституті пшениці на стійкість до хвороб Ковалишина, Г.М. Оглядові статті |
| title_short |
Селекція озимої пшениці у Миронівському інституті пшениці на стійкість до хвороб |
| title_full |
Селекція озимої пшениці у Миронівському інституті пшениці на стійкість до хвороб |
| title_fullStr |
Селекція озимої пшениці у Миронівському інституті пшениці на стійкість до хвороб |
| title_full_unstemmed |
Селекція озимої пшениці у Миронівському інституті пшениці на стійкість до хвороб |
| title_sort |
селекція озимої пшениці у миронівському інституті пшениці на стійкість до хвороб |
| author |
Ковалишина, Г.М. |
| author_facet |
Ковалишина, Г.М. |
| topic |
Оглядові статті |
| topic_facet |
Оглядові статті |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів |
| publisher |
Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова |
| format |
Article |
| title_alt |
Селекция озимой пшеницы в Мироновском институте пшеницы на устойчивость к болезням Winter wheat breeding for disease resistance at the V.M. Remeslo Myronivka institute of wheat |
| description |
Селекцію озимої пшениці на стійкість до хвороб у Миронівському інституті пшениці імені В.М. Ремесла розпочато ще у довоєнний період, але великого розмаху набула з 1978 року. На штучних інфекційних фонах збудників хвороб виділено ефективні джерела стійкості як до окремих, так і групи хвороб, вивчено їхні донорські властивості. На їхній основі створено нові генотипи з груповою стійкістю до хвороб, стійкі до вилягання, з високою продуктивністю та зимостійкістю, а також хорошими показниками якості зерна. На основі хворобостійких ліній створено сорти: Миронівська напівінтенсивна, Миронівська 33, Монолог, Економка.
Селекция озимой пшеницы на устойчивость к болезням в Мироновском институте пшеницы имени В.Н. Ремесло начата еще в довоенный период, но большой размах получила с 1978 года. На искусственных инфекционных фонах возбудителей болезней выделены эффективные источники устойчивости как к отдельным, так и к группе болезней, изучены их донорские свойства. С их использованием созданы новые генотипы с групповой устойчивостью к болезням, устойчивостью к полеганию, с высокой продуктивностью и зимостойкостью, а также хорошими показателями качества зерна. С участием болезнеустойчивых линий созданы сорта: Мироновская полуинтенсивная, Мироновская 33, Монолог, Экономка.
Winter wheat breeding for disease resistance started at the V.M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat as far back as before the Second World War, but it has become large-scale since 1978. Against the artificial infectious backgrounds of pathogens there were identified the effective sources of resistance both to individual diseases and group of them, studied their donor properties. Based on them new genotypes with group resistance to diseases, tolerant to lodging, showing high productivity and winter-hardiness as well as good grain qualities were generated. Based on disease resistant lines cultivars as follows were developed: Myronivs’ka napivintensyvna, Myronivs’ka 33, Monolog, Ekonomka.
|
| issn |
1810-7834 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18970 |
| citation_txt |
Селекція озимої пшениці у Миронівському інституті пшениці на стійкість до хвороб / Г.М. Ковалишина // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2010. — Т. 8, № 2. — С. 291-300. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kovališinagm selekcíâozimoípšenicíumironívsʹkomuínstitutípšenicínastíikístʹdohvorob AT kovališinagm selekciâozimoipšenicyvmironovskominstitutepšenicynaustoičivostʹkboleznâm AT kovališinagm winterwheatbreedingfordiseaseresistanceatthevmremeslomyronivkainstituteofwheat |
| first_indexed |
2025-11-25T14:54:13Z |
| last_indexed |
2025-11-25T14:54:13Z |
| _version_ |
1850515496679505920 |
| fulltext |
ISSN 1810-7834. Вісн. Óкр. тов-ва генетиків і селекціонерів. 2010, том 8, № 2 291
© ã.ì. êîâàëèШèÍà, 2010
óäê 633.11:631.527:632.1/4
ÑЕЛЕКЦ²Я ÎÇИÌÎЇ ПШЕНИЦ²
У ÌИРÎН²ВÑЬКÎÌУ ²НÑÒИÒУÒ² ПШЕНИЦ²
НА ÑÒ²ЙК²ÑÒЬ ДÎ ХВÎРÎБ
ã.ì. êîâàëèШèÍà
ìирон³вський ³нститут пшениц³ ³ìен³ â.ì. ðеìесла ÍààÍ óкраїни
óкраїна, 08853, с. öентральне ìирон³вського району êиївської област³
e-mail: mwheats@mail.ru
Селекцію озимої пшениці на стійкість до хвороб у Миронівському інституті пшениці іме-
ні В.М. Ремесла розпочато ще у довоєнний період, але великого розмаху набуло з 1978
року. На штучних інфекційних фонах збудників хвороб виділено ефективні джерела стій-
кості як до окремих, так і до групи хвороб, вивчено їхні донорські властивості. На їхній
основі створено нові генотипи з груповою стійкістю до хвороб, стійкі до вилягання, з ви-
сокою продуктивністю та зимостійкістю, а також хорошими показниками якості зерна.
На основі хворобостійких ліній створено сорти: Миронівська напівінтенсивна, Миронів-
ська 33, Монолог, Економка.
Ключові слова: озима пшениця, селекція, стійкість, бура іржа, борошниста роса, тверда
сажка, церкоспорельоз, септоріоз, фузаріоз, штучний інфекційний фон, вихідний ма-
теріал.
Вñòуп. îзиìа пшениця – одна з високоврожайних ³ ц³нних продовольчих
культур – набуває все б³льшого значення у зерновоìу баланс³ країни [1–3].
ó зв’язку з ³нтенсиф³кац³єю с³льськогосподарського виробництва в систеì³ за-
ход³в, як³ забезпечують одержання високих ³ сталих врожаїв, значення сорту
зростає.
ñеред основних завдань селекц³ї озиìої пшениц³ важливе ì³сце в³дводить-
ся селекц³ї на коìплексну ст³йк³сть до хвороб. Пос³ви ст³йких сорт³в слабо ура-
жуються хворобаìи. âикористання їх є ì³цниì важелеì, за допоìогою якого
ìожливе утриìання наростання ³нфекц³ї збудник³в хвороб ³ забезпечення за-
хисту рослин в³д них без застосування х³ì³чних засоб³в, що ìає важливе зна-
чення не т³льки для зниження пестицидного навантаження на рослину, але й для
зìеншення небезпеки забруднення ниìи врожаю ³ довк³лля [4].
Íайпрогресивн³шиì ìетодоì захисту рослин є селекц³я на ст³йк³сть до ос-
новних збудник³в хвороб ³ шк³дник³в. ö³ теоретичн³ положення ì.І. âавилова
були п³дтверджен³ у класичних роботах видатних селекц³онер³в І.â. ì³чур³на,
â.ñ. Пустовойта, П.П. ëук’яненка. àле досягнення селекц³онер³в у галуз³ селек-
ц³ї пшениц³ на ст³йк³сть рослин до основних шк³дливих орган³зì³в ìенш³, н³ж за
³ншиìи корисниìи ознакаìи ³ властивостяìи. Якщо продуктивн³сть нових сор-
т³в пшениц³ реально перевищує 100 ц/га, то ст³йк³сть б³льшост³ районованих
сорт³в до хвороб ³ шк³дник³в усе ще не задовольняє певних виìог, хоч деяк³ зру-
шення у ц³й справ³ є.
ISSN 1810-7834. Вісн. Óкр. тов-ва генетиків і селекціонерів. 2010, том 8, № 2292
Г.М. Ковàëèшèíà
Значення селекц³ї озиìої пшениц³ на
³ìун³тет до хвороб у наших уìовах визна-
чається високиìи кореляц³йниìи зв’язкаìи
ì³ж урожаєì зерна та уражен³стю рослин.
Íаìи проведено анал³з спалах³в одного з
найнебезпечн³ших захворювань пшениц³ –
бурої ³рж³ з ìетою визначення впливу її на
урожай [5, 6]. Багатор³чн³ дан³, одержан³ у
нашоìу Інститут³, св³дчать, що п³двищення
³нтенсивност³ ураження бурою ³ржею на кож-
н³ 10% в³дпов³дає зниженню урожаю зерна
на 2–3 ц/га.
äругою за своєю ìасов³стю хворобою,
яка ìайже щороку уражує пшеницю у зон³ ë³-
состепу, є борошниста роса. äосл³дження,
проведен³ у нашоìу Інститут³, св³дчать, що ця
хвороба ìоже завдати дуже великої шкоди
врожаю зерна при ураженн³ листк³в верхньо-
го ярусу, лусок ³ остей колосу, значно знижу-
ється як³сть борошна ³ хл³ба [7, 8].
âелике значення для зони ë³состепу
óкраїни ìає селекц³я на ст³йк³сть пшениц³
до твердої сажки, септор³озу, кореневих
гнилей ³ фузар³озу.
ìетою наших досл³джень було ство-
рення вих³дного генетично р³зноìан³тного
селекц³йного ìатер³алу, ст³йкого до основ-
них найб³льш шкодочинних хвороб.
ìатер³алоì для досл³д³в були колекц³й-
н³ зразки озиìої пшениц³ ³ сорти ìирон³в-
ської селекц³ї, за участю яких одержано ви-
х³дний селекц³йний ìатер³ал з груповою
ст³йк³стю до хвороб.
ñелекц³йну роботу проводили у польо-
вих ³нфекц³йних розсадниках в уìовах
штучної ³нокуляц³ї рослин збудникаìи хво-
роб. äля створення штучних ³нфекц³йних
фон³в використовували загальноприйнят³
ìетодики [9–14].
äосл³ди з проведення оц³нок сорт³в ³
селекц³йних л³н³й на ст³йк³сть до хвороб з
використанняì штучної ³нокуляц³ї закла-
дали за схеìаìи систеìи äержавного
сортовипробування с³льськогосподарсь-
ких культур [15].
ñт³йк³сть рослин до збудник³в хвороб
визначали за загальноприйнятиìи ìето-
дикаìи [11–14, 16]. äля створення селек-
ц³йного ìатер³алу, ст³йкого до основних
хвороб озиìої пшениц³ та їхн³х груп, вико-
ристовували ìетоди внутр³шньовидової ³
ì³жвидової г³бридизац³ї. Запилення про-
водили твел-ìетодоì зг³дно з ìетодикою
à.Ф. ìережка та ³н. [17].
îц³нку ст³йкост³ рослин озиìої пшениц³
до збудник³в хвороб проводили у динаì³ц³
(для вивчення наростання хвороби), осно-
вною вважали оц³нку в пер³од ìаксиìаль-
ного розвитку хвороб: для борошнистої
роси, септор³озу – фаза цв³т³ння озиìої
пшениц³; для бурої ³рж³, фузар³озу – фаза
ìолочної стиглост³; твердої сажки –
ìолочно-воскової стиглост³; церкоспоре-
льозної кореневої гнил³ – фаза воскової
стиглост³.
ó селекц³йн³й практиц³ нашого Інституту
як у ìинул³ роки, так ³ дотепер прид³ляєть-
ся значна увага створенню нових високо-
ст³йких сорт³в. âир³шального значення при
цьоìу надаєìо одержанню вих³дного для
селекц³ї ìатер³алу, що ìає високу ст³йк³сть
до хвороб [18–22].
Пåðш³ доñë³джåííя ³з ñåëåкö³¿ íà
ñò³йк³ñòü до хвоðоб. ñтворення нових ви-
соковрожайних, ст³йких до ураження гриб-
ниìи хворобаìи сорт³в озиìої пшениц³
зд³йснюється р³зниìи ìетодаìи, але най-
важлив³шого значення в селекц³ї на ³ìун³-
тет пшениц³ ìи надаєìо ìетоду г³бридиза-
ц³ї високопродуктивних зиìост³йких форì,
що ìають висок³ борошноìельн³ та хл³бо-
пекарськ³ властивост³, з джерелаìи висо-
кої ст³йкост³ проти хвороб. ó св³й час з ц³єю
ìетою широко використовували сорти
озиìої пшениц³ П.П. ëук’яненка, а також
деяк³ зах³дноєвропейськ³ зразки, що знач-
но п³двищило польову ст³йк³сть селекц³й-
ного ìатер³алу.
ó 1956–1960 рр. виокреìилося дек³ль-
ка л³н³й з дуже високою ст³йк³стю до бурої
ISSN 1810-7834. Вісн. Óкр. тов-ва генетиків і селекціонерів. 2010, том 8, № 2 293
Сеëекц³я озèмої пшеíèц³ у Мèðоí³вñüкому ³íñòèòуò³ пшеíèц³ íà ñò³йк³ñòü до хвоðоб
³рж³, як³ пот³ì були використан³ в г³бриди-
зац³ї як основн³ джерела ³ìунност³ до ц³єї
хвороби (ëютесценс 2228, ëютесценс
2204 та ³н.). ó результат³ парних схрещу-
вань л³н³я ëютесценс 2228 добре переда-
вала ст³йк³сть до ³рж³ нащадкаì.
Починаючи з 1963 р. для схрещування
широко залучалися житньо-пшеничн³ г³б-
риди зах³дноєвропейського походження,
що характеризувалися високою озер-
нен³стю колоса ³ ст³йк³стю до ³рж³. Проте
вони ìали ряд негативних ознак, найго-
ловн³ш³ з яких – п³зньостигл³сть ³ низька
як³сть зерна та хл³ба. ëише повторне схре-
щування кращих л³н³й в³д таких г³бридних
коìб³нац³й у 5–6-ìу покол³ннях, вико-
ристаних як ìатеринськ³ форìи, ³з сорта-
ìи ìирон³вська 808, ìирон³вська 264,
êиївська 693 дало ìожлив³сть створити
новий селекц³йний ìатер³ал, що поєдну-
вав у соб³ високу ст³йк³сть до хвороб, добру
зиìост³йк³сть ³ як³сть зерна.
Íайб³льш ц³нною в³д схрещування сор-
ту ìирон³вська 264 × ЖПã-48/49 була л³н³я
ëютесценс 2107. При схрещуванн³ її ³з
сортоì Безоста 1 (ìатеринська форìа)
одержано перспективний ìатер³ал, з яко-
го пот³ì створено ряд високопродуктивних
л³н³й ³ новий сорт ìирон³вська 10. Потоì-
ство ц³єї коìб³нац³ї при вивченн³ у конкурс-
ноìу сортовипробуванн³ (1972–1973 рр.)
було ст³йкиì проти 5-6 вид³в хвороб ³ шк³д-
ник³в, в тоìу числ³ до бурої ³ стеблової ³рж³,
летючої сажки, борошнистої роси, гесен-
ської ³ шведської ìух. ë³н³ї ëютесценс 3297
(ìирон³вська 10), ëютесценс 3298 та ³нш³
з ц³єї коìб³нац³ї практично не уражувалися
бурою ³ржею з часу їх виведення до 1974 р.,
у тоìу числ³ ³ на штучних ³нфекц³йних фо-
нах. óнасл³док виникнення нових агресив-
них б³отип³в раси 77, здатних переборюва-
ти ст³йк³сть житньо-пшеничних г³брид³в,
успадковану в³д жита (ген ст³йкост³ Lr 26),
сорт ìирон³вська 10 почав уражуватися
бурою ³ржею. Привертає увагу той факт,
що втрата ст³йкост³ цього сорту практично
зб³глася в час³ з ìасовиì ураженняì крас-
нодарських сорт³в àврора ³ êавказ, що ìа-
ють той саìий тип ст³йкост³, хоч еп³ф³тот³ї
такої сили, як на êубан³, у наших уìовах не
було. ñт³йк³сть до ³нших хвороб ³ шк³дник³в
у сорту ìирон³вська 10 збереглася. ðе-
зультати вивчення г³бридного ìатер³алу,
створеного за участю житньо-пшеничних
г³брид³в, довели, що високу ст³йк³сть до бу-
рої ³рж³ ìають нащадки коìб³нац³й в³д тих
схрещувань, у яких батьк³вськиìи форìа-
ìи був ЖПã ê-43822. Про це св³дчать чис-
ленн³ оц³нки г³брид³в у р³зних селекц³йних
ланках, проведених у 1974–1976 рр.
Як св³дчать досл³ди з³ створення вих³д-
ного ìатер³алу шляхоì схрещувань озиìої
³ ярої пшениц³, сорти ³з ìексики ³ ñШà є
дуже ц³нниìи джерелаìи короткостебло-
вост³ ³ ст³йкост³ до р³зних вид³в ³рж³. Проте
вони ìали ³ так³ недол³ки: високу сприйнят-
лив³сть до летючої сажки, борошнистої
роси, бактер³оз³в, п’явиц³, хл³бної блохи,
шведської ³ ярої ìух. За циìи ознакаìи
вони значно поступалися стандартноìу
сорту ярої пшениц³ êолективна, а тиì б³ль-
ше перспективниì л³н³яì. òоìу значну ува-
гу прид³ляли добору у яро-озиìих г³брид-
них популяц³ях високоìорозост³йких, ко-
роткостеблових, ст³йких до ³рж³ форì ³
жорстк³й браковц³ сприйнятливих до ³нших
захворювань ³ шк³дник³в.
ó селекц³йн³й програì³, якою передба-
чено одержання вих³дного селекц³йного
ìатер³алу для створення нових ³нтенсив-
них сорт³в озиìої пшениц³ з потенц³йною
урожайн³стю 80–90 ц/га, значну увагу при-
д³ляли ст³йкост³ до хвороб. Потреба у дже-
релах ст³йкост³ та у донорах задовольняла-
ся, в основноìу, за рахунок колекц³ї âІð та
ìатер³алу з ³нших науково-досл³дних ³нс-
титут³в. З 1975 р. роботу з колекц³йниì ìа-
тер³алоì було значно розширено. âпро-
довж п’яти рок³в (1972–1976 рр.) пройшли
ф³то- ³ ентоìолог³чну оц³нку понад 4000
сортозразк³в озиìої пшениц³. Паралельно
колекц³йн³ зразки досл³джувалися в ³нфек-
ISSN 1810-7834. Вісн. Óкр. тов-ва генетиків і селекціонерів. 2010, том 8, № 2294
Г.М. Ковàëèшèíà
ц³йних розсадниках у спец³ально в³дведе-
ноìу для в³дд³лу захисту рослин пол³. êоì-
плексний п³дх³д до вивчення св³тової ко-
лекц³ї дав ìожлив³сть виявити багато
ц³нних сортозразк³в, як³ використовували-
ся в селекц³ї. Проте дуже часто колекц³йн³
зразки ìали чиìало негативних ознак ³
властивостей. òак, ряд ст³йких до ³рж³ сор-
т³в зах³дноєвропейського екотипу були
п³зньостиглиìи. Багато югославських ³
болгарських сорт³в та ноìер³в виявилися
незиìост³йкиìи у наш³й зон³. Значна час-
тина сорт³в п³вн³чноаìериканського по-
ходження в³др³знялися високою ст³йк³стю
до ³рж³, але були дуже сприйнятлив³ до бо-
рошнистої роси. Багато з них не в³дпов³да-
ли виìогаì селекц³ї з³ створення сорт³в
озиìої пшениц³ ³нтенсивного типу, з висо-
кою як³стю зерна ³ хл³ба. òоìу було постав-
лено за ìету шляхоì схрещування висо-
кост³йких колекц³йних сортозразк³в з ì³с-
цевиìи районованиìи сортаìи ³
перспективниìи л³н³яìи створити селек-
ц³йний ìатер³ал ì³сцевого походження,
який поєднував би ст³йк³сть ³з продуктив-
н³стю та ³ншиìи ц³нниìи показникаìи.
âиявлення ³ вивчення донор³в, досл³д-
ження г³бридних нащадк³в спонукало до
удосконалення штучних ³нфекц³йних фон³в,
збирання ³ напрацювання ì³сцевого ³нфек-
ц³йного ìатер³алу, вивчення ì³сцевих по-
пуляц³й патоген³в.
Починаючи з 1970 р. на спец³ально в³д-
ведених д³лянках створювали ш³сть ³нфек-
ц³йних фон³в: бура ³ стеблова ³ржа, летюча ³
тверда сажка, чорний ³ базальний бак-
тер³оз. Íа фон³ штучної еп³деì³ї сортов³
в³дì³нност³ за ст³йк³стю до збудник³в хво-
роб проявляються ч³тк³ше, н³ж у природних
уìовах. óраження стандарт³в на штучних
³нфекц³йних фонах бурої ³ стеблової ³рж³
сягало 40–50% ³ б³льше, твердою саж-
кою – 50–80%, летючою сажкою – 20–
30 %. òаке сильне ураження дало ìож-
лив³сть достов³рно оц³нити селекц³йний
ìатер³ал за ст³йк³стю до хвороб, що ³стотно
в³др³зняється в³д оц³нки у природних
уìовах.
За пер³од 1971–1974 рр. в уìовах
штучного зараження було вивчено на ст³й-
к³сть до хвороб понад 2 тис. селекц³йних ³
колекц³йних ноìер³в пшениц³, у тоìу чис-
л³ – 1,5 тис. озиìої. ò³льки серед конкурс-
ного сортовипробування озиìої пшениц³
вид³лено 30 ноìер³в з коìплексною ст³й-
к³стю до стеблової ³ бурої ³рж³.
За спец³альною програìою на ³ìун³тет
до ³рж³ у 1975 р. було проведено 80 ³ в
1976 р. – 46 коìб³нац³й схрещувань з вико-
ристанняì таких джерел ст³йкост³: Timvin,
Purdue 5396 “A”, Purdue 5119 ”A”, Riley 67,
Parker, Agent, Red Coat (ñШà), Agrus (êа-
нада), Злат³я, ðекорд (Болгар³я), êаrsagi
344 (óгорщина) та ³н. âивчення успадку-
вання ст³йкост³ до ³рж³ г³бридаìи першого
покол³ння у 1976 р. показало, що к³лька до-
нор³в (Flevina, Reed, åритросперìуì 118,
åритросперìуì 91) при парних схрещу-
ваннях з районованиìи ³ перспективниìи
сортаìи (ìирон³вська юв³лейна, ìирон³в-
ська 808 пол³пшена, Ілл³ч³вка, ìирон³вська
10, Приб³й, êавказ) передають цю ознаку
за типоì повного доì³нування ст³йкост³.
ó 1976 р. в ³нфекц³йних розсадниках
було пос³яно 4534 д³лянки пшениц³ ³ ячìе-
ню, в тоìу числ³ 3360 озиìої пшениц³, де
вивчали вих³дний ³ селекц³йний ìатер³ал в
уìовах штучного зараження бурою ³ стеб-
ловою ³ржею, сажкаìи, борошнистою ро-
сою, кореневиìи гниляìи. Широко залу-
чалися сорти-заражувач³ (накопичувач³ ³н-
фекц³ї).
ó цей пер³од проводиться робота з ви-
вчення успадкування ст³йкост³ до ³рж³ г³-
бридаìи F2.
Пåðшèй åòàп ö³ëåñпðяìовàíо¿ ñå-
ëåкö³йíо¿ ðобоòè з³ ñòвоðåííя вèх³дíо-
ãо ñåëåкö³йíоãо ìàòåð³àëу, ñò³йкоãо до
хвоðоб. ó в³дд³л³ захисту рослин ц³леспря-
ìовану роботу з³ створення вих³дного се-
лекц³йного ìатер³алу, ст³йкого до осно-
вних грибних захворювань, було розпоча-
ISSN 1810-7834. Вісн. Óкр. тов-ва генетиків і селекціонерів. 2010, том 8, № 2 295
Сеëекц³я озèмої пшеíèц³ у Мèðоí³вñüкому ³íñòèòуò³ пшеíèц³ íà ñò³йк³ñòü до хвоðоб
то у 1978 р. п³д кер³вництвоì â.ã. Íово хатки.
â її основу було покладено схеìу конвер-
гентної селекц³ї. Як донори використову-
валися колекц³йн³ зразки, ìоногенн³ л³н³ї з
в³доìиìи генаìи ст³йкост³, а як рекурентн³
форìи – районован³ високопродуктивн³
сорти ìирон³вська 808, Ілл³ч³вка, ìирон³в-
ська 25 та ³нш³. êожна ³з чотирьох селекц³й-
них програì з ³ìун³тету вписувалась у схе-
ìу конвергентної селекц³ї як одна ³з сер³й
паралельних зворотних схрещувань, зг³д-
но з якиìи передбачалося одержання
часткових аналог³в ìирон³вських сорт³в з³
ст³йк³стю до одн³єї, а пот³ì ³ до вс³х чоти-
рьох хвороб – бурої ³рж³, борошнистої
роси, твердої сажки ³ церкоспорельозної
кореневої гнил³. Перш³ схрещування пше-
ниц³ на ³ìун³тет до борошнистої роси ³
твердої сажки були проведен³ в 1978 роц³ у
к³лькост³ 13 коìб³нац³й. За донор³в були
взят³ с³ì сортозразк³в. ó робот³ використо-
вували ìетод пед³гр³. З F1 по F4 велося
штучне зараження рослин збудникаìи
хвороб, причоìу ³нфекц³йн³ фони були роз-
д³льн³. îсновний обсяг досл³джень викона-
ний у 1981–1985 рр. äо к³нця 1985 р. к³ль-
к³сть використаних джерел ст³йкост³ до
хвороб зб³льшилась на 66,7%, а к³льк³сть
добор³в – на 55,3% у пор³внянн³ з 1980 р.
За чотири роки (1984–1987 рр.) у конт-
рольноìу розсаднику в³дд³лу захисту рос-
лин було вивчено 298, а в конкурсноìу
сортовипробуванн³ – 85 л³н³й, одержаних
за програìою селекц³ї на ³ìун³тет до бурої
³рж³, борошнистої роси, твердої сажки,
церкоспорельозу. ñередня урожайн³сть
л³н³й у конкурсноìу сортовипробуванн³
була такою: 1984 – 34,5 ц/га, 1985 –
42,7 ц/га, 1986 – 50,8 ц/га, 1987 –
72,7 ц/га. Íайб³льша продуктивн³сть ха-
рактерна для л³н³й, одержаних за програ-
ìою ст³йкост³ до борошнистої роси. ìаючи
високу ст³йк³сть до цього патогену, яка
дозволяє практично без втрат переносити
сильн³ еп³ф³тот³ї в зон³ ë³состепу óкраїни,
вони практично перевищували стандарт за
ст³йкостю до вилягання, ìали високу зи-
ìост³йк³сть, за показникаìи якост³ знахо-
дилися на р³вн³ Ілл³ч³вки, а деяк³ л³н³ї пере-
вищували стандарт, ìаючи показники ц³н-
них ³ сильних пшениць.
âиробнич³ випробування у господарс-
твах ×еркаської, êиївської, Житоìирської,
õìельницької ³ ëьв³вської областей пока-
зали, що нов³ л³н³ї витриìали еп³ф³тот³ю
борошнистої роси в 1987 р. у досить ши-
рокоìу рег³он³ óкраїни.
ðоботу з³ створення вих³дного селек-
ц³йного ìатер³алу, ст³йкого до одного за-
хворювання (бура ³ржа, борошниста роса,
тверда сажка, церкоспорельоз), як було
передбачено планоì роб³т, в основноìу
було зак³нчено. Б³льш³сть в³доìих донор³в
ст³йкост³ до хвороб використано. За деся-
тир³чний пер³од (1978–1987 рр.) за чотир-
ìа селекц³йниìи програìаìи було залуче-
но до г³бридизац³ї як донор³в ст³йкост³ до
хвороб 201 сортозразок, проведено 1197
коìб³нац³й схрещувань, за ознакою ст³й-
кост³ в уìовах штучного зараження зроб-
лено 35589 добор³в (табл.)
îдержаний вих³дний селекц³йний, а та-
кож колекц³йний ìатер³ал був роз³сланий
до 11 науково-досл³дних установ колиш-
нього ñðñð (äонський селекцентр, Баш-
кирський ÍäІ зеìлеробства ³ селекц³ї по-
льових культур, ÍäІñã öðÍЗ, ãрузинський
ÍäІ зеìлеробства, êиргизький ³нститут
зеìлеробства, òñãà, ñтавропольський
ÍäІñã, êраснодарський ÍäІñ, óкраїнський
ÍäІðñ³ã, óкраїнський ÍäІ зрошуваного
зеìлеробства та ³н.) у к³лькост³ 96 пакето-
зразк³в, а також до ͳìеччини, ×ехосло-
ваччини ³ Франц³ї як донор³в ст³йкост³ до
хвороб у к³лькост³ 111 пакетозразк³в. äо
св³тової колекц³ї âІð передано 19 л³н³й, як³
були включен³ до каталогу [23]. â³дд³лу се-
лекц³ї пшениц³ ìирон³вського ³нституту за
весь пер³од було передано 171 ноìер для
подальшої селекц³йної роботи.
Дðуãèй åòàп ö³ëåñпðяìовàíо¿ ñå-
ëåкö³йíо¿ ðобоòè з³ ñòвоðåííя вèх³дíо-
ISSN 1810-7834. Вісн. Óкр. тов-ва генетиків і селекціонерів. 2010, том 8, № 2296
Г.М. Ковàëèшèíà
ãо ñåëåкö³йíоãо ìàòåð³àëу, ñò³йкоãо до
хвоðоб. З 1988 року було взято ч³тке на-
правлення на поєднання в одноìу генотип³
ст³йкост³ до дек³лькох хвороб. ó 1989 роц³
розпочалися досл³дження з вивчення ще
двох патоген³в – збудник³в фузар³озу ³ сеп-
тор³озу. äля прискорення селекц³йного
процесу схрещування за програìою се-
лекц³ї на ст³йк³сть до хвороб були проведе-
н³ ³ в польових уìовах, ³ в уìовах штучного
кл³ìату. äосконало вивчали склад ì³сце-
вих популяц³й збудник³в хвороб, виявляли
найагресивн³ш³ штаìи патоген³в, як³ вико-
ристовували для створення штучних ³н-
фекц³йних фон³в. ñеред колекц³йних зраз-
к³в вид³ляли так³, як³ виявляли ст³йк³сть до
дек³лькох хвороб.
За пер³од 1988–1990 рр. проведено
323 коìб³нац³ї схрещувань, як донор³в
ст³йкост³ взято 221 колекц³йний зразок.
âивчено 2620 г³брид³в F1–F4, з яких проа-
нал³зовано 7269 добор³в. ó селекц³йноìу
розсаднику вивчено 873 хворобост³йких
л³н³й. ó в³дд³л селекц³ї передано 87 кон-
стантних л³н³й (табл.). ó цей пер³од прово-
диться значна робота з вивчення генетич-
ного контролю ознаки ст³йкост³ до бурої
³рж³ та твердої сажки у ц³лого ряду джерел
ст³йкост³ ³ селекц³йних л³н³й озиìої пшени-
ц³, в результат³ виявлен³ нов³ ефективн³
гени.
ó 1988 р. у в³дд³л³ захисту рослин було
створено новий високопродуктивний,
пластичний, ст³йкий до борошнистої роси
сорт озиìої пшениц³ з високиìи техноло-
г³чниìи якостяìи зерна – ìирон³вська на-
п³в³нтенсивна. ñорт створено ìетодоì ба-
гаторазового ³ндив³дуального добору ³з
г³б ридної популяц³ї Maris Templar × Ілл³ч³в-
ка. ñт³йк³сть до борошнистої роси контро-
лював ефективний на той час ген Pm 2,
який ì³стить сорт Maris Templar. За роки
вивчення у конкурсноìу сортовипробу-
ванн³ (1984–1988 рр.) в³дпов³дав виìогаì
до сильної пшениц³: ìаса 1000 зерен ста-
новила 41,6–49,2 г, натура зерна – 762–
809 г/л, склопод³бн³сть – 85–97%, вì³ст
сирої клейковини – 28,0–31,3%, сила бо-
рошна – 273–330 о.а., об’єì хл³ба – 700–
800 сì3. ó конкурсноìу сортовипробуван-
н³ ìІП у 1987 р. п³сля попередника – гороху
урожайн³сть ìирон³вської нап³в³нтенсив-
Òàбëèöя. ðезультати селекц³ї озиìої пшениц³ на ст³йк³сть до хвороб за р³зн³ пер³оди, роки
Показники 1978–1987 1988–1990 1991–1995 1996–2000 2001–2005 2006–2009
Використано донорів
стійкості
201 221 351 400 329 301
Проведено комбінацій
схрещувань
1197 323 868 549 668 1046
Вивчено гібридів F1–F4 12245 2620 5549 4211 7378 12673
Відібрано і проаналі-
зовано доборів
35589 7269 11998 11202 51957 64262
Вивчено ліній у селек-
ційному розсаднику
906 873 2336 1445 1375 1466
Передано ліній у від-
діл селекції
171 87 378 291 293 235
Передано ліній до
інших селекційних
установ
225 – – – 70
Створені сорти Миронівсь-
ка напів-
інтенсивна
Миро-
нівська
33
Економка,
Монолог
ISSN 1810-7834. Вісн. Óкр. тов-ва генетиків і селекціонерів. 2010, том 8, № 2 297
Сеëекц³я озèмої пшеíèц³ у Мèðоí³вñüкому ³íñòèòуò³ пшеíèц³ íà ñò³йк³ñòü до хвоðоб
ної становила 90,9 ц/га (прир³ст до стан-
дарту – 10,5 ц/га), п³сля кукурудзи на зеле-
ний корì ³ п³сля чорного пару – 80,5 ц/га
(прир³ст до стандарту – 4,0 ³ 6,4 ц/га в³д-
пов³дно).
ñорт внесено до äержавного реєстру
сорт³в рослин óкраїни з 1994 р., з 1993 р.–
до äержавного реєстру селекц³йних до-
сягнень ðос³ї.
За пер³од 1991–1995 рр. обсяги селек-
ц³йної роботи зросли. Проведено 868 коì-
б³нац³й схрещувань, проанал³зовано
11998 добор³в. ó селекц³йноìу розсадни-
ку вивчали 2336 л³н³й з груповою ст³йк³стю
до 2–3-х захворювань, ³з них 378 – переда-
но до в³дд³лу селекц³ї пшениц³ (табл.).
За пер³од 1996–2000 рр. проведено
549 коìб³нац³й схрещувань за участю 400
донор³в ст³йкост³. ó г³бридних розсадниках
в³д³брано ³ проанал³зовано 11202 добори,
як³ вир³знялися груповою ст³йк³стю до хво-
роб ³ продуктивн³стю. Із 1445 л³н³й селек-
ц³йного розсадника у в³дд³л селекц³ї пере-
дано 291 л³н³ю, для яких характерна висо-
ка ст³йк³сть до хвороб, добра зиìост³йк³сть,
ст³йк³сть до вилягання, хорош³ показники
якост³ зерна (табл.).
ó цей пер³од у в³дд³л³ захисту рослин
створено новий сорт озиìої пшениц³ ìи-
рон³вська 33, який до äержавного реєстру
сорт³в рослин óкраїни занесено з 1998
року. ñорт вир³зняється високою ст³йк³стю
до бурої ³рж³, борошнистої роси, корене-
вих гнилей (8 бал³в) та середньою – до сеп-
тор³озу та фузар³озу (6–7 бал³в). â³н виве-
дений ìетодоì ìасового добору ³з л³н³ї
ëютесценс C.h. 90/87, яка створена на
штучних ³нфекц³йних фонах збудник³в
Pseudocercosporella herpotrichoides та
Erysiphe graminis шляхоì схрещування л³-
н³й ëютесценс E.g. 33/82 × ëютесценс
C.h. 6/82 – донораìи ст³йкост³ були Maris
Templar (ген ст³йкост³ Pm 2) ³ Roazon (ген
ст³йкост³ Pch). óрожайн³сть ìирон³вської
33 у конкурсноìу сортовипробуванн³ в³дд³-
лу селекц³ї озиìої пшениц³ становила
79,8–105,5 ц/га (прир³ст до стандарту ìи-
рон³вська 61 – 9,6–17,7 ц/га), ìаса 1000
зерен – 45,0 г, натура зерна – 823 г/л, вì³ст
сирої клейковини – 22–27%, протеїну –
14,6–15,0%, борошноìельн³ показники –
середн³.
За пер³од 2001-2005 рр. на штучних ³н-
фекц³йних фонах збудник³в хвороб ³з ко-
лекц³йних сортозразк³в вид³лено 302 дже-
рела ст³йкост³, як³ використан³ у 668 коìб³-
нац³ях схрещування. âивчено 7378
г³бридних популяц³й F1–F4, проанал³зова-
но 51957 добор³в. ó селекц³йноìу розсад-
нику вивчено 1375 л³н³й, виведених шля-
хоì простих ³ насичуваних схрещувань.
ó в³дд³л селекц³ї пшениц³ передано 293 л³-
н³ї, створен³ за програìаìи ст³йкост³ до
борошнистої роси, септор³озу, фузар³озу,
твердої сажки, кореневих гнилей ³ бурої
³рж³. äо Б³лоцерк³вської досл³дної станц³ї,
Íöãððó, äонецького ³нституту àПâ пере-
дано 70 хворобост³йких л³н³й (табл.).
За останнє десятир³ччя нашиìи
спец³ал³стаìи-ф³топатологаìи накопиче-
но обширний ìатер³ал ³з вивчення популя-
ц³йного складу збудник³в хвороб, розробки
ìетод³в експериìентальної ì³колог³ї, ви-
явлення ефективних джерел ст³йкост³.
ó селекц³йних програìах використовува-
лися донори з груповою ст³йк³стю до хво-
роб. ðозширено програìи з вивчення ге-
нетики ознаки ст³йкост³ до бурої ³рж³, бо-
рошнистої роси, твердої сажки [24–26].
За участю селекц³йного ìатер³алу,
створеного у в³дд³л³ захисту рослин, селек-
ц³онераìи Інституту виведено два сорти
озиìої пшениц³, як³ передан³ на äержавне
сортовипробування в 2005 роц³ – åконоì-
ка ³ ìонолог.
ñорт åконоìка створено шляхоì ³нди-
в³дуального добору на групову ст³йк³сть до
хвороб у F3 коìб³нац³ї за участю л³н³ї ëю-
тесценс P.r. 12/96 (л³н³ю створено у в³дд³л³
захисту рослин за програìою ст³йкост³ до
ISSN 1810-7834. Вісн. Óкр. тов-ва генетиків і селекціонерів. 2010, том 8, № 2298
Г.М. Ковàëèшèíà
бурої ³рж³), донороì ст³йкост³ проти хво-
роб у якої є чеський сорт BU-3. ñорт ìає
групову ст³йк³сть до бурої ³рж³, септор³озу,
кореневих гнилей, фузар³озу колоса (на
р³вн³ 7 бал³в). За роки вивчення у конкурс-
ноìу сортовипробуванн³ перевищував
стандарт ìирон³вська 61 на 6,6 ц/га.
ó 2005 роц³ урожай сорту становив
81,2 ц/га. За показникаìи якост³ зерна на-
лежить до ц³нних пшениць: вì³ст сирої
клейковини – 27%, об’єìний вих³д хл³ба –
840 сì3, вì³ст б³лка – 12,2%.
ñорт ìонолог створено ìетодоì вну-
тр³шньовидової г³бридизац³ї з подальшиì
³ндив³дуальниì добороì ³з г³бридної коì-
б³нац³ї òàì 200 × ìирон³вська 29 на прово-
кац³йноìу ³нфекц³йноìу фон³ збудника бо-
рошнистої роси. äонороì ст³йкост³ до хво-
роб у сорту ìонолог є аìериканський сорт
òàì 200, який ì³стить ефективн³ гени ст³й-
кост³ до борошнистої роси – Pm17 та бурої
³рж³ – Lr 24 ³ Lr 43. ñорт ìає коìплексну
ст³йк³сть до бурої ³рж³, борошнистої роси,
фузар³озу (на р³вн³ 8–7 бал³в). ó 2004 роц³
урожай сорту в конкурсноìу сортовипро-
буванн³ становив 80,4 ц/га. ìаса 1000 зе-
рен – 40,8 г, вì³ст сирої клейковини –
29,5 %, сила борошна – 340 о.а., об’єì хл³-
ба – 760 сì3. Íалежить до ц³нних пшениць.
За пер³од 2006–2009 рр. за ш³стьìа
селекц³йниìи програìаìи на ст³йк³сть до
хвороб використано 301 джерело ст³йкост³
в 1046 коìб³нац³ях схрещування. ó г³брид-
них розсадниках вивчено 12673 г³бридн³
популяц³ї, за ознакою ст³йкост³ на штучних
³нфекц³йних фонах збудник³в хвороб про-
анал³зовано 64262 добори. ó селекц³йних
розсадниках вивчено 1466 константних
л³н³й з груповою ст³йк³стю до хвороб. За чо-
тири роки у в³дд³л селекц³ї передано 235
селекц³йних л³н³й, як³ вир³знялися групо-
вою ст³йк³стю до 3–4 хвороб на р³вн³ 6–8
бал³в, добриìи показникаìи якост³ зерна,
високою зиìост³йк³стю ³ ст³йк³стю до виля-
гання (табл.).
ó г³бридних розсадниках F1–F4 селекц³-
онери використали 1549 донор³в ст³йкост³,
створених у в³дд³л³ захисту рослин. ó
контрольноìу розсаднику вивчали 250 л³-
н³й, у попередньоìу сортовипробуванн³ –
115, конкурсноìу – 47 л³н³й, де одн³єю ³з
батьк³вських форì є л³н³ї, створен³ у в³дд³л³
захисту рослин.
ñтворений наìи генетично ³ б³олог³чно
р³знор³дний селекц³йний ìатер³ал дозво-
ляє використовувати б³оагропотенц³ал
кожного поля. Щор³чно на штучних ³нфек-
ц³йних фонах збудник³в хвороб вис³ваєìо ³
вивчаєìо ст³йк³сть вих³дних ланок селек-
ц³йного процесу – ноìери контрольного
розсадника, попереднього ³ конкурсного
сортовипробування. Іìунолог³чний захист
сорт³в залишається пост³йниì нашиì зав-
данняì.
Вèñíовкè
ñелекц³йна робота на ст³йк³сть до хво-
роб у в³дд³л³ захисту рослин ìає свою ³сто-
р³ю. ìетою роботи є створення вих³дного
селекц³йного ìатер³алу з груповою ст³йк³с-
тю до хвороб, який використовується у р³з-
них ланках селекц³йного процесу. ó селек-
ц³йн³й робот³ використано ìетоди внутр³ш-
ньовидової ³ ì³жвидової г³бридизац³ї з
наступниìи ц³леспряìованиìи добораìи
рослин у г³бридних популяц³ях F2–F4, де за
джерела ст³йкост³ брали хворобост³йк³ л³-
н³ї, створен³ у в³дд³л³ захисту рослин. За
участю хворобост³йких л³н³й у р³зн³ пер³оди
селекц³йної роботи створено сорти ìиро-
н³вська нап³в³нтенсивна, ìирон³вська 33,
åконоìка, ìонолог.
Пåðåë³к ë³òåðàòуðè
1. Кузнєцова І. Яка ж роль в³дведена óкраїн³ в св³-
товоìу виробництв³ та експорт³ зерна // Зерно ³
хл³б. – 2008. – № 2. – ñ.3–6.
2. Саблук П.Т., Білоус О.Г., Власов В.І. ãлобал³зац³я ³
продовольство. – ê.: ÍÍö “Інститут аграрної еко-
ноì³ки”. – 2008. – 630 с.
ISSN 1810-7834. Вісн. Óкр. тов-ва генетиків і селекціонерів. 2010, том 8, № 2 299
Сеëекц³я озèмої пшеíèц³ у Мèðоí³вñüкому ³íñòèòуò³ пшеíèц³ íà ñò³йк³ñòü до хвоðоб
3. Чмирь С.М. ñтратег³я розвитку зернового госпо-
дарства // â³сник аграрної науки. – 2007. – № 9. –
ñ. 63–65.
4. Трибель С.О. ñт³йк³ сорти: проблеìи ³ перспекти-
ви // êарантин ³ захист рослин. – 2005.– № 4. –
ñ. 3–5.
5. Новохатка В.Г. Эпифитотии Puccinia recondita
Rob. et Desm. f. sp. tritici на озиìой пшенице в
зоне ëесостепи óññð // ìикология и фитопато-
логия. – 1979.–ò.13, вып.6.– ñ.488–493.
6. Ковалишина Г.М. âплив ìетеоролог³чних факто-
р³в на ступ³нь ураження ìирон³вських сорт³в ози-
ìої пшениц³ бурою ³ржею // Захист ³ карантин
рослин. – 2006.– âип. 52. – ñ.101–109.
7. Новохатка В.Г. ñоздание исходного для селек-
ции озиìой пшеницы ìатериала, устойчивого к
ìучнистой росе (Erysiphe graminis DC. f.sp. tritici
Marchal) // ñб. науч. трудов ìÍèèññП. – 1983.–
âып. 9.– ñ.116–126.
8. Мельнікова Л.П., Ковалишина Г.М., Чебаков М.П.
та ін. Борошниста роса та створення ст³йкого
проти неї селекц³йного ìатер³алу озиìої пшениц³
в уìовах ë³состепу óкраїни // Íауково-техн³чний
бюлетень ìІП. – êиїв: àграрна наука, 2006. –
âип.5. – ñ.60–72.
9. Гешеле Э.Э. ìетодическое руководство по фи-
топатологической оценке зерновых культур. –
îдесса, 1971. – 92 с.
10. Кривченко В.И. и др. èзучение устойчивости
злаковых культур к ìучнистой росе / ìетодичес-
кие указания. – ë., 1980. – 79 с.
11. Григорьев М.Ф. ìетодические указания по
изучению устойчивости зерновых культур к
корневыì гниляì. – ë., 1979. – 59 с.
12. Пыжикова Г.В., Санина Л.А., Супрун Д.М. и др.
ìетоды оценки устойчивости селекционного ìа-
териала и сортов пшеницы к септориозу. – ì.,
1989. – 39 с.
13. Кривченко В.И., Мягкова Д.В. èзучение головне-
воустойчивости зерновых колосовых культур /
ìетодические указания. – ë., 1987. – 110 с.
14. Методы селекции и оценки устойчивости
пшеницы и ячìеня к болезняì в странах–членах
ñЭâ / Бабаянц ë., ìештерхази à., âехтер Ф. и др.
– Прага, 1988. – 321 с.
15. Волкодав В.В., Андрущенко А.В., Пількевич А.В.
та ін. ìетодика державного сортовипробуван-
ня с³льськогосподарських культур. – ê., 2000. –
100 с.
16. Кривченко В.И., Мягкова Д.В. и др. èзучение
устойчивости зерновых культур и расового со-
става возбудителей головневых болезней / ìе-
тодические указания. – ë., 1978. – 107 с.
17. Мережко А.Ф., Ерохин А.И. и др. Эффективный
ìетод опыления зерновых культур / ìетодичес-
кие указания. – ë., 1973.– 11 с.
18. Новохатка В.Г., Смочек Я. ñоздание форì ози-
ìой пшеницы, устойчивых к церкоспореллезу //
ñелекция и сеìеноводство.– 1986. – âып. 61. –
ñ. 37–40.
19. Муха Т.І. ë³н³ї озиìої пшениц³, ст³йк³ проти септо-
р³озу листя // Íауково-техн³чний бюлетень ìІП.
– ê.: àграрна наука, 2002. – âип. 2. – ñ. 73–76.
20. Мурашко Л.А. âих³дний ìатер³ал для створен-
ня сорт³в озиìої пшениц³, ст³йких проти твердої
сажки // Íауково-техн³чний бюлетень ìІП.– ê.:
àграрна наука, 2001. – âип. 1. – ñ.62–65.
21. Ковалишина Г.М. ðезультати досл³джень у селек-
ц³ї озиìої пшениц³ на ³ìун³тет до хвороб // Зб³р-
ник наукових праць ñãІ ÍöÍñ.– îдеса, ñãІ – Íàö
ÍàІñ, 2003. – âип. 4(44). – ñ. 68–76.
22. Муха Т.І., Ковалишина Г.М. ñтворення вих³дного
ìатер³алу озиìої пшениц³, ст³йкого проти септо-
р³озу листя // Íауково-техн³чний бюлетень ìІП.–
ê.: àграрна наука, 2009. – âип. 9.– ñ. 88–91.
23. Ремесло В.Н., Мельников А.Ф., Животков Л.А.,
Новохатка В.Г. êаталог ìировой коллекции
âèð. âып. 421. – îзиìая пшеница.– ëенинград,
1985. – 143 с.
24. Ковалишина Г.М. âивчення ст³йкост³ колекц³йних
сортозразк³в озиìої пшениц³ до основних збуд-
ник³в хвороб в зон³ ë³состепу óкраїни // ñелекц³я
³ нас³нництво /ì³жв³доìчий теìатичний науковий
зб³рник. –1998. – âип. 81. – ñ. 27–31.
25. Ковалишина Г.М. îснова захисту – сорти // За-
хист рослин. – 2002. – №6. – ñ. 5–6.
26. Ковалышина А.Н. èììунологическая характе-
ристика генофонда озиìой пшеницы, устой-
чивого к основныì возбудителяì болезней /
ìатериалы âсероссийской конференции по иì-
ìунитету растений к болезняì и вредителяì,
посвященной 300-летию ñанкт-Петербурга. –
Íаучные ìатериалы. – ñПб.– Пушкин, 2002. –
ñ.194–195.
Представлено О.В. Дубровною
Надійшла 25.03.2010
ISSN 1810-7834. Вісн. Óкр. тов-ва генетиків і селекціонерів. 2010, том 8, № 2300
Г.М. Ковàëèшèíà
ñåëåêöèЯ îЗèìîЙ ПШåÍèöЫ
â ìèðîÍîâñêîì èÍñòèòóòå ПШåÍèöЫ
Íà óñòîЙ×èâîñòü ê БîëåЗÍЯì
А.Н. Ковалишина
ìироновский институт пшеницы иìени â.Í. ðе-
ìесло ÍààÍ óкраины
óкраина, 08853, с. öентральное ìироновского
района êиевской области
e-mail: mwheats@ukr.net; mironovka@mail.ru
ñелекция озиìой пшеницы на устойчивость к
болезняì в ìироновскоì институте пшеницы
иìени â.Í. ðеìесло начата еще в довоенный
период, но большой разìах получила с 1978
года. Íа искусственных инфекционных фо-
нах возбудителей болезней выделены
эффективные источники устойчивости как к
отдельныì, так и к группе болезней, изучены
их донорские свойства. ñ их использованиеì
созданы новые генотипы с групповой устой-
чивостью к болезняì, устойчивостью к полега-
нию, с высокой продуктивностью и зиìостой-
костью, а также хорошиìи показателяìи ка-
чества зерна. ñ участиеì болезнеустойчивых
линий созданы сорта: ìироновская полуинтен-
сивная, ìироновская 33, ìонолог, Эконоìка.
Ключевые слова: озиìая пшеница, селек-
ция, устойчивость, бурая ржавчина, ìучнистая
роса, твердая головня, церкоспореллез, септо-
риоз, фузариоз, искусственный инфекционный
фон, исходный ìатериал.
WINTER WHEAT BREEDING FOR DISEASE
RESISTANCE AT THE V.M. REMESLO
MYRONIVKA INSTITUTE OF WHEAT
H.M. Kovalyshyna
The V.M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of
NAAS of Ukraine
Tsentral’ne village, Myronivka district, Kyiv region,
Ukraine, 08853
e-mail: mwheats@ukr.net; mironovka@mail.ru
Winter wheat breeding for disease resistance
started at the V.M. Remeslo Myronivka Institute
of Wheat as far back as before the Second World
War, but it has become large-scale since 1978.
Against the artificial infectious backgrounds
of pathogens there were identified the effec-
tive sources of resistance both to individual dis-
eases and group of them, studied their donor
properties. Based on them new genotypes with
group resistance to diseases, tolerant to lodg-
ing, showing high productivity and winter-hardi-
ness as well as good grain qualities were gener-
ated. Based on disease resistant lines cultivars
as follows were developed: Myronivs’ka napivin-
tensyvna, Myronivs’ka 33, Monolog, Ekonomka.
Key words: winter wheat, breeding, resistance,
leaf rust, powdery mildew, common bunt, eye-
spot, septoria leaf blotch, scab, artificial infec-
tious background, initial material.
|