Конференція у Варшаві
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Слово і Час |
|---|---|
| Datum: | 2003 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2003
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189870 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Конференція у Варшаві / В. Назарук, В. Соболь // Слово і Час. — 2003. — № 4. — С. 90-92. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-189870 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Назарук, В. Соболь, В. 2023-04-28T15:29:22Z 2023-04-28T15:29:22Z 2003 Конференція у Варшаві / В. Назарук, В. Соболь // Слово і Час. — 2003. — № 4. — С. 90-92. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189870 uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час Літопис подій Конференція у Варшаві Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Конференція у Варшаві |
| spellingShingle |
Конференція у Варшаві Назарук, В. Соболь, В. Літопис подій |
| title_short |
Конференція у Варшаві |
| title_full |
Конференція у Варшаві |
| title_fullStr |
Конференція у Варшаві |
| title_full_unstemmed |
Конференція у Варшаві |
| title_sort |
конференція у варшаві |
| author |
Назарук, В. Соболь, В. |
| author_facet |
Назарук, В. Соболь, В. |
| topic |
Літопис подій |
| topic_facet |
Літопис подій |
| publishDate |
2003 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Слово і Час |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0236-1477 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189870 |
| citation_txt |
Конференція у Варшаві / В. Назарук, В. Соболь // Слово і Час. — 2003. — № 4. — С. 90-92. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT nazarukv konferencíâuvaršaví AT sobolʹv konferencíâuvaršaví |
| first_indexed |
2025-11-26T12:04:32Z |
| last_indexed |
2025-11-26T12:04:32Z |
| _version_ |
1850620822332375040 |
| fulltext |
1
миттєві спалахи у м інл и во м у переливанн і х у д о ж н ь о ї д ій н о с т і, а не я к н ор м и та с те р е о ти
пи, щ о передую ть творам . Те, щ о називаю ть інвар іантом , н о р м о ю , ко д о м а б о ун івер сал іям и ,
завж д и є зл іп ко м м и ттєвого стану і їх тре ба кр и ти ч н о пе ре гл яд а ти ” . П.Іванишин (Д р о го
бич), яки й виступив з д о п о в ід д ю ‘‘ М а кр о с тр у кту р а л іте р а ту р н о го тво ру : герм еневтичне
у то ч н е н н я ” , вва ж а є, щ о п р и ч и н о ю с т и л ь о в о го н е в ігл а ств а о к р е м и х н а у ко в ц ів є б р а к
т е о р е ти ч н о го о б ґр ун тув а н н я м е то д о л о г ій , б е з ч о го го д і го в о р и т и пр о н и н іш н ій п л ю
р а л ізм а в т о р с ь ки х с ти л ів . О .Ш т епан у д о п о в ід і “ С ти л е тв о р ч і з а с о б и л іт е р а т у р н о го
ім п р е с іо н із м у ” зосе ред и в св о ю увагу на з в ’я з к у о к р е м и х стил ів із те о р іє ю ін ту їц ії, п ід кр е с
л ю ю чи , щ о д е я к і стил і, с к а ж ім о , ім п р е с іо н ізм , м о ж уть за зи р а ти “ по той б ік ” с в ід о м о ст і,
о д н а к в за єм ин и о б ’є к т и в н о го і с у б ’є к т и в н о го , р е ф л е к с и в н о го і н е р е ф л е к с и в н о го не
м о ж н а о то то ж н ю в а ти л иш е із пл о щ и н о ю ім п е р со н а л ь н о ї с у б ’є кти в н о с т і, а р х а їк о ю к о л е к
тивн о го п ідсв ід ом о го , м іф ол огічн и м п ідтекстом і на цій п ідстав і заявляти, щ о ін д ив ід уал ьн ого
стил ю не стало. О.Башкирова ("П о л ім е тр ія я к за с іб в ід твор ен н я сп о га д ів та а со ц іа ц ій в
п о л іф о н іч н ій поем і Л ін и К о с т е н ко “ З о р я н и й ін те гр а л ” ) зупи н ил ася на з в ’я з ка х сти л ю з
в ірш ованим и р о зм ір а м и .
Р о зм о ва пр о стиль виявилася од н и м із н ай чутли в іш их вузл ів с у ч а сн о ї л іте р а тур о зн а в
ч о ї пр о б л е м а ти ки , вона уто ч н и л а к о р е л я ц ії м іж тв о р о м і м о в о ю , п ід х о д о м д о н ь о го
че рез ка т е го р ію “ с тил ь” , ув и р а зн и л а питання х у д о ж н ь о ї м ови я к сти л ю і п о в с я кд е н н о ї
мови я к в ід сутност і стил ю , визначила “ зо л о ти й пе р е ти н ” м іж д во м а кр а й н ім и на с ь о го д н і
тезам и: стиль я к д о с то в ір н а істи н а і стиль я к іл ю з ія . У х о д і р о зм о в и на ф іл о л о гіч н о м у
сем інар і вио крем и л и ся чо ти ри ко н ц е птуа л ьн и х а сп екти стилю : 1) стиль на с ь о го д н і не є
н о р м о ю аб о ка н о н о м ; 2) в ін виступає ф о р м а л ь н о ю в ар іац ією б іл ьш а б о м енш устал ен о
го з м іс т у ; 3) й о го м о ж н а в изн а чити я к с у к у п н іс т ь х а р а к т е р н и х р и с тв о р у , з а я ки м и
ш видш е інту їтивно , н іж анал іти чн о , м о ж н а визначити й ід е н ти ф ікув а ти автора ; 4) стиль
— це м ож ливий виб ір м іж к іл ь ко м а видам и х у д о ж н ь о го письма.
Олександр А ст аф ’єв
КОНФЕРЕНЦІЯ У ВАРШАВІ
З 7 по 9 л истопад а м и н ул о го р о ку у В а р ш а всько м у ун ів ер сите т і п р о х о д и л а м іж н а р о д н а
у кр а їн о зн а в ч а ко н ф е р е н ц ія — вж е три н ад ц ята в ц и кл і “ П о л ь с ь ко -у кр а їн с ь ки х зу с тр іч е й ” ,
з ін іц ій о в а н и х м а йж е десять р о к ів то м у К а ф е д р о ю у к р а їн с ь к о ї ф іл о л о г ії та П ол ьським
укр а їн о зн а в ч и м товариством . Д о те п е р іш н ій у ж и н о к цих н а у ко в и х ф о р у м ів б а гати й ре
зультатам и д о сл ід ж е н ь та п о ж в а в л е н о го о б м ін у д ум ка м и в х о д і д и с ку с ій , а т а к о ж осо б л и в о
тр и в ки м и й вагом им и плодам и у вигл яд і к іл ь ка н а д ц я ти то м ів н а у ко в и х студ ій — “ В ар
ш авських укр а їн о зн а в чи х за п и с о к ” (видавництво “ Т и р са ” порадувало у ча сн и к ів ко н ф е р е н ц ії
найнов іш им 13—14 том о м ).
Ця конф еренц ія , присвячена ц ікав ій та скл а д н ій , а водночас і актуальн ій тем і “ Галичина
— земля багатьох культур і н а р о д ів ” , була проведена К а ф е д р о ю у к р а їн с ь к о ї ф іл о л о г ії
разом з Інститутом слав істики П А Н та П ол ьським укра їн озн ав чи м товариством . З і словами
привітання учасників в ід ім ен і сп ів о р га н іза то р ів виступили ке р ів н и к Ка ф е д р и у к р а їн с ь ко ї
ф іл о л о гії проф . С.Козак та проф . І.Грек-Пабісова — д и р е кто р Інституту сл ав істики П А Н ,
після ч о го кон ф е ре нц ію в ід кр ив р е кто р В ар ш а всько го ун іверситету проф . П.Венґленський
(почесний д о кто р П р и ка р п а тсь ко го ун іверситету ім. В. С теф аника ), н а го л о ш ую чи на ва
гом ій активності укр а їн іст ів у В арш авськом у ун іверситеті та в ідм ічаю чи в ід рад не зро ста н ня
д іа п а зо н у та глиб ини у к р а їн о з н а в ч и х д о с л ід ж е н ь , вед ених із зал учен н ям м іж н а р о д н о ї
н а у ко в о ї сп івпрац і. П осол У к р а їн и в П ол ьщ і О.Никоненко н а го л о си в у п р и в іта л ьн о м у
слов і, щ о активна сп івпраця у кр а їн с ь ки х і п о л ьськи х учених , я ка розвивається завдяки
зусиллям Каф едри у кр а їн іс ти ки та за сприяння Р екторату В а р ш а всько го ун іверситету, є
значущ им елементом п о л ь с ь ко -у кр а їн с ь ко го с тр а те гічн о го партнерства.
9 0
Слово і Час. 2003. Ne 4
С кл а д н ість центрально ї теми ко н ф е р е н ц ії п р и р о д н о вим агала в с е б іч н о го ї ї р о з гл я д у .
Ц ьом у за в д а н н ю була п ід п о р я д ко в а н а я к с тр у кту р а к о н ф е р е н ц ії, та к і сам с кл а д учас
ни ків та тем и д о п о в ід е й . Д о си ть з га да ти , щ о в ко н ф е р е н ц ії взяли участь уче н і з д есяти
ун ів е р си те т ів та ін ш и х н а уко в и х устан ов , в то м у чи сл і п р о ф . Л .Р у д н и ц ь ки й — р е кт о р
У к р а їн с ь к о го В іл ь н о го ун ів е р си те ту (М ю н х е н ), ем ерит. п р о ф . Б .О с а д ч у к (Б е р л ін с ь ки й
у н ів е р с и т е т ) , п р о ф . В .К о н о н е н к о — р е к т о р П р и к а р п а т с ь к о г о у н ів е р с и т е т у ( Ів а н о -
Ф р а н к ів с ь к ) , п р о ф . Р .Р а д и ш е в с ь к и й — к е р ів н и к к а ф е д р и п о л о н іс т и к и К и їв с ь к о г о
у н ів е р с и т е ту ім е н і Т а р а са Ш е в ч е н к а , м и с т е ц т в о з н а в е ц ь з Л ь в ів с ь к о г о у н ів е р с и т е т у
В .А л е кса н д р о в и ч і проф . Я .Гр иц а к — іс т о р и к з ц ь о го ж ун ів е р си те ту та в іц е -п р е зи д е н т
М А У , іс то р и ки — проф . Т .Х и н че вська -Г е н н е л ь (Б іл о с то ц ь ки й ун івер сите т) і п р оф . А .Х о й -
н овськи й (В ар ш а вськи й ун ів е р си те т), п р о ф . п о л о н іс ти ки з В а р ш а в с ь ко го ун ів е р с и те ту
Я .С авіцка , проф . Ф е о д о с ій С тебл ій (Інсти тут у кр а їн о зн а в с тв а ім . І .К р и п ’я ке в и ча у Л ьво в і)
та ін. О дним із спец іал ьних гостей був Д м и тр о П авли чко — почесний д о к т о р В ар ш а всь
к о го ун іверситету , д о нед авн ьо го часу по сол У кр а їн и в П ол ьщ і.
П е р ш о го дня ко н ф е р е н ц ії св о є р ід н и м введенням д о с к л а д н о го ко л а питань, по в ’я за
них з і сп е ц и ф іко ю д ав нь о ї та суча сн о ї Галичини , стали виступи Я .Грицака ( “ Д л я ч о го
варто бути гал и ч а н и но м ” ) і Т.Возняка ( “ А д м ін іс т р а ти в н а р е ф о р м а в У к р а їн і і м айбутнє
Г а л и чи н и ” ).
О с к іл ь ки м е то ю к о н ф е р е н ц ії б ул а с п р о б а р о з к р и т и с к л а д н іс т ь ц іє ї е т н о к у л ь т у р н о ї
т е р и то р ії, щ о ї ї нази вали “ у к р а їн с ь к и м П ’є м о н т о м ” , у н ік а л ь н о ї з о к р е м а з о гл я д у на
свою нац іональну, м овну та р е л іг ій н у м о за їку , то й м о ж н а б ул о почути ц іка в і д о п о в ід і на
тему іс т о р ії р е л іг ій н о го та н а ц іо н а л ь н о -ку л ь ту р н о го ж и ття в ц ьом у р е г іо н і та т іс н о пов ’я
за н о ю з ним П ерем и щ и н ою (нин і П ольщ а).
П редм етом б а гатьо х д о п о в ід е й були питання р о з в и т ку л іте р а тур и в Га ли чи н і. Л іте р а
тур н і пр об л ем и в и кл и ка л и зн ачн е за ц іка в л е н н я н ав іть с е р е д іс т о р и к ів , я к і в д и с к у с ії
брали с л о в о з о к р е м а з п р и в о д у виступу Л.Рудницького “ Г а л и чи н а в тв о р ч о с т і Івана
Ф р а н к а ” , Я .С авіц ко ї "П р о к ін е ц ь п е в н о го м іф у ” (К у ш н е в и ч , В іттл ін , С т р и й к о в с ь к и й ),
Є.Нахліка "Р о л ь Л ьвова в л іте р а тур н о м у пр о ц е с і X IX — п о ча тку X X сто л іття ” . Ш и р о к о
представивш и л іте р а тур н о -кул ьтур н і в за є м о зв ’я з ки м іж З а х ід н о ю та С х ід н о ю У к р а їн о ю ,
Є .Н а хл ік д ій ш о в н е за п ер ечн ого в и сн о вку , щ о “ сп іл ьн а праця галичан і н а д д н іп р я н ц ів над
р о зб уд о в о ю у Л ьвов і центру з а га л ь н о у к р а їн с ь к о го ку л ь т у р н о го проц есу спр и я л а зб л и
ж е н н ю п о ш м а то ва н и х частин У к р а їн и , ф о р м у в а л а в р о з ’є д н а н о го к о р д о н а м и н а р о д у
почуття с о б о р н о с т і і є д и н о ї н а ц іо н а л ьн о ї с в ід о м о с т і” .
У д о п о в ід і С.Хороба “ Д р а м а тур гія Галичини п е р іо д у м іж в о є н н я : сам о д о ста тн іс ть у к р а
їн с ь ко го і по л ьсько го м о д е р н ізм у ” б ул о ч іт к о р о з гл я н уто в п о р ів н ял ьн ом у плані осо б л и в ост і
у к р а їн с ь к о ї і п о л ь с ь ко ї га л и ц ь ко ї д р а м а т у р г ії , т в о р ч о с т і "м о л о д о п о л я к ів ” і “ м о л о д о -
м уз ів ц ів ” , я ки х зн а чн о ю м ір о ю зб л и ж ув а л а сп іл ьн а систем а м ислення. Д о п о в ід а ч р о з кр и в
зо кр е м а , я к С .В и сп ’ян ськи й та В .П ачо вськи й вико р и сто в ува л и еф екти м іф о л о г іза ц ії, м істи
ф ік а ц ії , я к в о с кр е ш а л и іс т о р и ч н е м и н у л е . В .Н азарук у д о п о в ід і “ Л ь в ів у т в о р ч о с т і
Б .- І.А н то н и ч а ” р о з кр и в сп е ц и ф іку ур б а н іс ти ч н и х м отив ів у тво рчо ст і А н то н и н а та р о з гл я
нув її в ко н те кст і у р б а н ізм у в п о е з ії п о л ь с ь к о го ав а нга рд у . К.Котинська у св о їй д о п о в ід і
на тем у “ Л ьв ів в есе їстиц і Ю р ія А н д р у х о в и ч а і Іго ря К л е х а ” о б гр ун то в ув а л а д у м ку , щ о
б а гато кул ьтурн и й Л ьвів м іж в о є н н о го часу був по суті м істом паралельних св іт ів , а н и н іш н ій
Л ьвів — це п о ш у к н ових ф орм ул м іж ку л ь т у р н о го с п іл кув а н н я . Р.Радишевський у сво їй
д опо в ід і “ Е тикетна” б а р о ко в а поез ія п о л ь с ь к о -у к р а їн с ь ко го п о гр а н и ч ч я ” пр о а н а л ізув а в
значущ ий р о зд іл л ітератури п о л ь с ь к о -у к р а їн с ь ко го п о гр ан и ччя та д ов ів , щ о “ са р м а тс ь ко -
к о з а ц ь к е ” , аб о , я к й о го ще звуть, “ р о к с о л я н с ь к е ” б а р о к о в у к р а їн с ь к ій л іте р а ту р і є
плодом вельми ц іка в о го синтезу , с и м б іо зу та взаєм овплив ів м іж п о л ь с ь ко ю та у к р а їн с ь
ко ю л ітера турою .
У д и с к у с ії б уло о б го в о р е н о д ав н ій та сучасний потенц іал п о л ь с ь к о -у к р а їн с ь ко го ку л ь
тур н о го сп іл кува н ня , н а гол ош ую чи на в а го м о ст і к о н те кс ту а л ь н о го вим іру а н а л ізу те кст ів
і проблем . У д и с к у с ії прозвучали т а к о ж р із н і д ум ки з п р и в о д у реал ій і м іф ів пр о з а гр о з у
д е з ін те гр а ц ії суча сно ї У кр а їн и , я ка м о ж е в ід бутися в н а с л ід о к н е п р о д ум а н о го п ід х о д у д о
р е гіо н а л іза ц ії д е р ж а в и . Д.Павличко я к п и сь м е н н и к і п о л іт и к п е р е ко н л и во р о з кр и в д е з -
ін те гра ц ій н у з а гр о з у , ч іт к о с тве рд ж ую чи , щ о п р о го л о ш е н н я ф е д е р а л іза ц ії У кр а їн и б ул о
Слово і Час. 2003. №4
91
б кінцем її у к р а їн із а ц ії, п ід кр е сл и в , щ о попри всі р е г іо н а л ь н і в ід м ін н о с т і, сила У кр а їн и
спирається на її с о б о р н у є д н ість . Б л о к реф ератів , пр исв яч ен и х м іж е тн іч н и м взаєм инам у
Галичині, був л о гіч н и м д о п о вн е н н я м пр о б л е м а ти ки , п о р у ш е н о ї в д и с к у с ії , р о зкр и в а ю ч и
вельми ц ікаву м о за їку в н утр іе тн іч н и х та м іж е тн іч н и х в ід н о си н , я к і (при врахуванн і нових
д ж ерел і н а уко в и х м е то д о л о гій ) м о гл и б стати пред м етом к іл ь к о х о к р е м и х ко н ф е р е н ц ій .
П ро по тр еб у переф орм увати о п ти ку б ачення у к р а їн с ь к о ї л іте р а тур и м іж в о є н н о го п е р іо
ду та пр о д о сл ід ж е н н я її ре ц епц ії, ведені М ай стер н ею у к р а їн с ь к о ї л ітера тури в Інституті
С лав істики П А Н , го в о р и л а О.Гнатюк.
Я.Грицак зр о б и в с п р о б у з ’ясувати, я к о ю м ір о ю пам ’ять визн а чає суча сн ість і м айбутнє
та ха р а кте р н а ц іо н а л ьн о ї ід ен ти чн ост і і я к це в ід д зе р ка л ю єть ся у назвах вулиць (в р ізн і
історичн і часи) м іста Львова, я ке після 1945 р. перестало бути м ул ьтикультурним , одначе
зб е р е гл о таки й х а р а кте р я к ур б а н іс ти ч н и й артеф акт.
С уттєвим д о п о в н е н н я м б а га т о а с п е кт н о го о гл я д у с п е ц и ф іч н и х п р и км е т Галичини був
по гл я д к р із ь п р и зм у м и стец тва , е тн іч н и х тр а д и ц ій і в з а є м о з в ’я з к ів , пр е д ста вл е н и й у
д опо в ід ях В.Александровича “ М истецтво га л и ц ь ко го р е г іо н у : с п ів в ід н о ш е н н я тр а д и ц ії і
впливів у й о го іс то р и чн ій е в о л ю ц ії д о к ін ц я X V III с то л іт тя ” , Ю .Диби “ А р х іт е к т у р а р о то н д
Галиц ько ї і В о л и н с ь ко ї зем е ль X I—XVI стол іть у к о н т е кс т і п р об л ем и з о в н іш н іх зв ’я з к ів ” ,
В.Соболь “ Е тн о п си хо л о гіч н а м о за їка Галичини у к о з а ц ь к и х л іт о п и с а х ” . Я к по ка за л и вис
тупи В. А л е кс а н д р о в и ч а і Ю . Д и б и , зн ан н я з іс т о р ії м истецтва , з о к р е м а й ан а л із н ай н ов іш их
в ід кр итт ів з д іл я н ки с а кр а л ь н о го мистецтва (з о кр е м а ік о н — х о л м с ь к о ї та д о р о го б у з ь ко ї)
м ож уть суттєво д о п о м о гти в ід е н ти ф іка ц ії то т о ж н о с т і, у виявленн і т о го , щ о сп о р ід н е н е ,
запозичене аб о сп ільне , а щ о спе ц иф ічне , н а ц іо н ал ьн о са м о б утн є в м истецтв і к у л ь ту р н о
го п о р у б іж ж я . В. Соболь пр оан а л ізув ал а тра ктуван н я Галичини та галичан у к о з а ц ь ки х
л ітопи сах С ам овидця, Г. Г р а б ’я н ки , С. В ел ичка та в а н о н ім н о го а в тор а “ Іс то р ії Р ус ів ” .
П ро м овну с п е ц и ф іку Галичини йш лося в н а у ко в и х виступах у к р а їн с ь к и х д о п о в ід а ч ів з
П р и ка р п а тсь ко го ун ів е р си те ту ім . В .С теф ан и ка і з В а р ш а в с ь ко го ун івер сите ту : В.Коно
ненко ( “ П об утове м о вл ен н я галичан у за га л ь н о л іт е р а т у р н о м у к о н т е к с т і” ), В.Грещ ука
(“ С х ідн а Галичина в р о з в и т ку у к р а їн с ь к о ї і п о л ь с ь ко ї л іте р а ту р н и х мов (II пол. X IX —
І пол. X X ст .” ), М .Лесю ка ( “ Р о зв и то к у к р а їн с ь к о ї л іте р а ту р н о ї м ови в Галичин і в ум о ва х
п о л ь с ь к о -у к р а їн с ь ко го б іл ін гв із м у (се р е д и н а X IX с т .) " ) , І.Кононенко ( “ Ф у н к ц іо н у в а н н я
п р и км е тн и ка в м о в н о м у с е р е д о в и щ і Г а л и ч и н и ” ). С ко р и с та в ш и с я з а го л о в к о м д о п о в ід і
М.Юрковського “ Гали ча нськи й м овний ти ге л ь ” , я ка б ул а св о є р ід н и м введенням д о р о з
гляду го л о в н о ї теми, м о ж н а ствердити , щ о спр авд і б у л о суттєв о по гл и б л е н о р о зум ін н я
спе ц иф іки “ вм істу ” га л и ц ь ко го м о в н о го тигля, хо ч , б е з сум н ів у , вельми б а ж а н о ю була
б ще ш ирш а ко н ф р о н та ц ія д о с л ід ж е н ь га л и ц ь ко го м о в н о го ареалу, ведених у к р а їн с ь к и
ми та по льським и м ово зн а вц ям и . Не п ідл ягає сум н іву , о д н а к , щ о м овна стих ія Галичини ,
я к це дов ів з о кр е м а В. К о н о н е н к о , в ід іграє н ин і зн а чущ у роль у ф о р м ув а н н і суча сн о го ,
б а га то ф у н кц ій н о го у к р а їн с ь к о го м овлення.
Третій день к о н ф е р е н ц ії видався чи не найб ільш го стр и м , д и с ку с ій н и м . Я к то , певно, й
зам ислю валося о р га н іза то р а м и о ста н н ь о го дня зу с тр іч і, к о т р і передбачили ось та ке її
тематичне спрям ування: “ Галичина с ь о го д н і. У к р а їн с ь к і д и с к у с ії ” . П ро ф . Степан Козак
заклю чн и м словом заверш ив три д е н н у н а уко в у р о б о ту , о кр е с л и в ш и пе рспе кти ви подаль
ш их н аукови х зустр іче й я к у кр а їн с ь ко -є в р о п е й с ь ки х , тр а д и ц ій н и х і вод но час н о в а то р сь ки х ,
гостро актуал ьн их , о ч іку в а н и х і б а ж а н и х . О то ж , д о зу с тр іч і у л истоп ад і 2003 р о ку !
м. Варшава Василь Н азарук, Валентина Соболь
9 2
Слово і Час. 2003. №4
|