Що таке міфологічна критика?
Рецензія на книгу: Поліщук Я. Міфологічний горизонт українського модернізму:
 Монографія. Вид. 2-е, доповнене і перероблене. — Івано-Франківськ:
 Лілея-НВ, 2002. - 392 с....
Saved in:
| Published in: | Слово і Час |
|---|---|
| Date: | 2003 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2003
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189746 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Що таке міфологічна критика? / І. Коваль-Фучило // Слово і Час. — 2003. — № 2. — С. 80-81. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860057578931748864 |
|---|---|
| author | Коваль-Фучило, І. |
| author_facet | Коваль-Фучило, І. |
| citation_txt | Що таке міфологічна критика? / І. Коваль-Фучило // Слово і Час. — 2003. — № 2. — С. 80-81. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Слово і Час |
| description | Рецензія на книгу: Поліщук Я. Міфологічний горизонт українського модернізму:
Монографія. Вид. 2-е, доповнене і перероблене. — Івано-Франківськ:
Лілея-НВ, 2002. - 392 с.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:02:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
ЩО ТАКЕ МІФОЛОГІЧНА КРИТИКА?
Поліщук Я. Міфологічний горизонт українського модернізму:
Монографія. Вид. 2-е, доповнене і перероблене. — Івано-Франківськ:
Лілея-НВ, 2002. - 392 с.
Перше видання рецензованої книжки було
здійснене в 1998 році: Поліщук Я. Міфологічний
горизонт українського модернізму: Літературознавчі
студії. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1998. —
296 с. У №4 “Слова і Часу” за 2000 р. вміщено дві
рецензії на згадану працю. І.Захарук у рецензії “Фе
номен міфу і проблема читача” (С. 85—88) зазначає,
що дослідник “йде шляхом оригінального авторсь
кого пошуку, не оминаючи дискусійних проблем,
та водночас залишає простір для нових моделей
рецепцій” , він “ простежує еволюцію влади міфу в
суспільній естетичній свідомості епохи”. На думку
М.Гона, важливим здобутком монографії є просте
ження зв’язку української модерної літератури з
тогочасною європейською літературою, і взагалі, із
світовою літературною традицією. Згадані рецензії
стосуються швидше об’єкта дослідження, — у моїй
розвідці йтиметься, передусім, про наукові методи
й підходи монографії Ярослава Поліщука.
Народження художнього тексту — процес на
скільки звичний, настільки ж нерозгаданий. Ясно
одне: будь-який твір належить тій національній
культурі, в лоні якої він створений. З погляду семі
отики, культура — це колективний інтелект і
колективна пам’ять, тобто це надіндивідуальний
механізм зберігання й передачі деяких повідомлень
і вироблення нових. У цьому сенсі простір культу
ри може бути означений як простір спільної пам’яті,
тобто простір, в межах якого деякі спільні тексти
можуть зберігатися і бути актуалізованими1. Цю
колективну пам’ять К. Юнг назвав колективним не
свідомим — “ галузь несвідомої міфології, чиї
первісні образи є спільним спадком людства". В
структурі колективного несвідомого функціонують
так зв. мнемонічні образи або архетипи — “певні
обриси демона, людини чи процесу, які постійно
відроджуються в ході історії і виникають там, де
творча фантазія вільно себе виражає. Таким чи
ном, по суті це міфологічна фігура”2.
Проблема дослідження міфопоетичних (архаїч
них) структур у літературознавстві порівняно нова,
вона знаходить серйозне вирішення лише в останній
1 Лотман Ю. Избранные статьи: В 3 т. - Таллинн,
1992. - Т. 1. - С. 200.
2 Юнг К. Об отношении аналитической психологии
к поэзии / / Юнг К., Нойман Э. Психоанализ и
искусство. - Москва, 1998. - С. 25-26.
чверті XX ст.3. До того часу дослідників цікавили
лише певні фольклорні образи, символи, сюжети,
що їх вводили письменники в канву твору. Аналіз
твору з погляду функціонування в ньому міфопое
тичних структур вимагає від дослідника не лише
знання літератури і фольклору, а й Грунтовних ет
нологічних знань, передбачає погляд на культуру
як на ієрархічно організовану систему кодів, тобто
вторинних знакових систем, що використовують різні
формальні й матеріальні засоби для кодування од
ного й того ж змісту, який зводиться в цілому до
світобачення даного соціуму. Творчий процес у та
кому контексті — це активація архетипових образів
і оформлення їх у закінчений твір.
Відтак, треба відшукати певні світоглядні структу
ри, які чітко простежуються в народній творчості й у
дещо зміненому, закодованому вигляді (відповідно
до естетичних завдань автора) відчитуються у художній
літературі. Йдеться про т.зв. предикати — найвищі
семіотичні узагальнення, як-от припинення, відділен
ня, перетворення, деструкція, перехід і подібне. Такий
аналіз не може залишити поза увагою розгляд часо-
просторової картини твору, оскільки час і простір —
це дві основні категорії, які визначають світогляд соці
уму в певний історичний період. Розуміння часу і
простору (хронотопу) неоднакове не лише в різних
народів, воно змінне й у межах однієї культурної
традиції. Розглядаючи зміну типів художньої свідо
мості в різні епохи, вчені виділяють три типи художньої
свідомості: архаїчний або міфопоетичний (архаїчний);
традиціоналістський або нормативний (античність,
середньовіччя, початок нового часу; основні поняття:
традиція, зразок, норма); індивідуально-творчий або
історичний (тобто такий, що спирається на принципи
історизму)4. Зрозуміло, що для нашого часу панів
ним є історичний тип художньої свідомості, але у
багатьох сучасних творах наявні риси архаїчного, міфо-
поетичного уявлення про світ.
3 Див., напр.: Топоров В. Миф. Ритуал. Символ.
О браз: И сследования в области мифопоэ
тического: Избранное. - М., 1995.
4 Категории поэтики в смене литературных эпох
/ С.Аверинцев, М.Андреев, М.Гаспаров и др.
/ / Историческая поэтика. Литературные эпохи и
типы художественного сознания. - М., 1994. -
С. 3-4.
80
Слово і Час. 2003. №2
Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок,
що міфологічна чи міфопоетична критика в своєму
об’єкті дослідження — художньому тексті — повинна
відшукати архетипи, мнемонічні образи, міфологічні,
світоглядні фігури, структури. Усі ці терміни познача
ють приблизно одне й те саме. Вибір залежить від
матеріалу і наукових завдань дослідника.
Ярослав Поліщук основним методом свого дос
лідження обирає міфологічну (архетипну) критику;
тому його завданням є “окреслення сталих першо
основ, культурних кодів, архетипів, міфологем”, при
цьому слід постійно пам’ятати про існування “суспі
льних культурних кодів світового мистецтва" (5).
Як бачимо, основне завдання автора збігається із
тим, про що йшлося вище.
Об’єктом дослідження є період української літе
ратури кінця XIX — початку XX століття, — доба
модернізму. Книга написана в річищі, сказати б, ге
нерального завдання сучасного літературознавства
— “перегляд концепції історії літератури ... інтегра
цію у світовий культурно-інтелектуальний простір”
(5). Таке дослідження зв’язане з іменами Ніцше,
Фройда, Юнга, Ґайдеґґера, Канта, Шопенгауера
(філософія); Фрейзера Гюбнера, Шеллінга, Тейло
ра, Дюркгайма, Кассірера, Малиновського,
Леві-Строса, Барта (міфологія); Фрая, Лотмана, Ус
пенського, Топорова (міфологічна критика у
літературі) та багатьох інших. Як бачимо, книжка
закроєна досить широко й охоплює неабиякі нау
кові горизонти. Причому ці горизонти настільки
широкі, що об’єкт дослідження — тексти українсь
кої літератури кінця XIX — поч. XX ст. — простежується
не дуже чітко. У монографії власне аналізові ху
дожніх творів присвячена хіба що третина роботи.
Дослідження складається із трьох розділів. Пер
ший із них присвячений розгляду феномену міфу в
наукових концепціях XX ст. Автор у хронологічній
послідовності розповідає про різні теорії виникнен
ня й функціонування міфу. Основні досягнення даних
наукових концепцій зв’язані із “відкриттям позасві
домих чинників внутрішнього світу сучасної людини”
(106). Цей розділ роботи, не вагаючись, можна про
понувати студентам гуманітарних дисциплін, які
цікавляться міфологією, архаїчною культурою. Ті,
хто виявлять інтерес до зазначених проблем, знай
дуть тут Грунтовну бібліографію із даної галузі знань.
Розділ другий, під назвою “Архетипно-анагоніч-
ний континуум українського модерну” , розповідає
про нові концепції героя в різних національних куль
турах (основна увага приділена “шляху Заратустри”
Ф.Ніцше і образу Пера Ґюнта Г.Ібсена), а також про
“топографію міфу” (яка зокрема включає його
“ інспірацію”) і національне й наднаціональне (йдеть
ся про слов’янський міф у часі і просторі). Основне
завдання цієї частини — “звернути якнайпильнішу
увагу” на “тип героя” (123). Щодо українського ма
теріалу, то автор розглядає тут образи деяких творів
І.Франка, Лесі Українки, В.Винниченка, О.Кобилянсь-
кої. Тут маємо цікаві думки про зовнішню і внутрішню
волю у поетичній та драматургічній творчості Лесі
Українки (143), про енергію пізнання в драматургії
В.Винниченка (150), про опозицію "слабкий чоловік
— сильна жінка” в творах О.Кобилянської (162).
Власне міфологічного аналізу тут мені знайти не
вдалось. Цей розділ роботи я б назвала “філосо
фія кінця XX — початку XX століття і її вплив на
українську літературу”.
Третій розділ “Міфологія культурних світів Лесі
Українки” і, як на мене, найкраща частина моно
графії, — це аналіз трьох драматичних поем:
“Кассандри”, “Камінного господаря”, “Лісової пісні”.
Тут маємо цікаве трактування “макробразів” Лесі Ук
раїнки, які автор пропонує розглядати на трьох
паралельних рівнях; оригінальне прочитання світо
вого мотиву про Дон Жуана крізь призму
контрастивності; варта уваги пропозиція розглядати
модель світу Мавки у вертикальній, горизонтальній
та хронометричній проекціях та інші міркування. Але
хотілося б глибшого аналізу, а не лише відсилань
до праць Я.Розумного (279) чи А.Макарова (287).
Цікаво було б довідатись про трактування часу і
простору в творах розглядуваних авторів, про про
блему гріха і кари, про різноманітні метаморфози, і
не лише за схемою Арнольда ван Ганнепата ін.
На мою думку, дослідженню бракує ґрунтовного
звернення до національного матеріалу, який і до
поміг би повнішому міфологічному аналізові текстів
української літератури на високому, сучасному рівні.
Зрозумілішою б стала “символіка рослин, мандрів,
міста, моря, сонця, земного раю, любовних пере
живань” (225), складних колізій драматургії Лесі
Українки та інших творів чи окремих образів. Не
слід настільки боятись простежити зв’язок народ
ної символіки і символіки в літературних текстах,
щоб аж повністю відкидати таке дослідження (358).
Адже саме через народну, тобто масову свідомість
(про її важливість неодноразово йдеться в другому
розділі праці) найшвидше, а основне, найкоректн-
іше простежити спільне й відмінне в українській і
європейській літературах. Підтвердженням цьому є
хоча б численні казкові сюжети, в яких спільність
традицій прочитується дуже чітко. Це, як на мене,
обов’язкова частина міфологічної критики, яка
уможливлює наближення “міфологічного горизон
ту” , який у книжці або постійно тікає від читача,
або ховається в туманах складних термінів.
Ірина Коваль-Фучило
ФІЛОСОФСЬКЕ ПІДҐРУНТЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ
Шалагінов Б. Б. “Фауст” Й. В. Гете: Містерія. Міф. Утопія:
До проблеми духовної сутності людини в німецькій літературі
на рубежі 18—19 ст. — Київ: Вежа, 2002. — 279 с.
“Слово о полку Ігоревім” невідомого автора і
"Фауст” Йоганна Вольфганга Гете належать до
різних епох, різних культур, і загалом це типологічно
різні тексти. “ Ріднить” їх наявність розлогих ко-
Слово і Час. 2003. №2
81
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-189746 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0236-1477 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:02:23Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Коваль-Фучило, І. 2023-04-21T15:12:53Z 2023-04-21T15:12:53Z 2003 Що таке міфологічна критика? / І. Коваль-Фучило // Слово і Час. — 2003. — № 2. — С. 80-81. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189746 Рецензія на книгу: Поліщук Я. Міфологічний горизонт українського модернізму:
 Монографія. Вид. 2-е, доповнене і перероблене. — Івано-Франківськ:
 Лілея-НВ, 2002. - 392 с. uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час Рецензії Що таке міфологічна критика? Article published earlier |
| spellingShingle | Що таке міфологічна критика? Коваль-Фучило, І. Рецензії |
| title | Що таке міфологічна критика? |
| title_full | Що таке міфологічна критика? |
| title_fullStr | Що таке міфологічна критика? |
| title_full_unstemmed | Що таке міфологічна критика? |
| title_short | Що таке міфологічна критика? |
| title_sort | що таке міфологічна критика? |
| topic | Рецензії |
| topic_facet | Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189746 |
| work_keys_str_mv | AT kovalʹfučiloí ŝotakemífologíčnakritika |