Крим і Шевченко
Saved in:
| Published in: | Слово і Час |
|---|---|
| Date: | 2003 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2003
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189817 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Крим і Шевченко / Є. Регушевський // Слово і Час. — 2003. — № 3. — С. 69-70. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-189817 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Регушевський, Є. 2023-04-25T13:32:07Z 2023-04-25T13:32:07Z 2003 Крим і Шевченко / Є. Регушевський // Слово і Час. — 2003. — № 3. — С. 69-70. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189817 uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час Шевченків світ Штрихи Крим і Шевченко Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Крим і Шевченко |
| spellingShingle |
Крим і Шевченко Регушевський, Є. Шевченків світ Штрихи |
| title_short |
Крим і Шевченко |
| title_full |
Крим і Шевченко |
| title_fullStr |
Крим і Шевченко |
| title_full_unstemmed |
Крим і Шевченко |
| title_sort |
крим і шевченко |
| author |
Регушевський, Є. |
| author_facet |
Регушевський, Є. |
| topic |
Шевченків світ Штрихи |
| topic_facet |
Шевченків світ Штрихи |
| publishDate |
2003 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Слово і Час |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0236-1477 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189817 |
| citation_txt |
Крим і Шевченко / Є. Регушевський // Слово і Час. — 2003. — № 3. — С. 69-70. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT reguševsʹkiiê krimíševčenko |
| first_indexed |
2025-11-24T16:27:46Z |
| last_indexed |
2025-11-24T16:27:46Z |
| _version_ |
1850484158269227008 |
| fulltext |
при уважному розгляді і зіставленні вия
вилося, що ознаки ювілейності на обох
листівках різні. Щойно віднайдений при
м ірник ф отолистівки виготовлений
майстром не 1911-го, а п’ятьма роками
раніше. Таким чином маємо назагал пер
шу поштову картку з усіма ознаками
ювілейної, виготовлену 1906-го до 45-х
роковин смерті поета.
Так само вперше хочу представити ще
три унікальні листівки з розділу “ Рядки
з “ Кобзаря” . Це листовна картка з порт
ретом поета в обрамленні рушника й
словами з його "Посланія” та два малю
вання В.Гулака в стилістиці народної
образності, що помережані витинками з
тексту поезії “ Минають дні, минають ночі”
В.Гулак. “ Не дай спати ходячому...” .
Вид. Гордієнка. Київ. 1917.
Сподіваємось, що зацікавлений читач уже незаба
ром зможе докладніше довідатися про них із очікуваного видання.
Євген Регушевський
КРИМ І ШЕВЧЕНКО
Творчість Тараса Шевченка в Криму була відома ще з часу виходу “ Кобзаря” . Вже тоді на
півострові були великі українські громади в селах, більшість з яких існує і нині’ . Шевченкова
поезія звучала в оселях українців Криму, його слово розуміло й багато татар, які традиційно
знали українську мову. Тому й невипадково одразу ж після розгрому Кирило-Мефодіївського
товариства в Крим на ім’я губернатора В.І.Пестеля надсилається секретний формуляр № 438
від 19 червня 1847 р. міністра внутрішніх справ Росії Л.О.Петровського, в якому сказано:
“ Государь император височайше повелеть изволил: напечатанные сочинения: Шевченки —
"Кобзарь” , Кулеша — “ Повесть об украинском народе” , “ Украина” и “ Мыхайло Чернышен
ко” , Костомарова — “ Украинские баллады” и “ Ветка” — запретить и изъять из продажи” 1 2. Як
видно з переліку заборон, найбільше царизм боявся "Кобзаря” .
Перекладати Т.Г. Шевченка кримськотатарською почали на початку XX ст. Зокрема — його “За
повіт” . Але, як відомо, в зв’язку з депортацією кримськотатарського народу втрачено (а то й спеціально
знищено) багато архівів та видань, де подавалися відомості про творчість великого поета. Збереглася
лише “Читанка” для 3 класу, упорядкована І.Алімгераєм3. У ній є спеціальний розділ "Т.Шевченко.
Біографія” , який закінчується перекладом на кримськотатарську мову “Заповіту” .
До 125-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка відомий кримськотатарський поет Шаміль
Алядін зробив свій переклад “ Заповіту” , високо оцінений П.Тичиною. Перекладач, нагород
жений ювілейною Шевченківською медаллю, організував у 1940 р. видання в Сімферополі
кримськотатарською мовою вибраних творів Т.Г. Шевченка “ Т.Г.Шевченко. Сайлама шиир-
лер”4. У книжці вміщено кілька перекладів "Заповіту” , а також уривки з “ Гайдамаків” , “ Тополі” ,
“ Долі” , “ Музи” та близько десяти перекладів віршів і уривків із великих творів, здійснених
самим Шамілем Алядіном і кримськотатарськими письменниками А.Алімом, Е.Шем’ї-заде,
А.Мефаємим, О.Амітом, М.Сулейманом, Ю.Теміркая та ін.
1 Регушевський Є.С. Українські топоніми в Криму / / Культура народов Причерноморья. - 1997. -
№1. - С. 131-132.
2 Див.: Кримська світлиця. - 1995. - 24 черв.
3 Єдиний досі відомий примірник читанки зберігається у власній бібліотеці кримськотатарського поета
А.Велієва.
* Єдиний досі відомий примірник книжки зберігається у Кримськотатарській республіканській бібліотеці
ім. І.Гаспринського.
Слово і Час. 2003. №3
69
Після повернення кримських татар на історичну батьківщину побачила світ двомовна книж
ка, упорядкована В.М.Басировим, — "Далекий і близький Шевченко” 5, яка містить 21 твір
Кобзаря. Серед них — поеми “ Катерина", "Тополя” , “ Кавказ” , а також "Заповіт” , “ І мертвим,
і живим...” , “ Розрита могила” , “ Минають дні, минають ночі...” та ін. Переклади здійснені відо
мими кримськотатарськими письменниками І.Абдураманом, А.Алімом, Ш.Алядіном, О.Амітом,
Ібр. Бахшішем, А.Велієвим, Ю.Кандимом, З.Келямовим, Г.Мухамедовою, Ш.Селімом, М.Су-
лейманом, Ю.Теміркая. Понад десять віршів із цієї збірки вже включено до шкільних підручників
з кримськотатарської мови та літератури.
Слово Тараса Шевченка звучало та звучить зі сцен кримських театрів. Так, у 1886 р. в
Сімферополі гастролювала трупа М.Старицького. Саме в Криму відбулася прем’єра вистави
“ Невільник” , яка є переробкою однойменної поеми Шевченка, здійсненою М.Кропивницьким.
Перші гастролі в Криму відома трупа Г.Деркача в 1897 р. відкрила п’єсою “ Назар Стодоля” ,
котра, як і “ Наталка Полтавка” , була візитною виставою. І нині в репертуарі Кримського
українського театру — спектакль за шевченківською п’єсою “ Назар Стодоля” .
Помітну роботу в справі популяризації творчості Т.Г.Шевченка в Криму ведуть кафедри
української літератури і української мови Таврійського національного університету ім. В.І.Вер-
надського. Разом із Всекримським товариством “ Просвіта” ім. Т.Г. Шевченка вони проводять
щорічні Шевченківські конференції та читання. Відбулися Шевченківські конференції, присвя
чені 140-річчю з дня виходу першого видання “ Кобзаря” та 160-річчю від дня смерті поета.
Велику громадську й науково-популяризаторську роботу проводить Шевченкове братство
Криму, зареєстроване 3 грудня 1995 р., яке очолює письменник Григорій Котницький. Раз на
два роки братство проводить науково-практичну конференцію "Тарас Григорович Шевченко
і Крим” . Особливу вдячність громадськість Криму складає братчикам за пошукову роботу.
Г.Котницьким виявлено 23-х нині живих родичів Шевченка (по лінії Красицьких та брата Йоси
па), які мешкають у Севастополі, Сімферополі,Феодосії, Коктебелі. В 1999 р. в Сімферополі
помер праправнук А.О.Козачковського, великого друга Шевченка, професор Таврійського
національного університету В.А.Козачковський, який народився в переяславській пра
прадідівській хаті, де бував і Т.Г.Шевченко. В.А.Козачковський записав спогади про великого
Кобзаря, які завжди жили в їхній родині. На жать, рукопис поки що вважається втраченим.
Відомостей про наявність у картинних галереях, музеях Криму та приватних збірках картин
Т.Г.Шевченка немає. Лише в Сімферопольському художньому музеї зберігається офорт
Т.Г.Шевченка з картини К.Брюллова “ Вірсавія". На офорті вказано: “ Грав. Т.Шевченко. 1860” .
Є відомості про те, що великий художник намалював кілька портретів членів родини Бларам-
бергів-Мавромихалі, які володіли маєтком у с.Чоргун біля Севастополя6. Але малював
Т.Г.Шевченко ці портрети (один з яких — портрет Олени Павлівни Бларамберг (уродженої
Мавромихалі) — зберігається в Національному музеї Т.Г.Шевченка) в Оренбурзі після повер
нення із Аральської експедиції, до складу якої його як художника, було включено за сприяння
генерал-лейтенанта Івана Федоровича Бларамберга, чоловіка Олени Павлівни.
Серед небагатьох кримських Шевченкових друзів слід згадати видатного художника-мари-
ніста І.Айвазовського. В 1840 році (перед від’їздом за кордон) він понад місяць мешкав у
одній кімнаті разом з Шевченком у Петербурзькій Академії мистецтв. Вдруге в Петербурзі
Шевченко зустрічався з Айвазовським після повернення із заслання.
За прикладом С.Руданського, відомий вірменський композитор О.Спендіаров збирав у Ялті
кошти на пам’ятник Шевченкові, а також написав за мотивами українських народних пісень
хор на слова “ Заповіту” .
Ім’я Т.Г.Шевченка в Криму увічнене. Шевченковими названо села у Бахчисарайському райо
ні та на території Великої Ялти, вулиці Шевченка є в Сімферополі, Ялті, Керчі, Євпаторії та в
багатьох селах Криму. Ім’я Шевченка носить Сімферопольська українська гімназія, один із
кінотеатрів міста, парк, біля входу в який височить пам’ятник-погруддя Кобзареві. Саме тут
завжди розпочинаються Шевченківські дні в Криму.
Науковці та краєзнавці Криму працюють над створенням енциклопедичного словника “ Шевченко
і Крим” , перший варіант якого, за редакцією Г.Рудницького, опубліковано в сімферопольській газеті
“ Кримська світлиця” .7 Окремі цікаві факти з кримської шевченкіани є у книгах севастопольського
краєзнавця В.Кравченка та в нещодавно виданій праці В.Сергійчука “Український Крим” (К., 2001).
м. Сімферополь
s Далекий і близький Шевченко. Узакъ ве якъын Шевченко: Переклади вибр. творів Т.Шевченка
кримськотатарською мовою. - Сімферополь, 1999. Упоряд. В. Басиров. Ґрунтовну передмову “Обнімітесь,
брати мої...” написав проф. О.Губар. Про це видання див.: Беляев В. Подія в культурному житті
/ / Слово і Час. - 2001. - №3. - С. 85-86.
6 Сапожников С.А. Шевченко, Бларамберги и Мавромихали. - Москва; Оренбург, 1999. - С. 5.
7 Див.: Кримська світлиця. - 1995. - №24-52; 1996. - № 1-12.
70
Слово і Час. 2003. №3
|