“Біблія та відродження духовної культури в Україні”
З квітня ц.р. в Національній бібліотеці України ім. В.І.Вернадського (НБУВ) було проведено круглий стіл, присвячений 100-річчю виходу Святого Письма в перекладах П.Куліша, І.Пулюя, І.Нечуя-Левицького....
Збережено в:
| Дата: | 2003 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2003
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189923 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | “Біблія та відродження духовної культури в Україні” / Г. Ковальчук // Слово і Час. — 2003. — № 5. — С. 94-95. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-189923 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1899232025-02-09T20:35:46Z “Біблія та відродження духовної культури в Україні” Ковальчук, Г. Літопис подій З квітня ц.р. в Національній бібліотеці України ім. В.І.Вернадського (НБУВ) було проведено круглий стіл, присвячений 100-річчю виходу Святого Письма в перекладах П.Куліша, І.Пулюя, І.Нечуя-Левицького. 2003 Article “Біблія та відродження духовної культури в Україні” / Г. Ковальчук // Слово і Час. — 2003. — № 5. — С. 94-95. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189923 uk Слово і Час application/pdf Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Літопис подій Літопис подій |
| spellingShingle |
Літопис подій Літопис подій Ковальчук, Г. “Біблія та відродження духовної культури в Україні” Слово і Час |
| description |
З квітня ц.р. в Національній бібліотеці України ім. В.І.Вернадського (НБУВ) було проведено
круглий стіл, присвячений 100-річчю виходу Святого Письма в перекладах П.Куліша, І.Пулюя,
І.Нечуя-Левицького. |
| format |
Article |
| author |
Ковальчук, Г. |
| author_facet |
Ковальчук, Г. |
| author_sort |
Ковальчук, Г. |
| title |
“Біблія та відродження духовної культури в Україні” |
| title_short |
“Біблія та відродження духовної культури в Україні” |
| title_full |
“Біблія та відродження духовної культури в Україні” |
| title_fullStr |
“Біблія та відродження духовної культури в Україні” |
| title_full_unstemmed |
“Біблія та відродження духовної культури в Україні” |
| title_sort |
“біблія та відродження духовної культури в україні” |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2003 |
| topic_facet |
Літопис подій |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189923 |
| citation_txt |
“Біблія та відродження духовної культури в Україні” / Г. Ковальчук // Слово і Час. — 2003. — № 5. — С. 94-95. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT kovalʹčukg bíblíâtavídrodžennâduhovnoíkulʹturivukraíní |
| first_indexed |
2025-11-30T13:48:14Z |
| last_indexed |
2025-11-30T13:48:14Z |
| _version_ |
1850223358956797952 |
| fulltext |
“БІБЛІЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ”
З квітня ц.р. в Національній бібліотеці України ім. В.І.Вернадського (НБУВ) було проведено
круглий стіл, присвячений 100-річчю виходу Святого Письма в перекладах П.Куліша, І.Пулюя,
І.Нечуя-Левицького. У засіданні взяли участь співробітники Музею книги і друкарства України,
викладачі вузів, ліцеїв і гімназій Києва, науковці академічних інститутів, журналісти, бібліоте
карі. Головував заступник генерального директора НБУВ А.Бровкін.
Переклад Святого Письма — Біблії національною мовою — значна подія в житті кожного народу.
Вшановуючи 100-річчя виходу друком першого повного видання Біблії українською мовою,
мусимо ще раз підкреслити значення цієї “Книги книг” у житті людської цивілізації, її активне
побутування в суспільстві впродовж двох тисячоліть. Коли близько 550 років тому в Європі
виникло друкарство, саме 42-рядкова Біблія, видана Й.Гутенбергом, стала однією з перших
друкованих книг. У XV ст. Біблія чи окремі її книги були перекладені вже 33 мовами, на
початку XIX ст. існували переклади на 67 мов, упродовж XIX ст. — на 400, а протягом XX ст.
— на 1000 мов. У світовій видавничій практиці Біблія є книгою, що випускається найчастіше.
Враховуючи всі друковані видання Біблії, можна стверджувати, що її загальний тираж сягає
майже мільярда примірників, тобто за тиражем вона займає перше місце в світі.
Мільйонні фонди Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, найбільшої книгозбірні
нашої держави, містять, безумовно, значну кількість як повних видань Біблії, так і окремих книг, що
входять до її складу. Завідувач відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ Г.Ковальчук привер
нула увагу присутніх до двох унікальних примірників. Перше — невеличке видання Нового Завіту,
випущене у Відні "Британським і заграничним біблійним товариством” 1904 р. під назвою “Святе
Письмо Господа нашого Исуса Христа мовою русько-українською”. Примірник має заклеєні печат
ки з тризубом Державного українського університету і екслібрис П.А.Коваля-Божицького. Шрифт,
яким набрано книжку, дуже схожий за графікою на старослов’янський, хоча мова — українська,
переклад П.Куліша та І.Пулюя.
На авантитулі підносного примірника петербурзького видання Біблії 1900 р. чітким почер
ком зазначено: “Святейший Правительствующий Синод, во внимание к засвидетельствованным
Преосвященным Паронием, архиепископом Тульским, усердным трудам ученого-филолога
Ореста Левицкого по установлению текста перевода Четвероевангелия на малорусский язык,
благословляет его, Левицкого, сею священною книгою. Член Святейшего Синода Владимир
Митрополит Московский. Октября 25 дня 1911 года”. Підпис закріплено печаткою Синода.
Отже, можна констатувати, що О.Левицький також перекладав Святе Письмо українською
мовою, принаймні одержав на це дозвіл Синоду.
Переклад Святого Письма зі стародавніх мов завжди був нелегкою науковою справою.
Перед перекладачем постає завдання не лише адекватно передати зміст Біблії, а й засобами
рідної мови передати мовні особливості давніх східних біблійних текстів. Працею і наполегли
вістю П.Куліша, І.Нечуя-Левицького та І.Пулюя український переклад всієї Біблії було видано
друком у Відні 1903 р. під назвою "Святе письмо Старого і Нового Завіту”. Це дуже рідкісне
видання, оскільки в умовах цензурних утисків щодо українського слова до революції 1905 р.
книга взагалі не могла потрапити до українських читачів у царській Росії, з 1907 р. знов
цензурний терор, далі Світова війна, а після Жовтневої революції говорити про розповсюд
ження такої книги в радянській Україні взагалі не доводиться. Вихід минулого року перевидання
першого повного українського перекладу Святого письма є даниною шани перекладачам і
робить цей текст нарешті доступним для всіх.
Нові переклади Біблії українською мовою здійснені в XX ст., серед них найбільш відомий,
безперечно, переклад з грецької І.Огієнка (митрополита Іларіона), виданий, після подолання
багатьох перепон, 1962 р.; у 1963 р. було видано т.зв. римський переклад І.Хоменка (містить
окрім 39 книг, як у перекладах Куліша і Огієнка, ще 8 книг, визнаних канонічними лише католиць
кими церквами); четвертий повний переклад Біблії сучасною українською мовою пов’язаний з
діяльністю Українського Біблійного товариства у 90-х рр. XX ст., зокрема Р.Турконяка, за без
посередньою організуючою участю відомого науковця й громадського діяча Д.Степовика.
Професор Інституту фізики НАН України В.Шендеровський у своєму детальному виступі не
тільки представив перевидання Біблії в перекладі П.Куліша, І.Пулюя та І.Нечуя-Левицького
(2002 р.), а й розповів про історію цього перекладу "подвижників нації". Дійсно, 50 років
свого життя віддав Пантелеймон Куліш українській Біблії, 25 років — Іван Пулюй. Доповідач
навів багато фактів, з якими можна познайомитися в книжці “Пулюй — Куліш. Подвижники
Нації / За заг. ред. проф. В.Шендеровського. — К.: Рада, 1997”. Серед них і той факт, що
Слово і Час. 2003. Ns 5
94
Літургійна комісія в Римі під керівництвом патріарха Йосипа Сліпого визнала Біблію в пере
кладі Куліша, Пулюя та Нечуя-Левицького найґрунтовнішою і найкращою для свого часу.
Присутні довідались про значні наукові здобутки І.Пулюя як ф ізика, математика, астронома,
інженера (зокрема, про відкриття т.зв. рентгенівських променів ще до Рентгена), про повер
нення його імені в історію України. Доповідач зупинився і на мовних особливостях перекладу,
передачі імен, особливостях шрифту — “ куліш івки” , на технічних моментах перевидання (це не
репринтне, а заново складене видання) тощо. Він висловив пропозицію створити в Києві пам’
ятник П.Кулішу та І.Пулюю, що вже існує в макеті.
Жвава дискусія, що виникла під час обговорення, свідчить про справжню зацікавленість
суспільства до Святого письма рідною мовою.
Галина Ковальчук
КОНФЕРЕНЦІЯ, ПРИСВЯЧЕНА В.СВІДЗІНСЬКОМУ
У Луцьку на базі ф ілологічного факультету Волинського державного університету відбула
ся всеукраїнська наукова конференція "Творчість Володимира С відзінського в контексті
українського та світового модернізму” . Вступним словом її відкрив доктор ф ізико-матема-
тичних наук, проф. А.Свідзинський, небіж поета, палкий шанувальник і пропагатор його поезії,
один із ініціаторів цієї конференції. Про актуальні питання вивчення творчості В. Свідзінського
йшлося у доповідях В.Яременка (Київ) та £ Соловей (Київ). Зокрема, Е.Соловей докладно
зупинилася на проблемах архіву поета, а також належного текстологічного забезпечення май
бутніх видань його спадщини. М.Моклиця (Луцьк) виклала цікаві спостереження про наявність
у творчому методі поета елементів психоаналізу; “ Метафорична парадигма “ сонце” в поезії В.
Свідзінського” — тема доповіді А.Мединськоі; "М іфосвіт В.Свідзинського” — М.Жуйкової
(обидві — з Луцька). Імовірно, що в Луцьку постане центр досліджень творчості поета; при
наймні, господарі конференції представили найбільшу кількість доповідей і, отже, охопили
найширше коло актуальних проблем: “ Сюрреалістичні параметри художнього світу В.Свідзінсько-
го ” (С.Кравченко), "В .С відзінський і В.Стус — у дзеркал і мемуаристики” (Н.Колошук),
“ Інтонаційна своєрідність поезії В.Свідзінського {В.Соколова), "Художня функція повтору в
поетиці В.Свідзінського” ( Т.Левчук). Над різними аспектами спадщини поета працюють Л.Лав
ринович, С.Бусел, О.Мациборська, О.Нетичук, С.Деравчук. Цілком закономірно значна частина
доповідей була присвячена мовно-стильовим особливостям поезії В.Свідзінського (С.Богдан,
Л.Павленко, Н.Данилюк, Ю.Громик, Т.Масицька, С. Горожа нова). Велике зацікавлення викли
кали і доповіді гостей. О.Дубік (Кам’янець-Подільський) розповіла про окремі етапи життєвого
шляху поета у світлі нових архівних знахідок; М.Сподарець (Харків) — про семантику місько
го простору і харківську топографію лірики В. Свідзінського; П.Ялічук (Одеса) запропонував
цікаву концепцію християнського неоконсерватизу як світоглядної домінанти в поетиці украї
нсько го модерну, зо кр е м а й п о е з ії В. С в ід з ін с ь ко го . “ Л ю ди на і природа в п о е з ії
В .С в ід з інсько го ” — тема допов ід і О.Борзенка (Х а р к ів ), “ С труктуризац ія гіпертекст ів
В.Свідзінського і В.Махна” — Г.Черниш (Острог), "Риси модернізму в поезії В. Свідзінського”
— Ю.Сегеда (Вінниця).
У рамках конференції відбулися також презентації нового видання поезій В. Свідзінського,
книжки А.В.Свідзинського, названої за рядком з поета “ Я виноград відновлення у ніч несу...” ,
а також видань, подарованих бібліотеці Волинського університету проф. В.Яременком.
£.С .
Слово і Час. 2003. № 5
95
|