Імагологічні студії Дмитра Наливайка
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Слово і Час |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190066 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Імагологічні студії Дмитра Наливайка / О.В. Брайко // Слово і Час. — 2019. — № 11. — С. 22-24. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859786955660722176 |
|---|---|
| author | Брайко, О.В. |
| author_facet | Брайко, О.В. |
| citation_txt | Імагологічні студії Дмитра Наливайка / О.В. Брайко // Слово і Час. — 2019. — № 11. — С. 22-24. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Слово і Час |
| first_indexed | 2025-12-02T10:33:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
Слово і Час. 2019 • №1122
ІМАГОЛОГІЧНІ СТУДІЇ ДМИТРА НАЛИВАЙКА
З другої половини 1960-х і до початку 2000-х років Дмитро Наливайко чи
не єдиний в українському літературознавстві розробляв проблематику
імагології – міждисциплінарної галузі в гуманітарних науках, яка досліджує
образи представників інших народів і культур, зафіксованих у пам’ятках
красного письменства, подорожніх нотатках, публіцистиці, історіографії. У статті
“Шукаючи єдності зі світом і людьми. Рільке і Русь” (1968 – 1970; опублікована
2001 і 2008 р.) розкрито сприймання української й російської природи, чужого
люду в доробку видатного митця, заломлення мандрівного досвіду в його
філософських шуканнях і поетичних творах, зокрема збірці “Часослов”, навіяній
київськими враженнями. Першу монографію про сприйняття України в Західній
Європі в XI – XVIII ст., доти частково оприлюднену у формі статей у фахових
журналах та збірниках, учений подав до видавництва “Наукова думка” на початку
1970-х років і дістав схвальні рецензії; однак у зв’язку зі зміною тодішнього
республіканського керівництва й відповідних директивних ідеологічних
уявлень і настанов навесні 1973 р. рукопис було повернуто авторові. 1992 р.,
в умовах щойно проголошеної незалежності й за підтримки Міжнародного
фонду “Відродження”, у видавництві “Дніпро” побачила світ книжка “Козацька
23Слово і Час. 2019 • №11
християнська республіка (Запорозька Січ у західноєвропейських літературних
пам’ятках)” (перевидана 2019 р.). 1998 р. на основі колись відхиленої праці,
згодом істотно доповненої вже без озирань на радянські ідеологічні догми,
було видано монографію “Очима Заходу: рецепція України в Західній Європі
XI – XVIII ст.”, за яку авторові 1999 р. було присуджено Державну премію ім.
Т. Г. Шевченка. Друге, доповнене видання цієї книжки під назвою “Україна
очима Заходу” вийшло 2008 р. Автор зазначав у вступі: “Для кожного народу
становить неабиякий інтерес, як його життя й історія сприймалися іншими
народами, як ними оцінювалися і трактувалися. Особливо загострюється цей
інтерес у переломні періоди життя <…> народу, у періоди активізації процесів
його самоусвідомлення і самоствердження. <…> Відбувається включення
України, вже у статусі незалежної держави, у європейську спільноту, а це
закономірно посилює інтерес і до того, як вона входила в цю спільноту та
протягом віків існувала в ній <…>” [3, 19]. Дослідник зазначає, що вивчення
цього типу міжнаціональних культурних і літературних взаємин у другій половині
ХХ ст. “набрало значного розвитку. <…> З’явилися <…> численні студії, у
яких досліджуються “національні образи” країн і народів, що склалися в інших
народів у певну історичну епоху (чи епохи). <…> Предметом вивчення <…> є
не тільки процеси рецепції життєвого укладу, ментальності, культури інших
народів, а й творення їх “національних іміджів, структура цих “іміджів”, їхнє
функціювання в інтелектуальній, культурній, громадсько-політичній та інших
сферах” [3, 20]. Ці уявлення в персональних візіях-репрезентаціях письменників,
учених, мандрівників “вбирають також позаіндивідуальні елементи, знання і
передсуди, правду і міфи” про чужинців [3, 20]. Працюючи над книжкою, автор
залучив багато закордонних джерел про Україну, які доти не вивчалися чи
навіть не були зафіксовані в бібліографічних виданнях. Предмет монографії
Д. Наливайка – “це розвиток обізнаності в Західній Європі з Україною від її
початків до ХІХ ст., відтворення життя й історичних діянь українського народу
в тогочасних <…> історико-літературних джерелах”, “тривалий і послідовний
процес із притаманними йому етапами, закономірностями й особливостями
<…>” [3, 25]. Автор розкриває, “як змінювалася на Заході рецепція України в різні
культурно-історичні епохи залежно від їхніх парадигм і провідних тенденцій –
світоглядних, конфесійних, політичних тощо” [3, 25–26]. Поєднуючи в розгляді
цих пам’яток історіографічний і літературознавчий підходи, учений указує,
що “для нас становить цінність не тільки об’єктивний, предметно-історичний
зміст джерел, а й <…> інтерпретація цього змісту автором, який виступає й
репрезентантом свідомості певної країни й епохи, певних ідейно-культурних
течій і концепцій” [3, 27]. Водночас дослідник наголошує на близькості
історіографії, яка передувала добі позитивізму, до художньої літератури й на
естетичному потенціалі самої історії, на “розумінні її естетичної природи, яка
потребує реалізації” [3, 28]. Якраз в історіографії давніших епох “існувало
загострене усвідомлення названого потенціалу історії й висувалися відповідні
установки та завдання” [3, 28]. Український учений розкриває співвідношення
науково-інформативного і літературно-художнього елементів у пам’ятках
різних епох – Відродження, Бароко, Просвітництва, указує на подекуди високі
мистецькі якості документального письменства, або ж “літератури факту”,
яка відіграла значну роль “у взаємообізнаності і взаємозближенні народів, у
розвитку міжнаціональних і міжрегіональних взаємин” [3, 33] та була причетна
до “великих ідейних рухів XV – XVIII ст., <…> загалом до поступу передової
думки” [3, 34]. Водночас указує, що позиція багатьох авторів породжувала
“розбіжності між фактичним змістом джерел і його ідеологічною інтерпретацією”
Слово і Час. 2019 • №1124
[3, 35]. Автор висвітлює розвиток західноєвропейської україніки в контексті
європейської думки й культури від Середньовіччя до Просвітництва.
У статті “Актуальні проблеми структури й стратегії літературної імагології”
(2011), розкриваючи генезу, сучасний стан і проблематику цієї галузі
гуманітарного знання, Д. Наливайко зупиняється докладніше на питанні про
те, “чи є імагологія власне етноімагологією, <…> чи її діапазон поширюється
й на інші сфери, що належать до соціуму або ж пов’язані з ним – соціологічну,
соціопсихологічну, соціокультурну тощо” [1, 29]. Український учений
(услід за французьким дослідником Д. А. Пажо) поділяє думку про те, що
предметом імагології є Інше/Чуже не лише в етнонаціональному аспекті, а й
у соціальному, культурному, ідеологічному, психологічному тощо. Д. Наливайко
розглядає конкретний літературний матеріал і порушену проблему в аспекті
теоретичної історії літератури й аналізує із цього погляду російське письменство
ХІХ ст., погляди слов’янофілів і західників та їх відображення в літературі.
Зокрема, розкриває імагологічний аспект поеми М. Гоголя “Мертві душі”, книжки
подорожей І. Гончарова “Фрегат “Паллада” та його роману “Обломов”.
До імагологічної проблематики дотичні й інші розвідки Д. Наливайка. У
праці “Історія та міф Мазепи в слов’янських і європейських літературах XIX
ст.” (остаточна редакція – 2008) проаналізовані три основні дискурси, які
започаткували відомі поети – байронівський, рилєєвський і пушкінський. У
першому, найвпливовішому, міфологема “найменше підпорядкована
політико-ідеологічним чинникам і залишається переважно в історіософській
та естетико-поетичній сферах”. Двом же іншим “властива виразна ідеологічна
стратегія, вони перебувають у полі специфічної політичної міфології, щоправда,
з різними політико-ідеологічними знаками” [2, 655] – ліберальним та імперським.
В імагологічних студіях Д. Наливайка вражають широта дослідницької
ерудиції в доробку попередників та охопленні матеріалу, обізнаність у
публікаціях різними мовами (англійською, французькою, німецькою,
італійською, польською), а також глибина, концептуальність пропонованих
інтерпретацій, історико-культурний контекст і міждисциплінарний підхід в
осмисленні аналізованих явищ. Ці праці стали вагомим і взірцевим набутком
української гуманітаристики.
ЛІТЕРАТУРА
1.Наливайко Д. Актуальні проблеми структури й стратегії літературної імагології // Літературна
компаративістика . – Київ : Стилос, 2011. – Вип. 4: Імагологічний аспект сучасної компаративістики,
ч. 1. – С. 4–60.
2. НаливайкоД. Історія та міфМазепи в слов’янських і європейських літературах XIX ст. //НаливайкоД.
Україна очима Заходу . – Вид. 2-е, допов. – Київ: Грамота, 2008. – С. 618–658.
3.Наливайко Д. Україна очима Заходу . – Вид. 2-е, допов. – Київ: Грамота, 2008. – 782 с.: портр. – (Б-ка
Шевченківського комітету) .
REFERENCES
1.Nalyvaiko, D. (2011) Aktualni problemy struktury y stratehii l i teraturnoi imaholohii. Literaturna
komparatyvistyka, IV, I, pp. 4–60. [in Ukrainian]
2. Nalyvaiko, D. (2008) Istoriia ta mif Mazepy v slovianskykh i yevropeiskykh literaturakh XIX st. In Nalyvaiko,
D. Ukraina ochyma Zakhodu, pp. 618–658. Kyiv: Hramota. [in Ukrainian]
3. Nalyvaiko, D. (2008) Ukraina ochyma Zakhodu. Kyiv: Hramota. [in Ukrainian]
Отримано 18 вересня 2019 р.
Олександр Брайко
м. Київ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-190066 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0236-1477 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T10:33:54Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Брайко, О.В. 2023-05-18T17:18:04Z 2023-05-18T17:18:04Z 2019 Імагологічні студії Дмитра Наливайка / О.В. Брайко // Слово і Час. — 2019. — № 11. — С. 22-24. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190066 uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час Дати Імагологічні студії Дмитра Наливайка Imagological Studies of Dmytro Nalyvaiko Article published earlier |
| spellingShingle | Імагологічні студії Дмитра Наливайка Брайко, О.В. Дати |
| title | Імагологічні студії Дмитра Наливайка |
| title_alt | Imagological Studies of Dmytro Nalyvaiko |
| title_full | Імагологічні студії Дмитра Наливайка |
| title_fullStr | Імагологічні студії Дмитра Наливайка |
| title_full_unstemmed | Імагологічні студії Дмитра Наливайка |
| title_short | Імагологічні студії Дмитра Наливайка |
| title_sort | імагологічні студії дмитра наливайка |
| topic | Дати |
| topic_facet | Дати |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190066 |
| work_keys_str_mv | AT braikoov ímagologíčnístudíídmitranalivaika AT braikoov imagologicalstudiesofdmytronalyvaiko |