Підсумок за 100 років чи місток у майбутнє?

Рецензія на книгу: Хрестоматія з української літератури в Канаді: 1897—2000 / Упоряд. Яр Славутич та Мирослав Шкандрій. — Едмонтон: Видавничий комітет “Слова”, 2000. — 632 с....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Слово і Час
Date:2003
Main Author: Полковський, В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2003
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189864
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Підсумок за 100 років чи місток у майбутнє? / В. Полковський // Слово і Час. — 2003. — № 4. — С. 74-76. — Бібліогр.: 1 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859827253637021696
author Полковський, В.
author_facet Полковський, В.
citation_txt Підсумок за 100 років чи місток у майбутнє? / В. Полковський // Слово і Час. — 2003. — № 4. — С. 74-76. — Бібліогр.: 1 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Слово і Час
description Рецензія на книгу: Хрестоматія з української літератури в Канаді: 1897—2000 / Упоряд. Яр Славутич та Мирослав Шкандрій. — Едмонтон: Видавничий комітет “Слова”, 2000. — 632 с.
first_indexed 2025-12-07T15:30:23Z
format Article
fulltext ПІДСУМОК ЗА 100 РОКІВ ЧИ МІСТОК У МАЙБУТНЄ? Хрестоматія з української літератури в Канаді: 1897—2000 / Упоряд. Яр Славутич та Мирослав Шкандрій. — Едмонтон: Видавничий комітет “Слова”, 2000. — 632 с. “ Для нас X X століття — це епоха великих криз, великих поразок і великих уро ків ” ’ , — зазначає М икола Ж улинський. Події саме цієї складної епохи й постають зі сторінок хрестоматії. Завдання її, я к зазначають упорядники, — дати панораму розвитку українськомовної творчості в Канаді від перших фольклорних віршиків до д о р о б к у с у ч а сн и х автор ів . Я к і в к о ж н ій хрестоматії, в ній відображено певні суб’єктивні погляди упорядників на літературний процес у діаспорі, вартісність тих чи інших творів, їхнє м ісце в л іте р а тур н о м у пр оц ес і в певном у часовому вимірі тощо. С е р е д а в т о р ів , ч и ї т в о р и в в ій ш л и д о видання, — д о б р е в ід ом і в У кр а їн і Д а н и л о С т р у к , Б о р и с О л е к с а н д р ів ( С в и р и д Л о м ачка ), Л ід а П алій, О лег З уєвський , менш або й зо в с ім н ев ід ом і. В цьом у с и м б іо з і — с и л а і с л а б к іс т ь х р е с т о м а т ії . Д іа п а з о н т а л а н т у а в т о р ів — в е л и ч е з н и й , а л е ж погодьм ося, щ о “ ...Х рестом атія з у кр а їн с ь ко ї л ітератури в Канад і має, передусім , іс то р и ко - л ітературне зн а че н н я ” (6), а х у д о ж н ій р івень т в о р ів , г а д а є м о , в м а й б у т н ь о м у б у д е нал еж но п р оан а л ізо ва н и й рецензентам и. С им вол ічно , щ о хрестом атія в ідкривається вірш ем Івана З б ури “ К а н а д ій сь к і е м ігр а н ти ” . Написаний ЗО грудня 1898 р о ку , він св ідчить про р о зчахн ут ість душ і е м ігран та з У кр а їн и , я к о го не полиш ає туга за р ід н о ю зем лею : Як нам гірко покидати Своє рідне поле! У в ір ш і, я ки й н а га д ує з а кл и н а н н я -с п ів - причитання, автор пр а гн е че сно пояснити для себе причину е м ігр а ц ії. У к р а їн с ь к а д іа с п о р н а л іте р а ту р а ча сто тр а д и ц ій н о ро згл я д а є ться п ід куто м з о р у виконання святенницьки патріотичного обов’язку ' Жулинський М. На шляху в європейський простір / / СіЧ. - 2001. - №1. - С. 4. п е р е д В іт ч и з н о ю . А л е ж е м ігр а ц ія — це насамперед трагедія “ переміщеної особи” (не Д І-П І, а в зн а ч н о ш и р ш о м у , гл о б а л ь н о м у значенні), це проблема вкорінення в нову землю, збереження чи втрати етн ічної пам’яті тощ о. Пласти ці, відображені в д іаспорній літературі, ще чекають на своїх дослідників в Україні. У н ів е р са л ь н іс ть щ и р о ї п о е з ії в то м у , щ о й че рез д е ся тки , а то й со тн і р о к ів ї ї ря д ки не втрачаю ть актуа л ьн о ст і. Усе відмінне, Канадо, в тобі; Рослини, пташки, звірина — Сумно і важко, неначе в гробі, Нашого тутки нічого нема (8), — читаєм о у в ірш і Сави Ч ер нец ького “ О дна лиш к а л и н а " , впер ш е н а д р у к о в а н о м у 1900 р. П очатки у кр а їн сь ко ї по ез ії в Канад і позначені духовним і душ евним надривом , невим овною ту го ю , часто неприйняттям ново ї зем л і (попри всі потуги та намагання). В подальш ом у цей м о т и в п о с т у п о в о п о с л а б л ю в а т и м е т ь с я : написаний че рез с ім надц ять р о к ів тим ж е С а во ю Ч е р н е ц ь ки м в ірш “ М ій з а п о в іт ” — ірон ічно -грайл ивий , легкий , я к подих вітру. В ір ш С и м о н а П а л а м а р ю ка “ П іс н ь п р о К а н а д у ” (1903 р.) о д н о то н н о песим істичний : Ой Канадо, Канадочко, Яка ж ти не мила! Бодай же ти, Канадочко, Нікому не снила (11). А б с о л ю тн о все не влаш товує тут автора: го сп о д а р перетворився на драб а , р усь ки й н а р ід ж и є тут я к худ об а , птички у нас — ко м а р і в К а н ад і, гарячі д н і — засм учен і лю ди тощ о. “ Кл ін ічно -пато логічни й надрив на грані м е д и чн ого д іа гн о з у ” , — сказав би сучасний у кр а їн с ь ки й по стм о де рн іст-сю рре ал іст . Т а ки й са м и й н а д р и в с п о с т е р іга є м о і в “ П іс н і” Т е о д о р а Ф е д и ка (12). Т р а ге д ію б а ть к ів , я к і т я ж к о " га р у в а л и ” з а д л я с в о ї х д іт е й , п е р е д а н о у в ір ш і 74 Слово і Час. 2003. №4 “ С ам ітний б а ть ко ” П антелейм она Б о ж и ка : Я в Канаді доробився, Та утратив діти. Поверніться, діти мої, Сумний же мій світе! (14). Тема д ітей , я к і "в ід ц ур а л и сь м ови , в ір и ” , звучить у творах ав то р ів -е м ігр а н т ів д осить часто. Назви д е я ки х в ірш ів , я к , н а п р и кл а д , “ З туги” К атр і Н овосад (15) пр о м о вл яю ть сам і за себе. Р еволю ц ійн і мотиви д о х о д я ть д о д а л е ко ї s Канади і вже Павло К р ат у в ірш і “ О й вже час” закликає: “ Громадо, д о зб р о ї!” . 1917 р. Семен К о в б е л ь н а п и с а в "Г и м н в іл ь н о ї У кр а їн и ” (20). З плином часу уд осконал ю ється автор ська м анера , в ід то ч у є т ь с я п е р о “ в ір ш н и к ів ” . Р о з ш и р ю є т ь с я к о л о т е м , с т и л іс т и ч н и х засобів тощ о . Л е гк іс тю , о д у х о тв о р е н іс тю , витонченістю вир ізняється , зо кр е м а , поезія О нуф рія Іваха (2 4 —25). А в то р , я к і С ава Чернецький, звертається д о о б р а зу калини, що є уособленням У кра їн и . О д н а к поступово поети починаю ть усе пильн іш е придивлятися до д о в к о л и ш н ь о го с в іту . В їх н іх т в о р а х з ’ я в л я ю т ь с я н а з в и а м е р и к а н с ь к и х і к а н а д с ь к и х м іс т , с іл і м іс т е ч о к , те м и “ м е й н с т р ім о в о ї” п о е з ії п р о р и в а ю т ь с я в українську д іаспорну (див. “ Т ін ь Гайявати” Микити М андрики , 32—33). О глядаю чи пройдений ш лях, М .М а н д р и ка у в ірш і “ Б а р в ін о к ” (3 5 —3 6 ) о п о в ід а є про важку працю ем ігрант ів , я к і, проте , впевнені в своєму м айбутньом у (ч о го не б ул о в п о е з ії ] попередніх ро к ів ): Канада виросла з лісів і хвощів У край наш рідний, кращий над усі, Де ... полюбив чорноклен молодий Калину у коралевім намисті. В ід б у л о с я п р и м и р е н н я м и н у л о г о з с ь о го д е н н я м , і к а л и н а в ж е не п р о с т о калина, вона “ у кора ле в ім н а м и ст і” . З н и кл а над ривн ість п о е з ії, на з м ін у їй п р и й ш л а гарм он ія і вж е “ б а р в ін к о м п р и ч а сти л а сь М а н іто б а ” (3 6 ). З ’ я в л я є ть с я й л ю б о в н а лірика: Сумують вільхи і берези — На білих конях мчить зима. Навіщо знов пісні мережу. Коли коханої нема? (Б.Мазепа. “ Моїй незабутній” , 45). П о е з ія п о п о в н ю є т ь с я ф іл о с о ф с ь к и м и роздумами про сутність буття, проминальність усьо го сущ ого : Я лиш дрібненька космосу частина, Я тільки мить довічного буття. (46) А з я к о ю н а с о л о д о ю ч и т а є т ь с я в ір ш Б .О л е кса н д р о в а “ Р о зм о в а з панотцем про к о х а н н я ” (87 ). В іко в а ту га за р ід н и м краєм б ри н и ть у “ Ч е к а н н і” : Сниться рідна земля старому, Ясні води і тихі зорі. Плачуть очі померклі в горі — Сниться рідна земля старому. (90) Не все за д ум а н е вдається реал ізувати: Куди не йди — змикаються путі, Куди не глянь — ілюзії порожні. (91) “ Ч у ж о ю і р ід н о ю ” (10 3 ) називає К а над у О .Г а й -Г о л о в ко . Ц ю ж т е м у п р о д о в ж у є і С в іт л а н а К узь м е н ко : Коли рідним не став на чужій землі, А на рідній — зробився чужим. (104) П р и в а б л ю є с в о є ю м е т а ф о р и ч н іс т ю і водночас п р о сто то ю по ез ія “ нових кан ад ц ів ” — п р е д ста в н и к ів ч е тв е р то ї хвил і е м ігр а ц ії В а с и л я М а р о ч к и н а т а О л ь г и П р е с и ч (зачаровує м а гн е ти зм ї ї К а р м е н із три пти ху , 159 ). Читач х р е с то м а т ії т а к о ж в ід кр и є для себе а б со л ю тн о нов і ім ена , н а п р и кл а д , М а р к ія н а К о в а л ю ка ( “ A d a s t ra ” , 162). П редставлена тут і м о д н а н и н і з о р о в а п о е з ія — в ір ш і Я р о с л а в а Б а л а н а (1 6 4 — 168) та М и ко л и С о р о ки (1 6 8 ), п о е з ія в п р о з і О л е кса н д р и К о пач (1 6 9 —170). Р озд іл “ П р о з а ” в ід кр и в а є ться написаним 1897 р. Н е с то р о м Д м и т р о в и м к о р о т к и м о п о в ід ан н ям “ Р усь ка п а с ка й ф р а н ц узь ки й кс ь о н д з (О б р а з о к з ж и ття е м ігр а н т ів )” (171 — 173), я ко м у притам анне поєднання л е гко го гу м о р у з щ е м к о ю т у го ю . В тр и с т о р ін ки те ксту спр есов а не о п о в ід а н н я "З глуб ини пропасти (3 ж и ття ка н а д ій сь ки х поселенц ів )” С а в и Ч е р н е ц ь к о г о . О п о в ід а н н я ц е н а д з в и ч а й н о п о е т и ч н е , ін ф о р м а т и в н е , зачаровує св о є ю б е зп о с е р е д н іс тю . П ро п р и н и ж е н н я , я к и х д ов ел ося зазнати перш им у к р а їн с ь к и м по сел ен ц ям , йдеться в опо в ід а н н і А п о л ін а р ія Н о ва ка “ В и гн а н ц і” . П р и к м е т н и й щ о д о ц ь о г о е п із о д , к о л и ко н д у к т о р виганяє галичан із трамвая: — Я їх, паскудних ґалішенів, навмисне вигнав, бо вони смердять! я їх ненавиджу! — а потім додав тихшим, підхлібним голосом: — І в тебе такий самий квиток, як у них, і в усіх інших, але... Навіщо тут мають смердіти —тхори, — і засміявся, а пасажир байдуже завторував йому (190). Слово і Час. 2003. №4 7 5 С п р а в ж н ю н а с о л о д у в ід ч у є ч и т а ч о п о в ід а н н я “ Х о ж д е н іє Г и к у н а по м у к а х ” П е тр а К а р м а н с ь к о г о (1 9 3 — 19 7). М а й ж е 90 р о к ів м инуло з часу й о го написання, а я к б а га т о а н а л о г ій м о ж н а п р о в е с т и з сь о го д н іш н ім ж и ттям у к р а їн с ь к о ї гром ад и! “ А в то п о р т р е т ” М и ро сла ва Ірчана (2 1 0 — 218) гра н и чн о правдивий, чесний , вводить ч и т а ч а у с в іт та т в о р ч у л а б о р а т о р ію п и с ь м е н н и к а . К а р к о л о м н и м с ю ж е т о м за хо п л ю є опов ід ан н я М ихайла П е тр ів сь ко го “ Д о м а г іч н о го м іс т а ” (2 1 9 —2 2 6 ). Га д а ю , читач зве рн е увагу і на поетичн ість у р и в ка із “ С ин ів зе м л і” Іллі К и р ія к а (22 7—234). С е р е д о п о в ід а н ь в и р із н я ю т ь с я т а к о ж “ Б е з х а т н и й ” О л е кс а н д р а Л у го в о го (2 4 0 — 250), “ В полеті до вол і (У р и в о к )” Н аталки К о гу с ь к о ї (2 5 1 -2 5 7 ) , "З л о д ій к а ” (2 7 1 -2 7 3 ) та “ Р ж а в і к л ю ч и к и ” ( 2 7 4 —2 7 7 ) Ів а н а Б одн а рчука , "П ія н іс т к а ” Василя С о ф ронова- Л е в и ц ь к о го (3 1 6 —3 1 9 ), “ Ч у д а с ій " О л ьги М а к (3 6 5 —37 7), “ Н овий ка н а д е ц ь ” С е ргія Є ке л ь чи ка (4 2 2 —428). Н а п и с а н а 1 9 5 6 р . д р а м а н а т р и д і ї “ В о р о н к р я ч е ” М и к о л и К о в ш у н а п р о г о л о д о м о р в У к р а їн і в р а ж а є с в о є ю о р и г ін а л ь н іс т ю , в и п и с а н іс т ю х а р а к т е р ів п е р с о н а ж ів . П р у ж и н а д ії р о з к р у ч у є т ь с я ш в и д ко , тр и м а ю ч и читача в щ о с е к у н д н ій н а пр уз і. А я к а ктуа л ьн о звучать с ь о го д н і сл ова із спо га д ів Уласа С ам чука “ На ко н і в о р о н о м у ” : “ Н аш і п а р т ії — с е кт и , я к і з м а га ю ть с я за с л о в а " (474). С еред статей а н а л іти чн істю та прагненням д о у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і ї вир ізн яється “ У к р а їн с ь к а пр о за в К а н а д і” М ирослава Ш к а н д р ія . В повн і п о го д ж у є м о с я з а в т о р о м , щ о “ у к р а їн с ь к у к а н а д с ь к у л ітературу м о ж н а розглядати я к р ізно м ан ітну й в н у тр іш н ь о д и н а м іч н у ц іл іс ть . С ам е я к ц іл іс н е л іт е р а т у р н е я в и щ е в о н а м а л о д о с л ід ж е н а й с ко м е н то в а н а ” (5 3 0 —531). З а с л у го в у ю т ь на у в а гу т а к о ж кр и т и ч н і о г л я д и “ О л ь г а М а к та ї ї л іт е р а т у р н а тв о р ч іс ть ” С в ітлани К у з ь м е н ко і “ Творчий д о р о б о к М а р ії К е й в а н ” Ірини С и в е н ько ї. Н а п р и к ін ц і х р е с т о м а т і ї н а в е д е н і б іо б іб л іо гр а ф іч н і д о в ід ки пр о вс іх автор ів , щ о т а к о ж д аю ть читачеві певне уявлення п р о у к р а ї н с ь к о - к а н а д с ь к у л іт е р а т у р у в п р о д о в ж 100 р о к ів . м. Едмонтон, Канада Валерій Полковський КРАСНОМОВНО ПРО КРАСНОМОВСТВО С.Д.Абрамович, М.Ю .Чікарькова. Риторика. — Львів: Світ, 2001. — 239 с. Гостр і д и с ку с ії з р ізн и х питань сучасно го б уття на р із н и х р ів н я х гр о м а д с ь к о го та д е р ж а в н о го іс н у в а н н я , щ о р о з го р н у л и с я в п р о д о в ж о с т а н н ь о г о д е с я т и р іч ч я , по зн а ч е н о го д е м о кр а ти за ц іє ю сусп іл ь н о го ж иття в У кр а їн і, а надто виступи депутатів і м ож новладц ів , словесн і “ перли ” я ки х стали о с о б л и в и м ж а н р о м с у ч а с н о ї с м іх о в о ї к у л ь т у р и , з а с в ід ч и л и : о р а т о р с ь к о м у м и с т е ц т в у , м и с т е ц т в у к р а с н о м о в с т в а н е о б х ід н о в ч и ти с я ! Н а ж а л ь , б іл ь ш іс т ь в и к л а д а ч ів , щ о ч и т а ю т ь с ь о г о д н і к у р с р и т о р и к и , зм у ш е н і п о с л у го в у в а т и с я а б о д а в н о з а с т а р іл и м и п ід р у ч н и к а м и (написаним и, до речі, р о с ій с ь ко ю м овою ), а б о п ід р у ч н и к а м и , п р и в е зе н и м и з Р о с ії. У кр а їн о м о в н о ї л ітератури вкрай не вистачає. П о с іб н и к С .А б ра м ов и ча та М .Ч Іка р ь ко в о ї є с п р о б о ю заповнити цей вакуум . З а з н а ч и м о , щ о це д о с и т ь ґ р у н т о в н е дослідження історичного розвитку риторичного мистецтва. В передньом у слові автори подали зауваги до тлумачення сам ого поняття риторики в р із н і кул ь тур н і е п о хи . Ця л ін ія по м ітн о збагатилася б, якби було представлено весь сю ж ет протидії двох риторичних традицій: одна з н и х в е д е п о ч а т к и в ід т е о р е т и ч н о ї ф іл о соф сько ї ритор и ки А р істотел я , інш а — від норм ативної риторики Квінтіл іана. А б о в ін ш о м у в и м ір і: о д н а а к ц е н т у є с т р а т е г ію переконання, інш а відсуває це, я к мету, на другий план, одна сповідує ідею правильності мови (a rs re c te d ic e n d i) , інш а — т я ж іє до мистецтва красномовства (ars pulchre loquendi). 76 Слово і Час. 2003. №4
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-189864
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0236-1477
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:30:23Z
publishDate 2003
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
record_format dspace
spelling Полковський, В.
2023-04-28T15:28:41Z
2023-04-28T15:28:41Z
2003
Підсумок за 100 років чи місток у майбутнє? / В. Полковський // Слово і Час. — 2003. — № 4. — С. 74-76. — Бібліогр.: 1 назв. — укp.
0236-1477
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189864
Рецензія на книгу: Хрестоматія з української літератури в Канаді: 1897—2000 / Упоряд. Яр Славутич та Мирослав Шкандрій. — Едмонтон: Видавничий комітет “Слова”, 2000. — 632 с.
uk
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Слово і Час
Рецензії
Підсумок за 100 років чи місток у майбутнє?
Article
published earlier
spellingShingle Підсумок за 100 років чи місток у майбутнє?
Полковський, В.
Рецензії
title Підсумок за 100 років чи місток у майбутнє?
title_full Підсумок за 100 років чи місток у майбутнє?
title_fullStr Підсумок за 100 років чи місток у майбутнє?
title_full_unstemmed Підсумок за 100 років чи місток у майбутнє?
title_short Підсумок за 100 років чи місток у майбутнє?
title_sort підсумок за 100 років чи місток у майбутнє?
topic Рецензії
topic_facet Рецензії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189864
work_keys_str_mv AT polkovsʹkiiv pídsumokza100rokívčimístokumaibutnê