Підсумок за 100 років чи місток у майбутнє?
Рецензія на книгу: Хрестоматія з української літератури в Канаді: 1897—2000 / Упоряд. Яр Славутич та Мирослав Шкандрій. — Едмонтон: Видавничий комітет “Слова”, 2000. — 632 с....
Saved in:
| Published in: | Слово і Час |
|---|---|
| Date: | 2003 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2003
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189864 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Підсумок за 100 років чи місток у майбутнє? / В. Полковський // Слово і Час. — 2003. — № 4. — С. 74-76. — Бібліогр.: 1 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859827253637021696 |
|---|---|
| author | Полковський, В. |
| author_facet | Полковський, В. |
| citation_txt | Підсумок за 100 років чи місток у майбутнє? / В. Полковський // Слово і Час. — 2003. — № 4. — С. 74-76. — Бібліогр.: 1 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Слово і Час |
| description | Рецензія на книгу: Хрестоматія з української літератури в Канаді: 1897—2000 / Упоряд. Яр Славутич
та Мирослав Шкандрій. — Едмонтон: Видавничий комітет “Слова”, 2000. — 632 с.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:30:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
ПІДСУМОК ЗА 100 РОКІВ ЧИ МІСТОК У МАЙБУТНЄ?
Хрестоматія з української літератури в Канаді: 1897—2000 / Упоряд. Яр Славутич
та Мирослав Шкандрій. — Едмонтон: Видавничий комітет “Слова”, 2000. — 632 с.
“ Для нас X X століття — це епоха великих
криз, великих поразок і великих уро ків ” ’ , —
зазначає М икола Ж улинський. Події саме цієї
складної епохи й постають зі сторінок хрестоматії.
Завдання її, я к зазначають упорядники, — дати
панораму розвитку українськомовної творчості
в Канаді від перших фольклорних віршиків до
д о р о б к у с у ч а сн и х автор ів . Я к і в к о ж н ій
хрестоматії, в ній відображено певні суб’єктивні
погляди упорядників на літературний процес у
діаспорі, вартісність тих чи інших творів, їхнє
м ісце в л іте р а тур н о м у пр оц ес і в певном у
часовому вимірі тощо.
С е р е д а в т о р ів , ч и ї т в о р и в в ій ш л и д о
видання, — д о б р е в ід ом і в У кр а їн і Д а н и л о
С т р у к , Б о р и с О л е к с а н д р ів ( С в и р и д
Л о м ачка ), Л ід а П алій, О лег З уєвський , менш
або й зо в с ім н ев ід ом і. В цьом у с и м б іо з і —
с и л а і с л а б к іс т ь х р е с т о м а т ії . Д іа п а з о н
т а л а н т у а в т о р ів — в е л и ч е з н и й , а л е ж
погодьм ося, щ о “ ...Х рестом атія з у кр а їн с ь ко ї
л ітератури в Канад і має, передусім , іс то р и ко -
л ітературне зн а че н н я ” (6), а х у д о ж н ій р івень
т в о р ів , г а д а є м о , в м а й б у т н ь о м у б у д е
нал еж но п р оан а л ізо ва н и й рецензентам и.
С им вол ічно , щ о хрестом атія в ідкривається
вірш ем Івана З б ури “ К а н а д ій сь к і е м ігр а н ти ” .
Написаний ЗО грудня 1898 р о ку , він св ідчить
про р о зчахн ут ість душ і е м ігран та з У кр а їн и ,
я к о го не полиш ає туга за р ід н о ю зем лею :
Як нам гірко покидати
Своє рідне поле!
У в ір ш і, я ки й н а га д ує з а кл и н а н н я -с п ів -
причитання, автор пр а гн е че сно пояснити
для себе причину е м ігр а ц ії.
У к р а їн с ь к а д іа с п о р н а л іте р а ту р а ча сто
тр а д и ц ій н о ро згл я д а є ться п ід куто м з о р у
виконання святенницьки патріотичного обов’язку
' Жулинський М. На шляху в європейський
простір / / СіЧ. - 2001. - №1. - С. 4.
п е р е д В іт ч и з н о ю . А л е ж е м ігр а ц ія — це
насамперед трагедія “ переміщеної особи” (не
Д І-П І, а в зн а ч н о ш и р ш о м у , гл о б а л ь н о м у
значенні), це проблема вкорінення в нову землю,
збереження чи втрати етн ічної пам’яті тощ о.
Пласти ці, відображені в д іаспорній літературі,
ще чекають на своїх дослідників в Україні.
У н ів е р са л ь н іс ть щ и р о ї п о е з ії в то м у , щ о
й че рез д е ся тки , а то й со тн і р о к ів ї ї ря д ки
не втрачаю ть актуа л ьн о ст і.
Усе відмінне, Канадо, в тобі;
Рослини, пташки, звірина —
Сумно і важко, неначе в гробі,
Нашого тутки нічого нема (8), —
читаєм о у в ірш і Сави Ч ер нец ького “ О дна лиш
к а л и н а " , впер ш е н а д р у к о в а н о м у 1900 р.
П очатки у кр а їн сь ко ї по ез ії в Канад і позначені
духовним і душ евним надривом , невим овною
ту го ю , часто неприйняттям ново ї зем л і (попри
всі потуги та намагання). В подальш ом у цей
м о т и в п о с т у п о в о п о с л а б л ю в а т и м е т ь с я :
написаний че рез с ім надц ять р о к ів тим ж е
С а во ю Ч е р н е ц ь ки м в ірш “ М ій з а п о в іт ” —
ірон ічно -грайл ивий , легкий , я к подих вітру.
В ір ш С и м о н а П а л а м а р ю ка “ П іс н ь п р о
К а н а д у ” (1903 р.) о д н о то н н о песим істичний :
Ой Канадо, Канадочко,
Яка ж ти не мила!
Бодай же ти, Канадочко,
Нікому не снила (11).
А б с о л ю тн о все не влаш товує тут автора:
го сп о д а р перетворився на драб а , р усь ки й
н а р ід ж и є тут я к худ об а , птички у нас —
ко м а р і в К а н ад і, гарячі д н і — засм учен і лю ди
тощ о. “ Кл ін ічно -пато логічни й надрив на грані
м е д и чн ого д іа гн о з у ” , — сказав би сучасний
у кр а їн с ь ки й по стм о де рн іст-сю рре ал іст .
Т а ки й са м и й н а д р и в с п о с т е р іга є м о і в
“ П іс н і” Т е о д о р а Ф е д и ка (12).
Т р а ге д ію б а ть к ів , я к і т я ж к о " га р у в а л и ”
з а д л я с в о ї х д іт е й , п е р е д а н о у в ір ш і
74
Слово і Час. 2003. №4
“ С ам ітний б а ть ко ” П антелейм она Б о ж и ка :
Я в Канаді доробився,
Та утратив діти.
Поверніться, діти мої,
Сумний же мій світе! (14).
Тема д ітей , я к і "в ід ц ур а л и сь м ови , в ір и ” ,
звучить у творах ав то р ів -е м ігр а н т ів д осить
часто.
Назви д е я ки х в ірш ів , я к , н а п р и кл а д , “ З
туги” К атр і Н овосад (15) пр о м о вл яю ть сам і
за себе.
Р еволю ц ійн і мотиви д о х о д я ть д о д а л е ко ї
s Канади і вже Павло К р ат у в ірш і “ О й вже
час” закликає: “ Громадо, д о зб р о ї!” . 1917 р.
Семен К о в б е л ь н а п и с а в "Г и м н в іл ь н о ї
У кр а їн и ” (20).
З плином часу уд осконал ю ється автор ська
м анера , в ід то ч у є т ь с я п е р о “ в ір ш н и к ів ” .
Р о з ш и р ю є т ь с я к о л о т е м , с т и л іс т и ч н и х
засобів тощ о . Л е гк іс тю , о д у х о тв о р е н іс тю ,
витонченістю вир ізняється , зо кр е м а , поезія
О нуф рія Іваха (2 4 —25). А в то р , я к і С ава
Чернецький, звертається д о о б р а зу калини,
що є уособленням У кра їн и . О д н а к поступово
поети починаю ть усе пильн іш е придивлятися
до д о в к о л и ш н ь о го с в іту . В їх н іх т в о р а х
з ’ я в л я ю т ь с я н а з в и а м е р и к а н с ь к и х і
к а н а д с ь к и х м іс т , с іл і м іс т е ч о к , те м и
“ м е й н с т р ім о в о ї” п о е з ії п р о р и в а ю т ь с я в
українську д іаспорну (див. “ Т ін ь Гайявати”
Микити М андрики , 32—33).
О глядаю чи пройдений ш лях, М .М а н д р и ка
у в ірш і “ Б а р в ін о к ” (3 5 —3 6 ) о п о в ід а є про
важку працю ем ігрант ів , я к і, проте , впевнені
в своєму м айбутньом у (ч о го не б ул о в п о е з ії
] попередніх ро к ів ):
Канада виросла з лісів і хвощів
У край наш рідний, кращий над усі,
Де
... полюбив чорноклен молодий
Калину у коралевім намисті.
В ід б у л о с я п р и м и р е н н я м и н у л о г о з
с ь о го д е н н я м , і к а л и н а в ж е не п р о с т о
калина, вона “ у кора ле в ім н а м и ст і” . З н и кл а
над ривн ість п о е з ії, на з м ін у їй п р и й ш л а
гарм он ія і вж е “ б а р в ін к о м п р и ч а сти л а сь
М а н іто б а ” (3 6 ). З ’ я в л я є ть с я й л ю б о в н а
лірика:
Сумують вільхи і берези —
На білих конях мчить зима.
Навіщо знов пісні мережу.
Коли коханої нема?
(Б.Мазепа. “ Моїй незабутній” , 45).
П о е з ія п о п о в н ю є т ь с я ф іл о с о ф с ь к и м и
роздумами про сутність буття, проминальність
усьо го сущ ого :
Я лиш дрібненька космосу частина,
Я тільки мить довічного буття. (46)
А з я к о ю н а с о л о д о ю ч и т а є т ь с я в ір ш
Б .О л е кса н д р о в а “ Р о зм о в а з панотцем про
к о х а н н я ” (87 ). В іко в а ту га за р ід н и м краєм
б ри н и ть у “ Ч е к а н н і” :
Сниться рідна земля старому,
Ясні води і тихі зорі.
Плачуть очі померклі в горі —
Сниться рідна земля старому. (90)
Не все за д ум а н е вдається реал ізувати:
Куди не йди — змикаються путі,
Куди не глянь — ілюзії порожні. (91)
“ Ч у ж о ю і р ід н о ю ” (10 3 ) називає К а над у
О .Г а й -Г о л о в ко .
Ц ю ж т е м у п р о д о в ж у є і С в іт л а н а
К узь м е н ко :
Коли рідним не став на чужій землі,
А на рідній — зробився чужим. (104)
П р и в а б л ю є с в о є ю м е т а ф о р и ч н іс т ю і
водночас п р о сто то ю по ез ія “ нових кан ад ц ів ”
— п р е д ста в н и к ів ч е тв е р то ї хвил і е м ігр а ц ії
В а с и л я М а р о ч к и н а т а О л ь г и П р е с и ч
(зачаровує м а гн е ти зм ї ї К а р м е н із три пти ху ,
159 ).
Читач х р е с то м а т ії т а к о ж в ід кр и є для себе
а б со л ю тн о нов і ім ена , н а п р и кл а д , М а р к ія н а
К о в а л ю ка ( “ A d a s t ra ” , 162). П редставлена
тут і м о д н а н и н і з о р о в а п о е з ія — в ір ш і
Я р о с л а в а Б а л а н а (1 6 4 — 168) та М и ко л и
С о р о ки (1 6 8 ), п о е з ія в п р о з і О л е кса н д р и
К о пач (1 6 9 —170).
Р озд іл “ П р о з а ” в ід кр и в а є ться написаним
1897 р. Н е с то р о м Д м и т р о в и м к о р о т к и м
о п о в ід ан н ям “ Р усь ка п а с ка й ф р а н ц узь ки й
кс ь о н д з (О б р а з о к з ж и ття е м ігр а н т ів )” (171
— 173), я ко м у притам анне поєднання л е гко го
гу м о р у з щ е м к о ю т у го ю . В тр и с т о р ін ки
те ксту спр есов а не о п о в ід а н н я "З глуб ини
пропасти (3 ж и ття ка н а д ій сь ки х поселенц ів )”
С а в и Ч е р н е ц ь к о г о . О п о в ід а н н я ц е
н а д з в и ч а й н о п о е т и ч н е , ін ф о р м а т и в н е ,
зачаровує св о є ю б е зп о с е р е д н іс тю .
П ро п р и н и ж е н н я , я к и х д ов ел ося зазнати
перш им у к р а їн с ь к и м по сел ен ц ям , йдеться
в опо в ід а н н і А п о л ін а р ія Н о ва ка “ В и гн а н ц і” .
П р и к м е т н и й щ о д о ц ь о г о е п із о д , к о л и
ко н д у к т о р виганяє галичан із трамвая:
— Я їх, паскудних ґалішенів, навмисне вигнав, бо
вони смердять! я їх ненавиджу! — а потім додав
тихшим, підхлібним голосом:
— І в тебе такий самий квиток, як у них, і в усіх
інших, але... Навіщо тут мають смердіти —тхори, — і
засміявся, а пасажир байдуже завторував йому (190).
Слово і Час. 2003. №4
7 5
С п р а в ж н ю н а с о л о д у в ід ч у є ч и т а ч
о п о в ід а н н я “ Х о ж д е н іє Г и к у н а по м у к а х ”
П е тр а К а р м а н с ь к о г о (1 9 3 — 19 7). М а й ж е
90 р о к ів м инуло з часу й о го написання, а
я к б а га т о а н а л о г ій м о ж н а п р о в е с т и з
сь о го д н іш н ім ж и ттям у к р а їн с ь к о ї гром ад и!
“ А в то п о р т р е т ” М и ро сла ва Ірчана (2 1 0 —
218) гра н и чн о правдивий, чесний , вводить
ч и т а ч а у с в іт та т в о р ч у л а б о р а т о р ію
п и с ь м е н н и к а . К а р к о л о м н и м с ю ж е т о м
за хо п л ю є опов ід ан н я М ихайла П е тр ів сь ко го
“ Д о м а г іч н о го м іс т а ” (2 1 9 —2 2 6 ). Га д а ю ,
читач зве рн е увагу і на поетичн ість у р и в ка
із “ С ин ів зе м л і” Іллі К и р ія к а (22 7—234).
С е р е д о п о в ід а н ь в и р із н я ю т ь с я т а к о ж
“ Б е з х а т н и й ” О л е кс а н д р а Л у го в о го (2 4 0 —
250), “ В полеті до вол і (У р и в о к )” Н аталки
К о гу с ь к о ї (2 5 1 -2 5 7 ) , "З л о д ій к а ” (2 7 1 -2 7 3 )
та “ Р ж а в і к л ю ч и к и ” ( 2 7 4 —2 7 7 ) Ів а н а
Б одн а рчука , "П ія н іс т к а ” Василя С о ф ронова-
Л е в и ц ь к о го (3 1 6 —3 1 9 ), “ Ч у д а с ій " О л ьги
М а к (3 6 5 —37 7), “ Н овий ка н а д е ц ь ” С е ргія
Є ке л ь чи ка (4 2 2 —428).
Н а п и с а н а 1 9 5 6 р . д р а м а н а т р и д і ї
“ В о р о н к р я ч е ” М и к о л и К о в ш у н а п р о
г о л о д о м о р в У к р а їн і в р а ж а є с в о є ю
о р и г ін а л ь н іс т ю , в и п и с а н іс т ю х а р а к т е р ів
п е р с о н а ж ів . П р у ж и н а д ії р о з к р у ч у є т ь с я
ш в и д ко , тр и м а ю ч и читача в щ о с е к у н д н ій
н а пр уз і.
А я к а ктуа л ьн о звучать с ь о го д н і сл ова із
спо га д ів Уласа С ам чука “ На ко н і в о р о н о м у ” :
“ Н аш і п а р т ії — с е кт и , я к і з м а га ю ть с я за
с л о в а " (474).
С еред статей а н а л іти чн істю та прагненням
д о у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і ї
вир ізн яється “ У к р а їн с ь к а пр о за в К а н а д і”
М ирослава Ш к а н д р ія . В повн і п о го д ж у є м о с я
з а в т о р о м , щ о “ у к р а їн с ь к у к а н а д с ь к у
л ітературу м о ж н а розглядати я к р ізно м ан ітну
й в н у тр іш н ь о д и н а м іч н у ц іл іс ть . С ам е я к
ц іл іс н е л іт е р а т у р н е я в и щ е в о н а м а л о
д о с л ід ж е н а й с ко м е н то в а н а ” (5 3 0 —531).
З а с л у го в у ю т ь на у в а гу т а к о ж кр и т и ч н і
о г л я д и “ О л ь г а М а к та ї ї л іт е р а т у р н а
тв о р ч іс ть ” С в ітлани К у з ь м е н ко і “ Творчий
д о р о б о к М а р ії К е й в а н ” Ірини С и в е н ько ї.
Н а п р и к ін ц і х р е с т о м а т і ї н а в е д е н і
б іо б іб л іо гр а ф іч н і д о в ід ки пр о вс іх автор ів ,
щ о т а к о ж д аю ть читачеві певне уявлення
п р о у к р а ї н с ь к о - к а н а д с ь к у л іт е р а т у р у
в п р о д о в ж 100 р о к ів .
м. Едмонтон, Канада Валерій Полковський
КРАСНОМОВНО ПРО КРАСНОМОВСТВО
С.Д.Абрамович, М.Ю .Чікарькова. Риторика. —
Львів: Світ, 2001. — 239 с.
Гостр і д и с ку с ії з р ізн и х питань сучасно го
б уття на р із н и х р ів н я х гр о м а д с ь к о го та
д е р ж а в н о го іс н у в а н н я , щ о р о з го р н у л и с я
в п р о д о в ж о с т а н н ь о г о д е с я т и р іч ч я ,
по зн а ч е н о го д е м о кр а ти за ц іє ю сусп іл ь н о го
ж иття в У кр а їн і, а надто виступи депутатів і
м ож новладц ів , словесн і “ перли ” я ки х стали
о с о б л и в и м ж а н р о м с у ч а с н о ї с м іх о в о ї
к у л ь т у р и , з а с в ід ч и л и : о р а т о р с ь к о м у
м и с т е ц т в у , м и с т е ц т в у к р а с н о м о в с т в а
н е о б х ід н о в ч и ти с я ! Н а ж а л ь , б іл ь ш іс т ь
в и к л а д а ч ів , щ о ч и т а ю т ь с ь о г о д н і к у р с
р и т о р и к и , зм у ш е н і п о с л у го в у в а т и с я а б о
д а в н о з а с т а р іл и м и п ід р у ч н и к а м и
(написаним и, до речі, р о с ій с ь ко ю м овою ),
а б о п ід р у ч н и к а м и , п р и в е зе н и м и з Р о с ії.
У кр а їн о м о в н о ї л ітератури вкрай не вистачає.
П о с іб н и к С .А б ра м ов и ча та М .Ч Іка р ь ко в о ї є
с п р о б о ю заповнити цей вакуум .
З а з н а ч и м о , щ о це д о с и т ь ґ р у н т о в н е
дослідження історичного розвитку риторичного
мистецтва. В передньом у слові автори подали
зауваги до тлумачення сам ого поняття риторики
в р із н і кул ь тур н і е п о хи . Ця л ін ія по м ітн о
збагатилася б, якби було представлено весь
сю ж ет протидії двох риторичних традицій: одна
з н и х в е д е п о ч а т к и в ід т е о р е т и ч н о ї
ф іл о соф сько ї ритор и ки А р істотел я , інш а —
від норм ативної риторики Квінтіл іана. А б о в
ін ш о м у в и м ір і: о д н а а к ц е н т у є с т р а т е г ію
переконання, інш а відсуває це, я к мету, на
другий план, одна сповідує ідею правильності
мови (a rs re c te d ic e n d i) , інш а — т я ж іє до
мистецтва красномовства (ars pulchre loquendi).
76
Слово і Час. 2003. №4
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-189864 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0236-1477 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:30:23Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Полковський, В. 2023-04-28T15:28:41Z 2023-04-28T15:28:41Z 2003 Підсумок за 100 років чи місток у майбутнє? / В. Полковський // Слово і Час. — 2003. — № 4. — С. 74-76. — Бібліогр.: 1 назв. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189864 Рецензія на книгу: Хрестоматія з української літератури в Канаді: 1897—2000 / Упоряд. Яр Славутич та Мирослав Шкандрій. — Едмонтон: Видавничий комітет “Слова”, 2000. — 632 с. uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час Рецензії Підсумок за 100 років чи місток у майбутнє? Article published earlier |
| spellingShingle | Підсумок за 100 років чи місток у майбутнє? Полковський, В. Рецензії |
| title | Підсумок за 100 років чи місток у майбутнє? |
| title_full | Підсумок за 100 років чи місток у майбутнє? |
| title_fullStr | Підсумок за 100 років чи місток у майбутнє? |
| title_full_unstemmed | Підсумок за 100 років чи місток у майбутнє? |
| title_short | Підсумок за 100 років чи місток у майбутнє? |
| title_sort | підсумок за 100 років чи місток у майбутнє? |
| topic | Рецензії |
| topic_facet | Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189864 |
| work_keys_str_mv | AT polkovsʹkiiv pídsumokza100rokívčimístokumaibutnê |